28VETERINARY SCIENCE
М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ОРГАН1В КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ЗБАГАЧЕННЯ РАЦ1ОНУ КОМПЛЕКСОМ НАНОМ1КРОЕЛЕМЕНТ1В Си, Ag, Со, Не, М^)
'астрант В. М. Кириченко,
2д. вет. н., професор I. В. Яценко, 3к.вет. н., доцент Л. В. Бусол, 4к.вет. н., доцент В. ЯБшкевич, 5к.вет.н., доцент Я. К. Сердюков
''2'3Украгна, Харюв, Харювсъка державна зооветеринарна академ1я
4Украгна, Лъв1в, Лъв1всъкий нащоналъний умверситет ветеринарног медицини та
бготехнологШ гмем С. З. Гжицъкого
5Украгна, Кигв, Нащоналъний умверситет бюресурав 7 природокористування Украгни DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31032020/6995
ABSTRACT
The work is devoted to the study of the microscopic structure of broiler chickens organs for the enrichment of the diet with a complex of nano trace elements which include the citrates of nano Zn, Cu, Ag, Co, He, Mg. It was found that the use of a complex of nano-micronutrients, at a dose of 1 cm3/dm3 of drinking water in the drinking mode for five days in a row after five days, did not cause pathomorphological changes in the internal organs and skeletal muscles of slaughtered broiler chickens.
The use in the diet of the experimental bird complex of nano trace elements at a dose of 10 and 20 cm3/dm3 drinking water can lead to structural disorders in the liver, kidneys and spleen in the form of local circulatory disorders, necrosis of cells of the parenchyma of organs. Extracapillary glomerulonephritis and necrotic-dystrophic changes in the epithelium of the tubules are recorded in the kidneys (proteinaceous nephrosis by type of granular dystrophy, in some cases necrotic nephrosis); In internal organs there are local circulatory disorders (congestive hyperemia, stasis, etc.). In cells of parenchyma of organs destruction of organelles, cell membranes is registered, that causes at first development of dystrophic processes on decompositive type, and subsequently - death of cells.
Citation: В. М. Кириченко, I. В. Яценко, Л. В. Бусол, В. Я Бшкевич, Я. К. Сердюков. (2020) Mikroskopichna Budova Orhaniv Kurchat-Broileriv za Zbahachennia Ratsionu Kompleksom Nanomikroelementiv (Zn, Cu, Ag, Co, He, Mg). Science Review. 3(30). doi: 10.31435/rsglobal_sr/ 31032020/6995
Copyright: © 2020 В. М. Кириченко, L В. Яценко, Л. В. Бусол, В. Я Бшкевич, Я. К. Сердюков. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ARTICLE INFO
Received 21 January 2020 Accepted 11 March 2020 Published 31 March 2020
KEYWORDS
nano-microelements, broiler chickens, microscopic organ structure.
Вступ. Розробки у сферi нанобютехнологш широко застосовуються у твариннищта, ветеринарнш та гуманнш медициш для лшування, профшактики, а також для дiагностики захворювань рiзноI етюлоги, годiвлi тварин в тому чи^ птиц [1, 2]. При цьому кшьюсть наноматерiалiв, як виготовляють для застосування в твариннищи постшно зростають, проте думки дослщниюв щодо шкщливосп нанорозмiрних препарапв протиречив^ що шдтверджуе необхщнють наукового обгрунтування таких розробок.
Це пов'язано з тим, що наночастки бшьш активiзують 6ioxiMi4Hi й фiзiологiчнi процеси в бюлопчних системах та характеризуются значно меншою токсичнiстю, у nopiBMHHi з неорганiчними солями аналогiчних мет^в [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11].
Дослщженнями специфiчно! активностi наночасток металiв на сшьськогосподарських ссавцях [12], птицi [13, 14, 15] та p^i [16], встановлено, що у тварин пщвищуються темпи !х росту й збереження, пришвидшуеться початок яйценоскостi у курей, знижуються наслiдки вiд стpесiв, пщвищуеться вмiст каротину в кpовi й жовтках, Кальщю в шкаpлупi й юстках, зменшуеться захвоpюванiсть через стимулюючий вплив на лiмфоiднi органи тварин.
Доведено, що наночастки можуть легко проникати в клiтини, минаючи бюлопчш бар'ери й вибipково накопичуються в piзних клiтинах. Для наночасток характерний трансцитоз через епiтелiальнi й ендотелiальнi клiтини, можуть поширюватися за ходом вщростюв неpвiв, циркулюють з кров'ю i лiмфою, мають специфiчну пстотропшсть [17].
