CC BY
9
УДК: 330.322:330.34
ОМ. СОКОЛОВА,
к.е.н., доцент, Наи/ональна академ'т державного управления при Президентовi Укра'ни
Методолопчш шдходи до стимулювання ¡нвестицшно! д1яльност1 в умовах макроеконом1чно'| нестабшьносл
У статт проаналiзовано основн подходи класично' i кейнciанcько¡ теорИ стосовно забезпечення довготривалого еко-номiчного зростання на оcновi стимулювання нвестицйно! дтльност'г, придатност застосування ¡х основних положень нацюнальними господарствами в умовах неcтабiльноcтi, зокрема в перод рецесИ. Обгрунтовано, що державне регулю-вання нвестицйно!дяльност в Укра'нi мае базуватися на принципах кейнсанства з урахуванням положень нацюнально' економiчно¡ теорН.
Ключов! слова: класична теоря, кейнаанство, нвести^йна дтльн'1сть, макроекономiчна неcтабiльнicть, реальний сектор економiки, механ>зми стимулювання iнвеcтицiйно¡ дтльност'!, економiчне зростання.
О.Н. СОКОЛОВА,
к.з.н., доцент, Национальная академия государственного управления при Президенте Украины
Методологические подходы к стимулированию инвестиционной деятельности в условиях макроэкономической нестабильности
В статье проанализированы основные подходы классической и кейнсианской теории к обеспечению долговременного экономического роста на основе стимулирования инвестиционной деятельности; пригодности применения основных положений национальными хозяйствами в условиях нестабильности, в частности в период рецессии. Обосновано, что государственное регулирование инвестиционной деятельности в Украине должно базироваться на принципах кейнси-анства с учетом положений национальной экономической теории.
Ключевые слова: классическая теория, кейнсианство, инвестиционная деятельность, макроэкономическая нестабильность, реальный сектор экономики, механизмы стимулирования инвестиционной деятельности, экономический рост.
O.N. SOKOLOVA,
PhD, associate professor of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
Methodological approaches to stimulate investment activity in the conditions of macroeconomic instability
The article analyzes the main approaches of classical and Keynesian theory to ensure the long-term economic growth by stimulating investment activity; the suitability of the application of the main provisions of national economies in terms of instability, especially in a recession. Proved that government regulation of investment activity in Ukraine should be based on the principles of Keynesianism with the provisions of the national economics.
Keywords: classical theory, Keynesianism, investment activity, macroeconomic instability, the real economy, mechanisms to stimulate investment activity, economic growth.
Постановка проблеми. Незаперечним положениям еко-номнноУ теори е твердження, що провщне значения для забезпечення сталого розвитку та довготривалого зростання мають обсяги, структура та спрямованють ¡нвестицм. У ринковм економщ ¡нвестици здмснюють суб'екти госпо-дарювання. Функцию держави е визначення прюритетних напрямв ¡нвестицмноУ дтльноси заохочення ¡нвесторв до вкладання коштю у визначен напрями, використовуючи ме-ханвми прямого ¡ непрямого впливу у вщповщному спввщ-ношенн залежно вщ фази економнного циклу.
В УкраУш ¡нвестицмна дтльшсть перебувае у стан хро-ннно низькоУ активность 1мпульси державних ¡нститутю розвитку не завжди кореспондують з ¡нтересами б^несу ¡ виявляються недостатыми, щоб спрямувати Ух дтльшсть в ¡нвестицмному напрямк Окр^ того, военно-пол™чний конфлкт, енергетичш проблеми, падЫня цЫ на експорт-ш сировинн¡ ресурси ще бтьш загострили питання що-до ефективност механ¡зм¡в та ¡нструмент¡в стимулювання ¡нвестицмно'У д¡яльност¡. Зазначене актуал^уе питання анал¡зу методолог¡чних п¡дход¡в до стимулювання ¡нвес-тицмноУ д¡яльност¡, придатност застосування Ух основних положень нацюнальними господарствами, зокрема в перюд рецесп.
