CC BY
231
йому в силу ¡нституцмних, оргаызацмних та географ1чних переваг додатковий приплив фЫансових, ¡нновацмних, ¡нте-лектуальних та ¡нновацмних ресурав в креативн сфери м1ського господарства, тим саме збтьшуючи р1вень його глобально!' конкурентоспроможностк
Список використаних джерел
1. Calafati A. European Cities' Development Trajectories: A Methodological Framework. [Електрон/ ресурс]. Режим доступу: www.ec.europa.eu/regional_policy/sources/dagener/studies/pdf/ citiesoftomorrow
2. Bachtler J., Wren C. Evaluation of European Union Cohesion Policy: Research Question and Policy Challenges / John Bachtler, Colin Wren // Regional Studies. - 2006. - №2 (Vol. 40). - P. 143-153.
3. Faludi A. From European Spatial Development to Territorial Cohesion Policy / Andreas Faludi // Regional Studies. - 2006. - №6 (Vol. 40). - P. 667-678.
4. Kennedy Chr. The evolution of Great World Cities - Urban Wealth and Economic Growth. - Toronto: University of Toronto Press, 2011. -242 p.
5. Dablowski M. Financial engineering instruments and multi-level governance: trawing the ice between the Public and Private actors in urban development policy? / Margin Dablowski // Regions. - 2013. -№292. - P. 25-27.
6. Budget for Cohesion Policy Post 2013 (2011 prices) [Електрон. ресурс]. Режим доступу: www.ec.europa/regional_policy/
7. Smart cities. Ranking of European medium-sized cities. Final report. - Ljubljana: University of Ljubljana, 2007.- 27 p.
8. Cities in Europe - Europe in the Cities. Final report. - Vienn: Center for Urban Dialogue and European Policy, European Metropolitan Governance, 2011. - 99 p.
9. Financial Instruments in Cohesion Policy 2014-2020. JESSICA NETWORKING Platform. [Електрон. ресурс]. Режим доступу: ec.europa.eu/regional_policy/archive/funds/
УДК 33(447):339.9
ПА. СВИСТУН,
к.е.н., доцент, Полтавський нацюнальний тех^чний университет iм. Юря Кондратюка,
П.1. ШЕВЧЕНКО,
Полтавський на^ональний тех^чний умверситет iM. Юря Кондратюка
Соц1ально-економ1чш проблеми та переваги ¡нтеграцп Украши до Свропейського Союзу
У статт.i досл'щжуються основн переваги та можливi негативна наслщки вступу Украни до ЕС. Проведений SWOT-аналiз перспектив та загроз евро.нтеграцИ' Украни в пол.тичнй, соц.альнй та економ.чнй сферах.
Ключов1 слова: евро.нтеграц.я, iмпорт, експорт, деф.цит бюджету, л'1берал'1зац.я торпвлi, офшоризац.я, боргова криза.
В статье исследуются основные преимущества и возможные негативные последствия вступления Украины в ЕС. Проведен SWOT-анализ перспектив и угроз евроинтеграции Украины в политической, социальной и экономической сферах.
Ключевые слова: евроинтеграция, импорт, экспорт, дефицит бюджета, либерализация торговли, офшори-зация, долговой кризис.
This paper investigates the main benefits and possible negative consequences of Ukraine's accession to the EU. Conducted SWOT-analysis of prospects and threats Ukraine's European integration in the political, social and economic life.
Keywords: european integration, import, export, budget deficits, trade liberalization, offshore, the debt crisis.
Постановка проблеми. 1нтеграцмн процеси у пол1тич-Hié, економннм, соцалыый i духовый сферах е одним ¡з характерних елемен^в сучасно' Европи. Актуалынюты дослщження визначаетыся ^ею роллю, яку в^грае Европейсыкий Союз [ЕС] у сучасному свт, а також практич-ним значенням ¡нтеграцп Укра'ни до öiei оргаызацп як для науки, так i для державно''' полiтики. Необхщно всебiчно вивчити наслщки вступу нашо'Г держави в европейсыке ств-товариство. Таким чином, самостмнюты Укра'ни зовам не означае и самоiзоляцiï на мiжнароднiй аренк
Сучасн тенденцп свтового розвитку ставляты перед Укра'ною новi проблеми та потребуюты вщ не' активно' учас-т в 1'х вир0еннк Характерною рисою сучасного свтового соцiалыно-економiчного розвитку е бурхлива динамка Ытеграцмних процеав у свт та Европ зокрема. При цыому навггы т крайни, як не входяты до складу Ытеграцмних об'ед-наны, неминуче вщчуваюты на собi 'х вщчутний вплив.
