CC BY
16
Кf\...Kfn - коефщенти фактор1в впливу на вар-TicTb земельно!' дтянки.
Ринкова BapTicTb одые''' земельно!' дiлянки, ви-ражена в грошовому е^валени не може вщпо-вiдaти aнaлогiчнiй земельнiй дiлянцi, хоча б в силу того, що у даних об'8ктiв не може бути однакового мюця розташування. Але при визначенн масови-ми методами оцЫки ринкова вapтiсть одного квадратного метра земельно!' дтянки буде однакова для в^х земельних дтянок з певним видом до-зволеного використання в межах одые! оцЫочно! зони обмежено! межами кадастрового кварталу.
Як свщчить iноземний досвiд [3,4], при проведены масово''' оцЫки частка земельних дiлянок, з вщомою ринковою вapтiстю, незpiвнянно мала в поpiвняннi з кiлькiстю земель розташованих в оцЫочно''' зонi i чим бтьше вiдомостей про рин-кову вартють вихiдних об'8ктiв, тим точн0е буде пiдсумковий результат масово''' оцЫки. Але тaкi об'екти повиннi братися за основу при визначен-н ринково''' вapтостi земельних дiлянок.
Якщо не брати до уваги коефщент фaктоpiв впливу на вapтiсть земель, то вс об'екти неру-хомост будуть виключно в piвнiй вартоси хоча ринкова вapтiсть таких об'ек^в в pеaльнiй ситу-ацм' буде в^знятися. Таким чином, при проведены роб^ по мaсовiй оцЫц всi об'екти, включенi в оцЫний пеpелiк, отримають вapтiсть, набли-жену до ринково''' вapтостi об'eктiв з аналопчним дозволеним використанням. У зв'язку з тим, що ринкова вартють об'екта нерухомост не е пос^й-
ною величиною, а мае властивост змЫюватися nifl впливом впливу факторю вартоси то певна ринкова вартють буде вщповщати реальнiй ринков^ ситуацм тiльки на момент проведення роб^ по fx масово! оцЫцк
Формування вартостi земель наближено! до реально! ринково! вартост iмовiрно мае вплину-ти на формування ринку земель, в зв'язку з тим, що об'екти нерухомост пюля проведених робiт по оцiнцi отримали вартють i можуть брати участь у втьному обiгу.
Висновки
Таким чином, моделювання ринково! вартост при проведены масово! оцЫки земель залежить вщ сформованих в даний момент цЫ на ринку неруxомостi i зовышых факторiв, що впливають на формування ринково! вартостк
Список використаних джерел
1. Айвазян С.А. Прикладная статистика и о сновы эконометрики : учебник для вузов : в 2 т. 2-е изд. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. Т. 2: Основы эконометрики.
2. Петров, В.И. Оценка стоимости земли [Текст]: учеб. пособие / В.И. Петров. - М.: Финансовая академия при Правительстве РФ, 2005. - 172 с.
3. Richard Graver , (2016) «Mass valuations», Journal of Property Investment & Finance, Vol. 34 Iss: 2, pp.191 - 204
4. Buzu, O. (2015), «Property assessment and taxation in the republic of Moldova», Land Tenure Journal , No. 2.
УДК 330.3:336.5
М.Г. ОЛЕВСЬКА. к.е.н., доцент, докторант НДФ1 Державноï навчально-науковоï установи «Академ'я фнансового управлння»
Д.Л. КУМКОВ,
начальник вщд^лу нормативного забезпечення вищоï освти Департаменту вищоï освти
М1н1стерства освти i науки Украни С.В. ПЕТРУХА, директор 1нституту пслядипломноï освти Державноï навчально-науковоï установи «Академiя фiнансового управлiння»
Ochobhî детермшанти вщтворення людського катталу в контекст Глобальних Цшей Сталого Розвитку
У статт'1 розглядаються особливо актуальн питання в'щтворення людського капталу в контекст Глобальних Цлей Сталого Розвитку. Визначено сутнсть людського капталу домогосподарств, людського капталу суб'ект'1в господарювання, людського капталу репону та людського капталу крани. На думку автор'в, людський каптал формуеться на основ'1 первинного, базового, ринково-го i суспльного людського капталу i в'щтворюеться за рахунок фнансування.
© М.Г. ОЛЮВСЬКА, Д.Л. КУМКОВ, С.В. ПЕТРУХА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017 127
ОбГрунтовано ЦЫ Сталого Розвитку в Укран (забезпечення доступу до медичних та освтнх послуг з урахуванням потреб населення, покращення якост й результативност надання послуг, забезпечення справедливого розподлу ресурсв тощо), визначено напрями реформ та очiкуванi результати '¡мплементацИ Глобальних Цлей Сталого Розвитку - 2030.
Беручи до уваги Цл Сталого Розвитку i досягнутий рвень децентрал'зацп в кранах-членах БС, запропоновано заходи щодо пол'пшення фнансування в'щтворення людського капталу на регО-нальному р'вш. Визначено переваги, ключовi проблеми i ризики децентрал'вацИ
Ключовi слова: Глобальн Цл Сталого Розвитку, людський каптал, в'щтворення людського капталу, фнансування вдтворення людського капталу, децентралiзацiя.
М.Г. ОЛИЕВСКАЯ, к.э.н., доцент, докторант НИФИ Государственного учебно-научного учреждения «Академия финансового управления»
Д.Л. КУМКОВ,
начальник отдела нормативного обеспечения высшего образования Департамента высшего образования Министерства образования и науки Украины
С.В. ПЕТРУХА,
директор Института последипломного образования Государственного учебно-научного учреждения «Академия финансового управления»
Основные детерминанты воспроизводства человеческого капитала в контексте Глобальных Целей Устойчивого
Развития
В статье рассматриваются актуальные вопросы воспроизводства человеческого капитала в контексте Глобальных Целей Устойчивого Развития. Определена сущность человеческого капитала домохозяйств, человеческого капитала субъектов хозяйствования, человеческого капитала региона и человеческого капитала страны. По мнению авторов, человеческий капитал формируется за счет финансирования первичного, базового, рыночного и общественного человеческого капитала.
Обоснованы Цели Устойчивого Развития в Украине (доступ к медицинским и образовательным услугам с учетом потребностей населения, улучшение качества и результативности предоставления услуг, обеспечение справедливого распределения ресурсов и т.п.), определены направления реформ и ожидаемые результаты имплементации Глобальных Целей Устойчивого Развития - 2030.
Принимая во внимание Цели Устойчивого Развития и существующий уровень децентрализации в странах ЕС, предложены меры по улучшению финансирования воспроизводства человеческого капитала на региональном уровне. Определены преимущества, ключевые проблемы и риски децентрализации.
Ключевые слова: Глобальные Цели Устойчивого Развития, человеческий капитал, воспроизводство человеческого капитала, финансирование воспроизводства человеческого капитала, децентрализация.
M. OLIEVSKA,
PhD (Economics), Associate Professor, Research, Financial Institute of Academy of Financial Management
D. KUMKOV,
Head of the Department of Regulatory Support of Higher Education of the Department of Higher
Education of the Ministry of Education and Science of Ukraine
S. PETRUKHA,
Director of the Institute of Postgraduate Education of State Educational-Scientific Establishment «The Academy of Financial Management»
The main determinants of the reproduction of human capital in the context of the Global Sustainable Development Goals
The article discusses the most topical issues of reproduction of the human capital in the context of global sustainable development.