Iнгаляцiйна форма дуже дpiбних наночасток (1 нм) проникають через слизову оболонку у тканини, всмоктуеться в кров i вже через 2-4 години виявляеться у внутршшх органах [18].
Кpiм позитивного ефекту, який чинять на оргашзм наночастки метатв, вченими описано i !х цитотоксичну активнiсть, яку пов'язують з окиснювальним стресом, порушенням функцiй м^охондрш i збiльшенням пpоникностi мембрани [19, 20, 21, 22, 23], i навт здатнiсть до спричинення канцерогенного ефекту через здатшсть генерувати активш форми кисню [24], гемодинамiчнi порушення й помipну дистpофiю паpенхiматозних елеменпв [25].
Поряд з активним впровадженням нанотехнологiй у тваринництво взагалi та у ветеринарну медицину, зокрема, не до кшця з'ясованим залишаеться питання шодо накопичення наночасток у продукцп i подальший вплив !х на людський оpганiзм у pазi вживання ще! продукцп'. У зв'язку з цим pеалiзацiя i споживання продукцп тваринництва, в тому числi й шж!вництва, за збагачення pацiонiв тварин наномшроелементними добавками, можлива виключно у p^i гарантування li безпечностi та якост для споживачiв [26].
Таким чином, дослщження особливостей мшроскошчно! будови !сивних оpганiв куpчат-бpойлеpiв за випоювання !м наночасток у виглядi цитpатiв нано Цинку, Купруму, Аргентуму, Кобальту, Гермашю, Магнiю е актуальним, мае теоретичне й практичне значення як в гiгiенi харчових продукпв, так i в гуманнiй та ветеринарнш медицинi.
Мета дослiдження - з'ясувати вплив piзних доз наномшроелементно! кормово! добавки, до складу яко! входять цитрати нано Цинку, Купруму, Аргентуму, Кобальту, Гермашю, Магшю, на мшроскошчну будову внутpiшнiх оpганiв забшних куpчат-бpойлеpiв.
Матерiали та методи дослщження. Дослiдження виконанi впродовж 2014-2019 рр. на базi кафедри ветеринарно-саштарно! експертизи та судово! ветеринарно! медицини Харювсько! державно! зооветеринарно! академи. Дослiди проведеш в умовах виробничого пташника Навчально-практичного центру Харювсько! державно! зооветеринарно! академи.
Об'ектами дослiджень були курчата-бройлери кросу «Кобб-500». Пiд час роботи з дослщними тваринами дотримувалися «Загальних етичних принцишв експеpиментiв на тваринах» [27].
Щц час годiвлi дослiдних курчат ращон збагачували комплексом наномiкpоелементiв (КНМ), вироблений ТОВ «Наноматеpiали i нанотехнологп» (У кра!на), згiдно з техшчними умовами [28]. До складу цього комплексу входять цитрати Цинку у дозi 200,0 мг на 1 дм3 розчину; Купруму - 100,0 мг на 1 дм3; Аргентуму - 50,0 мг на 1 дм3; Кобальту - 50,0 мг на 1 дм3; Гермашю - 50,0 мг на 1 дм3; Магшю - 2,4 г на 1 дм3, отримаш методом Каплуненка-Косшова [29].
Для цього було сформовано три дослщних i одну контрольну групи куpчат-бpойлеpiв, по 30 голiв в кожнш груш за принципом аналопв. Мшрокшмат у пташнику регулювався автоматично.
Курчата першо! дослщно! групи отримували основний pацiон (ОР), а також !м випоювали КНМ в дозi 1 см3/дм3 води 5 дiб поспiль з iнтеpвалом 5 дiб; курчатам друго! дослщно! групи -0Р+10 см3/дм3 води; третьо! групи - 0Р+20 см3/дм3 води КНМ, 5 дiб поспшь з iнтеpвалом 5 дiб. Курчата контрольно! групи отримували лише основний рацюн. Доступ до води та корму для куpчат-бpойлеpiв був необмежений. Дослщ тривав 38 дiб - з 5 до 42 доби життя птищ. Забiй куpчат-бpойлеpiв проводили на 42 добу життя (38 доба дослщу) методом пеpеpiзання ши!.
