CC BY
8
92
ISSN 1810-3154 (Print). Ukrainian Neurosurgical Journal, 2018, No1
1сторичний нарис = Historical essays = Исторический очерк
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.90411
Вщ долота i молотка до керованого «розуму» в нейрохiрурпí
Полiщук М.е.
Кафедра нейрохiрурпT, Нацiональна медична академiя тслядипломнот освiти iMeHi П.Л. Шупика МОЗ Укратни, Китв, Укратна
Над1йшла до редакцИ' 20.11.2017 Прийнята до публ1кацп 12.02.2018
Адреса для листування:
Пол1щук Микола Ефремович, Кафедра нейрох1рургп, Нацональна медична академ'/я п1слядипломноУ освти ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Платона Майбороди, 32, КиГв, УкраГна, 04050, e-mail: neuroprofessor@gmail. com
Нейрохiрургiя пройшла шлях вщ молотка, долота, вилущення пухлини мозку «розумним» пальцем до мiкрохiрурпT, ендоскопи, ендоваскулярноТ хiрурпT. Як найбтьш технолопчно оснащена вона наблизилася до впровадження керованого розуму як в наукових дослщженнях, так i в практичнш дiяльностi, бiльше, нiж шшм науки.
Ключовi слова: нейрох/рурпя; нав/гац/я; ендоскоп/я; м/крох/рурпя; керований розум
Украшський нейрохiрургiчний журнал. 2018;(1):92-5
From the chisel and the hammer to the controlled mind in neurosurgery
Mykola Ye. Polishchuk
Department of Neurosurgery, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Received: 20 November 2017 Accepted: 12 February 2018
Address for correspondence:
Mykola Ye. Polishchuk, Department of Neurosurgery, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, 32 Platona Mayborody St., Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: neuroprofessor@gmail. com
Over the centuries, neurosurgery moved up from a hammer, chisel, brain tumor removal with a «smart finger» to microsurgery, endoscopy, and endovascular surgery, which is as the most technologically advanced is the closest to the controlled intelligence implementation, both in scientific research and in practice.
Key words: neurosurgery; navigation; endoscopy; microsurgery; controlled mind
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(1):92-5
От долота и молотка к управляемому «разуму» в нейрохирургии
Полищук Н.Е.
Кафедра нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 20.11.2017 Принята к публикации 12.02.2018
Адрес для переписки:
Полищук Николай Ефремович, кафедра нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, 04050, e-mail: neuroprofessor@ gmail.com
Нейрохирургия прошла путь от молотка, долота, вылущивания опухоли мозга «умным» пальцем до микрохирургии, эндоскопии, эндоваскулярной хирургии. Как наиболее технологически оснащенная, она приблизилась к внедрению управляемого разума как в научных исследованиях, так и в практической деятельности, больше, чем другие науки. Ключевые слова: нейрохирургия; навигация; эндоскопия; микрохирургия; управляемый разум
Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(1):92-5
Хто не знае свого минулого, той не вартий свого майбутнього
Максим Тадейович Рильський
Вщ долота, молотка до керованого «розуму» в нейрохiрурпT. Це не фантастика, а реальшсть. Даш археолопчних знахщок св^чать, що першл тре-панаци черепа проведено майже 2000 роюв тому. Дослщження показали, що частина з них були при-життевими - культовими та лкувальними. Зрозумто, що проводили Тх примiтивним iнструментарiем - за-гостереним камшням, тзшше - металом (долото та молоток), у середш вки - рiзноманiтними свердлами.
Iсторiя розвитку хiрургiT черепа тривала - тисячол^-тя. Хiрургiя пройшла шлях вщ ремесла до науки. Тривалий час хiрургiв вважали рем^никами, а лiкарiв - теоретиками. Хiрургiею займалися цирульники i м'ясники на базарах та площах.
Тривалий час оаб, котрi займалися хiрургiею, не приймали до корпораци вчених лiкарiв i на факультети ушверсите^в. Хiрургiя як дисциплша розвивалася на xni численних вшн.
© Полщук М.е., 2018
1810-3154 (Print). Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2018, №1
93
У другш половит XVII ст. почали використовувати новий метод для вивчення життевих явищ на основi експериментально доведеного юнування кровооб^у (Вiльям Гарвей).
