CC BY
15
© Малик С. В., Ксьонз I. В.
УДК 616.36 - 008.5 : 612.015.397
Малик С. В., Ксьонз I. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ
ПРИ ОБТУРАЦ1ЙН1Й ЖОВТЯНИЦ1
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом науково! теми «По-рушення гомеостазу органiзму при хiрургiчнiй пато-логiI, прогнозування i корекцiя виявлених порушень, оптимiзацiя дiагностичноI i лiкувальноI тактики», номер державно! реестраци 010511007095.
Вступ. Актуальною проблемою кл^чно! хiрургií е синдром обтурацмно! жовтяницi. Це обумовлено утрудненiстю i несвоечаснiстю дiагностики, тяжкю-тю ключного перебiгу, розвитком чисельних усклад-нень, небезпечних для життя, малозадовтьних результат лiкування [1,6].
Не вивченими до юнця залишаються питання функцiонально-морфологiчного стану внутрш нiх органiв при обтурацмнм жовтяницi та характер взаемозв'язюв мiж ними, що мае велике значення у визначенн лiкувальноI тактики [2]. Цкавим та ма-ловивченим питанням е визначення змш лтщного обмiну при обтурацiйнiй жовтяницi [6].
Роль печшки в жировому обмн полягае в розще-пленнi та всмоктуванн жирiв в кишечнику, в синте-зi та накопиченнi нейтрального жиру, холестерину, фосфолтщв, в регулюванн вмiсту лiпiдiв в сироват-ц кровi [5].
Як вiдомо, оргаызм отримуе з !жею в бтьшост сво!й простi нейтральнi жири i лише незначну кть-кiсть складних (фосфолiпiди, холестерол та холес-тероловi ефiри), якi всмоктуються безпосередньо iз шлунково-кишкового тракту в кров. Головна роль в засвоенн простих нейтральних жирiв належить жовчним кислотам, що утворюються в печiнцi i вид^ ляються з жовчю. В печЫковм паренхимi, куди ней-тральний жир поступае через воротну вену, останнм гiдролiзуеться з утворенням глiцерину та жирних кислот. Мехаызм розщеплення жирних кислот в ор-ганiзмi згщно теорiI Кнупа пояснюеться бета-окис-ленням та симультанним окисленням за А. Фше-ром. Внаслщок цього в печЫц вiдбуваеться досить складний бiохiмiчний процес з утворенням ацето-оцтово! кислоти, яка в рiзних органах синтезуеться з утворенням води, вуглекислого газу, звтьнюючи при цьому значну ктьюсть енергп. При патолопч-них станах, коли накопичення ацетооцтово! кислоти стае значним, оргаызм звiльняеться вщ не! шляхом декарбоксилування в ацетон [5].
В печЫц iз жирних кислот може утворюватися холестерин та лецитин, а за умов недостатнього окислення вуглеводiв утворюються кетоновi тта. Можливий i зворотний процес - розщеплення лто!-дiв до простих жирних кислот. Холестерин мютиться майже у вЫх тканинах та кров^ але найбiльша його концентрацiя спостертаеться в наднирниках та
мозку, дещо менше в пiдшлунковiй залозi, печЫц та шкiрi, при цьому в останых вiн знаходиться в депоно-ваному станi. Холестерин приймае участь в побудовi клiтинних мембран та нервових клггин. До органiзму холестерин потрапляе двома шляхами - екзогенним (харчовi продукти) та ендогенним. Останнм в^^з-няеться вiд першого тим, що знаходиться в кровi у формi хiломiкронiв та депонуеться в ретикулоендо-телiальнiй системi печiнки, тодi як синтезований холестерин в печЫц надходить до кровi у виглядi коло-!дного розчину. Вмют холестерину в сироватцi кровi за умов норми значно коливаеться. 1з загально! його кiлькостi 1/3 припадае на втьний холестерин, решта 2/3 - холЫестери. В середньому за добу печЫка ви-дiляе з жовчю до кишечника 0,2-0,4 гр холестерину. Дещо в меншм ктькост вш видiляеться через стiнку товсто! кишки, шкiру, мокротиння, сечу [4].
Отже, участь печЫки в жировому та лтощному обмiнах полягае в видтены жовчi, яка сво!ми жов-чними кислотами сприяе всмоктуванню жира кишечником, в утворенн лецитину, холестерину та його ефiрiв, в розщепленн та видiленнi холестерина iз оргаызму. Печiнка також виконуе гомеостатичну функцю вiдносно холестерину сироватки кровi [5].
