CC BY
9
УДК 330.3
I.C. ЧОРНОД1Д,
к.е.н., доцент, докторант, Науково-дослщний економЫний iнститут Мнекономрозвитку та Toprieni Украни
Особливост забезпечення сощально! конкурентоспроможност у процес становлення ринково! економши
в УкраНш
У статт розкрито сутнсть социальноi конкурентоспро-можност та oснoвнi niдходи щодо iiвизначення. Охарактеризовано oснoвнi показники бщност в Укран та окре-Mi складoвi якост трудового життя. Автор запропонував особливост забезпечення та основн результати со-цальноi конкурентоспроможност Украни зпдно з рейтингом конкурентоспроможност кран свпу, за методикою SEDA та за ндексом людського розвитку.
Ключов! слова: соцальна конкурентоспроможнсть, бiднiсть, яксть трудового життя, конкурентоспромож-нсть, сoцiалiзацiя.
В статье раскрыта суть социальной конкурентоспособности и основные подходы к ее определению. Охарактеризованы основные показатели бедности в Украине и отдельные составляющие качества трудовой жизни. Автор предложил особенности обеспечения и основные результаты социальной конкурентоспособности Украины согласно рейтингу конкурентоспособности стран мира, по методике SEDA и по индексу человеческого развития.
Ключевые слова: социальная конкурентоспособность, бедность, качество трудовой жизни, конкурентоспособность, социализация.
The article reveals the essence of social competitiveness and main approaches to its definition. The main indicators of poverty in Ukraine and the individual components of quality of working life were characterized. It was proposed the features of ensuring and basic results of social competitiveness of Ukraine due to competitiveness rating of countries, SEDA method and human development index.
Keywords: social competitiveness, poverty, quality of working life, competitiveness, socialization.
Одним ¡з напрямв пщвищення ссщальноТ конкурен-тоспроможност1 е пщвищення якосп життя насе-лення. Досягнення високого рвня якосп життя неможливе без утвердження належного рвня соц^льноТ конкурентоспроможносп краТни. Категорт соц^льноТ конкурентоспроможносп - вщносно нове поняття. Однак актуаль-нють цього поняття стае все бтьш вщчутною. Це вимагае не просто визначення його як економнноТ категорп, а й окре-слення цтей та мехаызмв ТТ досягнення кожною краТною.
Анал'ю дослщжень та публЫащй з проблемы. В еко-номннм теорп та практик господарювання УкраТни як дер-
жави з трансформац¡йною соц¡ально-економ¡чною системою, на сьогоды не ¡снуе единого г¡дходу до механ¡зм¡в забезпечення со^альноТ конкурентосгроможност¡ краТни. Зо-крема, в¡дсутн¡й загальновизнаний г¡дх¡д до трактування со^альноТ конкурентосгроможност¡ нац¡ональноí економки не вид¡лен¡ ключов¡ чинники ТТ забезпечення та не розробле-н¡ на Тх основ¡ шляхи пщвищення со^альноТ конкурентос-проможност¡, як¡ вщповщатимуть сучасним умовам, що зумовлюе актуальнють досл¡дження з точки зору теори.
Hин¡ досить активно ведеться дослщження проблем сут¡ основних характеристик софальноТ конкурентоспроможно-ст¡ у працях таких вчених-економюлв, як З. Галушка, О. Власюк, А. Гальчинський, В. Геець, Я. Жалто, H. Лебедева, О. Гршнова, Е. Л¡банова, Л. 1льчук, В. Куценко, Ю. Полу-неев, О. Hов¡кова, H. Хома, та ¡н. Серед рос¡йських дослщни-к¡в можна вид¡лити А. Шюллера, Х.А. Олейника, H. Базиле-ва, М. Стрежнева, М. Шимаи, А. Сидоровича та ¡н.
Мета статт!. Проанал^увати сутн¡сть категори соц¡альноí конкурентоспроможнють нац¡ональноТ економ¡ки, обгрунту-вати со^альну конкурентоспроможн¡сть нац¡ональноí еко-ном¡ки. Охарактеризувати особливосп забезпечення со-ц¡альноТ конкурентоспроможносп в умовах становлення на-цюнальноТ економ¡ки.
Виклад основного матер!алу. Теоретичн концепц¡í та практичн¡ п¡дходи до анал¡зу феномена конкурентоспро-можност¡ краТни свщчать про надзвичайно важливе значен-ня його соц¡альноТ складовоТ. Як пщкреслюе Ю. Полунеев, «конкурентоспроможн¡сть краТни» - це «...одна з найбтьш впливових концепцм економ¡ки розвитку та практичноТ по-л¡тики, оск¡льки вона охоплюе не лише економ¡чн¡ показники, а й оцЫюе соцвльы насл¡дки свого впливу - пол™чний процес ¡ управл¡ння сусп¡льством, рвень осв¡ти, наукову базу, верховенство закону, культуру, систему цЫностей, ¡н-формац¡йну ¡нфраструктуру тощо» [5].
