CC BY
7
Оглядова стаття = Review article = Обзорная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.117775
1нститут нейрохiрурrïï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, Кив, УкраТна
Над1йшла до редакцп 29.01.2018 Прийнята до публ1кацП 02.02.2018
Адреса для листування:
Педаченко £вген1й Георпйович, 1нститут нейрох1рурп/ ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки'1в, УкраУна, 04050, e-mail: pedach@i.ua
Нейрохiрургiя УкраТни: сьогодення i перспективи
До 25-р1ччя НацюнальноТ Академм медичних наук УкраТни
Педаченко €.Г.
У 2016 роц в Украïнi функцiонувало 111 нейрохiрургiчних вiддiлень i3 загальним лiжковим фондом у 3118 лiжок. За останш 4 роки (2013-2016) рiвень госпiталiзацiï у нейрохiрургiчнi вiддiлення збiльшився на 7%, обсяг нейрохiрургiчних втручань зрю на 9%. Хiрургiчна активнiсть тдвищилась на 3,4%.
В цiлому по УкраТш спостерiгаeмо певне зниження показниюв загальноТ та пiсляоперацiйноï летальностi.
При тому, що лiжковий фонд ДУ «1нститут нейрохiрургiï iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни» складае 11,6% (361 i3 3118) вiд загальноТ кiлькостi нейрохiрургiчних лiжок УкраТни, в 1нститут проводять щорiчно до 2/3 вщ усiеï кiлькостi високотехнологiчних (ендоскотчних, ендоваскулярних, лазерних, iз застосуванням нейронав^аци, тощо) нейрохiрургiчних втручань iз показниками загальноТ i тсляоперацшноТ летальностi у 2017 р. 1,3% i 1,4% вщповщно - найнижчi показники за всю ^тор^ 1нституту i дiяльностi нейрохiрургiчноï служби держави. Кiлькiсть високотехнолопчних втручань IV та V ступеня складносп в Iнститутi нейрохiрургiï сягнула 72% вщ загальноТ кiлькостi операцш. У 2017 р. успiшно реалiзовано завдання Держави з впровадження нових механiзмiв фiнансування установ НАМН УкраТни - т. зв. «птотний проект».
Пр^ритетами дiяльностi нейрохiрургiчноï служби залишаеться допомога при життево небезпечних станах (в рiзнi роки вщ 50% до 74% госпiталiзованих хворих) - з тяжкою черепно-мозковою i хребетно-спинномозковою травмами, а також з мозковим шсультом. Особливо актуальними в останш роки е питання бойовоТ i збройовоТ нейротравми. Обмеженiсть бюджетного фшансування обумовлюе три напрями розвитку спецiалiзацiï i дiяльностi 1нституту: 1) Визначення прюрите^в iз повноцiнним фiнансуванням певних роздШв нейрохiрургiï за рахунок суттевого зменшення фiнансування iнших; 2) Залучення позабюджетних коштiв на принципах державно-приватного партнерства iз створенням госпрозрахункових структур; 3) Найбшьш перспективним е функцюнування 1нституту як автономноТ бюджетноТ установи (можливють залучати кредити, самостiйно вести господарську дiяльнiсть, тощо).
Необхiдною передумовою пiдвищення якостi спецiалiзованоï допомоги е сертиф^ашя нейрохiрургiчних вiддiлень, впровадження резидентури за ушф^ованою програмою пiдготовки вщповщно до рекомендацiй ЕвропейськоТ асоцiацiï нейрохiрургiчних товариств (EANS) та наступним лщензуванням фахiвцiв УкраТнською Асоцiацiею Нейрохiрургiв iз залученням провiдних нейрохiрургiв свiту.
Ключовi слова: нейрох/рурпя УкраУни; здобутки; перспективи Украшський нейрохiрургiчний журнал. 2018;(1):5-18
Neurosurgery in Ukraine: nowadays and perspectives
To 25th anniversary of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine
Eugene G. Pedachenko
In 2016 in Ukraine 111 neurosurgery units with hospital bed capacity amounted to 3118 functioned. Over last 4 years (2013-2016) the level of hospitalization to neurosurgical units has increased by 7%, the volume of neurosurgery interventions rose by 9%. Surgical activity increased by 3.4%.
Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
Received: 29 January 2018 Accepted: 02 February 2018
Address for correspondence:
Eugene G. Pedachenko, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Maiborody St., Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: pedach@i.ua
Overall in Ukraine some reduction in general and post-operative lethality is observed.
Whereas bed capacity in the SI Romodanov Neurosurgery Institute is 11.6% (361 out of 3118) of the total quantity of neurosurgery patient capacity the Institute performs two thirds of all high-technology (endoscopic, endovascular, laser interventions and those using neuro-navigation etc.) neurosurgery interventions with total and postoperative lethality indices 1.3% and 1.4% in 2017, respectively, which are the lowest indices ever the Institute has been existing and the history of nueroservice in the country. The number of high-technology interventions of IV and V degree of complexity out of total interventions in Neurosurgery Institute amounts to 72%.
© Педаченко 6.Г., 2018
In 2017 the task of the Government on implementation of innovative mechanisms of financing the institutes of NAMS of Ukraine so called pilot project was brought off.
The care at life threatening conditions (in different period from 50% to 74% hospitalized patients) - severe brain and spinal injuries, acute strokes is of top-priority for neurosurgery service.
Limitedness of budget financing determines the three directions in the development of specialty and activity of the Institute: 1) determination of priorities with full costing of certain neurosurgical units at the expense of reduced budgeting of others; 2) non-budgetary funding on the basis of public-private partnership with self-financing structures development; 3) the Institute functioning as an autonomous budgetary establishment (access to credits, self-financing activity etc.) is most perspective. Certification of neurosurgical units, residency implementation by unified training module according to the recommendations of the European Association of Neurosurgical Societies (EANS) followed by licensing of professionals by the Ukrainian Association of Neurosurgeons and top neurosurgery physicians in the world are the necessary condition for improving secondary care. Key words: neurosurgery in Ukraine; attainments; perspectives
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(1):5-18
Нейрохирургия Украины: настоящее и перспективы
К 25-летию Национальной Академии медицинских наук Украины
Педаченко Е.Г.
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 29.01.2018 Принята к публикации 02.02.2018
Адрес для переписки:
Педаченко Евгений Георгиевич, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: pedach@i.ua
В 2016 году в Украине функционировало 111 нейрохирургических отделений с общим коечным фондом в 3118 коек. За последние 4 года (2013-2016) уровень госпитализации в нейрохирургические отделения увеличился на 7%, объем нейрохирургических вмешательств вырос на 9%. Хирургическая активность повысилась на 3,4%. В целом по Украине наблюдаем некоторое снижение показателей общей и послеоперационной летальности.
При том, что коечный фонд ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины» составляет 11,6% (361 из 3118) от общего количества нейрохирургических коек Украины, в Институте проводят ежегодно до 2/3 от всего количества высокотехнологичных (эндоскопических, эндоваскулярных, лазерных, с применением нейронавигации и т.д.) нейрохирургических вмешательств с показателями общей и послеоперационной летальности в 2017 - 1,3% и 1,4% соответственно - самые низкие показатели за всю историю Института и деятельности нейрохирургической службы государства. Количество высокотехнологичных вмешательств IV и V степени сложности в Институте нейрохирургии достигла 72% от общего количества операций. В 2017 успешно реализована задача государства по внедрению новых механизмов финансирования учреждений НАМН Украины - т.н. «пилотный проект».
Приоритетами деятельности нейрохирургической службы остается помощь при жизненно опасных состояниях (в разные годы от 50% до 74% госпитализированных больных) - при тяжелой черепно-мозговой и позвоночно-спинномозговой травмах, а также при мозговом инсульте. Особенно актуальными в последние годы является вопрос боевой и оружейной нейротравмы.
Ограниченность бюджетного финансирования обусловливает три направления развития специальности и деятельности Института: 1) Определение приоритетов с полноценным финансированием определенных разделов нейрохирургии за счет существенного уменьшения финансирования других; 2) Привлечение внебюджетных средств на принципах государственно-частного партнерства с созданием хозрасчетных структур; 3) Наиболее перспективным является функционирование Института как автономного бюджетного учреждения (возможность привлекать кредиты, самостоятельно вести хозяйственную деятельность и т.д.).
Необходимым условием повышения качества специализированной помощи является сертификация нейрохирургических отделений, внедрение резидентуры по унифицированной программе подготовки в соответствии с рекомендациями Европейской ассоциации нейрохирургических обществ (EANS) и последующим лицензированием специалистов Украинской Ассоциацией Нейрохирургов с привлечением ведущих нейрохирургов мира. Ключевые слова: нейрохирургия Украины; достижения; перспективы
Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(1):5-18
1. Загальна характеристика
У 2016 роц в УкраТш функцюнувало 111 ней-рохiрургiчних вщдшень iз загальним лiжковим фондом у 3118 лiжок, забезпеченiсть нейрохiрургiчними лiжками — 86 лiжок на 1 млн населення. За даними Ком^ету з етики бвропейськоТ АсоцiацiТ нейрохiрургiч-них товариств, м^мальним цей показник е у Швеци i Нiдерландах (20), максимальним - у Ымеччиш, ГрецiТ, Чехи (100). Репони УкраТни забезпеченi нейрохiрур-гiчними лiжками нерiвномiрно. З середшм показником у 86 лiжок на 1 млн населення 39% областей (9 з 23) знаходяться в межах забезпеченосп до 50 лiжок.
Забезпечешсть нейрохiрургами (18,7 лiкар на 1 млн населення) перевищуе рекомендовав European Union of Medical Specialists (11,8-16,7 лiкарiв на 1 млн населення). Але таке перевищення вщбуваеться виключно за рахунок м. Киева, де цей показник перевищуе норматив в 4 рази, тодi як 11 з 23 областей не забезпечеш нейрохiрургами повною мiрою. Нинi украТнському нейрохiрургу в середньому 46 роюв. За останнi роки вш не постарiшав, але «порозумшшав»
- кiлькiсть нейрохiрургiв iз науковим ступенем налiчуе 27,7% вiд загальноТ кiлькостi (187 з 764: докторiв наук
- 38, кандидатiв наук - 149).
За останш 4 роки (2013-2016) рiвень госпiталiзацiТ у нейрохiрургiчнi вiддiлення збiльшився на 7% i ста-новив у 2016 р. 2504 особи на 1 млн населення, обсяг нейрохiрургiчних втручань зр^ на 9% (1126 осiб на 1 млн населення). Хiрургiчна актившсть пiдвищилася на 3,4%.
Незмiнним принципом дiяльностi мережi е забезпе-чення високоТ якост надання нейрохiрургiчноТ допомо-ги. В цтому по УкраТнi спостерiгаемо певне зниження показниюв загальноТ (2013 р. - 2,8%, 2014 р. - 2,8%, 2015 р. - 2,8%, 2016 р. - 2,7%) та тсляоперацшноТ летальносп (2013 р. - 4,3%, 2014 р. - 4,3%, 2015 р.
- 4,2%, 2016 р. - 3,9%).
При тому, що лiжковий фонд ДУ «1нститут ней-рохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни» складае 11,6% (361 iз 3118) вщ загальноТ кшькост нейрохiрургiчних лiжок УкраТни, в 1нститут проводять щорiчно до 2/3 вщ усiеТ кiлькостi високотехнологiчних (ендоскотчних, ендоваскулярних, лазерних, iз засто-суванням нейронав^ацп, тощо) нейрохiрургiчних втручань iз показниками загальноТ i тсляоперацшноТ летальносп у 2017 р. - 1,3% (по УкраТш у 2016 р. - 2,7%) i 1,4% (по УкраТш у 2016 р. - 3,9%) вщповщно. При цьому загальна летальшсть в 1нститут нейрохiрургiТ у 2017 р. (1,3%) в порiвняннi iз 2012 р. (2,5%) зменшилась на 48%, а тсляоперацшна летальшсть у 2017 р. (1,4%) в порiвняннi iз 2012 р. (2,6%) зменшилась на 46% - най-нижчi показники за всю ютор^ 1нституту i дiяльностi нейрохiрургiчноТ служби держави. Щотижня в 1нститут виконуеться близько 100 операцш (А.П. Ромоданов мрiяв, що в 1нститут щотижня буде виконуватися до 24 хiрургiчних втручань).
У 2017 р. устшно реалiзоване завдання Держави з впровадження нових механiзмiв фшансування установ НАМН УкраТни - т.зв. «птотний проект» i вiдкрито фЬ нансування по продовженню «пiлотного проекту» на 2018 рк. Кiлькiсть високотехнолопчних втручань IV та V ступеня складносп в Iнститутi нейрохiрургiТ сягнула 72% вщ загальноТ кiлькостi операцш.
Сьогодш принциповим е не тшьки зниження по-казникiв загальноТ та тсляоперацшноТ летальности
але i забезпечення якосп життя оперованих хворих. Це досягаеться за допомогою впровадження системи галузевих стандар^в вiдповiдно до Закону УкраТни «Основи законодавства УкраТни про охорону здоров'я». Галузевi стандарти передбачають впровадження клiнiчних протоколiв, лiкарських формулярiв, табелю матерiально-технiчного оснащення нейрохiрургiчно-го вщдшення. В ДУ «1нститут нейрохiрургiТ ím. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни» пщготовано та затвер-джено МОЗ 89 кл^чних протоколiв iз нейрохiрургiТ. В практику також впроваджено 6 кл^чних настанов. В 1нститут щорiчно оновлюеться лiкарський формуляр. На затвердженш у Мiнiстерствi охорони здоров'я зна-ходиться табель матерiально-технiчного оснащення нейрохiрургiчного вiддiлення.
Прiоритетами дiяльностi нейрохiрургiчноТ служби залишаеться допомога при життево небезпечних станах (в рiзнi роки вщ 50% до 74% госпiталiзованих хворих) - з тяжкою черепно-мозковою i хребетно-спинномозковою травмами, а також з мозковим шсуль-том. Особливо актуальними в останш роки е питання бойовоТ i збройовоТ нейротравми.
