CC BY
36
УДК 616.314-001.4 -084-08
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАеМОЗВЯЗКУ КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ У ПАЦ1еНТ1В, ЯК1 НЕ МАЮТЬ ПАТОЛОГП ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В
В роботi наведено алгоритм дослщження клiнiко-лабораторних показникiв ротово! порожнини у пащен™ без наявно! патологи iз боку зменшення товщини твердих тканин зубiв для подальшого порiвняння отриманих даних з даними для пащенив з пiдвищеною стертiстю твердих тканини зубiв для бiльш точного встановлення дiагнозу на раннiх етапах розвитку нозологп та вибору методу лжування в залежностi вiд змш, встановлених за клiнiко-лабораторними показниками.
Ключов! слова: мшерал1защя слини, генетичш особливостк шдвищена стертють зуб1в.
Робота е фрагментом НДР "Удосконалення ортопедичних методiв профшактики та л^вання вторинноI адентй, патологгчног стертостi, уражень тканин пародонту та захворювань СНЩС у дорослих та на тлi загальносоматичноI патологи" (держреестрацшний №0111и004872), а також "Новi технологи, сучаст iудосконалеш зуботехшчш матерiали в реабштацй хворих з патологiею зубощелепноI системи " (держреестрацшний №011Ш006304).
Ощнюючи злагоджену роботу оргашв та систем в оргашзм1 людини ми повинш ор1ентуватися на показники, яю мають деяю вщхилення для кожного ¡з пащенпв, але ж в цшому носять постшш значення для соматично здорових пащенпв без патолопчних вщхилень 1з боку слизово! оболонки та твердих тканин порожнини рота. Р1зноспрямовашсть дослщжень може бути зумовлена поставленими метою, завданнями та передбачати певну послщовшсть !х проведення.
Головним поняттям при цьому е система - сукупшсть елеменпв, пов'язаних м1ж собою, яю реагують на змши навколишнього середовища як едине цше. Характеристики системи, що вивчаеться, купуються, оскшьки вони виникають у рамках сформованих взаемин, взаемовплив1в { взаемозв'язюв. У сукупносп систем1 притаманш зазначеш властивосп та характеристики [1-4]. При розгляд1 тако! нозологп як шдвищена стерпсть зуб1в, ми маемо можливють видшити вщповщш блоки, як впливають на патогенез захворювання { яю, можливо, призведуть до шдвищено! стертост зуб1в за наявносп змши констант, яю можна встановити при дослщженш пащенпв без вщм1ченого зменшення товщини твердих тканин зуб1в. Розглядаючи зубощелепну систему в рамках единого мехашзму, можемо видшити кшька елеменпв, як здатш впливати на розвиток шдвищено! стертосп.
По-перше, особливосп емал1 зуб1в, як мають або ж можуть мати тдвищену стерпсть, можна пояснити: 1. Генетичними особливостями закладки емал1, як ми спробуемо пояснити генетичним пол1морф1змом бшкових проте!наз (KLK-4, MMP-20), що вщповщають за структуру та просторову ор1ентащю емалевих призм { вщкладення на бшковш матрищ, що розвиваеться, мшроелеменпв (саме це ми вважаемо головним етюлопчним фактором розвитку стертосп зуб1в) { стосуеться, вщповщно, першого етапу мшератзаци твердих тканин зуб1в на який ми впливати не можемо; 2. Змшами в морфолопчнш будов1 емал1 зуба, яю призведуть до змши !! х1м1чного складу, що, напевно, буде впливати на товщину емал1 (вторинна мшератзащя). На другому р1вш чинниюв, як впливають на мшератзащю емат, виступають особливосп ротово! рщини, яка може безпосередньо або опосередковано впливати на зуби, що вже мають дефект морфолопчно! будови (третинна мшератзащя). На третьому р1вш - особливосп м'язового комплексу, зокрема жувальн м'язи, яю при змш висоти зуб1в, зменшенн кшькосп зуб1в-антагошспв { зниженн висоти оклюзп проявляють тдвищену бюелектричну актившсть, яка, як у систем! «зачарованого кола», призводить до ще бшьшого навантаження на зуби. Четвертий р1вень, на нашу думку, пов'язаний з особливостями будови юстково! тканин альвеолярних вщростюв та анатом1чних утвор1в, до яких кршляться жувальш м'язи. П'ятий р1вень можна пов'язати ¿з психоемоцшним станом, який безпосередньо стосуеться стану жувальних м'яз1в та !хньо! активность
Метою роботи було встановлення алгоритму клшшо-лабораторних дослщжень у пащенпв без наявно! патологи зменшення твердих тканин зуб1в для встановлення умовних норм пор1вняння з пащентами, яю мають тдвищену стертють зуб1в.