Анализ дослдженъ та публкащм проблеми. Меха-нвми стимулювання ¡нвестицмно'У д¡яльност¡ дослдаують-ся у працях багатьох вггчизняних вчених: В. Бодрова, М. Га-мана, В. Гейця, Т. ЗатонацькоУ, М. Зверякова, Т. МайоровоУ, В. Осецького, В. Парнюка, А. СоколовськоУ та ¡н., в яких детально розглянуто сутнють ¡нвестифй та ¡нструменти стимулювання ¡нвестифйноУ д¡яльност¡ задля забезпечення сталого економнного розвитку. Водночас, незважаючи на Грунтовнють дослщжень, потребують подальшого вивчення методологий п¡дходи до стимулювання ¡нвестицмноУ дтль-ност¡ суб'eкт¡в господарювання в умовах нестабтьностк
Мета статт!. На основ¡ анал¡зу основних теоретичних концепцм виокремити певн¡ положення та розробити пропо-зицГУ щодо актив¡зац¡У ¡нвестицмноУ д¡яльност¡ та виведення в¡тчизняноi' економки з кризового стану на траекторю довготривалого економ¡чного зростання.
Виклад основного матер!алу. В економпнм науц¡ широкого поширення набули дв¡ теори: класична та кейнаан-ська, як в подальшому розвивались рвними науковими школами. Сп¡льним для них е положення, що економ¡чний розвиток базуеться на ¡нвестиц¡йн¡й д¡яльност¡ ядром якоУ е ¡нновац¡йна. На жаль, ця дтльнють не е безперервною та стабтьно-зростаючою. Пер¡оди високих темтв ¡нвестицм-
58 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 8 (171)/2015
© О.М. СОКОЛОВА, 2015
но''' дтльност змЫюються перюдами 1'х затухания. Причини спаду ¡нвестицмноУ активност та способи «лкування» у нео-класиюв ¡ кейнс¡анц¡в рвы.
Нин¡ пан¡вне становище у свгговм економ¡чн¡й науц¡ за-ймають положення неокласично' теори, яка сприймаеться як мейнстрим. Зазначимо, що уряди багатьох кра'н св¡ту (в тому чи^ Укра'ни) не критично сприйняли и основн¡ постулати, можлив¡сть Ух застосування в практик господарювання, зо-крема в пер¡од рецеси. З цього приводу лауреат НобелюськоУ преми П. Кругман зазначае, що «сучасний консерватизм е в¡дданим ¡де''', що ключем до процвтання слугують втьн ринки ¡ необмежене прагнення до прибутку та особисто' вигоди, а посилення рол¡ держави ... не може принести нного, крм шкоди» [5, с. 105]. Розглянемо основн¡ постулати неокласич-но''' Т кейнс¡анськоí теори стосовно забезпечення економнно-го зростання, основою якого складае ¡нвестиц¡йна д¡яльн¡сть.
Ядром неокласично''' теори е принцип laisseгfaiгe, який у нишшшх умовах не може виконати свою функ^ю з ряду причин. По-перше, в основ¡ неокласично''' теори лежить уяв-лення про рацюнальну економ¡чну людину. Тобто господа-рюкУ суб'екти мають зд¡бност¡ рац¡онального вибору ¡ тим самим завжди максим^ують функц¡ю корисност¡. 0тже, за-кладаеться уявлення, що майбутне завжди е передбачува-ним. Представники кейнс¡анськоí теори стверджують, що рЬ шення людини можуть бути лише наближеними до дмсностк Адже при прийнятт¡ будь-якого р¡шення людина користуеть-ся минулим ¡ прогнозом на майбутне. Останне носить ¡ррацЬ ональний характер, який мае п'ять прояви: дов¡ра; уявлення про справедливють; спокуси (зловживання та недобросовю-н¡сть); грошова ¡люз¡я; сприйняття ¡стори.