The author's definition of human capital of households, human capital of corporate sector, human capital of region and human capital of the state are formulated. In opinion of authors, a human capital is formed on the primary, basic, market and social human capital and develops due to financing.
Sustainable Development Goals (access to medical and educational services, taking into account the needs of the population, improving the quality and effectiveness of the provision of services, ensuring equitable distribution of resources, etc.), reforms and expected results of the implementation of the Global Sustainable Development Goals 2030 are identified.
Considering Sustainable Development Goals and level of decentralization in member-states of the EU member-states, we have proposed measures to improve the financing of reproduction of human capital at regional level. Benefits, key issues and risks of decentralization are defined.
Keywords: Sustainable Development Goals, human capital, reproduction of human capital, the financing of reproduction of human capital, decentralization.
Постановка проблемы. Одним ¡з стратепчних завдань щодо забезпечення збалансованост еко-номки УкраТни та пщвищення ii конкурентоспро-можност на мжнародному ринку е вщтворення людського капралу. Як свщчить досвщ зарубж-них краТн, формування, розвиток та використан-ня якюних складових людського катталу вщбува-еться в розрЫ ¡нновац^ноНнвестиц^них ресурса, створених на р^ы держави, репоыв, суб'ектН гос-подарювання та домогосподарств з урахуванням сучасних умов. Вщтак, актуальности набувають до-слщження проблем вщтворення людського кат-талу, а також фнансування людського капралу на регюнальному рНн в умовах обмеженосл бю-джетних ресурса. При цьому варто пам'ятати, що соц^льно-економнн перетворення в УкраТн по-винн¡ базуватися як на узагальненн св¡тових тен-денц¡й, так ¡ з урахуванням результата наукового анал¡зу вп"чизняноТ траекторм розвитку.
Людський кап¡тал охоплюе профеайы, ¡нтелек-туальн¡, ¡нновац¡йн¡ та оргаыза^йы ресурси ¡ в по-еднаны з ¡нновац¡ями забезпечуе зростання ма-кроеконом¡чних показник¡в. В УкраТн принципово важливо сформувати середовище для вщтворення людського капгталу. 3 ц¡8ю метою слд провести ре-форми щодо забезпечення здорового способу жит-тя; подолання бщносп; забезпечення всеохоплюю-чоТ ¡ справедливо!' яксноТ осв¡ти, а також заохочення можпивосп навчання впродовж усього життя для вс¡х; сприяння поступальному та сталому економн-ному зростанню, повый ¡ продуктивн¡й зайнятост та г¡дн¡й прац¡ для вск; створення спйкоТ ¡нфраструкту-ри, сприяння всеохоплююч^ ¡ стал¡й ¡ндустргалза-цм та ¡нновац¡ям; пол¡пшення харчування ¡ сприяння сталому розвитку с¡льського господарства тощо [1].
Усп0не використання людського капралу та його позитивний вплив на розвиток репоыв
можлив¡ за умови розробки та досягнення Цтей Сталого Розвитку в Укра'У, прийнятт необх¡дних нормативно-правових акт¡в, зд¡йсненн¡ фнансування. 3азначен¡ завдання можна вир0ити лише за умови ¡мплементацм м¡жнародних страте-г¡чних документ¡в щодо сталого розвитку.
Аналгз останшх дослгджень та публша-ц1й. Вплив ¡нтелектуальних зд^ностей людини на економнний розвиток держави дослщжували А. См¡т, В. Пети Д. Р¡кардо, I. Ф0ер, А. Маршалл, Г. Беккер [15], Т. Шульц [16]. Теоретичн¡, мето-дичн¡ та практичн¡ аспекти вщтворення людського капралу та його вплив на економнне зростання висв^леы в наукових публ¡кац¡ях О. Бтецького [4], О. Гр0новоТ [5], Т. Давидюк [6], Н. Краус [8], Е. Л^ановоТ [9], Д. Мельничука [10]. 0крем¡ пи-тання фнансування в¡дтворення людського капг талу дослщжують О. Кириленко, К. Павлюк [11], I. Сидор [13]. Доцтьнють використання зару-б¡жного досв¡ду при реал^ацп Глобальних Ц¡лей Сталого Розвитку в УкраТн висв¡тлено в наукових працях О. Будько, Л. Свистун, А. Рожко [12] та ¡н.
Незважаючи на велику ктькють наукових пу-блкацН, виклики щодо забезпечення сталого розвитку, у тому чи^ в частин фНансуван-ня осв™, охорони здоров'я, соц¡ального захисту та соцНльного забезпечення, вимагають вщ науки досл¡дження проблем вщтворення людського капралу в контекст Глобальних Ц¡лей Сталого Розвитку та шляхН Тх вир¡шення в УкраТнк
Метою статл е розвиток теоретико-мето-долог¡чних засад досл¡дження сутност¡, складових та чинниюв в¡дтворення людського капралу в контекст¡ Глобальних Цтей Сталого Розвитку.
Виклад основного матер1алу. Загальнона-цюнальна значим¡сть людського капралу поро-джуе ¡нтерес до вивчення сутноси складових та
чинникiв йoгo вiдтвopeння. Як слiдy8 iз TOope™-кo-мeтoдoлoгiчниx poзpoбoк, нaбyтi знaння, здг бнoстi, нaвички, дoсвiд тa здopoв'я е людським кaпiтaлoм, a нeoбxiднiсть фiнaнсyвaння oсвiти T. ШУЛЬЦ пoяснювaв здaтнiстю люд^гага ^пЬ тaлy пpинoсити дoxoди [16]. Ha думку Г. Бeккe-pa, пepeдyмoвaми oтpимaння вигiд вiд люд^гага кaпiтaлy е фiнaнсyвaння oсвiти тa нaбyття нaви-чoк, вeдeння здopoвoгo спoсoбy життя [15].
Ha вщмЫу вiд тexнoкpaтичниx пiдxoдiв, у якиx людський кaпiтaл poзглядa8ться як фaктop ви-poбництвa, сyчaснi пiдxoди aктyaлiзyють сoцiaль-нi склaдoвi людськoгo ^^толу.
Cьoгoднi у нayкoвiй лiтepaтypi людським ^пН тaлoм нaзивaють: сфopмoвaнi i poзвинyтi внa-слiдoк iнвeстицiй пpoдyктивнi здiбнoстi, oсoбистi pиси, щo викopистoвyються в eкoнoмiчнiй дiяль-нoстi, спpияють зpoстaнню пpoдyктивнoстi пpa-цi i зaвдяки цьoмy впливaють нa зpoстaння дoxo-дiв (зapoбiткiв) свoгo влaсникa тa нaцioнaльнoгo дoxoдy (Ü. Гpiшнoвa) [5]; тpyдoвий пoтeнцiaл, щo peaлiзyeться в pинкoвoмy пpoстopi i визнaчae пpoдyктивний xapaктep вклaдeнь в eкoнoмiкy лю-дини (Ü. Бeндaсюк); eкoнoмiчний aктив, щo фop-муеться в peзyльтaтi iнвeстицiй шляxoм нaбyття знaнь тa дoцiльнoï видoзмiни пpoдyктивниx ^po-мoжнoстeй iндивiдa тa е фopмoю пpeдстaвлeння oстaннix в xoдi тpyдoвoï дiяльнoстi, якa зaбeзпe-чуе пeвний дoxiд yчaсникaм iнвeстицiйнo-виpoб-ничoгo пpoцeсy (Д. Meльничyк) [1Q]; peaлiзoвa-нoю чaстинoю тpyдoвoгo пoтeнцiaлy (T. Дaвидюк) [6]; чaстинoю кpeaтивниx людськиx pecyp^, щo чepeз ïx мaтepiaльнe висoкoякiснe зaбeзпeчeння, нaкoпичeнi якiснi знaння, iнтeлeктyaльнi тa висoкi тexнoлoгiï, ствopю8 чaсткy iннoвaцiйнoï тa нayкo-eмнoï пpoдyкцiï у BBП, кoнкypeнтoспpoмoжнy нa свiтoвиx pинкax (Ü. Бiлeцький) [4].
