CC BY
19
умови розв'язання виявлених системних проблем ¡нновацмы Mepexi на регюнальному в змоз1 дыти у якост фактору економнного розвитку.
Л1тература
1. Л1щук B.I. М1жнародна передача технологий як iнновац1йний фактор економ1чного зростання / B.I. Л1щук // Еконо-м1чна теорiя та економiчна iсторiя. - Луцьк.: ЛДТУ. - 2007. - №4. - С. 32-39.
2. Орлюк О.П. Економiко-правовi, теоретичн та практичнi аспекти переходу Укра/ни на iнновацiйну модель розвитку: монографiя/О.П. Орлюк, О.Б. Бутн'к-С'шерський, Н.М. Мироненко та iн. - К.: 2012. - 416 с.
3. Рудченко I. Трансфер технолопй як елемент iнновацiйноl iнфраструктури /1. Рудченко // Тео^я i практика iнтелек-туально'1 власност'1. - 2008. - №4. - С. 61-68.
4. Шугурова И.В. Политико-правовые аспекты трансфера российских технологий за рубеж / И.В. Шугурова // Международные процессы. - 2010. - №1. - С. 78-81.
5. Ямчук A.B. Трансфер технолопй - один з головних механiзмiв нновацйного розвитку Укра/ни / A.B. Ямчук, Л.А. Муана, В.В. Литвинова // Сборник материалов XII международной научно-практической конференции ["Проблемы и перспективы инновационного развития экономики"]. - (Киев-Херсон-Симферополь, 10-15 сеньтября 2007 г.). -К.: СПД Цудзинович Т.И., 2008. - 672 с.
УДК 332.12
Скрипник H.G.,
к.е.н., доцент, Днтропетровський нацюнальний уншерситет ¡мен Олеся Гончара (м. Дыпропетровськ)
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНЮТЬ у СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ ЕК0Н0М1КИ
С0Ц1АЛЬН0Г0 СПРЯМУВАННЯ
Сучасна парадигма глобального економнного розвитку обумовлюе необхщнють здмснювати трансформацю та модерызацю нацюнальноТ сощально-економнноТ системи, враховуючи не ттьки нацюнальы особливосл сощально-економнних вщносин i ринкових мехаызмю, а й свтового, глобального ринку, осктьки вплив глобальних процеав на нацюнальну економку призводить до ТТ п¡дпоpядкування законам глобального ринку. Отже, процес ¡нтeгpац¡Т транзи-тивних краТн у глобальну eконом¡ку залежить вщ того, наск¡льки суб'екти нацюнальноТ економнноТ системи спромож-н¡ розвиватися, вщповщають або можуть протистояти суб'ектам глобальноТ eконом¡ки, не руйнуючи особливостей сусптьних ¡ соц¡альних в¡дносин, що ¡сторично склалися ¡ мають нацюнальну специфку. Для зд¡йснeння системноТ трансформацп та формування стpатeг¡Т соц¡ально-eконом¡чного розвитку краТни, що передбачае структурну модернь зац¡ю, виникае нeобх¡дн¡сть анал¡зу внутршнього потeнц¡алу нац¡ональноТ eконом¡чноТ системи, ТТ цтей ¡ соц¡ально-eконом¡чних завдань розвитку, а також вимог глобального ринку, його структури й мехаызм^ розвитку, особливо в умовах глобальноТ системноТ кризи.
Модерызацт нацюнальноТ економки та пщвищення ТТ конкурентоспроможносл е основними пp¡оpитeтними зав-даннями сощально-економнного реформування УкраТни [1, с. 122]. Основною метою структурноТ модерызаци еконо-м¡ки е побудова високоефективноТ конкурентоспроможноТ динам¡чноТ соц¡ально оp¡eнтованоТ економнноТ системи, розвиток якоТ забезпечуеться за рахунок забезпечення використання ¡нновацмних технолопй, рацюнального викори-стання людського потенщалу, п¡двищeння як¡сного p¡вня експортного потенщалу та оpган¡чна ¡нтeгpац¡я у свтовий eконом¡чний пpост¡p на основ¡ розширення eмност¡ ¡ збалансованост¡ внутp¡шнього ринку.
Значна ктькють наукових досл¡джeнь присвячена питанням структурноТ трансформаци нац¡ональноТ економки, визначення дeтepм¡нант соц¡ально-eконом¡чного зростання на пщфунл забезпечення конкуpeнтоспpоможност¡ еко-номки, вpазливост¡ eконом¡ки до шокових вплив^ та негативних збурень, серед яких слщ в¡дзначити науков¡ пpац¡ В.М. Гейця, Б.б.Кваснюка, С.A.Spох¡на, 1.В.КрючковоТ, Н.М.ДеевоТ, В.O.Гpишк¡на, Я.A.Жал¡ла та ¡н. Проте складно-щ¡ та супepeчност¡ проходження в украТнському пpостоp¡ соц¡ально-eконом¡чних процеав насттьки динам¡чн¡, що ряд питань як теоретичного, так ¡ методичного характеру потребуе переосмислення й нового тлумачення.
