CC BY
114
Z. Varnalii, Doctor of Sceinces (Economics), Professor, O. Savilova, economist
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF PUBLIC DEBT MANAGEMENT IN FINANCIAL STABILITY OF UKRAINE
This article explores the public debt management as a basic precondition for the effective functioning of the state and the role of the debt component of the system of financial security. The analysis of recent researches and publications has revealed that, given the threatening tendencies in the growth of public debt, a number of theoretical and methodological issues that concern, in particular: the arrangement of tools for evaluating the debt component in the context of macro-financial security, remain unresolved to date; improvement of institutional support for debt sustainability management, etc. The insufficient solving of the above problems and the need to formulate a holistic view of managing debt sustainability in the conditions of fiscal imbalances caused the relevance of the study, its purpose, objectives and content. The main factors that threaten the stability and stability of the financial system are analyzed. The model of institutional support in Ukraine is proposed, its specificity and significance are indicated. The factors that may have a positive and negative impact on the country's economy due to the growth of public debt are investigated. It was found that the main tasks facing the government today in the issue of increasing the efficiency of debt policy are to develop effective constraints to prevent the government from carrying out aggressive and ill-considered debt policy, to legislatively fix the limits and optimal parameters of the debt burden, to clearly delineate the competence of the authorities authorities in the matter of public debt management, radical increase in the efficiency of borrowed funds, the search for ways to diversify the toolkit th borrowing and managing existing debt. The article used a set of general and specific research methods, including dialectical method of knowledge, analysis and synthesis, in addition, the techniques used clustering, classification and graphical display of results of research. Database of research are normative and legislative acts regulating the financial security of the state, and with it the debt security, monographs and articles of domestic and foreign economists in specialized economic publications, scientific conferences and seminars on the debt security.
Keywords: state, financial stability, debt security, public debt management, institutional provision.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription:
1. Antonov, M.S., 2017. Governance of Debt Consistency of the State. Sumy, Sumy state univ. P.282.
2. Antonov, M.S., 2015. Investigation of the influence of public debt on indicators of economic development of Ukraine. Bulletin of the Ukrainian Academy of Banking, 38 (1), pp.50-54.
3. Baranetska, O.V. & Ladyuk, O.D., 2017. Problems of Securing Debt Security of Ukraine. Effective economy, [online] 7. URL : <http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5698> [Accessed 10th July 2018].
4. Baranovskyi, O.I., 2016. Investigation of theoretical principles of state debt security. Scientific Bulletin of Uzhgorod Univ. Series: Economics, [online] 1, pp.327-370. URL :<http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2016_1(1)__55> [Accessed 10th July 2018].
5. Baranovsky, O.I., 2014. Financial security in Ukraine (assessment methodology and mechanisms of provision). Kyiv: Kyiv. nats trad.-ekon. Univ. P. 456.
6. Borinets, S.Y. & Mogilko, L.V., 2012. Models of organizational support for public debt management: world experience and perspectives for Ukraine. Banking, 4, pp.43-50.
7. Borovikova, M.O., 2013. Growth of the state debt in the post-crisis period and ways of its stabilization. Herald of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy, 149, pp.25-29.
8. Varnalii, Z.S., 2016. State budgeting in the system of financial security of Ukraine. Bulletin of the Khmelnytsky National. University. Economic sciences, 4 (Part 2), pp.43-47.
9. Varnalii, Z.S., 2017. Institutional threats to financial security of Ukraine and ways of their prevention. Economic Bulletin of the University, 34/1, pp.140-150.
10. Liutyi, I.O. (ed.), Zrazhevskaya, N.V. & Rozhko, O.D. (2008) State credit and debt policy of Ukraine. 2nd edition. Kyiv, Tsentr uchbovoi literatury.
11. Onisko, S.V. & Sinyavska, L. (2014) Debt security of the state as a component of its financial stability. Visnyk of Lviv National Agrarian University. Series: Economy of agroindustrial complex. [online] 21 (1), pp.3-8. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_econ_2014_21(1)_3/ [Accessed 10th July 2018]. P.360.
12. Savilova O.V. State debt as a risk factor for financial security of the state / O.V. Savilova: Shevchenkivska spring: Economics, materials of the International Scientific and Practical Conference of Students, Postgraduates and Young Scientists / As general editors prof. A.I. Ignatyuk: - Kyiv, 2018.- Issue XVI. pp.90-91.
13. The Joint World Bank-IMF Factsheet, 2015. Debt Sustainability Framework for Low-Income Countries. [Online] URL : <https://www.imf.org/external/np/exr/facts/jdsf.htm> [Accessed 3rd July 2018].
14. Varnalii, Z. & Nikytenko, D., 2017. Competition in the system of ensuring investment security. International journal of new economics and social sciences. IJONESS, 6 (2), pp.44-56. URL : DOI: 10.5604/01.3001.0010.7622 [Accessed 1st July 2018].
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 6(201): 11-19 УДК 65.011.56
JEL classification: C80, M21, M41
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/201-6/2
I. Дерун, канд. екон. наук, асист. ORCID ID 0000-0002-8115-8701 КиТвський нацюнальний ужверситет ÎMem Тараса Шевченка, КиТв
TEXHI4HI ТА ФУHKЦIOHAЛЬHI MOЖЛИВOСТI СИСТЕМИ SAP BUSINESS ONE
HA ПЩПРИеМСТВАХ УДОАШИ
Досл/'джено техшчш можливост/' системи SAP Business One та ïï використання на малих та середшх тдприемствах УкраУни. Зокрема, розглянуто автоматиза^ю вах бiзнес-процесiв та основних модулiв у цй система Визначено осно-вн техшчш, функцiональнi та оргашзацшш переваги i недолки застосування програми sAp Business One для втчиз-няних суб'eктiв господарювання.
Ключовi слова: CRM-системи; ERP-системи; MRP-системи; SAP Business One; SAP HANA.
Постановка проблеми. В yмовaх pозвиткy мiжнapо-дно'1' економки 3pocrae pоль yпpовaдження Ta 3acrocy-вaння сyчaсних iнфоpмaцiйних технолопй y Kopnopa™B-ному yпpaвлiннi. У зв'язку з цим збтьшуються й вимоги до Ta^x iнфоpмaцiйних пpодyктiв, зокpемa: зaдово-лення опеpaцiйниx потpеб yпpaвлiння, пщвищення ïx ко-муж^ц^них функцш, pозшиpення техжчних xapaicrep^ стик пpогpaм тощо.
