CC BY
2ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1НИ Щ1ЛЬНОСТ1 СУДИН М1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА У ЧАСТОЧКАХ ЗАГРУДНИННО1 ЗАЛОЗИ Б1ЛИХ ЩУР1В В НОРМ1 ТА ПРИ ВПЛИВ1 СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В ВПРОДОВЖ ДВОХ М1СЯЦ1В
Добрянська Е. С., доцент, кафедра фундаментальних медичних дисципл1н, Ужгородський
нацюнальний университет, медичний факультет №2, м. Ужгород, Украгна
Вацик Н. С., асистент, кафедра фундаментальних медичних дисципл1н, Ужгородський
нацюнальний университет ,медичний факультет №2, м. Ужгород, Украгна
Йовбак Т. В., асистент, кафедра фундаментальних медичних дисципл1н, Ужгородський
нацюнальний университет, медичний факультет №2, м. Ужгород, Украгна
Пщур Д. Ю., асистент, кафедра фундаментальних медичних дисципл1н, Ужгородський
нацюнальний университет, медичний факультет №2, м. Ужгород, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122021/7727
ABSTRACT
From the three salts of heavy metals consumed by experimental white male rats of reproductive age in low concentrations for 2 months, the least toxic to the body is an aqueous solution of FeSO4 • 7H2O (iron sulphate) at a dose of 0.5 mg / dm3. The most toxic is an aqueous solution of ZnSO4 • 7H2O (zinc salt of sulfuric acid) at a dose of 1,505 mg / dm3, the use of which resulted in an increase in all vessels of the microcirculatory tract in both cortex and medulla of the lobules of thymus compared to the control group. The density of arterioles in the cortex increased 3.3 times, the density of venules - 2 times, the density of capillaries - 1.5 times; in the brain substance there is also a 2-fold increase in the density of arterioles, the density of venules - 1.2 times, the density of capillaries - 2.5 times compared with the control group of animals. In experimental male rats consuming aqueous solutions - CuSO4 • 5H2O at a dose of 0.247 mg / dm3, the density of arterioles and venules in the cortex of the thymus almost did not change, and the density of capillaries, compared with the control group, increased 1.5 times in medulla of thymus, compared with the control group, the density of arterioles increased 1.7 times, the density of venules increased 1.2 times, and the density of capillaries increased 1.6 times.
Citation: Dobryanska E. S., Vatsyk N. S., Yovbak T. V., Pitsur D. Yu. (2021) Peculiarities of Microcirculatory Bed Vessel's Density Change in the Lobules of the White Rats Thymus in Norm and Under the Influence of Salts of Heavy Metals Within Two Months. World Science. 11(72). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122021/7727
Copyright: © 2021 Dobryanska E. S., Vatsyk N. S., Yovbak T. V., Pitsur D. Yu. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Еколопчна ситуащя, яка склалася на територи Украши через неконтрольоваш викиди промислових шдриемств та техногенш порушення в сферi комунальних послуг (зокрема водопостачання) створила зростаючу загрозу для довкшля, а вщповщно для здоров'я людей. Важлива роль у цьому процес належить солям важких металiв, яю, володдачи високою токсичшстю, здатш нагромаджуватися в живих оргашзмах i навт у незначних концентращях порушувати функци оргашзму та викликати рiзноманiтнi патологи [1, 2, 3, 12]. На вщмшу вщ оргашчних сполук, токсичш метали не руйнуються у водi та грунт1, а тому з водою та продуктами харчування надходять до людського оргашзму i поступово руйнують його[4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14]. Саме це i зумовило мету нашого дослщження: визначити закономiрностi
ARTICLE INFO
Received: 25 October 2021 Accepted: 13 December 2021 Published: 30 December 2021
KEYWORDS
thymus, lobules of thymus, salts of heavy metals, density of arterioles, density of venules, density of capillaries.
змши щшьносп судин мшроциркуляторного русла у часточках загруднинно! залози безпородних бiлих щурiв - самцiв репродуктивного вiку при вживанш з водою незначних доз солей важких металiв упродовж двох мюящв.