2. Нейрохiрургiя i АТО
За образним висловом М.Н. Бурденка (1935), «именно травма нервной системы положила основу развития современной нейрохирургии». На жаль, подiбний «розвиток нейрохiрургiТ» продовжуеться i в наш час. За даними Мшютерства оборони УкраТни, бойова травма нейрохiрургiчного профшю в зонi АТО складае 25,2% вщ усiх бойових травм: з них вогнепаль-нi поранення черепа i головного мозку - 48%, вщкрита i закрита травма головного мозку - 43%, вогнепальш поранення хребта i спинного мозку - 3%, закрита хребетно-спинномозкова травма - 1%, бойова травма периферичноТ нервовоТ системи - 5%.
Накопичений досвщ надання медичноТ допомоги при бойовш i збройовш травмах центрально!' i периферичноТ нервовоТ системи узагальнений провщними фахiвцями НАМН, МОЗ та МО УкраТни у методичних рекомендашях i методичних вказiвках: «Оргашзашя надання спецiалiзованоТ нейрохiрургiчноТ допомоги у вшськовий час (згiдно оборонноТ вiйськовоТ до-ктрини)» (2014) [1], «Принципи надання допомоги при бойових ушкодженнях периферичних нервiв» (2015) [2], «Органiзацiя надання спецiалiзованоТ нейрохiрургiчноТ допомоги при бойових травмах хребта i спинного мозку» (2016) [3], «Принципи медичного сортування, надання медичноТ допомоги та визначення черговост евакуацп поранених з бойовими нейрохiрургiчними травмами в системi лiкувально-евакуацiйного забезпечення збройних сил УкраТни» (2016) [4].
Зусиллями 1нституту нейрохiрургiТ розробленi та затверджеш МОЗ: клiнiчний протокол надання медичноТ допомоги хворим iз збройними пораненнями м'яких тканин голови мирного часу [5]; кл^чний протокол надання медичноТ допомоги хворим iз збройними непроникаючими пораненнями голови мирного часу [6]; кл^чний протокол надання медичноТ допомоги хворим iз збройними проникаючими пораненнями голови мирного часу [7]; кл^чний протокол надання медичноТ допомоги д^ям iз збройними пораненнями м'яких тканин голови мирного часу [8]; кл^чний протокол надання медичноТ допомоги д^ям iз збройними
HenpoHUKawHUMM nopaHeHHAMM TOHOBM MMPHOTO nacy [9]; K.iHNHuW np0T0K0. HagaHHA Me,qM4Hoi gonoMorM giTAM i3 36POWHMMM npoHMKaronuMM nopaHeHHAMM TOHOBM mmphoto nacy [10].
3a ocraHHi 20 poKiB HeWpoxipypraMM yKpaiHM BugaHi MOHorpa^ii: «OrHecTpe.bHwe paHeHMA ro.oBbi (MH-.rocrpupoBaHHoe noco6ue)» (1996) [11], «BorHena.bHi ywKogweHHA цeнтpa.bнoí HepBoBoi cucTeMM (2005) [12], «OpyweWHo-B3pbiBHbie paHeHMA HepBHoW cucre-MH» (2008) [13], «TpaBMaTM4Hi ywKogweHHA xpe6Ta i cnuHHoro Mo3Ky» (2017) [14], «BoWoBi BorHena.bHi 4epenHo-Mo3KoBi nopaHeHHA» (2017) [15], «Bomena.nbHi nopaHeHHA M'AKMX TKaHMH cK.eniHHA nepena» (2017) [16]. PDTyeTbcA go gpyKy «KnacM<iKa^A BorHena.bHux nopaHeHb nepena Ta ro.oBHoro Mo3Ky» (2018) [17].
BuKoHaHi Ta b пpoцeci BMKoHaHHA flucepTa^WHi Aoc.ifl^eHHA «KoMnb^TepHo-ToMorpa<M4ecKaA gua-rHocTMKa m onpege.eHue HeWpoxupyprunecKoW TaK-tmkm npu npoHMKaro^ux 4epenHo-Mo3roBbix paHeHMAx (1985) (Ha Marepiani BiMcbKOBOro KOH0niKry y BeMpyri); «nporHo3yBaHHA Hac.igKiB BorHena.bHux nopaHeHb nepena i tohobhoto Mo3Ky» (2003) (Ha MaTepia.i BiW-cbKoBoro KoH<.iKTy y Kapa6axy); «36poWHo-BM6yxoBi nopaHeHHA tohobm mmphoto nacy (K.iHiKa, fliarHocruKa, .iKyBaHHA)» (2004); «K.iHiKa, fliarHocTMKa, .iKyBaH-ha 36poWoBo-Bu6yxoBMx nopaHeHb xpe6Ta i cnuHHoro Mo3Ky y npoMiwHoMy Ta ni3HboMy nepiogax» (2008); «BorHena.bHi nopaHeHHA m'akmx TKaHMH cK.eniHHA nepe-na Ha eTanax Me,qM4Hoi eвaкyaцií (opгaнiзaцiA Me,qM4Hoi gonoMoru)» (2017); «ycK.agHeHHA BorHena.bHMx nopaHeHb nepena Ta ro.oBHoro Mo3Ky b rocrpoMy Ta paHHboMy nepiogi» (3an.aHoBaHa y 2017 p.); «XipypriuHe .iKyBaHHA 6owobmx npoHMKaronux BorHena.bHux nopaHeHb nepena Ta ro.oBHoro Mo3Ky b yMoBax 6araTonpo<i.bHoi .iKapHi» (3an.aHoBaHa y 2017 p.).
Hapa3i b fly «iHcTMTyT HeWpoxipyprii iM. aKag. A.n. PoMogaHoBa HAMH yKpaiHM» BMKoHyroTbcA HayKoBi ,qocni,qweHHA «Bmbumtm cTpyKTypHi i <yHK^oHa.nbHi no-pyweHHA цeнтpa.bнoí HepBoBoi cucTeMM b npoMiwHoMy Ta Biflfla.eHoMy nepiogax 6oWobo'i Bu6yxoBoi .erKoi ne-penHo-Mo3KoBoi TpaBMM» (2017-2019 pp.) Ta «Bmbumtm oco6hmbocT fliarHocTMKM Ta xipyprinHoro .iKyBaHHA BorHena.bHMx Ta MiHHo-BM6yxoBMx ywKogweHb nepu-<epu4HMx HepBiB y noTepni.ux b 3oHi npoBegeHHA ATO (2016-2018 pp.)
nuTaHHA HagaHHA HeWpoxipypmHoi gonoMoru noc-Tpa^fla.MM b 3oHi ATO oKpeMo po3r.Aga.M Ha VI 3'i3gi HeWpoxipypriB yKpaiHM (XapKiB, nepBeHb 2017 p.), a Ta-kow Ha HayKoBo-npaKTM^HiW KoH<epeH^i HeWpoxipypriB yKpaiHM 3 MiwHapogHoro yuacTro «TpaBMaTM4Hi ywKo,q-weHHA цeнтpa.bнoí Ta nepu<epM4Hoi HepBoBoi cucreMM» (Кaм'Aнeцb-Пofli.bCbкмм, BepeceHb 2016 p.).
iHcTMTyToM HeWpoxipyprii Ta Ka<egporo HeWpoxipyprii HMAnO iM. n./l. UlynuKa 3 2016 poKy 3ano^aTKoBaHi Kypcu TeMaTM^Horo yqocKoHa.eHHA 3 HagaHHA HeWpoxipypmHoi gonoMoru npu BiWcbKoBMx 4epenHo-Mo3-KoBiW Ta xpe6eTHo-cnuHHoMo3KoBiW TpaBMax.
3a gaHMMM npoBiflHMx BiWcbKoBMx HeWpoxipypriB (O.r.flaH^MH, A.O.flaH^MH), BnpoBagweHHA cucTeMM opгaнiзaцií cne^a.ni3oBaHoi Megu^Hoi gonoMoru nocr-pa^fla.MM b 3oHi ATO i3 Heyxu.bHMM goTpuMaHHAM craH-gapTiB xipypri^Hoi o6po6KM 6oWobmx 4epenHo-Mo3KoBMx ywKogweHb go3Bo.M.a 3hm3mtm ^acToTy ¡H<eK^WHMx ycK.agHeHb go 4% npu noKa3HMKax .eTa.bHocTi 9%.
3. 3HaMeHHn HayKOBMX po3po6oK y po3BMTKy
HeMpoxipyprii
^opoKy b fly IHX HAMH BMKoHyroTb b cepegHboMy 22 HayKoBo-floc.iflHi po6oTM (HflP), TpeTMHy 3 akmx cTaHoB.ATb <yHgaMeHTa.bHi aoc.ifl^eHHA. Bci HflP BMpiwyroTb npiopuTeTHi, coцia.bнo 3Ha^y^i npo6.eMM. A6co.roTHa 6i.bmicTb floc.ifl^eHb e yHiKa.bHMMM aha yKpaiHM; 3Ha^Ha ^acTKa npoeKTiB MicTMTb cBiToBMW pi-BeHb HoBM3HM.
3ara.bHa Ki.bKicTb HflP, AKi BMKoHyBa.u 3a nepiog 2007-2017 pp., - 98, 3 hmx <yHflaMeHTa.bHMx - 30, npuK.aflHMx - 64, a TaKow 4 irn^aTMBHux, y ToMy 4uc-.i b paMKax ra.y3eBoi HayKoBo-TexHi^Hoi nporpaMM «Me,qM4Ha gonoMora npu 4epenHo-Mo3KoBiW TpaBMi» HAMH Ta MO3 yKpaiHM - 4; 3a flepwaBHoro ^.nboBoro nporpaMoro «3gopoB'A нaцií» - 3, 3a «nporpaMoro npo<i.aKTMKM i .iKyBaHHA apTepia.bHoi rinepTeH3ii b yKpaiHi» - 2.
OcHoBHi HayKoBi HanpAMKM po3po6oK BignoBigaroTb npiopiTeTHMM HanpAMaM po3BMTKy HayKM i TexHiKM:
- xipypri^He Ta KoM6iHoBaHe .iKyBaHHA nyx.MH ro-hobhoto Mo3Ky, BMBneHHA ix Mo.eKy.ApHo-reHeTM^HMx oco6.MBocTeW;
- floc.iflweHHA naToreHe3y, giarHocTUKa Ta .iKyBaH-ha TpaBM цeнтpaнbнoí i nepu<epu4Hoi HepBoBoi cucTeMM Ta ix HacniflKiB;
- xipypri^He .iKyBaHHA cyqMHHoi naTo.orii ro.o-bhoto Mo3Ky;
- <yHK^oHa.nbHa Ta BiflHoB.roBa.bHa HeWpoxipyp-riA, eKcnepuMeHTa.bHi Ta K.iHi^Hi npo6.eMM .iKyBaHHA tawkmx <opM eni.encii;
- xipypmHe .iKyBaHHA ypaweHb xpe6Ta, cnuHHoro Mo3Ky Ta Woro кopiнцiв;
- .iKyBaHHA HeBraMoBHMx 6o.boBMx cuHgpoMiB;
- pea6i.niTa^A HeWpoxipypri^Hux xBopux;
- BMBneHHA MexaHi3MiB Ta e<eKTMBHocTi flii HeWpo-reHHux cToB6ypoBux K.iTMH b eKcnepuMeHTi;
- HeWpoiMyHo.oriA.
AKTya.bHicTb HanpAMKiB BM3Ha^aeTbcA:
- nocTiWHMM poctom 4uc.a HeWpooHKo.ori^Hux xBopux b yKpaiHi, AKi noTpe6yroTb cne^a.ni3oBaHono .iKyBaHHA, y ToMy 4uc.i MeTogaMM pagioHeWpoxipyprii, npoMeHeBoi Tepanii;
- goBo.i bmcokmm piBHeM iнвaнiflмзaцií i .eTa.bHocTi npu TAWKiW HMT, po3bmtkom nic.ATpaBMaTM4Hoi xBopo6u. HepenHo-Mo3KoBa TpaBMa 3a.MmaeTbcA cepWo3Horo npo-6.eMoro cy^acHoi мeflмцмнм, oco6hmbo b yMoBax cboro-geHHA, ^o noB'A3aHo i3 nogiAMM Ha cxogi yKpaiHM;
- 3Ha4Horo po3noBcrogweHicTro cyguHHux 3axBopro-BaHb tohobhoto Mo3Ky i cMepTHicTro Big hmx - Ki.bKicTb xBopux, l^o noTpe6yroTb HeWpoxipypri^Horo o6cTeweHHA i .iKyBaHHA 3 npuBogy cyguHHMx 3axBoproBaHb tohobhoto Mo3Ky LuopinHo cArae 6i.bme 50 tmc;
- BupimeHHAM nuTaHb noKpa^eHHA giarHocTUKM Ta ygocKoHa.eHHA MeTogiB xipypri^Horo .iKyBaHHA npu pi3Hux BMgax naTo.orii cnuHHoro Mo3Ky i xpe6Ta;
- 3pocTaHHAM Bag po3BMTKy tohobhoto Ta cnuHHo-ro Mo3Ky, AKi e HaWnowupeHiwMMM BpogweHMMM aHo-Ma.iAMM, a TaKow Hara.bHoro Heo6xigHicTro po3po6KM hobmx TexHo.oriW .iKyBaHHA, cTBopeHHA npoToKo.iB HagaHHA Megu^Hoi HeWpoxipypri^Hoi gonoMoru giTAM 3 oHKonaTo.oriero;
- Heo6xiflHicTro BnpoBagweHHA hobmx, BucoKoe<eK-tmbhmx MeTogiB xipypri^Horo BiflHoB.eHHA BTpa^eHMx
та порушених функцш центрально!' та периферично' нервовоТ системи.
В галузi фундаментальних дослщжень за перюд 2007-2017 рр. у вивченш ефективностi клiтинних методiв в лiкуваннi ЧМТ, нейроонкологи, у вщновлю-вальнiй нейрохiрургiï розробляли методи нарощуван-ня дофамiнергiчних нейронiв i3 стовбурових клiтин головного мозку ембрюшв ссавцiв, нарощування та направленого диферен^ювання ацетилхолшерпч-них нейронiв, дослiджувались генетичш та бiохiмiчнi механiзми диференцiювання попередниюв серотош-нергiчних нейронiв та можливост регулювання цього процесу в культурi за допомогою сучасних генетичних, гiстохiмiчних та iмуноферментних методiв, можливостi направленого диферен^ювання фетальних нейро-нальних стовбурових ^тин по ГАМК-ергiчному типу in vitro.
