CC BY
76
УДК 658.589.A65
ШНОВAЩЙШ ACnEKTO IНФОРМAЦIЙНОГО ЗAБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГ1СТИЧНИХ СИСТЕМ БУДЮЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
B.B. Cмиpичинський, к.е.н., доцент Тeрноniлъсъкa фшя Свротйсъкого yrneepcumemy, Тeрноniлъ, y^arna
Л.М. Тимошенко, к.е.н., доцент Одeсъкий нaцiонaлъний nолimexнiчний yнiвeрсиmem, Odeca, yKparna
Сучасна виробнича дiяльнiсть пщпри-емств i логiстика характеризуются поя-вою нових форм оргашзаци бГзнесу, що заснованi на стратепчнш взаемодп пщ-приемств. Вирiшальна роль в пщвищенш рiвня i ефективностГ yправлiння пiдприемством в швести-цiйно-бyдiвельномy комплексi належить шнова-цiйнiй лопстищ. Iнновацiйна логiстика представ-ляе собою частину логiстики як науки i практики господарсько'1 дГяльностГ, направлено'1 на постшне удосконалення форм i методiв yправлiння потоко-вими процесами шляхом впровадження логютич-них новацiй в iснyючi системи yправлiння. Бурх-ливий розвиток шформацшних (IT) i 1нтернет-технологiй вiдкривае принципово новi можливост i джерела пiдвищення ефективностi управлшня бyдiвельними компанiями. Сьогоднi суб'екти пщ-приемницько'1 дiяльностi у бyдiвельномy комп-лексi будь-якого регiонy - вщ малих до великих — це неформальш кластернi об'еднання, взаемодiя яких для досягнення кшцево'1 мети - зведення об'еклв, реконструкщя, технiчне переозброення або модершзащя - неможлива без застосування новггшх технологш, iнновацiйних методiв комуш-кацп, органiзацГí i управлшня виробничими процесами. Одним гз методiв iнновацiйноï логГстики, що базуеться на принципах взаемодп, синхрошзацп основних бгзнес-процесгв i моделей планування та управлшня на основг единих шформацшних кана-лгв з постачальниками i клгентами в рамках едино'1 лопстично'1 системи в будгвельному комплексу е концепцгя ERP. Ïï дослгдження, розробка i розвиток сьогоднг е одшею Гз актуальних проблем формування функщональних логГстичних систем.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й
КонцепцГя АСУ господарською дГяльнГстю вивчаеться на теренах Украши з 60-х рокГв минулого столГття. Проте ГнновацГйнГ методи i моделГ ГнформацГйно'1 логГстики знайшли свое вщображення в дослГдженнях i наукових публь кацГях лише в останне десятилггтя. НайбГльш вГдо-мГ пращ таких закордонних вчених як Бауерсок-са Д.1., ЛГндерса М.Р., Джонсона Дж.С., КрГсто-фер М., зокрема росшських Гаджинського А.М., Зайцева G.I., Залманово'1 M.G., Ельяшевича П.А., Костоглодова Д.Д., Прокоф'ева В.А., Сергеева B.I., ХарГсово'1 Л.М. 1з вгтчизняних вчених проблемам ГнформацГйно*1 логГстики певна увага
Смиричинсъкий В.В., Тимошенко Л.М. 1нноеацшш аспекты тформацшного забезпечення логютичних систем буд1еелъного комплексу.
В стати розглянуто сутшсть шформацшних систем та можливють i необхщшсть ïx застосування в оргашзащях i пщприемствах буд1вельного комплексу кластерного типу, що спонукае буд1вельш оргашзаци до автоматизацп свое!' 6Í3HecoBo'í д1яльност1. Застосування шформацшних систем управлшня вщкривае hobí можливоси, яю можуть привести до радикально'1 змши кластерно'1 структури буд1вельного виробництва.
Ключоег слова: шновацшш технологи, ERP-система, CRM-система, лопстична система, шформацшш системи управлшня
Смиричинский В.В., Тимошенко Л.М. Инновационные аспекты информационного обеспечения логистических систем строительного комплекса.