Анал'13 дослщжень та публ'кацш з проблеми. Теоретичною i методолопчною основою роботи послужили закони i нормативы акти, публкацп вчених у фахових, перю-дичних виданнях. Серед дослщниюв даного питання слщ вщ-м™ти таких авторiв, як А.С. Галычинсыкий [1], О.А. Корыевсыкий [2], В. Опришко, В. Поселысыкий [4], у
© ПА. СВИСТУН, Л.1. ШЕВЧЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 21 1
статтях яких детально розкрита нормативно-правова база стосунюв УкраУна - ЕС, проведений глибокий анал\з проблем \ перспектив розвитку стосунюв УкраУна - ЕС.
Метою статт'1 е дослщження основних переваг та можли-вих негативних наслщюв вступу УкраУни до ЕС, а також про-ведення SWOT-аналiзу перспектив та загроз евроЫтегра-ци УкраУни у пол\тичн\й, соц\альн\й та економ\чый сферах.
Виклад основного матер1алу. Европейський Союз - це орган\зац\я, яка в процес\ свого розвитку досягла високого р\вня пол\тичноУ \нтеграцГГ, унфкаци права, економ\чного сп\в-роб\тництва, соц\ального забезпечення та культурного розвитку. Головною под\ею у в\дносинах УкраУни та ЕС було пщ-писання 14 червня 1994 року в Брюссел\ Угоди про партнерство та спвробггництво. Цей документ заклав стабтьний пол\тичний, економ\чний \ культурний д\алог м\ж краУнами ЕС, з одного боку, та УкраУною - з Ышого. Зг\дно з\ ст. 85 та ст. 90-92 угоди були затверджен Рада сп\впрац\ та Парламентська ком\с\я сп\впрац\, як\ складаються з украУн-ських та европейських депутат\в [7]. 21 березня 2014 року УкраУна та ЕС пщписали пол\тичну частину угоди про асоц\а-ц\ю в Брюссел\, 28 краУн ЕС поставили п\дписи п\д даною угодою. УкраУна та ЕС планували пщписати угоду про асоц\ац\ю ще на сам\т\ «Сх\дного партнерства» у Втьнюа 29 листопада 2013 року. За тиждень до пщписання уряд призупинив про-цес евроЫтеграци. Це спричинило масов\ акци протесту в УкраУн як\ завершилися усуненням вщ влади президента.
1нтеграц\я УкраУни в ЕС мае переваги \ для УкраУни, \ для Европейського Союзу. Для нашоУ держави важливого зна-чення набувають як процес УУ посл\довного наближення до ЕС, так \ стратег\чний результат цього процесу - повноп-равне членство в ЕС.
Пол\тичн\ переваги Ытеграци УкраУни в ЕС пов'язан з\ створенням над\йних механ\зм\в пол\тичноУ стаб\льност\, демократ\У та безпеки. Зближення з ЕС е гарант\ею, а вико-нання його вимог - Ыструментом розбудови демократичних \нституц\й в УкраУнк Кр\м того, членство в ЕС вщкрие шлях до колективних структур сптьноУ безпеки Евросоюзу, забезпе-чить ефективн\шу координац\ю д\й з европейськими державами у сфер\ контролю за експортом \ нерозповсюдженням зброУ масового знищення, дозволить актив\зувати сп\вро-б\тництво у боротьб\ з оргаызованою злочинн\стю, контрабандою, нелегальною м\грац\ею, наркоб\знесом тощо [8].
Соц\альн\ переваги членства в ЕС пов'язан з наявними тут високим р\внем соц\альних стандарт\в \ розвитку гуманггарноУ сфери, ефективним захистом прав працвниюв, розвиненою системою охорони довк\лля. Наслщком Ытеграци УкраУни в ЕС стануть суттев\ зм\ни в забезпеченн\ права на втьне працев-лаштування, адекватноУ оплати та безпеки прац\, гарантм соцЬ ального забезпечення, належних умов життя громадян, охорони здоров'я, осв\ти, культури, соц\ального захисту \ соц\ального страхування в\дпов\дно до европейських стандарта.