З нашого погляду, вона зумовлюеться новими умовами мжнародно'Т конкуренци, зокрема, процесами глобалваци та економ¡чноТ ¡нтеграци, зростанням обсяпв перем¡щення капЬ талу ¡ робочоТ сили, поглибленням соц¡окультурних зв'язюв, зм¡ною пр¡оритет¡в стратег¡й соц¡ально-економ¡чного розвитку рвних краТн, загостренням глобальних проблем. Це пщтверджуеться зокрема, тим, що в рейтингу глобальноТ конкурентоспроможносп пров¡дн¡ позици займають т держави, як¡ досягли високих показниюв людського розвитку на основ¡,
200 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 5 (156)/2014
© I.C. ЧОРНОД1Д, 2014
нacaмпеpед, кpyпнoмacштaбниx iнвеcтицiй в люд^кий ram-тaл тa Ытелею^льне «нacичення» мacoвиx пpoфеciй.
H.O. Xaлдa пpoпoнye iï визнaчaти як «...здaтнicть coцiaль-нoï cфеpи зaдoвoльняти пoтpеби вcix веpcтв нacелення тa зaбезпечyвaти виcoкy якicть життя нacелення. lï piвень зaл-ежить вiд ефективнocтi cиcтеми oцiнки coцiaльниx pизикiв i пoбyдoви вiдпoвiднoï cтpyктypи coцiaльнoï cфеpи, a тaкoж вiд piвня екoнoмiчнoгo poзвиткy, який е ocнoвoю для a^™y-вaнь y coцiaльнy cфеpy тa i'f yдocкoнaлення» [В]. Aвтop зoce-pefl^ye yвaгy нa xapaктеpиcтикax coцiaльнoï cфеpи тa piвнi i якocтi життя нaceлeння, a мexaнiзм peaлiзaцiï пoв'язye з piв-нем poзвиткy eкoнoмiки.
Coцiaльнa кoнкypeнтocпpoмoжнicть eкoнoмiки кpaïни - це iï здaтнicть y пopiвняннi з iншими кpaïнaми зaбeзпeчити тa пщ-тpимyвaти: вимкий piвeнь i вiдпoвiднy cyчacним вимoгaм якicть життя нaceлeння; мiжнapoднi coцiaльнi cтaндapти yciм члeнaм cycпiльcтвa; cпpиятливi yмoви пpaцi, зaxиcт вiд нега-тивниx дiй iндycтpiaльнoгo виpoбництвa; зaдoвoлeння зpoc-тaючoгo piвня пoтpeб гpoмaдян в ocвiтi, мeдичнiй дoпoмoзi то-щo; нaдiйнy cиcтeмy coцiaльнoгo зaxиcтy нaceлeння, cтaбiль-нicть cycпiльнoгo життя; зaxиcт цивiльниx i пoлiтичниx пpaв i cвoбoд, вiдпoвiдниx пpинципaм пpaвoвoï дepжaви; eкoлoгiчнy бeзпeкy для пpoживaння i cпoживaння yciм члeнaм cyOT^-cтвa; cпpиятливий пcиxoлoгiчний клiмaт як в cycпiльcтвi, тaк i в oкpeмиx cтpyктypниx yтвopeнняx; пpaвoвий зaxиcт нaceлeн-ня вiд aдмiнicтpaтивнoгo cвaвiлля, cвoбoдy дyxoвнoгo життя, зaxиcт вщ iдeoлoгiчнoгo тиcкy; виcoкий кoнкypeнтний cтaтyc кpaïни y пoлiтичнiй, eкoнoмiчнiй тa coцioкyльтypнiй cфepax [7].
Haцioнaльнi ocoбливocтi тa чинники зaбeзпeчeння coцiaль-нoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiки в Укpaïнi фopмyвaли-cя y пpoцeci cтaнoвлeння pинкoвoï eкoнoмiки. Toмy yмoви мa-ють cпeцифiчний xapaктep, який пoяcнюeтьcя caмoю cyттю пepexiднoï eкoнoмiки, oб'eктивними yмoвaми гocпoдapювaн-ня, ocoбливocтями eкoнoмiчнoï пoлiтики y цей пepioд, xapa^ тepoм iнcтитyцioнaльниx пepeтвopeнь, нaцioнaльним rooto-дapcьким мeнтaлiтeтoм тa iншими чинникaми.
Зa coцiaльнoю cпpямoвaнicтю pинкoвa тpaнcфopмaцiя oзнa-чaлa пepexiд дo нoвиx мexaнiзмiв peaлiзaцiï пoтpeб нa ocнoвi po-звитку пpивaтнoï влacнocтi; фopмyвaння pинкy пpaцi тa pинкiв coцiaльниx блaг i пocлyг, якi paнiшe гapaнтyвaлиcя дepжaвoю i ввaжaлиcя бeзoплaтними; пepexoдy дo pинкoвиx пpинципiв фyнкцioнyвaння ™стеми coцiaльнoгo зaбeзпeчeння тa coцiaль-нoгo cтpaxyвaння; пocтyпoвoгo фopмyвaння вiднocин coцiaль-нoгo пapтнepcтвa, нaгpoмaджeння людcькoгo i coцiaльнoгo га-пiтaлy; iнтepнaцioнaлiзaцiï coцiaлiзaцiйниx пpoцeciв.