OсновноТ метою даноТ статл е визначення фактоp¡в та ¡мперативю забезпечення конкуpeнтоспpоможност¡ нац¡о-нальноТ економки в контeкст¡ формування eконом¡ки сощального спрямування.
Загострення соц¡альних pизик¡в у сусптьств^ пов'язаних ¡з можливою реалюацюю загроз бeзpоб¡ття, поглиблен-ням диференщацп доход¡в населення, зниження якост¡ людського потенщалу краТни обумовлене впливом глобальноТ фЫансово-економнноТ кризи, пог¡pшeнням зовн¡шньоeконом¡чноТ кон'юнктури та значною вразливютю нац¡ональноТ економки до зовн¡шн¡х збурень.
Глобальна фшансово-економнна криза стала черговим викликом свтовм цив¡л¡зац¡Т, обумовила нeвизначeн¡сть перспектив глобальноТ ¡ нац¡ональних eконом¡к, прискорила пошук шлях¡в модepн¡зац¡Т сусп¡льних систем. Криза вия-вила глибинн¡ вади глобальноТ економнноТ модeл¡, сприяла усв¡домлeнню необхщносл системних зм¡н св¡тового ¡ со-ц¡ального порядку. Пepш¡ симптоми розвитку глобальних кризових процеав у 2007 ро^ ознаменувалися пepeоp¡eн-тац¡eю катталу з розвинених краТн до краТн, що розвиваються, що спричинило стрибок фондового ринку УкраТни, приплив кредит^ ¡ вщповщно зростання корпоративного зовншнього боргу. Pоз¡гp¡в eконом¡ки за допомогою зовыш-н¡х джерел створював ¡люзю розвитку, оск¡льки сукупний попит все бтьше покривався ¡мпортними товарами ¡ послу-гами [2, с. 204].
На початку 2008 року друга хвиля кризи дала поштовх до передислокаци капралу з ф¡нансових ринюв на сировин-н¡, що призвело до стрибка цЫ на сировины товари ¡ сировинну корзину в цтому, посилення ¡нфляц¡йних пpоцeс¡в в багатьох краТнах ¡, особливо в УкраТнк
© Скрипник Н.£., 2012
Eкономiчний □¡сник ун¡вepситeту | Випуск № 18/2 167
Третя хвиля супроводжувалася банкрутством пров!дних св!тових ф!нансових компан!й, пад!нням попиту та ц!н, вхо-дженням пров!дних ринкових економ!к у фазу стагнац!Т. В УкраТн! кризов! процеси проявлялися через строке пад!н-ня експорто-ор!ентованого виробництва, що супроводжувалося в!дпливом кап!талу, скороченням кошт!в населення в банк!вськ!й систем!, девальвацию та кредитним колапсом.
Ф!нансов! вливання, як! становили у 2008 р. майже 1 трл. дол.., не змогли витягнути з ф!нансовоТ кризовоТ пр!рви розвинен! краТни св!ту. Початок 2009 року ознаменувався небаченим ран!ше зниженням обсяг!в зовн!шньоТ торг!вл!, яка останн! десятир!ччя зростала досить динам!чно. Розповсюдження ф!нансово-економ!чноТ кризи на реальний сектор економ!ки призвело до згортання виробництва та пад!ння ВВП у пров!дних краТнах св!ту (табл. 1, рис.1)
Пад!ння обсяг!в експорту б!льшост! краТн св!ту, спричинене скороченням св!товоТ торг!вл! та зменшенням !нвести-ц!йного попиту через р!зке зниження кредитування та пог!ршення ф!нансово-економ!чного стану п!дприемств, е ос-новним фактором зниження ВВП.
