CC BY
51
О.С. Ларш, М.Л. Кирилюк, О.Е. Третяк, Л.В. Щекатурова, О.Я. Гирявенко, В.Б. Доготар, A.G. Бикова
ОСТЕОПОРОЗ: ВПЛИВ В1КУ, СТАТ1, ОЖИР1ННЯ ТА ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
Остеопороз (ОП) - це метаболтне захворюван-ня скелета, що характеризуется прогресуючим зниженням кктково''' маси (КМ) в одиниц об'ему кктки вщносно нормального показника в оаб вщповщноТ стат та в1ку, порушенням м1кроарх1-тектошки кктково''' тканини з1 збтьшенням крих-косп ккток i ризику Т'х перелом1в вщ м^мально''' травми або нав^ь без не'Т [36]
Ремоделювання кiстки е динамiчним вк-залеж-ним процесом. У пубертатний i постпубертатний перiоди КМ активно збтьшуеться, досягаючи свого максимального значення (тка) у середньому до 20-30 роюв. Потiм настае перiод деяко'Т рiвноваги, коли щiльнiсть кiстки залишаеться постшною. Пiкова КМ - один iз головних чинникiв, що визна-чають темпи вдового зниження КМ. IV варiативнiсть залежить вiд багатьох причин, включаючи генетичы, гормональнi, особливостi харчування, фiзичноТ активностi та рiзнi чинники довктля. Фiзiологiчне зниження КМ розпочинаеться з 35 роюв i рiзко зростае у першi 5-10 роюв пiсля настання менопау-зи, досягаючи 2-3% на рк. 3 65-70 роюв темпи втра-ти КМ знижуються, складаючи усього 0,3-0,5% на рк [36]. До 80 роюв кiсткова тканина у жiнок зменшуеться у середньому на 30% [72]. Отже, структурно-функцюнальний стан кктково''' тканини у перюд постменопаузи визначаеться рiвнем тко-во''' КМ, досягнутим у молодi роки, а також дiею зовнiшнiхi внутрiшнiх чинникiв, що сприяють над-мiрнiй ü' втратi [20].
На думку низки дослщниюв, у розвинених кражах свпу це захворювання набуло характеру «безмовно''' епщемп» [43, 68, 91]. Так, у США з насе-ленням близько 240 млн. оаб у 18,6 млн. виявлено зниження мжерально''' щтьносп кктково''' тканини (МЩКТ); вiд ОП страждають понад 8 млн. жшок (21% - у в^ 50 роюв i бiльше) i понад 2 млн. чолов^в. У 50% випадюв пацiенти з переломами стають жвалщами, що вимагае значних матерiаль-них витрат i стороннього догляду. Витрати на лiкування остеопоротичних переломiв у США скла-
дають 13,8 млрд. доларiв на рiк [58]. У £врот загаль-на кiлькiсть остеопоротичних переломiв у чоловiкiв i жжок становить 2,7 млн., а прямi витрати на 'х лiкування - 36 млрд. евро. ОП виявляеться приблиз-но у 6% чолов^в i 21% жiнок вiком 50-84 роюв. Його поширенiсть серед чолов^в вiком 50 рокiв у 3 рази нижча порiвняно з вщповщним показником у жiнок [78]. 3а даними росшських вчених, близько 30,5-33,1% жжок у в^ 50 роюв i бiльше страждають на ОП, у 24% iз них спостеркаеться принаймнi один клiнiчно виражений перелом [23, 26].
В Укра1ш, за результатами дослщжень струк-турно-функцiонального стану кктково''' тканини у жжок вком 20-89 роюв, ОП виявлено у 13% жжок у вковш грут 50-59 рокiв, у 25% - у грут 60-69 рокiв, у 50% - у грут 70-79 роюв та у 53% - у грут 8089 роюв [15, 25, 31]. Серед жжок, яю перенесли кiстковi переломи, ОП виявляеться у 70% випадюв.
Протягом останых рокiв обГрунтовано провiд-ну роль статевих гормошв, надто естрогену, в регуляци кiсткового ремоделювання. 1з настанням менопаузи в органiзмi зменшуеться ктьккть естрогену, внаслiдок чого знижуеться щтьнкть кiсток (на 2-3% щороку), що й призводить до ОП. Настання постменопаузи негативно впливае на стан кктко-вого метаболiзму, провокуючи зниження МЩКТ. Внаслщок цього у 25-40% жжок розвиваеться пост-менопаузний остеопороз (ПМОП). ОП вражае вщ третини до половини вах жжок у постменопаузний перюд. На даний час у свт його дiагностовано при-близно у 200 млн. жжок [61].
Як вщомо, збтьшення ризику розвитку ОП i частоти переломiв у жiнок у ^мактери передусiм пов'язано зi зниженням функцп гонад, наслiдком якого е вщносний дефiцит естрогену. Дефiцит естрогену призводить до зменшення жпбування остеокласпв i зниження активностi остеобластiв, пщвищенню чутливостi кiсткових клiтин до дм паратирео'дного гормону (ПТГ), прорезорбтивних цитокЫв (iнтерлейкiн-1, iнтерлейкiн-6, iнтерлей-кiн-11, чинник некрозу пухлин а тощо), що сприяе
прискоренню та вГдокремленню процесГв кГстко-вого ремоделювання [30]. Отже, прямий ефект естрогену обумовлено дГею на специфГчнГ рецепто-ри остеокластГв, за рахунок чого вГдбуваеться пригнГчення |'х резорбтивно''' функцГ''. Опосередко-вана дГя естрогену на кГстку реалГзуеться за рахунок впливу на кальцГевий гомеостаз. Вона здГйснюеться шляхом зменшення чутливостГ кГстково''' тканини до дм ПТГ, а також стимуляцГ'' синтезу кальцитонГну та кальцитрГолу, завдяки чому забезпечуеться адекватна абсорбцГя кальцГю в кишечнику [5, 82]. Тобто, губчаста речовина кктковоТ тканини е своерГдним органом-мГшенню для статевих гормонГв [32].
Захисна дГя естрогену на кГстку рГзко знижуеться у зв'язку з припиненням функцГ'' яечникГв у клГ-мактеричний перГод. ВнаслГдок цього значно зро-стае втрата кГстками мГнералГв, у першу чергу кальцГю, вГдбуваеться втрата цГло''' трабекули та трабекулярно''' мережГ, зростае крихкГсть кГсток, розвиваеться ОП [30].
МеханГзм розвитку вищенаведених змГн пГд впливом зменшення концентрацГ' естрогену за-лишаеться нез'ясованим. 1снують данГ, що свГдчать про наявнГсть рецепторГв естрогену в остеобластах, подГбнГ ж рецептори можуть бути в остеокластах. Припускають, що ефекти естрогену опосеред-ковуються змГнами концентрацГ' системних або локальних чинникГв, трансформуючих чинникГв росту та ¡нсулГноподГбних чинникГв росту. Разом ¡з дефГцитом естрогену, патогенез ПМОП включае й ¡ншГ ланки (за участю вГтамГну Э3, ПТГ, кальцитонГ-ну). За вГдсутностГ естрогену кГстка бГльше схильна до резорбуючо''' дм ПТГ, зниження активностГ 1а--гГдроксилази, внаслГдок чого порушуеться про-дукцГя кальцитрГолу нирками. Враховуючи, що ест-рогени запобГгають втратГ кГстково''' тканини, 'х за-стосування показано Г жГнкам, хворим на дГабет [1].
ПМОП характеризуеться високим кГстковим обмГном з ¡нтенсивними процесами кГстково''' резорбцГ'' на тлГ нормального або пГдвищеного кГсткоутворення. Характерною особливГстю ПМОП е переважне ураження трабекулярно''' кГстково''' тканини. У зв'язку з цим найуразливГшими дГлянками е хребет, що на 95% складаеться з трабекулярно''' кГстки, Г дистальний вГддГл променево''' кГстки [26].
Системний остеопороз вГдносять до пГзнГх об-мГнно-ендокринних проявГв постменопаузи. Сумар-ний ризик остеопоротичних переломГв для жГнок вГком вГд 50 рокГв складае 39,7%. ДанГ ВООЗ свГдчать, що кГлькГсть лГжкоднГв на рГк для жГнок у постмено-паузний перГод з остеопоротичними переломами проксимального вГддГлу стегново''' кГстки перевищуе
даний показник для таких захворювань, як рак молочно''' залози, гострий ¡нфаркт мГокарда, хронГчнГ захворювання легенГв, цукровий дГабет тощо.
З метою оцГнки структурно-функцГонального стану кГстково''' тканини та дГагностики ОП у жГнок у постменопаузний перГод використовують рГзнГ методики: одно- й двофотонну рентгенГвську абсорб-цГометрГю, кГлькГсну комп'ютерну томографГю, рентгеностеоденситометрГю, антропометричнГ, морфометричнГ, псто-морфометричш методи тощо [27].
«Золотим стандартом» у визначеннГ МЩКТ е двохенергетична рентгенГвська абсорбцГометрГя (Эиа! Епегду Х-гау Absorbtiometry, ЭЕХД). ДослГд-ження МЩКТ дозволяе встановити дГагноз ОП, оцГнити його тяжкГсть Г ризик переломГв. МЩКТ вимГрюють у проксимальному вщдГлГ стегна (шийка стегново''' кГстки, дГлянка Варда, великий вертел, сумарний показник) Г поперековому вщдГлГ хребта И-Ь4. Разом з абсолютними показниками щГльносп кГстки у результатах денситометрГ'' обчислюються Т- Г 7-критери у вГдсотках Г величинах стандартного вГдхилення (БЭ). Т-критерГй - це кГлькГсть стандар-тних вГдхилень вГд середнього значення МЩКТ здо-рових осГб вГком 20-40 рокГв. 7-критерГй оцГнюеться порГвняно ¡з середнГми значеннями, нормативними для цього вГку та статГ. За рекомендации ВООЗ, дГагноз ОП встановлюеться на пГдставГ результатГв визначення МЩКТ методом ЭЕХД з використанням Т-критерГю (табл. 1) [46].