Уявлення про змши лiпiдного обмЫу при обту-рацiйнiй жовтяницi носять дискусмний характер, маловивченим залишаеться питання про залеж-нiсть змiн лтщного обмЫу вiд тривалостi жовтяницi та пюля !! усунення [3,6].
Мета роботи - вивчити стан обмшу лтщв у хво-рих з обтурацмною жовтяницею рiзного генезу.
Об'ект I методи досл1дження. Проведено комплексний аналiз обстеження та хiрургiчного лку-вання 110 хворих з обтурацмною жовтяницею рiзно-го генезу, що знаходилися на лкуваны в л^вальних закладах мiста. Жiнок було 68, чоловЫв 42. Вiк хворих коливався вщ 29 до 91 року, тривалють жовтяни-цi вщ 1 до 30 дiб.
Хворих похилого та старечого в^ серед загально! ктькост було 57 (62,7%). Серед них чоловшв -26 (28,6%), жшок - 31 (34,1%).
Причинами жовтяниц були холедохолтаз, стеноз великого дуоденального соска, рубцевi стрикту-ри жовчних шляхiв, пухлини печiнки, жовчовивiдних шляхiв та головки пщшлунково! залози. Усiм хворим, поряд з анамнестичним опитуванням, фiзикальним оглядом, загальноприйнятими протокольними ла-бораторними та шструментальними дослiдженнями визначали загальн лiпiди за допомогою сульфо-фосфовантшово! реакцi!, холестерин за методом Калька, фосфолтщи за Фiске, а- та р-лтопротещи
методом електрофорезу на паперг Усiм хворим виконувалися методики оперативних втручань, направлен на лквщащю непрохiдностi жовчних про-токiв та адекватного надходження жовчi в травний тракт. В пюляоперацмному перiодi проводили за-гальноприйнятi реабтггацмы мiроприeмства та методи лiкування, бiохiмiчнi дослiдження кровi проводили на 3, 7, 14 добу пюля операци. Контрольну групу склали 20 хворих вiком вiд 20 до 65 роюв, гос-пiталiзованих в ктыку в плановому порядку з приводу хiрургiчного лiкування неускладнених гриж.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Порiвняно з показниками контрольно! групи хворих (табл. 1), у хворих з обтурацмною жовтяницею вiдмiчалися вираженi змiни стану лтщного обмiну (табл. 2). В контрольна групi хворих у залежностi вщ вiку встановлено тенденцiю до деякого збть-шення концентрацiI загальних лтщв та холестерина у вц вiд 50 рокiв. Змiн рiвня фосфолiпiдiв та л^ попротеIдiв у залежност вiд вiку виявлено не було.
Таблиця 1.
Показники лтщного обм1ну контрольно'!' групи хворих
Показник Склад
Загальш лтщи, сироватка кров1, г/л 6,36+0,32
Загальний холестерин, плазма, ммоль/л 5,42+0,48
Фосфолтщи, сироватка, г/л 2,03+0,42
а-лтопротещи, плазма, г/л 3,6+0,56
р-лтопротещи, плазма, г/л 4,3+0,53
Визначення рiвня загального холестерину за нашими спостереженнями не може слугувати тестом оцтки функцiонального стану печшки. Разом з тим, показник естерифкаци холестерину найчастiше змiнювався за умов наявност бiлковоI дистрофiI. Регенераторнi процеси в печЫщ його рiвень не нор-малiзували. Слiд вiдмiтити, що при гiперплазiI рети-кулоендотелiальноI системи досить постмно збть-шувалась ШЗЕ.
Звертали на себе увагу змши лiпiдного об-мiну у залежност вiд тривалостi жовтяницi. Чим бтьшою була тривалiсть жовтяницi, тим вираже-
нiшим був рiвень пiдвищення загальних лтщв та p-лiпопротеIдiв, тодi як рiвень a-лiпопротеIдiв зни-жувався. У хворих першо! групи з нетривалим пере-бiгом жовтяницi спостерiгалося незначне пщвищен-ня рiвня загальних лтщв та p-лiпопротеIдiв, тодi як рiвень холестерину та фосфолiпiдiв залишався у межах норми, а рiвень а-лтопротещв знижував-ся статистично достовiрно. У хворих друго! групи з перебком жовтяницi до 7 дiб вiдмiчалося статистично достовiрне пiдвищення рiвня загальних ло-дiв та р-лтопротещв та подальше зниження рiвня а-лтопротещв з пiдвищенням рiвня загального холестерину та фосфолтщв. У хворих третьо! групи з тривалiстю жовтяниц близько двох тижнiв спосте-рталися вираженi змiни лiпiдного обмiну, що свщ-чило про порушення функци печiнки, з подальшими змiнами з боку загальних лтщв та лтопротещв. У тих хворих, у яких тривалють жовтяницi становила близько 21 доби i бiльше, звертало на себе увагу подальше прогресування змт з боку рiвня загальних лтщв та лiпопротеIдiв, тодi як рiвень холестерину та фосфолiпiдiв не перевищував данi попереднiх груп, що пов'язано з поглибленням явищ печшково! недо-статностi та припиненням надходження жовчi в два-надцятипалу кишку.