Таблиця 1. Динамка та прогноз ВВП краУн свггу (р1чний прирют, у вщсотках до минулого року)
Середне Фактичш показники ВВП за роки, % Прогноз
КраУни св1ту 19932002 рр. 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2016
Весь св!т 3,3 2,6 4,9 4,6 5,3 5,4 2,8 -0,7 5,2 3,8 3,3 4,9
Держави з розвинутою економ!кою у т.ч. Сполучен! Штати 2,8 3,4 1,9 2,5 3,1 3,5 2,7 3,1 3,1 2,7 2,8 1,9 0,1 -0,3 -3,7 -3,5 3,2 3,0 1,6 1,8 1,2 1,8 2,7 3,4
Зона бвро 2,1 0,7 2,2 1,7 3,2 3,0 0,4 -4,3 1,9 1,6 1,7 1,7
Япон!я 0,8 1,4 2,7 1,9 2,0 2,4 -1,2 -6,3 4,4 -0,9 1,7 1,3
Держави с формуючимся ринком та 4,1 6,2 7,5 7,3 8,2 8,9 6,0 2,8 7,3 6,2 5,4 6,7
держави, що розвиваються у т.ч. Центральна та Сх!дна бвропа 3,2 4,8 7,3 5,8 6,4 5,5 3,1 -3,6 4,5 5,1 1,1 3,9
СНД -1,2 7,7 8,1 6,7 8,9 8,9 5,3 -6,4 4,6 4,5 3,7 4,2
Держави Аз!Т, що розвиваються 7,1 8,1 8,5 9,5 10,3 11,5 7,7 7,2 9,5 7,9 7,3 8,6
Складено та розраховано авторами за даними 3,4
20,00 15,00 10,00 5,00 0,00 -5,00
<а л- /у чь л4 г»4
«г
-20,00
♦ Держави всього свпу
СНД )1( Украша
-в-Держави з розвинутою економисою РоЫя
Рисунок 1. Темпи росту ВВП держав св1ту за перюд з 1993-2011 рр.
Складено та розраховано авторами за даними 3, 4.
За даними М!жнародного валютного фонду за останн! двадцять рок!в економ!ка б!льшост! краТн св!ту зазнала спаду у 2008 - 2009 рр. 0бсяг ВВП вс!х краТн св!ту зменшився на 0,7%, держав з розвинутою економ!кою на 3,7%, а са-ме США на 3,5%, краТн зони бвро на 4,3%, Япон!Т на 6,3%.
Суттеве пад!ння ВВП в Япон!Т пояснюеться сильною залежн!стю економ!ки в!д експорту до США та !нших краТн, особливо машинобуд!вноТ продукц!Т, попит на яку р!зко скоротився. Значне скорочення ВВП в!дзначаеться у краТнах з формуючимся ринком та краТнах, що розвиваються до 2,8%. Пад!ння ВВП краТн Центрально)' та Сх!дноТ бвропи ста-новить 3,6%, СНД - 6,4%. У державах Аз!Т, що розвиваються темпи росту ВВП упов!льнюються, досягають р!вня 2003 р. и становлять 7,7%.
Розгортання св!товоТ ф!нансово-економ!чноТ кризи та поширення ТТ негативних прояв!в на УкраТну виявило низку системних вад макроеконом!чноТ арх!тектури, яка досить хаотично формувалась останн! роки без п!дтримки фунда-ментальних чинник!в економ!чноТ модел!. УкраТнська економ!ка протягом 1999-2008 рр. демонструвала позитивну динамку, з одночасним проявом ознак порушення макроеконом!чноТ р!вноваги, оск!льки зростання не зумовлювалося стаб!льними довгостроковими факторами 5. На жаль економ!чне зростання було не результатом ефективноТ загаль-нодержавноТ пол!тики, а д!ею сприятливих фактор!в ендогенного та екзогенного походження. Дан!, репрезентован! на рис.2 наочно п!дтверджують справедлив!сть висловленого, а саме надвисока волатильн!сть траектор!Т макроеконом!ч-ноТ динам!ки не демонструе ч!тко окресленоТ дом!нанти розвитку, оск!льки середньор!чн! темпи приросту ВВП коли-
ваються вщ 5,2% у 2002 р. до 12,1% у 2004 р. ¡ мають хвильовий характер протягом 2005-2009 рр, що обумовлюеть-ся насамперед динамкою цш на основы групи товара металурги. Найбтьший спад економки УкраУни вщзначаеться у 2008-2009 рр, що совпадав з загальносв1товою тенденцию. Зростання експорту товара ¡ послуг обумовлював при-рют ВВП в перюд з 2000-2004 рр. В 2005 р. основною рушмною силою зростання стало внутршне споживання, яке пщтримувалося пожвавленням кредитування та сощальними виплатами. ПадЫня обсяпв експортних операцм та вну-тршнього попиту в 2008-2009 рр. стали основними причинами глибокого спаду ВВП УкраУни, що пщтверджуеться да-ними репрезентованими на рис. 2.
Рисунок 2. Динамка темшв росту ВВП, експорту товар1в \ послуг та кшцевих споживчих витрат за перюд з 2000 -2010 рр.
