CC BY
123
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014 УДК 340.134:168.5
До 210рччя Утверситету
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНО1 КОНСОЛ1ДАЦП ЗАКОНОДАВСТВА: СОЦ1АЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Ю. В. ПАСМОР,
канд. соц. кому., наук. ствробтник НД1 правового забезпечення 1нновац1йного розвитку НАПрН Украгни, асистент кафедри культурологи, Нацгональний юридичний унгверситет гменг Ярослава Мудрого м. Харкгв
Розглянуто проблему консол1дацгг нормативно-правових акт1в як способу та прийому систематизаци, впорядкування законодавства в 1нформац1йно-правовому пол1 Украгни. Структурно-семантичш аспекти консол1дацгг масиву нормативно-правових акт1в розглянуто як стратег1чний напрям д1яльност1 державних установ та сощально-комун1кац1йних структур - ¡нформацтних центргв, науково-дослгдних установ, кодиф1кацтних бюро, Iнтелект-центр1в, б1блютечно-аналтичних служб. Консол1дац1я як дгалектичний процес тезисно-аналтично-синтетичного моделювання гнформацгг сприяе забезпеченню гармонгйного поступу законодавства в Украгнг.
Ключов1 слова: систематизащя законодавства, консолщащя, ушфшащя нормативно-правових акпв, правова шформащя, сощально-комушкацшний проспр.
Важливою складовою розвитку сощально-комушкацшного простору суспшьства е консолщована система законодавства. Структурно-семантичш ознаки систематизаци законодавства полягають у використанш сукупност1 консолщацших прийом1в, засоб1в забезпечення повноти й цшсност обробки та класифшацшного впорядкування нормативно-правових аклв (НПА) [10-13]. Ниш в шфокомушкацшному простор! суспшьства накопичено критичну масу нормативно-правового матер1алу, розпорошеного у багатьох документах правово! шформаци, значний обсяг неструктурованих правових даних та специф1чних вщомостей. Саме тому особливо! актуальносп набувае виршення багатьох проблем вщбору, поеднання й впорядкування у той чи шший спос1б НПА за допомогою шкорпораци, консолщаци чи кодифшаци, як вважаються головними видами систематизаци законодавства [10].
Зазначимо, що щея консолщаци у процес дослщження проблеми ушфжаци нормативно-правового поля Украши зумовлена такими чинниками:
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
складшсть, багатогалузевють, наявшсть MacmiB рiзних piBHiB i величезних потоюв правово! шформаци; iснування нормативного спадку радянського перюду; штенсивнють прийняття нових законодавчих актiв тощо [8]. KpiM того, зростання документального шфопотоку, дублювання, стаpiння та розпорошення правово! шформаци значно ускладнюють li пошук, доступ до НПА, !х ефективне використання в усiх сферах дiяльностi. Законодавство, на нашу думку, багато в чому не встигае за динамжою суспiльних вiдносин. Фахiвцi вважають, що в ньому, на жаль, ниш залишилося ще багато прогалин, неузгодженостей положень i повторень, що iнодi унеможливлюе отримання достовipноi, повно!' та яюсно! правово!' iнфоpмацii [14]. Отже, сучасний стан систематизацп законодавства в Укра'ш - це стpатегiчний напрям консолщовано!' дiяльностi iнфоpмацiйних установ, структур, спещальних
аналiтичних служб, державних оpганiзацiй, яка в глобальному вимipi мае
/ w /II /|\ / \ 11 \ \Х . ^ \
спрямовуватися на структурно-семантичш модерни та виконання таких
^ //©W/1 Sn
зав дань:
а) подолання суперечностей мiж правовими нормами, що передуЫм пов'язанi iз процесами замiни застарших норм новими, якi вiдповiдають потребам сьогодення. Отже, юнуе необхiднiсть в активiзацii законотворчо! дiяльностi;
б) групування правових норм за окремими семантичними ознаками, зведення !х у кодекси, зiбpання законодавства та iншi систематизоваш акти;
в) модифiкацiя нормативно-правового регулювання як iнстpументу
Я Я g i 7 1 I g ■ М И Ш 1
забезпечення функщонування життедiяльностi суспiльства;
г) ефективне управлшня в iнтеpесах особи, суспшьства через практичне запровадження законодавства у всi сфери.