Матерiали та методи дослщження. Дослiдження проведено на 40 безпородних бших щурах-самцях репродуктивного вiку, яких було роздiлено на 4 групи по 10 особин в кожнш: 1 група - контрольнi тварини, яю споживали дистильовану воду, 2 група тварин, яю споживали водш розчини - CuSO4 5H2O в дозi 0,247мг/дм3, що вiдповiдаe вмiсту мшералу халькантиту у заплавних дiлянках рши Тиси, 3 група - водний розчин ZnSO4 7H2O (цинкова сiль шрчано! кислоти) в дозi 1,505мг/дм3, 4 група - водний розчин FeS047H20 (залiзний купорос) в дозi 0,5мг/дм3. Догляд за тваринами та вс маншуляци проводили у вiдповiдностi з положенням «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та iнших наукових цшей» (Страсбург, 1986 р.), а також «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001 р.) та вимог Додатку до «Правил проведення робгг з використанням експериментальних тварин», затверджених наказом Мiнiстерства охорони здоров'я №755 вiд 12 серпня 1977 р. «Про заходи щодо подальшого удосконалення органiзацiйних форм роботи з використанням шддослщних тварин». Загруднинну залозу забирали у тварин тд ефiрним наркозом. Матерiал для пстолопчних дослiджень фiксували в розчинi ФСО (формальдепд -100мл, спирт етиловий 96° - 60 мл, льодяна оцтова кислота -30 мл) i заливали в парафiновi блоки. Пстолопчш зрiзи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилш-еозином. Морфометричним методом Стефанова С.Б. [6] за допомогою сiтки №3/16 тд мiкроскопом МБИ - 3 (об'ектив х70, бiнокулярна насадка х1,5, окуляри х15) визначали щiльнiсть великих, середшх та малих лiмфоцитiв. Цифровi величини експериментальних даних представленi вибiрковими середнiми (M) з довiрчим штервалом (±L) для рiвня вiрогiдностi p=95% за Стьюдентом. Цi параметри розраховували методом Стрелкова Р.Е. [6].
Результати та Тх обговорення. У результат проведених гiстологiчних та морфометричних дослщжень нами встановлено, що в контрольнш групi тварин (табл. 1) щшьшсть венул (0.216±0.028) у кiрковiй речовиш майже вдвiчi переважае над щшьшстю артерiол (0.130±0.022). Така ж картина спостершаеться в мозковiй речовинi: щшьшсть венул становить 0.380±0.028, а артерюл 0.194±0.011. Щiльнiсть капiлярiв (0.540±0.039) в юрковш речовинi в чотири рази переважае щшьшсть артерюл (0.130±0.022) i два з половиною рази перевищуе щiльнiсть венул. У мозковiй речовиш щшьшсть капiлярiв (0.332±0.022) в незначнш мiрi е меншою за щшьшсть венул (0.380±0.028), але майже вдвiчi бiльшою за щiльнiсть артерiол. У другш групi - пiддослiднi щур>самш, якi споживали воднi розчини - CuSO4 5H2O в дозi 0,247мг/дм3, виявлено наступнi змiни щiльностi судин мшроциркуляторного русла (табл. 2): щiльнiсть артерюл порiвняно з контрольною групою тварин збшьшилась з 0.130±0.022 до 0.150±0.028, а щiльнiсть венул майже не змшилася i становить вiдповiдно 0.230±0.028 i 0.216±0.028; щiльнiсть капiлярiв (0.840±0.042) у кiрковiй речовинi порiвняно з контрольною групою (0.540±0.039) збiльшилася в твтори рази, а якщо порiвнювати з щiльнiстю артерiол (0.150±0.028), то вона бшьша в 5.5 разiв, а щiльнiсть венул (0.230±0.028) переважае в 3.5рази. У мозковiй речовиш, порiвняно з контрольною групою, щшьшсть артерюл (0.330±0.022) збiльшилась в 1.7 рази, щшьшсть венул (0.480±0.026) збшьшилася в 1.2 рази, а щшьшсть капiлярiв (0.532±0.022) збiльшилася в 1.6 разiв.
Таблиця 1. Щiльнiсть судин м^оциркуляторного русла в часточках загруднинно! залози бших щурiв-самцiв репродуктивного вику в контрольнiй rpyni на площi 992.25мкм2, X± L (min - max)
Зони часточки загруднинно! залози Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла
Артерюли Венули Капiляpи
Юркова речовина 0.130±0.022 (0.110 - 0.150) 0.216±0.028 (0.190 - 0.240) 0.540±0.039 (0.480 - 0.550)
Мозкова речовина 0.194±0.011 (0.180 - 0.200) 0.380±0.028 (0.350 - 0.400) 0.332±0.022 (0.310 -0.350)
Таблиця 2. Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла в часточках загруднинно! залози бших щypiв-самцiв репродуктивного вшу в другш груш тварин, яю споживали водш зозчини - CuSO4 5H2O в дозi 0,247мг/дм3на площi 992.25мкм2, X± L (min - max)._
Зони часточки загруднинно! залози Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла
Артерюли Венули Капiляpи
Юркова речовина 0.150±0.028 (0.130 - 0.170) 0.230±0.028 (0.190 - 0.250) 0.840±0.042 (0.680 - 0.990)
Мозкова речовина 0.330±0.022 (0.310 - 0.350) 0.480±0.026 (0.450 - 0.540) 0.532±0.022 (0.510 - 0.550)
У третш груш шдцослщних тварин (табл.3), яю споживали водний розчин ZnSO4 7H2O (цинкова сiль сipчано!' кислоти) в дозi 1,505 мг/дм3 виявлено збiльшення вшх судин мiкpоциpкyлятоpного русла як в юрковш, так i в мозковш pечовинi поpiвняно з контрольною групою. Щшьшсть артерюл в юрковш речовиш збшьшилась в 3.3 рази з 0.130±0.022 до 0.430±0.019; щiльнiсть венул юрково! речовини збiльшилась майже у 2 рази з 0.216±0.028 до0.416±0.038; щiльнiсть капiляpiв юрково! речовини збшьшилась 1.5 рази з 0.540±0.039 до 0.840±0.044.
