CC BY
54
15. Ranta-Maunus A. Impact of mechanico-sorptive creep to the long-tern strength of timber // Holz als Roh-und-Werkstoff, 1999. - Vol. 58. - P. 67-71.
16. Salin J.G. Numerical prediction of checking during timber drying and a new mechano-sorptive creep model // Holz als Roh-und-Werkstoff, 1992. - Vol. 50. - P. 195-200.
17. Ugovel B.N. Wood deformality and drying stresses in Understanding the Wood Drying process: Theory and practice // Proc. 3 Int. Wood. Drying Conference. Vienna, Austria, 2001. -P. 11-17.
УДК 65.050.2 Доц. Ю.А. Стадник, канд. екон. наук; ст. викл. В.Ю. Ситник;
студ. М.М. Курус - Львiвська державна фтансова академiя
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ
НА П1ДПРИСМСТВАХ УКРА1НИ
Описано процес впровадження шформацшних систем на в^чизняних тд-приемствах i розглянуто приклад запровадження системи управлшського обдшу на тдприемста, яке займаеться продажем i обслуговуванням комп'ютерно'1' та офюно! техшки.
Assoc. prof. Yu.A. Stadnyk; senior lecturer V. Yu. Sytnyk;
stud. M.M. Kurus - Lviv state finance academy
Systems informative introduction features of Ukraine enterprises
A process of introduction of information systems on native enterprises and the example of introduction of management calculation system for the enterprise that is engaged in sales and service of computers and office equipment are presented in the article.
Вступ. Ухвалення ефективних управлшських ршень керiвниками су-часних шдприемств, як ддать в умовах невизначеного та динамiчного сере-довища, вимагае не тшьки анашзу, оцшки i прогнозування внутршнього роз-витку тдприемства, але й забезпечення вщповщносл мiж зовшшшм мжросе-редовищем, зовшшшм макросередовищем i результатами фшансово-госпо-дарсько! дiяльностi пiдприемства, що, своею чергою, висувае високi вимоги до шформацшного забезпечення управлiння пiдприемством.
Узагальнення, систематизащю та iнтерпретацiю iнформацiйних пото-юв для ухвалення управлiнських рiшень може забезпечити стратепчний об-лiк, що е единою шформацшною системою, в якш формуеться iнформацiя про чинники зовшшнього середовища, ведуться фiнансовий, управлшський i прогнозний облiк. Зважаючи на значну трудомютюсть i тривалiстю аналогичного оброблення фiнансово-економiчних даних, шформацшно-аналгтичне програмне забезпечення мае важливе значення для шдвищення оперативнос-тi процесу аналiзу даних i отримання результата для поточного та стратегiч-ного управлшня. Впровадження iнформацiйних технологiй для здшснення аналiзу та прийняття управлшських ршень е передумовою для ефективно! дi-яльностi та розвитку сучасного тдприемства.
Хоча для укра!нських шдприемств характерш такi принципи та правила дiяльностi, за якими працюють в усьому свт, вони мають сво! особливос-тi. Насамперед ми, з певним вщставанням, повторюемо шлях закордонних компанш, керiвництво яких усвщомило, що для ефективно! дiяльностi на свь
товому i внутрiшньому ринках необхiдне ефективне управлшня вЫма аспектами дiяльностi, як залежать вiд застосовуваних iнформацiйних технологш.
Для позначення комплексних систем управлшня шдприемством вико-ристовують абревiатуру ERP (Enterprise-Resource Planning - планування ре-сурсiв шдприемства). Згiдно 3i словником APICS (American Production and Inventory Control Society), ERP-система - це методолопя ефективного планування и управлшня вЫма ресурсами шдприемства, яю необхiднi для здш-снення його дiяльностi [1].
Упровадження ERP-систем в УкраАт мае свою специфжу, це - особ-ливостi реалiзацiï вiтчизняних систем та особливостi запровадження захщних ERP-рiшень в Украïнi. Впчизнят продукти поступаються закордонним не тшьки функцiональними можливостями (крiм пiдтримки втизняного зако-нодавства), але i за методикою впровадження. Проте в малому i середньому бiзнесi вггчизняш ERP-системи добре себе зарекомендували i користуються значним попитом у користувачiв.