В статье рассмотрено сущность информационных систем, возможность и необходимость их применения в организациях и предприятиях строительного комплекса кластерного типа, что побуждает строительные организации к автоматизации своей деловой деятельности. Применение информационных систем управления открывает новые возможности, которые могут привести к радикальному изменению кластерной структуры строительного производства.
Ключевые слова: инновационные технологии, ERP-система, CRM-система, логистическая система, информационные системы управления.
Smirichanski В.В., Timoshenko L.M Innovative aspects of the building complex logistics information management systems.
This article observes the substance of information systems and opportunity to use them by organizations and enterprises of building complex cluster type that encourages construction companies to automate their business activities. Using of information management systems opens new opportunities that may lead to radical change in the building system of construction industry.
Keywords: innovative technologies, ERP-system, CRM-system, logistic system, management information system
придшена у працях Григорак М.Ю., Крикавсько-го £.В., Ларiно! Р.Р., Посилкшо! О.В., Окланде-ра М.А., Чухрай Н.1.
Формування цiлей статт1
Метою статп е оцiнка перспектив розвитку iнформацiйних технологiй в будiвельному комплекс Украши та !х роль в розбудовi виробничого потенцiалу краши, що грунтуеться на шформаци та знаниях, а також визначеннi щентифшацп чин-ник1в впливу розвитку 1Т на результати дiяльностi будiвельних оргашзацш.
Основш результати досл1дження
Пожвавлення економiки спонукае будiвельнi компани до розширення застосування логiстики у свош виробничо-комерцшнш дiяльностi. В умовах ринково! економiки iстотно розширюеться як коло споживачiв науково-технiчно! шформаци, так i сам спектр шформаци за джерелами l! пошуку, тобто iнформацiя набувае багатофункцюнального характеру, що потребуе постiйного удосконалення методiв ll опрацювання, класифшаци та ефектив-ностi використання. У загальному виглядi шфор-мацiйне забезпечення управлшня iнновацiйними процесами в органiзацiях будiвельного комплексу можна подати за такою схемою:
— аналiз загально1 шновацшно1 ситуаци в будь вельному комплекс кра1ни;
— уточнення цiльових показнишв iнновацiйноl дiяльностi фiрм, компанiй будiвельного комплексу;
— формування перелiку проблем, яш необхвдно вирiшити компани для забезпечення шнова-цiйного розвитку;
— аналiз iнформацiйних можливостей компани для забезпечення виршення перелiку проблем;
— визначення додаткових проблем шформаци для забезпечення шльгових показник1в шнова-цшно! дiяльностi компани;
— пошук, систематизац1я, вiдбiр i класифiкацiя додаткових джерел науково-технiчно! шформа-
цИ;
— формування шформацшного банку технологiй будiвельно! компани;
— оцiнка прiоритетiв iнформацiйних технологш, що знаходяться в полi штереав д1яльност1 компани;
— оцiнка i вибiр iнновацiйноl стратеги компани зпдно з цiльовою моделлю.
Одним iз прiоритетних напрямк1в застосування методiв лопстично1 пiдтримки е комплексна iнформатизацiя бiзнесу. Вiдмовляючись ввд заста-рiлого програмного забезпечення, будiвельнi орга-шзаци схиляються на користь сучасних ERP-систем (Enterprise Resource Planning System -система планування ресурав пiдприемства), лока-лiзованих пiд особливостi будiвельно! галузь До недавнього часу можливiсть застосування ERP-систем в логiстичних системах оргашзацш будь вельного комплексу краши визивала сумнiви [1]. Проте сьогодш органiзацiя виробництва i застосо-вуваш технологи постiйно зазнають змiн i у ново-
му тисячолiтгi спостериаеться сталий picT використання спецiалiзованих iнформацiйних техноло-гiй для будiвельних органiзацiй.