З економ\чного боку евро\нтеграц\я сприятиме зростанню продуктивност\ економ\ки та темп\в технолог\чноУ модернЬ
зац\У пщ впливом конкуренци на единому европейському ринку та забезпеченню в\льного доступу до новт-лх техно-лог\й, капггалу, \нформац\У; п\двищенню квал\фкаци робочоУ сили за умов Ух втьного руху в межах единого ринку; ство-ренню бтьш сприятливого \нвестиц\йного середовища; ютотному зростанню обсяг\в торг\вл\ на ринку ЕС; створен-ню передумов для прискореного зростання взаемообмЫу в галузях з пщвищеним р\внем науки та техноемностк пщви-щенню якост\ регулятивних \нститут\в у бюджетн\й, банюв-ськ\й, ф\нансов\й сферах та корпоративному управлЫнк Економ\чна \нтеграц\я також надасть можливють викорис-товувати фонди репонального розвитку ЕС для прискорен-ня виходу на вищий економ\чний р\вень, властивий б\льш розвиненим краУнам Евросоюзу.
У цтому формування на кордонах УкраУни могутнього \нтеграц\йного об'еднання з единими торговельними правилами, тарифом, адмУстративними нормами та процедурами випдно УкраУн\, оск\льки спрощуе ведення б\знесу з европейськими компан\ями та полтшуе умови торг\вл\ та Ывестування. Розширення стане важливим чинником при-скорення економ\чного розвитку нових члеыв ЕС, а це означав появу нових б\знесових можливостей для УкраУни.
За умови входу УкраУни до ЕС можна видтити таю переваги для торговельно-економ\чноУ сфери в довготермЫовм перспектива
- розширений Евросоюз може стати найб\льш значним ринком збуту украУнських товар\в та джерелом украУнського \мпорту \ стати для УкраУни головним торговельним партнером;
- полтшаться умови доступу украУнських експортер\в на окрем\ товарн\ ринки нових члеыв ЕС унасл\док переважного зниження р\вня тарифного захисту \ п\двищення р\вня конкурентного середовища в краУнах-кандидатах;
- запровадження в краУнах-кандидатах Ыститута ринко-вого регулювання ЕС мае привести до певного скорочення обсяпв контрабандних торгових операцм та \нших форм т\ньових операцм, що матиме позитивний вплив на держав-ний бюджет УкраУни.
Говорячи про фактори, яю гальмують рух УкраУни до Европи, доцтьно видтити низку таких внутршых проблем:
- повтьнють у проведенн\ економ\чних реформ, вщсут-н\сть пом\тних результат\в внутршых соц\аль-но-економ\чних трансформац\й;
- високий р\вень корупцп та економ\чноУ злочинност\;
- в\дсутн\сть консенсусу стосовно европейського вибору як серед населення, так \ на р\вн\ державних Ыституцм;
- явний деф\цит досв\дчених фах\вц\в з евро\нтеграц\У, насамперед серед пол\тичноУ ел\ти \ державних службовц\в УкраУни [9].
УкраУн украй потр\бн\ ст\йке зростання економки \ пщви-щення добробуту народу, \ досягти ц\еУ мети вона розраховуе на шляху евро\нтеграц\У. Але процес евроЫтеграци може призвести \ до ряду негативних насл\дк\в, про що свщчить досв\д \нших краУн. Серед них можемо видтити таю:
1. Пocлaблення пoтенцiaлy екoнoмiчнoгo зpocтaння. У 60-т po^ XX cт. cеpедньopiчний пpиpicт BBП в eвpocпiв-тoвapиcтвi cтaнoвив 8,7, 6ув знaчнo вищий, нiж y œm в цiлoмy. У 70-90-т poки пpиpicт BBП в eвpocпiвтoвapиcтвi icтoтнo зменшивcя i cтaв нижчий, нiж y цiлoмy y œm. Oднaк 2001 -2005 poки для cвiтoвoï екoнoмiки зaгaлoм були ycmin^. Bтiм y ^an-iax ЕС y ц poки пpиpicт BBП cтaнoвив ycьoгo 1,9%. I це пpи тoмy, щo тoдi дo Евpocoюзy вcтyпили деcять нoвиx кpaïн Центpaльнoï i Cxiднoï Евpoпи (ЦСЕ] з великим пoтенцiaлoм екoнoмiчнoгo зpocтaння. З пoчaткy XXI cт. динaмiкa пpиpocтy BBП впaлa дo 1,4 i cтaлa мaйже yдвiчi нижчa, ыж y cвiтi (pиc. 1].