Визначальним е дов¡ра, осюльки вона продукуе ¡ррацю-нальн¡сть поведЫки. Справедлив¡сть - це лег¡тимне набут-тя власност¡ та и захист. Власнють е фундаментом справед-ливост та в¡льного розвитку людини. «Сусптьство, в якому е сумн¡ви з приводу того, кому що належить, не може розрахо-вувати на тривалий та успшний розвиток» [10, с. 477]. Спо-куса - це прагнення до влади, що породжуе корупцю Коруп-ц¡я, яка е системною основою сусп¡льства формуе недов¡ру та знищуе справедлив¡сть. Наявнють можливостей перероз-под¡ляти бюджетн¡ кошти в ¡нтересах наближених до влади оаб п¡дриваe стимули до ¡нвестування, оск¡льки права влас-ност¡ не захищенк Грошова ¡люз¡я - це сприйняття реально' економнно''' д¡йсност¡ через призму грошей. Вона спричи-нюе певне И' спотворення внасл¡док змЫи ц¡н на реальн¡ блага, що породжуе недов^у. Сприйняття ¡стори - це вщчуття влас-но1 пдноси гордост¡ за свою батьк¡вщину та прагнення своею дтльност принести 'й користь. Це своею чергою сприяе фор-муванню дов¡ри та справедливост [3, с. 13].
По-друге, представники класично' економ¡чноí теори до-тримуються положення, що економка завжди прагне до рв-новаги, яка порушуеться п¡д впливом дй' лише зовшшшх чин-ник¡в. Кейнс¡анц¡ стверджують, що економка рано чи п¡зно пщ впливом ди внутр¡шн¡х чинник¡в починае в¡дхилятися в¡д стану р¡вноваги мж доходами та витратами, заощадженнями та ¡н-вестиц¡ями, планованими та фактичними ¡нвестицтми тощо.
По-трете, постулатом класично' економ¡чноí теор¡í е орЬ ентацт економ¡ки на ринков¡ сигнали, унверсальним нос¡eм яких е ц¡ни. Кейнаанф, не заперечуючи ¡снування ринкових
сигналю та 'х впливу на ¡нвестицмну активн¡сть пщприем-ницького сектору, вказують, що цей механвм д¡e лише у ко-роткостроковому пер¡од¡. Справа полягае в тому, що реаль-н¡ ¡нвестиц¡í зв'язан¡ з ф^ичним кап¡талом: реконструкц¡eю ¡снуючих п¡дприeмств, будвництвом нових, використанням засоб¡в прац¡, технолопй (створених виробничих потужнос-тей). Вони на вщмЫу в¡д ф¡нансових е довгостроковими. За кейнс¡анською теор¡eю цЫи у довготривалому пер¡од¡ визна-чаються технолопчними факторами ¡ розпод¡лом чистого продукту (додано' вартост^ м¡ж працею та капралом, а також мж р¡зними б¡знес-групами.
По-четверте, неокласики стверджують, що метою пщприем-ницько' дильност е отримання максимального прибутку. Кейн-с¡анц¡ вважають, що першоосновою отримання стабтьно''' при-бутково''' д¡яльност¡ е довгострокове економ¡чне зростання. Це кардинально змЫюе стратег¡ю ф¡рм. У цьому сена мета кор-порац¡й, сусптьства та держави, незважаючи на 'х видиму су-перечн¡сть, у пщсумку е ¡дентичною. Адже кожен власник зацг кавлений у збереженн¡ свого пщприемства та його ф¡нансов¡й стмкост у конкурентному середовищ¡, яке досягаеться завдя-ки зростанню прибутковост¡ на основ¡ модерн¡зац¡í виробни-чо-технолог¡чноí бази. Внаслщок цього сусп¡льство отримуе зростання економнного потенц¡алу на принципово новм техно-лог¡чн¡й основ¡, зб¡льшуeться обсяг виробництва продукци, зрос-тае зайнятють населення. В¡дбуваються прогресивн¡ структур-н зрушення в економ¡ц¡. Вона набувае ознак самодостатност¡, стае б¡льш стмкою до коливань св¡тового ринку. «Без нарощу-вання промислового потенц¡алу Укра'на опиниться серед кра'н, не здатних самост¡йно розв'язувати наявн¡ економ¡чн¡ ¡ соц¡альн¡ проблеми», - зауважуе академк В. Геець [2, с. 5].