Показана можливють в культурi in vitro збiльшення чисельностi дофамшерпчних нейронiв в популяци в 4 рази (що було тдтверджено гiстохiмiчними методами та РТ-ПЛЦ), за рахунок поеднання методик культиву-вання з факторами-м^огенами та диференцiюючими агентами нейрогенезу. Доведено, що диференшювання ембрiональних нейробласпв в культурi по дофамЬ нерпчному типу вiдбуваеться шляхом активаци двох генетичних каскадiв, до яких належать Lmxlb та Nurrl. Наявнiсть експреси VMAT 2 пiдтверджуе здатнiсть цих ^тин формувати дофамiнергiчнi синапси.
Показано, що у крюконсервованих зразках ембрю-нального мозку 6-12 тижнiв гестацп експресiя бiлкiв, пов'язаних з холшогенезом (ChAT та VAChT) почи-наеться з 9-10 тижня, а експреая AChE присутня у всi дослщжуваш термiни. Розроблено методику отримання ^тинно' популяци, збагачено' ацетилхолiнергiчними нейронами та 'х попередниками, яка базуеться на од-ночасному використаннi ацетилхолiну та ретиноево' кислоти, що стимулюе як нейрогенез, так i холшогенез, i е найбтьш ефективною комбiнацiею для збтьшення чисельностi холiнергiчних нейронiв в кл^иннш попу-ляцiï в умовах in vitro.
Встановлено, що найбтьш ефективний стимулюю-чий вплив на формування серотоншерпчних нейронiв iз стовбурових ^тин здiйснювали BDNF, NGF та ре-тиноева кислота. Пiдтримка життездатност детермЬ нованих прогенiторiв серотонiногенезу здшснюеться пiд впливом EGF, FGFb, BDNF та NGF.
На створенш моделi травми серотонiнергiчних про-вiдних шляхiв дослiджена функцiональна активнiсть отримано' в культуральних умовах ^тинно''' популяцiï. Показано, що додавання суспензи клiтин, збагачено' детермiнованими прогенiторами серотонiногенезу при травмi серотонiнергiчних провiдних шляхiв на довгостроковш тканиннiй культурi ядер шва, здшснюе як замiсний, так i стимулюючий ефект. Крiм морфоло-гiчноï добудови зон деструкци вiдбуваеться активацiя всього каскаду серотоншерпчних генiв-регуляторiв та зростання вмюту самого нейромедiатора в культу-ральному матерiалi.
Дослiдженням ефективностi направленого дифе-ренцiювання фетальних нейрональних стовбурових ^тин по ГАМК-ергiчному типу in vitro показано, що спрямоване диференшювання в напрямку формування ГАМК-ерпчних нейрошв найбiльш ефективно досягаеться комбЫа^ею нейроiндукторiв - ретиноево' кислоти та екзогенно' ГАМК - для здшснення направ-
леного впливу на диференшювання власне ГАМК-ер-гiчних нейронiв.
Дослщженнями вiдновноï ди трансплантатiв стовбурових ^тин доведено ефективнiсть трансплантацiï стовбурових ^тин кiсткового мозку (СККМ) на експе-риментальних моделях черепно-мозково' травми (ЧМТ) та шеми головного мозку (1ГМ) у щурiв. Показано, що iмплантованi в мозок щурiв з модельованою травмою головного мозку СККМ виживають i можуть ф^сувати-ся як поверхнево, так i в глибоких вщдшах травматичного дефекту i через 6 мюящв проявляють здатшсть до початково' диференцiацiï в нейробластному напрямку та бтьш виразно в астротальному напрямку в дтян-цi травми. Показано, що аутотранспланташя СККМ е бiльш ефективною при 1ГМ, нiж при ЧМТ. Встановлено позитивы змши вiдновлення порушених функцш ЦНС на ранньому тсляоперацшному етат (6 тижнiв) та вiдсутнiсть таких проявiв у вiддалений перiод (6 та 12 м^ящв).
При розробц в експериментi засобiв вiдновлення провщносп спинного мозку пiсля його травматичного пошкодження за допомогою iмплантацiï полiмерних гелевих матерiалiв та клiтин нюхово' цибулини впро-ваджено оптимальну методику нарощування ^тин нюхово' цибулини in vitro в присутносп промтотич-них факторiв росту (рекомбiнантний епiдермальний фактор росту людини hEGF та рекомбшантний фактор росту фiбробластiв людини hFGF.). Встановлено, що iмплантацiя гiдрогелю обумовлюе достовiрне покра-щення локомоторно' функцп. Показано, що трансплан-тацiя ^тин нюхово' цибулини обумовлюе помiрний позитивний функцюнальний ефект. Позитивний ефект iмплантацiï гiдрогелю та клiтин нюхово' цибулини обумовлюе доцшьшсть використання методiв при розробцi нових схем виновного лiкування при наслiдках спЬ нально' травми.
Виявленi особливi властивостi стовбурових ней-роклiтин. Дослiдженням iмуномодулюючоï активност стовбурових нейроклiтин в процесi 'х диференцю вання in vitro показано, що ^тини ембрiонального та фетального мозку виявляють в дослщах in vitro та in vivo iмуномодулюючi та антигены властивост, якi залежать вщ термiнiв гестацiï та умов культивування. Експреая антигешв гiстосумiсностi нейрокл^инами незрiлого мозку людини також залежить вщ термiнiв гестацiï. Регiонарнi нейрогенш стовбуровi клiтини зрiлого мозку, отримаш з Bulbus olfactorius, мають вищий рiвень експреси антигенiв гiстосумiсностi, шж нейроклiтини незрiлого мозку, але нижчий, шж клiтини сiроï i бто'| речовини зрiлого мозку.
Нинi е перспективними методи генно' терапiï. Проведеними дослщженнями показано, що експери-ментальна ЧМТ характеризуеться порушенням цито-арх^ектошки гiпокампа з розвитком деструктивно-дистрофiчних змiн усiх елементiв нервово' тканини (нейрошв, глп, капiлярiв), наявнiстю невролопчного та когнiтивного дефiциту iз стшкою антероградною амнезiею (зниженням в тслятравматичному перiодi просторово' пам'ятi й здатносп до навчання), розвитком виразних порушень поведiнки й емоцiйного стану тварин (тдвищений рiвень стресу й тривоги). Характерними особливостями ЧМТ е прогредiентнiсть переб^у, розвиток вторинних ушкоджень мозку в результатi iндукцiï аутоiмунних реакцiй. Розвиток ней-розапальних i аутоiмунних реакцiй веде до вторинного
nopyweHHA npoHMKHocri cyguH Mo3Ky, гiпepaктмвaцií nepeKucHux пpoцeciв, Ha6pAKy Mo3Ky, HacniflKOM akmx e rinoKciA i 3aru6e.b HeWpoHiB Ta aKTMBa^A r.ia.bHux e.eMeHTiB, nor.M6.eHHA HeBpo.ori4Horo ,qe<^MTy. reHHa TepaniA whaxom TpaHO<eKwi TKaHMHM tohobhoto Mo3Ky n.a3MiflHMM BeKTopoM, lo Hece reH APOE2 4M APOE3, cyrreBO ra.bMye po3bmtok btopmhhmx ywKOfl-weHb ro.OBHOro MO3Ky npu eKcnepMMeHTa.bHiW HMT, cnpuAe 36epeweHHro цмтоapxiтeктонiкм rinoKaMna, nonepegwae Woro HeWpoHa.bHy genony.A^ro. Ha e.eKT-p0HH0MiKp0cK0ni4H0My piBHi n0Ka3aH0, llo reHHa TepaniA cnpuAe 3HMweHHro cryneHA ,qecrpyKTMBH0-,qMcrp0<<NHMx 3MiH b ycix K.iTMHHux e.eMeHTax rinoKaMna, 3OKpeMa, 3a6e3ne4ye perpec Ha6pAKy, BiflHOB.eHHA Mie.iHOBux O6OHOHOK aKcOHiB, nOKpaLeHHA Tp0<iKM TKaHMHM. iHflyK^A cMHTe3y B HepBOBiW TKaHMHi TBapMH ¡30<0pM s2 m s3 ano.inonpoTeiHa E .roguHM 3a gonoMororo n.a3-MiflHoro BeKTopa, akmw AocraBHAeTbcA b kh¡tmhm 3a gonOMOroro KaTiOHHMx HinocoM, cnpuAe 6iHbw WBMflKOMy perpecy HeBpo.ori4HMx i KOrHiTMBHMx nopymeHb npu eKcnepuMeHTa.bHiW HMT. floc.igweHHAMM oco6.MBocreW MexaHi3MiB HeKpo3y W anonTO3y b 3aru6e.i HeWpoHiB npu eKcnepuMeHTa.bHiW HMT BMAB.eHO pi3Hy BupaweHicrb пpоцeciв anonTO3y y pi3HMx 3OHax MO3Ky nic.A HMT y LypiB: HaW6i.bmy y Kopi, MeHmy - y rinOTa.aMyci, HaWMeHmy - y rinoKaMni. n0Ka3aH0, lo reHHa TepaniA cnpaB.Ae ra.bMiBHMW Bn.MB Ha пpоцecм K.iTMHHOi 3aru-6e.i y CA1 30Hi rinoKaMna Ta n03MTMBHMW Bn.MB Ha M030K y ^.noMy, 3HMwyro4M 3ana.bHi Ta an0nT0TM4Hi пpоцecм Ta n0KpaLyro4M Tpo<iKy nic.A HMT.
BnpogOBw TpuBa.oro nepiogy b iHcTMTyTi npo-BOflMTbcA BMB4eHHA M0.eKy.ApH0-reHeTM4HMx oco6-HMBocreW Ta xipypmHOro i K0M6iH0BaH0r0 .¡KyBaHHA nyx.MH ro.OBHoro M03Ky. floc.igweHHAMM oco6.MBocreW reHeTM4Hux nopymeHb b HeWpoeKTOflepMa.bHux i cno-.y4H0TKaHMHHMx nyx.MHax tohobhoto M03Ky 3 npoBe-geHHAM cepiWHoro aHa.i3y reHHOi eKcnpecii b nyx.MHax ro.OBHOro M03Ky Ta BMKopucraHHAM nporpaMM DGED SAGE-6i6.i0TeK BMAB.eHO 44 reHM 3 129, AKi BignOBi-garoTb KpuTepiro HageKcnpecoBaHux reHiB (6i.bme Hiw 10-KpaTHMM piBHeM). 3a ,q0n0M0r0ro SAGE BMAB.eHO pi3-H0cnpAM0BaHi 3MiHM eKcnpecii reHiB b r.iOMax Ta MeHiH-riOMax, lo cBifl^MTb npo pi3Hi MexaHi3MM ix <opMyBaHHA i e neBHoro MO.eKy.ApHoro xapaKTepucruKoro nyx.MH. n0Ka3aH0, lo reH TSC-22 b nyx.MHax tohobhoto M03Ky npoAB.Ae потeнцiWнi cynpecopHi B.acruBocTi, lo Mae nporHocTM4He 3HaneHHA. reH HC gp-39/YKL-40 e Baw-hmbmm MapKepoM TepaneBTM4H0i nyTnuBocri reHeTM4Hux cy6TuniB r.i06.acT0M. niflBM^eHa eKcnpeciA reHa YKL-39 Kope.roe i3 6i.bmuM cTyneHeM 3.0AKicH0cri acтpоцмтом i pa30M 3 niflBMLeHoro eKcnpeciero reHa HC gp-39/YKL-40 Mae nporHocTM4He 3HaneHHA loao cTyneHro gM<epeH-цiroвaннA Ta MynbTMpe3McreHTH0cri.
n0Ka3aH0, lo r.ia.bHi nyx.MHM pi3H0r0 ricT0reHe3y Ta cTyneHro 3.0AKicH0cTi HaBiTb b OflHiW H030.0ri4HiW <opMi - reTeporeHHi. niflBM^eHHA eKcnpecii ¡Hri6iT0-pa an0nT03y W 3HMweHHA eKcnpecii np0an0nT03H0r0 <aKT0pa Bigo6pawaroTb 3HMweHHA пpоцeciв reHeTM4H0 3anp0rpaM0BaH0i 3aru6e.i kh¡tmh b MeHiHriOMax ro-hobhoto M03Ky, lo Kope.roe 3i cTyneHeM ix gM<epeH-цiroвaннA. np0rH03yBaHHA nepe6iry nyx.MH tohobhoto M03Ky MOw.MBe Hume 3a yMOBM nopiBHA.bHOi оцiнкм piBHiB npo.ni<<epawi W pi3HMx m.AxiB 3aru6e.i K.iTMH. BcTaHOB.eHO, lo reH HC gp-39/YKL-40 e Baw.MBMM MapKepoM TepaneBTM4H0i nyTnuBocri i reHeTM4Hux cy6-
TuniB r.i06.acT0M Ta MOwe rpaTM 0HK0reHHy po.b b цмx nyx.MHax. npu nyx.MHax tohobhoto M03Ky BMAB.AeTbcA no.iMop<i3M reHa <aKT0pa HeKp03y nyx.MH, akmW Big-nOBigae 3a npoTunyx.MHHi Ta 3ana.bH0-iMyH0.0ri4Hi peaкцií opraHi3My.