Baжливo те, щo coцiaлiзaцiя тpaнcфopмaцiйнoï eкoнoмiки oзнaчae не лише cтвopeння мaтepiaльниx yмoв для зaбeз-печення зpocтaючиx пoтpeб cycпiльcтвa, a й poзвитoк co-цiaльниx пpoцeciв пiд впливoм pинкoвиx тa iнcтитyцioнaль-ниx тpaнcфopмaцiй, тaкиx як пepeтвopeння вiднocин влac-нocтi, лiбepaлiзaцiя i дeмoкpaтизaцiя eкoнoмiчниx взaeмo-вiднocин, пepeтвopeння дepжaви нa yчacникa pинкoвиx вщ-нocин, впpoвaджeння вiднocин coцiaльнoгo пapтнepcтвa мiж
cyб'eктaми coцiaлiзaцiï; aктивнy yчacть гpoмaдян в coцiaль-нo-eкoнoмiчниx вiднocинax. A coцiaльнa кoнкypeнтocпpo-мoжнicть eкoнoмiки xapaктepизye ïï coцiaльнi peзyльтaти y пopiвняннi з iншими кpaïнaми.
Гoлoвнoю yмoвoю зaбeзпeчeння yмoв зpocтaння coцiaль-нoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiки виcтyпae eкoнoмiчнe зpocтaння тa зaдoвoлeння нa йoгo ocнoвi мaтepiaльниx, ду-xoвниx, coцiaльниx пoтpeб cycпiльcтвa. Ц peзyльтaти вия-вляютьcя y тeмпax зpocтaння BB^ збiльшeннi пoкaзникa BBП нa душу нaceлeння, вiдпoвiднo, y зpocтaннi peaльниx дoxoдiв нaceлeння, пiдвищeннi дoбpoбyтy.
Згiднo peйтингy кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кpaïн cвiтy 2Q13 po^ Укpaïнa пoкaзaлa пoзитивнy динaмiкy ган^ен-тocпpoмoжнocтi, пiднявшиcь y cвiтoвoмy peйтингy з 56 нa 49-те мicцe [2].
Cepeд cyбiндeкciв Глoбaльнoгo peйтингy BEÔ бeзпoce-peднe вiднoшeння дo визнaчeння piвня coцiaльнoï ган^ен-тocпpoмoжнocтi мaють пoкaзники oxopoни здopoв'я, пoчaт-кoвoï ocвiти, eфeктивнocтi pинкy пpaцi тa вищoï ocвiти i нaв-чaння. Бiльшicть iншиx пoкaзникiв як Глoбaльнoгo peйтингy BEÔ, тaк i Рейтингу кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кpaïн œiïy xa-paктepизyють yмoви, зa якиx здiйcнюeтьcя eкoнoмiчний po-звитoк, зpocтaють пoкaзники дoбpoбyтy, фopмyeтьcя пoтeн-цiaл coцiaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiки, гapaн-тyeтьcя coцiaльнa бeзпeкa.
Пopiвняння пoкaзникiв coцiaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнo-cтi бiльшoю мipoю пepeдбaчeнo зa мeтoдoлoгieю SEDA (Aнaлiз cтaлocтi eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïни], poзpoблe-нoю кoмпaнieю The Boston Consulting Group, яга виcтyпae iнcтpyмeнтoм дiaгнocтики i пopiвняльнoгo aнaлiзy, викopи-cтoвyвaним для oцiнки cтaлocтi eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^a-¿ни й ycпiшнocтi пepeтвopeння ïï eкoнoмiчнoгo зpocтaння в дoбpoбyт гpoмaдян. Äo мeтoдoлoгiï SEDA ввeдeнo двa вa-жливi пoняття - вiднoшeння дoбpoбyтy дo бaгaтcтвa i вiднo-шення зpocтaння дoбpoбyтy дo зpocтaння бaгaтcтвa.
Koeфiцieнт вiднoшeння дoбpoбyтy дo бaгaтcтвa дoзвoляe пopiвняти piвeнь дoбpoбyтy нaceлeння з piвнeм дoxoдiв кpaïни (BBП нa душу нaceлeння зa пapитeтoм кyпiвeльнoï cпpoмoж-нocтi]. Чим вищий гаефУент, тим кpaщi випэди дoбpoбyтy пpo-пoнye кpaïнa пpи фiкcoвaнoмy piвнi poзвиткy eкoнoмiки. ЮэефЬ цieнт вiднoшeння зpocтaння дoбpoбyтy дo зpocтaння бaгaтcтвa пoкaзye, нacкiльки eфeктивнo кpaïнa пepeвoдить зpocтaння BBП y пщвищення piвня дoбpoбyтy. Знoвy ж тaки, чим вищий кoeфiцieнт, тим ще бтьше пoкpaщивcя дoбpoбyт нaceлeння кpaïни зa ocтaннi п'ять po^ пpи фiкcoвaнoмy зpocтaннi BBП.
З-пoмiж пpoaнaлiзoвaниx кpaïн Укpaïнa пepeбyвae в дpyгo-му квaнтилi зa пoтoчним piвнeм poзвиткy (56-те мicцe зi 15Q]. З ypaxyвaнням пoкaзникa BBП нa душу нaceлeння pe-зyльтaти дocить нecпoдiвaнi: кoeфiцieнт вiднoшeння дoбpoбy-ту дo бaгaтcтвa Укpaïни дopiвнюe 1,51 (1 визнaчae cepeднiй пoкaзник пo 15Q кpaïнax], тoбтo дoбpoбyт нaceлeння Укpaïни нa 51% бтьший, нiж oчiкyвaний згiднo з BB^ щo дae пiдcтa-ви зapaxyвaти ïï дo низки нaйбiльш eфeктивниx кpaïн [2].