Початок нейрохiрургN, як дисциплiни, пов'язують з першим прижиттевим дiагнозом за невролопчною симптоматикою та видаленою пухлиною головного мозку у 1884 р. у Лондон (Вiктор Горслей, 1857-1916).
У розвитку нейрохiрургiT видтяють такi стадiT: хiрургiчну, морфологiчну, фмзюлопчну (перша половина ХХ ст., Дж. Скарф)
Розвитку нейрохiрургiT сприяли таю вщкриття, як виявлення причин нагноення ран та антисептики (Джозеф Лiстер, 1867), вчення про локалiзацiю функ-цш у головному мозку (Фрiтц та Гутцшг, 1879).
Виникнення нейрохiрургiT та перюдизашю розвитку цiеT ушкально'|' надзвичайно складно!' i таемничоT дисциплши детально описано Болеславом Лiхтерманом у книзi «Нейрохирургия. Становление клинической дисциплины» (2007).
Не вдаючись в перюдизацю варто розглянути деякi етапи розвитку нейрохiрургiT.
Ключову роль у розвитку нейрохiрургiT як дис-циплiни в^грав американський хiрург Гарвей Кушинг (1869-1939). Введення загального знеболювання мало важливе значення для розвитку нейрохiрургiT. Г. Кушинг разом iз Е. Кодманом першими запропону-вали анестезiологiчну карту i ввiйшли в iсторiю, як основоположники анестезюлопчного монiторингу. Це нововведення значно знизило летальшсть вiд наркозу в Массачусетськш загальнiй клiнiчнiй лкарш. В 1902 р. Г. Кушинг впровадив вимiрювання артерiального тиску (АТ), як обов'язковий метод контролю за патентом тд час операцiT, а також посаду сестри- анестезистки. Пщ керiвництвом Теодора Кохера проведено вивчення взаемозв'язку мiж систолiчним АТ i внутршньочереп-ним тиском (ВЧТ). Виявлено тдвищення систолiчного АТ при пiдйомi ВЧТ. Кушинг описав трiаду (трiада Кушинга) - пiдйом систолiчного АТ, брадикардiя, урщ-ження та збшьшення глибини дихання, як компенса-торну реакшю на гiпоксiю мозку при тдвищенш ВЧТ. Г. Кушинг запропонував проводити декомпресивну трепанацiю черепа для зниження ВЧТ при пухлинах та травмах головного мозку. Разом iз фiзиком Бове впровадив електрокоагулящю в нейрохiрургiT, що дало змогу знизити тсляоперацшну летальнiсть з 27,7 до 8,9%.
У становленш нейрохiрургiT як дисциплши важливу роль в^грали Л.М. Пуусеп (Росiя), В. Горслей (Антя), В. Максвел (Шотландiя), Д. Краузе (Ымеччина). Л.М. Пуусеп - перший дипломований нейрохiрург. Народився у м. Киев^ навчався в Санкт-Петербурзi. Наприкшц 1920-х рокiв iммiгрував в Естошю, де очо-лив кафедру неврологи i нейрохiрургiT в Тартуському ушверситети На його думку, при пухлинах слухового нерва 50% тсляоперацшна смертшсть не е високою.
Важливе значення для розвитку нейрохiрургiT мало впровадження учнем Г. Кушинга - В. Дендi (1886-1946) таких дiагностичних методик, як вентрикулографiя, вентрикулопункцiя, пневмоенцефалографiя.
Створення електротрепана, гемостатичних клтс, самоутримувального ретрактора та хiрургiчного крiсла (Т. Мартель, 1875-1940) стало важливим внеском у нейрохiрургiю.
Новий етап у нейрохiрургiT пов'язаний з вивченням функцiональноT оргашзацп кори головного мозку методом електростимуляци (У. Пенфiлд, 1891-1976).
Метод анпографи, запропонований у 1927 р. А. Мошшом, тривалий час був основним у дiагностицi пухлин, внутршньочерепних гематом. Нинi е мето-
дом вибору при дiагностицi бiльшостi патологш судин головного мозку.
Стереотаксичнi операци - важлива технологiя, яка в^грала важливу роль у розвитку нейрохiрургiT. Перший стереотаксичний iнструмент був розроблений Е. Штгелем (1895-1985) та Г. Вайцманом (1911-1972) наприкiнцi 1940-х роюв для руйнування ядер таламуса з метою корекци психiчного здоров'я. ^зшше сте-реотаксiя набула широкого поширення при лкуванш паркiнсонiзму, спастичностi, епшепсм тощо. Нинi метод стереотаксичноT бюпси при багатьох захворюваннях головного мозку е методом вибору.