Таблиця 1
Критерп зниження мшеральноТ щшьносп кктковоТ тканини у жшок у постменопауз1 (ВООЗ) [46]
Категор1я Значення Тчндексу
Норма > -1
ОстеопенГя < -1 г > -2,5
ОП < -2,5
ОП (тяжкий) < -2,5 + 1 г бгльше переломгв кгсток
За даними двохенергетично'' рентгенГвсько''' абсорбцюметри, ОП на рГвнГ шийки стегново''' кГстки виявляеться в 11% жГнок укра'нсько''' популяцГ'', на рГвнГ хребта та передплГччя - вщповщно у 20% Г 24%. Причому МЩКТ на рГвнГ хребта у жГнок 50-59 рокГв укра'|'нсько'|' популяцГ'' е нижчою порГвняно з вибГрками жГнок США та ПГвнГчно''' £вропи, що мож-на пояснити недостатньою профГлактикою втрати кГстково''' тканини в укра'нських жГнок у пре- та постменопаузний перГоди. Втрата КМ розпочи-
наеться у жшок приблизно з 35-40 рокт ¡ становить 0,5-1% на р1к; ¡з настанням менопаузи, а також у перш1 3-5 рок\в постменопаузи цей показник зро-стае до 3-7% на р\к. Отже, у перш\ роки постменопаузи ж\нка може втратити до 9-35% КМ. У чотирьох ¡з 10 ж\нок трапляеться один або б\льше остеопоротичних перелом\в протягом життя [25, 31].
До чинник\в ризику ПМОП, окр\м загальних чинник\в ризику ОП, в\дносять: етн\чну прина-лежн\сть (б\ла раса); п\зне менархе (п\сля 16 рок\в); ранню або передчасну менопаузу (до 40-45 рок\в); пер\оди аменоре'Г та/або ол\гоменоре'|'; непл\дн\сть (ановуляц\ю); овар\ектом\ю у молодому в\ц\; б\льше трьох ваг\тностей \ полог\в у репродуктивному в\ц\; тривал\ пер\оди лактаци [4].
Вплив конституц\ональних чинник\в на показ-ники МЩКТ у загальн\й популяци добре вивчено. В\к е найважлив\шою детерм\нантою, що визначае щ\льн\сть кктково''' тканини. 1нш\ чинники, так\ як рання менопауза й аменорея у ж\нок, д\ета з малим вм\стом кальц\ю, захворювання кишечника, що пригн\чують кишкову абсорбц\ю кальц\ю, тривале використання кортикостеро'''д\в, спадков\сть, кур\н-ня тютюну, вживання алкоголю й кави, малорухо-мий спос\б життя, низька маса т\ла, стать, також роблять св\й внесок у темпи розвитку зниження щ\льност\ кктково''' маси [2]. У досл\дженн\ В.В. Ману-ленко \ сп\вавт. [17] найб\льше на розвиток ОП впли-вали не ц\ чинники, а тривал\сть \ компенсац\я цукрового д\абету (ЦД) 2-го типу.
В\домо, що поширен\сть ЦД та остеопорозу зростае у старших в\кових групах, причому захворювання мають статев\ особливост\. У досл\дженн\ Е.В. Дробот \ сп\вавт. [29] було оц\нено чинники ризику (ЧР) остеопорозу та ЦД 2-го типу у 55 ж\нок постменопаузного в\ку. Дуже високий ризик розвитку ОП мали 37% ж\нок, високий - 31%, серед-н\й - 18% \ лише 13% - низький. Оц\нка окремих ЧР показала, що серед них значуще м\сце пос\дають: наявн\сть симптом\в менопаузи - 70%, в\к понад 55 рок\в - 45%, зменшення росту пац\енток - 41%, переломи в анамнез\ - 35%, спадкова обтяжен\сть щодо остеопорозу - 18%, штучна менопауза - 17%. Досить важливими виявилися повед\нков\ ЧР: низька ф\зична активн\сть - 26%, недостатн\сть молоч-них продукт\в у рац\он\ - 24%, використання голоду з метою зниження маси т\ла - 20%. Оц\нка зв'язаност\ ступеня ризику ОП \ ЦД показала, що злегка п\дви-щений, пом\рний, високий \ дуже високий ризик ЦД поеднувалися з високим \ дуже високим ризиком розвитку ОП, у той час як за низького ризику ЦД переважав \ низький ризик розвитку ОП. Автори
вважають [29], що ранн\й початок проф\лактики ускладнень кл\максу дозволяе призупинити форму-вання ст\йких зм\н як ендокринно''', так \ кктково''' систем.
Втрата к\сткових м\неральних компонент\в \ подальша зм\на кктково''' тканини е одним ¡з хрон\чних ускладнень ЦД [28]. Водночас, якщо наявн\сть ЦД 1-го типу (ЦД1) визнано одним ¡з чинник\в ризику розвитку остеопен\й, причиною появи вторинного остеопорозу [16], то питання щодо остеопени за ЦД 2-го типу (ЦД2) дос\ залишаеться предметом наукових дискус\й [22].
В\домо, що у пац\ент\в ¡з ЦД1, як ж\нок, так \ чолов\к\в, вщзначаеться зниження МЩКТ, наслщ-ком чого е високий ризик переломт [44, 84]. За даними низки дослщжень, у пацкнтт ¡з ЦД1 вияв-ляються нижч¡ показники МЩКТ у дтянц стегна та поперековому вщдЫ хребта пор¡вняно з контролем [83, 95]. Когортне дослщження виявило у жшок ¡з ЦД1 збтьшення ризику перелому стегна у 12 разт пор¡вняно з ж¡нками без дебету [79].
За даними л^ератури, за ЦД2 зм¡ни МЩКТ знач-но част¡ше трапляються у жшок, а остеопентний синдром за ЦД1 виявляеться з однаковою частотою в оаб обох статей [7, 8, 50]. За порушення овар^льно''' функци у жшок ¡з ЦД обох типт зниження МЩКТ спостеркаеться часпше, н¡ж у чоло-в¡к¡в [41, 96]. 1снують також повщомлення про виникнення д^бетично'Г остеопени у молодих жшок ¡з нормальною репродуктивною функцию [12]. Використання оральних (естроген/гестагенних) контрацептивт пац¡ентками з ЦД2 позитивно коре-лювало з МЩКТ хребта [45], а в раз¡ отримання замкно''' гормонально''' терапи у жшок ¡з ЦД2 у перюд постменопаузи заф^совано зниження маркерт резорбцГ'' к¡стки [40].
У дослщженнТ Ракк V. ¡ сп¡вавт. [50], що включало пацкнтт ¡з ЦД обох тип¡в, р¡вн¡ естрадюлу, C-терм¡нального телопептиду колагену I типу, ¡ндекс маси т¡ла та чоловта стать (як протектор-ний чинник) були постшно й незалежно взаемо-зв'язан¡ з МЩКТ у дтянках передпл¡ччя та стегна й обумовлювали >50% загально''' вар¡ативност¡ МЩКТ у цих дтянках. Встановлено, що низький ртень естрад¡олу незалежно в¡д стат може вести до розвитку д^бет-асоцтованого ОП [50].
Водночас у пацТенлв ¡з ЦД2 дан¡ про стан кктково''' тканини та ризик переломТв е супереч-ливими [47, 85]. У низц досл¡джень було виявлено майже двократне збтьшення ризику перелому стегна у жшок ¡з ЦД2 портняно з контролем [79]. У дослщженш УаШги Б. Т сп¡вавт. виявлено нижч¡
пoкaзники MЩKT y пpoкcимaльнoмy вщдЫ cтeгнa пopiвнянo з кoнтpoлeм [56]. За даними пoпyля-цiйнoгo дocлiджeння [92], y пaцieнтiв iз ЦД2 o6ox cтaтeй вiдзнaчaeтьcя вищий pизик пepeлoмy cтeгнa пopiвнянo з кoнтpoлeм. Пpoтe в iншиx дocлiджeнняx бyлo виявлeнo виcoкi пoкaзники MЩKT y xpeбцяx бeз cyттeвoгo збiльшeння pизикy пepeлoмiв y чoлo-вiкiв i ж^к iз ЦД2 [90]. Taкoж за peзyльтaтaми oбcтeжeння 1S7 пaцieнтiв iз ЦД2 бyлo вiдзнaчeнo бiльшi пoкaзники MЩKT y дiлянцi шийки crema та низький pизик пepeлoмy xpeбцiв [47]. У пoпyляцiй-нoмy дocлiджeннi, в якoмy бpaли yчacть 1964 пaцieн-ти iз ЦД2, бyлo виявлeнo збiльшeння pизикy пepe-лoмiв лишe чepeз 10 po^ cпocтepeжeння, пpичoмy нe бyлo вcтaнoвлeнo кopeляцi''' aнi з oжиpiнням, ан з тpивaлicтю тepaпi''' [62]. Дo чинникiв poзвиткy OП y xвopиx на ЦД2 тaкoж вiднocять вк, нaявнicть пepe-лoмiв в aнaмнeзi та тpивaлe пpиймaння rap™^ cтepoï'дниx пpeпapaтiв, а пpoтeктopними чинника-ми називають фiзичнy aктивнicть i нaдмipнy Macy тiлa [62]. За peзyльтaтaми пopiвняння пaцieнтiв iз ЦД1 i ЦД2 виявлeнo, щo MЩKT y дшянц пpoкcи-мaльнoгo вiддiлy crama e знaчнo нижчoю y пaцieнтiв iз ЦД1 [51].
Знижeний кicткoвий мeтaбoлiзм i змiнeнa фун-к^я ocтeoблacтiв e eтioлoгiчними чинниками дiaбe-тичнoï' ocтeoпeнi'''. Пoкaзaнo, щo ^улш нe впливae на кicткoвy peзopбцiю, aлe cтимyлюe cинтeз ккт-кoвoï' мaтpицi, y зв'язку з чим e oдним iз вaжливиx гopмoнiв, щo мoдyлюють нopмaльний кicткoвий piCT [44]. Гopмoнaльний кoнтpoль pocтy та poзвиткy кicткoвoï' тканини, ïï peaкцiя на piзнi cтимyли зaлe-жать вщ eнepгeтичнoгo oбмiнy, щo зaбeзпeчyeтьcя iнcyлiнoм та iншими пeптидaми з iнcyлiнoпoдiбнoю aктивнicтю [69].
За ЦД2 cпocтepiгaeтьcя знижeння piвня бiлкa, який зв'язye cтaтeвi CTepoï^, i пiдвищeння piвня чoлoвiчиx i жiнoчиx cтaтeвиx гopмoнiв, щo cпpaв-ляють aнaбoлiчний вплив на кicткy [54]. У тpи-вaлoмy пpocпeктивнoмy дocлiджeннi [4S] (пЦД1=46, пЦД2=63) y пaцieнтiв iз ЦД1 змeншeння iнтeнcив-нocтi кicткoyтвopeння пpизвoдилo дo yпoвiльнeння нaбиpaння KM y пepioд pocтy, мeтaбoлiчнi eфeкти гiпepглiкeмi''' - дo пocилeння peзopбцi''' та втpaти кicткoвoï' мacи y мoлoдиx, а низький piвeнь ккт-кoвoгo oбмiнy за ЦД2 oбyмoвлювaв yпoвiльнeння пoв'язaнoï' з вiкoм втpaти MЩKT [4S]. Цe yпoвiльнeнe peмoдeлювaння кicтки, щo вiдoбpaжaeтьcя вiднoc-ним пiдвищeнням MЩKT, тaкoж мoжe пpизвoдити дo нaкoпичeння мiкpoyшкoджeнь i пiдвищeння p^ зику пepeлoмiв.
