CC BY
318
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014 УДК 347.73
До 210^ччя Утверситету
ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ КОДИФ1КАЦП Ф1НАНСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
УКРА1НИ
О. О. ДМИТРИК,
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри фтансового права, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Обтрунтовано недоцыьмсть розробки та прийняття Фтансового кодексу в Украш, оскшьки в умовах тривалого перехiдного перюду, коли фiнансовi вiдносини розвиваються нерiвно i стрiмко, фтансова система зазнае ютотних змт, а отже, i фтансове законодавство е нестабшьним, кодекс не здатен виконати функци стабшьного угрупування фтансово-правових припиЫв.
Ключовi слова: фшансове законодавство, кодифшащя фтансового законодавства,
Фшансовий кодекс.
[ (^ДЯСДшй \ \ \ 1" А 1 !
Докоршш змши, що ниш вщбуваються в Укра!ш, зумовлюють формування принципово нових засад правового регулювання у сфер1 фшансово! д1яльност1 держави та оргашв мюцевого самоврядування. Становлення Укра!ни як самостшно!, незалежно! держави супроводжуеться штенсивним розвитком фшансових вщносин, !х ускладненням, що потребуе розроблення ново! модел1 регулювання таких сустльних зв'язюв 1 збагачення юридичного шструментарда для !х оформлення. Назваш фактори у сукупност з
.ЗтГ§ ш» в V1/ 1 1I 1111 ••
розвитком та вдосконаленням ринкових вщносин зумовлюють бурхливий розвиток нормативно-правових акт1в, у тому числ1 й тих, що регулюють публ1чну фшансову д1яльшсть. Процес удосконалення фшансового законодавства став своерщною ознакою останшх роюв: прийнято нову редакщю Бюджетного кодексу Укра!ни та Податковий кодекс Укра!ни, виносяться ршення Конституцшного Суду Укра!ни, що стосуються фшанс1в. Це е важливим етапом розвитку регламентаци оновлених фшансових вщносин, який можна охарактеризувати як бшьш послщовний 1 детальний. За таких умов
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
на порядку денному постае проблема кодифшацн фшансового законодавства, яка набувае особливо! актуальное^ та значимость
Отже, метою пропоновано! cmami е позначення певних проблем, що пов'язаш з упорядкуванням численних нормативно-правових ак^в, як регулюють фiнансовi вщносини, зокрема !х кодифшацн. Справа в тому, що сьогодш в нашш кра!ш вiдсутнiй будь-який законодавчий акт, який би виковував об'еднуючу роль мiж рiзними iнститутами фiнансового права, заклав шдгрунтя для одноманiтного застосування фшансово-правово! термшологн.
Характерно, що ця проблема властива не лише для Украши. Вочевидь, вона наявна й у Росшськш Федерацй. Так, Г. В. Петрова вiдзначае: «Податковий кодекс РФ побудований за одним принципом, тодi як Бюджетний кодекс РФ - грунтуеться на iнших критерiях. Валютне законодавство бiльшою мiрою орiентоване на Устав Мiжнародного валютного фонду. Банювське
/ ДУ 111 /1\ ' /I \ и V» V
законодавство, зокрема його публiчна частина, у якш йдеться про банювський контроль, систему фiнансових iнститутiв, взагаи пiдпорядкований якимось
мiжнародним стандартам... Що стосуеться валютних вiдносин, то тут зовЫм iнший концептуальний пiдхiд, закладений у валютному законодавствi, порiвняно, наприклад, з Бюджетним кодексом РФ. 1нша система фiнансових санкцiй, iншi тдходи до розумiння контролю, повноважень фшансових оргашв» [13, с. 34-35]. З такими зауваженнями неможливо не погодитися, оскшьки т ж самi тенденцн наявнi й у нашiй державь Така розрiзненiсть, далi розмiрковуе Г. В. Петрова, «призводить до того, що ... фiнансовi вiдносини,
| | * Я В | 7 1 I || 1 I | ж
виступаючи единим ланцюжком, не мають цiлiсного концептуального характеру, що дестабшзуе загальну фiнансову дисциплшу» [Там само]. I. В. Рукавишникова теж констатуе, що система чинного фшансового законодавства не мае единого конститутивного нормативного акта, що, безумовно, негативно позначаеться на ефективност правозастосування [17, с. 19]. На жаль, немае такого нормативно-правового акта, що виступав би системоутворюючим, i в Укрш'ш.