Гiстологiчну структуру оpганiв куpчат-бpойлеpiв (печшку, пiдшлункову залозу, селезiнку, нирки, серце, скелетш м'язи) контрольно! та дослщних груп проводили за загальноприйнятою методикою [30]. Заливку кусочюв оpганiв проводили в парафш. Забарвлювали гiстологiчнi зpiзи гематоксилiном Каpацi i еозином. Мшроскошчш дослiдження
проводили за допомогою мшроскопа Leica DM 1000 з системою обробки та ан^зу зображень LAS V 3.8 Leica QWin VS (для морфометри) та мшроскопа Бюлам з бшокулярною насадкою. Цифровi фотозшмки виконували фотокамерою «Olimpus C-5060 Wide Zoom».
Результати дослщження. За результатами вивчення пстопрепара™ печiнки, пщшлунково! залози, нирок, селезiнки, мiокарду i скелетних м'язiв курчат-бройлерiв контрольно! та трьох дослщних груп, якi отримували комплекс наном^оелемен™ у дозах 1 см3/дм3, 10 см3/дм3, 20 см3/дм3 питно! води було встановлено таю особливосп мiкроскопiчно! будови цих оргашв.
Печ!ика. На гiстопрепаратах печiнки курчат контрольно! групи визначасться типова будова органа. Паре^ма була утворена часточками з радiально орieнтованими до центрально! вени розгалуженими печшковими пластинками (трубочками - особливють у птахiв). Розмщеш мiж ними синусо!днi капiляри помiрно кровонаповненi. Цитоплазма гепатоцитiв iз помiрною оптичною щiльнiстю, виявляе незначну базофшю на гiстологiчних препаратах, забарвлених гематоксилшом i еозином, мiстить окремi краплини лшщних включень невеликого розмiру. Часточки розмежоваш тонкими, ледь помiтними прошарками пухко! сполучно! тканини, яка краще визначаеться в дiлянках портальних тракпв.
У курчат 1 дослiдно! групи, яю отримували КНМ у дозi 1 см3/дм3 питно! води, суттевих вiдмiнностей у мiкроскопiчнiй будовi печшки, порiвняно з тваринами контрольно! групи, не було встановлено, за винятком: розширення просв^у центральних вен часточок, зокрема, периферичних. Навколо розширених центральних вен спостерпали збiльшення щiльностi розташування печiнкових пластинок за рахунок зменшення просвiту синусо!дних капiлярiв в центральнш частинi часточок. Проте, ознак порушення гемомiкроциркуляцi! не виявлено. Цитоплазма гепатоципв, порiвняно з тваринами контрольно! групи, бшьш рiвномiрно й iнтенсивно забарвлена, лшщш включения в нiй майже не визначалися.
На гiстопрепаратах печшки курчат 2 та 3 дослщних груп, яким випоювали КНМ у дозах 10 см3/дм3 i 20 см3/дм3, вiдповiдно, виявляли розлади гемоциркуляцп та змiни в гепатоцитах (рис. 1).
Рис. 1. Печтка курчат-бройлер1в. Пстопрепарат (гематоксил1н 7 еозин, А, Б, Г х200, В х400, Дх100). А - контрольна група; Б - 1 досл1дна група; В - 2 досл1дна група, Г, Д- 3 досл1дна група.
Позначення: 1 - печiнковi пластинки (трубочки), 2 - синусощш капшяри, 3 -центральна вена, 3а - потовщення стшки центрально! вени, 4 - мiжчасточкова вена, 5 -
лiмфо!дно-макрофагальна шфшьтращя в зош портального тракту, 6 - скупчення тромбоципв у синусо!дах крайово! зони печiнки, 7 - локальш розширення i гiперемiя синусо!дних капiлярiв.
У курчат 2 дослщно! групи, якi отримували КНМ в дозi 10 см3/дм3, вiдмiчалося потовщення стiнок кровоносних судин як портальних трактiв, так i центрально! вени часточок i сублобулярних вен. У мiжчасточковiй сполучнiй тканинi виявляли ознаки штерстицшного запалення з iнфiльтрацieю кттинами лiмфо!дно-макрофагального ряду, що бiльш виражено в дшянках портальних трактiв. У печшкових часточках спостерiгали часткову дезштегращю печiнкових пластинок, в деяких дшянках гепатоцити втрачали мiжклiтиннi контакти. В таких гепатоцитах цитоплазма бшьш св^лого забарвлення, не мiстить жирових включень, в ядрах не визначаються ядерця, гетерохроматин смужкою зливаеться з внутршньою поверхнею карiолеми (маргiнацiя хроматину). Синусо!дш капiляри формують локальнi кровонаповненi розширення, як в центральнш частинi часточок, так i на !х перифери.