Матерiал та методи дослщження. Для виршення поставлених у робот завдань проведено дослщження групи пащенпв з штактними зубними рядами без ознак шдвищено! стертосп зуб1в. 1х кшьюсть складала 30 пащенпв вшом вщ 18 до 60 роюв. Проводили вишрювання розм1р1в зуб1в верхньо! та нижньо! щелеп ¿з метою встановлення зм1ни розм1р1в зуб1в у в1ковому аспект1 та при р1зних видах прикусу. Саме вивчення розм1р1в зуб1в у в1ковому аспекн дозволяе визначити оптимальн1 середн1 розм1ри висоти коронково! частини зуб1в для встановлення д1агнозу п1двищено! стертост1 або передумов !! виникнення [7, 9, 10]: - мезюдистальний розм1р коронки; - клшчна висота
© Ткаченко 1.М., 2014 97
коронки. 1нтенсившсть карюзного процесу визначали за iH^KCOM КПВ 3y6iB, сумуючи карюзш, пломбоваш та видаленi. KpiM того, оцшюючи зуби, реестрували в обов'язковому порядку некарюзш ураження, мiкрощiлини, змiнy кольору, сколи емалi тощо.
Виявивши клиноподiбнi дефекти, визначали глибину ураження емалi за класифiкацiею Tyas M.J. (1995). Ерозда твердих тканин зyбiв дiагностyвали за класифiкацiею Максимовського Ю.М. (1981) [12]. Мшрощшини емалi класифiкyвали за 1вановою С.Б. (1984) [15]. Актившсть процесу демiнералiзацi! емалi визначали за допомогою iндексy ремiнералiзацi! (1Р), запропонованого Ю.А. Федоровим, В.А. Дрожжиною (1997) [14].
Для дослщження тако! розповсюджено! форми некарiозного ураження, як гшерест^я твердих тканин зyбiв також використовували об'ективiзованi показники, якi дають можливють визначити в кожного пацiента поширешсть i стyпiнь проявiв гшерестези твердих тканин зyбiв (Федоров Ю.А., Шторша Г.Б. (1997) [14]. Для об'ектившшо! оцiнки ступеня чyтливостi твердих тканин зyбiв запропоновано iндекс iнтенсивностi гшерестези зyбiв (11ГЗ).
За наявностi дефекпв зубних рядiв обов'язково встановлювали !хню величину i топографiю iз зазначенням у медичнiй документаци вiдповiдного дiагнозy для подальшого вибору оптимально! ортопедично! конструкци. Для визначення полiморфiзмy гешв кал^е!ну в 4 екзонig.2142 G>AAF228497 (KLK-4) та матриксно1металопроте1нази -20 (ММР-20) у 5 екзонig.16250 T>ANT033899.6 видели геномну ДНК обстежуваних за допомогою набору «ДНК-експрес» (ООО НПФ «Литех», Росiя).