Пpoте cеpедньopiчнi темпи пpиpocтy BBП y ^ai^ax ЦСЕ зa пеpioд ïxньoгo вcтyпy в ЕС (2005-2012] виявилиcя знaчнo гipшими, нiж були зa тaкий же пеpioд дo вступу в ЕС (1997-2004]. Ocoбливo велик втpaти пoнеcли кpaïни Бaлтiï, Cлoвенiя тa Угopщинa. Зa вiciм po^ (це вaгoмий для мaкpoекoнoмiчнoгo aнaлiзy пеpioд] дo вcтyпy в ЕС ц кpaïни мaли cеpедньopiчнi темпи пpиpocтy BBП вiд 4 дo 7%, a пicля вcтyпy - вщ 0,4 дo 4%, тобто y 2-3 paзи нижчi.
№ cyú в кpaïнax ЦСЕ пюля ïxньoгo вcтyпy дo ЕС cклaлacя тa ж динaмiкa cпaдy темтв пpиpocтy BBП, якa мaлa мюце i в кpaïнax ЕС-15. Тим чacoм ^ai™ СНД, якi пpoйшли cxoжий iз кpaïнaми ЦСЕ пocтcoцiaлicтичний шляx екoнoмiчнoï тpaнcфopмaцiï, пpaктичнo збеpегли cтaлy динaмiкy екoнo-
мiчнoгo зpocтaння. Bиxoдить, щo екoнoмiчнo мiцнi кpaïни ЕС не змoгли aдеквaтнo пiдтpимaти нoвиx, екoнoмiчнo cлaбкi-шиx пapтнеpiв пo iнтегpaцiï. Xoчa екoнoмiчний пoтенцiaл кpaïн ЕС-15 (зa oбcягoм BBH тoдi y деcятки paзiв пеpеви-щyвaв пoтенцiaл ^an-i ЦСЕ.
2. Зниження динaмiки зoвнiшньoï тopгiвлi тa iнвеcтицiй. Baжливим apгyментoм, який чacтo нaвoдитьcя нa кopиcть eвpoiнтегpaцiï, е лiбеpaлiзaцiя зoвнiшньoï тopгiвлi тa зpocтaн-ня iï oбcягiв. Oднaк y кpaïнax ЦСЕ пicля ïxньoгo вступу в ЕС ocoбливиx зpyшень y зoвнiшнiй тopгiвлi не cтaлocя. Зa вiciм poкiв пicля вcтyпy ^x кpaïн дo ЕС y пopiвняннi з aнaлoгiчним пеpioдoм пеpед вcтyпoм cеpедньopiчнi темпи пpиpocтy зoв-нiшньoгo тoвapooбiгy нaвiть знизилиcя. B oдниx ^aimx TOp-гiвля дещo пoжвaвiшaлa, a в iншиx, нaвпaки, cпoвiльнилacя, i дocить cyттeвo, зoкpемa в У^^щин, Бoлгapiï, Чеxiï, Cлoвенiï. I xoч темпи пpиpocтy тopгiвлi в ^aimx ЦСЕ були вищi, ыж y ^aimx ЕС-15, oднaк в o6ox гpyпax ^an-i змiнa динaмiки зa цi пеpioди бyлa негaтивнa. Тим чacoм y кpaïнax СНД i y ^m зaгa-лoм зa пеpioд 2005-2012 poкiв y пopiвняннi з пеpioдoм 1997-2004 po^ зoвнiшня тopгiвля icтoтнo зpocлa ^c. 2]. Oтже, вcтyп кpaïн ЦСЕ в ЕС не пpизвiв дo poзшиpення зoв-нiшньoï тopгiвлi зaгaлoм i в paмкax ЕС зoкpемa.