Епохальною подiею стала поява рентгешвсь-коT комп'ютерноT (Г. Хаусфiлд i Е. Корман, 1972) та магнiтно-резонансноT (П. Лютербург i П. Менсфiлд, 1973) томографи. За цi вiдкриття автори були удос-тоенi НобелiвськоT премiT вщповщно у 1979 та 2003 рр. Ц методики постiйно удосконалюють. Ниш вони дають змогу вивчати не лише статичний мозок, а i в динамщК
У другш половит ХХ ст. спостер^али значний розвиток мiкрохiрургiчноT техшки, пов'язаний з iм'ям видатного нейрохiрурга Г. Ясаргiла. Вш брав участь у розробцi сучасних мкроскотв, був винахiдником багатьох шструмен^в, якi дали змогу зменшити трак-цiю мозку та значно зменшити тривалють операцiT на судинах головного мозку i пухлинах.
З розвитком технологш можливостi людини ви-даються безмежними. Зокрема це стосуеться нашого земляка Миколи Сядристого. Його виставка мкро-м^атюр, котра функцюнуе в Киево-Печерськш Лаврi вже понад 30 роюв, вражае всiх. Його мкром^атю-рами захоплювалися в багатьох кражах бвропи, АзiT, Америки, Австралп. Майстер зумiв вiдтворити небачене та неосяжне звичайним зором людини.
Велике значення для зниження смертност ней-рохiрургiчних хворих, особливо при черепно-мозко-вш травмi, iнсультах, травмi спинного мозку, мало впровадження штучноT вентиляцiT легень у 1960-х роках, методiв нейровiзуалiзацiT (поява комп'ютерноT та магнiтно-резонансноT томографи), мошторингу i корекцп функцiй оргашзму та головного мозку (водно-електролтий обмiн, ВЧТ, церебральний перфузiйний тиск) наприкшц ХХ ст. - на початку ХХ1 ст.
Якщо в 1970-т роки при видаленi пухлини основним завданням було зберегти життя патента, то в 1980-т роки - полтшити якiсть життя пащен^в. Останнiми роками пiсляоперацiйна летальшсть при пухлинах головного мозку знизилася до 0,2-2,0% залежно вщ локалiзацiT та пстоструктури.
Нейрохiрургiя пройшла тривалий шлях вщ долота i молотка до впровадження нових технологш i прямуе до «штучного розуму». Це одна iз найбiльш технологiчних та високовартюних дисциплiн у медицинi.
Мш шлях як нейрохiрурга розпочався у вересш 1970 р., коли почав навчатися в кл^чнш ординатурi Ки1вського НД1 нейрохiрургiT. Знайомий з роботою практично вах обласних нейрохiрургiчних вiддiлень в УкраTнi, багатьох нейрохiрургiчних центрiв у Росп, Бiлорусi та жших краTн на пострадянському просторк Бачив роботу нейрохiрургiв у США, Велик Британп, Нiмеччинi, Фшляндп, БразилiT, IзраTлi та iнших кражах. За цей час я бачив багато такого, що сьогодш може видатися абсурдом: дiагностика ушкодження мозку справа або злiва, лобна частка чи задня черепна ямка ^ вщповщно, широка трепанашя черепа, а по™ пошуки вогнища за вщчуттям «розумного» пальця, на пiдставi досвщу, пробних пункцiй мозку тощо. Широке використання пневмоенцефалографп, незважаючи на и ускладнення, перкутанноT церебральноT ангiографiT, вентрикулографп,
94
ISSN 1810-3154 (Print). Ukrainian Neurosurgical Journal, 2018, N1