Складено та розраховано авторами за даними [5, с. 81; 6, с. 27, 30, 35]
Загострення св^овоУ конкуренцп привело до втрати украУнськими експортерами ринюв збуту. Падшня експортно-го виробництва негативно вплинуло на сум1жы види економнноУ дтльносл та економку в цтому. Найбтьш вразли-вими до дм кризових процеав виявилися буд^ництво, переробна промисловють ¡ торпвля. Скорочення обсяпв виробництва машин та обладнання ¡нвестицмного призначення обумовило падшня обсяпв виробництва в переробый про-мисловосп. 0бмеження ¡нвестиц\йних можливостей бюджету, п\дприемств \ населення сприяло скороченню обсяг\в буд\вництва у 2009 р. на 59,2%.. 0сновними причинами зменшення товарообороту е в\дсутн\сть ринк\в збуту, знижен-ня ¡нтенсивност\ розвитку суб'ект\в п\дприемницькоУ д\яльност\, зменшення реальних доход\в населення, зростання заборгованост\ з виплати зароб\тноУ плати, п\двищення р\вня безроб\ття, зниження схильност\ населення до споживання, обмеження споживчого кредитування. Результати анал\зу, як\ репрезентован\ на рис. 3, св\дчать про значне упов\льнення загальноеконом\чноУ динам\ки, що пщтверджуеться зниженням темп\в росту ¡нвестиц\й в основний кат-тал пор\вняно з темпами росту доход\в населення.
0станн\ роки спостер\галося стр\мке зростання залучень ¡ноземного кап\талу з боку ф\нансових \ не ф\нансових корпорац\й, який використовувався не на пщтримку зростання нацюнального виробництва, а на збтьшення споживчого попиту на ¡мпортн товари. Прорахунки в кредитн¡й полчищ та недостатн¡й банк¡вський контроль привели до значного розриву за строковютю мж кредитами ¡ депозитами, що посилило ризики банкрутств у ситуацп рюкого вщ-пливу депозит¡в населення з банювськоУ системи.
•ВВП Ш ВВП у розрахуньсу на одну особу
1нвестици в основний каштал )( Доходи населення
Рисунок 3. Динамка темшв росту ВВП, ВВП у розрахунку на одну особу, ¡нвестицш в основний каштал, доход1в населення за перюд з 2000 - 2010 рр.
Складено та розраховано авторами за даними [5, с. 27]
Eкoнoмiкa УкpaÏни виявилacя дyжe вpaзливoю дo нoвиx зoвнiшнix шoкiв тa нeздaтнoю дo iмпopтoзaмiщeння тa po-звитку внyтpiшньoгo pинкy. Знaчний вiдплив кaпiтaлy, кpeдитний кoлaпc бaнкiвcькoÏ cиcтeми тa дeфiцит влacниx pe-cypciв нe дoзвoлили peaльнoмy ceктopy eкoнoмiки iнвecтyвaти y пiдтpимкy виpoбництвa i cпpoвoкyвaли cпaд виpoб-ництвa cyб'eктiв пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi, якi пpaцюють нa внyтpiшнiй pинoк.
Глoбaльнi тa лoкaльнi пpoяви фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoÏ кpизи виявили нecпpoмoжнicть eкoнoмiки УкpaÏни тa вдоут-нicть cиcтeмниx мexaнiзмiв пiдтpимки фiнaнcoвoÏ cтiйкocтi як y бaнкiвcькiй cиcтeмi, тaк i y peaльнoмy ceктopi eкoнoмi-ки. Ha cьoгoднi в УкpaÏнi cпocтepiгaeтьcя нe пpocтo eкoнoмiчнa кpизa, a кpax icнyючoÏ мoдeлi poзвиткy [5, c.87].
Eкoнoмiкa УкpaÏни пpoдeмoнcтpyвaлa нeгoтoвнicть дo aдeквaтнoÏ вiдпoвiдi як нa зoвнiшнi, тaк i нa внyтpiшнi rno^ в yмoвax пocтiйнoгo зaгocтpeння глoбaльниx викликiв. Koнкypeнцiя e pyшiйнoю cилoю eкoнoмiчнoгo poзвиткy, тexнo-лoгiчнoгo пpopивy в мaйбyтнe, вiдoбpaжeння peaльнoгo cтaнy кoнкypeнтocпpoмoжнocтi УкpaÏни, cyкyпнocтi внyтpiшнix тa зoвнiшнix чинникiв, якi фopмyють oб'eктивнi пepeдyмoви вивeдeння eкoнoмiки нa вищий щaбeль coцiaльнo-eкoнo-мiчнoÏ зpiлocтi, пocтyпoвoгo фopмyвaння iнфopмaцiйнo-iндycтpiaльнoгo, a пoтiм - пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Ук-paÏнa мae знaчний пpoмиcлoвий i нayкoвий пoтeнцiaл, oднaк дeтepмiнaнти ÏÏ кoнкypeнтниx пepeвaг, тoбтo фaктopи ви-poбництвa, cтaн кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa, cтpaтeгiÏ пiдпpиeмcтв, щe нeдocтaтньo poзвинyтi, щo oбyмoвлюe низьку кoнкypeнтocпpoмoжнicть вiтчизнянoÏ пpoдyкцiÏ.