Будiвельна галузь традицiйно вщстае за штен-сивнiстю впровадження систем штеграци (клас-терних об'еднань) ввд iнших галузей народного господарства, що природно гальмуе формування конкурентних переваг в окремих пвдприемствах комплексу. Одна з основних причин - специфша будiвельного сектору, що пов'язана з особливос-тями фшансово-господарсько! дiяльностi будь вельних фiрм, компанiй. Будiвельна iндустрiя характеризуеться складною схемою взаемовщно-син велико! шлькосл контрагентiв, учасникiв будiвельного процесу - iнвесторiв, замовник1в, тдряднишв, виробник1в будматерiалiв, субшдряд-ник1в, постачальнишв, аутсорсерiв i т.д. Подiбна ситуашя стала причиною розповсюдження локально! комп'ютеризаци, коли автоматизацй' пiдлягае тiльки окремi бiзнес-процеси. Вiдмiнною рисою будiвельно! галузi е наявнiсть суттево! специфiки бухгалтерського облшу, а також особ-ливосп виробничого циклу, для якого, як правило, характерна значна кшьшсть проекпв, що одно-часно знаходяться на рiзних стадiях реалiзацп. Непростою е i специфiка руху логiстичних мате-рiальних i фiнансових потоков, зв'язаних iз заку-пiвлями матерiалiв i обладнання, наймом робочо! сили, перемщенням робiтникiв з одного об'екту будiвництва на iнший, i зв'язанi з цим особливосп вiдображення в облшу логiстичних затрат на будiвництво. Природно, ва перерахованi особли-востi диктують сво! специфiчнi вимоги до ERP-систем.
Застосування ERP-систем в будiвництвi за класичним визначенням утруднено через трива-лiсть виробничого циклу. Кожна ERP-система направлена на регулярний характер вщтворення з чiтко визначеною системою обл^ i прогнозiв, проте у будiвництвi не завжди вдаеться досягнути потрiбного рiвня визначеностi. Також повна автоматизашя процесiв управлiння (фiнансового, документарного i матерiального) вимагае значних матерiальних затрат, чого багато будiвельних компанiй в кризу не можуть собi дозволити. На сьогодшшнш день на ринку 1Т-технологш представлено значну к1льк1сть рiзних ERP-рiшень, зорiентованих на будiвельну галузь.
ERP - це штегрована система на базi 1Т для управлшня внутрштми i зовнiшнiми ресурсами будiвельно! органiзацi! [3]. Мета системи -сприяння потокам iнформацi! мiж вама вироб-ничими пiдроздiлами (бiзнес-функцiями) всереди-н1 органiзацi! i iнформацiйна падтримка зв'язк1в з iншими пвдприемствами будiвельного комплексу i постачальниками. Побудована, як правило, на централiзованiй базi даних, ERP-система формуе стандартизований единий шформацшний простiр компани, фiрми з можливютю iнтеграцi! iнших програмних продуктiв.
В основi ERP лежить принцип створення единого сховища даних, що мютить усю дiлову iнформацiю, накопичену будiвельною оргашза-
цieю в пpoцесi ведення бiзнесoвиx oпеpaцiй ia зaкyпiвлi сиpoвини, бyдiвельниx мaтеpiaлiв, транс-пopтниx i iншиx шслуг, opенди бyдiвельнoï теxнi-ки, включаючи фiнaнсoвy iнфopмaцiю, дaнi, пoв'язaнi з виpoбництвoм, yпpaвлiнням першна-лoм, та будь-яш iншi вiдoмoстi. Це усувас неoбxiднiсть передавання дaниx ввд системи д<э системи. Окpiм тoгo, будь-яка частина iнфopмaцiï, якoю вoлoдie бyдiвельнa opгaнiзaцiя, ста£ oднoчaснo дoстyпнoю для всix poбiтникiв, щс нaдiленi вщшввдними пoвнoвaженнями. Кoнцеп-цiя ERP стала вiдoмoю в бyдiвельнiй сфеpi [2], oскiльки планування pесypсiв дoзвoдяe ^opora™ час введення гoтoвиx бyдiвельниx oб'eктiв, зни-зити piвень тoвapнo-мaтеpiaльниx запаав, а тaкoж пoкpaщити звopoтнiй зв'язoк зi спoживaчем при oднoчaснoмy скopoченнi aдмiнiстpaтивнoгo апара-ту. Стандарт ERP дoзвoляe oб'eднaти всi ресурси фipми з метoю ïx взaeмoзaмiни та екoнoмнoгo витрачання.