Mie.orpa<ii, BeHoCnoHgM.orpa<ii, xipyprinHux BTpynaHb, aKi r'pyHTyroTbCa Ha B.aCHoMy goCBigi, onepa^w 3a TunoM «BigKpueMo, a TaM 6yge bm,ho, lo po6MTM». He 3aBxgu BgaBa.oCa bmwtm niTKo Ha BorHMLe. He3a6yTHiM 6yB eTan BM.yLeHHa nyx.MHM «po3yMHMM» na.bцeм. Цro MeTogMKy BMKopMCTOByBa.M HaBiTb npo<eCopu. niC.a BM.y^eHHa nyx.MHM M03K0By nopoxHMHy TaMnoHyBa.M cepBeTKa-mm, 3M04eHMMM nepeKMCoM BogHro, a 3a 2-3 xb 3ynMHa.M KpoBOTeny MoHoKoary.a^ero. reMOcraTM4Hnx 3aco6iB He 6y.o, oпepaцií CynpoBogxyBa.MCa KpoBoBTpaToro, iHKo.u - 3Ha4Horo. HepigKo niC.a Buga.eHHa nyx.MH npoBogu.u TaK 3BaHy 3oBHiwHro geKoMnpeCiro, Togi nepe3 geaKuw 4ac npu npogoBxeHHi pocTy nyx.MH CnoCTepira.u «Le ogHy ro.oBy» npu cynpaTeHTopia.bHMx nyx.MHax a6o «Ba.i3y» y noTM.M4Ho-muMHiM 3oHi npu nyx.MHax 3agHboi nepen-Hoi amkm. Bur.ag xax.MBuw, a.e TaK 6y.o. flo6uBa.MCa BuxuBaHocTi niC.a oпepaцií. .TleTa.bHiCrb 6y.a BMCoKoro. flexTo xapTyBaB, lo .eTa.bHiCTb b Hewpoxipyprii CTaHo-BMTb 120%: 100% - XBopi Ta 20% 3a paxyHoK poguniB. CyMHo, a.e цeW xapT Bigo6paxye w.ax, aKuw npoww.a BiT4M3HAHa Hewpoxipypria. HuHi nicaonepa^wHa .eTa.b-HiCTb npu n.aHoBux onepa^ax He nepeBMLye 3%, a npu geaKux onepa^ax - 0%.
CborogHi He Mo*Ha yaBMTM цepe6pa.bнy Hew-poxipypriro 6e3 3acTocyBaHHa xipypmHux MiKpocKoniB. Bax.MBoro nogiero b Hewpoxipyprii CTa.o BnpoBagxeHHa eHflocKoni^Hux TexHo.oriw. nepwuMM ocbo'i'.m цro TexHo-.oriro b yKpaiHi BiwcbKoBi Hewpoxipypru npu Buga.eHHi
BHyTpiwHbonepenHux KpoBoBM.MBiB, KiCT, пцpoцe<<a.ii
(O.r. flaH^MH, A.O. flaH4MH). MeToguKa Ha6y.a wupoKoro nowupeHHa npu pi3HoMaHiTHiw naranorii aK ro.oBHoro TaK i cnuHHoro Mo3Ky, b KueBi Ta geaKux o6.aCHux цeн-Tpax yKpaiHM.
y gpyriw no.oBMHi XX CT. yga.oCa npoHMKHyTM go mm6mhhmx CTpyKTyp Mo3Ky. OCHoBono.oxHMKoM CTe-peoTaKCM^Hoi Hewpoxipyprii b yKpaiHi 6yB npo<. 0.0. .TlanoHoroB. B npaктмцi HewpoxipypriB yKpaiHM Bax.MBe Mi^e noci.u .a3epHi TexHo.orii (B.fl. Po3yMeHKo). y XXI CT. 3'aBM.aCa Mox.MBiCTb npoBogMTM MoHiTopuHr <yHK-^w HepBoBoi CMCTeMM nig naC xipypmHux BTpynaHb, lo 3Ha4Ho po3wuproe mox.mboct Hewpoxipypra Ta no.inwye aKiCTb xmtta na^eHTiB niC.a xipyprinHoro BTpynaHHa.
Bnepwe b yKpaiHi Buga.eHHa nyx.MHM y xBoporo npu CBigoMoCTi 6y.o npoBegeHo MHoro b HewpoxipypmHiw K.iHiw KMiBCbKoi .iKapHi WBugKoi MegunHoi gonoMoru (2000, aHeCTe3io.or - A.O. KopoTKopynKo). XypHa.iCTM 3Ha.u npo цe <i.bM. y HboMy e цiкaвa cцeнa, ko.m xbo-puw nig 4aC BMfla.eHHA nyx.MHM .iBoi CKpoHeBo-TiM'aHoi fli.^HKM CniBae niCHro pa3oM i3 KopeCnoHgeHToM. Цro TexHo.oriro mupoKo 3aCToCoByBaB npo<. C.A. yCaToB y ^yraHCbKy. MeToguKa npoCTa, eKoHoMNHa, e<eKTMBHa, bmkopmctoByeTbCa b KaHagi, Be.MKi BpuTaHii Ta iHmux KpaiHax. yKpaiHCbKi Hewpoxipypru nepeBary BiggaroTb 6i.bw goporuM TexHo.oriaM. ^ 3Haro noMy, xo^a He po-3yMiro, 4oMy b 6iflHiw KpaiHi i3gaTb Ha «.eKCyCax».