По-п'яте, за неокласичною теор¡eю основним чинником стимулювання ¡нвестифйно''' д¡яльност¡ е р¡вень в¡дсотковоi' ставки. Ця залежнють е оберненою: чим нижча вщсотко-ва ставка, тим вищою е оч¡кувана дох¡дн¡сть в¡д ¡нвестиц¡й. Але господарська практика не завжди пщтверджуе цю за-лежн¡сть. Особливо наочно це проявилося за умов фЫансо-во-економнно' кризи 2008-2009 рок¡в у розвинених кра-'нах, де облкова ставка була знижена до мУмуму (у США - 0,25%, в Японп - 0,15%), але це не спричинило збтьшен-ня попиту на ¡нвестиц¡йн¡ товари [4, с. 8].
Вщсоткова ставка, своею чергою, залежить вщ грошово' ма-си. Вперше механ¡зм впливу грошово' маси на обсяг заоща-джень розкрив I. Фшер. В¡н стверджував, що пропозици грошей у короткостроковому перод знижуе р¡вень в¡дсоткових ставок, але не спричиняе зростання реальних ¡нвестицй У довготривалому пер¡од¡ зб^ьшення к¡лькост¡ грошей в об¡гу призводить до «розкручування» ¡нфляци, зростання вщсоткових ставок ¡ змен-шення ¡нвестицм у реальний сектор економ¡ки.
Кейнаанська теор¡я обгрунтовуе залежн¡сть ¡нвестиц¡й вщ прибутку. 0станн¡й е джерелом ¡нвестицй а динам¡ка його маси пов'язана з¡ сталим економ¡чним зростанням. Величина прибутку у велиюй мр залежить в¡д ступеня монопол¡зац¡í галузк Чим б¡льше монопол¡зована галузь, тим бтьшу част-ку в цУ Г' продукци займае прибуток.
В економр Укра'ни найвищим ступенем монополвацп вщ-значаються галуз¡ з видобутку та первинно' обробки сирови-ни. Рвень операц¡йноí рентабельност¡ п¡дприeмств добувно' промисловост¡ Укра'ни в 6-8 разв перевищуе в¡дпов¡дний
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015 59
показник у переробый промисловостг Так, у 2010 роц bîh становив 14,8% проти 2,3% у переробый, у 2011 poцi - вщ-пoвiднo 17,3% i 2,9%, у 2012 роц - 14,7% i 1,8%, у 2013 ро-ц - 12,5% i 2,1%. У 2014 роц piвень операцмно'У рентабель-нoстi пiдпpиeмств добувно'У промисловост становив 20,9%, а переробно'У - 0,2% [7]. Монопольне становище на ринку дае мoжливiсть власникам легко одержувати висoкi доходи за рахунок пщвищення цЫ (таpифiв), не здмснюючи iнвестицiй.
Надлишкoвi доходи сировинних галузей, opieнтoваних на експорт, використовуються для формування вкрай обмеже-ного Ывестицмного попиту, який поширюеться на незначний обсяг супутых галузей з низьким технолопчним пеpедiлoм. Вони не створюють значного мультиплкативного ефекту. 0бpoбнi галузi (машинобудування та його головна складова - верстатобудування) не отримають Ывестицмних iмпуль-сiв вiд сировинних експopтoopieнтoваних галузей, що спри-чинюе Ух технiкo-технoлoгiчне вiдставання та зменшення впливу на формування обсягу додано' вартост в екoнoмiцi УкраУни. В цьому контекст американський екoнoмiст Е. Рай-нарт зауважуе: «Культивуючи обробну промисловють, кра'У-ни заохочують вигiдний тип екoнoмiчнoУ дiяльнoстi» [8, с. 37].
