CC BY
24
Том №14. № 5-6 2010 р
ЕКОЛОГГЧШ АСПЕКТИ
© lщейкiна Ю.О., lщейкiн К.С.
УДК 616.12-009.72+616.127-005.8)-036.2:504(477)
0С0БЛИВ0СТ1 ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 НАСЕЛЕНИЯ ЕК0КРИ30В0Г0 РЕГ10НУ УКРА1НИ НА СТЕН0КАРД1Ю ТА 1НФАРКТ М10КАРДУ
1щейкша Ю.О., 1щейкт К.€.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолог1чна академ1я»
В статье описанные темпы накопления стенокардии в исследуемой популяции населения Украины, которые изменились в течение последних 20 лет относительно частоты возникновения новых случаев заболевания. В 80-х годах темпы распространения, или накопления, стенокардии были выше темпов заболеваемости, а в 90-х годах этот процесс приобрел обратный характер. Преимущество темпов роста заболеваемости над темпами увеличения распространенности данной патологии свидетельствует о формировании вторичной заболеваемости населения на стенокардию по регрессивному типу. Таким образом, накопленная заболеваемость стенокардией формируется преимущественно за счет новых случаев заболевания. Подобное явление может происходить, в первую очередь, в результате повышенной частоты общей смертности населения, в том числе за счет болезней системы кровообращения. Первая, и вторая причина подчеркивают недостаточную эффективность лечебно - профилактической кардиологической помощи населению. Так же проведенный анализ показал, что за последние 20-25 лет изменился темп частоты возникновения инфаркта миокарда среди данной популяции населения. Если в 80-х годах он составлял 6,1% случаев на год, то в конце 90-х годов - 14,5% случаев на год. В настоящее время уровень первичной заболеваемости на инфаркт миокарда выше, чем в начале 80-х годов, на 93,8%, а в сравнении с серединой 90-х годов - на 47,6%. Динамика как распространенности так и заболеваемости среди населения инфарктом миокарда носит - волнообразный характер. Подобная синхронность динамики разных по природе формирования разновидностей заболеваемости свидетельствует о наличии неблагоприятных исходов частоты возникновения инфаркта миокарда, под которыми прежде всего понимается высокая смертность населения от этой патологии. Также доказано, что стенокардия и инфаркт миокарда -это, в первую очередь, патология мужчин, прежде всего тех, которые проживают в городах.
Ключевые слова: стенокардия, инфаркт миокарда, заболеваемость, экокризисный регион.
Вступ
Аналiз численних лп"ературних джерел [1,2,3] свь дчить про те, що стенокардiя е достатньо поширеною нозолопчною формою серед хвороб системи крово-об^у. В струю^ серцево-судинноТ патологи населен-ня бтьшост економiчно розвинутих краТн св^у ^ в тому числ^ УкраТни, вона займае четверте мюце, а ТТ пи-тома вага знаходиться в межах 8,0-8,5% [4]. Бтьшють сучасних вчених вважае шфаркт мюкарда одним з найбтьших важких та загрозливих для життя усклад-нень iшемiчноТ хвороби серця та стенокарди [2,3,5]. Питома вага ^еТ патологи серед населення европей-ських краТн становить 3,4% в структурi серцево-судинноТ захворюваност [6]. Поряд з цим, Ыфаркт мь окарда займае шосте рангове мюце за частотою ви-никнення серед уах хвороб системи кровооб^у пюля таких поширених захворювань, як ппертоычна хвороба, iшемiчна хвороба серця, цереброваскулярн хвороби, стенокардiя та Ысульт [5,6]. У зв'язку з цим, ве-льми актуальною е мета даноТ роботи - встановлення сучасних закономiрностей формування стенокарди та Ыфаркту мюкарда серед населення екокризового ре-пону УкраТни.
Матерiали та методи дослщження Особливост частоти виникнення та поширеност стенокарди й Ыфаркту мюкарда дослщжувалися у пе-рюд 1980-2008 роки на моделi ДонецькоТ областi. За-хворюванiсть мешканцiв регiону на ц хвороби вивча-лася за результатами поглиблених медичних оглядiв, проведених у Донецькому обласному кардюлопчному диспансерi, Донецькому обласному кгишчному тери-торiальному медичному об'еднанш, а також за мате-рiалами щорiчних звiтiв обласного центру медичноТ статистики i лiкувально - профтактичних закладiв у 19 мютах та 14 сiльських районах ДонецькоТ обласп. Оцiнювалися рiвень, структура i динамiка захворюва-ностi населення на стенокарди та iнфаркт мiокарду з розрахунком за стандартними методиками вщносних (Р) i середнiх (М) величин, Тх похибок (т), а також сту-пеня (р) i коефiцiента достовiрностi (1) за Стьюдентом. Ус розрахунки були виконанi на персональному комп'ютерi з використанням лiцензiйного пакету при-кладних програм 31а11з11са 6.0.
