CC BY
28
УДК 37.0:330.32
А. М. Загорш,
астрант,
Луганський нащональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка ОСВ1ТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Вступ. Hobî шформацшш технологи, розвиток сфери послуг, величезна роль освгти та знань у со-щально-економ1чшй систем1 суспшьства по-новому поставили проблему мюця й рол1 людини в суспшь-но-виробничому процесс Розум1нню й осмисленню рол1 освгти в цшому та вищо1 школи зокрема у вщтво-ренш виробничих якостей людини сприяе теор1я людсь-кого катталу [1, с. 6].
Розвиток та нагромадження людського катталу е одним 1з прюритетних завдань Украши. На думку еко-номюта, це зумовлено щонайменше двома причинами: 1) за юльюсного зростання осв1тнього р1вня населення попршуетъся яюстъ освгти, про що свщчатъ i практики, i науковцц 2) застарiла структура i технчна база економь ки Украши потребуе докорiнноï модернiзацiï на основi сучасно1 технiки й технологiï, що неможливе без ввдпо-ввдного р1вня людського чинника виробництва. Перешкодою для такоï модернiзацiï може бути вщсутнютъ кадрiв вiдповiдного рiвня тдготовки [2, с. 39].
Постановка проблеми. Утвердження в розви-нених краïнах свгту новоï тенденцiï, яка одержала на-зву «iнтелекIуалiзацiя економiки», тобто базування еко-номiки на знаннях, спрямовуе на усвiдомлення того, що пошук ефективно1' моделi соцiально-економiчного розвитку Украши необхiдно вести у площин визнан-ня теорiï людського капiталу та реального запровад-ження ïï в практику ринкових перетворень [3, с. 187].
Людський капiтал е об'ектом дослiдження бага-тьох економiстiв сьогодення. У сучасному свiтi людський каптал е джерелом життево1' сили й розвитку будь-якого тдприемства й суспiльства в цшому, е об'ектом дослщження економiстiв сьогодення, отже, обрана тема дослiдження е актуальною.
Анал1з наукових досл1джень i публжацш. Методологiчнi, методичнi та прикладнi питання багатопланово1' проблеми вiдтворення продуктивних здiбностей людей були й залишаються об'ектом ак-тивних наукових дослiджень. Бшя витокiв теорiï людського капiталу стоять класики економiчноï думки: В. Петп, А. Смiт, Д. Ршардо, К. Маркс [4; 5; 6; 7] та шш^ Уведення поняття «людський каттал» у науковий обк- пов'язано з iменами лауреатiв Нобе-левсько1' премiï з економiки — Т. Шульца i Г. Бекке-ра [8; 9]. Рiзнi аспекти ще1" проблеми дослiджували вченi Украши: О.В. Ареф'ева, Т.В. Харчук, В.П. Ан-
тонюк, О.А. Грiшнова, Д.П. Богиня, А.А. Чухно, С.В. Мочерний, С.Ф. Клепко, Т. Юр'ян [1; 2; 10; 11; 12; 13; 14; 15] та шш^ Значний внесок у розробку зазначених проблем зробили вчеш Росiï: М.М. Крь тський, В.1. Марцинкевич, 1.В. Соболева, Ю.А. Кор-чагiн [16; 17; 18; 19] та шш.
Мета статт—розглянути та узагальнити iдеï, по-ложення щодо термiна «людський каптал», як е в еко -номiчнiй лгтератур^ ролi освiти як фактора формування людського капiталy На наш погляд, у дослвдженнях щодо теми людського капталу е певн протирiччя. Ми нама-гаемося ïх врахувати в процеа викладення матерiалу
Викладення основного матерiалу. Пiд людсь-ким катталом розумтоть надбан знання, навички, мо-тивацiю й енергiю, якими надшеш iндивiдууми i як можуть використовуватися для виробництва товарiв i послуг. Найважлившими формами вкладень у люди-ну прийнято вважати загальну й професшну освiту, охорону здоров'я, мкращю, доступ до iнформацiï. Ос-вгта й пiдготовка на виробнищи збшьшують обсяг людського капiталу. Охорона здоров'я, скорочуючи захворювашсть i смерттсть, збшьшуе термiн i im^-сивтсть використання здабностей людини. Мiграцiя й володання iнформацiею сприяють перемiщенню людини в райони, де ïï праця оплачуеться найкраще. Под-iбно до фiзичного капiталу формування людського катталу вимагае значних витрат як ввд самого шдив-iда, так i ввд суспiльства в цiломy 1нвестування здiйснюватиметься лише в тому випадку, якщо воно приносить певн вигоди. Вигода iндивiда вiд iнвесту-вання в людський капiтал виявляеться в тдвищенш постойного доходу. У розвинених краïнах вiдзначена стойка залежтсть мiж рiвнем освiти й доходом, що отримуеться протягом всього життя [20, с. 207].