Для вп"чизняних пiдпpиeмств у сyчaсниx yмовax пос-тaло зaвдaння тaкож pозв'язaння пpоблем 3Í змЫою н фоpмaцiйниx пpодyктiв для ведення бyxгaлтеpського об-лку Ta yпpaвлiння пiдпpиeмством, вщповщно до Угазу Пpезидентa yipaih^ № 133/2017 вщ 28 кв^ня 2017 p. "^о зaстосyвaння пеpсонaльниx спецiaльниx економiч-них Ta Ыших обмежyвaльниx зaxодiв (сaнкцiй)". Згщно Í3 цим Угазом було нaклaдено сaнкцiï нa нaйбiльш популя-pниx pосiйськиx pозpобникiв пpогpaмного зaбезпечення для ведення бiзнесy (1С, napyc, Гaлaктикa тощо).
© Дерун I., 2018
У зв'язку з цим компанiя SAP у cnÍBpo6ÍTH^TBÍ з BDO УкраТна почали ctpímko впроваджувати програмний продукт SAP Business One для малих та середшх пщп-риемств на територи Укра'ни. Тому серед втизняних пiдприeмств пщвищився iнтерес до щеТ програми, що i зумовлюе актуальнють даноТ статтi. Однак, попри таю змши на вiтчизняному ринку шформацшних продуктiв, для ведення бiзнесу на ринку в сегмент середнiх та малих пщприемств лiнiйка програм на платформi 1С про-довжуе займати мщш позицiТ.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Працi вiтчизняних науковцiв присвячено сутностi та класифка-цiТ ERP-систем, досвiду Тх застосування в шших краТнах (найчастiше на прикладi SAP R/3, SAP Business One, Oracle тощо). Проте у них простежуеться брак критичноТ оцнки технiчних можливостей програм для потреб бiз-несу, визначення Тх переваг та недолив [1-5].
Працi шоземних науковцiв присвячено бiльш прикла-дним проблемам. Зокрема, питанням упровадження ш-формацшних продуктiв SAP на пщприемств займаються C. Brandy, V. B. Gargeya, W. Gunawan, J. Hou, Y. Xue тощо [6; 7; 8]. Так, J. Wan та J. Hou дослщжують рiзнi фа-ктори ризику, яК можуть вплинути на результат упровадження ERP-систем у компашях на прикладi системи SAP Business One. Так, за даними Тхнього дослщження при впровадженш системи на пiдприемствах найбiльше стикаються з такими ризиками: ризик лщерства старших менеджерiв; ризик управлiння проектом; ризик апгрейду системи; ризик команди виконав^в проекту, ризик ана-лiзу процесу, ризик базових даних, ризик координацп персоналу, ризик управлшня змiнами, ризик iмпорту даних тощо [7]. Натомють V. B. Gargeya та C. Brandy вважа-ють, що найчастiшими причинами провалу впрова-дження продуктiв SAP е отр персоналу, неготовнiсть до змiн, неадекватне планування та бюджетування проекту. ^ím того, вченi зазначають, що запорукою ус-пiху впровадження системи е: команда проекту, функ-цiональнiсть системи, пщтримка керiвництва тощо [6]. Тодi як Yohaness, W. Gunawan та R. B. Ikhsan дослщжу-ють упровадження iнформацiйних продуктiв SAP на малих та середшх пщприемствах. Зокрема, вони зазначають, що для малих та середшх пщприемств краТн, що розвиваються, е досить важливими фактори якост по-стачальника, iмпортування даних тощо [9].
Iншi вченi, зокрема, F. Färber, S. K. Cha, N. May, W. Lehner, J. Primsch та ^i зосередженi на вивченi те-хшчних характеристик платформи SAP HANA, на якш
функцiонують pi3Hi конфiгурацil' компанп SAP. Зокрема, в Тх дослщженш зосереджено увагу на техшчних вщмш-ностях (можливiсть обробки звичайних реляцшних таб-лиць та неструктурованих даних) платформи SAP HANA , порiвняно з iншими системами управлiння базами даних (СУБД), та перевагах над ними [10]. Натомють, N. May, A. Böhm та W. Lehner дослщжують еволкщю техшчних особливостей платформи SAP HANA та Тх застосування в шформацшних продуктах SAP [11].
Таким чином, у наукових публка^ях не достатньо дослщжено весь спектр методичних шструмен^в, як на-явн в шформацшних продуктах SAP, особливо SAP Business One. ^м того, не повною мiрою визначено основы переваги та недолги впровадження ЩеТ програми для малих та середшх пщприемств в УкраТш.
Методолопя дослiдження. У статт використано ряд загальнонаукових та спещальних методiв дослiдження: системний метод (при розглядi модульноТ структури SAP Business One), дедуктивний метод (при визначенн пози-тивних та негативних особливостей застосування SAP Business One на вп"чизняних малих та середшх пщприемствах), метод порiвняння (при порiвняннi особливостей SAP Business One з шшими аналогами на ринку УкраТни), графiчний метод (при побудовi структури конфiгурацiТ SAP Business One, етатв бiзнес-процесiв тощо).
lнформацiйною базою дослщження е науковi статтi втизняних та iноземних науковцiв iз питань упровадження та застосування сучасних шформацшних систем у бiзнесi, фактолопчш джерела компанп SAP тощо.
Мета статт полягае у дослiдженнi техшчних, функць ональних та органiзацiйних характеристик шформацш-ного продукту SAP Business One для малих та середшх пщприемств УкраТни, переваги та недолги його застосування у корпоративному управлшш.
Основы результати. За даними компанп Panorama Consulting Solution (рис. 1) на ринку ERP-систем свтовим лщером вважаеться компашя SAP (19 %), а ТТ основними конкурентами Micrisoft Dynamics (16 %), Oracle (13 %) та Infor (13 %). При цьому, досить значн частки займають ро-зробники, як створюють продукти для автоматизацiТ бухгалтерского облiку на малих пщприемствах, яю компанiя Panorama Cinsulting Solution об'еднуе в групу Tier III (18 %), а також група розробниюв Tier II (21 %), i до якоТ входять розробники ERP-систем для середшх компанш.
Джерело: [12].
Рис. 1. Структура глобального ринку ERP-систем у 2017 р.
За допомогою ERP-системи можна не ттьки вести бухгалтерський облк на пiдприeмствi, але й автоматизу-вати Bei бiзнес-процеси, наприклад, планування, вироб-
ництво, фiнанси, сервiсне обслуговування, зв'язки з контрагентами тощо. Таким чином, у табл. 1 представлено основы переваги та недолги застосування найбтьш по-пулярних ERP-систем:
Таблиця 1. Переваги та недолги найпопуляржших ERP-систем у cbîtî
Назва ERP Переваги Недолiки
SAP - високий стуглнь реалiзацiï потенцмних можливостей програми; - низык витрати при використанн програми у хмарi; - низька кастомiзацiя (пiдлаштування iншого програмного забез-печення niA ERP-систему); - найбтьш популярна програма; - можливiсть пбридного niдходу при вnровадженнi проекту - висок ексnлуатацiйнi пошкодження (немо-жливiсть деякий час виконувати певн бiзнес-процеси); - найменш прогнозована вартють упровадження; - довгий перюд окупност проекту; - найменша якiсть досягнення функцюналь-ностi
Microsoft Dinamics - м^мальж ексnлуатацiйнi видатки; - м^мальна кiлькiсть ексnлуатацiйних пошкоджень; - низык витрати для використання програми у хмарi - найменш прогнозована тривалють упровадження проекту
Oracle - прогнозована вартiсть упровадження проекту; - висока частка впровадження функцюнальносл; - велика рiзниця мiж запланованими та реальними витратами на впровадження проекту; - висока якють поетапного пщходу впровадження проекту - високий рiвень прихованих витрат (абоне-нтська плата, витрати на Ытегра^ю тощо)
Infor - короткий час упровадження проекту; - невеликий термЫ окупност проекту; - низький рiвень прихованих витрат - низький рiвень реалiзацiï вигоди вiд проекту; - висок ексnлуатацiйнi пошкодження; - низький рiвень використання програми у хмарi; - високий рiвень кастомiзацiï
Джерело: [12].