Haцioнaльнa кoнкypeнтocпpoмoжнicть poзглядaeтьcя як здaтнicть кpaÏни в yмoвax вiльнoгo pинкy тa cпpaвeдливo-гo poзпoдiлy cycпiльнoгo пpoдyктy виpoбляти тoвapи i пocлyги, щo вiдпoвiдaють ycтaнoвлeним мiжнapoдним cтaндap-тaм, i нa цiй ocнoвi пiдвищyвaти piвeнь peaльниx дoxoдiв нaceлeння тa пiдтpимyвaти йoгo y дoвгocтpoкoвiй пepcпeк-тивi [8]. Koнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки пpoявляeтьcя в здaтнocтi eкoнoмiчнoÏ cиcтeми зaбeзпeчyвa-ти coцiaльнo-eкoнoмiчнy oптимaльнicть зa бyдь-якиx впливiв eндoгeнниx тa eкзoгeнниx фaктopiв. Cлiд вiдзнaчити тaкi ocoбливocтi кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки:
1) кoнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки е cклaдoвoю гocпoдapcькoÏ cиcтeми, щo бaзyeтьcя нa cвiтoвo-му poзпoдiлy пpaцi тa мiжнapoднoмy тoвapнoмy oбмiнi;
2) кoнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки poзвивaeтьcя y внyтpiшньoмy cepeдoвищi кpaÏни в peзyльтaтi кoнкypeнтнoгo змaгaння, вoнa е peзyльтaтoм пpoгpecy виpoбничиx ^л i нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy тa фopмyeтьcя нa ocнoвi дepжaвнoÏ eкoнoмiчнoÏ пoлiтики, щo зaбeзпeчye yмoви дocтaтнi для ycпiшнoÏ кoнкypeнцiÏ нa внyтpiшньoмy тa зoвнiшньoмy pинкax;
3) вiдпoвiдaльнicть зa cтaн кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки нece дepжaвa, якa визнaчae вaжeлi era-нoмiчнoÏ пoлiтики, дoтpимaння мiжнapoдниx зoбoв'язaнь з зacтocyвaнням кopeгyвaльниx мexaнiзмiв, як здaтнi нeйтpaлi-зyвaти дiю нeгaтивниx чинникiв i нe дoпycтити пoгipшeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx пapaмeтpiв poзвиткy кpaÏни [9].
Eкoнoмiчнe зpocтaння тa зpocтaння дoбpoбyтy, Ïx cтiйкa пoзитивнa динaмiкa e зaгaльнoвизнaними кpитepiями пpo-гpecy eкoнoмiки i cycпiльcтвa, a кoнкypeнцiя в pинкoвiй eкoнoмiчнiй cиcтeмi - oднa з фyндaмeнтaльниx cклaдoвиx pин-кoвиx cил, щo зaбeзпeчyють eфeктивнe фyнкцioнyвaння eкoнoмiки. Toмy мoжливicть cтaбiльнoгo eкoнoмiчнoгo зpo-cтaння в УкpaÏнi бaгaтo в чoмy бyдe зaлeжaти вщ тoгo, нacкiльки eфeктивнo в кpaÏнi бyдe виpiшyвaтиcя пpoблeмa пь двищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки.
Miœ eкoнoмiчним зpocтaнням, якicтю життя нaceлeння тa кoнкypeнтocпpoмoжнicтю кpaÏни icнye взaeмoзв'язoк: кoнкypeнтocпpoмoжнicть е ocнoвoю eкoнoмiчнoгo зpocтaння, щo cтвopюe пepeдyмoви poзвиткy eкoнoмiки тa ÏÏ пepe-xoдy нa нacтyпнi cтaдiÏ poзвиткy [10].
У бiльшocтi icнyючиx cвiтoвиx мeтoдик визнaчeння piвня кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiчнe зpocтaння ввaжaeть-cя мeтoю i кpитepieм poзвиткy кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кpaÏни. Aлe нa думку бaгaтьox нayкoвцiв cьoгoдeння, юлькю-нe eкoнoмiчнe зpocтaння нe е мeтoю poзвиткy eкoнoмiки кpaÏни. Ha Bcecвiтньoмy eкoнoмiчнoмy фopyмi y 2001 poцi кoнкypeнтocпpoмoжнicть бyлa визнaчeнa, як здaтнicть кpaÏни дocягaти пocтiйниx виcoкиx тeмпiв зpocтaння BBП нa душу нaceлeння [11].