H.M. Kpayc з пoзицiй iнститyцioнaлiзмy poз-глядa8 людський кaпiтaл як Ыститут, щo «нaпo-внeний» mo'i^ Ыститу^ями, тaкими як: пpиpoд-нi здiбнoстi людини (твopчi здiбнoстi), нaбyтi нeю нaвики, щo poзвинyтi внaслiдoк iнвeстицiй ^a-ння, iнтeлeктyaльний кaпiтaл, нaвики oсoбистoï мaйстepнoстi) тa тpyдoвi ягаст (пpoфeсiйнa пщ-гoтoвкa, кoмпeтeнтнiсть, квaлiфiкaцiя, тpyдoвий стaж, дoсвiд, нaвички, мoтивaцiя дo пpaцi), якi фopмyють в ый iннoвaтopa [В].
Людський кaпiтaл - цe кaтeгopiя пoстiндyстpi-aльнoï eкoнoмiки, тoмy щo знaння е aктивaми людськoгo кaпiтaлy тa oснoвними виpoбничи-
ми peсypсaми цieï eпoxи. Taким чинoм, нayкoв-цi нe лишe визнaчaють poль людини в eкoнo-мiчнiй систeмi сyспiльствa, aлe й oбrpyнтoвyють нeoбxiднiсть «вклaдeнь в людину», oскiльки ^пЬ тaл нaбyвaeться i збiльшy8ться зaвдяки ф^н-сyвaнню i дa8 тpивaлий eкoнoмiчний eфeкт; пpи цьoмy eкoнoмiчний eфeкт мae тaкy сaмy вaгy як i сoцiaльний eфeкт (iнвeстицiï в людський кaпiтaл е джepeлoм пoкpaщeння ягаст життя тa пщви-щeння сoцiaльнoгo стaтyсy людини) [9].
З цьoгo слiдye, щo людський кaпiтaл - цe era-нoмiчний aктив oсoбистoгo фaктopy виpoбни-цтвa, який викopистoвyeться в гoспoдapськiй дiяльнoстi з мeтoю пiдвищeння ïï eфeктивнoс-тi, a тaкoж зpoстaння дoбpoбyтy iндивiдa як нoсiя людськoгo кaпiтaлy.
Пpизнaчeння люд^гаго кaпiтaлy виpaжaeть-ся у eкoнoмiчнiй, сoцiaльнiй, iннoвaцiйнiй функцг яx. Ta^ людський кaпiтaл зaбeзпeчye eкoнoмiчнe зpoстaння, збiльшeння дoxoдiв сyб'8ктiв гoспoдa-pювaння, iндивiдa тa йoгo сiм"í (eкoнoмiчнa функ-цiя); спpияe нayкoвo-тexнiчнoмy пpoгpeсy (Ы-нoвaцiйнa фyнкцiя); спpия8 poзвиткy iндивiдa як oсoбистoстi, зaбeзпeчye пiдвищeння сoцiaльнo-гo стaтyсy (сoцiaльнa фунщя). Пpиpiст дoxoдiв у пpoцeсi кyпiвлi-пpoдaжy людськoгo кaпiтaлy сти-мулюе eкoнoмiчниx сyб'8ктiв фiнaнсyвaти вiдтвo-peння люд^^^ кaпiтaлy (стимyлюючa фyнкцiя).
Aктивнy poль у вiдтвopeннi людськoгo кaпiтaлy бepyть тaкi eкoнoмiчнi суб'екти як дepжaви, peгi-oни, opгaни мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, суб'екти гoспoдapювaння, дoмoгoспoдapствa, iнoзeмнi Ы-вeстopи, мiжнapoднi фiнaнсoвi opгaнiзaцiï тoщo. Цiлi, якi стaвлять пepeд сoбoю суб'екти, зaлeжaть вiд сфepи ïx дiяльнoстi, opгaнiзaцiйниx фopм, poз-витку вiднoсин з iншими сyб'eктaми тa низки pe-лeвaнтниx тa нepeлeвaнтниx чинникiв. Caмe тoмy, вapтo гoвopити пpo людський кaпiтaл дoмoгoспo-дapств, сyб'eктiв гoспoдapювaння, peгioнiв, кpaïни.
Ha нaшy думку, людський кaпiтaл дoмoгoс-пoдapств - цe сyкyпнiсть цiннoстeй дoмoгoс-пoдapств, якi фopмyються впpoдoвж тpивaлoгo пepioдy, викopистoвyються нa pинкy пpaцi, е джe-peлoм дoxoдiв у мaйбyтнix пepioдax. Дoмoгoспo-дapствa мoбiлiзyють, poзпoдiляють, викopистo-вують влaснi фiнaнсoвi peсypси, зa paxyнoк якиx фiнaнсyють свoï iндивiдyaльнi пoтpeби ^зичний стaн тa кyльтypний poзвитoк, o^^a, мoбiльнiсть тoщo) вiдпoвiднo дo iндивiдyaльниx тa зoвнiшнix мoтивiв, у тому чи^ з мeтoю зaбeзпeчeння ган-
кypeнтниx пepeвaг нa pинкy пpaцi тa oтpимaння дoxoдy. Ücoбиcтий людський кaпiтaл пoдiбний дo тaкиx aктивiв як мaйнo, гpoшi, цНы пaпepи, тoмy щo вoлoдiння людським кaпiтaлoм пpинocить дo-xiд; пocилюe кoнкypeнтнi пoзицiï пpaцiвникiв; сти-мулюе дo пeвниx дiй; пiдвищy8 шaнси y пoшyкy poбoти i мaйбyтньoмy кap'8pнoмy зpoстaннi; зни-жуе сoцiaльнi pизики (бiднiсть, бeзpoбiття тoщo).
Людський кaпiтaл для сyб'8ктiв гoспoдapю-вaння - цe фaктop виpoбництвa, який пpинo-сить дoдaнy вapтiсть i фopмyeться зa paxyнoк витpaт суб'ектв гoспoдapювaння нa пepсoнaл (зapoбiтнa плaтa, oсвiтa, пiдвищeння квaлiфiкaцiï, oнoвлeння пpoфeсiйниx нaвичoк, фiнaнсyвaння мeдичнoгo зaбeзпeчeння тa iншi сoцiaльнo вщ-пoвiдaльнi витpaти).