Говорячи про побудову оптимального сшввщношення фшан^в i права,
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
С. В. Запольський цшком обгрунтовано B^Mi4ae, що цьому процесу могло б сприяти подальше наближення единих теоретично, але юнуючих окремо пiдгалузей фiнансового права, податкового, бюджетного, емюшного права [5, с. 19]. Ми цшком шдтримуемо твердження цього вченого, що недоцшьно одного i того ж суб'екта розглядати i як платника податкiв, i як отримувача бюджетних коштiв, i як реципiента грошово! емюи, i як вкладника та клiента банка. Принципово, що вс названi (i багато не вказаних) статуси за своею сутшстю е складовими единого комплексу прав i обов'язкiв суб'екта фшансового права. Пiдтримання ще1 едност - основа попередження дезштеграци фшансового права у системi права, розпаду ще! галузi на окремi частини, не поеднанi единим предметом i методами правового регулювання, наскрiзними, единими для вЫх iнститутiв i шдгалузей принципами i юридичними категорiями, тобто вЫм тим, з чим пов'язуеться едшсть галузi
/х-/ ill Л \ v/\
права [Там само]. Отже, все наведене свщчить про необхщшсть розробки та
Ьл • \\ IB-J Н О» \
прийняття нормативно-правового акта, у якому треба закршити наскрiзнi, единi
для вЫх iнститутiв i пiдгалузей фшансового права принципи, юридичш
категори i поняття. Це в кiнцевому рахунку дозволить забезпечити еднють
фшансового права як галузi права.
М1ркуючи про виршення ще1 ситуаци, деякi вчеш висловлюють думку стосовно прийняття саме кодифжованого акта. Примiром, подiбноl думки дотримуеться С. О. Алюов, який констатуе, що створення такого мщного регулятора суспшьних вiдносин як Фшансовий кодекс дозволить вирiшити
Ny ш t j Г~71 ■ 1 и II 1 ^щ/
багато проблем фiнансового законодавства [1, с. 80-81]. Дiйсно, кодекс може розглядатися своерщним «основним законом» вщповщно1 галузi [7], який являе собою укрупнений зведений акт, що мютить у систематизованому виглядi весь (або головний) масив норм i дозволяе детально регулювати певну сферу одноманiтних суспшьних вщносин [6, с. 53; 16, с. 63]. Створення кодеков, безумовно, - один iз ефективних шляхiв розвитку законодавства, пiдвищення його рiвня, узгодженостi, а також вирiшення проблеми лжвщацп множинностi актiв, дiючих з одного й того ж питання [9, с. 46; 12, с. 110]. Мабуть, з цим
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
складно сперечатися, бо кодифшащя як одна i3 форм систематизацп мае величезне значення для розвитку будь-якого законодавства, у тому чи^ й фшансового, що здшснюеться саме завдяки забезпечення узгодженост регулювання в^е! фшансово! системи держави.
Як слушно вказуе Д. О. Бшнський, при кодифшаци, яка об'еднуе за сво1м предметом та методом правового регулювання досить численний нормативний матерiал, створюеться концептуально едине нове джерело права, яке на однакових методолопчних засадах регулюе переважно найбшьш важливi
■ ■ ■ А -
суспшьш вiдносини. Але, далi доречно зазначае вчений, не треба спрощувати цей процес. Йдеться про те, що кодифжаци передусiм пiдлягають т галузi, де вже iснуе певна «критична» маса спорщнених нормативно-правових ак^в, предмет правового регулювання достатньо чггко визначився, принципи правового регулювання пройшли перевiрку часом. I лише тсда може з'явитися кодифiкований закон, який вбере в себе вс позитивш риси попереднього
/€[ ШШШ\ . . О , С/ ШшЖ 2i\
нормативного регулювання i вщкине тi, якi виявилися хибними [2, с. 90]. Ми цшком погоджуемося з щею позицiею.