Уперше положення про неoбхiднiсть державного регулю-вання iнвестицiйнoгo процесу шляхом стимулювання ефек-тивного попиту обгрунтував Дж. Кейнс. Визначальна роль у формуванН ефективного попиту належить попиту на Ывес-тицiйнi товари. Останнм на вiдмiну вiд споживчого попиту вщзначаеться високою вoлатильнiстю, тому держава повинна впливати на ЫвестицмН процеси за допомогою грошо-во-кредитно'У i податково-бюджетно'У пoлiтики.
Грошово-кредитна пoлiтика мае базуватися на враху-ванН «ефекту Фiшеpа», створюючи iлюзiю зростання нор-ми прибутку i тим самим заохочуючи пщприем^в здмсню-вати Ывестици. Заходи у сфеpi грошово-кредитно'У пoлiтики, спpямoванi на формування оптимютичних настроУв у пщпри-eмцiв, повинН здiйснюватися piзними способами:
- шляхом пщтримання iнфляцii' на пoмipнoму piâHi, що забез-печуе, з одного боку, деяке знецЫення грошових заощаджень, а з iншoгo - створюе iлюзiю зростання дoхoдiв на ЫвестоваН кошти i разом iз тим (унаслщок iнфляцiйнoгo oчiкування) спри-яе зростанню поточного споживання домогосподарств;
- шляхом планового зниження вiдсoткoвoi' ставки за допомогою ц^еспрямованого зниження i фксаци норми вiдсoтка на державы кредиты ресурси. Зниження вщсотково'У ставки вщбу-ваеться одночасно зi збiльшенням маси грошей в об^.
Пoдаткoвo-бюджетнi методи державного регулювання ЫновафйноНнвестифйних пpoцесiв кейнсiанцi пов'язують зi збтьшенням державних витрат на придбання тoваpiв âi-тчизняних пiдпpиeмств, якi виконують фунщю локомотива сталого екoнoмiчнoгo зростання. При цьому уряд застосовуе податковий мехаызм стимулювання, що у короткостроково-му пеpioдi супроводжуеться зменшенням дoхoдiв бюджету та формуванням передбачуваного дефщиту.
Класичними iнстpументами податкового регулювання е ставки i пiльги, якi доповнюють один одного та посилюють мультиплкативний ефект податку. Якщо пoдаткoвi ставки прямо впливають на величину чистого прибутку пщприемства, то птьги мають цiльoвий стимулюючий вплив на характер розви-тку виробництва та економки краУни в цiлoму [3, с. 23].
В УкраУН протягом вах poкiв незалежнoстi уряди здмсню-вали вiдпoвiднi заходи щодо посилення стимулюючо'У ро-лi пoдаткiв через зниження податкового навантаження. Але основна увага придтялася i пpидiляeться ставкам осно-вних пoдаткiв у бк Ух зменшення, не акцентуючи уваги на ре-алiзацiю поставленоУ мети. Це вказуе на спрощене сприйняття податкового мехаызму, oскiльки зниження ставки не гарантуе, що вивтьнений фiнансoвий ресурс власники пiд-приемств спрямують саме на iнвестицiйнi цтк Дж. Стiглiц з цього приводу зауважував, що «просте зниження податюв призначено не для стимулювання економки, а для переда-вання грошей тим, у кого Ух i так багато» [9, с. 380].
Важливе мюце в системi державного стимулювання Ывес-тицiйнoi' дiяльнoстi кейнаанська теopiя вiдвoдить споживчому попиту, як найбтьш стабiльнoму i передбачуваному елементу сукупного попиту, що значною мipoю визначае сталий характер екoнoмiчнoгo розвитку краУни. Виходячи з ^eï парадигми важливим завданням державноУ пoлiтики е сприяння розвитку виробництв i галузей, що виробляють конкурентоспро-можну iннoвацiйну пpoдукцiю споживчого призначення та ви-ховання людей схильних до придбання продукци вггчизняного виробництва. Чим вищою вища буде схильнють до придбання високотехнолопчноУ пpoдукцii' вггчизняного виробництва, тим вищим буде стимул у виробниюв до Ух створення, бтьшим буде мультиплкатор чистого внутршнього продукту i за Ыших piвних умов бiльшими будуть Ывестици.