Paцioнaльнe викopистaння тaкиx aктивiв як пpo-фeсiйнi здiбнoстi тa сyкyпнa квaлiфiкaцiя ycix пpa-цiвникiв, здoбyтки сyб'8ктa гoспoдapювaння щoдo poзвиткy пepсoнaлy тa opгaнiзaцiï пpaцi, зaбeзпe-чуе oтpимaння eкoнoмiчниx тa сoцiaльниx вигщ y мaйбyтньoмy. Звiдси, y paзi paцioнaльнoгo вига-pистaння людськoгo кaпiтaлy як aктивy, суб'екти гoспoдapювaння oтpимyють eкoнoмiчнi вигoди (зpoстaння пiдпpи8мницькoгo дoxoдy). Aлe вapтo зayвaжити, щo людський кaпiтaл як кopпopaтив-ний aктив вимaгa8 здiйснeння пpoцeсiв мoбiлiзa-ци тa poзпoдiлy фoндiв гpoшoвиx pecyp^ з мeтoю фiнaнсyвaння oснoвниx сфep йoгo фopмyвaння (oсвiтa, oxopoнa здopoв'я, сoцiaльний зaxист).
Людський кaпiтaл peгioнy - цe eкoнoмiчний a^ тив тepитopiï, сфopмoвaний зa paxyнoк мiсцeвиx фiнaнсiв. Üснoвними джepeлaми фiнaнсyвaння е кoшти мiсцeвиx бюджeтiв, якi викopистoвyють-ся з мeтoю викoнaння бюджeтниx пoвнoвaжeнь y сфepax oсвiти, oxopoни здopoв'я, сoцiaльнoгo зaxистy тa сoцiaльнoгo зaбeзпeчeння, a тaкoж Н-0i джepeлa (peсypси кopпopaтивнoгo сeктopy тa дoмoгoспoдapств). Paцioнaльнe тa eкoнoмнe ви-кopистaння людськoгo кaпiтaлy нa piвнi peгioнy зaбeзпeчy8 зpoстaння вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy тa сoцiaльний poзвитoк.
Людський кaпiтaл ^aï^ - цe сукупнють aкти-вiв кoнтpoльoвaниx дepжaвoю, oтpимaниx внa-слiдoк видaткiв дoмoгoспoдapств, суб'ектв гас-пoдapювaння тa бюджeтниx видaткiв y сфepи фopмyвaння людськoгo гап^лу; викopистaн-ня aктивiв, як oчiкyeться, зaбeзпeчить сoцiaльнy мoбiльнiсть тa пpизвeдe дo eкoнoмiчниx тa ^цН aльниx вигiд в мaйбyтньoмy.
Людський ^пн^л ^aï^ фopмy8ться зa paxy-нoк людськиx кaпiтaлiв peгioнiв, якi, y свoю чepгy, включaють людський ^пн^л дoмoгoспoдapств тa людський кaпiтaл суб'ектв гoспoдapювaння. Biдпoвiднo, людський кaпiтaл ^aï^ фopмyeть-ся пepeвaжнo нa peгioнaльнoмy piвнi зa paxyнoк випepeджaльнoгo poзвиткy oсвiтньoï тa нayкoвoï сфep, мeдицини, сoцiaльнoгo зaxистy нaсeлeння (див. pисyнoк).
Зaлeжнo вiд iнститyцiйниx сyб'8ктiв, як бepyть yчaсть y фopмyвaннi тa poзвиткy людськoгo га-пiтaлy, видiляeмo пepвинний, бaзoвий, pинкoвий тa сусптьний людський кaпiтaл. Пpи цьoмy, пep-винний людський кaпiтaл - цe peсypси, oтpимa-нi пpи нapoджeннi i в peзyльтaтi poзвиткy вpo-джeниx нaвикiв тa здiбнoстeй. Пepвинний кaпiтaл пpaктичнo нe зaлeжить вщ iндивiдa, a е нaдбaн-ням пoпepeднix пoкoлiнь. Paзoм з тим, кoжeн Н-дивiд мoжe збтьшити свiй пepвинний кaпiтaл, якщo бyдe дoклaдaти зусиль i викopистoвyвaти yd нaявнi мoжливoстi.
Бaзoвий кaпiтaл включae пepвинний людський кaпiтaл тa кaпiтaл, oтpимaний зa paxyнoк ф^н-сyвaння зaгaльниx тa пpoфeсiйниx здiбнoстeй Н-дивiдa (зaгaльнa тa пpoфeсiйнo-тexнiчнa oœ^a, здopoвий спoсiб життя). I8papxiя пoлягae в тoмy, щo зaгaльнi здiбнoстi (зaгaльнa oсвiтa) дoзвoля-ють oтpимaти пpoфeсiйнi нaвики тa вмiння ^po-фeсiйнe нaвчaння). Як пpaвилo, мaтepiaльнi ви-гoди пpинoсять пpoфeсiйнi нaвики тa вмiння, aлe бeз пepвиннoгo людськoгo кaпiтaлy iндивiд нe мoжe здoбyти пpoфeсiйнoï oсвiти (тoбтo, людинa, якa нe вмi8 читaти, пи^ти, paxyвaти, мислити -нe мoжe oтpимaти пpoфeсiйнi нaвики i вмНня, якi в мaйбyтньoмy пpинeсyть вигади).
Üсвiтa, нaкoпичeний зaпaс здopoв'я тa iншi iн-дивiдyaльнi peсypси сaмi пo сoбi нe е людським кaпiтaлoм, тoмy щo вигoди мoжнa oтpимaти в peзyльтaтi викopистaння люд^^^ кaпiтaлy. Biдтaк, сyкyпнiсть бaзoвoгo люд^га^ кaпiтaлy тa кaпiтaлy, сфopмoвaнoгo зa paxyнoк peсypсiв сyб'8ктiв гoспoдapювaння шляxoм фiнaнсyвaння poзвиткy eкoнoмiчнo aктивнoгo нaсeлeння нaзи-вa8мo pинкoвим людським кaпiтaлoм.
Biдпoвiднo, сyспiльний людський кaпiтaл - ^пН тaл, сфopмoвaний зa paxyнoк сyб'8ктiв гoспoдa-pювaння, дoмoгoспoдapств тa дepжaви. Дepжaвa бepe yчaсть y пpoцeсax вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy i зa дoпoмoгoю пpaвoвиx, eкoнoмiчниx, aдмiнiстpaтивниx тa пpoпaгaндистськиx мeтoдiв
Bзacмoзв'язoк людcькoгo кaпiтaлy дoмoгocпoдapcтв, cyб'cктiв гocпoдapювaння, peгioнiв ïa ^aï^
Джeрeлo: cклaдeнo aвтoрoм.
фopмy6 кoмфopтнe мiкpo- тa мaкpoсepeдoвищe для вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy.
Taким чинoм, вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy -цe бeзпepepвний пpoцeс, який пpoтiкa8 з piзнoю iнтeнсивнiстю в piзнi пepioди i зaлeжить вiд eoo-тa eндoгeнниx чинникiв тa джepeл фiнaнсyвaн-ня. Cтaдiями вiдтвopeння е фopмyвaння, poзви-тoк тa викopистaння людськoгo гап^лу; yсi стaдiï вiдтвopювaльнoгo циклу е взa8мoпoв'язaними i взa8мooбyмoвлeними. Пiд чaс фopмyвaння люд-ськoгo кaпiтaлy зaклaдaються пepспeктивнi мoж-ливoстi людини як сyб'eктa eкoнoмiчниx вiднo-син; вiдбyвaeться poзвитoк нaвикiв тa здiбнoстeй людини, нeoбxiдниx для мaйбyтньoï тpyдoвoï дг яльнoстi, нaкoпичy8ться пeвний зaпaс здopoв'я. Bикopистaння людськoгo кaпiтaлy пepeдбaчa8 пpoдaж poбoчoï сили aбo пoчaтoк пiдпpиeмниць-гаТ дiяльнoстi. Poзвитoк людськoгo кaпiтaлy пpo-являеться у виглядi вдoскoнaлeння кiлькiсниx тa якiсниx пoкaзникiв люд^гаго кaпiтaлy. Пpoцeс вiдтвopeння е нeпepepвним i включa8 iнвeстицiй-ний пepioд тa пepioд aктивнoï тpyдoвoï дiяльнoстi. Умoвoю вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy е пepe-твopeння чaстини ствopeнoгo пpoдyктy у iнвeсти-цм' нa вiдтвopeння склaдoвиx людськoгo кaпiтaлy.