Враховуючи важливiсть i необхiднiсть консолiдацiйних пpоцесiв для розвитку комушкацшного простору (КП) суспiльства, а також штенсившсть законотворчого процесу, можемо констатувати, що УкраНш потpiбно привести НПА до ефективно! оpганiзованоi системи iз чiтко визначеним порядком i забезпечити iнновацiйну спpямованiсть законодавства. Побудова ще: системи
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
передбачае: Bce6i4He кодифшацшне опрацювання поточно! npaB0TB0p40CTi; здiйснення безперервного розподшу нормативно-правового матерiалу; досягнення оптимального упорядкування акпв, !х вiдповiдного взаемозв'язку й компактности техшко-правово! унiфiкованостi; створення адекватних умов для зручного i вшьного використання законодавства у практичнш сферi, залучення до процесiв структурування правово! шформацп прогресивних програм та технологш.
Таким чином, формування системи консолщовано! правово! шформацп, тобто виявлення знань у надвеликих iнфомасивах, об'еднання рiзнорiдного за своею структурою i розподiленого контенту - найактуальнiша потреба сьогодення. Доктринально логiко-гносеологiчну сутнiсть консолщацп як виду систематизаци нормативно-правового матерiалу дослiджував С. М. Меленко, а
аналiз консолщаци в iнформатицi здшснив вiдомий украшський учений
/ & 111 III vx\ V-
Г. I. Калитич. На його думку, консолщащя - це дiалектичний процес тезисного! \\ Н \
аналiтично-синтетичного моделювання шформацп, знань i мудростi з метою бути використаними для проектування гармоншного поступу [5; 12].
Зауважимо, що консолiдацiя як один iз дiевих напрямiв шформацшного забезпечення стала предметом вивчення i в сучаснiй науцi. Семантику слова «консолщащя» докладно розглядае I. Тггар. Автор вiдзначае, що змiст поняття спираеться на значення «змщнення», «об'еднання», а особливiсть його полягае в здатност вмiщувати «i процес, i його результат, тобто стан» [16].
Сшвзвучною щодо систематизаци законодавства е точка зору вчених-
Ny Шщ. Я Иг is 1 1 I ■ ш (1 » »^^
правникiв. Консолщащя розглядаеться науковцями як комплексна процедура упорядкування та систематизаци об'екпв рiзноl природи. Зокрема, С. Г. Меленко розумiе консолiдацiю як вид систематизаци НПА у проце^ формування норм права [10-11]. У теори права систематизащя законодавства визначаеться як комплексний вид дiяльностi з упорядкування i вдосконалення нормативного матерiалу через його зовшшню та внутрiшню обробку за певними класифшацшними критерiями у щлях забезпечення суб'ектiв права необхiдною нормативно-правовою шформащею [13]. Особливостi
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утеерситету
використання консолщацшних механiзмiв у правничш та законотворчш сфер^ концептуальнi положення кодифшаци iнформацiйного законодавства представлен в роботах К. I. Белякова, С. М. Легуша, Л. А. Луць, В. С. Цимбалюка та ш. [1; 6; 8; 18]. Вченьправознавщ торкаються також проблеми систематизацп нормативно-правових документiв i наголошують на необхiдностi об'еднання всiх даних, вщомостей та зведень в единий банк правово! шформацп. Науково-практичнi аспекти оргашзацшного упорядкування i рiзних форм об'еднання правово! шформацп, консолщацп,
/г
систематизацil та структуризацil законодавства, нормативно-правових приписiв, аналiзу, синтезу i «переупаковування» правово! шформацп дослiджували такi фахiвцi-правники, як А. I. Грацiанов, В. А. Лшкан, I. В. Малинтков, С. М. Меленко, В. С. Цимбалюк, В. Я. Цветков [2; 4; 9; 12; 1718]. Науковщ розумiють консолiдацiю як споЫб систематизацп, метою яко! е усунення множинност нормативно-правових помилок; зведення воедино вшх чинних нормативних положень, що регулюють конкретне питання, сформульоване у низщ нормативних актiв, прийнятих у рiзний час; !х ушфшащя та створення у системi джерел права об'емних нормативно-правових масивiв за предметом правового регулювання. Зокрема, вчеш придiляють увагу питанням консолщацп шформацшного законодавства не тiльки як етапу систематизацп, а й як процесу, методологи, методу, способу утфшацп, штеграцп, гармошзацп його у нацюнальнш системi права [4].
Загальновщомо, що законодавство виступае важливим атрибутом
- Ш/Ш а ш /1 7 1 ■ I 1 1 в 1 I
документно1 комушкацп у суспiльствi, його упорядкування в шформацшно-семантичному аспект здiйснюеться через комплекснi засоби облжу й обробки на засадах розвитку електронних комушкацш та iнформацiйних технологш (1Т). За умов автоматизацп систематизащя НПА !х державна реестрацiя, класифжащя вiдбуваються через застосування спецiальних галузевих дискурс-рубрикаторiв, класифiкаторiв, тезаурусiв, систем шформацшно-пошукових мов [18].