Kлючoвим чиннигам poзвиткy ocтeoпopoзy за
ЦД e дeфiцит iнcyлiнy - гiпoiнcyлiнeмiя, яка запус кae низку пaтoлoгiчниx пpoцeciв, щo пpизвoдять дo знижeння KM. Biдoмo, щo iнcyлiн cтимyлюe бiocинтeз бiлкa, тpaнcпopт aмiнoкиcлoт, picт ^тин y ткани-нax, cпpaвляe aнaбoлiчнy дiю на мeтaбoлiзм ккт-кoвoï' тканини та пpямий cтимyлюючий вплив на cинтeз кoлaгeнy та гiaлypoнaтy. Iнcyлiн пocилюe вcмoктyвaння кaльцiю в кишeчникy, cпpияe збть-шeнню зaxoплeння aмiнoкиcлoт i включeнню ïx y к^т^ву тканину, пiдвищye кiлькicть ocтeoблacтiв [52]. Iнcyлiн e нeoбxiдним для пiдтpимки та зaбeз-пeчeння пpoцeciв дифepeнцiювaння клiтин oa"eo-блacтичнoгo pядy, ïx здaтнocтi вiдпoвiдaти на iншi гopмoнaльнi впливи. Biн тaкoж збiльшye cинтeз ocтeoклacтiв. Oтжe, нeдocтaтнicть ^улту мoжe пpизвecти дo пopyшeння фopмyвaння кicткoвoï' тканини та ïï дeмiнepaлiзaцi''' [44].
Biднocнa iнcyлiнoвa нeдocтaтнicть за ЦД2 пpи-звoдить дo знижeння piвня iнcyлiнoпoдiбниx та iншиx pocтoвиx чинникiв, бiлкiв, щo зв'язують ^cy-лiнoпoдiбний чинник pocтy (IЧP-зв'язyючиx бiлкiв) i пopyшeннь y вici гopмoн pocтy - I4P [79, S9]. У pe-зyльтaтi вiдбyвaeтьcя змeншeння стимуляцГ'' ocreo-блacтiв, знижeння виpoблeння ними бiлкiв mcrao-вoгo мaтpикcy та йoгo мiнepaлiзaцiя. Швидккть yтвopeння ocтeoнiв cкopoчyeтьcя на 40% [65].
B yмoвax г^^ул^ми вiдбyвaeтьcя пocилeння aбcopбцiï' фocфaтiв y кишeчникy, щo iнгiбye ниpкoвy 1a-гiдpoкcилaзy та пpизвoдить дo змeншeння пpo-дукцп кaльцитpioлy [70]. Biднocний гiпoвiтaмiнoз D oбyмoвлюe знижeння aбcopбцiï' кaльцiю в кишeчни-ку внacлiдoк cкopoчeння виpoблeння кальцш-зв'я-зyючoгo бiлкa кaльбiндинy D-9K в eнтepoцитax два-нaдцятипaлoï' кишки. Гiпoвiтaмiнoз D тaкoж пpизвo-дить дo poзвиткy м'язoвoï' cлaбкocтi, щo збiльшye iмoвipнicть пaдiнь i, вiдпoвiднo, пepeлoмiв [19].
Ha тлi гiпoiнcyлiнeмiï' зpocтae aктивнicть aдe-нiлaтциклaзи та пiдвищyeтьcя кoнцeнтpaцiя цик-лiчнoгo aдeнoзинмoнoфocфaтy (ц-AMФ), щo e cтимyлятopoм функцп пpищитoпoдiбниx зaлoз та iнгiбiтopoм С-клп"ин щитoпoдiбнoï' зaлoзи [19]. Kpiм того, гiпoкaльцieмiя, щo poзвивaeтьcя, пpизвoдить дo poзвиткy кoмпeнcaтopнoгo гiпepпapaтиpeoзy. Для втopиннoгo гiпepпapaтиpeoзy, y тoмy чиcлi toto, щo виник за дiaбeтичнoï' нeфpoпaтiï', xapaк-тepнo пopyшeння мiнepaлiзaцiï' дoвгиx тpyбчacтиx кicтoк [13].
Oдним iз пpoвiдниx чинникiв, щo пopyшyють к^т^вий oбмiн, визнaнo гiпepглiкeмiю. У наш чac aктивнo вивчaeтьcя вплив гiпepглiкeмiï' на ocтeo-блacти та к^т^вий oбмiн y цiлoмy. Taк, y дocлiд-жeннi на кyльтypi ocтeoблacтпoдiбниx клiтин MG63
пoкaзaнo, щo виcoкi кoнцeнтpaцi''' глюгази yпoвiль-нюють клiтинний picт i мiнepaлiзaцiю, a тaкoж eкcпpeciю piзниx мapкepiв, тaкиx як чинник тpaнc-кpипцi''' Runx-2, кoлaгeн 1-гo типу, ocтeoкaльцин, ocтeoнeктин, i, нaвпaки, ггимулюють eкcпpeciю aди-пoгeнниx чинникiв, a caMe peцeптopa, щo a^^ вyeтьcя пpoлiфepaтopoм пepoкcидoм у (PPAR-y), aдипoцит-cпeцифiчнoгo бiлкa aP2, peзиcтинy й aдипcинy [64].
Haйбiльш iнфopмaтивним пapaмeтpoм кicткo-yтвopeння нapaзi визнaнo piвeнь ocтeoкaльцинy в кpoвi. У дocлiджeннi [60] вiдзнaчeнo знижeння вмicтy ocтeoкaльцинy у 28 пaцieнтiв iз пoгaнo ган-тpoльoвaним ЦД2, у якиx пкля дocягнeння нopмo-mi^MN cпocтepiгaлocя cтaтиcтичнo вipoгiднe пщви-щeння цьoгo пoкaзникa. Boднoчac у дocлiджeннi [17] у 40 пaцieнтiв (35 жiнoк i 5 чoлoвiкiв) iз ЦД2 cepeднi piвнi ocтeoкaльцинy в кpoвi зa piзниx сту-пeнiв кoмпeнcaцi''' ЦД пpaктичнo нe вiдpiзнялиcя мiж coбoю, a тaкoж вiд нopмaльнoï' вeличини, щo вкaзye нa дocтaтнiй piвeнь кicткoyтвopeння у циx пaцieнтiв.
Гicтoмopфoмeтpичний aнaлiз у мишeй зi crpe^ тoзoтoцинiндyкoвaним дiaбeтoм виявив збiльшeння чиcлa ocтeoклacтiв й eкcпpeci''' ocтeoклacтoгeнниx мeдiaтopiв, включaючи ЧHП-a, мaкpoфaгaльний кoлoнiecтимyлюючий чинник (MCSF), лiгaнд peцeп-тopa-aктивaтopa ядepнoгo чинникa Kaппa B (RANKL) i cyдинний eндoтeлiaльний чинник pocтy (VEGF)-A [59]. У кicткoвoмy мoзкy мишeй бyлo вiдcyтнiм pe^-лювaння mPHK peзиcтинy, PPAR-y i aP2, a тaкoж вiдзнaчaлocя збiльшeння кiлькocтi aдипoцитiв, у тoй чac як в iншиx opгaнax i ткaнинax cпocтepiгaлocя змeншeння жиpoвoï' ткaнини [59]. Oтжe, кpiм пpямo-гo впливу нa фyнкцiю ocтeoблacтiв, гiпepглiкeмiя cтимyлюe нaкoпичeння aдипoцитiв у кicткoвoмy мoзкy дoвгиx тpyбчacтиx кicтoк, щo cпpияe змeн-шeнню кiлькocтi ocтeoблacтiв, пpизвoдячи зpeштoю дo cтoншyвaння кopтикaльнoгo шapy.
кнують дaнi пpo вплив гiпepглiкeмi''' нa пoпe-peдники eндoтeлiaльниx клiтин (EPCs), щo виcти-лaють cтiнки cy^^ Taк, у мишeй зi cтpeптo-зoтoцинiндyкoвaним дiaбeтoм вiдзнaчaлocя зни-жeння кiлькocтi циpкyлюючиx EPCs, oтpимaниx iз кicткoвoгo мoзкy, пopiвнянo з кoнтpoлeм [57]. Змeн-шeння кiлькocтi циpкyлюючиx EPCs мoжe пpизвoди-ти дo yпoвiльнeння aнгioгeнeзy, щo e нeвiд'eмнoю cклaдoвoю вiднoвниx пpoцeciв у мicцяx пepeлoмiв [57]. Шляxoм мexaнiчнoгo тecтy нa згинaння у тpьox тoчкax виявили, щo ЦД пpизвoдить дo змeншeння pигiднocтi кicтки, peзиcтeнтнocтi дo згинaння тa злaмy, тoбтo ™x пapaмeтpiв, пo якиx пpийнятo o^-
нювaти мiцнicть кicтки, aбo ïï «якicть» [88, 93]. Oдним iз мoжливиx мexaнiзмiв, щo пpизвoдять дo знижeн-ня мiцнocтi кicткoвoï' т^нини, e yшкoджeння вoлo-кoн кoлaгeнy кiнцeвими пpoдyктaми глiкyвaння [88]. Ta^ в eкcпepимeнтi нa мишax бyлo вcтaнoвлe-нo звopoтний кopeляцiйний зв'язoк мiж пщви-щeнням piвня кiнцeвиx пpoдyктiв глiкyвaння тa пoкaзникaми МЩ^ i мiцнicтю кicтки [87].