У курчат 3 дослщно! групи, яким задавали КНМ у дозi 20 см3/дм3 питно! води, поряд з описаними ознаками штерстицшного запалення, в синусо!дних капшярах на перифери органа, в шдкапсулярнш зонi, вiдмiчали агрегацiю тромбоцитiв i еритроцитiв, а також утворення сладжiв в рiзних дiлянках венозного русла, що свщчить про порушення мшроциркуляци у виглядi стазу. В цитоплазмi гепатоцитiв мютилися краплини лiпiдних включень. У разi випоювання високих доз КНМ серед гепатоципв реестрували окремi клiтини з ознаками апоптозу (маргшащя хроматину, втрата мiжклiтинних контактiв), а також некрозу (карюшкноз, сiтчаста або «розмита» структура цитоплазми).
Шдшлункова залоза. Щцшлункова залоза курчат усiх дослiджуваних груп на м^оскошчному рiвнi мала типову будову. Паренима формуе нечiтко визначенi часточки, яю мiстять ацинуси, внутрiшньо-часточкову систему вивщних проток i панкреатичнi ос^вщ. Ацинуси на поперечних зрiзах утвореш 8-12 панкреатоцитами, в яких добре визначаються оксифшьний -апiкальний i базофiльний - базальний полюси. За результатами випоювання курчатам-бройлерам КНМ не виявляються на рiвm свгглово! мшроскопи ознаки структурно! дезорганiзацi! ацинусiв i панкреатичних острiвцiв. У пiдшлунковiй залозi курчат 2 та 3 дослщних груп в окремих дiлянках препарату дещо збiльшенi прошарки пухко! сполучно! тканини (рис. 2).
3 1 / < t2 a - .,- • - S f v «ВзЗЗЗ Ш \JT. Vi. /• vVSii •
"ТУ1ПРТ1П1Ш1ТТ|?*^,ТШ ^/ЩЯЫЯ^ф ЗяЖ ШЩЙ^мщ pTi• - Ii." -< z ■ гд>y>it1 - ■ . А. ■'.:■■>'г ^-^v " ' • VV ' *
Рис. 2. Шдшлункова залоза курчат-бройлергв. Пстопрепарат (гематоксилт г еозин, А х1000, Б х400, В, Г х200). А - контрольна група; Б -1 досл1дна група; В - 2 досл1дна група, Г - 3
досл1дна група.
Позначення: 1 - ацинуси, 2 - оксифшьний полюс ациноципв, 3 - базофшьний полюс ациноципв, 4 - прошарки пухко! сполучно! тканини.
Мшроскошчш змши в шдшлунковш залозi тварин дослщних груп, порiвняно з тваринами контрольно! групи, не спостерталися.
Селезгнка. Пстолопчна структура селезшки курчат контрольно! групи характеризуе типову для птах1в будову органа. Виражеш ознаки антигенно! стимуляцi! та запалення вiдсутнi. В паренхiмi селезiнки визначаються бiла i червона пульпа. Бша пульпа зосереджена вздовж розгалужень пульпарних артерiй i представлена периартерiальними лiмфатичними пiхвами (Т-залежна зона) i лiмфо!дними вузликами (В-залежна зона). Добре визначаються термшальш гiлки пульпарних артерш - китичковi (пенiцилярнi) артерiоли, яю закiнчуються елiпсо!дами. Лiмфо!днi вузлики утвореш переважно малими лiмфоцитами. В них не визначаються св^лий центр i мантiйна зона, а також маргшальна зона, яка, на думку багатьох дослщниюв, взагалi не притаманна для селезшки пт^в. Червона пульпа мютить форменнi елементи кровi, серед яких переважаючими е еритроцити. Змiни форми i цiлiсностi еритроцитiв вiдсутнi. Пульпарне венозне русло не виявляе ознак порушення гемомшроциркуляци.
У курчат 1 дослщно! групи реестрували збшьшення площi бiло! пульпи за рахунок переважно Т-залежних зон. В лiмфо!дних вузликах виявляли гермшативш центри. Спостерiгали регюни пульпи, в яких лiмфоцити утворювали дифузнi скупчення за вiдсутностi сформованих лiмфо!дних вузликiв. У цих дшянках вiзуалiзуються пульпарнi артерi!, китичковi артерши i елiпсо!ди, навколо яких збшьшена щiльнiсть розташування лiмфоцитiв, що може свщчити про активний хомiнг - мграцш лiмфоцитiв в орган iз периферичного кровотоку, як за рахунок рециркулюючого пулу, так i нульових лiмфоцитiв, що надходять у селезшку iз центральних органiв iмуногенезу (рис. 3).