Таким чином, використання консолщацшних прийомiв, засобiв i
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
технологш здатне забезпечити бажану яюсть, повноту, прозорють i комфортшсть як сучасно! системи впорядкування законодавства, так i КП суспшьних вiдносин, дозволяе при цьому залучати методи контент-аналiзу, монiторингу, шформацшно-аналггично! дiяльностi, поеднувати кiлькiсний аналiз змiстовних (факт, конфлшт, аргумент, тема, узагальнення) та яюсних (вiдповiднiсть метi, iнформативнiсть, актуальнють, доказовiсть, конструктивнiсть) елементiв [18]. Враховуючи той факт, що обсяги правово! шформаци постiйно зростають, i беручи до уваги те, що в умовах зростання
L.
правотворчо1 активност пiдвищуеться значущiсть правового регулювання суспшьних вщносин, застосування комунiкацiйних форм i засобiв систематизацп законодавства мае носити безперебшний i постiйний характер. Це передбачае системне проведення шкорпораци, консолщаци, кодифжацп, якi як головнi види систематизацп забезпечують адекватне упорядкування,
•а-
ушфшащю 1 вдосконалення, зведення у внутр1шньо узгоджену систему
\\ ХУ С/ с
нормативно-правових даних (з1брання, зб1рники, зводи, кодекси тощо), стабшзацш правопорядку в суспшьствь
У цьому контекст додамо, що в аспект! функщонального процесу фах1вщ, вчеш виокремлюють, як мшмум, два напрями систематизацп НПА. Перший традицшно вщбуваеться за формулою: вщ загального до конкретного (спочатку приймаються основи законодавства, пот1м галузев1 кодекси); другий - вщ конкретного до загального, тобто виокремлюються закони, пот1м шкорпоруються, дал1 приймаеться низка консолщованих акт1в, за якими йде
| | * Я В | 7 1 I || 11 | ж /
прийняття кодифшацшних акт1в [14]. Такий тдхщ мае загальш 1 специф1чш цш систематизацп законодавства, наприклад, найбшьш загальне досягаеться не тшьки за допомогою систематизацп, а й шшими засобами, зокрема, через використання прийом1в юридично! техшки, проведення правових експертиз законопроект тощо. У зв'язку з цим саме сукупнють консолщованих дш покликана: забезпечити яюсну систематизацш законодавства, доступшсть того чи шшого закону, зручнють у використанш, своечасний облш аклв, його повноту; полегшити користувачев1 пошук необхщно! правово! норми; усунути
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
застарш й неефективш норми права («очищення» законодавства, а також правовий «вакуум»); виявити юридичш конфлжти (тизи); лжв^вати прогалини тощо. Слiд констатувати, що своечасне оновлення законодавства, стабшзащя законодавчого правопорядку створюють передумови для ефективного управлiння державними справами в штересах особистостi, прибирають повтори i виявляють негативнi тенденцп розвитку законодавства, забезпечують державотворення i захист прав людини в Укра1ш, а також виступають вiдображенням i затвердженням права у суспiльствi [10-14].
Враховуючи результати вивчення теоретичних положень, дослщження природи, сутностi, змiсту, закономiрностей та особливостей консолщацп, розробку i практичну реалiзацiю процесiв систематизацп шформацшного нормативно-правового масиву в Укра1т можна розглядати як стратепчний напрям дiяльностi державних установ та соцiально-комунiкацiйних структур
JS^ Д/ 111 / 1\ II
(СКС): НД1, державних установ, цен^в, iнтелект-центрiв, наукових
^ етнй? ZJ- ШШ Sn
бiблiотечно-кодифiкацiйних служб тощо. 1х консолiдацiйна практика з систематизацп та упорядкування нормативно-правово! шформаци дозволяе об'еднати в одному акт на основi единого предмета регулювання (без змiни змiсту тексту) декшька актiв [8]. Як уже наголошувалося, в шформацшно-правовому аспект систематизацiя законодавства мае специфiчнi цш, досягнення яких дозволить проводити: облш НПА; !х рубрикацiю, класифiкацiю; шдтримку НПА в контрольному станi; забезпечення функщонування iнформацiйно-пошукових баз даних (1ПС БД); надання тексту
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 I 11 I ...••'
НПА та бiблiографiчних довiдок i коментарiв до законодавства на пiдставi запиту користувача.