Безперечно, кодекс мае з'являтися не на «голому мющ». На перший погляд здаеться, що сьогодш в нашш державi склалися всi передумови для розробки та прийняття саме Фшансового кодексу, оскшьки фшансове право вже мае певну «критичну» масу спорiднених нормативно-правових ак^в, власний i чiткий предмет правового регулювання, принципи правового регулювання пройшли перевiрку часом. Однак таю пропозици навряд чи в умовах
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/ /
сьогодення, якi характеризуються подальшим кардинальним реформуванням правового регулювання велико! кшькосл суспшьних вiдносин, у тому числi й фшансових, е виправданими. Фiнансовий кодекс не потрiбний нашiй державi. Але це твердження не зшмае необхщносл прийняття iншого нормативно-правового акта, який би виконував об'еднувальну роль у сферi публiчних фiнансiв, створив умови для вдосконалення чинного фшансового законодавства. На користь нашо! позици можна навести такi аргументи.
По-перше, законодавець, приймаючи рiшення про розробку та прийняття
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
кодексу, мае виходити з того, що саме змютовт та функщональш характеристики такого нормативно-правового акта, як кодекс е дуже принциповими для проведення тако! роботи. На сьогодш вже набули чинносп Бюджетний та Податковий кодекси Укра!ни. За таких умов навряд чи Фшансовий кодекс буде здатний забезпечити однакове регулювання без певного дублювання вщповщних аспек^в. Бiльше того, вш не зможе мiстити у собi весь масив норм, що регулюють здiйснення публiчноl фшансово! дiяльностi. У такому р^ акт, що розробляеться, не зможе ш за змютом, нi за рiвнем нормативного узагальнення вiдповiдати кодексу, який передбачае всеохоплювальнють, унiверсальнiсть регулювання ''>«т1е1 сфери суспiльних вiдносин, якiй вiн присвячений.
По-друге, видаеться сумшвною кодифiкацiя в умовах широкого, масштабного вдосконалення правового регулювання вЫх сфер фшансово!
дiяльностi в Укра1ш. Зауважимо, що така ситуащя е характерною не лише для нашо! кра1ни. Вочевидь, вона наявна й у Росй. Примiром, С. В. Запольський констатуе, що прийняття Податкового кодексу РФ не виршило низки проблем регулювання оподаткування, а навпаки, призвело до «малоприродного» прюритету адмшютративних i судових прецедентiв над законодавством. Не краща ситуацiя в бюджетнiй сфер^ де значна частина норм Бюджетного кодексу РФ фактично не дiе, а реальш повноваження Мiнiстерства фшанЫв РФ значно ширшi, нiж рамки, встановлеш законом [5, с. 13]. За таких умов О. О. Борзунова та В. В. Сорокш цшком резонно ставлять питання про
| | * Я В | 7 1 I || 11 | ж /
доцiльнiсть проведення робгг з кодифшацп законодавства, яке шддаеться зламу та оновленню. Вони замислюються над тим, чи така робота буде дшсно доцiльною в умовах нестшкого, нестабiльного характеру правового регулювання й самих регульованих правом суспшьних вщносин, у перехiднi перюди [3, с. 53; 20, с. 59-61]. Вщповщь, уявляеться, мае бути негативною. Зрозумшо, що висока динамша сьогоденного суспiльного життя здатна звести нашвець ефективнiсть будь-якого, навiть найдосконалшого за змiстом, кодексу. Орiентований тшьки на потреби сьогодення, вiн стане неефективним
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
вже завтра; i, навпаки, пристосований до реалш, що мають виникнути в майбутньому, цей закон залишиться «правовим текстом» або «лггературним твором», свого роду юридичною мрiею для дня нинiшнього [24, с. 122].