Умiст загального кальцiю в ротовш рiдинi визначали за колiрною реакцiею з орто-крезол фтале!нкомплексом, який утворюе з кальцiем у лужному середовищi комплекс червоно-фiолетового забарвлення. Рiвень кальцiю в слинi виражали в мшмолях на 1 л (ммоль/л), використовуючи фото електро колориметр «ФЕК-56» за методом А.В. Каракашова та Р.Н. Вiчева в модифшаци В.К.Леонтьева [5]. Рiвень неорганiчних фосфатiв у ротовш рщиш визначали за допомогою реакци фосфору з молiбденовою кислотою, в результат яко! утворюеться фосфорно-молiбденова кислота, що дае при вщновленш аскорбiновою кислотою комплекс синього кольору. 1нтенсившсть забарвлення пропорцiйна концентраци неоргашчного фосфору, яку виражали в мшмолях на 1 л (ммоль/л) за методом Больца та Льюка в модифшаци В. К. Леонтьева [5]. Мiнералiзyючий потенщал ротово! рiдини (МПС) оцшювали за характером !! мiкрокристалiзацi! [6, 8].
Як вщомо, бюлопчш речовини при висyшyваннi кристалiзyються, це стосуеться i ротово! рiдини. У рiзних патологiчних станах у органiзмi особливостi кристалiзацi! змiнюються, тому салiварнi критерп вiдбивають не тiльки мюцев^ а й загальнi реакци оргашзму.Структуру кристалограм оцiнювали макроскопiчно - число центрiв кристалiзацi! та характер малюнку, а також мшроскошчно - структура i змiна кристалiв. Висушування вiдбyвалося при кiмнатнiй температyрi та без змши мiсця !х положення. Аналiз кристалограм ПС проводили з урахуванням yсiе! площi сухо! краплi слини [13].
Структуру зразкiв слини вивчали за допомогою оптичного мшроскопа «Leica DLMS-LS» (Нiмеччина) з фотоапаратом «Nikon DM v.581-80».
З метою дiагностики стану кiстково! тканини в пащенпв контрольно! та дослiдних груп проводили рентгенолопчне дослiдження з використанням цифрово! ортопантомограф^. Для оптимiзацi! кшьюсних i якiсних показникiв ортопантомограм використовували гiстограмнийаналiз, який дае можливiсть оцшити кiлькiсно i якiсно щiльнiсть юстково! тканини. Для виявлення iндивiдyальних психодинамiчних властивостей особистостi (екстраверсiя, iнтраверсiя емоцшно! стабiльностi - нестабiльностi) використовували опитувальник Г. Айзенка [11].
Результати дослщження та ix обговорення. При обстеженш пацiентiв встановлено, що захворювання шлунково-кишкового тракту мали 23,3 %, серцево-судинну патолопю в анамнезi -3,33%, наявшсть алергiчних реакцiй рiзних проявiв - 10% пацiентiв. Ортогнатичний прикус мали 66,67%, прямий -10%, глибокий - 23,33% i перехресний - 3,33%. Для встановлення змш у пyльпi зуба, як один iз методiв контролю, використовували метод одонтодiагностики. Данi одонтодiагностичних дослiджень пащеш!в контрольно! групи наведено в табл.1. Значення iндексy Федорова-Володкiно! для пащеш!в склало 1,49±0,32, що свiдчить про добрий рiвень гiгiени. 1ндекс КПВ склав 6,33±4,23. 1ндекс ремiнералiзацi! становив 1,47±5,58, iндекс гiперчyтливостi - 6,17±8,07, а iндекс iнтенсивностi гiперестезi! - 1,65±9,26.
За допомогою кристалографiчного методу дослщження намагалися видiлити незалежну або комбшовану структуру мiкрокристалiзацi!, характерну для норми, з боку твердих тканин зyбiв. При
статистичнш обробщ результат у дослiджуваних пацieнтiв виявлено досить значну в порiвняннi з шшими структурами частку структури «е», яка складала 0,92±0,29%.