На жаль, у сощально-комушкацшному просторi (СКП) нашого суспiльства потенцiал консолщацп, в ii класичному розумiннi, повною мiрою не використовуеться у процесi побудови законодавчо1 системи Украши та активно1 шформатизацп усiх сфер дiяльностi. Сьогодш, коли наша держава намагаеться якнайшвидше адаптувати нацiональне законодавство до европейських норм права, застосовуються рiзнi шдходи до гармошзаци
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утверситету
законодавства, консолщацй засобiв систематизацй нацюнально1 системи НПА. У цьому напрямi використання нових 1Т, телекомунiкацiйних систем, на думку С. М. Меленка, систематизации процеси можуть забезпечувати як окремi спецiальнi сощально-комушкацшш структури (СКС), так i нову систему «консолщованих цен^в» [12]. 1з позицй iнновацiйного пiдходу вони мають стати вiдправною платформою групування навколо себе норм права на основi спшьност предмета, метода, суб'екта та об'екта правового регулювання, у тому чи^ й через використання автоматизованих систем. Об'еднання спещальних цен^в у групи i тдгрупи за головними спiльними ознаками дасть змогу утворювати й розбудовувати на !х базi iнститути, систематизувати законодавства галузей та пiдгалузей законодавчо1 практики. Створення «консолщацшних цен^в», на переконання науковця, дозволить забезпечити лопчно послщовне, внутрiшньо узгоджене викладення масивiв правово1
/ 1 И / I \ | /IV и \у\ V» \
шформацй у КП, розширить можливостi для пошуку необхщно1 правово1 норми
/ ^ МтоМ к\
та И адекватного тлумачення за допомогою семантичного об'еднання БД цих рiзних центрiв [Там само]. Отже, об'еднання зусиль рiзних шформацшно-комунiкацiйних структур, установ, штелектуальних центрiв у практицi систематизацй законодавства за допомогою способiв шкорпорацй, консолщацй та кодифшацй з використанням 1Т дозволяе досягти нового рiвня шформацшно-правово1 культури, правових знань населення та правозастосовчо1 практики.
Консолiдацiйний процес створення образу документа, його вщповщна
ЩИ я я /1 71 ■ I 1 1 в 1 I
класифiкацiя забезпечують можливiсть адекватного пошуку i ефективного використання юнуючих вiдомостей серед нормативно-правових iнфомасивiв, як складають десятки мiльйонiв знакiв. Крiм того, особливо1 актуальностi набувае функщонування i розвиток механiзованих та автоматизованих систем i програм, iнформацiйно-пошукових засобiв у галузi обробки i систематизацй нормативно-правово1 документацй, а вдале i результативне !х застосування сприяе вдосконаленню процесу систематизацй законодавства. У даному аспект варто звернутися до украшського досвiду використання 1ПС «Законодавство»,
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утеерситету
яка разом ¿з шшими системами парламенту устшно розвиваеться. Ефективними е також заруб1жш й нацюнальш практики розробки { використання комп'ютерних пристро!в, автоматизованих систем { програм у процес обробки наукових правових даних та упорядкування законодавства. Наприклад, у Росшськш Федераци, Казахстан!, Бшорус1 велика увага придшяеться сучасним технолопям мониторингу акт1в нормативного характеру, систематичному вщстеженню стану законодавства з метою формування так званого модульного правового забезпечення функцш НПА у виконавчш влад1, судов1й систему правоохоронних органах тощо [18]. Обов'язковою умовою ефективного мониторингу НПА також е застосування 1Т та реал1защя консолщацшних, шкорпорацшних та кодифжацшних завдань створення едино! систематизовано! мереж1 законодавства.
Широке використання сучасних засоб1в 1Т для збору, обробки { передач! правових аклв у спещашзованих !нформац!йних системах (1С) потребуе виршення окремих питань л!нгв!стики, безпосереднього включення 1Т у процес розробки проеклв НПА, !х проходження через структури законодавчих оргашв, зд!йснення р!зного роду науково-техшчних експертиз за допомогою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Уже сьогодш спец!альн! служби ! центри проводять пошуки в галуз! розробки ефективно! модел! структурування в!дпов!дного тексту проекту НПА ! побудови алгоритм!в для його автоматизовано! обробки, у т. ч. правових докуменпв [17]. Сучасш 1Т не т!льки дозволяють створити ефективш 1С !з правово! тематики, законодавства та
§ § я я /1 71 ■ I 1 1 в 1 I "
проект!в НПА, вони також оновлюють технолог!ю покращення якост! зм!сту акта. Прикладом у цьому напрям! може стати досвщ Агентства INTRALEX, яке формуе ! експериментально перев!ряе модель проекту «АРМ Юрист». Цей програмний комплекс дозволяе застосовувати 1Т для виршення завдань, пов'язаних !з розробкою текслв проект!в НПА ! здшсненням багатоаспектно! експертно-консол!довано! оц!нки правового акта або проекту НПА. Дана 1С може бути ор!ентована на виконання науковцями, юристами-практиками, освттянами, як мш1мум, трьох важливих завдань:
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
1) оргашзаци i проведення роботи з текстами проеклв за допомогою традицшних консолщацшних 3aœ6iB структурування;
2) проведення експертно-монiторинговоï ощнки консолiдованого проекту;
3) формування i ведення електронного паспорта проекту, вiдповiдноï системи реестраци, iнвентаризацiï та iн.