Прийняття крупноблочних, стшких кодифжованих актiв буде тодi доречним, коли будуть завершенi перетворення, шдсумки яких вони мають закрiпити. За лопкою, приймати Фiнансовий кодекс необхщно пiсля того як нормативний матерiал достатньо стабiлiзувався, оскiльки це не лише «суб'ективна акщя», а й цшком пояснювана закономiрнiсть розвитку правово! системи [3, с. 53]. Отже, стае очевидним, що у той час, коли вщбуваеться реформування й оновлення всього масиву фшансових нормативно-правових акпв, проведення кодифжаци е недоречним.
По-трете, не лише завдяки кодифшацп можна подолати тизи та вдосконалити фiнансове законодавство. Так, у науковш лiтературi називаються
/ пС/ ill II vx\ \
принаймнi сiм форм удосконалення сучасного законодавства Укра1ни:
/ ^ С/ .ШШЖ1
1) обговорення проектiв нормативно-правових акпв; 2) узгодження проектiв нормативно-правових акпв; 3) експертиза проектiв нормативно-правових акпв; 4) державна реестращя пiдзаконних нормативно-правових акпв вщповщними органами юстици; 5) новелiзацiя та ревiзiя чинних нормативно-правових акпв; 6) скасування незаконних чинних нормативно-правових акпв; 7) систематизащя нормативно-правових акпв [15, с. 14]. Отже, вдосконалити правове регулювання фшансових вщносин можна застосуванням рiзних за своею суттю засобiв.
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/
По-четверте, якщо все ж таки вдаватися до систематизаци, то остання як родове поняття охоплюе такi форми, як iнкорпорацiя, кодифшащя та консолiдацiя. Систематизацiя може бути спрямована як на упорядкування лише форми законодавства (шкорпоращя), так i форми та змюту (кодифiкацiя), результатом яко! е вибудовування едино! системи законодавчих норм [2, с. 6465]. Беручи до уваги попередш мiркування, сьогоднi доцiльнiше здiйснити таку форму систематизаци фшансових нормативно-правових акпв як шкорпоращя.
По-п'яте, ми погоджуемося з тими вченими, як зазначають, що ниш не
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
зовшм зрозумшими е критери вибору кодексу як одше1 iз форм закошв. Немае програм кодифжаци, унаслiдок чого за кожним iз кодексiв «навздогш» готуеться пакет закошв та шдзаконних актiв. Залишаються без змiн численнi акти, як втрачають сенс у зв'язку з прийняттям кодексiв. Кодекси iнколи бувають «тонкими» за обсягом регулювання, наявна вщсутнють единих принцитв i методолопчних пiдходiв [21, с. 73, 75; 22, с. 3]. Так, на сьогодш в Укра1ш не юнуе програми або концепцп не лише кодифшацп, а й взагалi будь-яких цiлеспрямованих дiй щодо вдосконалення вше1 системи фiнансових нормативно-правових акпв. Тому навiть про прийняття Фшансового кодексу говорити зарано.
По-шосте, ми солщарш з О. О. Борзуновою, яка, аналiзуючи проблеми теорп i практики кодифшаци в податковому прав^ констатуе, що деякi кодекси
не вшьш вiд недолiкiв юридико-технiчного характеру, до кола яких вщноситься
/ W J ill / \ / \ II \\л » ^ \
. . . . . .
i вiдсутнiсть чiтко прописаних правових механiзмiв реалiзаци таких норм.
7 НШн С/ IIш л 5Л
Результатом цього е те, що застосовувати норми таких кодеков на практищ доволi складно [3, с. 53]. Дшсно, в наведених мiркуваннях е певний сенс. Реформування фшансового законодавства в нашш краАш мае фрагментарний, непослiдовний характер. Про це свщчить аналiз Бюджетного та Податкового кодекЫв Украши, а також шших числе нних законiв та шдзаконних ак^в, що регулюють фiнансовi вiдносини. Загальнi норми iнститутiв фшансового права мають сутт^ розбiжностi мiж собою. Кодифiкацiя буде дiевою лише тод^ коли з обов'язковим дотриманням правил юридично1 технiки будуть усуватися
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1
розбiжностi мiж певними нормами шституцшних фiнансових нормативно-правових ак^в, завдяки чому вони стануть певною мiрою узгодженi один з одним. Отже, наведет аргументи свiдчать не на користь прийняття Фшансового кодексу.