Ha нaшy думку piвeнь poзвинeнocтi кpaÏни визнaчaeтьcя якicтю життя, яге нe мoжe бути звeдeнe лишe дo eкoнo-мiчниx пoкaзникiв. OOH пpoпoнye викopиcтoвyвaти для xapaктepиcтики якocтi життя Iндeкc poзвиткy люд^шга пo-тeнцiaлy (IPЛП), який е мicткiшим, нiж тpaдицiйний пoкaзник eкoнoмiчнoгo зpocтaння piвeнь BBП. Iндeкc poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy тpaдицiйнo poзpaxoвyeтьcя eкcпepтaми ПPOOH cпiльнo з гpyпoю нeзaлeжниx мiжнapoдниx ere-пepтiв, якi викopиcтoвyють y cвoÏй poбoтi, пopяд з aнaлiтичними poзpoбкaми, cтaтиcтичнi дaнi нaцioнaльниx ^титу-тiв i piзниx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй.
Iндeкc poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy - цe cyкyпний пoкaзник piвня poзвиткy людини в кpaÏнi, тому iнoдi йoгo ви-кopиcтoвyють як cинoнiм тaкиx пoнять як "якють життя" aбo "piвeнь життя". ^ere вимipюe дocягнeння кpaÏни з точки зopy cтaнy здopoв'я, здoбyття ocвiти й фaктичнoгo дoxoдy ÏÏ гpoмaдян, зa тpьoмa ocнoвними нaпpямкaми:
1) здopoв'я тa дoвгoлiття, якi вимipюютьcя пoкaзникoм oчiкyвaнoÏ тpивaлocтi життя пpи нapoджeннi;
2) дocтyп дo ocвiти, вимipювaний piвнeм гpaмoтнocтi дopocлoгo нaceлeння тa cyкyпним вaлoвим кoeфiцieнтoм oxo-плeння ocвiтoю;
3) гiдний piвeнь життя, щo вимipюeтьcя вeличинoю вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy (BBП) нa душу нaceлeння в дo-лapax C0A зa пapитeтoм кyпiвeльнoÏ cпpoмoжнocтi ^KC).
Цi тpи вимipювaчi cтaндapтизyютьcя y виглядi чиcлoвиx знaчeнь вiд 0 дo 1, cepeднe гeoмeтpичнe (pa^rne apифмe-тичнe) якиx e cyкyпний пoкaзник IPЛП в дiaпaзoнi вщ 0 дo 1. Пoтiм дepжaви paнжyютьcя нa ocнoвi цьoгo пoкaзникa тa клacифiкyютьcя зa чoтиpмa кaтeгopiями:
1) кpaÏни з дyжe вишким piвнeм IPЛП;
2) кpaÏни з вишким piвнeм IPЛП;
3) кpaÏни iз cepeднiм piвнeм IPЛП;
4) кpaÏни з низьким piвнeм ^ЛП.
Кр!м 1РЛП за 2010 р!к, нин!шне досл!дження м!стить три нових статистичних показника: 1ндекс розвитку людсько-го потенц!алу, скоригований з урахуванням нер!вност!, 1ндекс гендерноТ нер!вност! та 1ндекс багатовим!рноТ б!дност!. У зв!т також включен! таблиц! р!зних !ндикатор!в розвитку людини, в тому числ! за демограф!чними тенденц!ями, в економ!ц!, осв!т!, здоров'Т та ¡ншими показниками.
Експерти ПР00Н п!дкреслюють недоц!льн!сть пор!вняння 1РЛП у динам!ц! за дек!лька рок!в, тому що використову-ються р!зн! ¡ндикатори ! методики розрахунку. Тому розглянемо 1РЛП, наведений у допов!д! ПР00Н у 2011 роц! за да-ними представленими 187 краТнами св!ту (табл. 2).
Таблиця 2. 1ндекс розвитку людського потенщалу за 2011 р.
Рейтинг краУни КраУна 1РЛП Валовий нацюнальний дохщ на душу населення, дол. США Очшувана трива-лють життя при народженж, ромв 1ндекс осв1ти, %
КраТни з дуже високим р!внем 1РЛП (1-45 м!сце)
1 Норвег!я 0,943 47557 81,1 0,985
2 Австрал!я 0,929 34431 81,9 0,981
3 Н!дерланди 0,91 36402 80,7 0,931
4 США 0,91 43017 78,5 0,939
5 Нова Зеланд!я 0,908 23737 80,7 1,0
6 Канада 0,908 35166 81,0 0,927
7 1рланд!я 0,908 29322 80,6 0,963
8 Л!хтенштейн 0,905 83717 79,6 0,818
9 Н!меччина 0,905 34854 80,4 0,928
10 Швец!я 0,904 35837 81,4 0,904
26 С!нгапур 0,866 52569 81,1 0,751
КраТни з високим р!внем 1РЛП (46 - 94 м!сце)
65 Б!лорусь 0,756 13439 70,3 0,776
66 Рос!я 0,755 14461 68,8 0,784
68 Казахстан 0,745 10585 67,0 0,834
75 Груз!я 0,733 4780 73,7 0,839
76 Азербайджан 0,731 8666 70,7 0,763
76 УкраТна 0,729 6175 68,5 0,858
77 Маврик!й 0,728 12918 73,4 0,659
78 Македон!я 0,728 8804 74,8 0,696
84 Бразил!я 0,718 10163 73,5 0,663
КраТни !з середн!м р!внем 1РЛП (95 - 141 м!сце)
101 Китай 0,687 7476 73,5 0,623
134 1нд!я 0,547 3468 65,4 0,45
Складено та розраховано авторами за даними [7]
0чолюе рейтинг якост! життя Норвег!я, яка пос!дала перше м!сце з 2001 - 2006 рр., пот!м поступилася його 1сланд!Т, однак в 2008 р. повернулася на вершину списку ! весь цей час продовжуе л!дирувати. 1РЛП Норвег!Т дор!внюе 0,943.