На сучасному етат державотворення для виршення актуальних проблем правознавства науковцями використовуються прийоми порiвняльного аналiзу i ушфшаци норм права рiзних систем права, що слугують методами консолiдацiï, гармошзаци, систематизацiï нацiональних законодавств, адаптацiï украшського законодавства до европейських стандартiв. Зокрема, систематизащя сучасного законодавства у Франци вiдбуваеться на основi так звано!" «широко!" кодифжаци» за принципами повноти, формального характеру, безперервност та базуеться на впровадженш спецiально створеного класифшатора французького законодавства. Новий класифшатор розроблявся за сприяння Представництва з шформатики (Delegation a Г informatique) i за участю аналггиюв, фахiвцiв у галузi перфорованоï iнформатики i електронноï обробки iнформацiï [15]. Свое остаточне вщображення класифiкатор знайшов у спещальному виданнi «Законодавча i регламентацшна картотека», в основу якого покладено класифiкатор систематичноï картотеки Генерального секретаря уряду, що побудована на семантичному розподш правовоï iнформацiï по так званих семантичних гшздах (le lot de graphs sémantiques). В
Лгтр if я я § 171 11 11 I 11 i ж .•
1С «класифшатор» е документом в iнформативному розумiннi i являе собою структуровану сукупнiсть ^в i визначень, якi об'еднанi ключовим поняттям (le clef de graphe). Таким чином, вщбуваеться класифiкацiя нормативних ак^в за семантичними, а не галузевими ознаками.
Нинi для науки i юридичноï практики Украши нагальними завданнями стають: вирiшення проблеми розвитку правового регулювання iнновацiйноï дiяльностi, iнновацiйноï полiтики держави, окреслення концептуальних пiдходiв до систематизацiï iнновацiйного законодавства та розробки i
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
прийняття 1нновацшного кодексу Украши, який мае регулювати в^ шновацшш вiдносини у суспiльствi. У цьому напpямi законопpоектнi роботи як складш оpганiзацiйно-консолiдованi процеси спрямовуються на ч^ку систематизованiсть i квалiфiковану дiяльнiсть фахiвцiв. Наприклад, велика група украшських учених (фахiвцi Науково-дослiдного iнституту правового забезпечення шновацшного розвитку НАПрН Украши, м. Харюв) працювала над створенням комплексного НПА з питань провадження шновацшно! дiяльностi (проект Iнновацiйного кодексу Украши), вдосконалення нормативно-правового регулювання шформацшно! сфери дiяльностi. Розвиток iнфоpмацiйноi сфери як особливо! системи суспшьних вщносин, що виникають в усiх напрямах сощальних комунiкацiй суспiльства i держави, зумовив широке впровадження: новацiй в шформацшному пpавi, засобах масово! шформаци,
Iнтеpнетi, pекламi; видавничiй, бiблiотечнiй, аpхiвнiй i музейнiй спpавi; 1Д у
/ w /II / А / \ II VNX . ^ \
галузях культури i мистецтва, освт, дистанцiйному навчаннi, у сфеpi
//Вж
електронних послуг, електронно! тоpгiвлi (комеpцii), в електронному банкiнгу; електронному документообiгу, електpоннiй пiдписцi, деpжавнiй статистищ, як наслiдок, вiдбулася активiзацiя дiяльностi, зокрема, у галузi iнфоpматизацii, зв'язку, телекомушкацш. Цi глобальнi iнфоpмацiйнi процеси знаходять свое вщображення у формуванш iнфоpмацiйного законодавства (нараховуеться близько 4 тис. закошв та iнших НПА, як регулюють iнфоpмацiйно-пpавовi вiдносини). Необхщнють унормування нових iнфоpмацiйних вiдносин створила передумови для появи консолiдацiйних засобiв i форм iнфоpмацiйно-
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 I 11 I
аналiтичноi дiяльностi, законотворчо! та науково-дослiдноi роботи, якi оpiентуються на iнновацiйнi проекти. Трансфер технологш та нововведень мае допомогти усвщомленню всiма учасниками iнновацiйноi законотворчо! дiяльностi того, що включення у процес консолщацп законодавства можливе лише у pазi системно! оpганiзацii едностi цшей, функцiональноi едностi, системного упpавлiння шфопотоками, нормативно-правовими масивами та БД НПА [15].
У напpямi державно! консолщовано! стpатегii модеpнiзацii нацiонального
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
законодавства саме 1нститут законодавства Верховно! Ради Укра!ни як базова
установа науково-правового забезпечення законодавчо! дiяльностi Верховно!