Таблиця 3. Щiльнiсть судин мшроциркуляторного русла в часточках загруднинно! залози бших щypiв-самцiв репродуктивного вшу в третш груш тварин, яю споживали водний розчин ZnSO4 7H2O (цинкова сшь сipчано! кислоти) в дозi 1,505 мг/дм3 на площi 992.25 мкм2, X± L (min - max)._
Зони часточки загруднинно! залози Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла
Артерюли Венули Капiляpи
Юркова речовина 0.430±0.019 (0.410 - 0.450) 0.416±0.038 (0.390 - 0.440) 0.840±0.044 (0.780 - 0.890)
Мозкова речовина 0.268±0.021 (0.280 - 0.300) 0.563±0.027 (0.510 - 0.600) 0.892±0.052 (0.840 -0.950)
У мозковш речовиш також спостершаеться збшьшення щiльностi артерюл у 2 рази з 0.194±0.011 до 0.268±0.021; щiльнiсть венул - збшьшилася 1.2 рази з 0.480±0.026 до 0.563±0.027. Суттево збiльшилася щшьшсть капiляpiв з 0.332±0.022 до 0.892±0.052 - це майже в 2.5 рази поpiвняно з контрольною групою тварин. Щшьшсть капiляpiв (0.840±0.044) у юрковш речовиш вдвiчi переважае щшьшсть артерюл i венул (вiдповiдно 0.430±0.019 i 0.416±0.038). У мозковiй речовиш щшьшсть капiляpiв (0.892±0.052) в 3.3 рази переважае щшьшсть артерюл (0.268±0.021) i в 1.5 рази щшьшсть венул (0.563±0.027).
Таблиця 4. Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла в часточках загруднинно! залози бших щypiв-самцiв репродуктивного в^ в четвеpтiй гpyпi тварин, яю споживали водний розчин FeS047H20 (залiзний купорос) в дозi 0,5 мг/дм3 на площi 992.25 мкм2, X± L (min - max)._
Зони часточки загруднинно! залози Щшьшсть судин мшроциркуляторного русла
Артерюли Венули Капiляpи
Кipкова речовина 0.139±0.022 (0.110 - 0.150) 0.226±0.026 (0.190 - 0.240) 0.640±0.054 (0.580 - 0.660)
Мозкова речовина 0.204±0.016 (0.190 - 0.220) 0.380±0.022 (0.350 - 0.400) 0.422±0.020 (0.390 -0.450)
У четвеpтiй гpyпi шддослщних бiлих щypiв-самцiв репродуктивного вiкy , яю споживали водний розчин FeS04 7H20 (залiзний купорос) в дозi 0,5 мг/дм3 (табл.4), поpiвняно з контрольною групою (табл.1) показники щшьносп судин мшроциркуляторного русла суттево не змшилися. У кipковiй pечовинi часточок загруднинно! залози щшьшсть артерюл 0.139±0.022 (у контрольнш груш — 0.130±0.022), щшьшсть венул — 0.226±0.026 (у контрольнш груш — 0.216±0.028); щiльнiсть капiляpiв - 0.640±0.054 (у контpольнiй груш — 0.540±0.039). У мозковiй речовиш так само: щшьшсть артерюл — 0.204±0.016 (у контрольнш груш — 0.194±0.011); щшьшсть венул — 0.380±0.022 (у контрольнш груш — 0.380±0.028); щшьшсть капiляpiв — 0.422±0.020(у контрольнш груш — 0.332±0.022).