Результати та Ух обговорення
Результати наших дослiджень, наведенi на рис.1, свщчать про те, що первинна захворюванють мешка-
нцiв ДонецькоТ областi на стенокардiю почала прогре-сивно зростати з другоТ половини 80-х роюв.
годы
Рис. 1. Динамiка захворюванот населення на стенокардiю та п поширенот.
При цьому темп ТТ збтьшення до другоТ половини 90-х рокiв знаходився на рiвнi 8,6% випадкiв на рк, а наприкiнцi 90-х рокiв вЫ стрiмко пiдвищився i став дорiвнювати 34,8% випадкiв на рiк. Подiбне прогреси-вне збiльшення частоти виникнення стенокарди при-звело до того, що ТТ рiвень пiдвищився за останш 15 рокiв у 4,8 рази й сягнув величини 68 випадш на 10000 населення. Цей рiвень первинноТ захворювано-стi населення на стенокарди е найбiльшим за останш 40 рокiв серед популяци ДонецькоТ областi.
Поширенiсть серед населення стенокарди змшю-валася у час дещо iнакше, нiж частота виникнення ^еТ патологiТ. Так, розповсюдженiсть стенокарди серед мешкан^в екокризового репону прогресивно i рь вномiрно збтьшувалася на протязi усiх 80-х i першоТ половини 90-х рокiв з середшм темпом 13,5% випад-юв на рiк i лише наприюнц 90-х рокiв темп поширено-ст стенокардiТ, а також частоти ТТ виникнення, рiзко пiдвищився i став дорiвнювати 21,5% випадкiв на рк. Такий характер динамiки розповсюдженостi стенокарди серед населення призвiв до зростання темтв ТТ поширеностi за останш 20 рош у 12 разiв i сягнув найвищого рiвня за останнi 40 рокiв - 536 випадш на 10 000 населення.
Таким чином, темпи накопичення стенокарди в до-слщжуванш популяци населення УкраТни змiнилися на протязi останнiх 20 рокiв вiдносно частоти виникнення нових випадш захворювання. Так, якщо у 80-х ро-юв темпи розповсюдження, або накопичення, стенокарди були вище темтв захворюваност (13,55 випад-кiв проти 8,6% випадюв на рiк), то у 90-х роках цей процес набув зворотнього характеру - темпи збтьшення захворюваност (34,8% випадюв на рк) почали перевищувати темпи зростання поширеност стенока-рдiТ (21,5 випадш на рк). Перевага темтв росту за-хворюваностi над темпами збтьшення розповсюдження даноТ патологи свщчить про формування вторинноТ захворюваностi населення на стенокардiю (перехщш випадки хвороби) за регресивним типом. Таким чином, накопичена захворюванють формуеться переважно за рахунок нових випадюв захворювання.
Подiбне явище може вщбуватися, насамперед, вна-слiдок пiдвищеноТ частоти загальноТ смертностi населення, в тому чи^ за рахунок хвороб системи хвороб кровооб^. Проте, можна з впевненютю констату-вати, що i перша, i друга причина пщкреслюють недо-статню ефективнють лiкувально - профiлактичноТ кардiологiчноТ допомоги населенню.
Таблиця 1
Рвень захворюванот на стенокардiю та и поширеност1 серед рiзних контингентiв населення Донецького регону (випадки на 10 тис. мешканцв)
Контингент населення Захворюванють Поширен1сть
Мюьке 37,1 ±4,0 333,7±15,5
С1льське 24,7±3,0 1=2,5 238,3±16,4 1=4,2
Все населення 34,4±4,5 258,6±14,5
Як свщчать даш, наведет у табл. 1, середнш рь вень захворюваност мешкан^в ДонецькоТ област на стенокардiю знаходиться в межах 34,4±4,5 випадкiв на 10 000 населення, а ТТ поширенють в дашй популя-ц1Т становить 258,6±14,5 випадкiв на 10 000 людей. При цьому i частота виникнення стенокарди, i ТТ поширенють серед мiського населення значно вище, шж серед сiльського ( на 50,2% i 40,0% вiдповiдно). 1нак-ше кажучи, стенокардiя - це передуам хвороба мiсь-кого населення.