К. Маркс зазначав, що «под рабочей силой, или способностью к труду, мы понимаем совокупность физических и духовных способностей, которыми обладает организм, живая личность человека, и которые пускаются им в ход всякий раз, когда он производит какие-либо потребительные стоимости» [7, с. 178]. Вш тдкрес-люе також, що «способность к труду еще не означает труд, подобно тому как способность переваривать пишу вовсе не совпадает с фактическим перевариванием пищи» [7, с. 184]. На засадах цього К. Маркс називае каттал, який вкладений в людину, змшним капталом.
С. Мочерний вщзначае, що в зах1дщй економчшй наущ визначились два основш погляди стосовно кон-цепцп людського катталу. Перша, яку представляли вчеш Мшль, Сей та ш., спираеться на положения А. Смгта про належмсть знань, майстерносп, досвщу людей до основного катталу сустльства поряд з машинами, землею, спорудами. Друга, яку представляли вчеш В. Сенюр, I. Фшер, Л. Вальрас та шш^ що катталом е саме людина з набутими знаннями й на-вичками до пращ. Недолшами теорп «людського капралу», на думку автора, е: 1) Ототожнення витрат на набуття освгти, квал1фшащ1 пращвника з катталом. За ще1 умови каттал розглядають лише з погляду матерь ально-речового змюту, пгаорують його суспшьно-еко-ном1чний аспект, тобто виробнич1 ввдносини м1ж поз-бавленими засоб1в виробництва найманими пращвни-ками 1 тдприемцями-власниками (засоб1в виробництва 1 створеного продукту); 2) Нехтування фактом, що затрати на освпу, отримання квал1ф1кацИ формують лише здатнють до пращ, робочу силу ввдповвдно! якосп. Робоча сила набувае форми зм1нного катталу лише за умов перетворення 11 на товар, пращ найма-ного робгтника або службовця на катталютичному тдприемсти або в установи Якщо людина працюе на власному тдприемств^ 11 здатшсть до пращ перестае бути зм1нним катталом; 3) 1гнорування того, що перетворення набутих знань у каттал (певну кшьшсть акщй, яка дае змогу стати частковим стввласником корпорацл) вимагае, щоб найманий пращвник пост-1йно працював та ш. [21, с. 272].
Т. Юр'ян доводить, що «людський каттал» — це сощально-економ1чна категор1я, похвдна ввд категорш «робоча сила», «трудов1 ресурси», «трудовий потенщ-ал», «людський фактор». Людський каттал у загаль-ному вигляд1 можна розглядати як сукупнють належ-них прац1вников1 природних здабностей (здоров'я, творч схильност тощо), а також самостийно нагромаджених (набутих у результат! життевого досвщу) та розвинутих ним унаслщок 1нвестування в освпу, професюнальну тдготовку та оздоровлення. Обов'язковою умовою використання людського капталу е практична реал1за-щя пращвником свое1 здатност до пращ в суспльно-кориснш д1яльност1, завдяки ефективнш зайнятосп, що забезпечуе отримання додатково1 вартост й знаходить свое виявлення в тдвищенш дохода 1 сощального статусу пращвника, зростанн прибутку роботодавця та нащонального доходу кра1ни [15, с. 73].