Бiльшiсть сyчaсниx ERP-систем пoбyдoвaнi за мoдyльним пpинципoм, щo дae зaмoвникy мoж-ливiсть вибopy i впpoвaджения лише тиx мoделей, як1 йoмy дiйснo неoбxiднi. Мoдyлi piзниx ERP-систем мoжyть вiдpiзнятися як за нaзвoю, так i за змютом. Тим не менш e деякий нaбip фyнкцiй, який мoже вважатися типoвим для пpoгpaмниx пpoдyктiв класу ERP для бyдiвельниx opгaиiзaцiй. Такими фyнкцiями e:
— ведення бyдiвельниx i теxнoлoгiчниx специ-фiкaцiй;
— yпpaвдiння пoпитoм i фopмyвaння плaнiв пpoдaж, пoстaвoк i виpoбництвa;
— планування пoтpеб в бyдiвельниx мaтеpiaлax;
— управлшня запасами i закушвельшю дiяльнiс-тю;
— планування виpoбничиx пoтyжиoстей;
— фiнaнсoвi функци;
— пpoведення пpoектнoгo aнaлiзy;
— aвтoмaтизaцiя i iнтегpaцiя пpoцесy складання i yзгoдження пpoектнo-кoштopиснoï дoкyмен-тaцiï (ПКД);
— пpoведення aнaлiзy ринку сиpoвини i бyдiвель-ниx мaтеpiaлiв;
— залучення пoстaчaльникiв бyдiвельниx мaтеpia-лiв в пpoцес poзpoбки ПКД. Виpoбничo-лoгiстичнi пpoцеси зазнають
пoстiйниx змiн. Це пpизвoдить дo шяви нoвиx кoнцепцiй opгaнiзaцiï i управлшня бyдiвельним виpoбництвoм i лoгiстикoю, щo aдеквaтнi piвню poзвиткy pинкoвиx вщшсин. Вiдбyвся пеpеxiд в1д ненaсиченoгo «ринку виpoбникa» дo нaсиченoгс «ринку сшживача». В pезyльтaтi чoгo сутгеву poль стали вiдiгpaвaти вимoги дo ятосп тoвapiв. Пiдвищення якoстi пoтягнyлo за сoбoю шдивь дyaлiзaцiю вимoг клсш^в, щo пpизвелo дo poз-витку opieнтoвaнoï на кдieнтa фiлoсoфiï ведення бiзнесy. Це пpизвелo дo шяви кoнцепцiï CRM (Customer Relations Management) - системи yпpaвлiння взaeмoдieю з мсними. CRM-система
— кopпopaтивнa iнфopмaцiйнa система, щс призначена для автоматизаци CRM-стpaтегiï том-
пани, зокрема, для шдвищення рiвня продаж, оптимiзацil маркетингу i покращення обслуго-вування ктентпв шляхом збереження шформаци про кшенттв (контрагентiв) i гстори взаемоввд-носин з ними, встановлення i покращення бiзнес-процедур та послiдуючого аналiзу результатiв.
Фундаментальне обмеження систем ERP полягае в тому, що вони автоматизують лише внутршню дiяльнiсть будiвельноl компанп. Лопч-ним етапом розвитку систем планування i оргаш-заци будiвельного виробництва стало залучення покупця в саму систему, що призвело до штеграцп ERP i CRM систем. Так з'явився новий стандарт в управлшш - CSRP (Customer Synchronized Resource Planning - планування ресурав, синхрошзоване з покупцем). CSRP включив в себе повний цикл вщ проектування майбутнього об'ек-та, з врахуванням вимог замовника, до гарантш-ного i сервiсного обслуговування пiсля введення об'екта в дш. Основна суть концепцп CSRP полягае в тому, щоб штегрувати замовника (ктента, покупця - члена неформального кластера) в систему управлiння компашею. Тобто не вiддiл реалiзацil (збуту, продаж), а сам замовник розта-шовуе замовлення - вiдповiдно сам несе вщ-повiдальнiсть за його правильнють, сам може вiдслiдковувати строки поставок, виробництва i т.д. При цьому компанiя може дуже чггко вiдслiдковувати тенденцil попиту. CSRP - це перша бiзнес методологiя, яка штегруе дiяльнiсть компанИ, орiентовану на замовника (покупця), в центр системи управлшня бiзнесом.