Таблиця 1
Показники електрозбудливост зубiв пацieнтiв (п=30), (мкА), (М±т)
Зуби Пор1г електрозбудливост Зуби Пор1г електрозбудливост
11 2,24±0,04 41 2,62±0,18
21 2,36±0,06 31 3,02±0,25
12 4,35±2,59 42 2,82±0,18
22 3,80±1,08 32 2,49±0,11
13 2,91±0,22 43 3,34±0,16
23 2,58±0,23 33 3,05±0,10
14 5,04±2,23 44 3,70±0,13
24 4,81±1,53 34 3,93±0,15
15 7,54±3,13 45 4,15±0,52
25 4,25±0,43 35 4,26±0,30
16 3,88±0,32 46 6,11±2,88
26 5,87±2,54 36 6,61±2,54
17 4,33±0,24 47 4,62±0,36
27 5,46±0,26 37 5,32±0,61
Б
Рис.1. Фотограф1я незалежно! структури «е» висушено! ротово! рщини пащента В.,22 роки, 1стор1я хвороби № 24, прим1рник дослщження №49: А - незалежна структура «е» у вигляд1 ажурних структур; В - незалежна структура «е» у вигляд1 ниток. А -«стшьникова» структура «е», В - структура «е» у виглздд ниток.
Рис. 2. Фотограф1я незалежно! структури «с» висушено! ротово! рщини пащента В., 32 роки, ¡стор!я хвороби №18, дослщження № 38.
Рис. 3. Фотограф1я незалежно! структури «а+в» висушено! ротово! рщини пащента Л., 32 роки, ¡стор!я хвороби №17, дослщження №45.
На рис. 1 наводимо фотографа незалежно! структури «е» висушено! ротово! рщини пащента. Незалежна структура «с» зус^чаетъся набагато рщше i становить 0,17±0,39% загалу. Змiшанi структури також зустрiчаються в невеликiй кiлькостi випадюв. Структура «с+а» в цiй груш складае 0,17±0,39%, а структура «а+в» -0,25±0,45%.
Оцiнюючи масовi частки структури «е», яка переважно зустрiчаеться в контрольнiй групi, можемо зауважити, що масова частка !! була бiльшою i складала 2311,67±1600, що в площi зразка займало 66,33±40,76%. На рис. 2 та рис 3 наведено структури «с» i «а+в», яю також виявили у дослiджуваних пацiентiв.
Таблиця 2
Середнi значення розм1р1в зубiв пацieнтiв (висота i ширина, см), (М±т)
Зуби Висота коронково! частини (см) Ширина коронково! частини (см) Зуби Висота коронково! частини (см) Ширина коронково! частини (см)
11 0,98±0,27 0,87±0,21 31 0,67± 0,11 0,48± 0,12
21 1,02±0,34 0,83±0,28 41 0,72± 0,13 0,51± 0,12
12 0,81±0,13 0,68±0,16 32 0,64± 0,09 0,50± 0,09
22 0,85±0,15 0,71±0,20 42 0,66± 0,09 0,46± 0,11
13 0,89±0,26 0,87±0,15 33 0,74± 0,12 0,67± 0,16
23 0,95±0,16 0,88±0,14 43 0,78± 0,21 0,73± 0,24
14 0,73±0,13 0,71±0,14 34 0,62± 0,08 0,60± 0,07
24 0,69±0,13 0,61±0,11 44 0,64± 0,08 0,58± 0,07
15 0,66±0,09 0,70±0,09 35 0,60± 0,09 0,62± 0,10
25 0,68±0,14 0,67±0,17 45 0,62± 0,10 0,68± 0,18
16 0,75±0,12 0,90±0,24 36 0,65± 0,09 1,02± 0,15
26 0,72±0,13 1,01±0,19 46 0,66± 0,12 1,08± 0,23
17 0,71±0,14 0,88±0,17 37 0,67± 0,08 0,98± 0,11
27 0,75±0,18 0,91±0,09 47 0,70± 0,11 0,97± 0,10
Дослщжуючи вмют кальщю та фосфору в ротовш рщиш, отримали характерш показники. У ротовш рiдинi пaцieнтiв i3 вщсутшстю пiдвищеноï стертостi piBeHb кaльцiю складав 0,99±0,08 ммоль/л. Рiвень фосфору - вщповщно 4,75±0,41ммоль/л. Спiввiдношення Р/Са становило 4,79.