Ще гipшa cитyaцiя в Ывестицмый cфеpi. У кpaïнax ЦСЕ пюля ïxньoгo вcтyпy в ЕС динaмiкa пpитoкy пpямиx iнoземниx iнвеcтицiй виявилacя не кpaщoю, a нaбaгaтo riprnorci, нiж вoнa
а,/
5,4
3,8 3,3 9 1 3,8
0 0 J,1 2,42Д |2,32,3
1961-1970 pp. 1971-1980 pp. 1981-1990 pp. 1991-2000 pp. 2001-2010 pp. 2011-2012 pp
Рисунок 1. Cepeдньopiчнi тeмпи приросту ВВП, %
Рисунок 2. Cepeдньopiчнi тeмпи приросту обороту зoвнiшньoï тopгiвлi, %
Рисунок 3. Середньорнш темпи приросту прямих ¡ноземн
була до вступу в ЕС. Середньсрчы темпи залучення ¡нвести-цм знизилися у 7-10 раз1в (рис. 3). Причина в тому, що мож-ливост вкладення ¡нвестиц1й захщними ¡нвесторами у краУни ЦСЕ були сповна використан ще до вступу останых в ЕС.
Водночас слщ вщм1тити таю особливост ¡нвестування нових члеыв ЕС:
- Ывестици в нов1 краУни ЕС часто йдуть не у нове (¡ннова-цмне) виробництво, а у скупку актив1в, яю просто переходять вщ нацюнальних до ¡ноземних власниюв;
- у випадку загрози кризи iнвестицií з нових краУн ЕС часто реiнвестуraться в першу чергу i в найбтьилй мiрi, що спричиняе сильний негативний вплив на Ухнга економiку;
- лiбералiзацiя зовышньоУ торгiвлi i руху капталу дуже часто спонукае до вщтоку нацiональних коштiв з «нових» краУн, суми яких нерiдко перевищугать обсяги залучених прямих iноземних Ывестицм.
Отже, iнвестицiйний феномен eвроiнтеграцií не варто сприймати однозначно, а до можливого Ывестицмного буму, який в окремих краУнах лише посилив кризу, взагалi треба ставиться обережно.
3. Боргова криза та дискредита^я iнтеграцiйного iмiджу. Свiтова економiчна криза, яка почалася в 2008 роцк виявила найбiльш гостру проблему ЕС i особливо еврозони - боргову кризу. Ця криза була зумовлена надмiрним i тривалим зрос-танням боргiв за весь перюд евроЫтеграци. Внаслiдок цього боргове навантаження на економку (по вiдношеннra до ВВП) в евросптьнот постiйно зростало, i значно вищими темпами, ыж у свiтi загалом та в ¡нших розвинених краУнах. Так, за 22 роки пюля 1990 року рiвень державного боргу до ВВП в еврозоы зрiс на 38 в.п., або у 1,5 раза. Це найви1щ темпи зростання серед краУн ОЕСР, крiм Япони. Практично ва краУни еврозони, крiм Естони, переобтяженi великими боргами.
За рiвнем державноУ заборгованостi до ВВП i еврозона, i ЕС уже випередили США i наздоганягать Японira. У 1990 роц США мали вищий рiвень заборгованостi, нiж краУни еврозони i ЕС, а у 2012 роц навпаки - значно нижчий. До того ж США у набагато вигщышм ситуацп, оскiльки Ухня валгата обслуговуе близько 70% свтового ринку зовн0-
: ¡нвестиц¡й, %
ньоУ торгiвлi, мiжнародного капiталу i золотовалгатних резервiв. Це дозволяв США разом ¡з потоками емiсií свое'У валгати переносити значну частину боргового навантаження на ¡ним краУни.