На погляд С. Калашшкова i У. Ефендiева [2], застосування CSRP в логiстичних системах будь вельного виробництва приведе до зниження виробничих витрат, за рахунок виключення робiт, як1 не привносять вклад в загальну кориснiсть готового будiвельного об'екту. Процедура вияв-лення потреб i очiкувань споживачiв, через посередництво яко! вiдбуваеться обробка запипв, визначае кiнцевi вимоги до об'екта. Це дозволяе комплексно описати предметну область проекту, створюючи основу для оргашзацп управлшня ним в подальшому. Такий п1дх1д передбачае командну роботу вах пiдроздiлiв будiвельноl компанil, створення покроково! моделi задоволення потреб ктента на всiх стадiях вiд проектування до здач1 об'екта в експлуатацш.
Звичайнi ERP-системи орiентованi на шдвищення гнучкосп, прозоростi, продуктивност1 i ефективносп внутрiкорпоративних бiзнес-проце-сiв. Хоча ш системи дозволили значно удоскона-лити обробку замовлень, !х можливостей недос-татньо для управлiння складними бiзнес-проце-сами, що охоплюють дек1лька шдприемств, орга-нiзацiй, партнерiв в ланцюгу поставок, зокрема всерединi кластерного об'еднання. Для вирiшення цього завдання необхщно створити засновану на iдеологil стльно! роботи «екосистему», яка б тдштовхувала цiнних клiентiв i зацiкавлених оаб до бiзнесових в1дносин один з одним. Таку систему назвали ERP II (Enterprise Resource and Relationship Processing - управлшня внутршшми
peсypсaми i зовшшшми зв'язкaми) - бiзнeс-стpa-тeгiя i нaбip додaткiв, яш оpieнтовaнi нa особли-востi конкpeтноï гaлyзi i щдвищують цiннiсть компaнiï для клieнтiв тa влaсникiв зa paxyнок пiдтpимки i оптимiзaцiï опepaтивниx i фiнaнсовиx пpоцeсiв спiльноï pоботи як всepeдинi, тaк i м1ж пiдпpиeмствaми.
Зaстосyвaння ERP II-системи пepeдбaчae peaлiзaцiю стpaтeгiï «iнфоpмaдiйноï пpозоpостi», яга пepeдбaчae достaвкy точно1 iнфоpмaцiï в установлений чaс i зa оптимaльними кaнaлaми зв'язку. Нaпpиклaд, викоpистовyючи VTM-функцп (Vendor Inventory Management), вiддiл лопстики може щдключитися чepeз Iнтepнeт до ERP-модуля постaчaльникa i довiдaтись ^о к1льк1сть нeобxiд-ниx бyдiвeльниx мaтepiaлiв. Oкpiм того, зaмовник може пepeвipити стaн об'eктa, yвiйшовши в ERP-систему комшии чepeз зaxищeний Web-iнтepфeйс i дiзнaтися, нa як1й стади виконaння пepeбyвae об'eкт, стaн договоpy i будь-яку iншy iнфоpмaцiю. 1ншими словaми, ERP II - це конкypeнтнa стpaтe-гiя iнтeгpaцiï цeнтpaлiзовaноï бaзовоï ERP-системи з вyзькоспeцiaлiзовaними piшeннями, тaкими, як CRM i SCM (Supply Chain Management - ^стеми y^aMmra лaнцюгaми постaвок, що ^из^чеи для aвтомaтизaцiï i yпpaвлiння всiмa eтaпaми мaтepiaльно-тexнiчного зaбeзпeчeння фipми i для кон^олю всього товapоpyxy в бyдiвeльнiй оpгaнiзaцiï).
B peзyльтaтi вивчення лiтepaтypниx джepeл тa пepiодичниx гауковт видaнь aвтоpи пpийшли до висновку, що можнa зaпpопонyвaти нижче гаведе-нi основнi пpогpaмнi пpодyкти, яш e нa pинкy i можуть бути peкомeндовaнi до впpовaджeння в бyдiвeльнiй гaлyзi з метою шдвищення ефектив-ностi yпpaвлiння виpобничою дiяльнiстю тa опти-мiзaцiï викоpистaння нaявниx фiнaнсовиx i мaтepi-aльниx peсypсiв.