Рис. 3. Селезгнка курчат-бройлергв. Пстопрепарат (гематоксилт г еозин, А, Б, В, Г *200, Д*1000).
А - контрольна група; Б - 1 досл1дна група; В - 2 досл1дна група; Г, Д- 3 досл1дна група.
Позначення: 1 - лiмфо!дний вузлик (В-залежна зона), 2 - периартерiальна лiмфо!дна муфта (Т-залежна зона), 3 - червона пульпа, 4 - китичковi артерюли, 5 - апоптозш тшьця.
В червонш пульт вiдмiчаеться незначне розширення венозних синушв i пульпарних вен при !х помiрному кровонаповненнi. Серед формених елементiв кровi в червонiй пульпi збiльшуеться кшьюсть лiмфоцитiв. Виявленi ознаки гiстоструктурних змш в селезiнцi курчат-бройлерiв 1 дослщно! групи свщчать про активащю реактивностi органа.
У курчат 2 та 3 до^них груп спостериаеться значне збшьшення площi периартерiальних лiмфо!дних шхв (Т-залежна зона) i дифузна шфшьтращя лiмфоцитами пульпи селезiнки.
У курчат 2 групи добре контурують периартерiальнi лiмфо!днi пiхви. Червона пульпа була шфшьтрована лiмфоцитами, що може свщчити про активну мiграцiю останнiх в орган iз кровоносного русла. Лiмфо!днi вузлики бiло! пульпи визначалися слабко i не мiстили гермiнативнi центри. Однак, на тлi збiльшення кшькосп та щiльностi лiмфоцитiв, в пульт селезшки виявляли руйнування лiмфоцитiв шляхом апоптозу. На це вказуе наявшсть в ушх полях зору лiмфоцитiв з ознаками маргiнацi! хроматину в ядрi та велико! кiлькостi апоптозних тiлець, останнi виявляли i в цитоплазмi макрофагiв.
У курчат 3 групи, поряд з описаними змшами, рееструються ознаки порушення гемоциркуляцi!, яю супроводжуються венозним застоем i гемолiзом еритроцитiв.
Виявленi патологiчнi змiни у курчат 2 i 3 груп свщчать про токсичну дiю КНМ, в дозах 10 см3/дм3 i 20 см3/дм3 питно! води вщповщно, на структуру i функцiю селезшки, не порушуючи при цьому мехашзми мiграцi! лiмфоцитiв в орган iз судинного кровотоку.
Нирки. Нирки курчат контрольно! групи мають типову для птах1в часточкову будову. В межах кожно! часточки визначаються кiркова i мозкова речовина. Кiркова речовина мютить нирковi тiльця i канальцi нефрошв, мозкова речовина утворена збiрними трубочками, яю об'еднуються в мiжчасточковi збiрнi трубочки. Нирковi тiльця мають неоднаковий розмiр, що е особливiстю нирок ШЖ1в.
У курчат контрольно! групи порожнина капсули нефрона мае вигляд вузько! порожньо! щiлини, яка охоплюе зовш судинний клубочок з внутршшм листком капсули. Морфологiя нефроцитiв i канальцiв нефронiв на мiкроскопiчному рiвнi адекватна вiдповiдним !х вiддiлам, без наявност ознак структурно! дезорганiзацi! i альтерацi! (рис. 4).
Судини внутршшх органiв, в тому числi i ворiтно! системи нирок, помiрно кровонаповнеш
У курчат 1 дослiдно! групи реестрували збшьшене кровонаповнення судин, особливо перитубулярно! сiтки. В ниркових тшьцях збiльшувалася кiлькiсть мезангiоцитiв. Порожнина капсули була пом^но розширена. В канальцях структурних змши не виявлялися.
У курчат 2 дослщно! групи, поряд iз реакщею з боку ниркових тшець i судин мiкроциркуляторного русла, виявляли альтеративш змiни в ештелюцитах ниркових канальцiв, бiльш вираженi в проксимальних вiддiлах нефронiв. Епiтелiоцити втрачали мiжклiтиннi зв'язки, в !х ядрах вiдмiчали маргiнацiю хроматину. Виявляються поодиною або групи клiтин, в яких проходять процеси фрагментацi! ядра i цитоплазми з утворенням апоптозних тшець. При цьому не виявляли ознаки некрозу i запалення.
У курчат 3 дослщно! групи спостерпали виражеш порушення гемомшроциркуляци, зокрема венозний застш кровi в перитубулярнiй сiтцi. Ознаки руйнування тубулярного ештелда виявлялися в проксимальних вщдшах нефронiв, проте ештелш дистальних вiддiлiв нефронiв i збiрних трубочок зберiгав цiлiснiсть. В цитоплазмi епiтелiоцитiв канальцiв на деяких дшянках була виражена оксифiльна зернистiсть, канальщ на значнiй площi зрiзу повшстю втрачали структурну органiзацiю.