Якщо ж говорити про великий бiзнес, то тут все ще беззаперечними лщерами залишаються закордоннi ERP-системи. Хоча вщнедавна спостерь гаеться значний прорив в^чизняних виробникiв у цьому напрямку. Практично не юнуе загальних методик, якi дають змогу шдприемству вибирати для себе те чи шше рiшення. Звичайно, пiд час вибору необхщно враховувати су-купшсть чинникiв, взаемовпливи яких рiзноплановi.
Виклад основного матерiалу. На сьогоднi лщером на украïнському ринку ERP-систем е фiрма 1С зi своïм продуктом "1С Шдприемство" [2], [3]. Незважаючи на те, що вiтчизнянi ERP-системи поступаються шоземним за функцiональнiстю, нова верЫя платформи "1С Пiдприемство 8" створюе до-сить потужну конкуренщю iноземним фiрмам, надаючи, порiвняно з конкурентами, певш переваги користувачам.
Для прийняття вiрного рiшення про впровадження ERP-системи необхщ-но проаналiзувати можливостi самоï системи, а також досвщ iнших компанiй. Малi та середш пiдприемства, основним критерiем розвитку яких е ефективне управлшня дiяльнiстю оргашзацп, повиннi орiентуватися на впровадження середньо1' iнтегрованоï системи. При цьому слщ враховувати також те, що виробничi системи за багатьма параметрами значно жорстюш^ шж фшансо-во-управлiнськi. Цикл 1'хнього впровадження е значно довшим, а вартють значно вищою. Проте i вщдача вiд таких систем е бшьшою.
Для невеликих пiдприемств з обмеженим бюджетом, де потрiбна авто-матизащя окремих напрямiв облiку, найкраще вибирати локальш системи, якi дають змогу вести облж за такими напрямами: бухгалтерiя, склади, облiк кадрiв, збут i т. ш. Якщо порiвнювати цiни вiтчизняних i закордонних ERP-систем, то можна сказати, що запровадження таких систем втизняного ви-робництва буде в декшька (а школи i в декiлька десятюв) разiв дешевшим. Крiм того, вггчизняш системи для малого i середнього бiзнесу, матимуть i ш-шi переваги: бiльша пристосованiсть до умов украшсько1" економiки, наяв-нiсть висококвалiфiкованих фахiвцiв i фiрм, якi займаються безпосередшм впровадженням i обслуговуванням таких шформацшних систем.
Для великих шдприемств (холдингових структур, фшансово-промис-лових груп, головних компанш), для яких непереЫчне значення мають управлшня складними фiнансовими потоками, консолiдацiя шформаци, довгостро-кове планування та управлшня, потрiбнi великi iнтегральнi системи. Вони мютять управлiння складними фiнансовими потоками, корпоративну консо-лiдацiю, глобальне планування, бюджетування тощо. Такi ERP-системи, зви-чайно, запроваджуються на шдприемствах 3i складним виробничим циклом, розгалуженою мережею фшш, великим асортиментом продукцiï, великим об-сягом складних операцiй. За оцшкою захiдних спецiалiстiв, корпоративну ш-тегровану iнформацiйну систему потрiбно запроваджувати компашям, обiг яких перевищуе 20-40 млн доларiв [4].
Створення ефективноï системи управлiння для окремоï компани знач-ною мiрою залежить вщ досвiду та квалiфiкацiï самого замовника. Чим точш-ше будуть сформульоваш потреби шдприемства, тим вища ймовiрнiсть того, що склад пропонованого розробником iнформацiйноï системи портфеля пос-луг задовольнить його вимоги. Не маючи ч^ко1" мети запровадження, не орiентуючись на ринку пропозицiй, керiвники шдприемств або уповноважеш особи пiд час вибору штегровано1" iнформацiйноï системи порiвнюють системи за вартiстю та функцюнальними можливостями. Результат такого тдхо-ду - невдала спроба запровадження ERP-системи, яка може призвести до втрати репутаци та коштiв замовника.
Досвщ пiдприемств, якi успiшно використовують ERP-системи, пока-зуе, що завдяки 1'хньому запровадження скорочуються складськi запаси шдприемства (в середньому на 21,5 %), шдвишуеться продуктившсть пращ (на 17,5 %), збшьшуеться кшьюсть своечасно виконаних замовлень (на 14,5 %) [4]. Для прикладу, розглянемо запровадження системи управлшського обль ку, для роботи шдприемства, яке продае i обслуговуе комп'ютерну та оргтех-шку. За основу було взято "1С Пщприемство 8.1: Управлiння торговим шдприемством для Украши" (УТП). Ця конф^уращя шформацшно1" бази найкраще вiдповiдае поставленим з боку замовника вимогам щодо функщ-онування запроваджувано1' системи провадження управлiнського облiку.