Для визначення pозмipiв зубiв вимipювaли 1'хш висоту i ширину по вестибулярнш повеpхнi. Дaнi слугували для встановлення вiдмiнностi pозмipiв зубiв мiж пaцieнтaми з пaтологieю твердих тканин i вapiaнтaми норми та ïx коpеляцiйного aнaлiзу. Дaнi про pозмipи зубiв у пaцieнтiв контpольноï групи наведено в табл.2.
На основi проведених дослiджень можемо зазначити, що для пащенпв певного вшу, стал i конституцшних особливостей вiдмiчaеться зaкономipнiсть у показниках, що дослщжуються, яку можна перенести, за певних обставин, на всю сукупшсть. Особливосп даних можна сшвставляти з даними груп пащенпв з патолопею з боку твердих тканин зубiв з метою paнньоï дiaгностики, пpофiлaктики та лшування.
Перспективи подальших дослгджень в певному напрямку. Для подальшого розумтня nатологiчних процеЫв, ят вiдбуваються в органах та системах людини при pi3Hux станах необхiдно дотдити клтжо-лабораторт показники та вивчити ïx взаемообумовлений вплив як в нормi так i при патологи.
1. Арутюнов С. Д. Корреляционная зависимость параметров окклюзионной плоскости и франкфуртской горизонтали с морфологическими и функциональными показателями челюстно-лицевой области при физиологических взаимоотношениях зубных рядов / С. Д. Арутюнов, Д.Е. Петросян, Л. С. Персии // Стоматология. - 2000. - Т.79, № 4. - С. 60-63.
2. Бушан М. Г. Патологическая стираемость зубов и ее осложнения / М. Г. Бушан. - Кишинев: Штиинца, - 1979. - 184 с.
3. Брагин А. В. Клинико-функциональные основы профилактики и резистентности организма к заболеваниям зубочелюстной системы / А. В. Брагин, А. В. Старикова, О. А. Куман // Международный симпозиум «Медицина и охрана здоровья - 2003»: Научный вестник Тюменской мед.академии.- 2003. - С.101-102.
4. Баля Г. Н. Степень нарушения в жевательном аппарате при генерализованных формах патологического стирания зубов, осложненных дефектами зубных рядов / Г. Н. Баля // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2006. - № 1. - С. 11-14.
5. Галиулина М. В. Гомеостаз в системе эмаль зубов - слюна / М. В. Галиулина, В. К. Леонтьев // Стоматология. -1990. -Т.69,№2. - С. 4-5.
6. Горбуленко В. Б. Изменение неорганического кальция и фосфора, рН среды слюны при гиперестезии твердых тканей зубов / В. Б. Горбуленко, С. Ю. Шостоковская, В. Ю. Яковлева // Новое в стоматологии. - 2003. - №2. - С. 70-72.
7. Зубов А. А. Одонтология в антропофонетике / А. А. Зубов, Н. И. Халдеева. - М.: РАН, Ин-т этнологии и антропологии, -1993. - 223 с.
8. Камышников В. С. Клинико-биохимическая лабораторная диагностика: [справочник] / В. С. Камышников. - Т. I. - Мн.: Интерпрессервис, - 2003. - 425 с.
9. Луцкая И. К. Характеристика анамнеза и клинического статуса стоматологически здоровых людей старших возрастных групп: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / И. К. Луцкая. -К., - 1979. - 18 с.
10. Малюченко М. М. Морфолопчш змши твердих тканин зубiв при фiзiологiчиому стиранш / М. М. Малюченко //Укра!нський медичний альманах .-Луганськ, - 2000. - Т.3, № 5. - С.120-122.