Судиннi клубочки були зменшеш в розмiрах, втрачали рисунок внутршньо! будови, порожнина капсули була розширена, подекуди мютила оксифшьну зернисту речовину.
Мюкард. У курчат контрольно! i всiх дослiдних груп мюкард мав типову будову, утворений м'язовими волокнами, побудованими iз кардюмюципв. Волокна утворенi за допомогою анастомозiв мiж кардiомiоцитами. Кардiомiоцити витягнутоъ форми, цитоплазма !х зафарбована у св^ло-червоний колiр, багато з них були двоядерш. Мiж волокнами визначалися прошарки пухко! сполучно! тканини з судинами мшроциркуляторного русла.
Скелетш м'язи. Пщ час гiстологiчного дослiдження скелетних м'язiв не виявляли суттевих вiдмiнностей в мiкроструктурi зразкiв як стегнових, так i грудинних м'язiв курчат контрольно! та дослщних груп. М'язовi волокна на поздовжшх i поперечних гiстозрiзах мали чiткi контури, не виявляли порушення !х внутрiшньо! структури та цшсносп сарколеми. На поздовжнiх зрiзах зразкiв м'язiв стегна курчат ушх дослiджених груп м'язовi волокна мали хвилясп контури. Пiд сарколемою мютилися видовжено! форми ядра, орiентованi вздовж м'язових волокон. Мiкроскопiчних змiн в мiокардi та скелетних м'язах тварин дослщних груп, порiвняно з тваринами контрольно! групи, не спостерпали.
Рис. 4. Нирки курчат-бройлер1в. Пстопрепарат (гематоксил1н 7 еозин, А, Б х400, Г х200, Д, В х1000). А - контрольна група; Б - 1 досл1дна група; В - 2 досл1дна група; Г, Д - 3 досл1дна група.
Позначення: 1 - артерiальний судинний клубочок, 2 - порожнина капсули нефрона, 3 - зовшшнш листок капсули нефрона, 4 - зрiзи канальщв нефрона, 5 - проксимальш канальщ нефрошв з ознаками апоптозу нефроцштв, 6 - апоптозш тшьця, 7 - бшок в просвт капсули нефрона, 8 - руйнування еттелда канальщв.
Отже, доза препарату 1 см3/дм3 питно! води в режимi випоювання п'ять дiб поспiль з iнтервалом п'ять дiб на мiкроскопiчному рiвнi не спричинила ознак структурно-функцiональних порушень, проте дози препарату 10 i 20 см3/дм3 питно! води спричиняли характерний комплекс морфологiчних змiн. Такi морфолопчш змiни спостерiгали в печiнцi, нирках i селезiнцi. Основними морфологiчними ознаками токсично! ди препарату були мiсцевi розлади кровообiгу, некроз клiтин паренхiми органiв. За застосування препарату в дозi 20 см3/дм3 питно! води, на гiстозрiзах нирок визначалися екстракапшярний гломерулонефрит та некротично-дистрофiчнi змiни в еттели канальцiв (бiлковий нефроз за типом зернисто! дистрофi!, в окремих випадках - некротичний нефроз). Вочевидь, за десяти- i особливо за двадцятикратного перевищення рекомендовано! дози препарату виявляеться токсична дiя препарату, що нагадуе вплив на органiзм солей важких металiв iз вираженою гепато- i особливо нефротоксичнiстю. Токсична дiя частинок препарату у великих дозах впливае на судинну стшку, внаслщок чого в судинах внутрiшнiх оргашв розвиваються рiзноманiтнi мiсцевi розлади кровообпу (застiйнi гiперемi!, стаз тощо). Дiя ж токсинiв на клiтини паренхiми органiв зумовлюе руйнування органел, кл^инних мембран, що зумовлюе спочатку розвиток дистрофiчних процесiв за декомпозитивним типом, а згодом - загибель кл^ин.
Отримаш данi пiдтверджуються результатами дослщжень кровi, якi також свiдчать про токсичний вплив зазначених доз препарату на оргашзм птицi [31]. Тому використовувати комплекс наномшроелемештв, до складу якого входять цитрати нано Цинку, Купруму, Аргентуму, Кобальту, Гермашю, Магшю препарат необхщно, дотримуючись дозування, застосованого тваринам першо! дослiдно! групи.