Отже, зростання державних борпв i зниження темпiв роз-витку економки свiдчить про «старiння» потенцiалу еконо-мiчного розвитку та ослаблення iнтеграцiйноí привабливос-тi. Рiзке зростання державних борпв у краУнах ЕС i еврозони призвело до значних бгаджетних дефiцитiв. Так, дефiцит державних бгаджета краУн ЕС зрiс з 0,8% ВВП у 2007 ро^ до 6,8% ВВП у 2009 роцк Найбтьше зростання дефiциту бгаджету в роки кризи було зафксовано в 1рландп - 31,3%, Грецií - 10,6, Великобританií - 10,3, Португалп - 9,8, 1спанГУ - 8,3%. У 2011-2012 роках дефщит державного бгаджету дещо зменшився в ЕС загалом i в окремих краУнах (рис. 4).
Дослiдження показугать, що в тих краУнах, де був вищий рiвень державного боргу до ВВП, там був i вищий дефщит державного бгаджету. I навпаки, в тих краУнах, де був нижчий рiвень державного боргу до ВВП, там був i нижчий дефщит державного бгаджету.
4. Офшориза^я та тУза^я катталу. Серйознога пробле-мога Евросогазу е офшоризацiя i тiнiзацiя капiталiв (прихо-вування доходiв, податкiв, неофщйне вивезення капiталу тощо). Наявнiсть такого явища в ринковому середови1^ Евросогазу не можна вважати цив^зованим, i це не додае йому iнтеграцiйноí привабливостi. Рiвень фiнансовоí офшо-ризацп i тiнiзацií в ЕС, як це не дивно, вдвiчi вищий, ыж у неевропейських краУнах (Австралп, Kанадi, США, Японií, Новiй Зеланди) - членах ОЕСР (Органiзацiя економiчного спiвробiтництва та розвитку). До того ж динамка покращен-ня цього показника в ЕС дуже повтьна.
Серед краУн ЕС найвищий рiвень фЫансовоУ тiнiзацií на Kiпрi, у краУнах Балтп, Румунií, БолгарУУ. Досить високий рiвень тiнiзацií також в 1тали i ГрецГУ. Внаслiдок офшоризаци капiталiв в ЕС склалася парадоксальна ситуа^я, що пiвден-нi краУни (Юпр, Грецiя, Iспанiя, Iталiя), яю магать високий рiвень державноУ заборгованос^ до ВВП, водночас магать найвищий рiвень накопиченого багатства населення.
Рисунок 4. Державний борг та дефщит бюджету £С, % до ВВП
Проте серед головних переваг входження УкраУни до ЕС можна назвати так\:
1. Подолання економ'/чно1 в/дсталост/. Економ\чна при-ваблив\сть Евросоюзу для УкраУни полягае насамперед у можливост\ долучитися до високоУ культури ефективного ринкового господарювання \ п\дняти до такого ж р\вня влас-ну економ\ку. Европа представляв собою один ¡з масштаб-них платоспроможних та ¡нновац\йних ринк\в, освоУти \ заповнити який намагаються багато краУн св\ту, в тому США, Япон\я, Китай, 1нд\я, Бразил\я \ Рос\я. ЕС, особливо його пров\дн\ краУни, - це територ\я високоефективноУ еко-ном\ки. Середн\й показник ВВП на жителя в ЕС майже у 8 раз\в вищий, н\ж в УкраУн\ \ в 2,5 раза, н\ж у Рос\У.
2. Зб'/льшення залучення '/нвестицй. Важливе значення для УкраУни мае великий ¡нвестиц\йний потенц\ал краУн ЕС. Група краУн ЕС-15 багато рок\в е л\дером у св\т\ за потенц\алом виве-зення прямих ¡ноземних ¡нвестиц\й на жителя. Цей потенц\ал значно перевищуе ¡нвестиц\йн\ можливост\ Роси \ нав\ть Япон\У та США. Для УкраУни, яка д\йсно потребуе великих ¡нвестиц\й \ мае значн\ можливост\ для Ух використання, наявн\сть «союз-
SWOT-аналiз ¡нтеграц1йних нам1р1в Укра'жи до £С
ницьких» в\дносин ¡з краУнами - великими ¡нвестиц\йними донорами - це дуже вагомий аргумент. Однак сл\д в\дзначити, що як \ в краУнах ЦСЕ, виробничоЧнновацмна структура прямих ¡ноземних ¡нвестиц\й в УкраУн\ поки що незадов\льна. Основна причина - в\дсутн\сть в УкраУн\ сприятливих умов для довготри-валих та високо ризикованих ¡нновац\йних ¡нвестиц\й.