Cистeмний aнaлiз oснoвниx чинникiв впливу нa вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy нa peгioнaльнo-му piвнi дoзвoлив видiлити чoтиpи фупи чинникiв: пoлiтикo-пpaвoвi, eкoнoмiчнi, сoцiaльнi, тexнoлo-гiчнi. Дo пepшoï гpyпи чинниюв, щo впливaють нa вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy вiднoсимo чин-
ники eкoнoмiчнoгo xapaктepy, зoкpeмa: дoxoди дepжaви, дoxoди нaсeлeння. Taкi чинники е фун-дaмeнтaльними i в бiльшiй мipi впливaють нa вщ-твopeння люд^гаго кaпiтaлy. Пoлiтикo-пpaвoвi чинники впливaють нa yмoви фopмyвaння, poз-витку тa викopистaння людськoгo кaпiтaлy в мeж-ax peгioнy, кpaïни. Coцiaльнi чинники е чинникaми пpoпoзицiï, a тexнoлoгiчнi чинники - цe чинники пoпитy. Усi чинники мoжyть мaти як пoзитив-ний, тaк i нeгaтивний вплив нa вiдтвopeння люд-ськoгo кaпiтaлy. Пoзитивний вплив пpoявляeться у пpaвoвiй тa фiнaнсoвiй пiдтpимцi тaкиx сфep як oсвiтa, oxopoнa здopoв'я, сoцiaльний зaxист тa œ-цiaльнe зaбeзпeчeння; сaмe цi сфepи тa ïx ф^н-сyвaння визнaчaють piвeнь poзвиткy людськoгo кaпiтaлy. I нaвпaки, зa нeспpиятливиx yмoв, люд-ський кaпiтaл мoжe втpaчaтися. ^ пpoявля8ться у виглядi пoслaблeння здopoв'я, мopaльнoгo знoсy знaнь, змeншeння чисeльнoстi пpaцeздaтниx гpo-мaдян тoщo. Умoвoю eфeктивнoгo викopистaння у кpaïнi тaкoгo мoбiльнoгo тa дeфiцитнoгo peсypсy, як людський кaпiтaл, е eкoнoмiчнa свoбoдa, висo-кa вiдпoвiдaльнiсть, кoнкypeнтoспpoмoжнa якють життя i poзвинeнi yмoви для iнтeлeктyaльнoï пpa-цi. B yмoвax кpизи людський кaпiтaл нaйшвидшe i нaйсильнiшe пoтepпa8 вiд oднoчaснoгo пoгipшeн-ня yмoв i йoгo фopмyвaння, i peaлiзaцiï [5].
Üснoвними сфepaми, дe вiдбyвa8ться вiдтвo-peння люд^^^ кaпiтaлy е:
- oсвiтa, щo вiдiгpa8 ключoвy poль у фopмyвaн-нi знaнь, yмiнь, iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy;
- oxopoнa здopoв'я, щo зaбeзпeчy8 пiдтpимкy людськoгo кaпiтaлy вiдпoвiднo дo фiзioлoгiчниx i псиxoлoгiчниx пoтpeб з мeтoю пpoдoвжeння тep-мНу йoгo eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння шляxoм зaпoбiгaння зaxвopювaнням тa yсyнeння íx нeгa-тивниx нaслiдкiв;
- сoцiaльний зaxист, який пpoявля8ться y ви-глядi piзниx зaсoбiв пiдтpимки piзниx вepств нa-сeлeння.
Дepжaвa нe лишe е oдним iз iнвeстopiв пpo-цeсy вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy, aлe й pe-aлiзy8 дepжaвнe yпpaвлiння oсвiтoю, oxopoнoю здopoв'я, сoцiaльним зaxистoм, визнaчa8 yчaсть peгioнiв, сyб'8ктiв гoспoдapювaння тa дoмoгoс-пoдapств y пpoцeсax вiдтвopeння, a тaкoж кoнтp-oлюe цi пpoцeси.
B сyчaсниx yмoвax oсoбливoí' aктyaльнoстi нa-бyвa8 iмплeмeнтaцiя Глoбaльниx Цiлeй Cтaлo-гo Poзвиткy нa пepioд дo SO3O po^ y в^чизня-нi стpaтeгiчнo opieнтoвaнi peгyлятopнi дoкyмeнти (Cтpaтeгiя Cтaлoгo poзвиткy «^paï^a - SOSO», Cepeдньoстpoкoвий плaн дiй дo SOSO poкy, ^pa-тeгiя peфopмyвaння систeми yпpaвлiння дepжaв-ними фiнaнсaми нa SO17-SOS1 po^, Cтpaтeгiя peфopмyвaння систeми нaдaння сoцiaльниx пo-слуг, Cтpaтeгiя пoдoлaння бiднoстi, Koнцeпцií' poз-витку сiльськиx тepитopiй) з мeтoю вiдтвopeння людськoгo гап^лу в Укpaí'нi (див. тaблицю).
Aвтopський пiдxiд вpaxoвy8, щo Цiлi Ch^oro Poз-витку в Укpaí'нi мaють зaбeзпeчити iнтeгpaцiю зу-силь щoдo eкoнoмiчнoгo зpoстaння, пpaгнeння дo сoцiaльнoï' спpaвeдливoстi тa paцioнaльнoгo пpи-poдoкopистyвaння, a цe пoтpeбye глибoкиx ^цЬ aльнo-eкoнoмiчниx пepeтвopeнь в Укpaí'нi тa нo-вoгo глoбaльнoгo пapтнepствa [14]. Bпpoвaджeння зaсaд стaлoгo poзвиткy в Укpaï'нi зaбeзпeчить мa-кpoeкoнoмiчнy стaбiльнiсть, eкoлoгiчний бaлaнс тa сoцiaльнy згypтoвaнiсть, щo пoтpeбy8 впpoвa-джeння нa нaцioнaльнoмy piвнi пpoгpaм тa пpoeк-тiв, якi зaбeзпeчaть здiйснeння циx yмoв [1S].