В мюьш субпопуляцiТ екокризового регiону захворюванють на стенокардiю чоловiкiв суттево вище, шж жiнок (32,4% випадкiв). В той же час частота виникнення даноТ патологи серед стьського населення обох статей практично однакова. Звертае на себе увагу, що захворюванють на стенокардю мюького населення суттево вище, шж стьського: чоловшв - на 66,3%, а жЫок - на 31,7% (табл.2).
Таблиця 2
Рвень захворюванот на стенокардiю серед жночого та чоловчого населення Донецького регону (випадки на 10 тис. мешканцв)
Види захворюваност1 Чолов1ки Ж1нки
м1ськ1 с1льськ1 м1ськ1 с1льськ1
Первинна за-хворюван1сть 42,9±3,0 25,8±2,0 1=4,8 32,4±2,0 11=2,8 24,6±1,5 1=4,7 11=0,5
Прим/тки:. ^ - Достовiрнiсть розбiжностей м'жмським та сльським населенням;
И - достовiрнiсть розбжностей мiж чоловь ками та жнками.
Таким чином, не викликае сумшву, що стенокардiя - це, насамперед, патолопя мюького чоловiчого населення i в меншому ступеш - мюького жЫочого.
Результати наших дослщжень довели наявнють спйких територiальних особливостей захворюваност на стенокардю як чолов^в, так i жiнок.
Том №14. № 5-6 2010 р.
Таблиця 3
Територ'альн розб'жност'! захворюваност\ населення на стенокард'!Ю в умовах
Донецького рег'юну (випадки на 10 тис. мешканцв)
М1ське населення С1льське населення Як1сний р1вень захворюваност! на стено-кард1ю
М1ста Частота випадгав, М±т С1льськ1 райони Частота випадк1в, М±т
Донецьк, Артем1вськ, Димит-рово, Макпвка, Мар1уполь 46,1±3,5 Тельман1вський, Ясинуватський, 67,6±8,5 Високий
Дебальцеве, Кировське, Сыжне 36,5±2,0 Краснолиманський 35,8±3,0 Вище середнього
Дзержинськ, Снак1еве Крама-торськ, Слов'янськ, Добропт-ля 30,2±2,0 Красноармейский, Первомайский, Слов'янський, Старобеш1вський 25,6±2,5 Середн1й
Авд1Твка, Горл1вка, Костянтинь вка, Селщове, Торез, Новогрод1вка, Харцизськ, Шахтарськ 22,2±3,0 Олександровський, Волновась-кий, Володарський, Доброптьський, МарТнский, Новоазовський 19,5±1,5 Нижче середнього
Докучаевськ, Дружк1вка, Ждан1вка, Вугледар 12,1±2,2 Амврос1евський, Великоновоселк1вський, Шахтарський 11,5±2,0 Низький
Як видно з табл. 3, захворюванють населення на стенокардю (у випадках на 10 000 мешканц1в) розпо-дтяеться на 5 статистично достов1рних якюних р1вшв: високий (46,1±3,5 випадк1в - у мютах I 67,6± 8,5 ви-падк1в - у стьських районах), вище середнього (36,5±2,0 I 35,8±3,0 випадк1в в1дпов1дно), середн1й (30,2±2,0 I 25,6±2,5 випадк1в в1дпов1дно), нижче середнього (22,2±3,0 I 19,5±1,5 випадк1в), низький (12,1±2,2 I 11,5±2,0 випадк1в). Кожен з цих р1вн1в захворюваност! характерний протягом останшх 20-25 рок1в для мюьких I с1льських субпопуляц1й населення, як1 мешкають у конкретних мюьких та стьських тери-тор1ально-сел1тебних I виробничих анклавах.
За нашою думкою, под1бш рег1ональн1 в1дм1нност1 захворюваност! населення на стенокардю св1дчать про наявнють ст1йких, територ1ально обумовлених чинник1в, що детермшують процес виникнення даноТ патологи серед мешканц1в ДонецькоТ област1.