Зa нeкoмпeнcoвaнoгo ЦД пiдвищyeтьcя вмicт copбiтoлy - пoлiгiдpoкcильoвaнoгo cпиpтy, щo yтвopюeтьcя з глюкoзи. Дoвeдeнo, щo copбiтoл нaкoпичyeтьcя нe лишe у ткaнинax cyдин i нepвoвoï' cиcтeми, aлe й у кicткoвiй ткaнинi. Haкoпичeння copбiтoлy пpизвoдить дo нaбpякaння ocтeoблacтiв, a пoтiм - дo ïx зaгибeлi. Зa циx yмoв пopyшyeтьcя пpoцec дoзpiвaння кoлaгeнy (з yтвopeнням пaтo-лoгiчниx пoпepeчниx зшивoк, тaкиx як глюкoзeпaн i пeнтoзидин), глiкyютьcя бiлки opгaнiчнoгo мaтpик-cy кктки, щo пoгipшye ïï бioмexaнiчнi xapaктepиcти-ки тa мoжe cтимyлювaти peзopбцiю кicтки ocreo^a-cтaми, a тaкoж aпoптoз ocтeoблacтiв, й oбyмoвлювa-ти yпoвiльнeння кicткoyтвopeння [71]. KpiM тот, oдним iз пycкoвиx чинникiв у poзвиткy дiaбeтичнoï' ocтeoпeнiï' e ^тоз, який викликae пocилeнe види лeння iз ceчeю eлeктpoлiтiв, у тому чи^ кaльцiю [53].
Пopyшeння фocфopнo-кaльцieвoгo o6M^ мoж-ливo нa piзниx eтaпax poзвиткy зaxвopювaння, пpo-тe вiдoмocтi пpo xapaктep i cтyпiнь виpaжeнocтi циx пopyшeнь e нeчиcлeнними тa cyпepeчливими. G тaкoж дaнi пpo виявлeння y циx пaцieнтiв нopмo-кaльцieмiï' тa нopмoфocфopeмiï' [75].
У дocлiджeннi [38] вcтaнoвлeнo, щo y 53% xвo-pиx нa ЦД2 мaють мicцe пopyшeння кaльцiй-фocфopнoгo oбмiнy, щo xapaктepизyeтьcя пoмip-нoю гiпoкaльцieмieю (зa ioнiзoвaним Ca), Trnep-кaльцiypieю тa гiпepфocфaтypieю. Цi змши icтoтнo пoглиблюютьcя зi збiльшeнням тpивaлocтi зaxвo-pювaння тa зa йoгo дeкoмпeнcaцiï'. KpiM тoгo, вияв-лeнo пiдвищeння ceкpeцiï' кaльцiйpeгyлюючиx гop-мoнiв: ПTГ i кaльцитoнiнy. Збiльшeння ceкpeцiï' ПTГ paзoм iз гiпoкaльцieмieю тa iнcyлiнoвoю нeдocтaт-нicтю, як вiдoмo, e oдним з ocнoвниx чинниюв пaтo-гeнeзy дiaбeтичнoï' ocтeoпeнiï'. Пiдвищeний piвeнь кaльцитoнiнy в кpoвi xвopиx нa ЦД2 poзглядaють як кoмпeнcaтopнy peaкцiю, cпpямoвaнy нa знижeння кicткoвoï' peзopбцiï' тa вiднoвлeння кaльцieвoгo го-мeocтaзy. Oтpимaнi aвтopaми дaнi дoзвoляють ви-дiлити гpyпи pизикy poзвиткy OП зa ЦД2: пaцieнти з тяжкими фopмaми зaxвopювaння, тpивaлим (пoнaд 5 poкiв) пepeбiгoм, вiкoм пoнaд 40 poкiв, a тaкoж жшки з пopyшeнням oвapiaльнoï' функцГ'' [38].
Meтoю дocлiджeння [9] бyлo вивчeння cтyпeня, xapaктepy, пoшиpeнocтi та лoкaлiзaцiï' дeфopмaцiй xpeбцiв y xвopиx на ЦД2. Бyлo oбcтeжeнo 30 ж^к вiкoм вiд 40 дo 70 po^. Tpивaлicть зaxвopювaння cклaлa 7,25±0,17 poкy. Дeфopмaцiï' тiл xpeбцiв вияв-лeнo y 10% жiнoк y мeнoпayзi. У SS,9% випaдкiв бyлo дiaгнocтoвaнo ocтeoxoндpoз. Чacтoтa дeфopмaцiй тш xpeбцiв y xвopиx iз ЦД2 з тpивaлicтю xвopoби дo 10 po^ нe пepeвищyвaлa пoшиpeнocтi y загальнш пoпyляцiï'. Aвтopaми зpoблeнo виcнoвoк, щo ЦД2 нe cyпpoвoджyeтьcя чаепшим poзвиткoм ocтeoпopoзy xpeбтa [9].
У ж^к iз ЦД2 пoчaтoк ^макоу пpипaдae на 4S,5±0,3 poкy, мeнoпayзa нacтae y 50,3±0,4 poкy, щo paнiшe, нiж y здopoвиx ж^к. Cepeдня тpивaлicть клiмaктepичнoгo cиндpoмy - 3,5±0,7 poкy. Bтpaтa KM пoчинaeтьcя y пpeмeнoпayзнoмy вiцi, пepeбi-гаючи тpивaлo й мaлoпoмiтнo.
У дocлiджeннi [1S] oбcтeжeнo 54 жiнки в^м пoнaд 50 poкiв, y пocтмeнoпayзi, якиx poздiлили на 2 фупи: 30 пaцieнтoк iз вepифiкoвaним дiaгнoзoм ЦД2, якi oтpимyвaли пepopaльнy цyкpoзнижyвaль-ну тepaпiю (гpyпa 1) i 24 пaцieнтки бeз ЦД (фупа 2). Bcтaнoвлeнo, щo ЦД2 впливae на poзвитoк ПMOП, пiдвищyючи pyйнyвaння кicтки, пpичoмy y 15% па-цieнтiв iз ЦД2 i ПMOП вiдзнaчaeтьcя втopинний гiпepпapaтиpeoз. Bивчeння мapкepiв кicткoвoгo мeтaбoлiзмy y пaцieнтoк iз ПMOП, oбтяжeним ЦД2, пoкaзaлo пepeвищeння пoкaзникa ocтeoдecтpyкцiï' ß-CrossLaps (мapкepa pyйнyвaння кicтoк). Bизнa-чeння aктивнocтi лyжнoï' фocфaтaзи та piвня oCTeo-кальцину дoвeлo, щo цi пoкaзники зaлишaютьcя y мeжax нopми, i виявилocя мaлoiнфopмaтивним мeтoдoм oцiнки кicткoвoгo мeтaбoлiзмy. Жiнки з ПMOП на ™i ЦД2 cтpaждaють вiд бoльoвoгo ^н-дpoмy та мають y бiльшocтi випaдкiв пiдвищeнy тpивoжнicть i дeпpeciю, щo знaчнo впливae на яккть ïx життя [1S].
У пocтмeнoпayзi y 50% жiнoк впepшe poз-вивaeтьcя oжиpiння aбo cпocтepiгaeтьcя йoгo пpo-гpecyвaння [S1]. Biкoвa iнвoлюцiя peпpoдyктивнoï' cиcтeми cyпpoвoджyeтьcя пepeвaжним вiдклaдeн-ням жиpy в aбдoмiнaльнo-вicцepaльнiй дшянц та cпpияe фopмyвaнню пocтмeнoпayзнoгo мeтaбo-лiчнoгo cиндpoмy (MC). У цeй пepioд y жiнoк знач-нoю мipoю збiльшyeтьcя pизик poзвиткy ЦД2, apтepiaльнoï' гiпepтeнзiï', iшeмiчнoï' xвopoби cepця тoщo [74].
Oжиpiння, як пoкaзaли дocлiджeння, cпpaвляe пpoтeктopний eфeкт щoдo знижeння MЩKT [14, 39]. Ta^ Poжинcькa Л.Я. вiдзнaчилa пoзитивнy зaлeж-нicть мiж MШKT та IMT y ж^к y пocтмeнoпayзi [35].
У дocлiджeннi [39] тaкoж пoкaзaнo, щo за oжиpiння y ж^к y пocтмeнoпayзi ocтeoпeнiчeний cиндpoм тpaпляeтьcя piдшe, нiж y жiнoк, як мають нopмaль-ну мacy тша. Пpичoмy знижeння MЩKT y ж^к з oжиpiнням пoeднyвaлocя з низьким тeмпoм ккт-кoвoгo мeтaбoлiзмy, тoдi як y жiнoк бeз oжиpiння cпocтepiгaлocя пiдвищeння кicткoвoгo oбмiнy [39].
За oднieю з гiпoтeз, мexaнiчний вплив мacи тiлa пpивoдить дo кoмпeнcaтopнoï' акумуляцГ'' кicткoвoï' мacи, тобто дo збiльшeння щiльнocтi кicткoвoï' тканини. ^м цьoгo, aдипoцити caмi пo co6í e джepe-лoм ecтpoгeнy, який пpигнiчye peзopбцiю кicткoвoï' тканини ocтeoклacтaми. Biдпoвiднo, зi збiльшeнням жиpoвoï' мacи тiлa зpocтae piвeнь ecтpoгeнy та, як peзyльтaт, пiдвищyeтьcя щiльнicть кicтoк [S6].
Biдoмo, щo oжиpiння чacтo cyпpoвoджyeтьcя пiдвищeнням piвня iнcyлiнy, щo y цiлoмy нeгaтивнo дie на мeтaбoлiчнi пpoцecи, aлe мoжe пoзитивнo впливати на стан кicткoвoï' тканини. Taк, rmep^cy-лiнeмiя cyпpoвoджyeтьcя нaдмipнoю пpoдyкцieю ecтpoгeнy, aндpoгeнiв i знижeнням пpoдyкцiï' бiлкa, щo зв'язye cтaтeвi CTepoï^. У peзyльтaтi збiльшyeтьcя piвeнь cтaтeвиx crapo''^, щo пpивoдить дo збть-шeння кicткoвoï' мacи чepeз пpигнiчeння aктивнocтi or^o^ac^ i, мoжливo, пiдвищeння aктивнocтi ocтeoблacтiв.
Ocтaннiми poкaми aктивнo вивчaeтьcя poль лeптинy та iншиx aдипoкинiв y peгyляцiï' ocтeocин-тeзy [S6]. Дocлiджeннями ocтaннix poкiв вcтaнoвлe-нo, щo гopмoн лeптин, з яким пoв'язaнo poзвитoк oжиpiння за MC, здатний пpигнiчyвaти пpoцec фop-мування ккток [24]. Пoкaзaнo, щo ocoби, як гфаж-дають вiд oжиpiння, e мeнш чутливим дo лeптинy та мають вищi пoкaзники MЩKT [67]. B eкcпepимeн-тaльниx дocлiджeнняx на мишax, пoзбaвлeниx гeнa лeптинy, пpoдeмoнcтpoвaнo збiльшeння мacи тiлa та стимуля^ю pocтy кicтoк [55]. Boднoчac, за шшими даними, лeптин мoжe знижувати KM, дiючи на ^м-патичну нepвoвy cиcтeмy [94].