Таким чином, об'ективно1 необхщносл у Фшансовому кодексi не iснуе. В умовах тривалого перехiдного перiоду, коли фiнансовi вiдносини розвиваються нерiвно i стрiмко, фiнансова система зазнае ютотних змiн, а отже, i фшансове законодавство е нестабiльним, кодекс не здатен виконати сво!' функци. Саме
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
тому кодекс не е адекватною формою систематизацй фшансового законодавства Укра!ни на даному еташ. Його можна розглядати як мету, яко! потрiбно прагнути. Без сумшву, будь-яка кодифшащя е юридично-техшчною вщповщдю на потребу у правовiй визначеносл, породжену кризою джерел права, пов'язаною з безсистемним зростанням !х кшькоси, з труднощами осягнення усних та розрiзнених правових норм, зi самкою законодавчою iнфляцiею [7, с. 114]. Поряд iз тим, очевидним е той факт, що вдосконалювати
правове регулювання фшансових вiдносин вкрай необхщно вже зараз.
Я . .. .....
Як свiдчать результати проведено! систематизацп укра1нського фiнансового законодавства, зокрема кодифшаци бюджетного законодавства, досягти ефективного правового регулювання вЫе! сукупностi фшансових вщносин можливо лише шляхом вибору та законодавчого закршлення «однакового знаменника». З огляду на це вважаемо, що ниш важливим е не прийняття Фiнансового кодексу як такого чи взагаи нових законодавчих ак^в,
^ V4 ^д \\ . I . \
якi регулюють тi чи iншi види фшансових (бюджетних, податкових, банювських) вщносин, примiром, Банкiвського кодексу Укра!ни, а узгодження чинно! сукупност фiнансових законодавчих норм мiж собою. Безумовно, лопчним е вироблення i закрiплення основних принцитв щодо фшансово-правового регулювання фшансово! системи нашо! держави саме шляхом прийняття базового закону.
Одним iз етапiв на цьому шляху мае стати закршлення системи джерел фшансового права, принцишв регулювання фшансових вщносин i фшансово!
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1
дiяльностi, правових шститупв, основних фiнансово-правових понять, властивих галуз^ правового статусу суб'ектiв фiнансових вщносин та iнших найважливiших положень, що мають бути орiентиром при ухваленш законiв й iнших нормативно-правових ак^в у сферi фiнансiв. Отже, йдеться про необхщнють розробки та прийняття закону, який би виконував об'еднуючу роль мiж рiзними iнститутами та шдгалузями фiнансового права. При цьому вш може мати рiзну назву: «Про фшансову дiяльнiсть держави» або «Про публiчнi фiнанси». Прийняття його, на наш погляд, може закласти цшу низку пiдстав
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
для подолання проблем як на стадй прийняття фшансових нормативно-правових аклв, так i при !х застосуваннi.
Мiркуючи про необхщнють розробки та прийняття закону «Про публiчнi
фшанси», неможливо обшти увагою ще одну позицiю, згщно з якою
пропонуеться розробити й ухвалити Основи фшансового законодавства.
Примiром, Ю. О. Крохiна обгрунтовуе думку, що iнтеграцiю фiнансових норм в
умовах 1х формування треба здшснювати у формi Основ фiнансового
законодавства. Одним iз вагомих аргументiв на користь свое! точки зору вчена
вважае постшну динамшу розвитку суспшьних вiдносин у фiнансовiй i
особливо у бюджетнш сферах, тому безперервний процес диференщацп
iснуючих i формування нових фшансових вщносин федеративного характеру
об'ективно потребуе наявностi частини правових норм, вшьних вiд кодифшацй.
О^м того, Ю. О. Крохша звертае увагу на позитивну практику дй Основ
законодавства у фiнансовiй сферi колишнього СРСР [10, с. 119-120; 11, с. 68ч j) 11ШШ1
69]. Однак ми не згодш з такими пропозищями вже тому, що сучасний стан розвитку фшансового законодавства свщчить про перевантажешсть його великою кшьюстю як пiдзаконних актiв, так i законiв. А прийняття Основ фшансового законодавства, яю лише вмютять у собi загально-декларативнi положення, не виршить проблему впорядкування нормативно-правових аклв, якими регулюеться процес здiйснення публiчноl фiнансовоl дiяльностi. Прийняття такого роду закошв породжуе необхiднiсть пiдготовки та введення в дш нових аклв, наслiдком чого буде збiльшення i так занадто розгалужено!