Анал1з довгострокових законом1рностей частоти виникнення та поширеносп 1нфаркту м1окарда в по-пуляцп екокризового рег1ону дозволив отримати на-ступн1 результати. Як видно з Рис 2., динамка захворюваност! на шфаркт мюкарду мае хвилепод1бний характер. Так, пщйом частоти виникнення ¡нфаркту мю-карду почався в першм половин! 80-х рок1в минулого стор1ччя I завершився на початку 90-х рок1в досягнен-ням максимального р1вня за 20 попередшх рок1в у 15,4 випадюв на 10 000 населення. У першш половин! 90-х рок1в вщбувалося активне зниження захворюваност! мешканц1в екокризового рег1ону на 1нфаркт мюкарду, в результат! чого вона досягла у 1997-1998 роках свого мЫмуму у 10,8 випадюв на 10 000 населення. У друпй половин! 90-х роюв почалося повторне зростання частоти виникнення ц1е! хвороби, що при-звело до досягнення максимуму, характерного для кшця 80- х роюв ! початку 90-х, вже у 2001-2005 роках (15,5-16,3 випадюв на 10 000 населення). 1накше го-ворячи, за останш 20-25 рок!в змшився темп частоти виникнення ¡нфаркту мюкарда серед даноТ популяцп населення. Якщо у 80-х роках вш становив 6,1% ви-
падк!в на р1к, то наприк!нц! 90-х рок!в дор!внював 14,5% випадк!в на р1к. В тепершшй час р!вень пер-винноТ захворюваност! на ¡нфаркт м!окарду вище, шж на початку 80-х роюв, на 93,8%, а у пор!внянш з серединою 90-х рок!в-на 47,6%.
Рис. 2. Динамiка захворюваност\ та поширеност1 населення на iнфаркт мiокарда.
Динамка поширеносп серед населення ¡нфаркту мюкарда мае характер, аналопчний з такою захворюваност! - хвилепод!бний. При цьому крива розповсю-дженост практично повторюе форму криво! захворюваност! на ¡нфаркт мюкарду (рис.2). Под!бна синхро-ннють динамки р!зних за природою формування р1з-новид!в захворюваност! св!дчить про наявнють не-сприятливих к1нц1в частоти виникнення ¡нфаркту мюкарду, п1д якими передуем розум!еться висока смерт-нють населення в1д ц1еТ хвороби .
Про високу частоту несприятливих к1нц1в захворюваност! мешканц!в ДонецькоТ обласп на ¡нфаркт мю-карду переконливо свщчать пор!вняльш р1вн1 первин-ноТ захворюваност! на цю патолог!ю та ТТ поширеност! (табл.4).
Таблиця 4
Рвень захворюваност/' на /'нфаркт мокарда та його поширеност1 серед рзних контингент1в населення Донецького регону (випадки на 10 000 мешканцв)
Прим1тки:. ^ - Достов1рн1сть розб1жностей м'ж мським та сльським населенням;
и - достов1рн1сть розбжностей м1ж чоловка-ми та жнками.
Як видно з табл. 4, захворюванють населення на Ыфаркт мюкарду становить 13,4±0,4 випадгав на 10 000 мешкан^в, а поширенють даноТ хвороби зна-ходиться в межах 14,6±0,5 випадгав на 10 000 населення, тобто рiвнi цих двох рiзновидiв захворюваностi дуже близью, причому ступшь Тх розбiжностi колива-еться на кордонi статистичноТ недостг^рностк
Нами встановлено, що рiвень первинноТ захворю-ваностi на iнфаркт мюкарду мюького населення ви-ще, шж сiльського, на 48%, а його поширеност - на 49% (табл. 4). Захворюванють на Ыфаркт мюкарду мюького населення обох статей вище, ыж жшочого. Частота виникнення даноТ патологiТ в мiськiй субпо-пуляцп вище, нiж у сiльськiй, на 33,3% i на 97,8% бь льше, нiж у мiськiй жЫочш. В той же час захворюванють на ыфаркт мiокарду стьського чоловiчого населення вище, ыж сiльського жiночого, на 145,5% та на 48,4% бтьше, нiж мюького жЫочого. Частота виникнення 1^еТ хвороби серед жiнок на 65,5% вища у мю-тах, ыж у сiльськiй мiсцевостi.
Таким чином, не викликае сумнiву, що шфаркт мю-карда - це, насамперед, патолопя чоловiкiв, переду-сiм тих, що мешкають у мiстах (табл.5).
Таблиця 5
Уровень заболеваемости инфарктом мокарда среди мужского и женского населения Донецкого региона (случаи на 10000 населения)
Види захворюваност! Чоловки Ж1нки
Мюьи стьсьи М1ськ1 с1льськ1
Первинна захворюванють 18,4±0,4 13,5±0,5 1=7,0 9,1±0,4 5,5±0,3 1=7,2
Прим1тки : ^ - достов1рн1сть розб1жностей м'ж м1 ським та с льським населенням.