Враховуючи те, що найбтьш популярною лшшкою ш-формацiйних продуклв ERP-систем е компанiя SAP, ви-никае доцiльнiсть у розкриттi функцюнальних та техшч-них можливостей системи SAP Business One для малих та середшх пщприемств.
Програмний продукт SAP Business One е конф^у-ращею класу ERP-систем, яка призначена для управлшня малим або середшм пщприемством. Ця система побудована за модульним принципом i дае можли-вють оптимiзувати бiзнес-функцiï процеав придбання,
продажу, обслуговування клieнтiв, маркетингу, фшан-ciB (у тому чи^ облiку й аналiзу) та шших поточних операцш, що iнтегруються в одну автоматизовану 6i3-нес-систему. Зокрема, у дану шформацшну систему також вмонтовано CRM-технолопю, що уможливлюе повне штегрування операцiй обробки первинних доку-ментiв i3 клieнтами, що може пщвищити ефективнiсть управлiння реалiзацieю та процесом обслуговування шен^в. Загальна схема конф^ураци SAP Business One подана на рис. 2.
Рис. 2. Схема конф^урацм SAP Business One
Джерело: складено на основ! [12; 13].
Також система SAP Business One здшснюе штегращю вах бiзнес-процесiв в одну едину iнформацiйну систему, яка зображена на рис. 3.
Рис. 3. Iнтеграцiйна схема бiзнес-nроцесiв у ^CTeMi SAP Business One
Процес L закуniвлi №
CepBicHi операцм
Процес L пpодажiв №
■N
1/
Замовлення на закупiвлю
Надходження
Закуглвля
Вихiдний платiж
Процес С
збирання 1
1
-К
т/
Специфiкацiя
Виробниче замовлення
Вiдпуск у виробництво
Звп- про виконання виробничого замовлення
-Ч
Замовлення на продаж ► Вщвантаження * Продаж ► Вхщний плалж
■ч
Документи продажу товару i3 присвоеним сершним номером
Сервiсний договiр та карта облку об'ектiв сервiсу
^ Сервiсна заявка
Сервюне рiшення
Джерело: складено на основi [13; 14].
Так, якщо п1дприемство-виробник плануе реалЬу-вати продукц1ю власного виробництва, тод1, спочатку по-тр1бно запустити процес планування потреби у матер1а-лах, опци якого мютяться у модул1 MRP основного про-грамного меню SAP Business One. Пюля цього для заку-п1вл1 сировини, матер1ал1в та комплектуючих використо-вуеться модуль Закупiвля.
Зокрема, за допомогою документа Замовлення на за-купiвлю здшснюеться заявка на потребу закутвл1 виро-бничих запаав, що е за своею суттю догов1рним зобов'я-занням м1ж покупцем та постачальником, на основ! якого пот1м створюеться рахунок-фактура постачальника. При цьому такий документ не вносить жодних проводок у Журнал господарських операцй. Дал1 користувач формуе документ Надходження, який вщображае виключно надходження запаав на склад (таким чином, цей документ слугуе вщображенням рахунка-фактури в1д постачальника), або документ Закупiвля, що е одночасним свщ-ченням надходження запаав на пщприемство (врахову-ючи податковий кредит) та вщображення кредиторськоТ заборгованосл перед постачальником (Дт 20 та Кт 63; Дт 641 та Кт 63). На основ! цього документа полм запов-нюеться Вихiдний платiж, який е аналогом платжного доручення вихщного, на основ! якого здшснюеться опе-рац1я погашення кредиторськоТ заборгованосл з постачальником (Дт 631 та Кт 311). Цей документ можна також заповнювати у вкладц1 модуля Розрахунки.
Зауважимо, що у систем! SAP Business One е можли-в1сть документування проблемних ситуацш, пов'язаних 1з закуп1влею, що сприяе пщвищенню оперативност1 та ефе-ктивност1 управл1ння лог1стичними процесами на пщпри-емств1. Зокрема, виникають ситуацп, коли продавець пос-тачае лише частину замовлених запаав чи товар1в, пере-вищуе к1льк1сть необх1дного вантажу або ж узагал1 вщван-тажуе ¡нший товар чи запаси. Наприклад, коли постачаль-ник в1двантажуе товари чи запаси не у повному обсяз1, тод1 сл1д п1д час заповнення документа Надходження при посиланн на Замовлення на закупiвлю вказувати вщповь дну ктькють. При цьому слщ залишити в1дкриту позиц1ю на замовлення. Коли ж ¡нша частина товар1в буде вщван-тажена, тод1 на основ! цього ж замовлення створюеться додатковий документ Надходження 1з посиланням на те
саме замовлення. Пюля повного вщвантаження замовлених компонента, слщ змшити статус на Закрито, осюльки посилання на вщповщне замовлення мае необмежену кь лькють раз1в за умови, що воно з1 статусом Вiдкрито. Ана-лопчш ман1пуляц1Т можна проводити й у ситуацп з переви-щенням ктькосл вантажу.
Для виробництва продукц1Т використовуеться модуль Запаси. Зокрема, у документ! Специфжа^я, який знахо-дься у модул! Запаси, вводяться необхщш компоненти та ресурси у потр1бн1й ктькосл. При цьому у систем! про-понуеться два види ресурав (машини, як! пов'язан з ос-новними засобами, та робота, що визначае ктькють ви-траченого часу вщповщних прац!вник!в на виробництво конкретного продукту). Бухгалтерських кореспонденцш при цьому не здшснюеться. Пюля проведення цього документа його дан! слщ ¡мпортувати у новий документ Виробниче замовлення. Для вщпуску сировини та матер!а-л1в на виробництво матер^лв потр!бно у Виробничому замовленн\ змшити статус Заплановано на статус Вiдпу-щено. Пюля цього слщ створити документ Списано у виробництво, на основ! якого здшснюеться списання запаав з! складу у виробництво. Пюля того як у Виробничому замовленнi змшено статус на Виконано програма SAP Business One автоматично списуе запаси (Дт 23 та Кт 20). Пюля цього слщ сформувати Звiт про завер-шення шляхом виклику контекстного меню. При створены такого зв!ту автоматично створюеться документ Надходження iз виробництва, який засвщчуе факт надходження виробленоТ продукцп на склад (Дт 26 та Кт 23). Кр1м того, на основ! цього зв!ту визначаеться розрахунок витрат на виробництво.