BuB4eHHAM cTpyKTypHO-MO.eKy.ApHMx xapaKTepuc-TMK nyx.MH rO.OBHOrO M03Ky aha 06^pyHTyBaHHA cnpA-MOBaHOi Tepanii BcTaHOB.eHO <aKT flм<epeнцiWовaноí eKcnpecii MapKepiB npoMiwHux <i.aMeHTiB (HecTMH W rOKB), i пpонi<epaцií (IPO-38), np0TeiHKiHa3 PKD1/2 Ta peцeптоp¡в CD-150 b TKaHMHi nyx.MH tohobhoto M03Ky .roguHM, 3a.ewH0 Big ricT0.0ri4H0r0 BapiaHTy HOBOyT-BOpeHHA, cTyneHA 3.0AKicH0cTi. BMAB.eHO KO.MBaHHA n0Ka3HMKiB np0.i<epaTMBH0i aKTMBHocTi, cepuH-TpeoHi-hobmx np0TeiHKiHa3 Ta MapKepiB npoMiwHux <i.aMeHTiB, LO o6'eKTMBi3ye cTyniHb flм<epeнцiroвaннA nyx.MH Ta ix <eH0TMn0Bi oco6.MBocTi.
n0Ka3aH0, lo BMAB.eHi cTpyKTypHO - MO.eKy.ApHi oco6.MBocri i3 fleтaнiзaцiero Mop<oreHeTM4Hux xapaK-TepucTMK K.iTMH nepBMHHMx nyx.MH tohobhoto M03Ky MowyTb po3r.AflaTucA ak MapKepu aha TeopeTM4Horo o6^pyHTyBaHHA MO.eKy.ApHux MimeHeW cnpAMOBaHOi Tepanii W np0rH03y.
npu BM3Ha4eHHi M0.eKy.ApH0-reHeTM4HMx MapKepiB pi3HMx cy6TMniB HeWpoeKTOflepMa.bHMx nyx.MH (HEn) ro.OBHOro M03Ky aha оцiнкм piBHA iHBa3MBH0cTi, np0rH03yBaHHA ix np0fl0BweH0r0 pocTy Ta 0nTMMi3a^i HiKyBa.bHOi Taktmkm BcTaHOB.eHi BapiaHTM iHBa3MBHoro nomupeHHA nepBMHHMx nyx.MH tohobhoto M03Ky: 1) na-peHxiMaT03HMW; 2) napeHxiMaT03H0-Me3eHxiMa.bHuW; 3) Me3eHxiMa.bHuW; 4) Me3eHxiMa.bH0-iHTepcrM^a.nbHMW; 5) iнтepcтмцiaнbнмW. BMAB.eHO 3Ha4yLi aha np0rH03y
KiHeTM4Hi n0Ka3HMKM K.iTMH nyx.MH pi3HMx ricT0.0ri4HMx
BapiaHTiB Ta ix KopeHA^i 3 BiKOM пaцieнтiв. n0Ka3aH0 BaroMicTb n0Ka3HMKiB eKcnpecii npoMiwHux <i.aMeHTiB (r.ia.bHoro <i6pu.ApHoro kmchoto 6i.Ka Ta HecrMHy) aha BM3Ha4eHHA aKTMBHocTi iHBa3ii HEn Ta gaHa xapaK-TepucTMKa <eH0TuniB flм<epeнцiWовaнмx Ta HM3bK0gu-<epeH^W0BaHMx (3.0AKicHux) nyx.MH. 3anp0n0H0BaH0 KOMn.eKc crpyKTypHO-MOHeKyHApHMx KpuTepiiB xapaK-Tepy W aKTMBHocTi iHBa3ii HEn, 3acT0cyBaHHA akmx ao3-
BOHAe 0nTMMi3yBaTM AKicTb M0p<0H0ri4H0i fliarHOcTMKM HEn Ta xig HeWpoxipypri4HMx BTpynaHb.
floc.iflweHHAMM aHTMreHHMx B.acTMBocTeW nyx.MH-HMx cT0B6yp0BMx K.iTMH 3H0AKicHMx r.iOM rOHOBHOrO M03Ky n0Ka3aH0, lo cпeцм<i4нa aHTucupoBaTKa Ta BMfli.eHi 3 Hei cпeцм<i4нi iMyH0r.06y.iHM ao eM6pio-Ha.bHMx HepBOBMx K.iTMH tohobhoto M03Ky (EHKrM) 3gaTHi B3aeM0giATM 3 K.iTMHaMM eM6pi0Ha.bH0r0 M03Ky MMmeW Ta K.iTMHaMM nyx.MH tohobhoto M03Ky HroflMHM, a TaKow цмтотокcм4но Bn.MBaTM Ta ra.bMyBaTM npo.i-<epa^ro K.iTMH r.iOM Lypa C6, 101.8 Ta nyx.MH HroflMHM in vitro. BcraHOB.eHO, lo cпeцм<i4нa aHTucupoBaTKa npoTM HeWpoc<ep kh¡tmh 3.0AKicHux r.iOM ra.bMy-Ba.a picT nyx.MH b Ky.bTypi Ta Ma.a цмтотокcм4нy giro Ha pi3Hi nyx.MHM ЦHС .roguHM, oco6hmbo Bupa3Hy - Ha 3.0AKicHi r.iOMM. P03p06.eH0 MeTog 36ara4eHHA cT0B6yp0Bux K.iTMH nyx.MH 3a gonoMororo aare3ii Ha .eKTMHi - <iT0reMar.roTMHMHi. BcTaHOB.eHO, lo BMicT CD133+K.iTMH b r.iOMax 36i.bmyeTbcA ¡3 3pocTaHHAM cTyneHA 3H0AKicH0cri.
floc.igweHHA ¡MyHHOro cTaTycy xBopux n0Ka3a.0, LO npu Be.MKOMy BMicTi cT0B6yp0BMx kh¡tmh b nyx-HMHax Big6yBaeTbcA ra.bMyBaHHA ¡MyHHMx пpоцeciв. 3anp0n0H0BaH0 BM3HaneHHA HaABHocTi nyx.MHHux
стовбурових ^тин в пухлинах ЦНС використувати як прогностичний показник.
Дослщженням персистуючих в пухлинах головного мозку вiрусних шфекцш встановлено наявшсть гер-пес-вiрусiв, а саме цитомегаловiрусу (ЦМВ) та вiрусу Епштейна-Барр (ВЕБ) в рiзних за пстоструктурою пухлинах. Частота контамiнацiï тканини пухлин залежала вщ методу визначення вiрусiв - при iмуноцитоф-луоресцентних дослiдженнях клiтин пухлин, вiруснi антигени ЦМВ виявлялись у 2-2.5 рази часпше, нiж при визначеш ДНК вiрусу методом ПЛР.
Методом ПЛР показано, що найбiльш шфковаш цитомегаловiрусом та вiрусом Епштейна-Барр глюб-ластоми. Найменший вiдсоток контамiнацiï вiрусами зустрiчаeться в менiнгiомах. В кровi хворих на пухли-ни, ЦМВ виявляеться дуже рiдко, не бтьше 6%, тодi як ВЕБ зус^чаеться у 20-25% зразках кровi.
У хворих з дальними пухлинами виявляеться пригшчення Т-клiтинноï iмунноï вiдповiдi при збере-женнi активностi В-клiтин та розвиваеться дисбаланс в складi субпопуляцш лiмфоцитiв, особливо популяцiï CD-16 (природних юлерних клiтин).
Встановленi змiни в iмуннiй системi можуть бути одшею з причин як потрапляння вiрусу в пухлинне вогнище, так i онкостимуляцiï, яка характеризуеться ознаками штенсивного запалення та проявляеться лейкоцитозом, збтьшенням ШОЕ та лiмфопенiею.
Дослiдженням факторiв хiмiорезистентностi пухлин головного мозку визначено експреаю генiв MDR1, MRP, LRP, GST-P та MGMT, а також загальну актившсть глутатюнтрансфераз в пухлинах головного мозку рiзноï гiстоструктури та проведено кореляшю з чутливiстю глюм до хiмiопрепаратiв рiзних класiв. Виявлена ч^ка тенденцiя щодо зростання загально!' активностi глутатiонтрансфераз та рiвня експреси генiв MDR1, MRP, LRP, GST-P та MGMT у дальних пухлинах з високим ступенем злояюсност порiвняно з низькозлоякiсними глiомами.
При визначенш змiни рiвня експресiï репаратив-ного ензиму алкшгуашнтрансферази при глiомах головного мозку рiзного ступеня злояюсност вперше в Украïнi дослiджена можлив^ть iнгiбування активностi репаративного ферменту Об-метилгуанш-ДНК-метил-трансферази (MGMT) специфiчним iнгiбiтором Об-бен-зилгуанiном при злоякiсних глiомах головного мозку людини в експериментi та показана можливють його ефективного використання при хiмiотерапiï сучасними цитостатиками.
На основi генетичних дослiджень з визначенням iндивiдуальноï чутливостi пухлинних клiтин до дм алю-луючих хiмiопрепаратiв отримаш науково обфунтоваш рекомендацiï щодо персошфкованого ïх призначен-ня в кожному конкретному випадку захворювання. Показано, що врахування експреси гену MGMT ^тинами пухлин бального ^енезу дозволяе розробити ме-тоди iндивiдуального тдбору хiмiотерапiï алкiлуючими препаратами, тобто запропонувати для використання найбтьш оптимальний варiант диференцiйованого лiкування в кожному конкретному випадку.
В галузi прикладних дослщжень: розробкою ком-бiнованих методiв лкування об^рунтована диферен-цiйована тактика л^ування хворих з iнтракранiальним поширенням пухлин бшяносових пазух в залежностi вщ гiстологiчноï структури пухлини, тривалостi захворювання, отриманого дооперацшного лiкування
та визначеш критери вибору тактики Тх комбiнованого лiкування. Розробленi спосiб планування та виготов-лення титанових iмплантатiв складних кiсткових де-фектiв кранюфашальноТ дiлянки у нейроонкологiчних хворих та споаб пластики великих пiсляоперацiйних дефек^в дна передньоТ черепноТ ямки.
Пщ час аналiзу методiв комбiнованого лкування аденом гiпофiза, що секретують соматотропний гормон (СТГ), встановлеш особливост змiн та кореляцiТ СТГ та соматомедшу С в динамiчному спостереженш хворих iз синдромом акромегалiТ, визначеш критери прогнозування переб^у захворювання. ОбГрунтовано та впроваджено метод комбiнованого лкування аденом гiпофiза, що секретують соматотропш: хiрургiчне л^у-вання та застосування гормоносупресивних аналопв соматостатiну («Сандостатш ЛАР»).
Розробленi унiфiкованi пiдходи до встановлення показiв до радiотерапевтичного та радiохiрургiчного лiкування соматотропних аденом гiпофiза.
Визначеш особливосп хiрургiчного лiкування соматотропних аденом гiпофiза з використанням сучасних методiв (мiкрохiрургiя, ендоскопiя, нейронавiгацiя).
При розробц методiв оптимiзацiТ хiрургiчного лЬ кування внутрiшньомозкових пухлин пiвкуль великого мозку iз застосуванням iнтеграцiйних лазерних та навЬ гацiйних технологiй вивчено вплив передоперацшного 3D вiртуального планування на вибiр оптимального хiрургiчного доступу та тактику лазерно-мiкрохiрур-гiчного видалення внутршньомозкових пухлин, що уражають функцюнально важливi зони та медiаннi структури мозку. Впроваджено штраоперацшш методи об'ективiзацп та попередження дислокацiТ мозкових структур та доведено ефектившсть поеднаного використання штеграцшних лазерних та нав^ацшних тех-нологiй при видаленнi внутршньомозкових пухлин, що дозволило пiдвищити радикальшсть втручання, змен-шити ступiнь тсляоперацшних ускладнень, зменшити вiрогiднiсть виникнення функцюнальних розладiв.
Визначено, що перспективним у рамках одного МР-дослiдження е проведення фукцюнальноТ МРТ чи трак-тографiТ з побудовою карт функцюнальнозначущих зон кори чи кортикоспинального або зорового траков та накладення Тх на З^рне зображення вiдповiдних дшянок головного мозку у навiгацiйних операцшних системах. Показано, що iнтегрування отриманих даних створюе можливють вибору оптимального трансцеребрального операцшного доступу з визначенням мюця найменш травматичного розачення кори мозку та об'ему резекци пухлини.
У клiнiчну практику впроваджено метод функцю-нальноТ МРТ для вiзуалiзацiТ зон мовноТ та руховоТ акти-вацiТ кори мозку при внутршньомозкових пухлинах.
При розробцi поеднаних транскрашальних та радiохiрургiчних втручань науково обГрунтована та вперше розроблена методика поеднаного транс-крашального лiкування позамозкових пухлин краню-базальноТ локалiзацiТ, що включае мiкрохiрургiчне опе-ративне втручання та опромшення пухлини за допо-могою стереотаксичноТ радiохiрургiТ (СРХ). Визначено мiкротопографiчнi особливостi нейровiзуалiзацiТ позамозкових пухлин кранюбазальноТ локалiзацiТ, впроваджено нову методику рад^рурпчного опромiнення, що е поеднанням опромшення з модуляшею штенсивност та конформноТ динамiчноТ ротаци, уточненi показання та протипоказання для застосування СРХ. Створено
математичну модель прогнозування вщповщ пухлини на радiохiрургiчне лкування у виглядi едино' аналЬ тично'' формули для розрахунку величини локального контролю без ризику прогресп, в залежност вiд часу та значень трьох предикторiв в момент першого контрольного обстеження (динамiки розмiрiв пухлини, показникiв мозково'' перфузiï та часу, що минув тсля радiохiрургiчного лiкування).
Розробленi об'ективнi критерiï прогнозу ефек-тивно'' стереотаксично'' радiонейрохiрургiï, котрi пе-ревершують волюметричнi показники за чутливютю та специфiчнiстю.
Вивчення патогенезу, дiагностики та лiкування травм центрально' нервово'' системи та 'х наслщюв було спрямовано на дослiдження патогенетичних ме-ханiзмiв ЧМТ та ïï наслiдкiв, особливостей хiрургiчних та нехiрургiчних методiв лiкування, в тому чи^ з ви-користанням генно'' терапи (експериментальнi дослщ-ження), а також на створення ушфкованих протоколiв дiагностики та лiкування рiзних видiв травматичного ураження головного мозку та 'х наслщюв.