За пщрахунками виявилося, що хоча реальний ВВП на душу населения УкраУни становить близько $7,2 тис. за паритетом купвельноУ спроможноси рвень життя в кра'Гн1 вщповщае рв-ню краУни з ВВП приблизно $14 тис. на душу населення.
Важливо вщзначити, що щонайменше частково цим висо-ким результатам УкраУна зобов'язана радянському перюду своеУ ¡стори (зокрема, сфер1 освгги). Впродовж останых п'яти роюв УкраУна продемонструвала також значне зростання рвня добробуту населення, що дозволило краУн¡ опинитися в другому квантил¡ за динамкою останых рок¡в (50-те м¡сце з¡ 150). При цьому коеф¡ц¡eнт вщношення зростання добробуту до зростання багатства дорвнюе 1,19 (1 визначае серед-не значення по 150 краУнах), тобто зростання добробуту на 19% бтьше, н¡ж оч¡куваний на п¡дстав¡ зростання ВВП. Таким чином, зростання добробуту населення УкраУни за останн п'ять рок¡в вщповщало краУн ¡з зростанням ВВП на рвы приблизно 6 замють 3%. Досить високий коеф¡ц¡eнт може бути частково пов'язаний ¡з першими результатами реалваци деяких заход¡в ¡з запланованих економнних реформ на 2010-2014 роки, але вЫ також пов'язаний ¡з низкою об'ективних чинниюв, таких як низький початковий рЬ вень добробуту населення ¡ короткострокове падЫня ВВП у 2009 роц^ що значно знизило статистику динамки зростання ВВП, проте не мало довгострокового впливу на рвень добробуту. Попри те, що отриман результати в цтому позитивно характеризують соц^льно-економнну ситуац¡ю в краУн до них треба п¡дходити з деякою обережнютю. Не зростання продуктивности а зростання добробуту населення е к¡нцевою метою, тому для подальшого зб¡льшення добробуту уряд з-помж ¡ншого повинен прид¡ляти бтьше уваги пщ-тримц¡ високого рвня економ¡чного зростання.
УкраУна в¡дстаe вщ пор¡внюваних краУн за р¡внем поточного добробуту, але розвиваеться бтьш швидкими темпами. На високу здатнють перетворення багатства в добробут вказуе показник в¡дношення добробуту до багатства, що дорвнюе 1,51 (1 визначае середый показник по 150 краУнах), проте цей факт може бути пояснений радянською спадщиною, а також серйозним падЫням ВВП за несуттевоУ змЫи показниюв добробуту. Здатнють перетворення зростання ВВП у зростання добробуту за останн п'ять роюв теж висока, але не насттьки: завдяки показнику в¡дношення зростання добробуту до зростання багатства, що дорвнюе 1,19, УкраУна посщае мюце в другому квантил¡ рейтингу ро-звитку краУн за динам¡кою останых рок¡в. Основними про-блемними галузями, що стримують розвиток УкраУни, е пороняно низьк¡ р¡вн¡ управлЫня, доход¡в ¡ довк¡лля. Основн¡ сильн сторони - це р¡вн¡сть дохода та осв¡та, що перебува-ють на рвы краУн-ор^нтирю ¡ що швидко розвиваються. Програма економ¡чних реформ 2010-2014 роюв, запла-нована урядом, певною м^ою охоплюе вс¡ найважливЫ по-казники ВБЮД, що дае над¡ю спод¡ватися на довгострокове утримання УкраУною високоУ позици в рейтингу за умови ус-п¡шноi' реалваци реформ [2].
За ¡ндексом людського розвитку (¡нод¡ його використову-ють як синоым таких понять як «яюсть життя» або «р¡вень життя») вим^юе досягнення краУни з погляду стану здо-ров'я, здобування освгги та фактичного доходу УУ громадян, по трьом основним напрямам, для яких оцЫюються своУ ¡н-декси: 1) ¡ндекс оч¡куваноi' тривалост¡ життя: здоров'я ¡ дов-гол¡ття, вим^юван показником середньоУ очкуваноУ трива-лост життя при народженн¡; 2) ¡ндекс осв™: доступ до освЬ ти, вим^юваний середньою оч¡куваною тривал¡стю навчан-ня д¡тей шк¡льного в¡ку ¡ середньою тривал¡стю навчання до-рослого населення; 3) ¡ндекс валового нацюнального доходу: пдний р¡вень життя, вим^юваний величиною валового нац¡онального доходу (ВНД) на душу населення в доларах США за паритетом купвельноУ спроможност (ПКС).