\ Jt"T? || а ш /1 7 1 ■ g 1 I 11 I ■■
системи фiнансових законодавчих аклв. Приймати треба фiнансовi закони, яю наповненi реальним змiстом - нормами прямо! дй. Як убачаеться, необхщносп в Основах як «первинному законодавчому регулюванш» фшансових вщносин немае. Про це свщчить вже створена розгалужена система фiнансового законодавства. Думаеться, що саме закон «Про публiчнi фiнанси», який виконае об'еднуючу роль, здатен навести лад у правовому регулюванш фшансових вщносин.
Заради справедливосп треба зауважити, що думка стосовно прийняття
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
единого законодавчого акта, який би упорядкував весь комплекс вщносин, що виникають та розвиваються у процеЫ фшансово1" дiяльностi держави та оргашв мiсцевого самоврядування, е далеко не новою. Вона неодноразово висловлювалася в наукових колах. Так, про необхщнють прийняття единого документа, що регулюе весь спектр фшансових вщносин, говорили, починаючи ще з середини 70-х рр. XX ст., В. I. Слом та О. В. 1змайлов [18, с. 37]. Згодом таку думку озвучила Н. I. Хiмiчева [23, с. 389]. На подiбнiй позици стоггь i О. М. Горбунова, яка вказуе, на можливють такого закону урегулювати загальш принципи функщонування фiнансовоï системи краши в цiлому й простежити основш прямi та зворотнi зв'язки у процес розвитку економiки через фшанси на основi загальних економшо-пол^ичних i правових принципiв [4, с. 118-158]. У контекст важливостi створення балансу мiж загальними законами та
спещальним законодавством, що регулюе виключно фiнансовi вiдносини,
/ ^^ w /II / \ Т /Il \ \д \
К • •
говорить про необхщнють прийняття пропонованого нормативно-правового акта i С. В. Запольський [5, с. 14]. Як зазначае Г. В. Петрова, актуальнють прийняття такого закону тдтверджуеться практикою шших краш. Як приклад вчена наводить Польщу, де дшть акти фшансового законодавства, що регулюють формування, об^ i розподш публiчних фiнансiв, такi як закони «Про публiчнi фшанси» вщ 26.11.1998 р., «Про фiнансову тдтримку швестицш» вiд 20.04.2002 р., «Про умови допустимост i нагляду за публiчною допомогою пщприемцям» вiд 27.06.2002 р., Кримшально-фшансовий кодекс вiд 10.09.1999 р. [14, с. 16].
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 s 11 1
Дiйсно, такий закон вкрай потрiбний Украïнi. Водночас навряд чи вш мае бути лише доктринальним, як говорить Ю. О. Крохiна. На наш погляд, закршлення в ньому тiльки принцитв правового регулювання недостатньо, це не виршить низки проблем фiнансово-правового регулювання. В означеному закош мають бути вщбит норми прямоï дiï, а не деклараци, що дозволить забезпечити взаемопов'язане функщонування вЫх ланок фiнансовоï системи держави, реалiзацiю рiзних видiв фiнансових вiдносин. Утiм зрозумiло, що принципи публiчноï фiнансовоï дiяльностi, як е основоположними пiдвалинами
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
11 провадження, безумовно мають знайти вщбиття у пропонованому закош.