Впродовж 2007-2012 рр. 1нститут був координатором Галузево'' науково-техшчно'' програми «Медична допомога при черепно-мозковш травма НАМН та МОЗ Укра'ни. Завдяки реалiзацiï конкретних положень Галузево'' програми (зокрема, впровадження стандар-^в надання медично'' допомоги, клiнiчних протоколiв) загальна летальнiсть вiд черепно-мозково'' травми в Укра'ш в 2010 роц знизилась на 29% порiвняннi iз роком початку програми. Досягнуто суттеве зниження (в 2,4 рази) ктькост загиблих внаслщок дорожньо-транспортних пригод, що переважно супроводжуються тяжкими черепно-мозковими ушкодженнями.
Розроблено вщповщш змши у алгоритмах, стандартах, кл^чних протоколах надання медично'' допомоги хворим рiзних вiкових груп в гострому перiодi ЧМТ з позицiй доказово'' медицини. Розроблено i затверджено методичнi рекомендацп «Сучасш принципи судово-ме-дично'' експертизи при струс головного мозку», видано навчально-методичний поабник «Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи», розроблено систему експертно'' оцшки якостi медично'' допомоги з використанням «Карти експертно'' оцшки якост медично'' допомоги хворим з ЧМТ в гострому перюд^>.
Прогнозування летальност i несприятливих результатiв травми, розроблених на пiдставi систем IMPACT i CRASH та критерпв визначення тяжкост тiлесного ушкодження, слiд вважати найбтьш опти-мальним i об'ективним. Розроблена та запропонована технологiя проведення медико-сошально'' експертизи при ЧМТ та ïï наслщках.
Дослiдженнями вiдстрочених проявiв травматич-них уражень головного мозку встановлено, що наявний невролопчний, психоневрологiчний дефщит, виражен-нiсть змiн бiохiмiчних показниюв корелюе з частотою виникнення КТ та МРТ- верифкованих структурних змш в головному мозку пацiентiв, характером та вира-женнiстю порушень мозково'' перфузи, якi виявляються на ОФЕКТ, змшою показникiв мозкового кровообiгу, що спостер^аються при проведеннi динамiчних УЗДГ дослщжень. Комплексний аналiз отриманих даних дозволяе об'ективно оцшити структурно-функцюналь-ш змiни головного мозку при вщстрочених проявах травматичних ушкоджень головного мозку, проводити
адекватну тератю, пiдвищити ефектившсть лкування, зменшити негативнi наслiдки травми.
Розробкою методiв прогнозування i профтактики полiорганноï недостатностi показано, що полюрганна недостатнiсть (ПОН) при ЧМТ, на вщмшу вiд iнших видiв травми, виникае не ттьки пiд впливом синдрому системно-запально'' вiдповiдi, а й бтьшою мiрою в результат пошкодження ЦНС - основного регулятора функцш внутрiшнiх органiв. Виявлено дистрофiчнi змiни нейронiв рiзного ступеню виразност з пору-шенням цiлiсностi аксошв (аксонотомiя) та ознаками фокально' демiелiнiзацiï, з вiдсутнiстю реакцiï (ппер-плази та гiпертрофiï) макро- та мкрогли. Визначена певна залежнiсть мiж синдромом системно-запально' вщповщ i ПОН, яка зростае з бтьшою тяжюстю травми i об'емом внутршньочерепних гематом, наявшстю супутнiх захворювань, особливо бронхо-легеневих. Виявлено швидкий розвиток легеневих ушкоджень при тяжкш ЧМТ.
Визначенням прогностичних молекулярно-бюлоп-чих критерпв деструктивно-компенсаторних процеав нервово'' тканини в динамiцi переб^у тяжко' ЧМТ встановлено, що бюмаркер ушкодження нейронiв бiлок UCH-L1 з'являеться в периферичнш кровi вах хворих з тяжкою iзольовaною ЧМТ у 1-у добу тсля травми, бтьшою мiрою в пашен^в iз дифузними ушкодженнями головного мозку, а ступшь пiдвищення його концент-раци з високим ступенем чутливостi й специфiчностi вiдобрaжaе нaслiдки травми, визначеш за ШНГ (Шкала нaслiдкiв Глазго).
Доведено, що визначення цього показника дозволяе з високою вiрогiднiстю прогнозувати наслщки тяжких ушкоджень головного мозку.
Встановлено, що рiвень бюмаркера ушкодження астрогли - бiлкa S100B - тдвищуеться в сировaтцi кровi хворих у 1-добу пiсля тяжко'' iзольовaноï ЧМТ, бiльшою мiрою при вогнищевш трaвмi, i з високою чутливютю та специфiчнiстю корелюе з наслщками ушкодження головного мозку через 6 м^яшв пiсля травми.
Показано, що комплексне дослщження сироват-кових концентрацш бiомaркерa ушкодження нейронiв
- бтка UCH-L1 i бiомaркерa ушкодження астрогли
- бтка S100B в 1-у добу тсля тяжко' ЧМТ може бути корисним у визначенш особливостей травми в конкретного шдивщууму.
Показники бiомaркерiв ЧМТ, у зв'язку з 'хньою високою прогностичною значущ^тю, можуть полтшити яюсть наявних математичних зaсобiв прогнозування наслщюв травматичних ушкоджень головного мозку.
Дослщженнями при лкуванш судинно'' пaтологiï головного мозку, зокрема методiв профiлaктики та лкування ускладнень при хiрургiчному лкуванш ар-терiо-венозних мaльформaцiй (АВМ), запропоновано систему запоб^ання та лiкувaння негативних наслщюв оперативних втручань. Розроблено класифкатор АВМ для вибору технологiï хiрургiчного лiкувaння, який забезпечуе оптимальний результат хiрургiчного втручання та утримання на задовтьному рiвнi покaзникiв якосп життя в процесi подальшого спостереження. Визначено бiохiмiчнi прогностичнi критерiï в комплексна оцiнцi ефективностi профтактики ускладнень раннього тсляоперацшного перiоду. Доведено, що розроблений комплекс ТКДС-критерив гемодинaмiч-но'' aктивностi («агресивност») АВМ та особливостей церебрально' гемодинам^и при рiзних вaрiaнтaх
пepeбiгy ABM мae вигаку cпeцифiчнicть, чyтливicть та валщшсть.
Poзpoбкoю дифepeнцiйoвaниx тexнoлoгiй xipypm-нoгo лiкyвaння xвopиx з apтepiaльними aнeвpизмaми вepтeбpo-бaзиляpнoгo бaceйнy (AA ВББ) дoвeдeнa eфeктивнicть зacтocyвaння eндoвacкyляpнoï методики eмбoлiзaцiï AA ВББ cпipaлями, щo вiдoкpeмлюютьcя. Bпpoвaджeнa та oптимiзoвaнa методика тpaнcкpaнiaль-нoгo виключення фyзiфopмниx AA xpeбтoвoï та зaдньo-нижньoï apтepiï мoзoчкa. Дoвeдeнa нeeфeктивнicть peкoнcтpyктивнoï xipypnï з зacтocyвaнням мeтoдики бaлoн-кaтeтepнoï тexнiки. Дoвeдeнa eфeктивнicть дeкoнcтpyктивнoï бaлoннoï oклюзiï гiгaнтcькиx AA ВББ. Poзpoблeнi та впpoвaджeнi cпocoби пpoгнoзyвaння та пpoфiлaктики пepioпepaцiйниx ycклaднeнь пpи xipyp-гiчнoмy лiкyвaннi AA ВББ.
Bcтaнoвлeнi ocнoвнi чинники poзвиткy пepioпepa-цiйниx ycклaднeнь y xвopиx з poзpивaми apтepiaльниx aнeвpизм гoлoвнoгo мoзкy за нaявнocтi внyтpiшньo-мoзкoвoï гeмaтoми та внyтpiшньoшлyнoчкoвoгo кpoвo-виливу, тaкi як iнтpaoпepaцiйний poзpив aнeвpизми, poзвитoк aнгiocпaзмy та втopиннoгo iшeмiчнoгo ypa-ження гoлoвнoгo мoзкy, лiквopoдинaмiчниx пopyшeнь, якi пpизвoдять дo poзвиткy гiдpoцeфaлiï.
Bпpoвaджeнi методи фapмaкoлoгiчнoï кopeкцiï aнгiocпaзмy шляxoм виганання eндoвacкyляpнoï фap-мaнгioплacтики та дoвeдeнa ÏÏ eфeктивнicть.
Дocлiджeнням змiн гeмoдинaмiчниx, зaпaльниx та iмyнoлoгiчниx пoкaзникiв в динам^ цepeбpaльнoгo вaзocпaзмy в гocтpий пepioд poзpивy внyтpiшньoчe-peпниx apтepiaльниx aнeвpизм вивчeнo зaкoнoмip-нocтi poзвиткy вaзocпaзмy, poзpoблeнo oптимaльний дiaгнocтичний гампле^ для oцiнки йoгo тяжкocтi з викopиcтaнням дaниx yльтpacoнoгpaфiчнoгo мoнi-TOprnTy, кoмп'ютepнoï ЕЕГ та мСКT-мoзкy. Bcтaнoвлeнo пpeдиктopи poзвиткy тяжкиx cтyпeнiв вaзocпaзмy та pизикy вiдтepмiнoвaнoï iшeмiï мoзкy, poзpoблeнo мo-дeлi пpoгнoзyвaння тяжгаст вaзocпaзмy та iшeмiчниx ycклaднeнь. Виявлеш мapкepи aктивнocтi нecпeцифiч-ниx зaпaльниx пpoцeciв в гocтpoмy пepioдi poзpивy aнeвpизми (С-peaктивний пpoтeïн, iнтepлeйкiн-6), вcтaнoвлeнo ïx зв'язoк з пepeбiгoм зaxвopювaння. Пiдтвepджeнo poль oкcидy aзoтy в poзвиткy пaтoлo-гiчниx пpoцeciв пpи cyбapaxнoïдaльнoмy кpoвoвиливi. Зaпpoпoнoвaнo та впpoвaджeнo aлгopитм лiкyвaльнo-пpoфiлaктичниx зaxoдiв для зaпoбiгaння iшeмiчниx yc-кладнень на xni вaзocпaзмy, щo дoзвoлилo пoкpaщити нaйближчi peзyльтaти лiкyвaння, збiльшити частку пaцieнтiв, щo видyжaли, з 44,0% дo 56,7%, знизити вiдcoтoк xвopиx з iнвaлiдизaцieю знaчнoгo cтyпeня з 25,0% дo 15,8%.
Пiд 4ac дocлiджeнь мexaнiзмiв peкaнaлiзaцiï ap-тepiaльниx aнeвpизм (AA) гoлoвнoгo мoзкy виявлеш фaктopи, щo пpизвoдять дo збшьшення вipoгiднocтi peкaнaлiзaцiï AA, та ^^емш пpeдиктopи peкaнaлi-зaцiï eмбoлiзoвaниx aнeвpизм cпipaлями. Ствopeнo мaтeмaтичнy мoдeль пpoгнoзyвaння пpиpoднoгo пе-peбiгy AA гoлoвнoгo мoзкy та poзpoблeнo xipypгiчнi методи кopeкцiï i пpoфiлaктики явища peкaнaлiзaцiï AA гoлoвнoгo мoзкy.
Bпpoвaджeнa iнтpaoпepaцiйнa кoнтaктнa дoплe-poгpaфiя y xвopиx з AA гoлoвнoгo мoзкy з метою oцiнки гeмoдинaмiчнoï cитyaцiï та cвoeчacнoгo визначення paдикaльнocтi клiпyвaння AA та пoв'язaнoï iз цим no-дaльшoï лiкyвaльнoï тактики.
Пiд чac дocлiджeнь в нaпpямi фyнкцioнaльнoï ней-poxipypгiï, на ocнoвi iнтpocкoпiчниx зoбpaжeнь piзниx типiв, вiдпpaцьoвaнi мeтoдичнi питання плaнyвaння, викoнaнo poзpoбкy cпeцiaльниx пpoгpaмниx зacoбiв для забезпечення викopиcтaння методики 6ionciï. Poзpoблeнa тexнoлoгiя yзгoджeння ^отем кoopдинaт двox piзнoтипниx oбcтeжeнь на ocнoвi викopиcтaння пpoгpaмнoгo зacoбy 3D Slicer та poзpoблeнe дoпoмiжнe пpoгpaмнe забезпечення для пoбyдoви кoмбiнoвaнoгo oбcтeжeння.
Bcтaнoвлeнi фaктopи, щo впливають на виpa-жeнicть пcиxiчниx poзлaдiв y xвopиx iз cимптoмaтич-нoю eпiлeпcieю (лoкaлiзaцiя eпiлeптичнoгo фoкycy y дoмiнaнтнiй пiвкyлi мoзкy, paннiй дебют xвopoби та ÏÏ тpивaлicть, xapaктep i чacтoтa eпiлeптичниx нaпaдiв, пoeднaння дифyзниx та вoгнищeвиx змiн бюелект-pичнoï aктивнocтi мoзкy, тpивaлий пpийoм та велик дoзи aнтиeпiлeптичниx пpeпapaтiв, пoлiтepaпiя, cтyпiнь coцiaльнoï дeзaдaптaцiï xвopиx). Дoвeдeнo, щo paннe виявлення фapмaкopeзиcтeнтнoï етлепаТ та paннe зacтocyвaння aдeквaтниx нeйpoxipypгiчниx мeтoдик cпpияe пoкpaщeнню peзyльтaтiв xipypгiчнoгo лiкyвaння. Poзpoблeнo та впpoвaджeнo дифepeн-цiйoвaнi мeтoдики xipypгiчниx втpyчaнь пpи piзниx фopмax eпiлeпciï в зaлeжнocтi вiд лoкaлiзaцiï ептеп-тичнoгo фoкycy та шляxiв пoшиpeння пaтoлoгiчнoï eлeктpичнoï iмпyльcaцiï, щo cпpияe пoкpaщeнню peзyльтaтiв xipypгiчнoгo лiкyвaння та пiдвищye якють життя xвopиx.