Висновки. Таким чином, з трьох солей важких металiв, яю споживали пiддослiднi бш щурi-самцi репродуктивного вшу в незначних концентрацiях протягом 2-х мiсяцiв найменш токсичними для органiзмy е водний розчин FeS04 7H20 (залiзний купорос) в дозi 0,5 мг/дм3. Найбiльш токсичним е водний розчин ZnSO47H2O (цинкова сшь ирчано! кислоти) в дозi 1,505 мг/дм3, вживання якого призвело до збшьшення всiх судин мшроциркуляторного русла як в кiрковiй, так i в мозковiй речовинi часточок загруднинно! залози порiвняно з контрольною групою. Щiльнiсть артерiол у юрковш речовинi збiльшилась в 3.3 рази, щшьшсть венул — у 2 рази, щшьшсть капiлярiв — у 1.5 рази; у мозковш речовиш також спостерiгаеться збiльшення щiльностi артерюл у 2рази, щiльностi венул — у 1.2 рази, щшьност капiлярiв — в 2.5 рази порiвняно з контрольною групою тварин. У шддослщних щyрiв-самцiв, якi споживали воднi розчини - CuSO4 5H2O в дозi 0,247 мг/дм3, щшьшсть артерюл i венул у юрковш речовинi часточок загруднинно! залози майже не змiнилася, а щшьшсть капiлярiв, порiвняно з контрольною групою, збшьшилася в пiвтори рази, У мозковш речовиш, порiвняно з контрольною групою, щшьшсть артерюл збшьшилась в 1.7 рази, щшьшсть венул збшьшилася в 1.2 рази, а щшьшсть капiлярiв збшьшилася в 1.6 разiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бодиенкова Г.М. Роль иммунологических нарушений, сформировавшихся в результате экстремальной экологической ситуации, в развитии патологии нервной системы / Г.М. Бодиенкова, В.С. Рукавишников, Т.И. Иванская // Гигиена и санитария. - 2003. - № 6. - С. 66 - 69.
2. Дмитруха Н.М. До проблеми 1мунотоксичносп свинцю i кадмш / Н.М. Дмитруха // Современные проблемы токсикологии. - 2009. - №1. - С. 4 - 9.
3. Мельник Н.О. Реактивш змши оргашв 1мунно! системи тд впливом патолопчних фактор1в / Н.О. Мельник, 1.В. Чекмарьова, Ю.Б. Чайковський // Клшчна анатом1я та оперативна х1рурпя. -2004. - Т. 3, №3. - С. 5 - 8.
4. Нефедова Е.А. Модифицирующее влияние цитрата железа на кардиотоксичность ацетата свинца в эксперименте/ Е.А. Нефедова// Морфолопя. - 2014. - Т.8, № 4. - С. 63 - 68.
5. Паранько Н.М. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения / Н.М. Паранько, Э.Н. Белицкая, Н.Г. Карнаух. - Днепропетровск, 2002. - 144 с.
6. Стефанов С. Б. Сравнение морфометрических результатов по отношениям кумулят / С. Б. Стефанов // Архив анатомии. - 1982. - Т. 82, №3. - C. 91 - 94.
7. Савенкова О.О. Експериментальне визначення антагошзму б1метал1в при вплив1 на стан репродуктивно! системи та ембрюгенез щура / О.О. Савенкова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Вип. 1, т. 2 (99). - С.259 - 265.
8. Хомич В.Т. Склад i субмжроскошчна будова клтгин л1мфовдно1 тканини стравохщного мигдалика курей / В. Т. Хомич, Н. В. Дишлюк // Науковий вюник Нацюнального ушверситету бюресурав i природокористування Украши. - Сер1я: Ветеринарна медицина, яшсть i безпека продукци тваринництва. - 2013. - Вип. 188 (4). - С. 229 - 234.
9. Abedi-Valugerdi M. Bacterial lipopolysaccharide both renders resistant mice susceptible to mercury-induced autoimmunity and exacerbates such autoimmunity in susceptible mice / M. Abedi-Valugerdi, C. Nilsson, A. Zargari // Clin. Exp. Immunol. - 2005. - Vol. 141. - P. 238 - 247.
10. Carvalho M.C. Behavioral, morphological and biochemical changes after in ovo exposure to methylmercury in chicks / M.C. Carvalho, E.M. Nazari // Toxicol. - 2008. - Vol. 106. - P. 180-185.
11. Gardner R.M. Mercury exposure, serum antinuclear/antinucleolar antibodies, and serum cytokine levels in mining populations in Amazonian Brazil / R.M.Gardner, J.F.Nyland, S.L.Evans // Environ. Res. - 2010. -Vol.110. - P. 345 - 354.
12. Hrebniak, M. P., & Fedorchenko, R. A. (2019). Influence of industrial atmospheric pollution on the development of pathology of respiratory organs. Pathologia, 16(1), 81-86. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.L166314
13. Mechanism and Health Effects of Heavy Metal Toxicity in Humans Godwill Engwa-Paschaline FerdinandFriday Nwalo-Marian Unachukwu - Poisoning in the Modern World - New Tricks for an Old Dog? - 2019.
14. Heavy Metals and Human Health: Mechanistic Insight into Toxicity and Counter Defense System of Antioxidants Arif Jan-Mudsser Azam-Kehkashan Siddiqui-Arif Ali-Inho Choi-Qazi Haq - International Journal of Molecular Sciences - 2015.