Метою проекту е отримання реально функцюнуючо1" системи облiку на базi УТП, виконання ïï налаштування та адаптаци до вимог замовника, проведення навчання персоналу, а також надання послуг щодо подальшого супроводу створено1' бази даних. На основi поставлених замовником вимог, менеджер проекту розробляе техшчне завдання. Створене техшчне завдання передають у вщдш програмування, де спещалюти приступають до безпосе-реднього удосконалення УТП.
Серед побажань замовника, описаних у техшчному завданнi проекту, можна видшити такi:
• створення специфiчного для сфери д1яльносп фiрми документа, який би вь
дображав процес обм^ застарiлого обладнання на сучастше, з оплатою • •• • / tt _ »-» » ii\
клiентом рiзницi ïâ вартост (т. з. апгрейд компютера );
• створення документа "Прийом на ремонт";
• створення документа "Видача з ремонту",
• можлившть виводу друковано! форми "Гаранпя".
Розглянемо детальшше вимоги, процес реаизаци та результати кожного з пункпв техшчного завдання.
Документ "Апгрейд" повинен формувати рухи по вЫх регiстрах, що вiдповiдають за надходження i реалiзацiю товару, здiйснювати прихiд i роз-хiд товару по складах, за потреби здшснювати облiк товарiв за серiями i видами характеристик.
Внаслiдок виконання завдання було отримано основну форму документа (див. рис. 1). Особливютю документа е те, що вш здшснюе одночасно розхiд i прихiд товару, тому в формi документа передбачено рухи по репс-трах, якi рееструють прихiд товару на фiрму i розхiд (в цьому випадку продаж чи обмш) товару. К^м цього, залежно вiд характеристик товару, передбачено списання товару по париями i серiями.
Рис. 1. Основна форма документа "Апгрейд "
Прихщ товару вiд клiента для шдприемства замовника - завжди з яюс-тю "б/у". Для цього товару автоматично створюеться нова серiя, для того, щоб надалi менеджер, у разi спроби продати цей товар, зм^ вiдрiзнити новий товар зi складу (реквiзит "Качество" буде "Новый") вщ товару, який прийшов за апгрейдом (ре^зит "Качество" буде "б/у").
Наслщком виконано! операцп формування "Апгрейду" буде документ, друкована форма якого мютить значення названих ре^зита.
Другим пунктом техшчного завдання було створення документа "Прийом на ремонт". Документ фжсуе умови прийому товару на гарантшний або платний ремонт. Основну форму документа наведено на рис. 2. У процес виконання ще! операци рееструють прихiд товарiв, вказуеться комплектащя товару, зазначаеться вид несправносл, що вказана клiентом на вкладщ "Дефекты" (при цьому виводять друковану форму документа "Прийом на ремонт", яку видають кшенту), а також висновок працiвника техшчного вщдь лу, який здiйснюе обстеження товару (друкують документ, який пращвник технiчного вiддiлу передае в сервюний центр з обслуговування товару).
Формування документа "Видача з ремонту" е лопчним завершенням операци прийому на ремонт. Основну форму цього документа вщображено на рис. 3.
° Прийом на ремонт: На склад. Новый ж
Цены и валюта... Действий" [7^ К* * Перейти* Заполнить и провести ? ^
Номер; |
- □ X
| от; 14.10.2008 ОСЮООО
Отразить в: @ упр, учете [ ] бух учете налог учете
Организация: [ Контрагент: Вид ремонта
1*и[д| [На склад Ц
Договор:
С
Введена не вся информация для расчета долга. О.
Товары (0 поз.) [ Дополнительно Предоплата Дефекты Комплектация
в, | | ^ ^ ни» Запольмть* Подбор Изменить [¡Т^ Серийные номера == [Характеристика ¡Серия
Количест .¡Ед К [Цена Суима |%НДС ¡Сумма НДС [Всего Склад
№ Номенклатура
Тип цен: Не заполнено!. Условие продаж: Стандарта умови
Всего (грн): НДС (в т. ч):
Комментарий:
Прийом на ремонт Печать О К Записать Закрыть
Рис. 2. Макет основноК форми документа "Прийом на ремонт"
И Выдача с ремонта: На склад Новый * — П X
Цены и валюта... Действия» ^ - Перейти» Заполнить и провести ^ рр ? ^
Номер: [ |ог| 141012006 ООсООгОО |ш| Отразить в: 0 до. учете О бух. учете налог, учете
Организация; [Тз08 "Комплекс" ['"1^1 [ На склад /•■[ Гармапя 1"*ТХ ^
Контрагент: [ Договор: [ ["«1^1
В ид ремонта [ .............................Ы В ведена не вся информация для расчета долга.