Пepeдyмoвaми peaлiзaцií' ц^й тa дoсягнeння oчiкyвaниx peзyльтaтiв е: пo-пepшe, пoслiдoвнe викoнaння кopoткo- тa сepeдньoстpoкoвиx pe-фopм тa пpoгpaм; пo-дpyгe, якiснe yпpaвлiння, викopiнeння кopyпцií', сyспiльнa пiдтpимкa. Бть-0e toto, дepжaвнe yпpaвлiння, чeснa тa пpoзo-pa влaдa, yчaсть нaсeлeння y пpийняттi piшeнь тa кoнтpoлювaннi íx викoнaння зaбeзпeчaть вига-нaння нaстyпниx peфopм тa пpoгpaм: пpoгpaмa poзвиткy мaлoгo тa сepeдньoгo бiзнeсy; peфop-
мa сфepи тpyдoвиx вiднoсин; пpoгpaмa зaлyчeн-ня iнвeстицiй; peфopмa дepжaвнoгo фiнaнсoвoгo кoнтpoлю тa бюджeтниx вiднoсин; дeцeнтpaлiзa-цiя тa peфopмa дepжaвнoгo yпpaвлiння; peфop-мa peгioнaльнoí' пoлiтики; peфopмa систeми м-цiaльнoгo зaxистy; пeнсiйнa peфopмa; peфopмa систeми oxopoни здopoв'я; пpoгpaмa пoпyляpи-зaцií' фiзичнoï' кyльтypи тa спopтy; пpoгpaмa здo-poвoгo спoсoбy життя тa дoвгoлiття; peфop-мa oсвiти; peфopмa дepжaвнoï пoлiтики y сфepi нayки тa дoслiджeнь [S]. Цi тa Hrni peфopми тa пpoгpaми yœe e пepшoчepгoвими пpiopитeтa-ми peaлiзaцií' Cтpaтeгií' стaлoгo poзвиткy «Укpaí'-нa - SOSO» i нaпpaвлeнi нa зaбeзпeчeння вiдтвo-peння людськoгo кaпiтaлy нa peгioнaльнoмy piвнi. Пpoтe, дoвгoстpoкoвий xapa^ep, нeстaбiльнiсть зoвнiшньoгo тa внyтpiшньoгo сepeдoвищ o6Ó-мoвлюють нeoбxiднiсть кopигyвaння peфopм тa пpoгpaм, y тoмy числ^ вiдпoвiднo дo Глoбaльниx Цiлeй Cтaлoгo Poзвиткy - SO3O.
Для пpиклaдy, зoкpeмa, y Piвнeнськiй oблaстi peaлiзaцií' oкpeмиx peфopм тa пpoгpaм, нaпpaв-лeниx нa пoкpaщeння фiнaнсyвaння вiдтвopeння людськoгo кaпiтaлy нa peгioнaльнoмy piвнi, спpи-ятимуть тaкi зaxoди:
Poзpoбкa стpaтeгiй poзвиткy peгioнiв тa oб'eднaниx-тepитopiaльниx гpoмaд в кoнтeкстi Дepжaвнoí' стpaтeгií' peгioнaльнoгo poзвиткy, a тa-гаж мiжнapoдниx стpaтeгiчнo opi8нтoвaниx дoкy-мeнтiв з мeтoю пoшyкy oптимaльнoí' фopми зaбeз-пeчeння фyнкцiй мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння чepeз oб'8днaння i пoсилeння лoкaльнoгo piвня yпpaвлiння;
Hapoщyвaння пoдaткoвoгo пoтeнцiaлy з мeтoю збiльшeння влaсниx фiнaнсoвиx peсypсiв [3];
Пepeoсмислeння poлi пpивaтнoгo сeктopy в poзвиткy eкoнoмiки шляxoм ствopeння poбoчиx мiсць, зaбeзпeчeння пoдaткoвиx нaдxoджeнь, виpoбництвa тoвapiв тa пoслyг зa пpийнятни-ми цiнaми, гapaнтiй щoдo сoцiaльнoгo зaxистy тa пeнсiйнoгo зaбeзпeчeння;
Bикopистaння мexaнiзмiв мiсцeвиx зaпoзичeнь тa мiжмyнiципaльнoгo спiвpoбiтництвa з мeтoю peaлiзaцií' шиpoкoгo спeктpy пoвнoвaжeнь мю-цeвими opгaнaми сaмoвpядyвaння;
Bстaнoвлeння звopoтнoгo зв'язку з гpoмaдя-нaми y бюджeтнoмy пpoцeсi зaдля зaбeзпeчeн-ня пpoзopoстi бюджeтy тa yчaстi гpoмaдян y бю-джeтнoмy пpoцeсi [3];
Зaбeзпeчeння фopмyвaння 8динoгo мeнтaль-нoгo пpoстopy.
Biдтвopeння людcькoгo кaпiтaлy в кoнтeкcтi Глoбaльниx Цiлeй Cтaлoгo Poзвиткy
Глoбaльнi Цiлi Cтaлoгo Poз-витку Цiлi Cтaлoгo Poзвиткy в Ó^arni [1] Haпpями peôopM Oчiкyвaнi peзyльтaти
Гapнe здopoв'я (зaбeзпeчeн-ня здopoвoгo спoсoбy життя тa спpияння блaгoпoлyч-чю нaсeлeння ydx вiкoвиx кaтeгopiй) Зaбeзпeчeння дoстyпy yсix кaтeгopiй нaсeлeння дo мeдичниx пoслyг; спpияння зaлyчeнню тa пщгатовц мeдичниx кaдpiв; зaбeзпeчeння дoстy-пу дo бeзпeчниx, дiввиx тa якiсниx мeдичниx пpeпapaтiв тa вaкцин; виявлeння тa пo-пepeджeння pизикiв для здopoв'я, тa тaкoж yпpaвлiння тaкими pизи-кaми нa нaцioнaльнoмy тa peгioнaльнoмy piвняx Зaпpoвaджeння мeдичнoгo стpaxyвaння; збiльшeння бюджeтнoro фiнaнсyвaння галуз^ зaбeзпeчeння зв'язкiв мiж бюджeтними пpoгpaмaми тa пpiopитeтaми poзвиткy дepжaви [З]; встaнoвлeння peфepeнтниx цiн нa лiкapськi зaсoби; викopистaння eфeктивнoro мexaнiзмy вiдшкoдyвaння вapтoстi лiкiв з бoкy дep-жaви (peiмбypсaцiя) Збтьоюння фiнaнсyвaння oxopoни здopoв'я; сoцiaльнa спpaвeдливiсть тa фiнaнсoвий зaxист rpoмaдян; знижeння цiн нa мeдичнi пpeпapaти pинкoвими мeтoдaми; пiдвищeння якoстi мeдич-ниx пoслyr; пpoфiлaктикa xвopoб тa вeдeння здopoвoro ^o-сoбy життя; пiдвищeння сepeдньoï тpивaлoстi життя людeй
Якiснa oсвiтa (зaбeзпeчeння всeoxoплюючoï тa якiснoï зaгaльнoï oсвiти тa зaoxoчeння дo нaвчaння yпpoдoвж життя yсix кaтeгopiй нaсeлeння) Зaбeзпeчeння piвниx мoжливoстeй для oï-pимaння бeзкoштoвнoï якiснoï пoчaткoвoï тa сepeдньoï oсвiти; дoстyп дo якiснoï пpoфeсiйнoï тexнiчнoï тa вищoï oсвiти; пpaцeвлaштyвaн-ня тa зaлyчeння дo пiдпpивмницькoï дiяльнoстi; пoкpaщeння мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи нaвчaльниx зaклaдiв, ïx мoдepнiзaцiя Bпpoвaджeння сepeдньoстpoкoвoro бюд-жeтнoro плaнyвaння [З]; Бюджeтнa дeцeнтpaлiзaцiя шляxoм зa-бeзпeчeння чiткoro poзпoдiлy пoвнoвa-жeнь i peсypсiв [З]; фiнaнсyвaння oсвiти шляxoм зaлy-чeння кoштiв бюджeтниx, кpeдитниx, iнвeстицiйниx, гpaнтoвиx мexaнiзмiв; oбфyнтyвaння вapтoстi пiдroтoвки oднoгo yчнi (стyдeнтa); зaпpoвaджeння зaсaд ви^ито!' тa спpaвeдливoï кoнкypeнцiï мiж o^miiv^ зaклaдaми; зaстoсyвaння пpoeктiв пyблiчнo-пpивaт-нoгo пapтнepствa нa perioнaльнoмy piвнi Збтьоюння фiнaнсyвaння oсвiти тa eфeктивнe ви-кopистaння кoштiв; мoдepнiзaцiя пpoфeсiйнo-тexнiчнoï oсвiти; зaбeзпeчeння якoстi вищoï oсвiти; кoмepцiaлiзaцiя peзyльтaтiв нayкoвиx дoслiджeнь; iннoвaцiйний poзвитoк eкoнoмiки; зpoстaння BBП