Висновки. 1. Застосування комплексу наномшроелемештв, до складу якого входять цитрати нано Цинку, Купруму, Аргентуму, Кобальту, Гермашю, Магшю у дозi 1 см3/дм3 питно!
води в режимi випоювання п'ять дiб поспшь через п'ять дiб не спричиняе патоморфологiчних
змш у внутрiшнiх органах i скелетних м'язах забiйних Kyp4aT-6poraepiB.
2. Використання в рацiонi кyрчат-бройлерiв комплексу наномiкроелементiв в дозi 10 i
20 см3/дм3 питно! води може призвести до структурних порушень в печiнцi, нирках та селезшщ.
Л1ТЕРАТУРА
1. West J. L., Halas N. J. (2000). Application of nanotechnology to biotechnology. Current Opinion in Biotechnology. 11. 215-217.
2. Bawa R. (2008). Nanoparticle-based therapeutics in humans: a survey. Nanotechnology Law & Business. 5, 2. 135-155.
3. Glushhenko N. N., Bogoslovskaya O. A., Olkhovskaya I. P. (2002). Fiziko-khimicheskie zakonomernosti biologicheskogo dejstviya vysokodispersnykh poroshkov metallov. Khimicheskaya fizika. 21(4). 79-85.
4. Ampleeva L. E. (2006). Fiziologicheskoe sostoyanie krolikov pri vvedenii v raczion viki, vyrashhennoj s ispolzovaniem ultradispersnykh poroshkov zheleza i kobalta : dissertacziya ... kand. biol. nauk : 03.00.13. Ryazan. 142.
5. Bajtukalov T. A. (2009). Izuchenie vozdejstviya nanochasticz zheleza na soderzhanie gidropiroksidov v lipidakh pecheni v proczesse regeneraczii kozhi posle naneseniya eksperimentalnykh polnoslojnykh ran. Sbomik nauchnykh trudov II Vserossijskoj nauchnoj konferenczii «Fiziko-khimicheskie i prikladnye problemy magnitnykh dispersnykh nanosistem». Stavropol. 276.
6. Bogoslovskaya O. A. (2009). Izuchenie bezopasnosti vvedeniya nanochasticz medi s razlichnymi fiziko-khimicheskimi kharakteristikami v organizm zhivotnykh. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 2. 124-128.
7. Glushhenko N. N., Bogoslovskaya O. A., Olkhovskaya I. P. (2006). Sravnitelnaya toksichnost solej i nanochasticz metallov i osobennost ikh biologicheskogo dejstviya. Nanotekhnologiya - tekhnologiya KhKhI veka: Tez.dokl. Moskva. 93-95.
8. Yausheva E.V. (2013). Issledovanie nanochasticz metallov v kachestve istochnika mikroelementov dlya zhivotnykh. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 5. 470.
9. Rohner F. (2007). Synthesis, characterization, and bioavailability in rats of ferric phosphate nanoparticles. J. Nutr. 2007. 137. 614-619.
10. Le Vet Fyong (2005). Ispolzovanie vysokodispersnykh poroshkov zheleza, medi, margancza, czinka v premiksakh czyplyat-brojlerov: dis.. kand. s.-kh. nauk: 06.02.02. Moskva. 114.
11. Chekman I. S. (2011). Nanofarmakologfya. K.: Zadruga. 424.
12. Sizova E. A., Miroshnikov I. S. (2014). Osobennosti obmena khimicheskikh elementov v organizme zhivotnykh pri vnutrimyshechnom vvedenii nanochasticz elementarnogo zheleza. Vestnik myasnogo skotovodstva. 3 (86). 80-84.
13. Vishnyakov A. I. (2011). Osobennosti elementnogo statusa krasnogo kostnogo mozga czyplyat-brojlerov pri vvedenii v organizm nanoporoshka medi. Uchenye zapiski Kazanskoj gosudarstvennoj akademii veterinarnoj medicziny im. N. E. Baumana. 207. 105-110.
14. Yausheva E. V., Miroshnikov S. A. (2014). Issledovanie vliyaniya vysokodispersnykh chasticz metallov na gomeostaz pokazatelej obshhego belka i intensivnosti rosta czyplyat-brojlerov. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2. 508.
15. Polishhuk S. D., Ampleeva L. E., Konkov A. A. (2015). Biokhimicheskij status krovi czyplyat-brojlerov pri vvedenii v raczion suspenzii nanochasticz selena. Vestnik Ryazanskogo gosudarstvennogo agrotekhnologicheskogo universiteta im. P. A. Kostycheva. 1 (25). 36-39.