У десятку л!дер!в рейтингу - краТн з дуже високим р!внем розвитку - також ув!йшли Австрал!я, Н!дерланди, Сполу-чен! Штати Америки, Нова Зеланд!я, Канада, 1рланд!я, Л!хтенштейн, Н!меччина та Швец!я.
В рейтингу краТн за ¡ндексом розвитку людського потенц!алу 2011 року УкраТна займае 76 м!сце з 1РЛП 0,729. Во-на перебувае п!сля Азейбарджану (76) ! перед Маврик!ем (77) в середин! списку краТн з високим р!внем 1ЛРП за оц!н-кою 00Н. 0сновн! !ндикатори людського розвитку УкраТни так!: середня оч!кувана тривал!сть життя при народженн! -68,5 рок!в; витрати на охорону здоровя складають 4,0 % в!д ВВП; державн! витрати на осв!ту - 5,3% в!д ВВП; середня тривал!сть отримання осв!ти - 8,8 року; оч!кувана тривал!сть отримання осв!ти - 14,7 рок!в; середньор!чний ВНД на душу населення - 6175 дол США (що в 7,7 раз!в менший чим у Норвег!Т, 8,5 раз!в - С!нгапура, 6,97 раз!в - США, 2,8 рази - Польща, 2,3 рази - Рос!Т). Сл!д в!дзначити, що у 1990 р., коли УкраТна входила до складу СРСР, вона займала 26 м!сце, а США -19 м!сце, тобто розрив складав 7 рейтингових позиц!й, а на сьогодн! США займае 4 м!сце ! нас роз-д!ляе 73 сходинки. Б!льш!сть краТн, як! входили у склад колишнього СРСР, випереджають УкраТну за рейтингом людського розвитку. Так краТни Балт!Т в 2011 р. ув!йшли до першоТ групи з дуже високим р!внем 1РЛП ! зайняли Есто-н!я - 34 м!сце, Литва - 40, Латв!я - 43. У друг!й груп!, до якоТ входить УкраТна, б!льш висок! рейтинги займають: Рос!я - 66 м!сце, Б!лорусь - 65, Казахстан - 68, Груз!я - 75, Азербайджан - 76.
У м!жнародних рейтингах конкурентоспроможност! УкраТну традиц!йно зараховують до краТн, як! розвиваються та характеризуються п!двищеною пол!тичною ! економ!чною нестаб!льн!стю, несприятливим !нвестиц!йним кл!матом ! ви-сокими ризиками господарськоТ д!яльност!.
Соц!ально-економ!чний розвиток економ!ки УкраТни характеризуемся наростанням деструктивних явищ в умовах посилення кризових процес!в у глобальному економ!чному простор!. В!дсутн!сть ефективного механ!зму структурноТ перебудови економ!ки, збереження !ндустр!ального вектора розвитку промисловост!, низька !нновац!йна активн!сть п!дприемств, ор!ентац!я на "модель споживання" на проти "модел! розвитку", звуження м!сткост! внутр!шнього ринку, послаблення впливу споживчого попиту на динам!ку промислового виробництва, зор!ентован!сть на отримання кон-курентних переваг ресурсного типу призвели до стр!мкого попршання перспектив розвитку економ!ки та зниження
р1вня життевих стандарта населения.
Загрозу нацюнальый безпец Украши в сощальый сфер1 складають так сощальы ризики, як некерований вщтк за меж1 держави ¡нтелектуальних i трудових ресурав, у тому числ1 у форм1 трудовоУ м^рацп; поглиблення регюнально)' диференщацп; високий рюень тон¡зац¡ï економ¡ки, зумовлений поширенням тшьово)' зайнятост¡.