Ha ocнoвi poзpoбки дифepeнцiйoвaниx мeтoдик лiкyвaння pyxoвиx poзлaдiв пoкaзaнo, щo вибip пeвнo-га виду xipypгiчнoгo лiкyвaння лeвoдoпa-iндyкoвaниx pyxoвиx poзлaдiв мae вpaxoвyвaти клiнiчний пepeбiг зaxвopювaння, вiк xвopиx, xapaктep eкcтpaпipaмiдниx poзлaдiв, нaявнi пcиxiчнi пopyшeння, а тагаж xapaктep cтpyктypниx змiн гoлoвнoгo мoзкy
Дoвeдeнo eфeктивнicть дoвгoтpивaлoï елект-pocтимyляцiï (ДЕС) у дiтeй з наелщками пoлoгoвиx yшкoджeнь плeчoвoгo ^летення та лицeвoгo нepвa. Пoкaзaнo кpaщi peзyльтaти вiднoвлeння фyнкцiï yшкoджeнoгo нepвa пpи зacтocyвaннi ДЕС у пicляo-пepaцiйнoмy пepioдi. Poзpoблeнo лiкyвaльнo-дiaгнoc-тичну cxeмy надання дoпoмoги xвopим з наелщками yшкoджeння пepифepичниx нepвiв iз зacтocyвaнням пpямoï ДЕС.
Дocлiджeнням мexaнiзмiв впливу eпiдypaльнoï eлeктpocтимyляцiï на вiднoвлeння фyнкцiй cпиннoгo мoзкy (СМ) пpи йoгo тpaвмaтичнoмy yшкoджeннi зап-poпoнoвaнo i впpoвaджeнo в клiнiчнy пpaктикy мeтoд eпiдypaльнoï eлeктpocтимyляцiï (ЕЕ) для вiднoвлeння pyxiв i чyтливocтi. Bпepшe впpoвaджeнo eлeктpocти-мyляцiйнy cиcтeмy вiтчизнянoгo виpoбництвa.
Bcтaнoвлeнo, щo пiд впливoм ЕЕ збiльшyeтьcя кiлькicть фyнкцioнyючиx акгашв, щo пepeтинaють зoнy yшкoджeння СМ, пoкpaщyeтьcя ïx мieлiнiзaцiя; пpи eлeктpocтимyляцiï шийнoгo a6o пoпepeкoвoгo пoтoвщeння збiльшyeтьcя кiлькicть фyнкцioнyючиx мoтoнeйpoнiв.
Ha пiдcтaвi клiнiчниx та eлeктpoфiзioлoгiчниx дocлiджeнь вcтaнoвлeнo, щo ефекти зacтocyвaння ЕЕ залежать вщ cxeми poзтaшyвaння eлeктpoдiв на твep-дiй oбoлoнцi СМ: пpи вcтaнoвлeннi кaтoдy кayдaльнiшe aнoдy aктивyютьcя пepeвaжнo пipaмiднi шляxи, пpи poзмiщeннi aнoдy кayдaльнiшe кaтoдy - пepeвaжнo виcxiднi пpoвiднi шляxи, пpи пoпepeчнoмy poзтaшy-
ванш електродiв активуються переважно кл^ини перехiдних i задшх рогiв СМ.
Встановлено, що за повного aнaтомiчного ушкодження нижньогрудних сегмен^в СМ оперaцiя реiмплaнтaцiï коршщв поперекового потовщення у проксимальну куксу е ефективною для часткового вщновлення функци сечового мiхурa та малоефектив-ною - для вiдновлення рухiв (максимально 2 бали для одше' групи м'язiв).
Для визначення функцюнального стану ушкодже-но' дiлянки СМ розроблено методику штраоперацшно' електродiaгностики.
В лкуванш невгамовних больових синдромiв показано, що використання iмплaнтовaних шфузшних систем для тривало' адресно' фармакотерапи е особливо ефективним при лкуванш пaцiентiв з невропатичним больовим синдромом внаслщок ураження структур нервово' системи, який дозволяе уникнути шфек-цшних ускладнень, побiчних та системних ефек^в лiкaрських зaсобiв, якi використовуються, скоротити дози препара^в та кратшсть 'х введення, прискорити вiдновлення функцш уражених нервових структур та суттево покращити яюсть життя хворих.
Доведено роль вектору пульсово' хвилi у форму-вaннi судинно' компресiï коршця черепних нервiв i розвитку нейроваскулярно-компресшних синдромiв (НКС) черепних нервiв. Визначений вплив змш форми та розмiрiв задньо' черепно' ямки як фaкторiв форму-вання НКС черепних нервiв. Доведена роль, як мшЬ мум двох патогенетичних чинниюв, а саме: судинно'' компреси та порушень iмунного статусу для розвитку або рецидивування НКС черепних нервiв.
Впроваджено операшю мiкросудинноï декомпресiï черепних нервiв з модиф^ашями та удосконаленням технiки ïï виконання у випадках комбшовано' та уск-ладнено' компресiï. Визначено хiрургiчну тактику при поеднaннi aномaлiï Арнольд-Кiaрi з НКС; розроблено i вттено одномоментну оперaцiю декомпресiï краню-цервкального переходу та мiкросудинноï декомпресiï коршця черепних нервiв. Розроблено та впроваджено комплексне л^ування синдрому гiперaктивноï дис-функцiï черепних нервiв за наявносп у хворих герпес-вiрусноï шфекци.
По проблемi хiрургiчного лiкувaння уражень хребта, спинного мозку та його коршщв здшснено вирiшення важливо' для нейрохiрургiï, ортопедiï, медико-соцiaльноï експертизи та реаб^таци науково-практично' проблеми - тдвищення ефективностi лку-вання, експертизи та реаб^таци хворих з наслщками хребетно-спинномозково'' травми.
Вивченням особливостей росту штрамедулярних пухлин, 'х взaемовiдносин зi структурами спинного мозку розробленi хiрургiчнi доступи з врахуванням типу росту пухлин - задня середня мiелотомiя, задня переривчата мiелотомiя, мiелотомiя по заднш REZ (зонi входу в мозок задшх коршщв), передня-серединна та передня REZ (по переднш зон входу в мозок корш-шв), мiелотомiя в зонi екзофiтного виходу пухлини. Розроблеш рiзнi вaрiaнти мiкрохiрургiчноï технiки та методики видалення пухлин для максимального збе-реження провщниюв спинного мозку. Розробленi схеми оптимального лкування iнтрaмедулярних пухлин.
При розробц мaлоiнвaзивих методiв хiрургiчного лiкувaння дискогенних нейрокомпресшних синдромiв шийного вiддiлу хребта визначеш клшко-морфолопчш
критерiï для диференцшованого застосування малош-вазивних методiв - пункцшно''' лазерно' м^родискекто-мiï, ендоскотчно' мiкродискектомiï i мiкрохiрургiчних втручань, що значно покращило яюсть життя хворих з ефектившстю ендоскопiчних втручань — 87,6%, пункцшно''' лазерно' мкродискектомп у шийному вiддiлi хребта — 94,6%.
Доведена ефектившсть пункцшно''' лазерно'' м^ро-дискектомiï та ендоскотчно' м^родискектоми як при однорiвневому, так i при бaгaторiвневому ураженш шийного вiддiлу хребта, а також можливють прове-дення цих малошвазивних втручань в амбулаторному порядку. Закладеш основи розвитку нового напряму - амбулаторно' нейрохiрургiï.
При розробцi шновацшних бiотехнологiй дослщже-но особливостi змши структури мiжхребцевого диску (МХД) в умовах експериментального моделювання остеохондрозу та доведено, що аутогенна трансплан-ташя ^тин структур МХД з використанням релаксаци сприяе компенсaторно-вiдновним процесам репараци в дегенерaтивно-змiнених МХД. Вперше розроблено та впроваджено у кл^чну практику методику кл^инно'' трaнсплaнтaцiï aутологiчних хондроци^в для лкуван-ня хворих iз грижами МХД у поперековому вщд^ хребта; за результатами попередшх клiнiчних випробувань доведено ïï ефектившсть та безпечшсть.
Дослiдженням ефективностi та удосконаленням методики малошвазивно' фiксaцiï у поперековому вщдЫ визнaченi особливостi рiзних типiв динaмiч-них стaбiлiзуючих систем. ОбГрунтоваш хiрургiчнi технологiï усунення радикуломедулярно' компресiï та динaмiчноï стaбiлiзaцiï хребта у хворих з нестабтьшс-тю та стенозом поперекового вiддiлу. Розроблено та впроваджено параметричш бaльнi шкали для оцшки результа^в лiкувaння.
Вивченням особливосп компреси спинного мозку при дегенеративних процесах грудного вщдшу хребта (ГВХ) удосконалено техшку хiрургiчних втручань, впроваджеш ефективнi оперaтивнi доступи: транс-фасетний педiкулосберiгaючий, транспедикулярний, латеральний екстракав^арний i трансторакальний. Завдяки диференцшованому застосуванню сучасних хiрургiчних доступiв полтшеш нaйближчi та вiддaленi результати хiрургiчного лiкувaння гриж МХД ГВХ. Впровадження методик стаб^зацп хребетно-рухового сегменту тсля дискектоми в ГВХ дозволило знизи-ти ризик розвитку пiсляоперaцiйноï нестабтьност хребта.
Вивченням дiaгностичних критерiïв та вдоскона-ленням методiв хiрургiчного лiкувaння сiрiнгомiелiï та aномaлiï Арнольд-Кiaрi видiлено клiнiко-нейровiзу-aлiзуючi типи aномaлiï Арнольд-Кiaрi та розроблено дiaгностичний алгоритм i хiрургiчну тактику лiкувaння цiеï aномaлiï та сiрiнгомiелiï. Удосконалено технiку юс-тково-оболонково' декомпресiï при aномaлiï Арнольд-Юар^ сiрiнгомiелiï.
При розробцi технологiï декомпресп невральних структур та фiксaцiï хребта i тазового кшьця при пухлинах крижово' кiстки впроваджено методологiю вибору доступу й видалення пухлин крижiв залежно вщ 'х клiнiко - нейровiзуaлiзуючих типiв. Вперше розроблена техшка фiксaцiï крижiв з тазовим кшьцем i хребтом пiсля видалення пухлин крижiв пiд час однiеï операци. На основi вивчення найближчих та вщдале-них результaтiв показана ефектившсть розроблених
мeтoдiв xipypгiчнoгo лкування. Зacтocyвaння гамп-лeкcy мeтoдiв paнньoï дiaгнocтики та впpoвaджeння paцioнaльнoï xipypгiчнoï тактики змeншилo кiлькicть oпepaцiйниx ycклaднeнь, iнвaлiдизaцiю xвopиx, пpи-cкopилo ïx тpyдoвy peaбiлiтaцiю.
Пiд чac вивчення ocoбливocтeй нeйpoxipypгiï дитячoгo вку зaпoчaткoвaнo peecтp вpoджeниx вад poзвиткy нepвoвoï cиcтeми, виявлeнo, щo чacтoтa аненцефали у живoнapoджeниx за пepioд 1993-1999 poки та 2000-2006 po^ знизилacь пpиблизнo в 24 paзи. Вивченням мopфoлoгiчниx, гeнeтичниx та кл^ч-ниx ocoбливocтeй вpoджeниx пyxлин гoлoвнoгo мoзкy у дiтeй пoкaзaнo, iio у дiтeй мoлoдшoгo вiкy (0-3 po^) нaйчacтiшe зycтpiчaютьcя eмбpioнaльнi пyxлини (ме-дyлoблacтoми та ПHЕП) - 18% та eпeндимoми - 15%, пepeвaжнo aнaплacтичнi ïx фopми. Для вpoджeниx пyxлин e типoвим значне пopyшeння мiкpoциpкyляцiï з виpaзними плaзмo- та гeмopaгiями, фopмyвaнням пo-шиpeниx вoгнищ piзнoвiкoвиx кpoвoвиливiв та вoгнищ диcгeмiчниx нeкpoзiв.
Bизнaчeнi пoкaзaння та пpoтипoкaзaння дo пpo-ведення piзниx видiв кoмбiнoвaнoгo лiкyвaння на oc-нoвi aнaлiзy peзyльтaтiв xipypгiчнoгo i кoмбiнoвaнoгo лiкyвaння вpoджeниx пyxлин мoзкy з ypaxyвaнням якocтi i тpивaлocтi життя xвopoгo, в зaлeжнocтi вщ paдикaльнocтi oпepaцiï, гicтo-бioлoгiчниx i тoпoгpa-фiчниx ocoбливocтeй пyxлин.
Дocлiджeнням iндивiдyaльнoï чyтливocтi пyx-лин гoлoвнoгo мoзкy у дiтeй визначена зaлeжнicть чyтливocтi клiтин пyxлини гoлoвнoгo мoзкy д^ей дo xiмioтepaпeвтичниx пpeпapaтiв вiд piвня eкcпpeciï гeнiв CD133, HIF-1a, MDM2 та BAX, яка в œoto чepгy залежить вiд вiкy дитини. Пoкaзaнo, io пepeвaжнa бiльшicть пyxлин гoлoвнoгo мoзкy дiтeй e чyтливoю дo дiï xiмioтepaпeвтичниx пpeпapaтiв з найбтьшюю пpoтипyxлиннoю дieю лoмycтинy.
Hayкoвo-дocлiднi poбoти викoнyютьcя на виcoкoмy мeтoдичнoмy piвнi, який вiдпoвiдae piвню poзвинyтиx кpaïн cвiтy. Це пiдтвepджyeтьcя публкашями peзyль-тaтiв дocлiджeнь у мiжнapoдниx видaнняx, дoпoвiдями на з'ïздax, кoнфepeнцiяx, зaпpoшeннями пpoвiдниx фaxiвцiв Iнcтитyтy для читання лекцш та пpoвeдeння мaйcтep-клaciв у клiнiкax £вpoпи та dllA.
Peзyльтaти HДP aктивнo впpoвaджyвaлиcь в пpaк-тику чepeз нayкoвi публ^аци, видання мeтoдичниx дoкyмeнтiв i патентування. Ттьки за 2007-2017 pp. oпyблiкoвaнo 3511 дpyкoвaниx poбiт: з ниx 1047 статей, 64 мoнoгpaфiï (oднa - за кopдoнoм), 5 мeтoдичниx peкoмeндaцiй (мeтoдичниx вкaзiвoк), oтpимaнo 314 пaтeнтiв, дo Iнфopмaцiйнoгo бюлетеня HAMH Укpaïни пoдaнo та oпyблiкoвaнo 137 нoвoввeдeнь, poзpoблeнo та зapeecтpoвaнo 65 нoвиx тexнoлoгiй. Bпpoвaджeння ycтaнoвoю peзyльтaтiв HДP пiдтвepджeнo актами впpoвaджeння. Пpи викoнaннi HДP для peaлiзaцiï pядy завдань Iнcтитyт cпiвпpaцювaв iз ycтaнoвaми HAH, МОЗ, HAMH, MOH Укpaïни.