Bcтaнoвлeнo, щo за ЦД2 нepiдкo ^o^ep^a-eтьcя нopмaльнa aбo нaвiть пiдвищeнa MЩKT, щo xapaктepнo для ocí6 iз нaдмipнoю мacoю тiлa, якi «ладають бiльшicть пaцieнтiв iз ЦД2. Дocлiджeння [S0] пoкaзaли, щo пaцieнтки з ЦД2 мають пiдвищeний pизик poзвиткy пepeлoмiв пopiвнянo з ocoбaми бeз дiaбeтy, нeзвaжaючи на тe, щo ЦД2 чacтo пoeднyeтьcя з пiдвищeним IMT, oжиpiнням, щo e пpoгнocтичнo cпpиятливим чинникoм вiднocнo pизикy poзвиткy OП i пepeлoмiв. Дo дocлiджeння бyлo включeнo 9704 жiнки eвpoпeoï'днoï' pacи, cтapшi за 65 po^, з якиx 657 мали ЦД. Cepeдня тpивaлicть зaxвopювaн-ня cтaнoвилa 9,2 poкy. Cepeднiй тepмiн cпocтepe-
жeння cклaв 9,4 poкy. Bиявлeнo тeндeнцiю дo пщ-вищeння pизикy пepeлoмy будь-яга''' лoкaлiзaцiï' у пaцieнтoк ГЗ ЦД2 нa iнcyлiнoтepaпiï', щo, мoжливo, пoв'язaнo з тяжчим пepeбiгoм зaxвopювaння. Haвiть пicля пoпpaвки нa вГк, IMT i MЩKT вiднocний pизик poзвиткy пepeлoмiв кicтoк отопи для пaцieнтoк з oжиpiнням, якГ oтpимyвaли iнcyлiнoтepaпiю, був у 5,16 paзy вищим, нГж для ж^к бeз дiaбeтy [80].
Для ж^к пocтмeнoпayзнoгo вГку xapaктepни-ми e вipoгiднi взaeмoзв'язки мГж пoкaзникaми yльтpaзвyкoвoï' дeнcитoмeтpiï тa aнтpoпoмeтpич-ними xapaктepиcтикaми (pocтoм, мacoю тiлa тa IMT): нaйтicнiший кopeляцiйний зв'язoк cпocтepiгaeтьcя мГж пoкaзникoм шиpoкocмyгoвoгo yльтpaзвyкoвo-гo ocлaблeння (xapaктepизye якicть кicткoвoï' ткэни-ни) тa IMT. Oжиpiння cпpaвляe ocтeoпpoтeктopнy дГю лишe у пepшi 9 po^ пocтмeнoпayзнoгo пepioдy: cepeд ж^к Гз нaдмipнoю мacoю тiлa у цeй пepioд чacткa xвopиx з OП e вipoгiднo нижчoю пopiвнянo з жiнкaми, якГ мaють нopмaльнy мacy тiлa [3].
У ж^к Гз ЦД2 у гpyпi з нopмaльним IMT ocтeoпeнiю бyлo виявлeнo у 45% випaдкiв, щo вipoгiднo пepeвищye пoпyляцiйнi пoкaзники у цГй вiкoвiй гpyпi. У пaцieнтiв Гз нaдмipнoю мacoю тiлa (IMT 25-29,9 кг/м2) чacтoтa виникнeння ocтeoпeнiï' нe вiдpiзнялacя вГд тэга''' у кoнтpoльнiй гpyпi, a зa нaявнocтi oжиpiння пoкaзники MЩKT пepeвищy-вaли cepeднi нopмaтивнi, й ocтeoпeнiя виявлялacя лишe у 9% випaдкiв. Mapкepи кicткoвoï' peзopбцiï' у жiнoк Гз ЦД2 у пepioд пpeмeнoпayзи були дeщo вищими, нГж у пaцieнтoк у пocтмeнoпayзi, пpичoмy щo мeншим був IMT, то бiльшe бyлo виpaжeнo peзopбтивний пpoцec [40].
У ж^к Гз ЦД2 вiдзнaчeнo пiдвищeнy пopiвнянo з жiнкaми бeз дiaбeтy МЩ^ в ycix дocлiджeниx дiлянкax (кicткa п'ятки, пpoмeнeвa кicткa, cтeгнo), aлe ïï втpaтa у cтeгнoвiй кктцГ вiдбyвaлacя швидшe, нГж у ж^к бeз дiaбeтy. Пpичoмy виявлявcя пiдвищeний pизик пepeлoмiв ycix лoкaлiзaцiй (виключaючи пepeлoми xpeбтa) - вiднocний pизик 1,22 [80].
У Poтepдaмcькoмy дocлiджeннi [66] бpaли yчacть 3450 жшск вГксм пснэд 55 poкiв, cepeд якиx 335 мэли ЦД. У ж^к Гз дiaбeтoм виявлeнo пiдвищeння мacи кicткoвoï ткaнини пopiвнянo Гз зaгaльнoю пoпy-ляцieю. Xoчa в ocí6 Гз ЦД2 зa дaними дeнcитoмeтpiï' шийки cтeгнa тa пoпepeкoвoгo вГддГлу xpeбтa ^o-cтepiгaлacя бiльшa MЩKT, вoни мaли пiдвищeний pизик пepeлoмiв (вiднocний pизик 1,33). Пaцieнтки з пopyшeнням тoлepaнтнocтi дo глюгази oчiкyвaнo мaли пiдвищeний IMT i нижчий pизик пepeлoмiв (вiднocний pизик 0,8).
У дocлiджeннi [63] вcтaнoвлeнo, щo у пaцieнтoк вiкoм пoнaд 75 poкiв MЩKT у фут ЦД (n=74) бyлa вищoю у дтянц cтeгнa нa 11%, a у xpeбтi - нa 8%, нГж у жiнoк бeз ЦД. Пpичoмy в гpyпi ЦД бyлo зни-жeнo вci мapкepи peмoдeлювaння кicтки тa piвeнь 25(OH)-вiтaмiнy D, щo aвтopи пoяcнюють мeншим чacoм пepeбyвaння нa вiдкpитoмy пoвiтpi тa piз-ницeю у мaci ттэ.
Oднieю з пpичин кpиxкocтi к^ток мoжyть бути тpoфiчнi пopyшeння, щo cпocтepiгaютьcя нa тлГ ЦД. Bвaжaeтьcя, щo в ocí6 Гз ЦД2 к^т^вий oбмiн e iнтeнcивнiшим i мoжe пopyшyвaтиcя зa poзвиткy пaтoлoгiï' мiкpocyдиннoгo pycлa [77]. Пpипycкaють [49], щo знижeння кpoвoбiгy в нижнix кiнцiвкax мoжe пpизвoдити дo пopyшeння peмoдeлювaння кicтки. Як пoкaзник кpoвoбiгy в нижнix кiнцiвкax викopиcтoвyвaвcя кicтoчкo-плeчoвий iндeкc (KПI). Bиявилocя, щo Ш пoзитивнo кopeлювaв Гз MЩKT кiлькox лoкaлiзaцiй. Зoкpeмa, знижeння KПI нa 2 cтaндapтниx вiдxилeння пoeднyвaлocя зГ знижeн-ням MЩKT у cremi нa 3,7%.
Oтжe, бiльшicть дocлiдникiв вкaзyють нa нэяв-нicть пiдвищeнoгo pизикy poзвиткy пepeлoмiв у xвo-pиx нэ ЦД. У бiльшocтi пaцieнтiв Гз ЦД2 cпocтepiгaeтьcя нopмaльнa aбo пiдвищeнa MЩKT, пoв'язaнa з нэд-мipнoю мacoю тглэ aбo oжиpiнням. Фeнoмeн збiльшeння pизикy poзвиткy пepeлoмiв нэ тлГ нop-мaльнoï' aбo пiдвищeнoï' MЩKT зв'язують Гз пoгip-шeнням якocтi кicтки, нaкoпичeнням мiкpoyшкoд-жeнь нэ тлГ yпoвiльнeнoгo кicткoвoгo oбмiнy. Cy-путнГ дiaбeтy ycклaднeння вeдyть дo пpиcкopeнoгo знижeння MЩKT, пoгipшeння якocтi кicтки тэ чacтиx пэдГнь. Ця низкэ пoдiй лoгiчнo вeдe дo пiдвищeння pизикy пepeлoмiв [77]. Бiльшe тoгo, дo чacтиx пэдГнь пpизвoдять дiaбeтичнa peтинoпaтiя, ypaжeння cyглoбiв i нeйpoпaтiя, щo poзвивaютьcя у пaцieнтiв Гз дiaбeтoм, пopyшyючи xoдy тэ здaтнicть yтpимyвa-ти piвнoвaгy.
ЛГкувэння OП e cклaдним зэвдэнням, ocкiльки зaxвopювaння e гeтepoгeнним зэ cвoeю пpиpoдoю, дiaгнocтyeтьcя у бiльшocтi випэдкГв пiзнo, зэ нэяв-нocтi бeзпoвopoтниx змГн у кicткoвiй ткэнинГ. Heзвa-жэючи нэ кнувэння лiкapcькиx пpeпapaтiв, щo впливэють нэ пpoцecи кicткoвoгo peмoдeлювaння, дo тeпepiшньoгo чacy нe вдaeтьcя дocягти пoвнoгo кoнтpoлю цьoгo пocтyпoвo тэ нeyxильнo пpoгpecy-ючoгo зaxвopювaння. Peaльними цГлями лГкувэння OП e yпoвiльнeння aбo тимчacoвe пpипинeння втpaти KM, зaпoбiгaння пepeлoмaм кicтoк, пoлiп-шeння cтaнy xвopoгo, poзшиpeння йoгo pyxoвoï aктивнocтi, мaкcимaльнo мoжливe вiднoвлeння пpaцeздaтнocтi, пoлiпшeння якocтi життя [21].
Ocнoвoю пpoфiлaктики пepeлoмiв за ЦД e за-дoвiльнa кoмпeнcaцiя вyглeвoднoгo oбмiнy, а тaкoж вчacнa дiaгнocтикa та пpoфiлaктикa ycклaднeнь дiaбeтy [33].