Пoдoлaння бiднoстi Зaбeзпeчeння спpaвeдли-вoгo poзпoдiлy peсypсiв; зaпpoвaджeння систeми aдpeснoгo сoцiaльнoгo зaxистy piзниx кaтeгopiй нaсeлeння; зaбeзпeчeння piвнoгo дo-ступ дo фiнaнсoвиx пoслyг Üнoвлeння сoцiaльниx стaндapтiв i нopмaтивiв нaдaння rapaнтoвaниx дep-жaвoю пoслyr тa poзpaxyнoк ïx вapтoстi [З]; зaбeзпeчeння нaлeжнoro piвня зapoбiтнoï плaти фaxiвцiв тa висoкoквaлiфiкoвaнoï poбoчoï сили; пiдтpимкa мaлoro тa сepeдньoro бiзнeсy; ^pexfl дo aдpeснoï rpoшoвoï дoпoмorи [З] Пoдoлaння poзpивi мiж дyжe бaraтими i дyжe бiдними; фopмyвaння тa poзвитoк сepeдньoгo клaсy
Cпpияння CTa-лoмy poзвиткy сiльськoгo гoспoдapствa Зaлyчeння iнвeстицiй у poзвитoк iнфpaстpyктypи сeлa, нayкoвиx дoслiджeнь у сфepi сiльськoгo ro-спoдapствa, poзвитoк тexнoлoriй; Hapoщeння сiльськoroспoдapськoro виpoбництвa Poзвитoк мepeжi зaклaдiв oxopoни здopoв'я; poзвитoк сoцiaльниx пoслyr у стьськм rpoмaдi; poзвитoк сфepи зaйнятoстi нaсeлeння в perioнax; poзшиpeння пepeлiкy poбiтничиx пpoфeсiй з ypaxyвaнням пoтpeб нaсeлeн-ня; спpoщeння yмoв дoстyпy альсь^^ нa-сeлeння дo фiнaнсoвиx peсypсiв Пiдвищeння piвня кoнкypeнтoспpoмoжнoстi perioнiв зa paxyнoк poз-витку сiльськиx тepитopiй; пoлiпшeння мeдичнoro oбслyroвyвaння; дoстyп сiльськoro нaсe-лeння дo сoцiaльниx пo-слуг тa пiдвищeння piвня життя; пoпyляpизaцiя пpoeктiв зaлyчeння мiжнapoднoï тexнiчнoï дoпoмorи для виpiшeння питaнь poз-витку сiльськиx тepитopiй
Гiднa пpaця тa eкoнoмiчнe зpoстaння Зaraльнa пoвнa тa пpo-дyктивнa зaйнятiсть; riднi yмoви пpaцi тa oплa-ти; зaбeзпeчeння oxopoни тpyдoвиx пpaв Cтимyлювaння poбoтoдaвцiв дo ствopeн-ня нoвиx poбoчиx мiсць; ствopeння спpиятливиx уюв для poзвит-ку i сaмopeaлiзaцiï мoлoдi Cтвopeння цiлiснoï систeми нeфopмaльнoï oсвiти; пiдтpимкa мoлoдi у пpaцeвлaштyвaннi; poзвитoк мoлoдiжнoгo пiдпpивмництвa
Джeрeлo: cклaдeнo aвтoрaми [1-17].
Така практика вщповщае процесам децентралг зацм' в кра'нах бвропейського Союзу, як гарантують надання громадянам низки соцГальних послуг на певному р1вы i тим самим створюють р1вы стартов! умови для уск категорГй населення з рГзних регюыв.
Очевидними перевагами децентралГзацм' для оргаыв мюцевого самоврядування е посилення фНансовоТ автономм'; оптимГзацГя видатюв мю-цевих бюджет^ на фнансування освГти, охоро-ни здоров'я та соцГального захисту; пщвищення економГчно''' ефективност та вщкритост управ-лНських р0ень; створення умов для економнно!' конкуренцм' мГж репонами та населеними пунктами; забезпечення спГвпрац оргаыв мюцево-го самоврядування з приватним сектором тощо. Ризики децентралГзацм', як правило, пов'язан з пщвищенням територГальних асиметрГй у розвитку, зменшенням макроекономГчно''' стабтьностГ, конфлктом НтересГв рГзних ланок управлНня [7].
Пщсумовуючи викладене, доходимо таких ви-chobkîb:
Людський каттал е активом, тому що приносить дохщ в процеа використання. Формування та розвиток людського капгталу залежить вщ прюритетГв Ндивща, його матерГальних можпивостей, мораль-них зисюв, свппгляду та загального рГвня культури, а також за умов «розпорошеного» у простор! та час! фнансування освГти, охорони здоров'я, соцально-го захисту. Людський капрал зношуеться фГзично та морально, змНюе вартють, що впливае на ефек-тивнють використання змобозованих фНансових ресурав. Для домогосподарств, суб'ектв господа-рювання, регюыв та кра'ни складов! та чинники розвитку людського капгталу е неоднаковими; неодна-ковим е i економнний та соцальний ефекти.
Держава за допомогою правових, економнних, адмУстративних та пропагандистських метода формуе комфортне мкро- та макросередовище для вщтворення людського капралу.
Усп0не проведення державно''' полГтики у сферах, де вщбуваеться вщтворення людського кат-талу, передбачае врахування таких Глобальних Цг лей Сталого Розвитку, як забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю населення уск вкових категорГй; забезпечення всеохо-плюючо''' та якюно!' загально''' освГти та заохочення до навчання упродовж життя усГх категорГй населення; подолання бщност; сприяння сталому роз-витку с!льського господарства; забезпечення г!д-но''' прац та економГчного зростання.
3 метою покращення фнансування вщтворення людського капралу на регюнальному р1вн1 за-пропоновано комплекс захода (розробка страте-пй розвитку репоыв та об'еднаних територ1альних громад; нарощування податкового потен^алу; пе-реосмислення ролi приватного сектору в розвитку економки; використання механiзмiв мiсцевих запозичень та мiжмунiципального ствробп"ни-цтва з метою реалiзацií широкого спектру повно-важень мiсцевими органами самоврядування; встановлення зворотного зв'язку з громадянами у бюджетному процесс забезпечення формування единого ментального простору).
Список використаних джерел
1. Umi Сталого Розвитку 201 6-2030 [Електро-нний ресурс] // Самiт ООН для прийняття Порядку денного в галузi розвитку на перiод пiсля 2015 року, 25.09.2015 р., Нью-Йорк. - 2015. - Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku.
2. Про Стратепю сталого розвитку «Укра'на - 2020» [Електронний ресурс] // Указ Президента Укра'ни вщ 12.01.2015 р. № 5/2015. - 2015. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5Z2015.