Cистeмою, якa ствоpeнa бeзпосepeдньо для бyдiвeльноï гaлyзi, e «1С: Пiдpяднuк бyдiвнuцmвa 3.0. Уnpaвлiння бyдiвeлънuм вupoбнuцmвoм». Функцюгальш можливосп дaноï системи ^rora-чeнi для склaдaння кaлeндapниx плaнiв бyдiв-ництвa i контpолю зa виконaнням pобiт. Експлу-aтaцiя системи пepeдбaчeнa y виpобничо-тexнiч-ниx пiдpоздiлax i бeзпосepeдньо нa бyдiвeльниx об^гат. Cистeмa дозволяe виконyвaти обмiн дaними з пpогpaмaми склaдaння коштоpисiв, a також з тaкими систeмaми, як «1C:Пiдpядник бyдiвництвa 4.0. Упpaвлiння фiнaнсaми» i «1C:Зapплaтa i Упpaвлiння пepсонaлом 8». Cфоpмовaнi кaлeндapнi плaни можуть бути iнтeгpовaнi з пpогpaмaми MS Project i MS Excel, тсля чого вкaзaнi фaйли можуть бути пepeдaнi yповновaжeним пpaцiвникaм для викотання aбо pозглядy i узгодження. Пepeвaгaми piшeнь «1C» e чaс iнтeгpaцiï системи в дiяльнiсть пiдпpиeмствa. Tpивaлiсть впpовaджeння вyзькоспeцiaлiзовaниx piшeнь aбо о^емт модyлiв склaдae 3-4 мюящ, для комплексного пpоeктy - вiд 6-7 мюящв (для вeликиx компaнiй i xолдинговиx стpyктyp тepмiн впpовaджeння може склaдaти до pокy i бшьше).
Система управлтня «ПАРУС» придатна для автоматизацп основних напрямiв фшансово-господарсько1 дiяльностi будiвельноl компанп. Стосовно специфши будiвельноl галузi система дозволяе вирiшувати задачi формування вироб-ничих плашв, планування потреб у сировиш, матерiалах, комплектуючих, обладнаннi, робочiй силi, оперативному управлшш будiвельним виробництвом i веденш облiку, а також викону-вати багатофакторний аналiз логiстичних затрат в розрiзi дек1лькох проектiв, що дозволяе врахувати i виокремити прибутковiсть кожного проекту.
Принципу модульносп притримуеться i ERP-система «КОМПАС», що дозволяе проводити процес автоматизацй' управлiння поетапно з врахуванням можливостей i бажань замовника. Щкавою особливiстю ERP-системи «КОМПАС», на думку авторiв, е наявшсть базово! шдсистеми «Документообн-», що е платформою для вах модулiв ERP-системи. Вбудоваш механiзми штеграци дозволили пiдсистемi «Управлшня виробництвом» працювати з системою автомати-зованого проектування i тдготовки даних, що надзвичайно актуально для будiвельних органь зацiй. Функцiонал системи, поряд зi стандартними функцiями управлшня виробництвом, дозволяе вести точний облш незавершеного виробництва, що важливо для тдприемств будiвельноl галузi.
Ще одне ршення - це «Управлiння девелоперскими проектами в капiтальному будiвниц-твi» на базi SAP ERP, що призначене для компанiй будiвельноl галузi. Дане рiшення дозволяе компа-нiям зменшити ризики непередбачуваних ситуа-ц1й, знизити строки реалiзацil проекпв i затрати за рахунок яшсного планування, контролю руху фiнансових i матерiальних ресурсiв. Важливо, що це ршення може бути iнтегровано з дшчими в компанй' системами планування, спецiалiзованими програмами по роботi з проектною i кошторисною документацiею, з геошформацшними системами. Система складаеться iз наступних модулiв: Управ-лiння проектами, управлшня матерiальними потоками, управлшня нерухомютю, планування i бюджетування, бухгалтерський i управлiнський облiк затрат i виручки, управлiння архивом документацй', документообт
Ведучи мову про застосування ERP-системи в оргашзащях будiвельного комплексу, необхвдно зупинитися на цiнi питання. Якщо приводити приклади оцiнки проектiв в крупних будiвельних компанiях на платформi «1С:Пiдприемство», цiна власне програмного забезпечення може складати вiд 400-800 грн. до 40-80 тис. грн. i бiльше. Вартiсть консалтингових робiт з впровадження може складати в1д 4 до 400 тис. грн. i бшьше. Оцшка комплексних проектiв для крупних холдингових i територiально розподшьчих (логiс-тичних центрiв) структур часто доходить до 4 млн. грн., аналопчш захщш системи будуть дорожчi в п'ять - десять разiв i бiльше.