11. Михайлов Б. В. Психотерапия в общесоматической медицине: клиническое руководство / Б. В. Михайлов, А. И. Сердюк, В. А. Федосеев - Харьков: РАЭ, - 2002. - 108 с.
12. Максимовский Ю. М. Терапевтическая стоматология: учебник [для студ. мед. вузов] / Ю. М. Максимовский, Л. Н. Максимовская, Л. Ю. Орехова. - М.: Медицинское информационное агентство, - 2002. - С. 116-160.
13. Рединова Т.Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов: [метод. реком.] / Т.Л Рединова, А.Р. Поздеев. - Ижевск, - 1994. - 24 с.
14. Федоров Ю. А. Распространенность некариозных поражений зубов / Ю. А. Федоров, В. А., Дрожжина, Н. В. Рубежова // Новое в стоматологии. Спец. вып. - 1997. - № 10. - С. 7-41.
15. Федоров Ю. А. Диагностика некариозных поражений зубов / Ю. А. Федоров, В. А. Дрожжина // Новое в стоматологии. -1997. - №10(60). - С. 24-30.
ОСОБЕННОСТИ ВЗАИМОСВЯЗИ КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ У ПАЦИЕНТОВ, КОТОРЫЕ НЕ ИМЕЮТ ПОВЫШЕННОЙ СТИРАЕМОСТИ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ Ткаченко И. М.
В работе приведен алгоритм исследования клинико-лабораторных показателей ротовой полости у пациентов без имеющейся патологии со стороны уменьшения толщины твердых тканей зубов для последующего сравнения полученных данных с данными для пациентов с повышенной стертостью твердых тканей зубов с целью точного установления диагноза на ранних этапах развития нозологии и выбора метода лечения в зависимости от изменений, установленных по клинико-лабораторным показателям.
THE INTERPLAY BETWEEN CLINICAL AND LABORATORY PARAMETERS OF MOUTHESOF PATIENTS WHO DO NOT HAVE HIGH ABRASION OF HARD DENTAL TISSUES Tkachenko I. M.
In this article we present an algorithm for the study of clinical and laboratory parameters of the oral cavity of patients with outexisting pathology by reducing the thickness of the hard tooth tissues for comparison with the data for patients with increased wear of hard tooth tissue for accurate diagnosis in the early stages of development and selection of nosology treatment depending on the changes established by clinical - laboratory parameters.
На основе проведенных исследований можем отметить, что для пациентов определенного возраста, пола и конституционных особенностей отмечается закономерность в исследуемых показателях, которую можно перенести, при определенных обстоятельствах, на всю совокупность. Предложен алгоритм клинического, клинико-лабораторного и функциональных методов исследования с установлением цифровых данных для исследуемой совокупности.
Ключевые слова: минерализация слюны, генетические особенности, повышенная стираемость зубов.
Стаття надшшла 11.05.2014 р.
Based on the sestudies can be noted that for patients of a certainage, sex, andwith certain constitutional features observes pattern in the study of indicators that can be transferred, under certain circumstances, to the whole population. There is an algorithm of clinical and laboratory research methods, and functional methods with the establishment of digital data for the study population.
Key words: salinity of saliva, genetic features, increased abrasion.
Pe^roeHT neTpymaHKO T.A.
удк 617-089 : 615.036.8
кл1н1чна характеристика недеполяризуючих м1орелаксант1в як
компоненту загально! анестезп при тривалих планових оперативних
втручаннях
У стата наводиться порiвняльна характеристика кйшчних ефекив недеполяризуючих мюрелаксанив -тпекуронию бромщу i артракурiю бесилату пiд час планових оперативних втручаннях. Наголошуеться, що пiпекуроиiю бромiд створюе умови до формування штраоперацшно! гшотензп, а артракурiя бесилат - до формування тсляоперацшно! ппотензи. У той же час, мюрелаксащя iз застосуванням артракурiя бесилату, порiвняно iз застосуванням пiпекуроиiю бромщу, створюе комфортиiшi умови для штубацп трахе!, е бiльш кероваиiою по рiвню релаксацп i часу дп.