Аналопчно до процесу закутвель у систем! SAP Business One побудовано й автоматиза^ю процесу продажу у модул! Продажi. Зокрема, продаж почина-еться у систем! з виставлення рахунка-фактури за допомогою документа Замовлення на продаж. На його основ! здшснюеться перенесення даних у документ Вiд-вантаження, що означае фЬичне списання товара з! складу. Таким чином, вш не е обов'язковим для заповнення. Одночасне списання товара та виникнення де-б!торськоТ заборгованосл покупця засвщчуеться запов-нювненням документа Продажi (Дт 90 та Кт 26; Дт 36 та
Кт 70; Дт 70 та Кт 641). Погашення деб^орсько!' забор-гованостi вiдбуваеться на основi документа BxidHuü платiж (Дт 31 та Кт 36) у модулi Розрахунки.
Варто зауважити, що у програмi SAP Business One також автоматизовано процес перевiрки достатньо!' кть-костi товару, наявностi вiдповiдного виду товару на вщ-повiдному склада а також можливiсть вiдвантаження вь дповiдного товару в певнiй ктькосп на конкретну дату (аналiз календаря поставок). При цьому система визна-чае не ттьки наявний та вщвантажений товар, але й за-резервований, який пщтверджений покупцем на основi даних довiдника товарiв та послуг. Таким чином, про-грама розраховуе ктьюсть доступного товару на вщповь дному складi за формулою
Наявна к/льк/сть = к/льк/сть на складi -
зарезервовано + замовлено на склад. (1)
Також програмою передбачено ситуаци, коли, поку-пець повертае товар через низку причин. Зокрема, у SAP Business One юнуе два основы документи для здмснення операцш повернення. Так, документ Повер-нення використовуеться для обробки товарiв, як вже вщвантажеш (проведено лише документ В/дванта-ження). Натомють, документ Коригування продаж/в за-стосовуеться для вщображення повернутих товарiв, як були проведет за допомогою документа Продаж/. Документи Повернення та Коригування продаж/в можна заповнити за допомогою iмпорту даних iз докумен^в В/двантаження та Продаж.i вщповщно. При цьому вщ-буваеться збтьшення суми на рахунках запаав, якi мь стяться на вщповщному складi.
Крiм того, у ^CT^i SAP Business One передбачено автоматиза^ю комплектування та пакування товару на основi вмонтованого Асистента комплектування та пакування, завдяки якому формуються комплектую^ вь домостi для управлiння лопстикою на складi, де вщобра-жаються вiдпущенi товари зi складу на пакування та вже запаковав товари для вщправки.
Для бiльш ефективного управлшня процесами заку-пiвель та продажiв у системi SAP Business One розподь лено всiх контрагент на три категорп: покупцiв, продавав та потенцiйних бiзнес-партнерiв. 1нформа^ю про статус бiзнес-партнера можна вщобразити у картцi бiз-нес-партнера довщника Б/знес-партнери. Зокрема, по-тенцiйний бiзнес-партнер може фiгурувати у документах замовлень, але на нього не можна у системi виписувати вже вантажно-розвантажувальн чи розрахунковi документи. Для цього вш у статусi мае бути вже переведений або до покупав, або до продавав.
Важливою опцiею системи SAP Business One е досить багатофункцюнальна можливють управлiння складом, що здiйснюеться у моделi Запаси. У системi можна створювати склади для фiзичного збер^ання то-варiв та iнших запаав. При цьому в програмi доступна оп^я складу прямо!' поставки, який е за своею суттю вiртуальним i використовуеться у бiзнес-процесах,
коли товари вщвантажуються клiенту напряму вщ пос-тачальника. Варто зауважити, що дат складу також ви-користовуються при плануванн потреби у запасах. Для оптимiзацiï логiстики складских процеав у SAP Business One е можливють упровадження управлiння складскими мюцями. Завдяки цим складским мiсцям можна вщслщковувати фiзичну кiлькiсть товарiв на них. Управлшня цими складскими мюцями дае можливють ефективно використовувати площi для збер^ання таких активiв, прискорити процес пошуку необхiдного товару, планувати оптимальн маршрути для ix комплектування, покращити якють iнвентаризацiï товарно-ма-терiальних цiнностей (ТМЦ), пщвищити шформатив-нiсть скпадськоï статистики. У цтому кожен створений склад у системi може мати до чотирьох рiвнiв аналь тики, схема яких подана на рис. 4. ^м того, для ефективного контролю товарами на склада ix придбанням та продажем у системi SAP Business One е можливють здмснювати управлшня ТМЦ на основi серiйних номе-рiв та партй Зокрема, в одних випадках сершний номер для вiдповiдних товарiв та ТМЦ необхiдний для сервюного обслуговування, тодi як для шших ефекти-вне управлiння запасами здмснюеться за партiями (коли ТМЦ мають однаковi характеристики).
Для пiдвищення обсяпв продажiв пiдприемства та рiвня задоволення кшента у програмi SAP Business One вмонтований модуль CRM для управлшня зв'яз-ками з клентами. Зокрема, для цього використову-ються так документи:
• Активн/сть - дозволяе планувати рiзнi бiзнес-поди за допомогою графiка календаря, а також керу-вати ними. Зокрема, сюди враховуються запланован зустрiчi, дзвшки, сповiщення, наради тощо. Даний документ може прикртлюватися до документа, поди чи бiзнес-партнера i використовуватися протягом усього циклу продажу товару.
• Кампан/я - використовуеться для пропозицм рiз-них товарiв потенцмним покупцям. Зокрема, за допомогою цього документа можна створювати електронн ли-сти потенцiйним кпiентам iз списку розсилки. Пiсля цього, коли система отримала вщповщь на лист, можна створити картку бiзнес-партнера у ^CT^i SAP Business One. Варто зазначити, що комункацмш канали у про-грамi можуть бути рiзними: електронна пошта, SMS, те-лефонний дзвшок тощо.
• Пропозиця - використовуеться при запитах кше-нтами, аби отримати шформа^ю та використати у по-дальшому всерединi пщприемства.Можливсть продаж/в - застосовуеться для управлшня циклом продажiв задля подальшого укладання угоди iз Тентом чи поте-нцiйним бiзнес-партнером. Зазначимо, що цей цикл продажiв можна дтити на декiлька етапiв, прив'язуючи до них рiзнi релевантнi Активност/'. При цьому для кожного етапу е можливють установлювати очкувану суму угоди, на основi яко1 буде визначено системою ймовiрнiсть успiху даноï транзакци.