О. Рудакова, С. Клепко звертають увагу на швид-шсну трансформащю нишшньо1 цившзаци в нову, так звану пост1ндустр1альну, або шформащйну цившза-щю, яка приходить на змшу 1ндустр1альн1й. Так, О. Рудакова зазначае, що сучасний економ1чний простер iмеиують шформацшним або пост1ндустр1альним. Сьо-
годн в свiтi все бшьше поширення отримуе теза про становлення в розвинених кра1нах так звано1 «ново1 економiки», «економiки знань», засновано1 на досяг-неннях шформащйно-технолопчно1 революцл. У до-iндустрiальному й iндустрiальному суспiльствах ос-новним джерелом економiчного розвитку були мате-рiальнi чинники. Становлення й розвиток постшдуст-рiального суспiльства базуеться на людському кат-талi, «нова економiка» — на знанн як джерелi багат-ства суспiльства. З виникненням глобальних риншв знання стали чинником конкурентоздатно1 переваги кра1ни. В основi економiчноl потужностi й конкурен-тоспромождасп кра1ни лежить праця десятюв мiльйоиiв людей [22, с. 298 — 299]. Розвиток уах видiв виробництва, матерiального й нематерiального, сввдчить про зростання частки вартост знань у вах економiчних категорiях: у щш окремого товару — нацiнка за новизну, стиль, торговельну марку, профеайний дизайн, гарант якосп, страховки у вартост компани — ощн-ка 11 iителектуальних активiв (вкладення в людський капiтал i до^дження та конструкторсьш розробки, патенти, лщензп, ноу-хау) i управлiнського потенцiалу (квалiфiкацiя менеджменту, стосунки зi споживачами i постачальниками). Недавня криза фондового ринку компанш «ново1 економiки» — лише одне зi свiдчень iснування економжи знань [14, с.17].
Швидка змша знань в усiх сферах потребуе вiд працiвникiв постшного розширення свого свiтогляду, пiдвищеиня майстерносп, набуття нових навичок, оскль-ки змiна щей, знань, технологш вiдбуваеться швидше, нж змша покDлiиь. Люди, як не навчаються та перюдич-но або постшно не тдвищують свою майстершсть, ста-ють неконкуреитиими на ринку пращ. Осктьки ринок пращ постшно звужуеться, то працiвиики змушенi при-стосовуватися до його виклик1в i навчатися все активне життя. На сьогодшшнш день варт1сть додаткового вкла-дання кошт1в у пiдвищення компететносп та майстер-ност1 невпинно зростае [1, с. 44].
О. Гршнова зауважуе, що людський капiтал — це сформований i розвинений унаслвдок iнвестидiй i накопичений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здабностей, мотивацiй, який ц1леспрямовано використовуеться в тш чи 1нт1й сферi економiчноl д1яль-ност1, сприяе зростанню продуктивносп працi й завдяки цьому впливае на зростання доходiв свого власни-ка, прибуткку пiдприемства та нащонального доходу [10, с. 55]. При цьому автор звертае увагу на юлька прин-ципових момента, що випливають з цього визначення: по-перше, людський капiтал — це не просто сукупнють зазначених характеристик, а саме сформований або роз-винений уиаслiдок iивестицiй i накопичений певний запас здоров'я, знань, навичок, здабностей, мотивацш; по-друге, це такий запас здоров'я, знань, навичок,
здiбнoстей, мoтивaцiй, який дoцiльнo викopистoвyeть-ся для oдеpжaння кopиснoгo pезyльтaтy i спpияe зpoс-тaнню пpoдyктивнoстi пpaцi, тoбтo це pеaлiзoвaнa, ак-тивнa чaстинa тpyдoвoгo пoтенцiaлy; пo-тpетe, викopи-стaння людсьюш катталу зaкoнoмipнo спpияe зpoс-тaнню зapoбiткiв (дoxoдiв) йoгo влaсникa; пo-четвеpте, тaке зpoстaння дoxoдiв стимyлюe пoдaльшi iнвестицiï в людський кaпiтaл, щo пpивoдить дo пoдaльшoгo зpoс-тaння зapoбiткiв [10, с. 55 — 5б].