3. Здйснення реформ та модернзацл. Для УкраУни дуже важливим е такий аспект евро\нтеграци, як реальний поступ у зд\йсненн\ реформ \ модерн\зац\У. Причому не лише економ\ки, а вс\х сфер сусп\льного життя. Для багатьох краУн важливе значення мають насамперед економ\чн\ та правов\ реформи, приведення умов для б\знесу \ п\дприемництва до европей-ських стандарт\в. Цей потенц\ал усп\шно реал\зували Словен\я, Польща, Словаччина та краУни Балти, особливо у сфер\ малого \ середнього б\знесу, у податков\й, \нвестиц\йн\й, ф\нансов\й, бюджетн\й, судов\й та адм\н\стративн\й сферах.
4. Загалом показники реформ / модерн'1зац1 суспльства в ЕС - одн з найвищих у св/т/. У рейтингах економ\чноУ свободи, легкост\ ведення б\знесу, конкурентоспроможност\ економ\ки, ефективност\ влади, сприйняття корупц\У УкраУна, як \ Рос\я,
До основних перспектив вступу Укра'|ни до £С можна вщнести До очiкуваних переваг можна вщнести
- встановлення стаб1льноУ пол1тичноУ системи; - сприйняття УкраУни як важливого суб'екта пол1тичних в1д-носин; - забезпечення розвитку малого та середнього б1знесу; - упровадження стандарт1в 6С у виробництв1; - формування середнього класу; реформування осв1ти, охорони здоров'я, соц1ального захи-сту та ¡н. - европейську колективну безпеку; - додатков¡ ¡нвестиц¡У в украУнську економ¡ку; - надання субсид¡й деградуючому с¡льському господарству; - сп¡льн¡ миты тарифи; - к¡льк¡сн¡ обмеження ¡мпорту; - антидемп¡нгову пол¡тику; - протекцюызм ¡ контроль експорту; - ефективний захист прав людини в ¡нституцтх 6С; - в¡дкриття кордон¡в для втьного пересування населення; - забезпечення високого рвня життя населення та ¡н.
До слабкостей, як¡ можуть мати мюце п¡сля вступу, можна вщнести До загроз вступу можна вщнести
- часткову втрату сувереытету; - невизначенють стратег¡У розвитку 6С; - попршення взаемин ¡з краУнами СНД; - втрату конкурентоспроможнос^ певних галузей; - складнють переходу на европейський р¡вень ц¡н; - квотування певних видв товар¡в; - ускладнення вдового режиму з¡ сх¡дними сус¡дами та ¡н. - небезпеку втягнення УкраУни в конфлкт цив^зацм м¡ж Заходом ¡ мусульманським св¡том; - можливе перем¡щення до УкраУни шк¡дливих виробництв; - використання УкраУни як сировинного придатку; - використання украУнцв як дешевоУ робочоУ сили; - поглиблення демографнного спаду; - незаконну м^рацю ¡ в¡дплив кадр¡в та ¡н.
значно вщстае вщ краУн ЕС (i «старих» i «нових»), нерщко майже на 100 позицм серед 170-180 обстежуваних краУн.
Загалом переваги та загрози вступу Укра'ни до ЕС наведены у таблицi.
Висновки
Отже, для Ытеграци в ЕС Украïнi необхщно суттево змЫи-ти змiст економiчноï та фЫансово'У полiтики. Потрiбно фак-тично вiдмовитися вiд протекцiонiстських заходiв у сферi експортно-iмпортних операцiй, легалiзувати тiньову еконо-мiку, дотримуватися вимог щодо захисту прав людини. Чи не найбiльшi змiни мають вщбутися на фiнансовому ринку. Доцiльно змЫити iнструментарiй регулювання валютного ринку та створити умови для злиття втизняного або управ-лiнського фiнансового ринку з глобалiзованим свiтовим. На практик це може призвести до докорЫно'У змiни ринку фiнансових послуг у кра'У, i особливо банкiвськоï системи.