Висновок. Таким чином, при обтурацмнм жов-тяницi досить iнформативними е змiни показникiв обмiну лiпiдiв сироватки кровк Такi змiни в лтщному обмiнi до операцiI обумовленi комплексом фiзiоло-гiчних порушень в органах гепатопанкреатоб^ар-но! зони, що включають порушення функцiI печiнки, надходження жовчi в шлунково-кишковий тракт та виключення !! з процесу травлення, недостатнють лiполiтично! функци пщшлунково! залози. Найбтьш iнформативними при обтурацiйнiй жовтяницi слщ вважати такi змiни показникiв лтщного обмту, як р^ вень пщвищення загальних лiпiдiв, рiвень зниження а-лтопротещв та пiдвищення р-лтопротещв, що може бути використано у якост критерив прогнозу перебiгу.
Перспективи подальших дослщжень. Провести аналiз кореляцп показникiв вiльно радикального окислення лтщв, гемостазу та рiвня а-лтопротещв, р-лтопротещв при механiчнiй жов-тяницi.
Показник, середовище, од.вим. Тривал1сть жовтяниц1
1 група, до 3 д|б, п=61 2 група, до 7 д|б, п=19 3 група, до 14 д1б, п=14 4 група, до 21 доби, п=9
Загальн1 л1п1ди, сироватка кров1, г/л 7,1+0,19 р<0.05 7,64+0,39 р<0.02 8,12+0,28 р<0.001 12,5+0,47 р<0.001
Загальний холестерин, плазма, ммоль/л 5,85+0,37 р<0.5 6,86+0,49 р<0.05 6,7+0,35 р<0.05 6,87+0,42 р<0.05
Фосфолтщи, сироватка, г/л 2,33+0,18 р<0.5 2,96+0,15 р<0.05 3,02+0,19 р<0.05 3,09+0,21 р<0.05
а-лтопроте'щи, плазма, г/л 2,44+0,14 р<0.05 2,07+0,21 р<0.02 1,01+0,28 р<0.001 0,82+0,15 р<0.001
р-лтопроте'щи, плазма, г/л 5,44+0,2 р<0.05 6,17+0,38 р<0.01 7,08+0,41 р<0.001 8,61+0,49 р<0.001
Таблиця 2.
Показники лтщного обмшу груп хворих з обтурацшною жовтяницею в залежност1 в1д ГГ тривалост1
Л1тература
1. Анал1з функц1ональних показник1в деяких оргашв та систем в п1сляоперац1йному мошторшгу хворих з пол1органною
дисфункц1ею / В. I. Зубков, В. М. Шевченко, В. А. Деев [та ¡н.] // Матер1али XIX з'Тзду х1рурпв УкраУни. - Харк1в, 2000. -С. 25-26.
2. Виноградов В. В. Непроходимость желчных путей / В. В. Виноградов, П. И. Зима, В. И. Кочиашвили. - М.: Медицина, 1977. -
240 с.
3. Гепатобилиарная хирургия / В. П. Еременко, Н. А. Майстренко, А. И. Нечай, И. А. Нечай. - СПб., 1999. - 265 с.
4. Колб В. Г. Клиническая биохимия / В. Г. Колб, В. С. Камышников. - Минск : Беларусь, 1976. - 312 с.
5. Подымова С. Д. Болезни печени / С. Д. Подымова. - М. : Медицина, 1993. - 544 с.
6. Хирургия печени и желчевыводящих путей / А. А. Шалимов, С. А. Шалимов, М. Е. Ничитайло, Б. В. Доманский. - К.: Здоро-
вье, 1993. - 512 с.
УДК: 616.36 - 008.5 : 612.015.397
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ПРИ ОБТУРАЦ1ЙН1Й ЖОВТЯ-НИЦ1
Малик С. В., Ксьонз I. В.