Рiвeнь 1 - склад
Cклaд 01 I
Рiвeнь 2 - прохщ
A1
A2
АЭ
A4
Рiвeнь 3 - полиця
S1
S2
S3
S4
Рiвeнь 4 - полиця
01-A1-S1-L2
L1
L2
L3
L1
L1
L2
L2
L3
L3
L1
L2
L3
Рис. 4. Схема анал^ичного облшу складських мiсць у систeмi SAP Business One
Джepeлo: cклaдено 4a оcновi [1Э].
У ^CT^i SAP Business One пpиcyтнiй до^ть ефекти-вний модуль cеpвicного обcлyговyвaння клieнтiв пiд нa-звою Cepeic. Для пiдтpимки тaкиx опцiй мaють нaявнi тaкi iнcтpyменти: кapти облту об'eктiв cеpвicy, шaблони rapa-нлйних Ta cеpвicниx угод, документи cеpвicниx зaявок для вiдcтеження Ta yпpaвлiння cеpвicною pеaкцieю нa виpi-шення пpоблем, cxовище дaниx пpо пpоблеми Ta шляхи ycyнення недолiкiв тощо. Тaк, пpи звеpненнi клieнтa у c^ cтемi у модyлi Cepeic cтвоpюeтьcя Cepвicна заявка, якa полм подaeтьcя в обpобкy конкpетномy cпiвpобiтникy для нaдaння вiдповiдi клieнтy. Пюля цього пpизнaчений техж-чний конcyльтaнт cлyжби пiдтpимки пеpеглядae cеpвicнy зaявкy Ta icтоpiю у ^pmi oблiкy o&e^ie cepeicy. Якщо конcyльтaнт не може виpiшити пpоблемy зa допомогою бaзи дaниx виpiшення пpоблем, яга вмонтовaнa у SAP Business One, тодi вiн зaявкy пеpедae техшчному оте^-лicтy. Тaким чином, у Cepei^iü заявц можнa cтвоpювaти aктивноcтi теxнiчного cпецiaлicтa Ta yпpaвляти ними. У paмкax CepeicMöi заявки pеecтpyютьcя yci cеpвicнi ви-тpaти i пюля виpiшення пpоблеми вонa зaкpивaeтьcя.
Облiк e однieю з вaжливиx фyнкцiй yпpaвлiння пщп-pиeмcтвом. Для його ведення e до^ть вaжливим визнa-чення фiнaнcового pокy, який може вiдpiзнятиcя у piзниx кpaïнax зaлежно вiд ïx нaцiонaльного зaконодaвcтвa. Тому у SAP Business One пеpед почaтком ведення об-лту e вaжливим визнaчення опцiï ф^н^вого pокy. Зо-кpемa, пpи cтвоpеннi новоï iнфоpмaцiйноï бaзи у cиcтемi cтвоpюeтьcя новий фiнaнcовий piк. SAP Business One aвтомaтично cтвоpюe пеpiоди фiнaнcового pокy нa оа новi вибpaниx пiдвидiв, яких у пpогpaмi e декiлькa: piк, квapтaл, мюяць, день. Biдповiдно до вибpaного пеpiодy cиcтемa aвтомaтично cтвоpюe вiдповiднy ктькють зв^-них пеpiодiв у межax фiнaнcового pокy. Bapто зayвa-жити, що пpогpaмa aвтомaтично блокye можливють вне-cення додaтковиx тpaнзaкцiй у минулих пеpiодax, що rn-двищye контpоль зa фiкcaцieю фaктiв гоcподapcькоï дiя-льноcтi Ta зменшye pизик зловживaнь.
Ще однieю вaжливою опцieю для можливоcтi aвто-мaтизaцiï ф^н^вого облiкy e нaявнicть pобочого плaнy paxyнкiв. У cиcтемi SAP Business One вш мю-титьcя у модyлi Фiнанcи. Робочий плaн paxyнкiв дae мо-жливicть збiльшити aнaлiтикy до 10 piвнiв, що дозволяe веcти доcить детaльний опеpaтивний облiк у cиcтемi.
Однак при використанн такого детального рiвня аналь тики потрiбно, аби Bei рахунки мали однаковий piBeHb аналiтики, осктьки у системi здiйснення кореспонден-цш рахункiв вiдбуваeться на основi застосування саме анал^ичних рахункiв найнижчого рiвня.
Крiм того, у SAP Business One досить автоматизова-ний процес системних та внутршжх звiрок (зютавлення та вирiвнювання кредитних позицiй i3 вiдкритими дебе-товими позицiями в межах одного рахунка), що дае змогу пiдвищити рiвень контролю за бiзнес-процесами та зме-ншити ктькють помилок у репстрах бухгалтерського об-лiку. Зокрема, автоматизацiя внутрiшнiх звiрок необ-хiдна тодi, коли бiзнес-процес не е завершеним, а кожна сума по кредиту не мае вщповщника по дебету того ж самого рахунка. При цьому користувач перюдично повинен сам здшснювати Ух у систему тодi як системж вивiрки здiйснюються автоматично програмою. Прикладами гос-подарських фактiв, за якими здшснюються автоматичнi вивiрки, можуть слугувати: при виконаннi платежу для закриття рахунка - створення коригувань рахунка або вiдмiна первинного документа; при депонуванш чека; при проведены платежiв для замовника чи постачаль-ника тощо. Однак варто зауважити, що вже введен вру-чну бухгалтерсью операцiï не можуть бути видалеж з бази, що е ще одним шструментом контролю (це стосу-еться i проведених докуменлв). Якщо у бухгалтерськiй операцiï було допущено помилку, то ïï можна лише сто-рнувати. Зокрема, у ^CT^i е два види сторнування:
• стандартна опера^я сторнування - система проводить помилковий дебет як кредит. Однак це призво-дить до додаткового збтьшення тдсумкових дебетових та кредитових сум;
• сторнування з вщ'емними сумами - проводить по-милкову суму дебету/кредиту як вщ'емний дебет/кредит.
У програмi SAP Business One бухгалтерськi кореспон-денцп рахункiв переважно здiйснюються на основi проведених документiв. Також наявна можливють для вве-дення бухгалтерських проводок вручну для нетипових операцш, що е характерним для бтьшосл бухгалтерських програм. Це, зокрема, можна зробити у модулi Фнанси ^ Бухгалтерськ операцП. Варто зауважити, що для бухгалтерських проводок у сист^ передбачено створення ша-
блонiв (Ф/нанси ^ Шаблон проводки). ^м того, у про-грамi можна створювати також перюдичы проводки, якi часто та з однаковим Ытервалом використовуються на пщприемств з одними i тими ж сумами (наприклад, нара-хування амортизацп прямолiнiйним методом). Це можна зробити у модулi Ф/нанси ^ Пер/одичн/ проводки.