В ocтaннi poки в нeйpoxipypгiï Укpaïни впpoвaд-жyвaвcя пpoгpaмнo-цiльoвий пiдxiд дo планування нayкoвиx дocлiджeнь за пpинципoм coцiaльнoгo зaмoвлeння.
Яcкpaвим пpиклaдoм eфeктивниx взaeмoвiднocини МОЗ та HAMH Укpaïни та oдним iз ocнoвниx дocягнeнь Iнcтитyтy нeйpoxipypгiï e наугавий cyпpoвiд Уcтaнoви у peaлiзaцiï Гaлyзeвoï нayкoвo-тexнiчнoï пpoгpaми «Медична дoпoмoгa пpи чepeпнo-мoзкoвiй тpaвмi» на
2007-2012 pp., яка була зaтвepджeнa ^шьним Haкaзoм МОЗ та Haцioнaльнoï академи мeдичниx наук Укpaïни вiд 11.08.06, № 556/52.
Мета пpoгpaми: на ocнoвi вивчення клiнiчнoï епЬ дeмioлoгiï чepeпнo-мoзкoвoгo тpaвмaтизмy в Укpaïнi уточнення пaтoгeнeтичниx мexaнiзмiв чepeпнo-мoз-кoвoï тpaвми (ЧМТ) та ÏÏ нacлiдкiв, ocoбливocтeй xipypгiчнoгo та нexipypгiчниx мeтoдiв лкування, в тoмy чиcлi iнтeнcивнoï тepaпiï та peaбiлiтaцiï, poзpoбити i впpoвaдити нayкoвo oбг,pyнтовaнy cиcтeмy opгaнiзaцiï мeдичнoï дoпoмoги пpи ЧМТ та ÏÏ нacлiдкax, yнiфiкoвaнi пpoтoкoли дiaгнocтики й л^ування за piзниx видiв тpaвмaтичнoгo yшкoджeння гoлoвнoгo мoзкy та ïx наелщюв. Для дocягнeння зaзнaчeнoï мети cфopмy-льoвaнi 7 завдань, вiдпoвiднo дo якиx викoнyвaлиcь 34 нayкoвo-дocлiднi poбoти та здiйcнювaлиcя зaxoди за такими poздiлaми:
1. Вивчення клiнiчнoï eпiдeмioлoгiï ЧМТ в Укpaïнi.
2. Уточнення пaтoгeнeтичниx мexaнiзмiв ЧМТ.
3. Дiaгнocтикa й лiкyвaння ЧМТ. Пpoгнoзyвaння нacлiдкiв лiкyвaння.
4. Poзpoбкa кpитepiïв eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi лiкyвaння, cyдoвo-мeдичнoï та мeдикo-coцiaльнoï eкcпepтизи ЧМТ.
5. Opгaнiзaцiйнi зaxoди.
Дo викoнaння 34 нayкoвo-дocлiдниx poбiт були зaлyчeнi пpoвiднi фaxiвцi ycтaнoв HAMH, МОЗ, MOH У^аши: ДУ «1нститут нeйpoxipypгiï iм. акад. A.^ Poмoдaнoвa HAMH У^аши», ДУ «1нститут oтoлapин-гoлoгiï iм. пpoф. О.С. Кoлoмiйчeнкa HAMH У^аши», Haцioнaльнa медична aкaдeмiя пicлядиплoмнoï ocвiти iмeнi П.Л. Шупика МОЗ Укpaïни, Вшницький нацю-нальний медичний yнiвepcитeт iм. М.1. Пиpoгoвa МОЗ Укpaïни, Львiвcький нaцioнaльний медичний yнiвep-cитeт iм. Данила Гaлицькoгo МОЗ Укpaïни, Дoнeцький дepжaвний медичний yнiвepcитeт iм. М. R^ra^ МОЗ Укpaïни, Кpимcький дepжaвний медичний yнiвepcи-тет iм. С.1. Гeopгieвcькoгo МОЗ Укpaïни, Хapкiвcький дepжaвний медичний yнiвepcитeт МОЗ Укpaïни, Хapкiвcькa медична aкaдeмiя пicлядиплoмнoï ocвiти МОЗ У^аши, Днiпpoпeтpoвcькa дepжaвнa медична aкaдeмiя МОЗ Укpaïни, Ужгopoдcький нaцioнaльний yнiвepcитeт MOH Укpaïни.
Завдяки peaлiзaцiï кoнкpeтниx пoлoжeнь пpoгpa-ми, зoкpeмa, poзpoбки та впpoвaджeння cтaндapтiв надання мeдичнoï дoпoмoги, клiнiчниx пpoтoкoлiв з пoзицiй дoкaзoвoï медицини у 2012 p. у пopiвняннi з 2007 p. (pk пoчaткy пpoгpaми) загальна летальнють вiд ЧМТ в Укpaïнi знизила^ в 1,3 paзy (з 4,5% дo 3,4%), пpичoмy, зниження зaгaльнoï лeтaльнocтi вiдзнaчeнe пocлiдoвнo пpoтягoм ycix poкiв peaлiзaцiï пpoгpaми (у 2007 p. — 4,5%, у 2008 p. — 4,4%, у 2009 p. — 3,5%, у 2012 p. — 3,4%). Дocягнyтe cyттeвe зменшення кiлькocтi зaгиблиx внacлiдoк дopoжньo-тpaнcпopтниx пpигoд (ДТП), io cyпpoвoджyвaлиcь пepeвaжнo тяж-кoю ЧМТ: у 2010 p. — у 2,2 paзи (у 2007 p. — 11 290, у 2012 p. — 5 094).
За peзyльтaтaми peaлiзaцiï пpoгpaми oпyблiкoвa-нo: мoнoгpaфiй — 7; дpyкoвaниx poбiт — 265, з ниx у виглядi статей у фaxoвиx видaнняx — 153; мeтoдичниx peкoмeндaцiй — 4; oтpимaнo пaтeнтiв i нoвoввeдeнь
— 27; poзpoблeнo клiнiчниx пpoтoкoлiв — 3, змш дo icнyючиx клiнiчниx пpoтoкoлiв за piзниx видiв ЧМТ
— 5. Зaxищeнi 8 дoктopcькиx та 15 кaндидaтcькиx диcepтaцiй.
З 2018 р. в Державному бюджет УкраТни окремим рядком передбачене фшансування Науково-практич-ного центру нейротравми i нейрореабштаци в структурi ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни».
Реалiзацiя Держпрограми попередження та лЬ кування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань (2006-2010 рр.) дозволила створити та оснастити репональш шсультш центри у Львовi (захiд), Донецьку (схщ), Одесi (пiвдень). Розробленi та затвер-дженi (Наказ МОЗ № 297 вщ 13.06.2008 року) клiнiчнi протоколи, а також кл^чш настанови, присвячеш гострим порушенням мозкового кровооб^у. Налагоджена система пiдготовки кадрiв iз судинноТ нейрохiрургiТ на базi кафедри нейрохiрургiТ НМАПО iм.П.Л.Шупика, ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни» та ДУ «Науково-практичний Центр ендоваску-лярноТ нейрорентгенохiрургiТ НАМН УкраТни». Суттево покращились результати нейрохiрургiчного лiкування при мозковому iнсультi. Кшьюсть пролiкованих хворих iз 2006 по 2010 рк зросла в 1,4 рази, в тому чи^ кшьюсть оперованих хворих в 1,9 рази. Зi зростанням хiрургiчноТ активностi зменшились показники пiсляоперацiйноТ летальностi (в 1,3 рази).
Впровадження результа^в наукових розробок, вщкриття регiональних (обласних) iнсультних вщдЬ лень дозволили суттево пiдвищити яюсть надання спецiалiзованоТ допомоги на мюцях. Так, у Вiнницькому обласному Центрi цереброваскулярноТ нейрохiрургiТ на 22 лiжка у 2016 р. хiрургiчна актившсть при мозковому iнсультi склала 75,6% (по УкраТш - 47,4%) при загальшй летальностi - 7,0% (по УкраТш - 8,9%) i тсляоперацмшй летальностi - 8,5% (по УкраТш - 11,8%). На тематичних треншг-семшарах пщготовлено 108 лiкарiв.
4. Пщготовка кадрiв
Пiдготовка кадрiв нейрохiрургiв в аспiрантурi та клiнiчнiй ординатурi здшснюеться, в основному, в ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни», а також на базi 1нституту на кафедрах нейрохiрургiТ НМАПО iм. П.Л.Шупика i Нацюнального медичного унiверситету iм. О.О.Богомольця.
В 1нститут нейрохiрургiТ працювала i працюе ас-пiрантура з вiдривом та без вщриву вiд виробництва з нейрохiрургiТ та патологiчноТ анатомiТ. 1нститут мае Лiцензiю на пiдготовку докторiв фiлософiТ у галузi знань 22 Охорона здоров'я зi спецiальностi 222 Медицина (Наказ МОН УкраТни № 933 вщ 03.08.2016 р.).
Впродовж 2007-2017 рр. в 1нститут були тдго-товлеш 64 кандидати та доктори наук. Керiвництво виконання дисертацшних робiт, в основному, здшс-нювалось «корифеями» нейрохiрургiТ - професорами та академками НАМН. В останнi роки, за рахунок шд-готовки нового поколшня докторiв наук, керiвництво над виконанням дисертацш передаеться фахiвцям новоТ формацiТ.
В Iнститутi з перших роюв його iснування здшс-нюеться тдвищення квалiфiкацiТ лiкарiв-спецiалiстiв через клЫчну ординатуру за спецiальнiстю «ней-рохiрургiя». 1нститут мае Лiцензiю на право пщготовки клiнiчних ординаторiв, у тому чи^ iноземних лiкарiв (Лiцензiя МОН УкраТни № 527881, серiя АЕ на 20152019 рр.).
За перюд 2007-2017 рр. тдготовку в клiнiчнiй ординатурi в Iнститутi отримали 27 нейрохiрургiв УкраТни, з них 25 - за держзамовленням. Лкар^ якi устшно пройшли пiдготовку, брали участь у науковш роботi i отримали рекомендашю ВченоТ ради 1нституту, мали можливють на конкурснiй основi вступити до астрантури та продовжити навчання, виконуючи дисертацшну роботу.
Впродовж 2007-2017 рр. в кл^чнш ординатурi з нейрохiрургiТ проходили пiдготовку також 16 лiкарiв з ЛiвiТ, Йемену, Палестини, Йорданп, СирiТ, 1рану, НiгерiТ, ГрузiТ, Азербайджану, Роси. Слiд зазначити, що 1нститут надавав можливiсть проходити стажу-вання (13 нейрохiрургiв з Палестини, ЛiвiТ, ЙорданiТ, Туреччини, Узбекистану, ГрузiТ, Азербайджану, ВiрменiТ) вiд 3 мюяшв до 2 рокiв з певних напрямюв нейрохiрургiТ (ендоваскулярна нейрохiрургiя, судинна патолопя головного мозку, патологiя хребта i спинного мозку, вiдновлювальна нейрохiрургiя).
Молодi вченi 1нституту активно залучаються до науковоТ роботи, проходять стажування на курсах Всесв^ньоТ та бвропейськоТ асоцiацiй нейрохiрургiв та у провщних клiнiках бвропи, Америки, АзiТ. Вони отримували Стипенд^ Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни для молодих учених та стипенд^ iменi академiка О.1. Арутюнова, засновану у 2014 роцк
5. Мiжнароднi зв'язки i мiсце нейрохiрургil
УкраТни у свiтовiй професiйнiй спiльнотi
1з кожним роком розширюються мiжнароднi зв'язки 1нституту. У 2011-2016 рр. спшьно iз Всесвiтньою фе-дерацiею нейрохiрургiчних товариств (WFNS) в УкраТнi проведено чотири навчальних курси Всесв^ньоТ фе-дерацiТ iз залученням всесвiтньо вщомих фахiвцiв. В останнi два роки проведеш 4-й Канадсько-украТнський семiнар «Сучасш аспекти дитячоТ нейрохiрургiТ» (КиТв, 1нститут нейрохiрургiТ, 21 червня 2016 р.), II мiжнарод-на конференцiя «Сучасш аспекти лкування пухлин гiпофiза» (КиТв, 1нститут нейрохiрургiТ, 20-21 квiтня
2016 р.). украТнсько-австршський семiнар «Дiагностика рщюсних станiв i захворювань у нейрохiрургiТ» (КиТв, 1нститут нейрохiрургiТ, 22 лютого 2016 р.), щорiчна науково-практична конференшя нейрохiрургiв УкраТни з мiжнародною участю «Травматичш ушкодження центральноТ та периферичноТ нервовоТ системи» (1516 вересня 2016 р., м. Кам'янець-Подтьський) - у конференци взяли участь понад 200 учасниюв з 8 краТн свiту, а також британсько-украТнський симпозiум «Нейрохiрургiя болю» в рамках Дев'ятого британсь-ко-украТнського симпозiуму (BUS-9) (КиТв, 20 кв^ня
2017 р.), украТнсько-турецька науково-практична конференцiя «Малоiнвазивна спiнальна нейрохiрур-гiя» (21 червня 2017 року), американсько-украТнська конференцiя ендоскопiчних хiрургiв отоларинголопв та нейрохiрургiв основи черепу (13 вересня 2017 р.), майстер-клас «1нтервенцшш методики в л^уванш невропатичного болю» (18 листопада 2017 р.), ук-раТнсько-турецька науково-практична конференцiя «Сучаснi технологи в нейрохiрургiТ» та iншi.