Товары (0 поз.) 1 Дополнительно Предоплата Дефекты Комплектация Услуги
| «¡^ ^ Ц, ^ % ёй ты Заполнить» Подбор Изменить [¡^ Серийные номера М- Номенклатура Количество Ед. ; К. Цена___ Сумма %НДС Су^ма НДС Всего Склад______Серия номен Характерист..
Тип цен Не заполнено1. Условие продаж" Стандарт« умови Всего (грн);
НДС (в т. ч*
Коьмнглр^с
Ёццача с ремонту Печать □ К 1:1.(■ г| Закрыть
Рис. 3. Макет основное форми документа "Видача з ремонту "
Шсля обстеження чи ремонту товар повертають кшенту. При цьому списують заборгованiсть перед кшентом. Аналогiчно як i в попередньому документ^ на вкладцi "Дефекты" вказують вид несправност товару i виконанi роботи для 11 усунення. Вкладка "Услуги" дае змогу вказати додатковi послу-ги, якi були наданi фiрмою при ремонтi товару, а також, якщо це необхiдно, встановити 1хню цiну.
Для товару друкують гарантшний документ i видають клiенту.
Шсля виконання ушх пунктiв технiчного завдання переходимо до нас-тупного кроку у впровадженш системи - тестування, тобто повно! перевiрки програми на результатившсть та коректнiсть роботи, що передбачае виявлен-ня можливих помилок у робот програми, перевiрку вщповщност формуван-ня документiв та рухiв по регiстрах, якi цi документи створюють, точност облiку приходу та списання товарiв. Тестування здiйснюють у два етапи:
Безпосередньо розробники-пращвники фiрми, яка виконуе проект, при-чому працiвники, як не були задаяш у створеннi програмного продукту.
Замовники проекту - пращвники (чи уповноважеш представники) фiрми, яка виступае замовником проекту. Суть цього етапу полягае у тому, що тд час тестування безпосередньо кшцевими користувачами, здшснюють процес навчання персоналу. Спочатку практикують загальне ознайомлення працiвникiв шдприемства з основами функцюнування створеного програмного продукту. Шсля цього вщбуваеться тестування програми, пiд час якого в шдивщуальному чи колективному порядку тривае процес навчання персоналу. Шсля кожного з цих еташв вщбуваеться виправлення виявлених помилок, якщо такi були, i повторне тестування.
Тестування програмного продукту кшцевим користувачем, зазвичай, бшьш ефективне, нiж тестування, яке здшснюе розробник. Недосвщчений ко-ристувач дае змогу виявити слабк мiсця в роботi програми, що дае змогу усунути виявлеш недолжи до початку повноцшно! роботи з продуктом (не в тестовому режим^.
Шсля вшх перевiрок та погоджень з замовником вщбуваеться процес безпосереднього запровадження шформацшно! системи на шдприемствь Слiд зазначити, що перед повноцшним переходом на нову розробку, система проходить так званий процес "дослщно! експлуатаци". Цей процес передбачае па-ралельне використання старо! i ново! версiй програмного забезпечення. Зазвичай, сшвпраця замовника i виконавця на цьому не закшчуеться. Шсля введен-ня розробки в експлуатащю та 11 повноцiнного використання визначають не-обхiднi доробки та тривае процес вдосконалення шформацшно! системи.
Висновки. Процес запровадження шформацшних систем на вггчизня-них пiдприемствах е складним та тривалим. Така складна схема запровадження нового програмного продукту виправдана, адже некоректна робота програмного забезпечення може призвести до втрати даних, що е не бажаним для будь-яко! фiрми. Вщновлення втрачено! шформаци може тривати досить дов-го, а iнодi повернути цшсшсть втрачених даних е просто не можливо.