У системi SAP Business One е можпивiсть ведення облку за центрами вiдповiдальностi. Зокрема, центром вщповщальност для зручностi рекомендуеться робити вщдт/департамент пiдприемства, для якого можна ок-ремо формувати звп" про фiнансовi результати (звiт про сукупний дохщ). Визначення центру облку здiйснюеться у модулi Ф/нанси ^ Обл/к за ЦО ^ Центри обл/ку. ^м того, потрiбно у програмi встановлювати зв'язок мiж ра-хунком та правилом розподiлу у Плат рахунюв. Ство-рення правил розподту витрат здiйснюеться також у мо-дулi Ф/нанси ^ Обл/к за ЦО ^ Правила розпод/лу.
^м того, у SAP Business One е оп^я можпивостi бю-джетування. Процес бюджетування здiйснюеться у мо-дулi Бюджет, який допомагае вщслщковувати витрати, здмснювати управлiння ними, порiвнювати фактичнi
Суттевою перевагою системи SAP Business One е ро-зташування вае1 бiзнес-iнформацiï в одшй шформацй нiй базi, що дае можливють оперативного доступу до даних. ^м того, даний продукт мае можливють подальшо1 надбудови шших модулiв, а також адаптацп ведення бь знесу компанiï до галузевих та ïï iндивiдуальних потреб.
Програма SAP Business One працюе на платформi SAP HANA, що е дуже ефективною реляцмною базою даних класу NewSQL. Дана платформа забезпечуе збе-реження та обробку даних за допомогою технологи inmemory, що дае можпивiсть поколонкового збер^ання даних. Архiтектура такоï платформи уможливлюе швид-кiсну обробку транзакцiй, обробку складних аналiтичних запитiв у режимi реального часу, поеднуючи рiшення вь дповiдних задач у рамках едино1 платформи. Однак програма SAP Business One може функцюнувати i на плат-формi Microsoft SQL. Застосування системи SAP Business One на основi платформи SAP HANA дае можливють швидкого пошуку об'екпв системи з можливютю налаштування параметрiв такого пошуку. Також варто зауважити, що платформа SAP HANA дозволяе викори-стовувати конф^урацю дослЩжувано1 системи для мо-бiльних додаткiв та хмарних технолопй.
Попри велику низку наведених вище переваг система SAP Business One мае й недолги, як ютотно можуть вплинути на результат упровадження та використання цього продукту на вп"чизняних пщприемствах. Зокрема, одним iз найслабших мюць цiеï програми для вп"чизняних
значення iз прогнозованими тощо. У ^CT^i можна формувати сценари бюджетiв (песимiстичний, оптимютич-ний, оптимальний). Також у модулi Бюджет е можли-вiсть змши форм звiтiв, що не потребуе спе^альних те-хнiчних знань вщ користувачiв.
У SAP Business One присутн широкi аналiтичнi ш-струменти. Зокрема, у систему вмонтовано програму Crystal Reports, за допомогою яко1 можна будувати будь-як зв^и (як регламентован так i нерегламенто-ваш) iз декiлькох джерел, доступних системк Так, побу-дова регламентованоï фшансово1 звiтностi здшсню-еться у модулi Ф/нанси. Крiм того, варто зауважити що у цш системi е оп^я наявностi карти взаемовiдносин, яка вiзуалiзуе всi взаемозв'язки мiж уама первинними документами вiдповiдноï транзакци.
Порiвняно з iншими конфiгурацiями "SAP Business One" мае "дружшй" iнтерфейс. Зокрема, на робочому сюи програми за допомогою модуля Адм/н/стрування можна налаштувати робочий стт у CT^i Fiori, на якому за необхщност користувач може розмютити рiзнi об'екти, як представлено у табл. 2.
пщприемств е низька оперативнють оновлення шформа-цiйноï бази у зв'язку з постмними змiнами чинного законо-давства, що е досить важливим для ведення фшансового та податкового облку в Украïнi. Натомiсть, франчайзi для компанп 1С здмснюють постiйнi i швидк змiни, врахову-ючи ус новинки чинного законодавства Украши. ^м того, варто зауважити, що розробник модуля ведення бухгалтерского облку та складання фiнансовоï звiтностi для вь тчизняних пiдприемств компанiя BDO Украша не забезпе-чила повноï незалежностi модуля бухгалтерського облiку вщ додаткових прикладних програм. Зокрема, не повною мiрою автоматизовано облiк нарахування заробп"но1 плати (на 31.07.2018 р.). ^м того, корпоративне управлшня на малих та середнiх пщприемствах в Укра1ш не е на такому високому рiвнi, як у США та GC. Тому, на прак-тицi, велика кiлькiсть опцй якi у себе включае SAP Business One, не буде використовуватися на них, осктьки масштаби ведення бiзнесу е не суттевими для цього сегмента пщприемств. Ще одшею причиною цього е те, що в УкраМ придiляеться досить велика увага формальним аспектам, наприклад, складанню податково1 та фЫансо-во1 звiтностi, тому головним для вп"чизняних пiдприемств, е саме цi опцп програм. Натомiсть, планування запасiв у виробництв^ сервiсне обслуговування тощо не е тими оп-цiями, якими часто користуються украшсьга суб'екти гос-подарювання малого та середнього бiзнесу. Таким чином,
Таблиця 2. Po6o4i та аналiтичнi вiджети у ^creMi SAP Business One
Група вЩжелв Об'екти вiджетiв
Аналiтичнi вiджети 1нструментальн/ панел/ - представлен у виглядi рiзних графiкiв та дiаграм для вiдображення даних у ди-намiцi. Варто зауважити, що шструментальн nанелi можна зв'язати iз рiзними документами системи, наприклад, карткою бiзнес-партнера
Ключов/ показники ефективност/ (KPI) - необхщы для вщстеження ступеня досягнення цiлi. Зокрема, Тх можна зобразити у ви1г^ чисел, наприклад, значення очкуваного чистого доходу, прибутку, рентабельной nродажiв тощо. При цьому у цих фреймах можна змЫювати шрифт та колiр значень
Робочi вiджети К/льк/сть б/знес-об'ект/в - дае можливють на робочому CT^i вщобразити важливi для користувача об'екти системи. Наприклад, основних покупав, частка яких створюе бтьше 10 % прибутив комnанiï, чи основних nостачальникiв тощо
Мо( останн/ оновлення - вщображае останнi здiйсненi транзакцiï користувача системи
Пов/домлення та попередження - вщображае уа повщомлення та попередження, як надiсланi конкретному користувачу системи
Загальн/ функцТ- дозволяе створювати список транзакцш, якi будуть доступы користувачу за допомогою одного клку мишл
1нструментальн/ засоби - мютять вiзуалiзацiю усiх транзакцiй головних бiзнес-процесiв: продажу, прид-бання фЫансового процесу та уnравлiння запасами
Джерело: складено на основi [13].