Ради Укра!ни мае виконувати консолщуючу мюш у проведенш координацшно!
законотворчо! дiяльностi, а саме: а) оновлення i системне проведення
подготовки пропозицiй щодо формування напрямiв державно! правово!
полiтики; б) здшснення ефективних розробок наукових концепцiй розвитку
нащонального законодавства; в) системне проведення порiвняльних дослiджень
законодавства Укра!ни та законодавств шоземних держав i виршення проблем
. . .
приведення нащонального законодавства у вщповщнють до норм мiжнародного права. На 1нститут також покладено завдання щодо шдготовки проектiв перспективних i поточних державних програм законопроектних робгг Верховно! Ради Укра!ни; органiзацi! монiторингу ефективностi чинного законодавства Укра!ни та прогнозування наслщюв його застосування; розробки
/ w /111 1 \ 11 \ \Х . ^ \
.... . .
проеклв законiв iз найважливiших питань розвитку суспшьства i держави, !х
О ^У . чЖ . .
наукового обгрунтування й технiчно! експертизи, аналiзу ефективностi рiзних механiзмiв застосування чинного законодавства; розроблення пропозици щодо усунення неузгодженостей i суперечностей мiж окремими актами законодавства та заповнення в ньому правових прогалин; опрацювання питань адаптацi! законодавства Укра!ни до законодавства GC та ш.
У зв'язку з поширенням соцiально значущо! правово! iнформацi!, що грунтуеться на якiсних знаннях i законодавчих iнiцiативах, зростае потреба у забезпеченш доступу населення до правово! шформацп через центри правово!
Ny Шш Я Иг is 1 1 I ■ И (1 » »^^
iнформацi! (ЦП1), що стало невщ'емною складово! державно! системи розповсюдження правових актв в електронному виглядi.
У цьому плаш слiд згадати i про дiяльнiсть в Укра!нi 1нформацшних центрiв Свропейського Союзу (EUi). Вони е частиною всесвiтньо! мережi, до яко! входять бiльше 600 шформацшних центрiв, що працюють в ушверситетах, нацiональних бiблiотеках, науково-дослiдницьких центрах тощо. Сьогодш в Укра!нi дiе бшьше 15 таких Iнформацiйних центрiв СС, розташованих у ВНЗ рiзних мют Укра!ни, а саме: Днiпропетровськ, Ки!в, Луцьк, Севастополь,
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
Омферополь, Тернопшь, Харюв, Херсон, Чертвщ, Одеса тощо. Основна мета дiяльностi центрiв GC - концентращя i поширення правово1 шформацп про GC та його полггику, висвiтлення питань европейсько1 штеграцп, шформацшних документiв та законодавства, що приймаються Свропейською комiсiею, Свропейським Парламентом, шшими офiцiйними установами GC [15].
Отже, виршення проблем лшвщацп множинностi нормативних аклв,
створення систематизованих блокiв законодавства набувае певно1 глобальностi,
а одним iз дiевих шляхiв подолання тако1 множинностi i невпорядкованостi
правово1 шформацп власне й стае консолщащя. Крiм того, диверсифiкацiя
правово1 шформацп та шновацшних процесiв у нормотворчому забезпеченш
будь-яких суспiльних вiдносин, розширеннi i реал.зацп спецiалiзованих знань
зумовлюе необхщнють фахового вирiшення питань побудови ефективного
правового порядку у шфокомушкацшному суспiльствi через структурно. . . ) ... семантичнi консолщацшш процеси: а) суттеву кооперащю в.дпов.дних
/ . О О Sn •
структур, оргашзацш, технолопчних служб, державних установ у сфер. анал.зу, анал^тико-синтетично^' обробки, облшу правово1 шформацп та законодавчих шщатив; б) прискорення консолщацп як одного з в.домих способ.в систематизацп та прийом.в об'еднання документ.в; в) усунення множинност нормативно-правових припис.в, суперечностей, дублювань тощо задля побудови ефективно1 системи права; г) зведення в одне цше вс.х чинних нормативних положень, що регулюють конкретне питання чи галузь права; д) ушфшацдо НПА та законодавства; е) створення в систем. джерел права
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1 /
об'емних яюсно-структурованих нормативно-правових масив.в як баз знань та контенуальних мереж за предметом правового регулювання на регюнальному i нацюнальному р.внях.
Список лггератури:
1. Беляков К. I. 1нформацшна д1яльнють: змют та тдходи до класифшацп / К. I. Беляков // 1нформащя i право. - 2012. - № 4. - С. 63-73.