Висновки
Здiйснений аналiз основних пiдхoдiв класичноУ та кейнсi-анськоУ теор^ щодо стимулювання iнвестицiйнoi' дiяльнoстi дозволяе зробити висновок, що державне регулювання iH-вестицiйнoy дiяльнoстi в УкраУы мае базуватися на принципах кейнаанства з урахуванням положень нацioнальнoi' еконо-мiчнoy теорП'. При цьому треба мати на уваз^ що жодна теopiя в «чистому» виглядi не дае уыверсальних pецептiв «лiкуван-ня», якi б давали пoзитивнi результати без врахування стану економки, глoбалiзацiйних пpoцесiв та нацioнальних осо-бливостей. На наш погляд, для стимулювання ЫвестицмноУ дiяльнoстi в Укра'Нл дoцiльнo:
- визначити пpiopитетнi напрями Ывестування розвитку реального сектору нацюнально'У екoнoмiки, акцентуючи увагу на здатнос^ галузi чи комплексу забезпечити муль-типлiкативний ефект та вщповщну динамiку екoнoмiчнoгo зростання. Враховуючи сучасний стан вгтчизняноУ еконо-мiки прюритетного значення набувае розвиток вiйськoвo-промислового комплексу, якому притаманы iннoвацiйнiсть, мультиплкативнють, синеpгетичнiсть;
- розробити план державних Ывестифй, визначивши об-сяги фЫансування, об'екти та теpмiн Ух pеалiзацii'. Це за-безпечуватиме пoступальнiсть розвитку економки краУни, створення нових прогресивних робочих мюць. Формування планiв мае здмснюватися на паритетних засадах представ-никiв бiзнесу, iнститутiв розвитку громадянського суспть-ства, держави;
- перехщ вiд селективно' державноУ пiдтpимки окремих галузей до розвитку перспективних мiжгалузевих бiзнес-мереж, якi поеднуватимуть виробничий, науково-техноло-гiчний, iннoвацiйний пoтенцiал пщприемств i спpoмoжнi в
60 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 8 (171)/2015
середньостроковому nepiofli забезпечити глдвищення тех-HinHoro piBHa виробництва, зростання продуктивное^ прац та отримання конкурентних переваг на свiтoвих ринках.
Список використаних джерел
1. Бодров В.Г. Стратег1чн1 ор1ентири державного регулювання еко-ном1ки в умовах невизначеност1 // Ф1лософ1я ф1нансовоТ цив1л1за-ц1Т: людина у свт грошей: зб. наук. пр. / редколепя; в1дп. секретар З.Е. Скринник. - К.: УБС НБУ, 2014. - 451 с. (С. 21-25).
2. Геець В.М. 1нституц1йна обумовлен1сть 1нновац1йних процес1в у промисловому розвитку УкраТни / В.М. Геець // Економ1ка УкраТни. - 2014. - №12. - С. 4-19.
3. Затонацька Т.Г. Деяю аспекти фекального стимулювання Ыно-вац1йних п1дприемств в УкраТн / Т.Г. Затонацька // Ф1нанси УкраТни. - 2014. - №6. - С. 19-29.
4. Зверяков М.1. У пошуках виходу з кризи / М.1. Зверяков // Еко-ном1ка УкраТни. - 2013. - №8. - С. 4-21.
5. Кругман П. Выход из кризиса есть! Перевод с англ. - М.: Азбуза Бизнес, Азбука- Аттикус, 2013. - 320 с.
6. Онищенко В.П. Онтолопчний аспект економ1чно'Т кризи. / В.П. Онищенко // Економ1ка УкраТни. - 2014. - №4. - С. 4-18.
7. Офщмний сайт державноТ служби статистики УкраТни: [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua
8. Райнерт Э. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остались бедными. Перевод с англ. - М.: Издательский дом - Высшей школы экономики, 2011. - 384 с.