О. Apеф'eвa, Т. Хapчyк видiляють деяю зoвнiшнi тa внутршт пpoтиpiччя фopмyвaння й poзвиткy людсь-кoгo кaпiтaлy в системi вищoï oсвiти, a сaме: мiж m-тpебaми сyспiльствa в квaлiфiкoвaниx спецiaлiстax i нaбyтим людським кaпiтaлoм тa йoгo мoжливoстями щoдo зaбезпечення yмoв для йoгo нaкoпичення: мiж пoтpебaми pинкy пpaцi й незaтpебyвaнiстю спецiaлiстiв; знецiнення нaбyтиx paнiше знaнь, утшнь i нaвичoк, з oднoгo бoкy, i скopoчення пpoпoзицiï poбoчиx мюць, якi пoтpебyють висoкoквaлiфiкoвaнoï пpaцi, — з rnmo-гo; мiж неoбxiднiстю ефективнoгo викopистaння людськoгo кaпiтaлy в ot^^í вищoï oсвiти й недoстaт-нiстю poзpoбoк метoдичниx пiдxoдiв дo йoгo oцiнки; мiж неoбxiднiстю фopмyвaти й poзвивaти людський кaпiтaл в систем вищoï oсвiти з ypaxyвaнням пoтpеб сyспiльствa тa yмoвaми ^ащ пpoфесopськo-викла-дaцькoгo склaдy, пpoблемaми в oцiнювaннi pезyльтaтiв ïxньoï дiяльнoстi, a тaкoж в opгaнiзaцiï тa oплaтi пpaцi.
Hевиpiшення циx сyпеpечнoстей пpизвoдить дo зниження динaмiки вiддaчi вiд iнвестицiй y вищу o^ вiтy, a тaкoж дo того, щo структура нaявнoгo oсвiтнь-oro пoтенцiaлy не вiдпoвiдae стpyктypi тпиту нa p™-Ry пpaцi i, зpештoю, знижyeться мoтивaцiя дiяльнoстi й aдaптaцiï виклaдaчiв дo сyчaсниx утшв i пoтpеб [1, с. 101 — 102].
M3. Дoвбенкo в книзi «Сучасна екoнoмiчнa too-piя. Екoнoмiчнa нoбелелoriя» зaзнaчae, щo змши xapaH-■repy сyчaснoгo виpoбниuтвa й нoвi вимoги дo знaнь Ta квaлiфiкaцiï зyмoвлюють визнaти, щo витока oсвiченiсть — це неoбxiднa бaзa для дoсягнення кpaщиx пoкaзникiв виpoбничoï дiяльнoстi. Бiльше тoгo, Т.-В. Шульц yвaжaв, щo мaлoквaлiфiкoвaний пpaцiвник CTae кaпiтaлiстoм не внaслiдoк дифyзiï (poзпилення) влaснoстi нa aкдiï i«op-пopaцiй (xoчa тaкий тгляд пoпyляpний). Biдбyвaeться це шляxoм здoбyття знaнь i квaлiфiкaцiï, яю мaють еюю-мчну цiннiсть. Учений був пеpекoнaний, щo неoсвiченiсть —нaйсеpйoзнiший фaктop, який гaльмye екoнoмiчне apo-стaння [23 с. 1В3 — 1В4].
Пpиймaючи piшення пpo вибip oсвiти, людина вpaxoвye aльтеpнaтивнy мoжливiсть зapoбiткy пpoтя-гoм теpмiнy нaвчaння, a тaкoж пpибyткoвiсть мoжли-виx iнвестицiй. Освгта впливae нaсaмпеpед нa тощаль-нo-екoнoмiчнi пoтpеби, пpискopюючи ïxne oнoвлення Ta ушви ïxньoï iндивiдyaлiзaцiï. Ввдбувасться paдикaль-
на пеpебyдoвa стpyктypи пoтpеб, oскiльки poзшиpюeть-ся iнфopмaцiйнo-екoнoмiчний пpoстip, у яшму ^а-цюe суб^кт виpoбниuтвa. Hoвaтopськa дiяльнiсть у poзвиненoмy iнфopмaцiйнoмy пpoстopi сyттeвo poз-шиpюeться, якщo у виpoбничy opгaнiзaцiю вмoнтoвa-да нayкoвo-oсвiтнi кoмпoненти. Оскiльки фенoмен oсвiти багатогранний, бaгaтoвapiaнтний i бaгaтoвимip-ний, to цi якiснi xapaктеpистики пpoектyються й на сфеpи виpoбничoï дiяльнoстi. Po6otb з великими ма-сивами iнфopмaцiï пoтpебye викopистaння oсoбливиx метoдoлoгiчниx пiдxoдiв. Ixra pеaлiзaцiя дae змoгy виpiшити пpoблемy пеpетвopення iнфopмaцiйнoгo pе-сypсy та знань на людський каттал [1, с. б0].