Рeвo.roцiWнoro nogiero MoxHa BBaxaTM BnpoBagxeH-Ha peHTreHeHgoBaCKy.apHMx TexHo.oriw y мe,цмцмнy, 3oKpeMa y Hewpoxipypriro. iM'a npo<. B.I. ^er.oBa aK ogHoro i3 iнiцiaтopiв Ta aKTMBHux po3po6HMKiB цbOгo Ha-npaMy BigoMo b yCix K.iHiKax CBiTy. Mm MoxeMo numaTMCa TMM, ^o yKpaiHCbKa wKo.a peHTreHeHgoBaCKy.apHoi Hewpoxipyprii noCigae 4i.bHe Mi^e b .iKyBaHHi 6ara-Tbox 3axBoproBaHb. nogi6Ha cмтyaцia CnoCTepira.aCa b CniHa.bHiw xipyprii: goMiHyBa.u mupoKi geKoMnpeCMBHi .aMiHeKToMii, cтa6i.iзaцii xpe6Ta npu woro nepe.oMax He npoBogu.u. npueMHo, ^o CaMe yKpaiHCbKi Hewpoxipypru Ta opTonegu-TpaBMaTo.oru 6y.u iнiцiaтopaмм geKoM-npeCMBHo-CTa6i.i3yBa.bHux onepaцiW npu xpe6eTHo-CnuHHoMo3KoBiw TpaBMi. Цi onepa^i Ha6y.u nomupeHHa y CBiTi, xona TexHo.orii ix BMKoHaHHa Bigpi3HaroTbCa.
y 196o-x poKax b CPCP Ta yKpaiHi Ha6y.a po3BMTKy xipypria мixхpe6цeвмх guCKiB. nioHepaMM цbOгo Ha-npaMy 6y.u HeBpo.oru Ta Hewpoxipypru i3 Ka3aHi Ta Hoвoкyзнeцbкa. B yKpaiHi TpuBa.uw 4aC g.a Buga.eHHa km. мixхpe6цeвмх guCKib nonepeKoBoro Biggi.y xpe6Ta 3aCToCoByBa.u mupoKy .aMiHeKToMiro, HepigKo - CyMix-hmx хpe6цiв. MoxHa yaBMTM TpaBMaTMHHiCTb TaKoro BTpy^aHHa Ta rapaHToBaHy nic.aonepaцiWнy iHBa.igu-зaцiro na^eHTiB. floCTyn Kpi3b iHTep.aMiHapHuw npoCTip go km.m guCKy Bnepme no^a.u BMKopuCToByBaTM y KMiBCbKiw .iKapHi mBugKoi MegunHoi gonoMoru y 1986 p., niC.a Moro CTaxyBaHHa y m. Hoвoкyзнeцbк (.roTuw 1986) y к.iнiцi npo<. A.A. ^yцмкa. flo 1990 p. TaM npowm.u CTaxyBaHHa 6 .iKapiB-HewpoxipypriB i3 .iKapHi mBugKoi Megu^Hoi gonoMoru. 3 1986 p. no^a.u npoBoguTM one-paцii nepegHiMM, 3agHbo6oKoBMMM Ta KoM6iHoBaHMMM goCTynaMM Ha muwHoMy, rpygHoMy i nonepeKoBoMy Biggi.ax xpe6Ta. HuHi y CniHa.bHiw Hewpoxipyprii go-MiHyroTb Ma.oiHBa3MBHi BTpy^aHHa, 3oKpeMa TaK 3BaHa xipypria ogHoro gHa. npueMHo, l^o KMiBCbKi Hewpoxipypru (npo<. e.r. neganeHKo, iHCTMTyT Hewpoxipyprii iM. aKag. A.n. PoMogaHoBa HAMH yKpaiHM) e .igepaMM b цbOмy HanpaMi. Цi TexHo.orii Ha6y.u nomupeHHa b 6araTbox o6.aCTax yKpaiHM. Тpaвмaтмзaцia MiHiMa.bHa, aK i yCK-.agHeHHa Ta iнвa.iцмзaцia npu 6araTbox 3axBoproBaHHax xpe6Ta i CnuHHoro Mo3Ky.