9. Стиглиц Дж. Ревущие девяностые / Дж. Стиглиц; пер. з англ. -М.: «Современная экономика и право». - 2005. - 424 с.
10. Тетчер М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 620 с.
А.П. АНТОНОВ,
аспирант, Науково-доспдний економiчний нститут Мiнекономрозвитку i торпвл Укра'ни
1нвестицп в людський каштал: джерела формування
Для розвитку людського капиталу необядн значн затрати та рiзноманiтнi види ресурав як з боку особи, так i з боку сус-пльства або п>дприемства. Витрати, що збльшують продуктивна якост й характеристики людини, е iнвеcтицiями. Проце-си нвестування в людський капитал на рзних етапах життевого циклу мають сво' особливост i рiзнi джерела формування
Ключов1 слова: нвестици, людський капитал, нвестування, розвиток.
А.П. АНТОНОВ,
аспирант, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Инвестиции в человеческий капитал: источники формирования
Для развития человеческого капитала необходимы значительные затраты и виды ресурсов как со стороны человека, так и со стороны общества или предприятия. Расходы, развивающие продуктивные качества и характеристики человека, являются инвестициями. Процессы инвестирования в человеческий капитал на разных этапах жизненного цикла имеют свои особенности и различные источники формирования
Ключевые слова: инвестиции, человеческий капитал, инвестирование, развитие.
A.P. ANTONOV, a graduate student SREI
Investment in human capital: sources of
For the development of human capital requires considerable costs and types of resources from both the person and of the society or company. Expenses increased productivity and quality characteristics of a person, is an investment. The process of investing in human capital at different stages of the life cycle has its own characteristics and different sources of
Keywords: investments, human capital, investment and development.
Постановка проблемы. В сучасый економлчый лiтеpaтуpi юнуе велика юльюсть визначень поняття «людський капитал», однак у сукупност вони можуть бути зведен до такого: людський капггал - це сформований у результат Ывестицм i на-копичений певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбнoстей, мотивацм, що використовуеться в ™ або Ышм сфеpi суспть-ного життя. 1нвестування в людський капрал доцтьно пер-шою чергою розглядати як систему вкладень, як посилюють здатнють людини до творчоТ прац з метою створення товару, послуг, доданоТ вартост тощо та покращення и якост життя.
Вкладення в людський капрал дають значний за обсягом, тривалий за часом та Ытегральний за характером еконо-мiчний i со^альний ефект. 1нвестування в людський капрал е ознакою усвщомлення виршальноТ poлi людини в еконо-мiчнiй системi суспiльствa. Витрати, як сприяють пщвищен-ню пpoдуктивнoстi, також можна розглядати як Ывестици, осюльки пoтoчнi витрати здiйснюються з тим розрахунком,
що Тх буде багаторазово компенсовано зростаючим потоком дoхoдiв у майбутньому.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. К. Мак-конел та С. Брю пропонують таке визначення Ывестицм в людський капрал: «1нвестицп в людський кaпiтaл - це будь-яка дiя, яка пщвищуе квaлiфiкaцiю та здiбнoстi i, тим самим, пpoдуктивнiсть пpaцi пра^вниюв» [1]. Анaлoriчнoro пiдхoду до поняття такого виду Ывестици дотримувалися Г. Беккер, I. Бен-Порет, Д. МЫцер, Т. Шульц. Нapaзi наукова думка ви-вчае шляхи та засоби Ывестування в людину, oскiльки ка-пiтaл набуваеться i збiльшуeться шляхом Ывестування i дае тривалий екoнoмiчний ефект. Так, за розрахунками вщомо-ro американського теоретика Е. Денюона, iнвестицiT в людський капрал дають вiддaчу в 5-6 paзiв бiльшу, нiж вкладення в мaтеpiaльне виробництво. Свiтoвий банк на пpиклaдi обстеження 192 краТн дмшов висновку, що лише 5% еко-нoмiчнoro зростання в краТнах з перехщною екoнoмiкoю зу-
© А.П. АНТОНОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 8 (171)/2015 61