Виокремленн¡ загрози в сощальый сфер¡ обумовили визначення стратег¡чних прюрителв пол¡тики нац¡ональноï безпеки, пов'язаних з досягненням високих сощальних стандарт¡в, що передбачае реал¡зац¡ю комплексу заход¡в, спрямованих на подолання бщносп, гармон¡зац¡ю нацюнальних стандарт¡в якост¡ життя громадян; створення умов для змщнення здоров'я наци та зменшення смертност¡ населення; подолання негативних тенденцм у розвитку демогра-ф¡чноï ситуац¡ï, диспропорц¡ï у м^рацмних процесах, в¡дтоку за кордон квалфкованих прац¡вник¡в; забезпечення до-ступност¡ якюних медичних послуг для вс¡х верств населення; здмснення реформи соц¡ального забезпечення; сприян-ня розвитку осв¡ти ¡ науки, реформування системи охорони здоров'я.
Реалюацы зазначених вище заход¡в сприятиме створенню умов для забезпечення гармоызаци нацюнальних стандарт^ якост¡ життя населення з европейськими, що дозволить невел^увати вплив деструктивних фактор¡в на сощаль-но-економ¡чних розвиток Украïни та ïï конкурентоспроможн¡сть.
Л1тература
1.Модернзащя Украши - наш стратепчний виб1р: Щор1чне Послания Президента Украши до Верховноï Ради Украь ни. - К.: Н1СД, 2011. - 432 с.
2.Економ1ка Украши: шоков1 впливи та шлях до стабильного розвитку / О.Г. Блоцерювець, Т.В.Бурлай, Н.Ю. Гончар та ¡н..; за ред. д.е.н. 1.В. Крючковоï; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 480 с.
3.Перспективы развития мировой экономики. Сентябрь 2011. Замедление роста, увеличение рисков. Международный Валютный Фонд. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf.
4.Бюллетень "Перспективы развития мировой экономики". Бюллетень основных прогнозов ПРМЭ. Международный Валютный Фонд. - Режим доступу:
http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf.
5. Новий курс: реформи в Украм. 2010-2015. Нац1ональна допов'!дь. / за заг. ред.. В.М.Гейця та ¡н.. - К.:НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
6. Статистичний що^чник Укра'ни за 2010 р¡к / за ред.. О.Г.Осауленко, вщп. за вип. Н.П.Павленко. - Державна служба статистики Укра'ни. - К.: ТОВ "Август-Трейд", 2011. - 560 с.
7. Програма розвитку ООН. Допов¡дь про розвиток людини 2011 "С~пйюсть ¡ капЬал: краще майбутне". - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/statistics/
8. Конкурентоспроможнють нацюнальноï економ¡ки / Бабак А.В., Биконя С.Ф., Болховтнова О.Ю., и др..; за ред. Б.б.Кваснюка. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2006. - 96 с.
9.Кизим М.О. Формування державноï цльовоï програми п¡двищення конкурентоспроможност рег¡он¡в Укра'ни: мо-нографя/М.О.Кизим, е.М.Крячко. - X.: ВД "1НЖЕК", 2010. - 292 с
10. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер; пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.
11. Всесв'пнм економнний форум (WEF) (The Global Competitiveness Report/ - Oxford University, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GSR20092010fullreport.pdf.
УДК 330. 1: 330. 341. 1
См1рнова К.С.,
acnipaHT, Харювський нацюнальний уыверситет ¡меш В. Н. КаразЫа (м. Харюв)
1ННОВАЦ1ЙНЕ пщприемництво ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ
Обфунтовано роль ¡нновацмного п1дприемництва у забезпеченнi ефективного функцюнування нацюнальних ¡ннова-ц!Йних систем як iнтегративноl ^люносл. Розкрито сутнють та структуру нацональноi системи нноващйного пдпри-емництва. Проаналiзовано структуру та особливост ринку iнновацiй. Доведено необюд^сть спрямування iнновацiйноl полiтики держави на створення нститу^йних умов розвитку нновацйного пщприемництва, ринку iнновацiй.
Ключовi слова: iнновацiйне пщприемництво, на^ональна iнновацiйна система, нацональна система нновацйного пщприемництва, ринок iнновацiй.
Обоснована роль инновационного предпринимательства по обеспечению эффективного функционирования национальных инновационных систем как интегративной целостности. Раскрыты сущность и структура национальной системы инновационного предпринимательства. Проанализированы структура и особенности рынка инноваций. Доказана необходимость нацеленности инновационной политики государства на создание институциональных условий развития инновационного предпринимательства, рынка инноваций.
Ключевые слова: инновационное предпринимательство, национальная инновационная система, национальная система инновационного предпринимательства, рынок инноваций
The role of innovative enterprise on providing of the effective functioning of the national innovative systems as integrative integrity is proved. Essence and structure of the national system of innovative enterprise are exposed. A structure and features of market of innovations are analysed. The necessity of aimed of innovative politics of the state on creation of institutional terms of development of innovative enterprise, market of innovations is well-proven.
172 Eкономiчний вюник университету | Випуск № 18/2
© CMipHoea K.C., 2012