для вiтчизняних пiдприeмств, особливо малих, е доцть-ним придбання виключно "бухгалтерськоТ програми", а не модуля ERP-системи.
Ще одним недолiком системи SAP Business One е вь дносно низька дистриб'юторська мережа оперативноТ пщтримки на територiТ УкраТни, яку забезпечуе BDO Ук-раТна (офiси в Киев^ Одесi, Днiпрi та Львову, оскiльки у компанiТ SAP техычна пiдтримка кiнцевому користувачу забезпечуеться через партнерiв, а не через офюи ком-панiТ. Крiм того, у компани заведено отримувати вiд ко-ристувачiв спецiальнi звiти. Якщо ц звiти не будуть надь слан в офiс, тодi споживач не отримае техпщтримки вiд партнера. Таким чином, у компани SAP наявний суворий формалiзм в обслуговуванш.
Недолгом цього продукту е його цша, попри ТТ вщно-сну дешевизну порiвняно з iншими iнформацiйними Ыо-земними продуктами класу ERP-систем. Компашя SAP та його партнер BDO УкраТна не виставляють офiцiйних прайав на впровадження системи SAP Business One на
пщприемств^ мотивуючи це тим, що кожен проект е шди-вiдуальним. Але, порiвняно з аналоговими програмами у цм нЫ, зауважимо, що вартiсть користувацькоТ лщензи, а також лiцензiТ на сам Ыформацмний продукт е досить високими. ^м того, щороку потрiбно платити певний вь дсоток вiд цЫи проекту за постiйну технiчну пщтримку (наприклад, компанiТ в Росiйськiй Федераци платять в середньому 6 % вартосл проекту). Враховуючи теперш-нм курс валют в УкраТнi, цЫа на продукт SAP Business One е досить високою для вл"чизняних пiдприемств малого та середнього бiзнесу.
Особливим питанням е процес упровадження системи SAP Business One на конкретному пщприемствк Зокрема, для цього партнери компани SAP використову-ють поетапний процес, для чого юнуе спе^альне програ-мне ршення SAP Accelerated Implementation Program (AIP), на основi якого весь процес складаеться з п'яти етатв, якi наведено у табл. 3.
Таблиця 3. Поетапне впровадження системи SAP Business One на ocHOBi AIP
№ Етап Д1|
1 Пiдготовчий етап • Узгодження ia групою збуту вибраного програмного рiшення, усiх вимог та ризиюв. • Формування плану реалiзацiТ проекту. • Проведення початковоТ зустрiчi з клiентом. • 1нсталяцп системи та ТТ демонстрацiя на об'ект клiента.
2 Створення концепту проекту • Збiр шформаци про бiзнес-процеси клiента. • Розробка процесу прийняття рiшень та виявлення будь-яких неточностей (аналiз розходжень мiж iндивiдуальними особливостями бiзнес-процесiв клiента та ршеннями SAP). • Створення концепци проекту.
3 Реалiзацiя проекту • Налаштування конфiгурацiТ. • 1мпорт даних iз попередньоТ системи. • Пщтвердження вiд клiента. • Тестування новоТ конфiгурацiТ та створення плану навчання персоналу шента.
4 Заключна пiдготовка • Навчання персоналу шента. • Резервне котювання даних. • Звiрка уах даних.
5 Експлуатацiя • Робота у системк • Технiчний супровiд партнером компани SAP
Джерело: складено на основi [15].
Варто зауважити, що з одного боку, процес упровадження системи е досить деталiзований, що зменшуе можливють недолiкiв у подальшш роботi iз системою. Однак з Ышого боку, для малих i середнiх пiдприемств е невигiдними досить довгий час та складнють процесу впровадження, що потребуе врахування Ыдивщуальних потреб пщприемства. Зокрема, аналогiчнi програми для ведення бухгалтерського облку можна впровадити на пщприемст^ у дектька разiв швидше. Це е також одним з головних мЫуав ^еТ системи.
Висновки та дискусiя. Система SAP Business One е ERP-системою, призначеною для управлiння малими та середыми пiдприемствами, якою користуються у 150 кра-Тнах свiту. BDO УкраТна е офщмним партнером SAP, який розробив локалiзацiю для УкраТни i впроваджуе ТТ на вт чизняний ринок iнформацiйних технологiй для ведення бь знесу. SAP Business One включае у себе не лльки авто-матизацiю головних бiзнес-процесiв, але й автоматизацiю бухгалтерського облку, бюджетування, складання рiзних регламентованих та аналл"ичних звiтiв, CRM-систему, сервiснi операци, електронний документооборот тощо.
У зв'язку з недавшм виходом на вл"чизняний ринок ця програма мае низку недолшв, якi зменшують ТТ конкуренты переваги, а саме: досить висока цша придбання, упровадження та техшчноТ пщтримки, обмежена дистри-
б'юторська мережа, специфiчнi умови техшчноТ пщтримки, певна недосконалють украТнськоТ локалiзацiТ для ведення бухгалтерського облку, складнють упровадження та використання. Ушверсальнють програми SAP Business One в управляй пщприемством е ТТ сильною стороною. Проте украТнськ малi та середн пiдприемства потребують бiльшою мiрою функцiонального та дешевого Ыформацмного продукту з ведення регламентова-ного фЫансового та податкового облiку. Таким чином, ^i модулi програми будуть використовуватися меншою мiрою у зв'язку з економiею коштiв суб'ектiв господарю-вання, складнiстю Тх упровадження та застосування для малого й середнього бiзнесу тощо.
Таким чином, для втизняних малих та середшх пщ-приемств компанiТ SAP та ТТ партнера в УкраТн BDO УкраТна доцтьно розробити або удосконалити модуль ведення бухгалтерського та податкового облку (особливо у частит автоматизаци облку заробiтноТ плати), пщви-щити можливiсть пришвидшення надання оновлень програми в частин змЫи вiтчизняного законодавства для ведення облку та складання звiтностi, розширити дис-триб'юторську мережу. Крiм того, компани е варто пере-глянути умови оргашзацмного впровадження власних продуктiв на територи УкраТни стосовно його подаль-шого спрощення для малого та середнього бiзнесу.
Список використаних джерел:
1. Дмитфв К. I. Дослщження шформацшних систем в управлшш пiдприeмством: досвщ та перспективи / К. I. Дмифв, Ю. Н. Шпак // Еко-номiчний вiсник НТУУ "КП1". - 2017. - № 14. - С. 231-239. URL : https://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.14.2017.108775
2. Марусей Т. В. Особливост програмного рiшення SAP Business One в управлшш сучасним пщприемством / Т. В. Марусей, Т. Л. Бшик // Економка та суспшьство. - 2018. - Випуск № 15. - С. 956-959.
3. Орлова Н.С. Впровадження шформацшних технологш у систему корпоративного управлшня / Н. С. Орлова, Л. Ю. Мохова // Вщкрите освпше е-середовище сучасного ушверситету. - 2017. - № 3. - С. 355-365.