Упродовж наступних рокiв для Укра'ни розпочнеться новий етап економiчного ствробггництва з ЕС, оскiльки пiсля розширення союзу ринок перетвориться для нашо'У держави на головний i посяде перше мюце як ринок збуту укра'нських товарiв та друге мюце як джерело нашого iмпорту. ^м того, бiльше половини прямих Ыоземних iнвестицiй надходить з кра'н ЕС. А отже, економiчна динамЬ ка в ЕС та тенденци економiчноï спiвпрацi визначатимуть перебiг соцiально-економiчних процеав в Украïнi.
Як повноправний учасник побудови об'еднаноУ Европи, а в майбутньому - член Европейського Союзу Украина зможе впливати на вироблення вщповщних рiшень i, таким чином, на процеси, що вщбуваються на европейському континентi. Перебуваючи осторонь, Украина не матиме анi економiчних, ан полiтичних ресурсiв для такого впливу i може перетворитися на
слабкий об'ект замють активного суб'екта европейсько'У полiти-ки. При вступi до ЕС Украина отримае ряд значних переваг, але, щоб уникнути юнуючих загроз, треба поступово впроваджувати стратепчн напрями розвитку ЕС в укра'нську економiку та роз-робити програму дм щодо безболюно'У нтеграци' Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А. Глобальн1 трансформаций Уроки для Укра'ни /
A. Гальчинський // Пол1тика i час. - 2005. - №8. - С. 18-28.
2. Журнал «Сегодня» стаття «Вступление Украины в ЕС: за и против». [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.segodnya.ua/ ukraine/vctuplenie-ukrainy-v-ec-za-i-protiv.html.
3. Корыевський О.А. Европейський Союз. Ствробп"ництво мж Укра'ною та Европейським Союзом // Абетка укра'нсько' полiтики. Довiдник. - К., 2002 - С. 12.
4. Осадча Н.В. Характеристика процесу Ытеграци Укра'ни до Европейського Союзу // Електронний вюник Донбасу. - 2011. -№3. - С. 24-25.
5. Посельський В. Розширений Союз та розширена Европа // К.: Юыверс, 2005 - С. 27.
6. Право Европейського Союзу: Пщручник / За ред.
B.1. Муравйова. - К.: ЮрЫком 1нтер. - 2011. - 704 с.
7. Програма Ытеграцп Укра'ни до ЕС, схвалена Указом Президента Укра'ни вiд 1 5.09.2000 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua
8. Сщенко В. Розширення Европейського Союзу на схщ: наслщки для Укра'ни / Сщенко В. // Нацюнальна безпека та оборона. -2009. - №9. - С. 25-29.
9. Фiалко А. Проблеми i i перспективи Ытеграци Укра'ни до ЕС. [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://vwvw.uceps.org.ua/ua.
10. Хто е хто в Европейському СоюзЦЕлектрон. ресурс] Режим доступу: http://www.europa.eu. int/comm/igc2000/dialogue/ info/offdoc
В.В. КРУГОВИЙ,
ас^рант, Науково-дослщний економiчний iнститут 1УИнекономрозвитку i торпвлi Украни
Мюцевий економ1чний розвиток (МЕР)
■ ы ■ ■
та мехашзми його ф|нансування
У ста-rri розглядаються мехашзми фiнансування м'\с-цевого економ'!чного розвитку, що можуть бути викори-стан укранськими м'!стами.
Ключовi слова: м'!сцевий економ'!чний розвиток, бюджетн'1 джерела, кредитн джерела, '¡нвестицйн'! дже-рела, грантов'1 джерела.
В статье рассматривается перечень механизмов финансирования МЭР, которые могут быть использованы украинскими городами.
Ключевые слова: местное экономическое развитие, бюджетные источники, кредитные источники, инвестиционные источники, грантовые источники.
Mayor is examined in the article to the list of mechanisms of financing, that can be used by the Ukrainian cities.
Keywords: local economic development, budgetary sources, credit sources, investment sources, underback sources.
Постановка проблеми. Бтьшють механiзмiв фЫансу-вання мюцевого економiчного розвитку (МЕР) вже давно вiдомi та широко застосовуються мютами Укра'ни.
Свггова практика вкладае в поняття МЕР комплекс Ытегро-ваних заходiв, спрямованих на створення, вдосконалення чи реформування системи соцiально-економiчних зв'язюв для забезпечення сталого розвитку економки певно'У територи.
216 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014
© В.В. КРУГОВИЙ, 2014