3a iнiцiaтмвм npo<. A.n. PoMogaHoBa b 1990-Ti poKM b iHCTMTyTi Hewpoxipyprii no^aB po3BMBaTMCa hobmw Ha-npaM - нeWpoтpaнcn.aнтaцia g.a BigHoB.eHHa <<yнкцiW HepBoBoi TKaHMHM (npo<. B.I. Цмм6a.roк). npowmoBmu eTanu KoH<.iKTiB, цмнiзмy, 3aCygxeHb MeTog CTaB o,hmm i3 Bax.MBux HanpaMiB HayKoBMX goC.igxeHb Ta Hagiw. npegMeToM Maw6yTHix HayKoBMX goC.igxeHb e BMB^eH-Ha Mox.MBoCTew peгeнepaцii Ta BigHoB.eHHa <yнкцiW CnuHHoro Mo3Ky, 3MeHmeHHa i .iквiцaцia 6o.ro.
Xipypru nepewm.u Big mupoKMX TpenaHa^w, Bunu-.roBaHHaM KiCTKoBux K.anTiB nu.Koro gxur.i, KyCa^Ka-mm, nHeBMoTpenaHaMM, e.eKTpoTpenaHaMM go LagHux тpenaнaцiW i BMKopuCTaHHa MiKpoCKoniB, eHgoCKoniB, кoм6iнaцii eHgoCKonii Ta MiKpoxipyprii. Bu.y^eHHa nyx.MH «po3yMHMM» пa.bцeм Hewpoxipypra 3MiHM.oCa 3aCToCyBaHHaM yTpuMyro^ux peTpaKTopiB, HiTKMM Bi3y-
a.bHMM KoHTpo.eM xipypmHoro no.a, a 3rogoM - niTKoro вiзya.iзaцiero 6e3 тpaкцii Mo3Ky. ^oMy Cnpua.u HoBi TexHo.orii BegeHHa XBoporo nig 4aC HapKo3y i 3aCToCy-BaHHa Cy^aCHoro MiKpoxipypri^Horo Ta eHgoCKoni^Horo iHCTpyMeHTapiro. 3'aBM.MCa Mox.MBoCTi TpaHCHa3a.bHo-ro TpaHCC<eHoiga.bHoro Buga.eHHa nyx.MH Ce.apHoi .oKa.i3a^i, eHgoCKoni^Horo Buga.eHHa Be.MKux nyx.MH Mo3Ky 3 woro MiHiMa.bHoro тpaвмaтмзaцiero. CborogHi Hewpoxipypru onepyroTb, 36epiraro^u HepBM, agpa Mo3Ky, npoBigHi m.axu, CygMHM, KoTpi MoxHa no6a^MTM .ume nig MiKpoCKonoM.
HuHi CTBoproroTb «mTy^Huw po3yM» kotpmw gaCTb 3Mory KepyBaTM CynyTHMKaMM, Bigga.eHMMM Big 3eM.i Ha CoTHi TMCan Ki.oMeTpiB, KoHTpo.roBaTM <yнкцii .rog-CbKoro opraHi3My Ha Be.MKiw BigCTaHi Big Hei. I He .uwe KoHTpo.roBaTM, a i KoperyBaTM ix. MoHiTopuHr i KopeK-цia <yнкцiW Mo3Ky Ta opraHi3My - цe oCHoBa BegeHHa HewpoxipypmHoro XBoporo. y geaKux K.iHiKax anapaTM MoHiTopyroTb i KopuryroTb CTaH XBoporo y Biggi.eHHi peaнiмaцii He3a.exHo Big .roguHM. Hewpoxipypru bmko-puCToByroTb npu.agu g.a MoHiTopuHry npu xipypri^Hux BTpynaHHax (BMK.MKaHi noтeнцia.м, e.eктpocтммy.aцia tolo). ^ gae 3Mory npaцroвaтм, 36epiraro^u CTpyKTy-pu, po3Mip aKMX CTaHoBMTb go.i Mi.iMeTpa. BuC.iB M.H. BypgeHKa (1938) npo aHaToMNHy goCTynHiCTb, <i3io-.omHy go3Bo.eHiCTb i TexHi^Hy Mox.MBiCTb HiKo.u He BTpaTMTb CBoro 3Ha^eHHa. Aklo aHaToMi^Ha goCTynHiCTb Ta TexHNHa Mox.MBiCTb MoxyTb 6yTM 3aBxgu
ISSN 1810-3154 (Print). Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2018, №1
95
виршеш, то фiзiологiчна дозволешсть потребуватиме вивчення.