Крiм цього, рiзка змiна принципiв роботи - це стрес для всього пiд-приемства, тому процес запровадження не можна прискорювати штучно. Персонал шдприемства повинен поступово звикнути до змш, яю вносить запровадження ЕЯР-системи. Потрiбно визначити етапи та методи поступового запровадження ново! шформацшно! системи та адаптаци працiвникiв до не!'.
У середньому суто технолопчне налагодження системи займае 15-20 % усього обсягу робгг з и запровадження. Технолопчному запрова-дженню передуе довготривалий етап виконання необхщних управлiнських реформ та реоргашзаци дiяльностi пiдприемства вiдповiдно до бiзнес-логiки, закладено! в ERP-системi, яю е запорукою ефективностi здiйснюваних новов-ведень. Постiйний монiторинг результатiв реалiзацil проекту з боку керiвниц-тва шдприемства на завершальному етапi також забезпечуе можливють знач-но мiнiмiзувати ризики запровадження.
Л1тература
1. Резниченко Н. Тихою Сапою/ Н. Резниченко // Контракта. - 2006. - № 01. - С. 23-28.
2. Черненко М. Решжишринг 1 псевдорешжишринг / М. Черненко // Управление компанией. - 2000. - № 21-22. - С. 31-35.
3. Радченко М.Г. 1С: Предприятие 8.0 : практ. пособие / М.Г. Радченко. - СПб. : 1С-Паблишинг, 2007. - 512 с.
4. Габец А.П. 1С: Предприятие 8.1 Простые примеры / А.П. Габец, Д.И. Гончаров. -СПб. : Питер, 2008. - 383 с. _
УДК 634.0.812 Доц. Б.П. Поберейко, канд. техн. наук;
проф. Я.1. Соколовський, д-р техн. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
КРИТЕР1Й ТЕКУЧОСТ1 ДЕРЕВИНИ
Встановлено та обгрунтовано новий критерш текучосп пгроскотчних матерь алiв. Встановлено межi текучосп деревини та !! асиметрiя у рiзних напрямах дефор-мування.
Assoc. prof. B.P. Pobereyko;prof. Ya.I. Sokolowskyy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Strength criteria of wood
The new criterion of fluidity of gigrochkopichnikh materials is set in the article and grounded. Set limits of fluidity of wood and its asymmetry in various directions deformation.
Актуальшсть дослщжень. Для технологш пдротерм1чного оброблення деревини важливою задачею е визначення граничного напруже-но-деформ1вного стану матер1ал1в. Адже яюсть готово! продукци визна-чаеться наявшстю термодинам1чно незворотних пластичних (залишкових) деформацш, яю на вщмшу вщ пружних зумовлюють змши внутршньо! структури. За пластичного деформування спостершаеться розрив атомних зв'язюв та замша !х шшими. Остаточний розрив зв'язюв без утворення нових супроводжуеться переважно крихким руйнуванням, яке шдвишуе концентра-щю напружень у матер1ал1 та спонукае утворення трщин. Пиломатер1али, у яких залишков1 деформаци е значними, не шддаються бажанш мехашчнш обробщ. З них досить важко виготовити за заданими розм1рами детал1 необ-хщно! форми. Порушення цшсносп такого матер1алу виводить його окрем1 частини з р1вноважного стану та сприяе розвитку процеЫв переходу цих час-тин у нов1 р1вноважн1 стани, тому текучють, перехщ з пружно! област деформування у пластичну е одшею 1з найбшьш важливих властивостей деревини. На сьогодш !! вивчено не повною м1рою. Зпдно з [1-4], вщом1 феноменоло-пчт критери граничного напружено-деформ1вного стану деревини е критерь ями лише короткочасно! мщносл. Як зазначено у [5, 6], розрахунок мщносл за допомогою гшотез у вигляд1 пол1ном1альних р1внянь не враховують р1зн1 мехашзми руйнування. Значна кшьюсть сталих, як входять у "полшом1альш критери", не завжди описуе зв'язок з ф1зичними властивостями матер1алу, а !х визначення зумовлюеться значними експериментальними трудношами.
Отже, дослщження текучост е актуальними. Вони мають практичну значушдсть як для технологи пдротерм1чного оброблення деревини, так i для технологш виготовлення меблiв та iнших виробiв з деревини.
Ця стаття е продовженням дослщжень [7-10], у яких синтезовано ма-тематичну модель зв'язку деформацшно-релаксащйних i тепломасообмiнних