На наше переконання, у такому законопроект необхщно дати визначення великому колу фшансово-правових категорш, а саме: публiчнi фшанси, фiнансова дiяльнiсть держави, джерела фiнансового права, фшансовий контроль тощо. Основна iдея такого проекту мае полягати у створенш нормативно! правово! основи для здшснення в Укра!нi фiнансово! дiяльностi держави i органiв мiсцевого самоврядування. Метою законопроекту мае стати створення механiзмiв для оперативного прийняття нормативно-правових аклв, що регулюють публ.ну фiнансову дая_; усунення невизначеносTi та суперечливостi правового регулювання процеЫв мобiлiзацi!, розподiлу та використання кош^в публiчних фондiв i вдосконалення правових норм у цш царинi у зв'язку з проведенням економiчних, полiтичних, правових реформ, зокрема адмшютративно! реформи, реформи податково! системи, бюджетного
/ пСУ 111 /]\ / \
процесу, фiнансового контролю тощо. Такий закон стане базовим актом, що
^ МШт^ //шта 2;\
буде визначати ч^ку нормативну основу для правового регулювання публiчно! фiнансово! дiяльностi в Укра!ш.
Список л1тератури:
1. Алисов Е. А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине : моногр. / Е. А. Алисов. - Х. : Консум, 1998. - 288 с.
2. Бтнський Д. О. Проблеми кодифшаци податкового законодавства : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Д. О. Бшнський. - Х., 2009. - 192 с.
3. Борзунова О. А. Теория и практика кодификации в налоговом праве : моногр. / О. А. Борзунова. - М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. - 255 с.
4. Горбунова О. Н. Финансовое право и финансовый мониторинг в современной России : моногр. / О. Н. Горбунова. - М. : Профобразование, 2003. - 160 с.
5. Запольский С. В. Дискуссионные вопросы теории финансового права : моногр. / С. В. Запольский. - М.: РАП, Эксмо, 2008. - 160 с.
6. Зивс Л. С. Источники права : моногр. / Л. С. Зивс. - М. : Наука, 1981. - 239 с.
7. Кабрияк Р. Кодификации : моногр. / Р. Кабрияк ; [пер. с фр. Л. В. Головко]. - М. : Статут, 2007. - 476 с.
8. Кодифшащя законодавства Украши: теорiя, метод олопя, техшка / Ю. С. Шемшученко [та ш.] ; ред. О. I. Ющик. - К. : Парлам. вид-во, 2007. - 208 с.
9. Копейчиков В. В. Питання кодифшацп законодавства Украши / В. В. Копейчиков // Вюн. Акад. прав. наук Украши. - 1994. - № 2. - С. 44-51.
10. Крохина Ю. А. Бюджетное право и российский федерализм : моногр. / Ю. А. Крохина ; [под ред. Н. И. Химичевой]. - М. : Норма, 2001. - 390 с.
11. Крохина Ю. А. Рецензия. Горбунова О. Н. Финансовое право и финансовый мониторинг в современной России. - М., 2003 / Ю. А. Крохина // Финансовое право. - 2004. - № 2. - С. 68-69.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Ушверситету
12. Олейникова С. Г. Источники налогового права : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / С. Г. Олейникова. - Саратов, 2005. - 197 с.
13. Петрова Г. В. Проблемы развития системы финансового законодательства: материалы научн.-теорет. конф., посвященной 75-летию ИЗиСП «Каким быть законам XXI века?» / Г. В. Петрова // Журн. рос. права. - 2001. - № 3. - С. 34-35.
14. Петрова Г. В. Финансовое право : учеб. / Г. В. Петрова. - М. : Проспект, 2009. -
288 с.
15. Погорелое €. В. Кодифжацшна дiяльнiсть в правовш системi Укра!ни : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / С. В. Погорелов. - Х., 2000. - 166 с.
16. Поленина С. В. Научные основы типологии нормативно-правовых актов в СССР / С. В. Поленина, Н. В. Сильченко. - М. : Наука, 1987. - 102 с.
17. Рукавишникова И. В. Метод финансового права : моногр. / И. В. Рукавишникова ; [отв. ред. Н. И. Химичева]. - М. : Юристъ, 2006. - 248 с.
18. Слом В. И. По поводу совершенствования финансового законодательства / В. И. Слом, О. В. Измайлов // Финансы. - 1976. - № 12. - С. 37.
19. Соколова Э. Д. Правовое регулирование финансовой деятельности государства и муниципальных образований : моногр. / Э. Д. Соколова. - М. : ИД «Юриспруденция», 2009.