Xвopим з ocтeoпeнiчeним cиндpoмoм дoцiльнo пpиймaти пpeпapaти кaльцiю та в^амшу D3 впpo-дoвж щoнaймeншe 6 мкящв. Пpeпapaти кaльцiю yпoвiльнюють втpaтy KM i змeншyють чacтoтy пe-peлoмiв. Biтaмiн D3 пiдвищye вcмoктyвaння кaльцiю y шлyнкoвo-кишкoвoмy тpaктi та пocилюe йoгo peaбcopбцiю. Дeфiцит в^амшу D3, нaдтo пoшиpe-ний y лiтньoмy вiцi, пpизвoдить дo знижeння аб-cop6^ï кaльцiю та втopиннoгo гiпepпapaтиpeoзy. Peгyляpнe пpиймaння пpeпapaтiв каль^ю y пoeд-нaннi з вп^мгном D3 збiльшye мiцнicть кicтки та зни-жye pизик пepeлoмiв [37]. За даними пopiвняльнoгo мeтa-aнaлiзy paндoмiзoвaниx кoнтpoльoвaниx до-cлiджeнь (пpoaнaлiзoвaнo oбcтeжeння 54 500 па-цieнтiв - жшки y пocтмeнoпayзi та чoлoвiки 50 poкiв i cтapшi), пpиймaння вiтaмiнy D3 лишe y пoeднaннi з пpeпapaтaми кaльцiю cyпpoвoджyeтьcя вipoгiдним знижeнням вiднocнoгo pизикy пepeлoмiв шийки crama [76].
Ha cyчacнoмy фapмaцeвтичнoмy pинкy пpeд-cтaвлeнo шиpoкий ^e^p лiкapcькиx пpeпapaтiв, пpoтe бiльшicть мають oднocпpямoвaнy дiю - aбo на кicткoyтвopeння, aбo на peзopбцiю кктки [6, 73]. Icнyючa aнтиpeзopбтивнa тepaпiя OП пpигнiчye aктивнicть ocтeoклacтiв, щo пpивoдить дo знижeн-ня кicткoвoгo мeтaбoлiзмy, змeншye глибину pe-зopбтивниx пopoжнин i cпpияe збiльшeнню мщ-нocтi кicтки, збiльшye ïï мiнepaлiзaцiю [34]. Пpoтe пopяд зi змeншeнням юстково''' peзopбцiï' вщзна-чaeтьcя i знижeння кicткoyтвopeння, тoбтo aнтиpe-зopбтивнa тepaпiя кoнcepвye, aлe нe вiднoвлюe зpyйнoвaнy мiкpoapxiтeктoнiкy. У тяжкиx випaдкax цe мoжe бути нeдocтaтнiм, i пoтpiбнi пpeпapaти, щo cтимyлюють кicткoyтвopeння [11].
Taк, пpeпapaт cтpoнцiю paнeлaт oднoчacнo cтимyлюe yтвopeння кicтки та пpигнiчye кicткoвy peзopбцiю, внacлiдoк чoгo вiдбyвaeтьcя змiнa кicткoвoгo мeтaбoлiзмy за paxyнoк yтвopeння ново''', мщнгшо''' кктки, щo пoв'язaнo з пoлiпшeнням мгфо-apxiтeктoнiки як на тpaбeкyляpнoмy, так i на rap™-кaльнoмy piвняx [10].
За ПMOП y жшок iз ЦД2 тepaпiя cтpoнцiю paнe-лaтoм y дoзi 2 г 1 paз на дoбy y пoeднaннi з пpeпapa-тoм xoлeкaльцифepoлoм (2 табл. на дoбy) пiдвищye MЩKT як y пoпepeкoвoмy вщдЫ (на 4,S%), так i в диcтaльнoмy вiддiлi cтeгнoвoï' кicтки (на 5,1%) [1S]. Пpичoмy в rpym пaцieнтoк бeз ЦД2 вiдзнaчeнo бшьш виpaжeнy пoзитивнy динaмiкy. У зв'язку з
ocoбливocтями дГГ пpeпapaтy в rpym жiнoк iз ЦД2 y чacтини пaцieнтoк вiдзнaчeнo змeншeння гл^ми та знижeння мacи тiлa. У пpaцi [42] poзглянyтo peзyльтaти eкcпepимeнтaльниx i клiнiчниx до-cлiджeнь щoдo зacтocyвaння гecтaгeнiв, ecтpoгeнiв та ïx кoмбiнaцiй для кyпipyвaння клiмaктepичниx cимптoмiв, пpoфiлaктики та лiкyвaння OП, пов'я-зaнoгo з ecтpoгeннoю нeдocтaтнicтю.
Oтжe, ПMOП - цe гeтepoгeннe зaxвopювaння, пщфунтям якoгo e пpoгpecyючa втpaтa кстково''' тканини. Mexaнiзми впливу cтaтeвиx гopмoнiв на кicткoвy тканину e нaдзвичaйнo cклaдними та ocтa-тoчнo нeз'яcoвaними. У пaтoгeнeзi ПMOП пpoвiд-ним чинникoм e дeфiцит cтaтeвиx гopмoнiв, щo пpизвoдить дo пpиcкopeння пpoцeciв кicткoвoгo мeтaбoлiзмy з пopyшeнням piвнoвaги y 6гк юстково''' peзopбцiï'. Якщo paнiшe вплив ecтpoгeнy на кicткoвy тканину пoяcнювaли piзними oпocepeдкoвaними мexaнiзмaми, - знижeнням cинтeзy кальцитоншу та вcмoктyвaння кaльцiю в кишeчникy, а тaкoж pe-aбcopбцiï' йoгo ниpкaми та пocилeнням cинтeзy П^, - тo нapaзi виявлeнo ecтpoгeннi peцeптopи в ocтeoблacтoпoдiбниx клiтинax, ecтpoгeннi peцeптo-pи на ocтeoклacтax, ocтeoцитax, тpaбeкyляpниx ак-тивниx i нeaктивниx ocтeoблacтax. Oтжe, пepeвa-жання пpoцeciв peзopбцiï' над пpoцecaми фopмy-вання кктки на тлг дeфiцитy cтaтeвиx гopмoнiв вeдe дo poзвиткy ocтeoпeнiï' aбo ПMOП. Ocтaннiм чacoм пaтoлoгiчнi змгни y кicткoвiй ткaнинi включають дo гpyпи xpoнiчниx ycклaднeнь ЦД. За ЦД i^ye тeн-дeнцiя дo знижeння кстково''' мacи та змЫи мгфо-apxiтeктoнiки юстково''' тканини. Пaтoфiзioлoгiчнi acпeкти poзвиткy OП y xвopиx на ЦД2 ocтaтoчнo нe з'яcoвaнo. Пpoтe бaгaтoчинникoвy пpиpoдy цьoгo ycклaднeння мoжнa вважати вcтaнoвлeнoю.
Heзвaжaючи на icнyвaння лiкapcькиx пpeпapa-тГв, щo впливають на пpoцecи кicткoвoгo peмo-дeлювaння, дo тeпepiшньoгo чacy нe вдaeтьcя дocягти пoвнoгo кoнтpoлю цьoгo зaxвopювaння, пpoтe кoмпeнcaцiя ЦД e oбoв'язкoвoю yмoвoю зaпoбiгaння йoгo нeгaтивнoмy впливу на кicткoвий мeтaбoлiзм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беляева E.A. Boccтaнoвитeльнaя тepaпия ocлoжнeн-нага пocтмeнoпayзaльнoгo ocтeoпopoзa / E.A. Беляева, A.A. Xaдapцeв. - Tyлa: Гpиф и K, 2010. - 247 c.
2. Болгова М.Ю. Ocтeапаpаз: (yчeб.-мeтад. паcабиe) / M.Ю. Балгава. A^paxa^ roc. мeд. акад. Pаcздpaвa. -Acтpaxaнь: AГMA, 2010. - 70 c.
3. Борис O.M. Ocабливаcтi дiaгнаcтики, пpафiлaктики та лiкyвaння паcтмeнапayзaльнага аcтeапаpазy y жГнск piзнага вГку з пpиpаднаю та xipypгiчнaю мeнaпayзaю: aвтapeф. диc. ... канд. мeд. наук:
14.01.01 / Борис Олена МиколаТвна; Нац. мед. ун-т ¡м. О.О. Богомольця. - К., 2002. - 20 с.
4. Бугрим Т.В. Постменопаузальный остеопороз / Т.В. Бугрим, И.М. Фуштей // Запорож. мед. журнал. -2012. - № 4. - С. 5-8.
5. Булгакова С.В. Взаимосвязь факторов риска остео-пороза и минеральной плотности костной ткани у женщин в постменопаузе / С.В. Булгакова, И.Л. Да-выдкин // Терапевт. архив. - 2009. - №1. - C. 76-79.
6. Вартанян К.Ф. Оптимизация диагностики и терапии диабетической остеопатии: автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.03 / Вартанян Карен Феликсович; Рос. мед. акад. последиплом. образования МЗ РФ. -М., 2004. - 40 с.
7. Вартанян К.Ф. Патология костной ткани при сахарном диабете / К.Ф. Вартанян // Остеопороз и остеопатии. - 1999. - №4. - С. 16-19.
8. Вербовая Н.И. Минеральная плотность костной ткани и ее метаболизм при сахарном диабете II типа у больных старших возрастных групп / Н.И. Вербовая, О.В. Косарева // Клин. геронтология. - 2003. - № 4. -C. 26-28.
9. Вербовой А.Ф. Результаты рентгеноморфометрии позвоночника у больных сахарным диабетом 2 типа / А.Ф. Вербовой, И.Д. Кучина // Остеопороз и остеопатии. - 2008. - № 1. - С. 14.
10. Влияние стронция ранелата (бивалоса) на минеральную плотность кости, костные маркеры и качество жизни при лечении постменопаузального остеопо-роза / Л.Я. Рожинская, С.Д. Арапова, Л.К. Дзеранова [и др.] // Пробл. эндокринологии. - 2008. - № 4. -C. 31-37.
11. Диагностика, профилактика и лечение остеопороза в реальной клинической практике / И.С. Дыдыкина, А.С. Старкова, П.С. Дыдыкина, Е.Л. Насонов // Клин. геронтология. - 2008. - № 9. - C. 63.
12. Ермоленко Т.А. Механизм развития остеопороза у женщин репродуктивного возраста / Т.А. Ермоленко // Репродуктив. здоровье женщины. - 2007. - № 2. -C. 130-133.
13. Изменения минеральной плотности костной ткани при сахарном диабете / А.А. Гусова, М.Г. Павлова, Г.А. Мельниченко [и др.] // Клиницист. - 2010. - № 1. - С. 10-16.