На сучасдаму етaпi дoкopiннo змiнилoся уявлен-ня пpo pyшiйнi сили та ствввддашення piзниx чин-никiв poзвиткy, пpo poль i мiсце людини в цившзацш-даму пpoгpесi. Дoсвiд екoнoмiчнo poзвинениx кpaïн, а ще бiльшoю мipoю кpaïн, щo здшснили екoнoмiч-ний стpибoк (у piзнi пеpioди XX стopiччя: Япoнiя, Ko -pея, Hiмеччинa, Ipлaндiя, Чеxiя, Угopщинa, Cлoвенiя), свiдчить пpo в^шальне значення людськoгo катта-лу, яюст poбoчoï сили й мoтивaцiï ефективдах' пpaцi. Ця нoвa кoнцепцiя, opiemOTarn на пpимaт людськoгo poзвиткy, замшила зaстapiлy, pyшiйнoю силoю якoï бyлo нaкoпичення мaтеpiaльнoгo багатства. Саме людський i тощальний кaпiтaл забезпечують ниш най-вищi темпи екoнoмiчнoгo зpoстaння, i саме tí кpaïни, тлгтика якиx спpямoвaнa пеpевaжнo на забезпечення poзвиткy людськoгo пoтенцiaлy, дoсягaють на злaмi тисячoлiть нaйбiльшиx yспixíв [24, с. 9].
Висновки. Еютом^™ та^здаму oписyють стpyктypy людськoгo кaпiтaлy, але всi вoни сдин в тому, io визнають дoмiнyюче значення oсвiтньoгo чин-ника. Освiтa e пpoвiднoю галуззю виpoбництвa людсь-кoгo катталу, oскiльки oпoсеpедкoвaнo спpияe збiльшенню катталу здopoв'я людини, пoлiпшенню йoгo ^вдальтого блaгoпoлyччя, io, у свoю чеpгy, тaкoж спpияe екoнoмiчнoмy зpoстaнню.
Рoль i значення людськoгo кaпiтaлy, яюст насе-лення бaгaтopaзoвo збíльшyeться з oma^ на системну демoгpaфiчнy ^изу та xвилю депoпyляцiï, io oxoпилa чи не всi poзвинyтi ^аши свiтy Укpaïнa тaкoж вступила у цей rap^ свoгo poзвиткy Усi демoгpaфiчнi ^o-гнoзи свiдчaть пpo пpaктичнy немoжливiсть пoдoлaння тенденци скopoчення чисельюст населення в oсяжmй пеpспективi. За пpoгнoзaми ООН у 2050 po^ на ropiï Укpaïни будуть мешкати 32,5 млн. чoлoвiк [25, с. 20], io у пiвтopa paзи менше шж сьoгoдm (у 200б poцi — 4б,У млн. чoл, у 200У po^ — 4б,3У млн. чoл., у 200В poцi — 4б,1б млн. чoл., у 2009 po^ — 45,9В млн. чoл.) [2б, с. 20]. Тoмy poзвитoк ^аши у цж yмoвax визначасться не екстенсивним зpoстaнням poбoчoï сили, a ïï iнтенсивним зpoстaнням «людсьюго катталу».
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (20), 2010
Л^ература
1. Ареф'ева О.В. Управлшня розвитком людського катталу в систем! вищо! освгти : монограф1я / О. В. Ареф'ева, Т. В. Харчук. — К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2008. — 207 с. 2. Антонюк В. Головн напря-ми змщнення соц1ально-економ1чних основ формуван-ня людського катталу в Укра!т / В. Антонюк // Укра!-на: аспекти пращ. — 2006. — № 2. — С. 39 — 47. 3. Гальюв Л. I. Людський каттал: басизш поняття та концептуальн положення / Л. I. Гальшв // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни. — 2008, — вип. 18.9. — С. 187 — 191. 4. Антология экономической классики: В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо. Предисловие И.А. Столярова. — М. : МП «ЭКОНОВ», «КЛЮЧ», 1993. — 475 с. 5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов (книги I — III) / А. Смитт.