За результатами 2011 року УкраУна мае 76-те мюце за даним показником ¡ вщноситься до перел¡ку краУн з високим показником 1ЛР. Експерти оц¡нили украУнський потенц¡ал у 0,729 бала ¡ зарахували державу до категори «краУни з високим рвнем потенцвлу». Схож¡ показники мають Перу, Ямайка, Грузи, Венесуела й ¡ной держави. УкраУнський показник вищий за середый свгговий (0,682 бала), але нижчий вщ се-реднього европейського показника (0,751 бала). Варто заз-начити, що з часу формування ¡ндексу, з 2011 року показник УкраУни зрю на 0,022 бала - з 0,707 до 0,729 бала. Це най-вище значення показника за перюд формування 1ндексу розвитку людського потенцвлу. Однак украУнськ показники 1н-дексу розвитку людського потенцвлу найг¡рш¡ у Ввропк Еди-ний виняток - це Молдова, яка займае 111-ту позицю
Недостатн¡ темпи економ¡чного розвитку, перюдичн кри-зи, безроб¡ття, ¡нфляц¡йн¡ явища, а також низьк доходи населення зумовлюють проблему бщност в УкраУнг Негативною характеристикою якост життя виступае б¡дн¡сть населення. У Деклараци тисячол¡ття, розроблен¡й ООН, пщтвер-джуеться: «Б¡дн¡ - це не ттьки люди з низькими доходами, але також ¡ люди, як були позбавлен¡ можливост¡ мати хоро-ше здоров'я, осв¡ту ¡ ¡нш¡ аспекти людського благополуччя. Бщнють в УкраУн вважаеться одн¡eю з найскладнших со-ц¡альних проблем основы УУ показники подано в табл. 1.
За даними табл. 1 видно, що вщносн показники бщност за дослщжуваний перюд незначно зменшилися. Однак сукупний дефщит доход¡в бщного населення весь час зб¡льшувався.
Також про бщнють населення достатне уявлення дають опитування домашн¡х господарств. В УкраУн в жовтн¡ 2011 року Держстатом УкраУни проводилося останне модульне опитування 10,7 тис. домогосподарств з метою аналву якост життя населення, яке передбачало вивчення думки респондента щодо 18 ознак бщност та позбавлення, що висвгглю-вали таю напрями: економнна депривац¡я (позбавлення): за харчуванням (недостатнють кошт¡в для забезпечення певноУ якост¡ харчування); за непродовольчими товарами (недостат-н¡сть коштв для придбання необх¡дних недорогих товарв та в¡дсутн¡сть Ух певних видв); за житловими умовами (вщсут-нють нормальних житлових умов, недостатн¡сть коштв для
Таблиця 1. OcHOBHi показники бщност в УкраТт за 2002-2011 роки
Покaзники б^ост 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Р1вень б1дност1, % 27,2 26,6 27,3 27,1 28,1 27,3 27,0 26,4 24,1 24,3
Р1вень злиденност1, % 13,7 13,7 14,2 14,4 14,8 13,8 13,6 13,0 11,2 10,7
Р1вень злиденност1 серед бщного населення, % 50,6 51,4 51,9 53,1 52,5 50,6 50,6 49,1 46,6 43,8
Глибина б1дност1, % 23,9 22,9 24,0 23,8 23,8 23,1 23,4 22,3 20,9 20,6
Сукупний деф1цит доход1в б1дно-го населення, млн. грн. на мюяць 597,2 618,4 821,9 1079,5 1303,0 1491,6 2198,6 2184,1 2108,0 2338,0
Джерело: [1].
покращення житлових умов); у сферах охорони здоров'я та осв1ти (недостатнють коштлв для отримання необхщних недорогих товар1в i послуг); розвиток ¡нфраструктури як ознаки географ1чноУ доступностi послуг i бар'eрiв негеографiчного характеру, якi визначають позбавлення за доступом.
Пщсумки опитування засвщчили актуальнiсть кожноУ скла-дово'1' визначеного перелiку позбавлень як прюрите^в для формування суспiльноí думки щодо бщноси оскiльки майже всi респонденти сприймали ц ознаки як прояви бщност та позбавлення. Понад 96% опитаних вважали ознаками бщно-ст економiчнi деприваци, тобто фiнансову неспроможнють домогосподарств: не вiдмовляти собi в найнеобхщнших недорогих продуктах харчування; оновити за потребою верхый одяг i взуття для холодно'' пори року для дорослих один раз на 5 роюв; придбати за потребою новий одяг i взуття для дтей; купити телевiзор або холодильник (за 'х вiдсутностi); мати житло в нормальному стаж; збтьшити наявну житлову площу, що не перевищуе 5 кв. м на особу; своечасно сплачувати ра-хунки за житло або послуги з його утримання; оплачувати по-слуги лкаря в медичному закладi та призначен ним обсте-ження та процедури, життево необхiдну хiрургiчну операцю або лiкування в стацiонарi (за вщсутност таких послуг на бе-зоплатнiй основi), купувати лiки та медичне приладдя, приз-наченi лкарем; забезпечити членам домогосподарства, за необхщжстю, отримання будь-яко'' професмно''' освiти.
У вщповщност до теорп свободи, розроблено'' А. Сеном, соцiальне виключення мае мюце тодi, коли державнi ¡нсти-Таблиця 2. Оцшка недостатност можливостей за окремими
тути, якi надтеж владою розподiляти ресурси, функцiонують в такий зааб, що систематично вщмовляють декiльком со-цiальним групам у доступ до ресурсiв, послуг та визнанж, що не дозволяе 'м приймати повноцiнну участь у политичному життi держави i забезпечувати свм добробут [10].
За оцЫками фахiвцiв 1нституту демографи та со^альних дослiджень iменi М.В. Птухи, починаючи з 2005 року юнуе негативна динамка частки опитаних, якi вщчувають нестачу можливостей за такими складовими якост трудового життя, як дотримання закожв, упевненiсть у майбутньому, можли-вiсть повноцiнно проводити вiдпустку та дозвтля, наявнiсть пiдходящоí роботи, можливють мати додатковий заробiток i працювати з повною в^ачею (табл. 2).