£ методи, як дають змогу проводити хiрургiчнi втручання, контролюючи фiзiологiчнi функци пiд час операцiй. Реальнiстю стало видалення пухлин глибин-ноT, зокрема стовбуровоT, локалiзацiT iз збереженням функци оточуючих структур.
Отже, в останш два десятирiччя людство пройшло шлях свого штелектуального розвитку, порiвнянний з таким за минуле стол^тя.
За нашого життя э'явилися мобшьш телефони, персональнi комп'ютери, робототехнiка, роботи-шах-матисти, роботи-прибиральниш, роботи-води поTздiв, було тдкорено космос тощо. Отже, штучний розум увшшов у наше буття. Можливост людини розшири-лися. Видаеться, що вони стають безмежними. Але чи зможе штучний розум замшити лкаря, зокрема нейрохiрурга?
Що можна прогнозувати в такш науцi, як ней-рохiрургiя? Дуже багато!
У хворих iз церебральною патологiею (пухлина, крововилив, аневризма тощо) за допомогою сучасних методiв обстеження можна визначити поширешсть процесу, розмiр патологiчного вогнища, його роз-ташування щодо оточуючих структур, провщних шляхiв, а отже, визначити прогноз захворювання та можливосп лкування патента. На сьогоднi вивчення клшки та дiагностики захворювань у науковому плат не е актуальним на вщмшу вiд дослiдження причин виникнення i лiкування пухлин на генетичному рiвнi, можливостi профiлактики Tх виникнення та прогнозу захворювання, а також методiв лкування з м^маль-ним порушенням функци.
Доцшьне планування наукових роб^ iз залученням нейрохiрургiв, фiзiологiв, нейрорадiологiT та програ-мiстiв. В УкраМ розвиненi 1Т-технологи, тому важливо розробити програми прогнозу та шляхiв л^ування хворих з нейрохiрургiчною та шшою патологiею.
Нинi УкраTна переходить на стандарти та загаль-новизнаш протоколи надання медичноT допомоги. Контролювати це буде страхова медична компашя. Украшсью вченi разом з фахiвцями з IТ-технологiй можуть зайняти вщповщну нiшу в наукових дослiд-женнях такого плану.
Чи зможе «штучний розум» замшити нейрохiрур-га?! Так! Двадцять роюв тому, коли подiбнi вислов-лювання звучали на мiжнародних форумах, у ней-рохiрургiв зi стажем це викликало посмшку. Сьогоднi це реальнiсть. 1нтерв'ю 1лона Маска на мiжнародному форумi iнвесторiв (Дуба:, 2017) у багатьох скептиюв змiнила погляди на майбутне.
Сьогодш впроваджують автомобiлi без водiя-так-сi у великих мiстах, де ситуашя не прогнозована, а «штучний розум» мае миттево зреагувати на змши та обрати найбшьш безпечне та оптимальне ршення.
Сучаснi методи обстеження па^етчв з можливiстю 3D-реконструкцiT показують спiввiдношення структур, котрi зазвичай е стабтьними. Можливостi мошто-рингу -надзвичайно широю, тому можна розробляти програми для використання робо^в при операшях. Тут можливi варiанти керованого робота, котрий пра-цюе самостшно за розробленою програмою, а також робота, який самостшно визначатиме хщ операцп за програмою, закладеною в нав^ацшш системи.
Чим не поле для наукових дослщжень нейрохiрур-пв та програмiстiв?