14. Изможерова Н.В. Особенности постменопаузального остеопороза у женщин с ожирением / Н.В. Изможерова, А.А. Попов // Клин. медицина. - 2008. -№ 3. - C. 44-46.
15. Коваленко В.Н. Исследование распространенности факторов риска остеопороза и поиск оптимальной профилактики переломов у женщин в возрасте старше 50 лет / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич // Укр. ревматол. журнал. - 2010. - № 3. - C. 15-20.
16. Косарева О.В. Минеральная плотность костной ткани и кальций-фосфорный обмен у больных сахарным диабетом типа I / О.В. Косарева // Пробл. эндокринологии. - 2003. - № 5. - C. 3-5.
17. Мануленко В.В. Клинические особенности развития остеопатии у больных сахарным диабетом 2-го типа / В.В. Мануленко, А.Н. Шишкин, С.О. Мазуренко // Вестн. Санкт-Петербург. ун-та. Сер. 11. Медицина. -2009. - № 2. - С. 7-13.
18. Мащенко Е.А. Особенности постменопаузального остеопороза у больных с сахарным диабетом 2-го типа / Е.А. Мащенко, Е.В. Доскина, A.C. Аметов // Рус. мед. журнал. - 2010. - Т. 18, № 6. - C. 360-364.
19. Мкртумян А.М. Оценка состояния костной ткани у больных сахарным дебетом / А.М. Мкртумян // Остеопороз и остеопатии. - 2000. - № 1. - C. 27-30.
20. Мурадянц А.А. Постменопаузальный остеопороз в практике клинициста: диагностика и лечение / A.A. Мурадянц, H.A. Шостак, A.A. Клименко // Клиницист. - 2007. - № 3. - C. 30-37.
21. НовикА.А.Остеопороз и качество жизни / A.A. Новик, Е.Н. Цыган, Т.И. Ионова // Обзоры по клин. фармакологии и лекарств. терапии. - 2004. - № 4. - C. 20-26.
22. Остеоартроз и остеопороз при сахарном диабете типа 2 / И.Г. Красивина, О.Б. Ершова, A.C. Носкова,
A.A. Лаврухина // Клин. геронтология. - 2007. -№ 2. - C. 11-13.
23. Остеопороз: диагностика, профилактика и лечение / под ред. О.М. Лесняк, Л.И. Беневоленской. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЭОТAР-Медиа, 2011. -269 с.
24. Пашинян Л.Н. Лептин: походження, регуляцт продукций зв'язок з ¡мунною системою, гемопоетичною та кктковою тканинами (огляд лгг.) / Л.Н. Пашинян // Ендокринолопя. - 2005. - № 1. - C. 118-125.
25. Поворознюк В.В. Менопауза и костно-мышечная система / В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева. - К., 2004. - 511 с.
26. Подзолкова Н.М. Менопаузальный остеопороз: классификация остеопороза, диагностика остепороза, профилактика и лечение остеопороза, морфология и физиология нормальной кости / Н.М. Подзолкова, И.В. Кузнецова, Т.И. Никитина. - М.: ГЭОТAР-Медиа, 2012. - 63 с.
27. Пор1вняльна оцшка рвних методт д^гностики осте-опорозу в жшок у постменопаузальному пер¡од¡ / Н.В. Григор'ева, В. В. Поворознюк, Вас. В. Поворознюк, Н.М. Гибало // Пробл. остеологи'. - 2009. -№1/2. - C. 42-46.
28. Порушення мшеральноТ щтьносл кктковоТ тка-нини у хворих на цукровий д^бет / Н.В. Пасечко, AM. Швед, Л.П. Мартинюк [та ¡н.] // Вкн. наук. дослщжень. - 2004. - № 4. - C. 71-72.
29. Постменопауза: мониторинг некоторых общих факторов риска остеопороза и сахарного диабета 2 типа / Е.В. Дробот., Т.Г. Бегман, И.В. Полянская [и др.] // Междунар. журн. прикладных и фундаментальных исследований. - 2010. - № 9. - C. 58-59.
30. Постменопаузальный остеопороз: новые подходы к диагностике и лечению / АВ. Древаль, T.A. Оноприенко, В.И. Шумский [и др.] // Aльманах клин. медицины. - 1998. - № 1. - C. 145-153.
31. Рентген1вська абсорбцюметрт в д^гностиц системного остеопорозу: метод. рекомендацп / уклад.:
B.В. Поворознюк, О.П. Дмитренко, О.1. Верба, В.М. Макаренко; 1н-т геронтологи' AМH УкраТни. - К., 2003. - 27 с.
32. Риггз Б.Л. Остеопороз: Этиология, диагностика, лечение: пер. с англ. / Б. Л. Риггз, Л. Д. Мелтон. - ОТб.: БИНОМ: Нев. диалект, 2000. - 558 с.
33. Риск переломов у больных сахарным диабетом /
А.А. Гусова, М.Г. Павлова, Г.А. Мельниченко [и др.] Клиницист. - 2007. - № 4. - С. 11-17.
34. РожинскаяЛ.Я. Диагностика и лечение остеопороза / Л.Я. Рожинская // Клин. геронтология. - 2007. - № 2.
- C. 37-46.
35. Рожинская Л.Я. Остеопенический синдром при заболеваниях эндокринной системы и постменопа-узальный остеопороз: (Патогенет. аспекты, диагностика и лечение): автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.03 / Рожинская Людмила Яковлевна; Эндо-кринол. науч. центр Рос. АМН. - М., 2001. -40 с.
36. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз: практ. руководство для врачей / Л.Я. Рожинская. - 2-е изд., пере-раб. и доп. - М.: Мокеев, 2000. - 195 с.
37. Руководство по остеопорозу / под ред. Л.И. Беневоленской. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. - 523 с.
38. Состояние кальций-фосфорного обмена у больных сахарным диабетом 2 типа / О.А. Белых, Е.А. Кочет-кова, Б.И. Гельцер, О.Ю. Бубнов // Бюл. ВСНЦ СО РАМН. - 2005. - № 4. - С. 153-158.
39. Состояние костной ткани у женщин с ожирением в постменопаузе / О. Чигарькова, С. Бутрова, А. Ильин, Г. Мельниченко // Врач. - 2004. - № 9. -C. 32-34.
40. Частота остеопении и динамика костной резорбции у женщин, больных сахарным диабетом II типа, в период менопаузы / О.Р. Григорян, Т.О. Чернова, И.П. Мешкова [и др.] // Проблемы эндокринологии.
- 1999. - № 3. - С. 8-10.
41. Шалина М.А. Состояние скелета у женщин репродуктивного возраста, страдающих сахарным диабетом 1-го типа / М.А. Шалина // Эфферент. терапия. - 2007.
- № 1. - C. 69-72.
42. Шимановский Н.Л. Выбор лекарственных средств для лечения климактерических осложнений и предотвращения остеопороза / Н.Л. Шимановский // Междунар. мед. журнал. - 2004. - № 2. - C. 117-121.
43. Шуба Н.М. Остеопороз - актуальная проблема XXI века: современное представление о патогенезе и терапии / Н.М. Шуба // Укр. ревматол. журнал. - 2008.
- № 2. - C. 5-14.
44. A five-year prospective study of bone mineral density in men and women with diabetes: the Fremantle Diabetes Study / E.J. Hamilton, V. Rakic, W.A. Davis [et al.] // Acta Diabetol. - 2012. - Vol. 49, № 2. - P. 153-158.
45. A population-based study of bone mineral density in women with longstanding type 1 (insulin dependent) diabetes / H. Lunt, C.M. Florkowski, T. Cundy [et al.] // Diabetes Res. Clin. Pract. - 1998. - Vol. 40, № 1. -
P. 31-38. 72.
46. Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis. Report of a WHO Study Group / World Health Organ. Tech. Rep. Ser. - 1994. - Vol. 843. - P. 1-129.
47. Associations between components of the metabolic syndrome versus bone mineral density and vertebral fractures in patients with type 2 diabetes / T. Yama-guchi, I. Kanazawa, M. Yamamoto [et al.] // Bone. -2009. - Vol. 45, № 2. - P. 174-179.
48. Bone loss and bone turnover in diabetes / J.C. Krakauer,
M.J. McKenna, N.F. Buderer [et al.] // Diabetes. - 1995.
- Vol. 44, № 7. - P. 775-782.
49. Bone mineral density and blood flow to the lower extremities: the study of osteoporotic fractures /
M.T. Vogt, J.A. Cauley, L.H. Kuller, M.C. Nevitt // J. Bone Miner. Res. - 1997. - Vol. 12, № 2. - P. 283-289.
50. Bone mineral density and its determinants in diabetes: the Fremantle Diabetes Study / V. Rakic, W.A. Davis, S.A. Chubb [et al.] // Diabetologia. - 2006. - Vol. 49,
№ 5. - P. 863-871.
51. Bone mineral density in patients with type 1 and type 2 diabetes / J.T. Tuominen, O. Impivaara, P. Puukka, T. Ronnemaa // Diabetes Care. - 1999. - Vol. 22, № 7. -P. 1196-1200.
52. Bone mineral density in patients with type 2 diabetes / L. Sauque-Reyna, M.A. Salcedo-Parra, P.R. Sánchez-Vargas [et al.] // Rev. Inves. Clin. - 2011. - Vol. 63, № 2.
- P. 162-169.
53. Botushanov N.P. Bone mineral density and fracture risk in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus / N.P. Botushanov, M.M. Orbetzova // Folia Med. - 2009.
- Vol. 51, № 4. - P. 12-17.
54. Carnevale V. Skeletal involvement in patients with diabetes mellitus / V. Carnevale, E. Romagnoli, E. D'Erasmo // Diabetes Metab. Res. Rev. - 2004. - Vol. 20, № 3. - P. 196-204.
55. Characterization of bone structure in leptin receptor-deficient Zucker (fa/fa) rats / J.A. Tamasi, B.J. Arey, D.R. Bertolini, J.H. Feyen // J. Bone Miner. Res. - 2003. -Vol. 18, № 9. - P. 1605-1611.
56. Decreased bone mineral density in men with metabolic syndrome alone and with type 2 diabetes /
S. Yaturu, S. Humphrey, C. Landry, S.K. Jain // Med. Sci. Monit. - 2009. - Vol. 15, № 1. - P. CR5-CR9.
57. Decreased mobilization of endothelial progenitor cells contributes to impaired neovascularization in diabetes / L. Kang, Q. Chen, L. Wang [et al.] // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. - 2009. - Vol. 36, № 10. - P. e47-e56.