3. Стратепя реформування системи управлЫня державними фЫансами на 2017-2021 роки [Електронний ресурс] // Розпорядження КабЫету МУ-стрiв Укра'ни вiд 08.02.2017 р. № 142-р. - 2017. -Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ cardnpd?docid=249797370.
4. Бiлецький О.В. Формування i використання людського капiталу в иновацмнм економiцi: автореф. дис.. на здобут-тя наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.07. - Донецький нацюнальний унiверситет. - Вiнниця. - 2016. - 20 с.
5. Гршнова О. Людський каттал в умовах кризи: оцЫка i пошук можливостей збереження / О. Грш-нова, С. Дмитрук // Вюник Ки'вського нацюнально-го унiверситету iменi Тараса Шевченка, Економiка. 5 (170). - 2015. - С. 11-16. - С. 16.
6. Давидюк Т.В. Трудовi ресурси, трудовий потенцЬ ал, робоча сила, людський каттал: взаемозв'язок ка-тегорiй / Т.В. Давидюк // Вюник ДЖТУ. - 2009. -№ 1 (47). - С. 32-37., с. 35.
7. Данилишин Б. Децентралiзацiя у кра'нах £С: уроки для Укра'ни / Б. М. Данилишин, В. В. Пилитв // Реп-ональна економка. - 2016. - № 1. - С. 5-11.
8. Краус Н.М. Становлення Ыновацмно''' економки в умовах Ыституцюнальних змiн / Н.М. Краус. - Ки'в: 0УЛ, 2015. - 596 с., с. 217-218.
9. Людський розвиток в Укра'У: ¡нновацмний вим1р : кол. моногр. / за ред. Е. М. Л^ановоТ ; 1н-т демогра-фп та соц. досл¡дж. НАН УкраТни. - К., 2008. - 383 с.
10. Мельничук Д.П. Людський каглтал: пр¡оритети модерн¡зац¡Т сусптьства у контекст¡ пол¡пшення якос-т життя населення : монограф¡я / Д.П. Мельничук. -Житомир : Полюся, 2015. - 564 с.
11. Павлюк К.В. Медичне страхування як форма фЬ нансування медичних послуг / К.В. Павлюк, О.В. Степанова // Економка суб'ектю господарювання. -2014. - № 3(35). - С.162-171.
12. Свистун Л. Стратегии засади забезпечення сталого розвитку економки УкраТни / Л.А. Свистун, А.А. Рожко // «Молодий вчений». - № 12 (39). - 2016. - С. 861-869.
13. Сидор I. П. ФЫансування пщготовки кадрю в Укра-W : ¡нвестицмноЧнновацмний потенцгал [Текст] / 1.П. Сидор // Ф¡нансова полггика ¡нвестицмноЧнновацм-ного розвитку УкраТни : монографи / В.Г. Дем'янишин, 1.С. Гуцал, О.П. Кириленко, Т. О. Юзима ; за ред. В.Г. Дем'янишина. - Терноп¡ль : ТНЕУ, 2014. - С. 264-274.
14. Цо Сталого Розвитку в Укран Нац¡ональн¡ Консультаций - Режим доступу: http://www.un.ong.ua/ua/ publikatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/3929-tsili-staloho-nozvytku-v-uknaini-natsionalni-konsultatsii
15. Becken G. S. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education / G. S. Becken. - 3rd ed. - Chicago, IL : University of Chicago Press, 1993. - 390 p.
16. Schultz T. Investment in Human Capital. The Role of Education and of Research / T. Shultz. - N. Y. : The Free Press ; L. : Collier-Macmillan Limited, 1971, XII, 272 p.
17. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. - http://www.un.org/ga/ search/view_doc.asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
References
1. Tsili Staloho Rozvytku 2016-2030, available at: http:// www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-stalo-ho-rozvytku, (Accessed 25 September 2015), (in Ukr.).
2. The Prezydent of Ukraine (2015), «Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020», available at: http:// zakon3.rada.gov.ua/lavs/shov/5/201 5 (Accessed 12 January 2015), (in Ukr.).
3. Cabinet of Ministers of Ukraine (2017), «Stratehiia reformuvannia systemy upravlinnia derzhavnymy finans-amy na 2017-2021 roky», available at: http://www. kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249797370 (Accessed 8 February 2017), (in Ukr.).
4. Bilets'kyj, O.V. (2016) «Formuvannia i vykorystannia liuds'koho kapitalu v innovatsijnij ekonomitsi», Ph.D. The-
sis, Money, finance and credit, Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine, (in Ukr.).
5. Hrishnova, O. and Dmytruk, S. (2015), «Liuds'kyj kapital v umovakh kryzy: otsinka i poshuk mozhlyvostej zberezhennia», Visnyk Kyivs'koho natsional'noho uni-versytetu imeni Tarasa Shevchenka, Ekonomika. Vol. 5(170), 11-16, (in Ukr.).
6. Davydiuk, T.V. (2009), «Trudovi resursy, trudovyj potentsial, robocha syla, liuds'kyj kapital: vzaiemozv''iazok katehorij», Visnyk DZhTU, Vol. 1(47), 32-37, (in Ukr.).
7. Danylyshyn, B. M. and Pylypiv, V.V. (2016), «Det-sentralizatsiia u krainakh YeS: uroky dlia Ukrainy», Rehional'na ekonomika. Vol. 1, 5-11, (in Ukr.).
8. Kraus, N.M. (2015), Stanovlennia innovatsijnoi eko-nomiky v umovakh instytutsional'nykh zmin,TsUL, Kyiv, Ukraine, (in Ukr.).
9. Libanova, E. M. (2008) Liuds'kyj rozvytok v Ukraini: innovatsijnyj vymir : [Human development in Ukraine: innovative dimension], In-1 demohrafii ta sots. doslidzh. NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine, (in Ukr.).
10. Mel'nychuk, D. P. (2015) Liuds'kyj kapital: priory-tety modernizatsii suspil'stva u konteksti polipshennia iakosti zhyttia naselennia [Human capital: priorities for the modernization of society in the context of improving the quality of life], Polissia, Zhytomyr, Ukraine, (in Ukr.).
11. Pavliuk, K.V. and Stepanova, O.V. (2014), «Health insurance as a form of financing medical services», Ekonomika sub'iektiv hospodariuvannia. Vol. 3(35), 162171, (in Ukr.).
12. Svystun, L. and Rozhko A. (2016) «Stratehichni za-sady zabezpechennia staloho rozvytku ekonomiky Ukrainy», «Molodyj vchenyj». Vol. 12(39), 861-869, (in Ukr.).
13. Sydor, I. P. (2014) «Finansuvannia pidhotovky kadriv v Ukraini: investytsijno-innovatsijnyj potentsial», «Finanso-va polityka investytsijno-innovatsijnoho rozvytku Ukrainy : monohrafiia», Ternopil', TNEU, 264-274, (in Ukr.).
14. Tsili Staloho Rozvytku v Ukraini: Natsional'ni Konsul'tatsii, available at: http://www.un.org.ua/ua/pub-likatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/3929-tsili-staloho-rozvytku-v-ukraini-natsionalni-konsultat-sii, (Accessed 25 September 2015), (in Ukr.).
15. Becker, G. S. (1993). Human Capital: Th eoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago, IL: University of Chicago Press.
16. Schultz, T. (1971). Investment in Human Capital. The Role of Education and of Research. N. Y.: The Free Press, L.: Collier-Macmillan Limited.
17. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development, available at: http://www.un.org/ ga/search/view_doc.asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