4. Юрчук Н. П. 1нформацшш системи в управлшш дiяльнiстю пщп-риемства / Н. П. Юрчук // Агросвгт. - 2015. - № 19. - С. 53-58.
5. Derun I. A. Use of rantemporary information technologies in accounting of long-term assets in Ukraine / I. A. Derun // European Researcher. - 2012. - 12. - pp. 2141-2145.
6. Gargeya V. B. Success and failure factors of adopting SAP in ERP system implementation / V. B. Gargeya, C. Brady // Business Process Management Journal. - 2005. - 11(5). - pp. 501-516. URL : https://dx.doi.org/10.1108/14637150510619858
7. Wan J. Research on SAP business one implementation risk factors with interpretive structural model / J. Wan, J. Hou // Journal of Software Engineering and Applications. - 2012. - 5 (3). - pp. 147-155. URL : http://dx.doi.org/10.4236/jsea.2012.53022
8. Yohaness. Assessing ERP SAP implementation in the small and medium enterprises (SMEs) in Indonesia / Yohaness, W. Gunawan, R. B. Ikhsan // Journal of Physics: Conference Series. - 2018. - 1. -Vol. 978. - pp. 1-8. URL : https://dx.doi.org/10.1088/1742-6596/978/1Z012013
9. Xue Y. ERP implementation failures in China: Case studies with implications for ERP vendors / Y. Xue, H. Liang, W. R. Boulton and other // International Journal of Production Economics. - 2005. - 97(3). - pp. 279295. URL : https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2004.07.008
10. Färber F. SAP HANA database: data management for modern business applications / F. Färber, S. K. Cha, J. Primsch and other // ACM Sigmod Record. - 2012. - 40(4). - pp. 45-51. URL : https://dx.doi.org/ 10.1145/2094114.2094126
11. May, N. SAP HANA - The evolution of an in-memory DBMS from Pure OLAP processing towards mixed workloads / N. May, A. Böhm, W. Lehner // Datenbanksysteme für Business, Technologie und Web (BTW 2017). - 2017. - pp. 545-563.
12. Черников А. ERP - "Битва титанов 2017" [Електронний ресурс] Режим доступу : https://ko.com.ua/erp_bitva_titanov_2017_119484 (24.09ю2018 р.)
13. TB 1000 Logistics: SAP Business One, Version 9.2. - 2016. -Walldorf: Walldorf. - 634 p.
14. TB 1100 Accounting: SAP Business One, Version 9.2. - 2016. -Walldorf: Walldorf. - 328 p.
15. TB 1200 implementation and Support: SAP Business One, Version 9.2. - 2016. - Walldorf: Walldorf. - 474 p.
Received: 30/07/2018 1st Revision: 19/09/18 Accepted: 05/1 1/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Дерун, канд. экон. наук, ассист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ТЕХНИЧЕСКИЕ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ СИСТЕМЫ "SAP BUSINESS ONE"
НА ПРЕДПРИЯТИЯХ УКРАИНЫ
Исследованы технические возможности системы "SAP Business One" для ее использования на малых и средних предприятиях Украины. В частности, рассмотрено автоматизацию всех бизнес-процессов и основных модулей в данной системе. Определены основные технические, функциональные и организационные преимущества и недостатки применения программы "SAP Business One" для отечественных субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: CRM-системы; ERP-системы; MRP-системы; SAP Business One; SAP HANA.
I. Derun, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
TECHNICAL AND FUNCTIONAL OPPORTUNITIES OF SAP BUSINESS ONE USE
IN UKRAINIAN COMPANIES
The paper deals with the technical capabilities of SAP Business One for use in Ukrainian small and medium-sized enterprises (SMEs). In particular, the author considers automatization of all business processes and main modules in this system. The basic technical, functional and organizational advantages and disadvantages of using SAP Business One for domestic companies are determined. Keywords: CRM systems; ERP systems; MRP systems; SAP Business One; SAP HANA.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Dmytriv, K. I. & Shpak, Yu. 2017. Research information systems in enterprises management: experience and perspective. Economic Bulletin of NTUU "KPI", 14, pp.231-239. URL : https://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.14.2017.108775
2. Marusei, T. V. & Bilyk T. L. 2018. Features of the sap business one software solution in the management of a modern enterprise. Economy and Society, 15, pp.156-159.
3. Orlova, N. & Mokhova, lu. 2017. Introduction of information technologies in the system of corporate governance. Open Educational E-environment of Modern University, 3, pp. 355-365.
4. Yurchuk, N. 2015. Information systems in business management. Agrosvit, 19, 53-58.
5. Derun, I. A. 2012. Use of rantemporary information technologies in accounting of long-term assets in Ukraine. European Researcher, 12, pp.2141-2145.
6. Gargeya, V. B., & Brady, C. 2005. Success and failure factors of adopting SAP in ERP system implementation. Business Process Management Journal, 11(5), pp.501-516. URL : https://dx.doi.org/10.1108/14637150510619858
7. Wan, J., & Hou, J. 2012. Research on SAP business one implementation risk factors with interpretive structural model. Journal of Software Engineering and Applications, 5(03), pp.147-155. URL : http://dx.doi.org/10.4236/jsea.2012.53022
8. Yohaness, Gunawan, W., & Ikhsan, R. B. 2018. Assessing ERP SAP implementation in the small and medium enterprises (SMEs) in Indonesia. Journal of Physics: Conference Series, 1(978), pp.1-8. URL : https://dx.doi.org/10.1088/1742-6596/978/1Z012013
9. Xue, Y., Liang, H., Boulton, W. R., & Snyder, C. A. 2005. ERP implementation failures in China: Case studies with implications for ERP vendors. International journal of production economics, 97(3), pp.279-295. URL : https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2004.07.008
10. Färber, F., Cha, S. K., Primsch, J., Bornhövd, C., Sigg, S., & Lehner, W. 2012. SAP HANA database: data management for modern business applications. ACM Sigmod Record, 40(4), pp.45-51. URL : https://dx.doi.org/10.1145/2094114.2094126
11. May, N., Böhm, A., & Lehner, W. 2017. SAP HANA - The evolution of an in-memory DBMS from Pure OLAP processing towards mixed workloads. Datenbanksysteme für Business, Technologie und Web (BTW 2017), pp.545-563.
12. Chernikov A. 2017. ERP - 'bitva titanov 2017'. URL : https://ko.com.ua/erp_bitva_titanov_2017_119484
13. TB 1000 Logistics: SAP Business One, Version 9.2. 2016. Walldorf: Walldorf, 634 p.
14. TB 1100 Accounting: SAP Business One, Version 9.2. 2016. Walldorf: Walldorf, 328 p.
15. TB 1200 implementation and Support: SAP Business One, Version 9.2. 2016. Walldorf: Walldorf, 474 p.