Аналiзуючи дат табл.6, необхщно констатувати, що мають мюце ч^ко вираженi територiальнi розбiж-ностi захворюваностi населення на Ыфаркт мюкар-да. Так, частота його виникнення серед мюького населення розподтяеться на 3 рiвнi, яга статистично до-стовiрно розрiзняються :високий (18,0±0,6 випадкiв), вище середнього (14,7±0,7 випадкiв) i середнiй (11,6±0,5) випадгав на 10 000 мешканцiв. 1накше гово-рячи, серед мiського населення не спостер^аеться рiвнiв захворюваностi на Ыфаркт мiокарду, якi можна було б оцЫювати як нижче середнього, низький та дуже низький. Це свщчить про несприятливу тенден-цю розвитку даного виду патологiТ серед популяци мiського населення ДонецькоТ обласп, причому е мь ськi агломерацп, де показник захворюваностi мешка-н^в на iнфаркт мiокарду стiйко пщтримуеться на ви-сокому, вище середнього або середньому рiвнi. Зве-ртае на себе увагу те, що найвища частота виникнення даноТ хвороби характерна, насамперед, для меш-кан^в великих високоiндустрiалiзованих мют, а сере-днi рiвнi захворюваностi - для населення малих та середых мало- iндустрiалiзованих мiських анклавiв.
Мюьке населення Стьське населення Як1сний р1вень захворюваност! на ¡нфаркт м1окарда
М1ста Частота випадк1в, М±т С1льськ1 райони Частота випадк1в, М±т
Донецьк, Краматорськ, Торез, Шахтарськ 18,0±0,6* Високий
Артем1вськ, 6нак1еве, Мар1уполь, Мак1Твка, Сел1дове, Слов'янськ, Горл1вка 14,7±0,7* Мар'Тнський, Ясинуватський 12,9±0,6* Вище середнього
Дебальцеве, Дзержинськ, Доброп1лля, Дружк1вка, Костянтин1вка, Красноарммськ, Сн1жне, Харцизьк 11,6±0,5* Волноваський, Володарський, Краснолиманський, Старобеш1вський 9,9±0,4* Середжй
Тельмаывський, Великоновоселк1вський, Новоазовський, Першотравневий, 8,4±0,4* Нижче середнього
Олександр1вський, Амвроспвський, Слов'янський, 7,2±0,3* Низький
Шахтарський 5,2±0,3* Дуже низький
Прим1тка. * - достов1рн1сть розб1жностей м'ж сум'жними групами
Контингент населення Захворюванють Поширен1сть
Мюьке 15,1 ±0,5 15,2±0,4
Стьське 10,2±0,6 1=6,1 10,2±0,5 1=7,8
Все населення 13,4±0,4 14,6±0,5 11=1,9
Таблиця6
Територ1альн1 розбжност1 захворюваност/' населення на /'нфаркт мюкарда в умовах Донецького регюну
(випадки на 10 000 мешканцв)
Як видно з табл.6, захворюванють на Ыфаркт мю-карда сiльськoгo населення розподтяеться на 5 piB-шв, що статистично дoстoвipнo poзpiзняються мiж собою: вище середнього (12,9±0,6 випадкiв), середшй (9,9±0,4випадкiв), нижче середнього (8,4±0,4 випад-кiв), низький (7,2±0,3випадкiв) та дуже низький (5,2±0,3випадгав на 10 000 мешкан^в).
Таким чином, можна вважати доведеним, що для стьськоТ субпопуляцп екокризового pегioну не характера piвнi захвopюванoстi на iнфаpкт мюкарду, як можна було б оцЫювати як висoкi. В той же час, юну-ють сiльськi селтебш анклави, де частота виникнення цю'Т хвороби стiйкo пiдтpимуeться в межах певного iз зазначених piвнiв - вщ дуже низького до вище середнього (табл.6). Пoдiбне диферен^ювання захворюва-нoстi населення на Ыфаркт мioкаpду переконливо свiдчить про наявнють теpитopiальнo акцентованих фактopiв ризику й антиризику, яга визначають piвень даноТ патoлoгiТ серед мешканцiв ДонецькоТ область
Висновки
1. Встановлено, що стенoкаpдiя займае 4-е мiсце в стpуктуpi каpдioваскуляpнoТ захвopюванoстi населення екокризового регюну(8,2%). Показано, що ТТ piвень пiдвищився за oстаннi 15-20 рогав майже у п'ять pазiв. Доведено, що захворюванють на стенокардю мюько-го населення вище на 50,2 %, нiж сiльськoгo, а чоловь кiв - на 32,4% бтьше, нiж жiнoк. Вiдзначенi стiйкi те-pитopiальнi вiдмiннoстi формування даноТ патологи.