Як бачимо за даними табл. 2, у 1994-2012 роках при-близно один з десяти опитаних впродовж року хоча б раз перебував у стаж вимушеного безроб^тя або втрачав роботу. У 2012 роц близько 80% опитаних найбтьше боя-лися зростання цЫ i безробiття, а близько 65% - невипла-ти зарплат i пенсiй. Бiльш нiж два десятилгття тому люди бояться зупинки пщприемств (в 2,7 раза), холоду в квар-тирi (в 1,4 раза), безроб^тя (в 1,3 раза) та зростання цЫ (в 1,2 раза).
Центральним вимiром соцiального виключення е ¡нститу-цiйне виключення. Це обмеження доступу громадян до за-конодавчо' системи, iнститутiв держави, недовiра людей до державно' влади, небажання слщувати формальним нормам, правилам, розробленим державою. складовими якоcтi трудового життя, %
Частка рecпондeнтiв, яким He вистачало: 1996 1998 2000 2002 2004 2005 2006 2008 2010 2012
заощаджень для пщтримання власного добробуту принаймж впродовж року - - - 86,1 - 83,4 76,7 74,7 80,2 80,4
упевненост1 у власному майбутньому - - - 72,7 - 66,9 67,1 64,4 63,8 72,3
можпивосп харчуватися вщповщно до своУх смаюв 72,1 77,2 72,8 71,0 61,1 63,0 53,6 48,9 49,8 51,9
дотримання чинних у краУж закожв - - - 70,8 - 68,7 69,9 68,3 68,8 71,8
можливост1 повноцшно проводити вщпустку - 68,0 63,6 65,1 59,0 59,9 52,9 53,6 58,8 60,6
можливост1 дати д1тям повноц1нну осв1ту - - - 67,3 - 59,8 52,2 47,2 51,9 55,1
можливост1 купувати найнеобхщжол продукти - 60,6 57,8 49,6 37,4 43,6 35,7 32,2 32,4 31,8
необх1дноУ медичноУ допомоги 58,4 62,8 61,9 63,4 55,8 58,8 54,2 48,4 52,1 57,4
можливост1 мати додатковий зароб1ток - 55,6 55,9 48,8 39,3 43,6 44,8 41,0 47,2 51,1
можливост1 повноц1нного дозв1лля 53,5 53,3 51,9 51,6 44,9 46,1 41,4 44,1 45,7 47,3
здоров'я 51,8 56,8 52,0 54,9 49,0 51,3 47,3 45,8 46,5 50,1
п1дходящоУ роботи 46,8 54,8 56,0 54,1 45,5 45,9 43,0 37,0 46,5 48,6
необхщного одягу 42,9 46,6 43,7 44,9 32,3 31,1 25,7 21,0 23,7 24,0
можливост1 працювати з повною в1ддачею 38,9 44,5 45,5 38,0 30,2 32,2 30,1 27,2 32,7 35,0
необх1дних мебл1в 35,5 37,6 32,0 40,2 33,0 35,2 30,9 27,0 27,4 28,8
яюсного житла 34,7 39,4 35,4 42,4 36,3 40,9 36,1 34,1 35,1 38,8
Джерело: [8].
Таблица 3. Результати опитування населения УкраУни на запитання: «Якою м1рою Ви дов1ряете таким сощальним ¡нститущям?»
Зовс1м не дов1ряю Переважно не дов1ряю Переважно дов1ряю Цшком довфяю Важко сказати
Президентов! УкраУни 45,0 23,9 19,3 6,5 5,3
Верховн1й Рад1 УкраУни 45,1 31,7 14,7 1,6 6,9
Уряду УкраУни 44,1 26,9 19,3 3,0 6,6
Збройним Силам УкраУни 18,3 18,9 40,4 8,2 14,2
М1л1ц1У 39,8 30,2 19,5 3,2 7,3
Служб1 безпеки УкраУни 28,0 20,5 29,8 4,6 17,1
М1сцев1й влад1 22,8 24,5 36,0 6,3 10,3
Судам 44,9 27,4 13,2 2,7 11,9
Конституцмному Суду УкраУни 36,6 22,5 17,0 4,0 20,0
Прокуратур! 38,4 25,1 16,2 4,4 15,8
Церкв1 9,3 10,6 38,4 31,7 10,0
Засобам масовоУ ¡нформац1У УкраУни 12,6 21,2 48,0 10,3 7,9
Засобам масовоУ ¡нформаци Рос!У 20,3 25,7 27,3 5,8 20,8
Громадським орган!зац!ям 14,2 21,4 33,0 5,4 26,0
Пол!тичним парт!ям 32,1 37,1 15,6 2,0 13,3
Банкам 37,0 30,3 19,9 3,0 9,8
Джерело: [6].
За результатами загальнонацюнального опитування ук-ра'Унцю представниками Фонду «Демократичш ¡н¡ц¡ативи ¡мен¡ 1лька Кучер¡ва» разом ¡з соц¡олог¡чною службою Центру Разумкова з 17 по 22 травня 2013 року (було опитано 2010 респондента) виявилося, що лише три соцюльн ¡н-ституци мають переважну дов^у з боку громадян: церква (баланс дов^и-недов^и становить +50%, ЗМ1 УкраУни (+24,5%), Збройн сили УкраУни (+11%) та дещо переважае дов¡ра у ставлены до громадських оргаызацм (+3%). Ус ¡н-ш¡ соц¡альн¡ ¡нституци мають негативний баланс дов^и-не-дов¡ри: Верховна Рада УкраУни (-60,5%), суди (-56%), полЬ тичн партГУ (-2%), уряд УкраУни (-49%), мшщт (-47%), банки (-44%), прокуратура (-43), Президент УкраУни (-43%), Конституфйний суд УкраУни (-38%), Служба безпеки УкраУни (-14%), мюцева влада (-5%) (Табл. 3).