Спшьно з УкраТнською Асоцiацiею Нейрохiрургiв 14-16 червня 2017 р. у м^ Харковi проведений VI з'Тзд нейрохiрургiв УкраТни, у якому взяли участь 327 учасниюв з УкраТни, Юпру, Канади, БельгiТ, ЧехiТ, Нiмеччини, Хорвати, ШвейцарiТ, Польщi, ГрецiТ, США,
Великобритании Росп, Бшоруа, Латвií, Молдови, Азербайджану, Узбекистану. За участю закордонних лекторiв у програмi зЧзду вiдбулися пре-конгрес кур-си з нейроонкологи. Разом i3 Украíнською асоцiацieю боротьби з шсультом проведено Европейську школу медсестринства, яку вщвщало понад 100 медсестер з уах куточкiв Укрaíни.
Результатом ствпрац з Нaцiонaльною лiкaрнею неврологи та нейрохiрургií (Лондон, Велика Бриташя) 19 квiтня 2017 року в 1нститут нейрохiрургií вщбу-лася консульта^я поранених укрaíнських воíнiв, що мають больовi синдроми, спiльно британськими та украшськими лiкaрями. Для кожного пораненого був вироблений план подальшого лкування й реaбiлiтaцií та дaнi вщповщш рекомендaцií.
Нейрохiрурги Укрaíни у рамках сшвпрац iз Всесвiтньою федерaцieю нейрохiрургiчних товариств залучаються до учaстi в мiжнaродних навчальних курсах як лектори. У 2016-2017 рр. лекторами навчальних курав iз нейрохiрургií в рiзних крaíнaх свiту (США, Iндонезiя, 1ран, Грецiя, Сiнгaпур, Iндiя, Азербайджан, Велика Бриташя, Iтaлiя, Туреччина та ш.) були ств-робiтники 1нституту нейрохiрургií, Ужгородського нaцiонaльного унiверситету, Нацюнально!' aкaдемií пiслядипломноí освiти, Днiпропетровськоí державно! медичноí академи.
Результатом спiвпрaцi з Ушверситетом м. Торонто та SickKids Hospital (Торонто, Канада) у рамках Украш^ю^ нaвчaльноí програми з педiaтрií, оргаш-зовaноí конгресом укрaíнцiв Канади, стало проведен-ня 4-го канадсько-украшського семiнaру «Сучасш аспекти дитячоí нейрохiрургií» за участю видатного нейрохiрургa проф. James Rutka з читанням лекцш, проведенням покaзовоí операци.
Спiвпрaця «Украшського нейрохiрургiчного журналу» i провiдного фахового видання «Journal of Neurosurgery» (США) дозволила видати два спшьних номери журналу, присвячеш актуальним питанням нейротравми i судинно! патологи головного мозку, з публкашею кращих i найбшьш цитованих статей з журналу-партнера в перекладк
Тривае участь у Мiжнaродному консорцiуму з фо-кaльноí кортикальное дисплaзií (дослiдження генетич-них причин захворювання) у спiвпрaцi з Ушверситетом Рокфеллера (Нью Йорк, США).
Продовжуеться ствпраця зi Спiнaльним центром Ушверситету Кaлiфорнií, Лос-Анджелес (UCLA, США) з вивчення можливостей ендоско^чно! фiксaцií в грудному й поперековому вщдшах хребта.
Розпочато участь у консорцiумi Patient-Reported Outcome Measure for Meningiomas (PROMM) study - Phase I-IV з розробки та вaлiдизaцií специфiчного до нозологií опитувальника для оцшки якостi життя пaцiентiв з меншпомами (спiльно з Leiden University Medical Center, Leiden, the Netherlands).
Вщповщно до укладених угод тривае ствпраця (консультацп методом телемедицини, участь у спшьних наукових заходах, вщгуки на дисертацшш роботи) з медико-сaнiтaрним публiчним закладом «1нститут неврологií та нейрохiрургií Республiки Молдова» та Республiкaнським науково-практичним центром неврологи й нейрохiрургií (Мшськ, Бiлорусь).
Подано заявку для участ у Мiжнaродному консор-цiумi «E-PILEPSY», метою якого е створення електрон-ноí бази даних референтних нейрохiрургiчних центрiв
£вропи, в яких провадиться спецiалiзоване обстеження та xipypri4He лiкування тяжких форм епiлепсií, з метою обмшу iнформацií та проведення online-консультацш, створення £вропейського протоколу обстеження та хiрургiчного лiкування епiлепсií.
Налагоджуеться спiвпраця з Cancer Center, Guangdong General Hospital, Guangdong Academy of Medical Sciences (Гунчжоу, Китай) з питань лкування первинних лiмфом центрально!' нервово'1 системи.
Пiдписаний меморандум про ствпрацю i3 European Interbalkan Medical Center (м. Салонiки, Грецiя) i3 лку-вання нейроонкологiчноí патологи.
У результат тривало' спiвпрацi з волонтерською спiлкою «AKTION TSCHERNOBYL (Нiмеччина) вщбулась урочиста передача 1нституту нейрохiрургií гумаштар-но' допомоги - стерилiзатора SELECTOMAT PL H 6612 з комплектуючими та системами очищення води.
У результат спiвпрацi з Посольством Япони в Украíнi, на вiдзначення Року Япони в Украíнi 6 травня 2017 року в скверi 1нституту висаджено Алею сакур.
Отриманi гранти (переважно молодими фахiвцями) для стажувань i навчань у закордонних кликах, участi у конгресах i конференшях у Чехи, Туреччинi, Iталií, Япони, Австри, Нiмеччинi, США, Канадi, Фшлянди, Нiдерландах, Францií, 1спани, Хорвати, тощо.
Директор 1нституту академiк НАМН Украши £.Г. Педаченко протягом 2013-2017 рр. здшснював роботу в якост Вiце-Президента Всесвiтньоí федерацií нейрохiрургiчних товариств (WFNS) з розширеними повноваженнями.
Спiвробiтники 1нституту у 2016-2017 рр. здiйснили понад 100 закордонних поездок, в основному для навчань i стажувань у клшках зарубiжних краíн, для учасп в наукових конгресах i конференшях, у тому числi як доповщачк
64 спiвробiтники 1нституту нейрохiрургií е членами Всесвiтньоí Федерацií нейрохiрургiчних товариств та £вропейськоí Асоцiацií нейрохiрур-пчних товариств. Науковцi Установи е членами Американськоí (США) Асоцiацií нейрохiрургiв iм. Г.Кушинга, нейрохiрургiчноí асоцiацií iм. В.Дендi (США) Всесвiтньоí та £вропейськоí Асощацм стерео-таксичноí функцiональноí нейрохiрургií, £вразiйськоí та мiжнародноí Асоцiацií дитячих нейрохiрургiв, £вропейськоí Асоцiацií пластичних, реконструктив-них i естетичних хiрургiв, Пiвнiчноамериканськоí спЬ нальноí Асоцiацií, £вропейськоí Асоцiацií радюлопв, Мiжнародноí Асоцiацií вивчення болю, Мiжнародного товариства головного болю, Всесвiтнього шституту болю, £вропейськоí нейроендокринноí Асоцiацií, £вропейськоí Асоцiацií нейроiмунологiв, Мiжнародноí Протиепiлептичноí Л^и, £вропейськоí Асоцiацií дослiдження розсiяного склерозу, £вропейськоí Асоцiацií iмунологiв, алергологiв та iмунореабiлiто-логiв, Мiжнародноí Асоцiацií спещал^^в з клiтинних культур, Мiжнародного Товариства оптичноí шже-нерií, тощо.
Чл.-кор. НАМН Украши, проф. М.1. Лаяний та д. мед. н. I. В. Степаненко отримали Дипломи ООН «За вагомий особистий внесок у виконанш мiжна-родних Чорнобильських програм i сошальний захист потерпiлих верств населення вщ наслiдкiв ядерних випробувань та утвердження високих стандар^в в iм'я добробуту Украши» за тдписом Генерального секретаря ООН Пан ri Муна.
6. Концепщя розвитку та реформування
нейрохiрургiчноï служби
В основi будь-яко' концепцiï розвитку лежить принцип достатнього фшансування. В шшому випадку визначають прiоритети розвитку. Нейрохiрургiя, як високотехнологiчнa спецiaльнiсть, потребуе значних катталовкладень для вiдповiдностi свiтовому рiвню. Обмеженiсть бюджетного фiнaнсувaння, нереaльнiсть забезпечення необхщним фiнaнсувaнням у нaйближчi роки обумовлюе три напрями розвитку спешальносп i дiяльностi 1нституту: 1) Визначення прюрите^в iз пов-ноцiнним фшансуванням певних роздiлiв нейрохiрургiï за рахунок суттевого зменшення фшансування шших; 2) Залучення позабюджетних коштв на принципах державно-приватного партнерства iз створенням госпрозрахункових структур, що також забезпечить розвиток спешальност; 3) Найбтьш перспективним в ^нуючих умовах е функцiонувaння 1нституту як автономно' бюджетно' установи (можливють залучати кредити, сaмостiйно вести господарську дiяльнiсть, тощо). Позитивний досвiд подiбноï роботи мае 1нститут нейрохiрургiï iм. М.Н. Бурденка.
В цiлому по Укра'ш в сучасних умовах хрошчного недофiнaнсувaння необхiднa концентрaцiя високотех-нолопчно' допомоги у мiжрегiонaльних нейрохiрур-пчних центрах на бaзi iснуючих багатопрофтьних нейрохiрургiчних вiддiлень, а саме - у м^тах Ки'в, Днiпро, Одеса, Харюв, Львiв, Ужгород. На бaзi цих центрiв доцiльне створення потужних навчальних центрiв («centers of excellence»).
Розвиток нейрохiрургiï пов'язаний iз оновленням ^нуючих та створенням нових клШчних протоколiв, клiнiчних настанов та стандар^в, що регламентують надання нейрохiрургiчноï допомоги, а також iз полiпшенням мaтерiaльно-технiчноï бази бaгaтопрофiльних лiкaрень iнтенсивного лкування, де надаеться невiдклaднa нейрохiрургiчнa допомога при оновлених табелях оснащення.
Необх^ною передумовою тдвищення якост спецiaлiзовaноï допомоги е сертиф^ащя нейрохiрургiчних вiддiлень, впровадження резидентури за ушфкованою програмою тдготовки вiдповiдно до рекомендaцiй бвропейсько' асощацм нейрохiрургiв (EANS) та наступним лщензуванням фaхiвцiв Укра'нською Асоцiaцiею Нейрохiрургiв iз залученням провiдних нейрохiрургiв свiту.
References
1. Pedachenko EG, Danchyn OG, Polishchuk MYe, Tsymbalyuk VI. Orhanizatsiya nadannya spetsializovanoyi neyrokhirurhichnoyi dopomohy u viys'kovyy chas: Metodychni vkazivky. Kyiv: [publisher unknown]; 2014. Ukrainian.
2. Tsymbalyuk VI, Danchyn AO, Luzan BM, et al. Pryntsypy nadannya dopomohy pry boyovykh ushkodzhennyakh peryferychnykh nerviv: Metodychni rekomendatsiyi. Kyiv: [publisher unknown]; 2015. Ukrainian.
3. Pedachenko EG, Danchyn AO, Polishchuk MYe, et al. Orhanizatsiya nadannya spetsializovanoyi neyrokhirurhichnoyi dopomohy pry boyovykh travmakh khrebta i spynnoho mozku: Metodychni vkazivky. Kyiv: [publisher unknown]; 2014. Ukrainian.
4. Danchyn AO, Danchyn OG. Pryntsypy medychnoho sortuvannya, nadannya medychnoyi dopomohy ta vyznachennya cherhovosti evakuatsiyi poranenykh z boyovymy neyrokhirurhichnymy travmamy v systemi likuval'no-evakuatsiynoho zabezpechennya zbroynykh syl Ukrayiny: Metodychni vkazivky. Khomenko IP, editor. Kyiv: Lazurit Polygraph; 2016. Ukrainian.
5. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy khvorym iz zbroynymy poranennyamy m'yakykh tkanyn holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):147-148. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108689.
6. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy khvorym iz zbroynymy nepronykayuchymy poranennyamy holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):144-146. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108689.
7. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy khvorym iz zbroynymy pronykayuchymy poranennyamy holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):149-151. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108689.
8. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy dityam iz zbroynymy poranennyamy m'yakykh tkanyn holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):193-194. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108693.
9. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy dityam iz zbroynymy nepronykayuchymy poranennyamy holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):195-197. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108693.
10. Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy dityam iz zbroynymy pronykayuchymy poranennyamy holovy myrnoho chasu. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2008;(3):198-200. Ukrainian. Available from: http://theunj. org/article/view/108693.
11. Polishchuk NE, Starcha VI. Ognestrel'nye raneniya golovy (illyustrirovannoe posobie). Kiev: TON; 1996. Russian.
12. Polishchuk MYe, Starcha VI, Slyn'ko YeI, Zaval'nyuk AKh. Vohnepal'ni ushkodzhennya tsentral'noyi nervovoyi systemy. Ternopil': TDMU «Ukrmedknyha»; 2005. Ukrainian.
13. Tsymbalyuk VI, Mogila VV, Semkin KV, Kurteev SV. Oruzheyno-vzryvnye raneniya nervnoy sistemy. Tsymbalyuk VI, Mogila VV, editors. Simferopol: [publisher unknown]; 2008. Russian.
14. Pedachenko EG, Polishchuk MYe, Slyn'ko YeI, et al. Travmatychni ushkodzhennya khrebta i spynnoho mozku. Pedachenko EG, editor. Kyiv: Interservis; 2017. Ukrainian.
15. Sirko AG, Dzyak LA. Boyovi vohnepal'ni cherepno-mozkovi poranennya. Kyiv: TOV Perham; 2017. Ukrainian.
16. Danchyn AO, Polishchuk MYe, Kazmirchuk AP, Danchyn GO. Vohnepal'ni poranennya m'yakykh tkanyn sklepinnya cherepa. Kyiv: [publisher unknown]; 2017. Ukrainian.
17. Danchyn AO, Polishchuk MYe, Danchyn OG. Klasyfikatsiya vohnepal'nykh poranen' cherepa ta holovnoho mozku. Forthcoming 2018.