2. Доведено, що питома вага Ыфаркту мюкарду в стpуктуpi серцево -судиноТ патoлoгiТ мешканцiв Доне-
Summary
STENOCARDIA AND MYOCARDIAL INFARCTION DISEASE INCIDENCE FEATURES IN ECOLOGICALLY CRITICAL REGIONS OF UKRAINE Y.A Ischeykina, K.E.Ischeykin
Key words: stenocardia, myocardial infarction, disease incidence, environmental crisis in the region The article describes the accumulation rate of stenocardia among the examined population in Ukraine, which has been changing over a period of the last 20 years as compared to the frequency of new cases of disease. Thus, if in the 80-s the spreading or accumulation rate of stenocardia was higher than the morbidity rate, then in the 90-s this process became reverse. Superiority of morbidity growth rate over the growth of this pathology spreading indicates at the forming of repeated stenocardia morbidity of population by regressive type. Thus, the accumulated morbidity is developing mainly for account of the new disease cases. First of all, such phenomenon can take place as a result of the increased frequency of common mortality of population including circulatory system diseases. The first and the second reason underline insufficient effectiveness of medioprophylactic cardiological assistance for population.
It was also analyzed that for the last 20-25 years the frequency rate of myocardial infarction has changed among the population in question. In the 80-s it was 6,1% cases per year, then at the end of the 90-s it was 14,5% cases per year. Nowadays the level of primary myocardial infarction morbidity is 93,8% more than at the beginning of the 80-s, and in comparison with the mid 90-s is 47,6% more. Spreading dynamics of myocardial infarction among the population has the same undulating nature as that of morbidity. Such coincidence of dynamics of different kinds of disease according to their forming indicates at the unfavorable clinical outcome of myocardial infarction frequency which implies high mortality level of population. lt has also baan proved that stenocardia and myocardial infarction are pathologies typical mostly for male residents of cities. Ministry of Public Health of Ukraine
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Mamepian над!йшов до редакцИ 07.09.2010 р.
цькоТ обласп дopiвнюе 3,4%, що вщповщае 6-му ранговому мюцю. Встановлено, що його piвень за останш 20 рогав збтьшився на 93,8%. Показано, що частота виникнення Ыфаркту мюкарда вище на 48,0% серед мюького населення, шж серед стьського, а в чоловь чм субпопуляцп - на 97,8-145,8% бтьше, шж в жЫо-чй В результат дослщжень встановлеш суп^ тери-тopiальнi poзбiжнoстi формування первинноТ захворюваност на Ыфаркт мюкарда в екокризовому регюш.
Лтратура
1. Сафранов Т. А. Здоров'я населення Одещини i фактори довктля / Т.А. Сафранов, Н.В. Грабко // Еколопчний вю-ник. - 2004. - № 6. - С.10-15.
2. Басюк В.Г. Состояние окружающей среды и уровень здоровья населения Украины до и после аварии на Чернобыльской АЭС / В.Г. Басюк, Б.П. Сучков // Гигиена и санитария. - 1997. - № 5. - С.22-25.
3. Оценка риска влияния факторов окружающей среды на здоровье населения в условиях крупного центра химической промышленности / Ю.П. Тихомиров, М.П. Грачева, Т.В. Бадеева [и др.] // Гигиена и санитария. -2007. - № 6. - С. 24-25.
4. Агарков В.И. Болезни системы кровообращения среди населения урбанизированного региона / В.И. Агарков, С.В.Грищенко, В.П. Коровина - Донецк: Норд-Пресс, 2004. - 166с.
5. Агарков В.И. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области / В.И.Агарков, С.В.Грищенко, В.П. Грищенко - Донецк: Донеччина, 2001. - 140с.
6. Бтас Б. Сoцiальнo-екoнoмiчнi,медичнi та еколопчж ас-пекти збереження здоров'я дтей та юнацтва / Б. Бтас, Л. Бтас // Лки УкраТни. - 1999. - № 12. - С. 16-18.