1нституцмне виключення мае мюце в уах пострадянських краУнах, але в Укра'Ун воно приймае ункальну та радикальну форму, так звану модель «сусптьства п¡сочного годинни-ка». Модель «сусп¡льства п¡сочного годинника» характеризуемся критичним розшаруванням ¡ роздтенням важливЬ ших сфер життя сусптьства на формальну ¡ неформальну, примушенням населення до використання неформальних практик у профеайый д¡яльност¡ ¡ повсякденному житп. Сусп¡льство асоц¡юeться з пюочним годинником: вузька пе-ремичка годинника вщокремлюе ¡ндив¡дуум¡в в¡д держави. Контакти мж двома сферами еп¡зодичн¡, Ух намагаються уникнути представники обох сфер, що залишае соц^льну систему подтеною, але стаб¡льною. Якщо ж дв¡ сфери сти-каються, наприклад, у перюд виборв або реформ, виникае загроза неконтрольовано'У реакци. Як зазначае А.М. Олм-ник, «...сусптьства, як характеризуються пр¡рвою м¡ж елЬ тою та населенням, е нестаб¡льними навггь тод¡, коли вс¡ оз-наки несталост в¡дсутн¡. Соц¡альн¡ програми ¡ заклики полЬ тичних сил, як розташован¡ «з ¡ншого боку» перемички, не знаходять вщгуку у населення» [4].
У модел¡ «п¡сочного годинника» неформальн ¡нститути мають обмежену ефективнють. Б¡льш того, конфл¡кти та на-пруження м¡ж формальними та неформальними ¡нститута-ми дестаб¡л¡зують систему в цтому. Так, бтыхлсть укра'Унцю (73,4%) вважають, що влада в нашому сусп¡льств¡ захищае ¡нтереси соц¡альноi' верхюки та прив¡лейованих верств. I лише 14,9% сприймають владу як ¡нститут, який захищае та регулюе ¡нтереси вах без винятку громадян. При вщповр на запитання, на яких засадах функцюнуе влада, думки населення розподтились наступним чином: 21,2% вщповти, що на деперсонал^ованих, суто формальних засадах, а 55,5% - на суто особистюних, неформальних засадах [3].
Виключення члеыв певно'У соц¡альноy групи за меж¡ еконо-м¡чних, соц¡альних, пол¡тичних ¡нститут¡в ¡ практик е результатом впливу комплексу складних, динамнних процес¡в, по-рушення прав ¡ндив¡дуум¡в ¡ груп на доступ до ресурса, участь у полггичному житт¡ краУни, що сприяе виникненню передумов для вираження протесту, що у комплекс з сим-вол¡чними емоц¡йними мотивами, ¡сторичними спогадами та наявн¡стю моб¡л¡зац¡йних характеристик, яю об'еднують член¡в групи, е прямим шляхом до радикал¡зац¡i' насилля ¡ соц¡альних конфл¡кт¡в.
Висновки
Таким чином, нацюнальш особливост¡ та чинники забез-печення соц¡альноi' конкурентоспроможност¡ у процеа ста-новлення ринковоУ економки можливо розглядати лише у тюному взаемозв'язку економ¡чних, пол¡тичних та соц^ль-них чинник¡в. Тому до метода ГУ визначення та оц¡нки необхщно застосовувати факторний анал¡з чинник¡в со-ц¡альноy ефективност¡ виробництва; системне оцЫювання поточноУ ефективност¡ ¡нституц¡й та соц^льно-економнно'У пол¡тики з використанням як статистичних показниюв, так ¡ результат¡в моыторингу (короткостроковий пер¡од), а також оцЫювання економ¡чноi' пол¡тики уряду за досягнутими со-
Дальними результатами зпдно з визначеними цтями i зав-даннями розвитку у довгостроковому перiодi.
Нацюнальы особливостi та чинники забезпечення со^аль-ноУ конкурентоспроможностi економiки в Укра'У формували-ся у процесi становлення ринковоУ економiки. Тому цi умови мають специфiчний характер, який пояснюеться самою суттю переxiдноï економiки, об'ективними умовами господарюван-ня, особливостями економiчноï полiтики у цей перiод, характером Ыституцюнальних перетворень, нацiональним госпо-дарським менталiтетом та iншими чинниками.
Cоцiалiзацiя трансформацмноУ економiки означае не лише створення матерiальниx умов для забезпечення зростаючих потреб сусптьства, а й розвиток со^альних процесiв пщ впливом ринкових та iнституцiональниx трансформацм, таких як перетворення вiдносин власноси лiбералiзацiя i демокра-тизацiя економiчниx взаeмовiдносин, перетворення держави на учасника ринкових вщносин, впровадження вiдносин со-цiального партнерства мiж суб'ектами соцiалiзацiï; активну участi громадян в соцiально-економiчниx вiдносинаx. А со-цiальна конкурентоспроможнкть економiки характеризуе ïï соцiальнi результати у порiвняннi з iншими кра'нами.