— М. : Наука, 1992. — 572 с. 6. Рикардо Д. Сочинения / Д. Рикардо. — Том I. Начала политической экономии и налогового обложения. — М. : Гос. изд-во полит. литер., 1955. — 360 с. 7. Маркс К. Критика политической экономии. Т. I. — Кн.1. Процесс производства капитала / К. Маркс. — М. : Политиздат, 1983. — VI. — 905 с. 8. Шульц Т. Ценность детей / Т. Шульц // THESIS, 1994. — Вып. 6. — С. 37 — 49. 9. Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS, 1993. — Вып. 1. — С. 24 — 40. 10. Гршнова О. А. Людський розвиток : навч. поаб. / О. А. Гршнова. — К. : КНЕУ, 2006. — 308 с. 11. Богиня Д. П. Трансформащйт процеси в систем! формування нащонального ринку пращ: шсти-туцшний аспект / Д. П. Богиня // Украша: аспекти пращ.
— 2005. — № 1. — С. 3 — 8. 12. Чухно А. А. Инсти-туционализм: теория, методология, значение /
A. А. Чухно // Экономика Украины. — 2008. —№ 7.
— С. 4 — 12. 13. Мочерний С. Проблемы человека в экономической теории / С. Мочерний // Экономика Украины. — 1999. —№1. — С. 72 — 79. 14. Клеп-ко С. Ф. Наукова робота i управл1ння знаннями : навч. поабн. / С. Ф. Клепко. — Полтава : ПОШПО, 2005.
— 201с. 15. Юр'ян Т. Людський каттал в юторп еко -номГчно! думки / Т. Юр'ян // Економша Укра!ни. — 2008. — № 9. — С. 64 — 74. 16. Критский М. М. Человеческий капитал / М. М. Критский. — Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1991. — 120 с. 17. Марцин-кевич В. И. США: человеческий фактор и эффективность экономики / В. И. Марцинкевич. — М. : Наука, 1991. — 240 с. 18. Марцинкевич В. И. Экономика человека : учеб. пособие для высш. учеб. заведений /
B. И. Марцинкевич, И. В. Соболева. — М. : Аспект Пресс, 1995. — 286 с. 19. Корчагин Ю. А. Российский человеческий капитал: фактор развития или деградации? : монография / Ю. А. Корчанин. — Воро-
неж : ЦИРЭ, 2005. — 252 с. 20. Потехина Н. В. Роль человеческого капитала в экономическом росте / Н. В. Потехин. — Режим доступу : http://sun.tsu.ru/ mminfo/000063105/295/image/295_207-209.pdf. 21. Мочерний С. В. Економiчна теорiя : тдручник / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко.— К. : Академiя, 2004. — 856 с. 22. Рудакова О. В. Человеческий капитал в эпоху глобализации / О. В. Рудакова // Интеллектуальные силы человечества и гармония мирового развития : материалы междунар. интернет-конференции. — Санкт-Петербург, Орел. : НЦ «Планетарный проект», Орел ГТУ. — 2006. — Вып. I (февраль — апрель). — 349 с., С. 298 — 301. 23. Довбенко М. В. Сучасна економiчна теорiя (Економiчна нобелелопя) : навч. по«б. / М. В. Довбенко. — К. : Академiя, 2005. — 336 с. 24. Лiбанова Е. М. Стра-тепчш прюритети сощально! политики Укра!ни на початку XXI столгття / Е. М. Лiбанова // Демографiя та сощальна економ^ : наук.-економ. та сусп.-полгт. журнал. — 2009. — № 1(9). — С. 9 — 22. 25. Рябкова Д. Экономика вымирания / Д. Рябкова // Инвест. газета. — 2007 (19 — 25.03). — № 11. — С. 20 —22. 26. Дер-жкомстат Укра!ни. — Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov. ua/
Загорш А. М. Освгга як фактор формування людського катталу
У статп розкриваеться роль освгти як фактору формування «людського катталу», узагальнено вде!, положення щодо категорп «людський каттал».
Ключовi слава: освгта, людський каттал, нова економша.
Загорий А. Н. Образование как фактор формирования человеческого капитала
В статье раскрывается роль образования как фактора формирования «человеческого капитала», обобщены идеи, положения относительно категории «человеческий капитал».
Ключевые слова: образование, человеческий капитал, новая экономика.
Zagoriy A. N. Education as a factor of human capital forming
In this article opens up the role of higher education as a factor of «human capital» forming, ideas and theories in relation to a category «human capital» are generalized.
Key words: higher education, human capital, new economy.
Стаття надiйшла до редакщ! 29.04.2010
Прийнято до друку 30.04.2010