- 264 с.
20. Сорокин В. В. О систематизации переходного законодательства / В. В. Сорокин // Журн. рос. права. - 2001. - № 7. - С. 59-61.
21. Тихомиров Ю. А. Введение в российское право: моногр. / Ю. А. Тихомиров, Э. В. Талапина. - М. : ООО «Городец-издат», 2003. - 656 с.
22. Тихомиров Ю. А. Кодекс среди законов / Ю. А. Тихомиров // Право и экономика.
- 2002. - № 2. - С. 3-6.
23. Химичева Н. И Субъекты советского бюджетного права / Н. И. Химичева ; [под ред. В. М. Манохина]. - Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1979. - 164 с.
24. Хохлов Е. Б. Судебные акты как источники российского трудового права / Е. Б. Хохлов // Судебная практика в российской правовой системе. - СПб. : Питер. юрид. ф-т СПбГУ, 2003. - С. 103-136.
Дмитрик О. А. Некоторые проблемы кодификации финансового законодательства Украины.
В статье приведены доводы о нецелесообразности разработки и принятия Финансового кодекса в Украине, поскольку в условиях длительного переходного периода, когда финансовые отношения развиваются неровно и стремительно, финансовая система существенно изменяетсяя, а следовательно, и финансовое законодательство является нестабильным, кодекс не способен выполнить свои функции.
Ключевые слова: финансовое законодательство, кодификация финансового законодательства, Финансовый кодекс.
Dmytryk O. O. Some problems of codification financial legislation of Ukraine.
The article reasonably unreasonableness development and adoption of the Financial Code in Ukraine , as in a long transition period when the financial relations are developing rapidly and unevenly, the financial system is undergoing significant change, and hence the financial legislation is unstable , the code is not able to perform the function of a stable group of financial legal requirements.
Key words: financial legislation , financial law codification , Financial Code.
Dmytryk O. O., Doctor of Legal Sciences, Docent, Professor of Financial Law Department, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Some problems of codification financial legislation of Ukraine»
Problem setting. Radical changes, currently taking place in Ukraine, cause the formation of new principles of legal regulation in the sphere of public finance activities. The formation of Ukraine as a distinct and independent state is accompanied by intensive development of financial relations, their complication, which requires development of a new model of regulation of social relations and enriching legal instruments to design them. Factors mentioned above, together with development and improvement of market economy lead to rapid development of legal acts, including those governing public financial activities.
Recent research and publications analysis. Some aspects of the subject investigated in the article were under consideration of the following researchers: L. K Voronova, M. V. Karaseva, M. P. Kucheryavenko, I. V. Rukavishnikova, E. D. Sokolova, O. I. Khudyakov and others.
Paper objective. Proposed paper objective is to highlight certain problems related to ordering numerous legal acts regulating financial relations, and in particular their codification.
Paper main body. The process of financial legislation improvement became a kind of a sign of recent years: new version of the Budget Code of Ukraine and the Tax Code of Ukraine were adopted, the Constitutional Court of Ukraine handed down series of decisions concerning public finances. This is an important step in the development of updated regulation of financial relations that could be described as more consistent and detailed. Under these conditions, there is a problem of financial legislation codification on the agenda, which is of particular relevance and importance.
It is pointed out that today our country lacks any legislation that would play a combining role between the institutes of Financial Law, lay the grounds for uniform application of financial legal terminology. The accent is made on the
necessity of development and adoption of a legal act, which should fix the cross-cutting, common to all institutes and sub-institutes of Financial Law, principles, legal categories and concepts. This ultimately will ensure the unity of Financial Law as a field of law.
Conclusions of the research. It is argued that current objective necessity in the Financial Code does not exist. In terms of a long transition period when financial relations are developing rapidly and unevenly, financial system is undergoing significant change, and hence financial legislation is unstable, such a code is not able to perform its functions. That is why codification is not an adequate form of systematization of financial legislation of Ukraine at this stage. It can be viewed as a goal to be strived for. At the same time, it is an obvious fact that improving legal regulation of financial relations is essential today.
Key words: financial legislation, financial relations, regulation, Financial Law, codification.