Резюме. Проведено аналiз комплексного обстеження в процес xipypri4Horo л^вання 110 хворих з об-турацмною жовтяницею рiзного генезу, особливу увагу придтено змшам лтщного обмшу, що характеризуе стан печЫки. Встановлено, що у хворих з обтурацмною жовтяницею рано виникають змши в печЫщ запального характеру, що пщтверджуеться даними лабораторних дослщжень, досить Ыформативними е змiни по-казникiв обмiну лтщв сироватки кровi. Цi змiни обумовлен комплексом фiзiологiчних порушень в органах гепатопанкреатобктарно! зони. Найбiльш iнформативними при обтурацмнм жовтяницi слiд вважати таю змЫи показникiв лiпiдного обмiну як рiвень пiдвищення загальних лiпiдiв, рiвень зниження a-лiпопротеIдiв та пiдвищення р-лтопротещв, що може бути застосовано у якост комплексу прогностичних критерiIв за-хворювання.
Ключовi слова: обтурацiйна жовтяниця, дiагностика, лiпiдний обмiн, прогностичнi критерп.
УДК: 616.36 - 008.5 : 612.015.397
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА ПРИ ОБТУРАЦИ-ОННОЙ ЖЕЛТУХЕ
Малик С. В., Ксёнз И. В.
Резюме. Проведен анализ комплексного обследования в процессе хирургического лечения 110 больных с обтурационной желтухой, особое внимание обращено на изменения липидного обмена. Установлено, что у больных с обтурационной желтухой рано возникают изменения в печени воспалительного характера, что подтверждается данными лабораторных исследований, достаточно информативно отражают изменения показатели обмена липидов. Эти изменения обусловлены комплексом физиологических нарушений в органах гепатопанкреатобилиарной зоны. Наиболее информативными при обтурационной желтухе следует считать такие изменения показателей липидного обмена, как уровень повышения общих липидов, уровень снижения a-липопротеидов и повышения p-липопротеидов, что может быть использовано в качестве комплекса прогностических критериев заболевания.
Ключевые слова: обтурационная желтуха, диагностика, липидный обмен, прогностические критерии.
UDC: 616.36 - 008.5 : 612.015.397
CHARACTESTICS OF CHANGES IN SOME PARAMETERS OF LIPID METABOLISM IN OBSTRUCTIVE YAUNDICE
Malyk S. V., Ksonz I. V.
Abstract. The actual problem in the clinical surgery is a syndrome of obstructive jaundice. This is due to the difficulty and irregular of diagnosis, severity of clinical course, the development of numerous complications dangerous for life, unsatisfactory treatment results.
The idea of changing the lipid metabolism with obstructive jaundice are controversial nature, little known is the question of dependence of duration on lipid metabolism and jaundice after its removal.
The aim of our study was to examine the state of lipid metabolism in patients with obstructive jaundice of various origins.
There was carried out the analysis of complex examination at the process of surgical treatment of 110 patients suffered from obturative jaundice. Special attention was paid on changes of lipid metabolism.
The causes of jaundice were choledocholithiasis, large duodenal papilla stenosis, scar stricture of bile duct tumors of the liver, bile ducts and pancreatic head. All patients, along with medical history survey, physical examination, conventional laboratory protocol and instrumental studies determined the total lipids via sulfofosfovanilino-voyi reaction, cholesterol by method by Kalka, phospholipids by Fiske, a- and р-lipoproteins by electrophoresis on paper.
All patients were performed the surgery techniques aimed at eliminating the obstruction of the bile ducts and adequate flow of bile into the digestive tract. In the postoperative period generally conducted events and rehabilitative therapies, biochemical blood tests were carried out at 3, 7, 14 days after surgery.
Pay attention to the changes in lipid metabolism depending on the duration of jaundice. The greater the duration of jaundice, the level was more pronounced increase in total lipids and р-lipoprotein, while the level of a-lipoprotein decreased. Patients of the first group of short course jaundice experienced a slight increase of total lipids and р-lipoprotein, where as cholesterol and phospholipids remained within normal limits, and a-lipoprotein levels decreased significantly.
It was determined that in patients with obturative jaundice there early occur changes of inflammatory character in the liver. This is confirmed by the data of laboratory investigations, informatively reflect changes of lipid metabolism indexes. These changes are stipulated by the complex of physiological violations in the organs of hepatopan-creatobiliar zone.
In case of obstructive jaundice is fairly informative lipid metabolism changes of serum. These changes in lipid metabolism due to operation complex physiological disorders in organs hepatopancreatobiliar areas, including liver dysfunction, the flow of bile in the gastrointestinal tract and its exclusion from the process of digestion, lack of lipolytic pancreatic function.
The most informative in obturative jaundice may be considered such changes of lipid metabolism indexes as the level general lipids riding, the level of lowering of a-lipoproteins and rising of p- lipoproteins. This may be used as а complex of prognostic criteria of the disease.
Keywords: obturative jaundice, diagnosis, lipid metabolism, prognostic criteria.
Рецензент - проф. Шейко В. Д.
Стаття надшшла 20.01.2016 року