Список використаних джерел
1. За даними Обстеження умов життя домогосподарств, що проводиться Державною службою статистики УкраУни. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=499&lang=1
2. yKpaïHi b CBÏTi. Orënfl MiœHapoflHèx ¡HfleKciB. 2013. ÔoHfl EôeKTiiB-He ynpaB^HHR K., 2013. - [EëeKTpoH. pecypc]. - PeœèM flocTyny: http://www.feg.org.ua/docs/ ukraine_inthe_world_2013_ukr_web.pdf
3. yêpaïHCbKe cycniëbCTBO 2002-2010. CoqroflonHHi™ мoн¡тopмнг / 3a pefl. fl.e.H. B. BopoHii, fl. coq. H. M. I±lyëbm. - K.: Ih-t co^ononï HAH yKpaïHè, 2010. - 636 c.
4. OëeéHèK A.H. l/lHcwryqèoHaëbHbie acneKTû coqèaëbHo-SKoHoMM-HecKiix TpaHcôopMaqèé / A.H. OëeéHièK. - M.: TEI/IC, 2000. - 159 c.
5. ÏloëyHeeB W. Mexaн¡зм njflBMùeHHH кoнкypeнтocпpoмoœнocт¡ eкoнoм¡км yKpaïHè b nocTKpiçoBMé nepbfl / ^pié rioëyHeeB. - Ekoho-м¡ннмé aHaëiç. - 2011. - Bin. 9. H. 3. - C. 243.
6. CâoBofla cëoBa b yKpa'iHn: çaraëbHoHaqroHaëbHe oniTyBaHHH / [EëeKTpoH. pecypc]. - Pe^i^ flocTyny: http://dif.org.ua/ua/events/ hdvhwidhvhdfvjkhj.htm
7. HopHoflfl I.C. MeTofloëo™ aHaëiçy coq^bHoï KoHKypeHTocnpo-мoœнocт¡ KpaïHM // BtëHec ¡нôopм № 7. - 2013. - C. 225-231.
8. Xaëfla H.O. 3a6eçneHeHHn coqs^bHoï кoнкypeнтocпpoмoœнocт¡ pe-г¡oнy b yмoвax crpyKTypHèx зм¡н cв¡тoвoгo racnoflapcTBa / H.O. Xaëfla. -[EëeKTpoH. pecypc]. - Pe^iM flocTyny: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/soc_gum/en_re/2010_7_5/22.pdf. - HaçBa 3 eêpaHa
9. FlKÎcTb тpyfloвoгo œiiTTH B Укpaïн¡: Co^ofloriHiMé Bi^p (flonoBfl-Ha çanicêa) HaqioHaëbHa Aкafleм¡n HayK yKpaïHi / iHcTiiTyr fleмoгpa-Ô Ta co^aribiNx flocëiflœeHb ¡мeн¡ M.B. nryxiè. - Kmïb, 2012. - 22 c. -C. 15-16.
9. Amartya Sen. Social exclusion: concept, application and scrutiny / Sen Amartya. - Manila.: Philippines, Asian Development Bank, 2000. - 60 p.
ЯК. ШАПОВАЛ,
Укранський державний унверситет фманав та м1жнародно( торпвп
Вплив глобал1зацшних процеЫв на економ1чну стратифшащю населення Укра'ни
У статт анаniзуються меxанiзми вппиву свтових rno-бап'зацйних процесв на майнове розшарування та еко-нoмiчну неpiвнiсть в Укра'н'!.
Ключов'1 слова: гпобал1зац1я, екoнoмiчна стратифi-ка^я, не^внють.
В статье анапизируются механизмы впияния гпоба-пизационных процессов на имущественное расспоение и экономическое неравенство в Украине.
Ключевые слова: гпобапизация, экономическая стратификация, неравенство.
This article analyzes the mechanisms of globalization processes on the stratification and economic inequality in Ukraine.
Постановка проблеми. С^мка стратифка^я в минулому егалггарного укра'нського сусптьства вщбулася вже на початку 1990-х роюв, коли рiзка змЫа умов господарювання та
масштабна приватиза^я спричинили концентрацю ресурав i нацюнального багатства в руках вщносно нечисельно'' групи при зубожЫн i низькооплачуважй зайнятост переважно''' бiльшостi населення. В Укра'нл з'явилися справдi багат роди-ни, причому ¿'хне багатство було сформовано переважно зав-дяки доступу до державно'' власност i приватизаци найбiльш прибуткових УУ об'ек^в. Надзвичайно короткий термiн накопи-чення цього багатства значною мiрою вплинув на бажання всiляко демонструвати сво'У статки, часто навiть перебть-шуючи У'х. У цей же час сталося катастрофiчне падiння рiвня життя переважно'' бтьшост населення [1, с. 5].
Бтьшють суспiльств визначають викорЫення несправедливо'' нерiвностi як одне з головних завдань державно'' полiтики. Проте коли доводиться вибирати мiж забезпеченням вищих темпiв економiчного зростання i зниженням нерiвностi шляхом первинного або вторинного перерозподту доxодiв, уряди часто опиняються перед жорсткою альтернативою, осктьки пе-
© Я.К. ШАПОВАЛ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014 205