Кожна людини - особиспсть, коли вона активна, небайдужа, перебувае в пошуках нового та вдоско-налюе юнуюче. Тому в медициш, як i в науц взагалi, завжди буде багато шдивщуального, особистого,
суб'ективного. Для мiнiмiзацií помилок та невiрних рiшень, що мае надзвичайно важливе значення в нейрохiрургií, доцшьно вводити математичнi розра-хунки. Цифри об'ективш, якщо вони Грунтуються на правдивих даних. Ми маемо можливосп використову-вати керований «розум» у медициш. За оснащенням, розвитком, можливостями найбшьш готова до цього нейрохiрургiя. Сучасш нейровiзуалiзуючi технологií дають змогу побачити найменшл структури мозку (ядра, провщш шляхи, судини) не тшьки в статицi,а i в динамщК З'явилися можливостi для вивчення функцш не лише мозку, а й окремих структур, обмшу речовин в окремих зонах. Нейрофiзiологiчнi методики дають змогу вивчати та контролювати, iнодi - впливати на дiяльнiсть мозку. Отже, нейрохiрургiя мае готуватися до впровадження керованого «розуму» для наукових розробок, проведення операцш, прогнозування.
З огляду на сучасш досягнення нейровiзуалiзiцií, можливосп об'ективiзувати поширенiсть патолопчного процесу, визначення його гiстоструктури, впливу на оточуючi структури, е можлив^ть прогнозувати пе-ребiг процесу та вщповщно до поставлених завдань визначати л^увальну тактику не суб'ективно чи авторитарно, а об'ективно на пiдставi математичних розрахунюв. Тодi зникне поширений серед лiкарiв вислiв «захворювання невил^овне, але бувають шанси, радимо цим скористатися». Не буде потреби у необг'рунтованому використаннi рiзних технiк та техно-логiй при хiрургiчних втручаннях. Рекомендуватимуть найбшьш ефективш та економш. Останне важливо при переходi на новi форми фiнансування - розра-хунок за кiнцевим результатом. Виникае можливють планування наукових розробок. Нейрохiрурги, залу-чаючи програмiстiв, можуть розробити програми для робо^в- хiрургiв. Це не фантастика. Це вже реаль-шсть. Маючи сучасну картину мозку, можливосп для нав^аци, стереотаксií, прогностичш розрахунки не важко визначити обсяг роботи для робота^рурга з прогнозованими ситуашями. Надзвичайно важливо, що програми самовдосконалюються. Переконаний, що до тако'|' роботи мають бути залученi молодi нейрохiрурги зi знанням сучасних комп'ютерних технологш, запалом в очах, неспокоем у душм, але з холодним розумом. Це важка велика командна робота. Це вже сьогодення нейрохiрургií. Я 47 роюв у нейрохiрургií. Сподiваюся, що найближчим часом керований розум у нейрохiрургií стане реальшстю.
На допитi в НКВД проф. В.Ф. Войно-Ясенецький сказав, що робив багато трепанацш, багато раз бачив мозок, але жодного разу не бачив там розуму. Думаю, що не скоро ми зможемо дiзнатися, як формуеться розум, але створити штучний розум i керувати ним людина вже навчилася.
References
1. Burdenko NN. Obzor i puti dal'neyshego razvitiya neyrokhirurgicheskoy raboty Neyrokhirurgicheskogo instituta i 1-y khirurgicheskoy kliniki 1 MMI. In: Pervaya sessiya Neyrokhirurgicheskogo Soveta Narkomzdrav SSSR. Moscow: Gos. izd-vo biol. i med. literatury; 1937. Russian.
2. Likhterman BL. Neyrokhirurgiya: stanovlenie klinicheskoy distsipliny. Moscow: NPO «Meditsinskaya entsiklopediya»; 2007. Russian.
3. Elon Musk. Interview in Dubai on WGS 2017. Voice of Hello Robots [Internet]. hellorobots; 2016-2017 [cited 2017 October 17]. Russian. Available from: https://youtu. be/0Nbs6QRClqQ
4. Neyrokhirurhichna sluzhba v rehionakh Ukrayiny. Pedachenko
EG, Polishchuk MYe, editors. Kyiv: A.L.D.; 2005. Ukrainian.
5. Stranitsy istorii neyrokhirurgii Rossii i Rossiyskogo neyrokhirurgicheskogo instituta im. prof. A. L. Polenova (K 70-letiyu so dnya osnovaniya). Bersnev VP, Kondakov EN, editors. St. Petersburg: Polenov Russian Scienific Research Institute of Neurosurgery; 1996. Russian.