58. Design of NORA, the National Osteoporosis Risk Assessment Program: a longitudinal US registry of post-menopausal women / E. Siris, P. Miller, E. Barrett-Connor [et al.] // Osteoporos. Int. - 1998. - Vol. 8, suppl. 1. - P. S62-S69.
59. Diminished bone formation during diabetic fracture healing is related to the premature resorption of cartilage associated with increased osteoclast activity / R.A. Kayal, D. Tsatsas, M.A. Bauer [et al.] // J. Bone Miner. Res. - 2007. - Vol. 22, № 4. - P. 560-568.
60. Does type 2 diabetes predispose to osteoporotic bone fractures? / T. Miazgowski, B. Krzyzanowska-Swiniarska, J. Ogonowski, M. Noworyta-Zietara // Endokrynol. Pol.
- 2008. - Vol. 59, № 3. - P. 224-229.
61. Evaluation of secondary causes that may lead to bone loss in women with osteoporosis: a retrospective study / E. Odabasi, M. Turan, F. Tekbas, M. Kutlu // Arch. Gynecol. Obstet. - 2009. - Vol. 279, № 6. - P. 863-867.
62. Fracture risk in type 2 diabetes: update of a population-based study / L.J. Melton, C.L. Leibson, S.J. Achenbach [et al.] // J. Bone Miner. Res. - 2008. - Vol. 23, № 8. -P. 1334-1342.
63. Gerdhem P. Rates of fracture in participants and non-participants in the Osteoporosis Prospective Risk
Assessment study / P. Gerdhem, K. Akesson // J. Bone Joint. Surg. Br. - 2007. - Vol. 89, № 12. - P. 1627-1631.
64. High glucose stimulates adipogenic and inhibits osteogenic differentiation in MG-63 cells through cAMP/ protein kinase A/extracellular signal-regulated kinase pathway / W. Wang, X. Zhang, J. Zheng, J. Yang // Mol. Cell Biochem. - 2010. - Vol. 338, № 1/2. - P. 115-122.
65. Hough S. Fast and slow bone losers. Relevance to the management of osteoporosis / S. Hough // Drugs Aging. - 1998. - Vol. 12, suppl. 1. - P. 1-7.
66. Hyperinsulinemiaand bone mineral density in an elderly population: The Rotterdam Study / R.P. Stolk, P.L. Van Daele, H.A. Pols [et al.] // Bone. - 1996. - Vol. 18, №6. -P. 545-549.
67. Idelevich A. What are the effects of leptin on bone and where are they exerted? / A. Idelevich, K. Sato, R. Baron // J. Bone Miner. Res. - 2013. - Vol. 28, № 1. - P. 18-21.
68. Iki M. Epidemiology of osteoporosis in Japan / M. Iki // Clin. Calcium. - 2012. - Vol. 22, № 6. - P. 797-803.
69. Insulin-like growth factor-1 cytokines cross-talk in type 1 diabetes mellitus: relationship to microvascular complications and bone mineral density / M.A. Abo-ElAsrar, N.S. Elbarbary, D.E. Elshennawy, A. M. Omar // Cytokine. - 2012. - Vol. 59, № 1. - P. 86-93.
70. Isidro M.L. Bone disease in diabetes / M.L. Isidro, B. Ruano // Curr. Diabetes Rev. - 2010. - Vol. 6, № 3. -P. 144-155.
71. Khazai N.B. Diabetes and fractures: an overshadowed association / N.B. Khazai, G.R. Beck, G.E. Umpierrez // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes. - 2009. - Vol. 16, № 6. - P. 435-445.
72. Management of osteoporosis in postmenopausal women: 2006 position statement of The North American Menopause Society / North American Menopause Society // Menopause. - 2006. - Vol. 13, № 3. - P. 340367.
73. MeunierP.J. Design and methodology of the phase
3 trials for the clinical development of strontium ranelate in the treatment of women with postmenopausal osteoporosis / P.J. Meunier, J.V. Reginster // Osteoporos. Int. - 2003. - Vol. 14, suppl. 3. - P. S66-S76.
74. Milewicz A. Perimenopausal obesity / A. Milewicz, B. Bidzinska, A. Sidorowicz // Gynecol. Endocrinol. - 1996. - Vol. 10, № 4. - P. 285-291.
75. Mineral metabolism and bone mass at peripheral and axial skeleton in diabetes mellitus / J. Auwerx, J. De-queker, R. Bouillon [et al.] // Diabetes. - 1988. -
Vol. 37, № 1. - P. 8-12.
76. Need for additional calcium to reduce the risk of hip fracture with vitamin d supplementation: evidence from a comparative metaanalysis of randomized controlled trials / S. Boonen, P. Lips, R. Bouillon [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - Vol. 92, № 4. -
P. 1415-1423.
77. Nelson D.A. Why do older women with diabetes have an increased fracture risk? / D.A. Nelson, S.J. Jacober // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. - Vol. 86, № 1. -P. 29-31.
78. New considerations on the management of osteoporosis in Central and Eastern Europe (CEE): summary of the «3rd Summit on Osteoporosis-CEE», November 2009, Budapest, Hungary / P. Lakatos, A. Balogh,
E. Czerwinski [et al.] // Arch. Osteoporos. - 2011. - Vol. 6, № 1/2. - P. 1-12.
79. Nicodemus K.K. Type 1 and type 2 diabetes and incident hip fractures in postmenopausal women / K.K. Nicodemus, A.R. Folsom // Diabetes Care. - 2001. -Vol. 24, № 7. - P. 1192-1197.
80. Older women with diabetes have an increased risk of fracture: a prospective study / A.V. Schwartz, D.E. Sellmeyer, K.E. Ensrud [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. - Vol. 86, № 1. - P. 32-38.
81. Perimenopausal obesity / C. Keller, L. Larkey, J.K. Diste-fano [et al.] // J. Womens Health. - 2010. - Vol. 19, № 5. - P. 987-996.
82. Postmenopausal osteoporosis: Our experience / R.N. Me-hrotra, A. Ranjan, R. Lath, R. Ratnam // Indian. J. Endocrinol. Metab. - 2012. - Vol. 16, suppl. 2. -P. S421-S422.
83. Prevalence and predictors of osteopenia and osteoporosis in adults with Type 1 diabetes / E.J. Hamilton, V. Rakic, W.A. Davis [et al.] // Diabet. Med. - 2009. -Vol. 26, № 1. - P. 45-52.
84. Prevalence of morphometric vertebral fractures in patients with type 1 diabetes / V.V. Zhukouskaya, C. Eller-Vainicher, V.V. Vadzianava [et al.] // Diabetes Care. -2013. - Vol. 36, № 6. - P. 1635-1640.
85. Quantitative ultrasound and vertebral fractures in patients with type 2 diabetes / T. Yamaguchi, M. Yama-moto, T. Kanazawa [et al.] // J. Bone Miner. Metab. -2011. - Vol. 29, № 5. - P. 626-632.
86. Relationship of obesity with osteoporosis / L.J. Zhao, Y.J. Liu, P.Y. Liu [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2007. - Vol. 92, № 5. - P. 1640-1646.
87. Role of collagen enzymatic and glycation induced cross-links as a determinant of bone quality in spontaneously diabetic WBN/Kob rats / M. Saito,
K. Fujii, Y. Mori, K. Marumo // Osteoporos. Int. - 2006. -Vol. 17, № 10. - P. 1514-1523.
88. Saito M. Collagen cross-links as a determinant of bone quality: a possible explanation for bone fragility in aging, osteoporosis, and diabetes mellitus / M. Saito, K. Marumo // Osteoporos. Int. - 2010. - Vol. 21, № 2. -P. 195-214.
89. Serum levels of insulin-like growth factor system components and relationship to bone metabolism in Type 1 and Type 2 diabetes mellitus patients / P.M. Jehle, D.R. Jehle, S. Mohan, B.O. Bohm // J. Endocrinol. -1998. - Vol. 159, № 2. - P. 297-306.
90. The change of bone mineral density in secondary osteoporosis and vertebral fracture incidence / Y. Hira-no, H. Kishimoto, H. Hagino, R. Teshima // J. Bone Miner. Metab. - 1999. - Vol. 17, № 2. - P. 119-124.
91. The epidemiology of osteoporosis -Bone Evaluation Study (BEST): an analysis of routine health insurance data / P. Hadji, S. Klein, H. Gothe [et al.] // Dtsch. Arztebl. Int. - 2013. - Vol. 110, № 4. - P. 52-57.
92. The risk of hip fractures in older individuals with diabetes: a population-based study / L.L. Lipscombe, S.A. Jamal, G.L. Booth, G.A. Hawker // Diabetes Care. -2007. - Vol. 30, № 4. - P. 835-841.
93. Type 1 diabetes in young rats leads to progressive trabecular bone loss, cessation of cortical bone growth, and diminished whole bone strength and fatigue life /
M.J. Silva, M.D. Brodt, M.A. Lynch // J. Bone Miner. Res. - 2009. - Vol. 24, № 9. - P. 1618-1627.
94. Wang Y. Neural regulation of bone remodeling by leptin / Y. Wang, L.Y. Ma // Sheng Li Ke Xue Jin Zhan. -2010. - Vol. 41, № 3. - P. 229-231.
95. Young women with type 1 diabetes have lower bone mineral density that persists over time / I.D. Mastrand-rea, J. Wactawski-Wende, R.P. Donahue [et al.] // Diabetes Care. - 2008. - Vol. 31, № 9. - P. 1729-1735.
96. Ziegler R. Diabetes mellitus and bone metabolism / R. Ziegler // Horm. Metab. Res. Suppl. - 1992. - Vol. 26. -P. 90-94.
РЕЗЮМЕ
Остеопороз: влияние возраста, пола, ожирения и сахарного диабета
A. С. Ларин, М. Л. Кирилюк, Е. Э. Третяк, Л. В. Щекатурова, Е. Я. Гирявенко,
B. Б. Доготарь, А. Е. Быкова
В обзоре представлены современные данные об этиологии, патогенезе, диагностике остеопоро-за и влиянии на его развитие возраста, пола, ожирения и сахарного диабета.
Ключевые слова: остеопороз, сахарный диабет.
SUMMARY Osteoporosis: effect of age, sex, obesity and diabetes mellitus
O. Larin, M. Kyryliuk, O. Tretiak, L. Schekaturova, O. Giryavenko, V. Dogotar, A. Bikova
This review summarizes the current data on about the etiology, pathogenesis, diagnosis of osteoporosis and its impact on the development of age, sex, obesity and diabetes mellitus.
Key words: osteoporosis, diabetes mellitus.
Дата надходження до редакцп 12.09.2013 p.