16. Miroshnikova E. P. (2012). Obmen khimicheskikh elementov v organizme karpa pri ispolzovanii nanochasticz kobalta i zheleza v korme. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 6. 170-175.
17. Kagan V. E., Bayir H., Shvedova A. A. (2005). Nanomedicine and nanotoxicology: two sides of the same coin. Nanomedicine: nanotechnology, biology and medicine. 1. 315-316.
18. Oberdorster G., Oberdorster E., Oberdorster J. (2005). Nanotoxicology : Am Emerging Discipline Evolving from Studies of Ultrafine Particles. Environmental Health Perspectives. 7 (13). 823-839.
19. Allsopp M., Walters A., Santino D. (2007). Nanotechnologies and nanomaterials in electrical and electronic goods: A review of uses and health concerns. Greenpeace research laboratories. 12. 22.
20. Kabanov A. V. (2006). Polymer genomics: an insight into pharmacology and toxicology of nanomedicines. Adv. Drug Deliv. Rev. 58(15). 1597-1621.
21. Kagan V. E., Bayir H., Shvedova A. A. (2005). Nanomedicine and nanotoxicology: two sides of the same coin. Nanomedicine: nanotechnology, biology and medicine. 1. 315-316.
22. Chen Z., Meng H., Hing G. (2006). Acute toxicological affects of copper nanoparticles in vivo. The J. of physical chemistry. Toxicology Letters. 163. 109-120.
23. Zhang Y., Cao S. (2006). Zhongguo huanjing kexue. China Environ. Sci. 26. 1. 16-19.
24. Zholdakova Z. I., Siniczyna O. O. (2007). Nekotorye skhodstva i razlichiya v toksicheskikh svojstvakh nanochasticz i drugikh khimicheskikh veshhestv. «Metodologicheskie problemy izucheniya i oczenki bio- i nanotekhnologij (nanovolny, chasticzy, struktury, proczessy, bioobekty) v e'kologii cheloveka i gigiene okruzhayushhej sredy». Materialy plenuma Nauchnogo soveta po ekologii cheloveka i gigiene okruzhayushhej sredy RAMN i Minzdravsoczrazvitiya Rossijskoj Federaczii. Moskva. 52-57.
25. Sulejmanova L. V. (2009). Morfologicheskie izmeneniya v organakh i tkanyakh eksperimentalnykh zhivotnykh pri vozdejstvii nanochasticz zolota : dis. ... kand. med. nauk : 14.00.15; [GOUVPO «Saratovskij gosudarstvennyj mediczinskij universitet»]. Saratov. 107.
26. Orobchenko O. L. (2017). Farmako-toksikologichna oczinka nanochastok metaliv (ag, cu, fe i dvookis mn) ta eksperimental no-teoretichne obgruntuvannya yikh bezpechnikh reglamentiv za vikoristannya u ptakhivnicztvi. Avtoreferat disertacziyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora veterinarnikh nauk. Lviv. 2017. 40.
27. Pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia eksperymentiv abo v inshykh naukovykh tsiliakh [Elektronnyi resurs]: Yevropeiska konventsiia vid 18.03.1986 r. URL: conventions. coe.int/rreaty/en/Trcaties/Html/l23.htm
28. Dobavka mikroelementna kormova «Mikrostimulin». Tekhnichni umovi. TU U 15.7-35291116-009:2011.
29. Kosinov M. V., Kaplunenko V. G. (2008). Patent na korisnu model. # 29856 Ukrayina, MPK (2008) B01J 13/00, B82B 3/00. Sposib otrimannya akvakhelativ nanometaliv «Erozijno-vibukhova nanotekhnologiya otrimannya akvakhelativ nanometaliv». Opubl. 25.01.2008, Byul. 2/2008. 4.
30. Goralskij L. P., Khomich V. T., Kononskij O. I. (2011). Osnovi gistologichnoyi tekhniki i morfofunkczionalni metodi doslidzhen u normi ta pri patologiyi. Navchalnij posibnik. Zhitomir: Polissya. 288.
31. Yatsenko I.V., Kyrychenko V.M. (2018). Veterynarno-sanitarna ekspertyza i otsinochni kryterii produktiv zaboiu kurchat-broileriv za zbahachennia ratsionu kompleksom nanomikroelementiv. Nauk. Prakt. rek-tsii: Reokmend. Naukovo-metodychnoiu komisiieiu Ministerstva ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy z napriamu «Veterynarna medytsyna». Kharkiv: Styl-Yzdat.