Ключов! слова: шрурпчш операцп, недеполяр1зуюч1 мюрелаксанти.
Робота е жщативною.
Удосконалення х!рург!чно! техн!ки дало можлив!сть не лише розширювати спектр !нвазивних втручань, а й вир!шувати завдання оргашзацл як!сно нового р!вня медичного обслуговування пац!ент!в, зокрема - ф!зичного комфорту, психолог!чно! безпеки ! задоволення пащента як!стю надання медичних послуг. Перед анестезюлопчною службою в сучасних умовах також постае не лише завдання збереження життя ! максимально можливого р!вня здоров'я пац!ента, а й досягнення для нього максимально! комфортност!, особливо - при планових оперативних втручаннях. Терм!н «комфортшсть» можна трактувати як безпечн!сть, швидке пробудження, м!тмальний терм!н шслянаркозного спостереження, максимальне обмеження больових в!дчутт!в. Виходячи з поняття комфортност! анестез!!, анестез!олог мае вир!шити дв! стратегичшх задач!: перша - адекватне забезпечення вс!х компоиеитiв загального знеболення (наркозний сон, знеболення, знерушення, м!орелаксац!я, п!дтримка систем життезабезпечення), що школи проблемно при втручаннях, великих за об'емом, тривал!стю, а !нколи - ! складною зоною оперативного втручання (наприклад - д!лянки голови ! ши!); друга - е орган!зац!я шслянаркозного мониторингу, швидкого ! комфортного пробудження.
Ряд планових операцшних великих х!рург!чних кл!н!к пракцюють за «поточною» методикою. За такою системою пац!енти надходять ! переводяться з операц!йно! один за одним; при цьому адекватно оснащен! палати тсляоперащйного нагляду з вид!леним окремим штатом медичних прац!вник!в часто в!дсутн!. В цьому аспект одним з важливих питань е питання вибору м!орелаксант!в, як! з одного боку мають забезпечувати достатню релаксац!ю, з !ншого - мати програмований ! контрольований релаксуючий ефект та м!н!мальний вплив на гемодинам!ку ! дихання [1, 2]. Останшм часом спостер!гаеться тенденщя до моиокомпоиеитио! м!оплег!!' недеполяризуючими мюрелаксантами [1, 3], що ставить анестезюлога перед необх!дн!стю вибору м!орелексанту.
Одним з розповсюджених препарат!в для пролонгованого м'язового блоку в!дноситься п!пекурон!ю бром!д. В!н е представником групи недеполяризуючих стеро!д!в (без гормонально! активност!), що мають в своему склад! дв! четвертинн! амон!ев! групи - 2Ь, 16Ь-бис (4-Диметил-1-пиперазино)-3а, 17Ь-диацетокси-5-а-андростана дибромид. Мехашзм д!! препарату зумовлений конкурентним Н-хол!нол!тичним ефектом в нейром'язовому синапс!. Метабол!т п!пекурон!ю бром!д - 3-г!дроп!пекурон!й - мае 50% м!орелаксуючого ефекту в!д базового преапарту, що обумовлюе тривал!сть м!орелаксац!! до 65 хв. Метабол!зм п!пекурон!ю бром!д в!дбуваеться в печ!нц!, а його виведення - через нирки, що обмежуе застосування препарату у хворих з гепато- ! нефролог!чною патолог!ею. При використанн! препарату в терапевтичних дозах можливе виникнення тах!кард!! ! артер!ально! г!пертенз!!, а при застосуванн! високих доз ! кумуляц!! - ганглюблокуючий ефект.
©Шкурутй Д.А., ПохилькоВ.1. та тш., 2014