2.Грацганов А. I. Консолщащя як форма упорядкування законодавстсва / А. I. Гращанов // Держава i право. Юридичш i полггичш науки. - К., 2001. - Вип. 12. -С. 11-13.
3.Деревянко А. С. Технологии и средства консолидации информации
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Ушверситету
/ А. С. Деревянко, М. Н. Солощук. - Х. : НТУ "ХПИ", 2008. - 432 с.
4.Д1мчогло М. I. Консолщащя шформацшного законодавства Украши : монографiя / М. I. Дiмчогло, В. А. Лшкан ; Глобальна оргашзащя союзн. лщерства, Акад. безпеки вщкритого суспiльства, Акад. наук вищ. освiти Украши ; за заг. ред. В. А. Лшкан. - К. : ФОП О. С. Лшкан, 2014. - 416 с.
5.Калитич Г. I. Консолщащя шформацп, знань i мудросп як основа проектування гармоншного поступу Украши / Г. I. Калитич // Науково-техшчна шформащя. - 2008. - № 1. - С. 50-55.
6.Легуша С. М. До визначення поняття та змюту консолщацп - форми систематизаци законодавства / С. М. Легуша // Проблеми пештенщарно'1 теори i практики. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 396-403.
7..Лткан В. А. Систематизащя шформацшного законодавства Украши : монографiя / В. А. Лшкан, В. А. Зашзняк ; Акад. наук вищ. освгги Украши, Global organization of allied leadership, Academy of open society security. - К. : ФОП Лшкан О. С., 2012. - 304 с. - (Ordo ordinans).
8.Луць Л. А. Консолщащя як споаб систематизаци нормативно-правових припиав: теоретичш аспекти / Л. Луць // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Укра1ш : матерали XV репон. наук.-практ. конф. (4-5 лют. 2009 р.). - Львiв, 2009. - С. 20-21.
9.Малинников В. А. О классификации информатики и информации / В. А. Малинников, И. В. Соловьев, В. Я. Цветков // Materialy VIII mezinarodni vedecko-prakticka conferebce "Efektivni nastroje modernich ved - 2012". Dil 15. Pravni vedy. Filosofie. Administrativa. - Praha, 2012. - S. 89-95. Д "X Д (( л\
10. Меленко С. Г. Консолщащя як зааб розвитку системи права Украши / С. Г. Меленко // Ерлiхiвський збiрник. - Чершвщ, 2002. - Вип. 3: Науковi доповвд та повщомлення. - С. 114-116.
11. Меленко С. Г. Роль консолщацп як виду систематизацп нормативно-правових аклв у процес формування норми права / С. Г. Меленко // Науковий вюник Чершв. ун-ту. -2007. - Вип. 385: Правознавство. - С. 29-33.
12. Меленко С. М. Консолщащя: лопко-гносеолопчний аналiз / С. М. Меленко // Науковий вюник Чершв. ун-ту. - 2008. - Вип. 478: Правознавство. - С. 10-16.
13. Меленко С. Г. Консолщащя як вид систематизаци нормативно-правових ак^в : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. Г. Меленко ; Чершв. нац. ун-т iм. Юрiя Федьковича. - Чершвщ, 2002. - 206 с.
14. Онщенко Н. М. Правовий конструктив: проблеми систематизацп / Н. М. Онщенко // Часопис Кшв. ун-ту права. - 2011. - № 1. - С. 5-8.
15. Пасмор Ю. В. Напрямки консолщацп в шформацшному забезпеченш правово'1 науки в Украшу сощально-комушкацшний аспект : монографiя / Ю. В. Пасмор. - Х. : Юрайт, 2013. - 272 с.
16. Ттар I. Консолщащя як проблема визначення поняття / I. Т^тар // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. - 2008. - № 4. - С. 39-54.
17. Цветков В. Я. Семантика информации / В. Я. Цветков // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2012. - № 10. - С. 4-7.
18. ЦимбалюкВ. С. 1нформацшне право: концептуальш положення до кодифшацп шформацшного законодавства / В. С. Цимбалюк. - К. : Освгта Украши, 2011. - 426 с.
Пасмор Ю. В. Отдельные вопросы структурно-семантической консолидации законодательства: социально-правовой аспект.
Рассмотрена проблеме консолидации нормативно-правовых актов как способу и приему систематизации, упорядочения законодательства в информационно-правовом поле Украины. Структурно-семантические аспекты консолидации массива нормативно-правовых актов рассмотрены как стратегическое направление деятельности государственных учреждений и социально-коммуникационных структур - информационных
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Утверситету
центров, научно-исследовательских учреждений, кодификационных бюро, интеллект-центров, библиотечно-аналитических служб. Консолидация, как диалектический процесс тезисно-аналитически синтетического моделирования информации способствует обеспечению гармоничного развития законодательства в Украине.
Ключевые слова: систематизация законодательства, консолидация, унификация нормативно-правовых актов, правовая информация, социально-коммуникационное пространство.
Pasmor Ju. V. Seperate issues of the legislation structural-semantic consolidation : social and legal aspect.
The article is devoted to the actual theoretical and applied legal problem of the consolidation of the normative and legal acts as methods and techniques of the systematization, ordering of the legislation in the information and legal field of Ukraine. Structural-semantic aspects of the consolidation of the normative-legal acts file has been considered as the strategically direction of the state institutions and social and communication structures activity such as: information centers, scientific and research institutions, codification bureaus, intellect centers, library - analytical centers services. Consolidation as the dialectical process of the thesis-analytical synthetic modeling of information has been used for the design of the harmonious development of the legislation in Ukraine.
Key words: systematization of the legislation, consolidation, unification of legal acts, legal information, social-communication space.
Розширена анотащя
статт Пасмор Ю. В. «OKpeMi питання структурно-семантичноУ консолщацп законодавства: сощально-правовий аспект»
Pasmor Julia V., candidate of science on social communication, research worker of
the Scientific and Research Institute of Providing Legal Framework for the Innovation Development of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, assistant of the department of the cultural science of the Yaroslav the Wise National
Law University, Kharkiv
iTv^
An extended abstract of a paper on the subject of: «Seperate issues of the legislation structural-semantic consolidation: social and
legal aspect»
Problem setting
Topicality of the theoretical and applied legal problem of the legislation consolidation as the means of the normative-legal acts systematization, stipulated by the necessity of the putting in order of the normative-legal material, complexity, the great number of branches of the available files, an enormous flow of information; existence of the normative heritage of the Soviet period; intensity of the a new legal acts adoption; significant amount of the unstructured legal data; specific information. Critical mass of the accumulated material in the information-legal space of the society requires urgent resolution of the issue of the combining and putting in order of the normative-legal acts that is possible only with the help of consolidation.
Jtlf If § И Ш1 /1 11 1 111 I ^k/ ■■
Paper objective
The main tasks and aims of the article posed by the author are:
- to find out the level of the scientific development of the consolidation problem during the process of the structural-semantic systematization of the legislation;
- to determine the consolidated system of the all-round working out of the current law-making, allocation of the normative-legal material with the aim of the distribution of legal materials in order to achieve their ordering, corresponding
interconnection and technical and legal uniformity in the information and legal field of Ukraine;
- distinguish trends and prospects of the use of modern technologies of the legislation systematization taking into account the experience of the European institutions.
Paper main body
Consolidated system of the legislation is the important part of the development of the society social-communication space, building of the democratic European state
iTv J)
of Ukraine. The rise of documentary information flow, duplication, spraying of the
legal information, greatly complicated its search and reduces its effectiveness of its
use in all spheres of the activity. Besides, the legislation largely not kept with
dynamics of the social relations, unfortunately, even now it still remains many gaps,
lack of coordination of provisions and repetitions and this make receiving of the ^y / \ / \ ! / \ 11 \ \a »
/ I > / \y 111 \\ ' / \ III \_X \ \
credible, full and quality legal information impossible. It is structural-semantic consolidation as dialectical process of the thesis-analytical-synthetic modeling of legal information will provide harmonious progress of the legislation of Ukraine. Conclusions of the research
In his article the author makes such conclusions and propositions:
- one of the most effective ways to overcome less of ordering of the legal information and providing of the principle of legal certainty is consolidation as the means of the legislation systematization;
- systematization of the information normative-legal file has been considered
g Ê g 1 71 ■ g 1 I 11 1
as the strategically direction of the state institutions and social-communication structures activity in the sphere of analysis, analytical-synthetic working out, calculation of the legal information and legislative initiatives;
- diversification of legal information and innovation processes in the lawmaking providing of the social relations requires construction of the effective legal order in the info communication society through structural-semantic consolidation processes:
a) essential cooperation of the corresponding structures, organizations, state
institutions in the sphere of analysis, analytical-synthetic working out, calculation of legal information and legislative initiatives;
b) acceleration of consolidation as one of the well-known means of systematization and methods of the documents combining;
c) elimination of the multiplicity of the normative-legal regulations, inconsistencies, duplications etc. in order to build the effective system of law;
d) combining in one all valid normative regulations regulating separate specific issue or branch of law;
/1
e) unification of legislation;
f) creation in the system of the source of law of the volumetric quality-structured normative-legal files as base of knowledge and content nets on the subject of the legal regulation on the regional and national level.
Key words: systematization of the legislation, consolidation, unification of legal acts, legal information, social-communication space.
/w,C/ //fto^ 2k \