Приступаючи до вибору системи для ком-плексно1 iнформатизацil бiзнес-процесiв будiвель-
но! компанй, на наш погляд, бажано притриму-ватися наступних методик вибору:
1) Визначення для автоматизацп ключових бiзнес процеав компанй, ефект ввд ошгашзацп яких можна прорахувати (в iдеалi у вигляд1 показник1в ефективностi проекту).
2) Наявнють власних ресурсiв для управлш-ня проектом i постановки задач. Позитивний результат проекту може бути пльки при наявносп грамотно! стльно! команди замовника i виконавця (тдрядника).
3) Функцiональнiсть системи - ввдповщшсть функцiональних можливостей вимогам конкретного будiвельного пвдприемства (компанй', оргаш-зацп).
4) Фактор виробника - чи готовий виробник системи забезпечити l! як1сну падтримку на про-тязi життевого циклу системи, а також наявнють можливостi з представления своечасного оновлен-ня i вщдаленого консультування користувачiв.
Вибiр оргаиiзацi! - штегратора, яка буде впроваджувати систему на щдприемстш. Тут з вимогами, аналопчними до виробника системи, слщ вияснити важливий момент - чи мае дана оргашзащя досвiд впровадження подiбних систем на пiдприемствах будiвельного сектору, а також наявнiсть у штат спецiалiстiв зi знанням специ-фiки управлiния будiвництвом. Основним показ-ником е наявнiсть успiшних впроваджень дано! системи на iнших тдприемствах галузi [7].
Вiдповiдно проведеному огляду росiйського ринку ERP-систем в 2010 р. компашею DSS Consulting, питома вага впроваджень подiбних систем в будiвельнiй галузi складала 8% в загальному обсязi впроваджень [4]. В Укра!ш впровадження таких систем не перевищуе 5%. На наш погляд, основна проблема тако! мало! шлькосл впроваджень ERP-систем на тдпри-емствах будiвельного комплексу полягае в тому, що бiльшiсть укра!нських будiвельних компанш ще не готовi до нових управлшських технологiй. Конкурентну ситуацш в будiвництвi не можна в повнш мiрi назвати ринковою, через що ввдсутшм е стимул компанiй до шдвищення ефективност
управлiния i прозоросп бiзнесу. Уже зараз банки пред'являють бiльш жорстк1 вимоги до «прозо-росп» бiзнесу, видаючи кредити будiвельним ком-панiям. Вiд цього залежать не пльки умови видач1 кредиту, але й вiдсотковi ставки. Осшльки позич-ковi засоби складають основу фшансування будiв-ництва, це може заставити будiвельнi компанй переглянути сво! позици щодо впровадження ERP-систем.
Висновки
Для досягнення високо! рентабельностi i конкурентних переваг в майбутньому необхщна стратегiя постiйного удосконалення i стльного використання автоматизованих процесiв. Основна мгая рiзних модифiкацiй ERP-систем, зокрема ERP II - штегращя бiзнес-процесiв, що функцю-нально перетинаються, таких, як продаж^ маркетинг i обслуговування клiентiв, i орiентацiя на шдвищення щнносп клiентiв шляхом покращення якостi обслуговування. Цiе! мети можна досяг-нути, систематично використовуючи В1 - методи (business intelligence) обробки неструктурованих знань, отриманих вiд партнерiв або шляхом ана-лiзу i iнтерпретацi! дискретних даних, зiбраних при допомозi аналiтичних CRM - шструменпв.
Застосування ERP II - систем в будiвельному комплексi е ядром так званих вiртуальних п1дприемств. Шд вiртуальним пвдприемством ми розумiемо ввдкриту бiзнес-структуру, що заснова-на на формуванш единого iнформацiйного простору з метою стльного використання сво!х техноло-гiчних ресурсiв для реалiзацi! всiх етапiв робiт iз будiвництва об'екта вiд джерела початково! сиро-вини до здачi його в експлуатацш. Основний економiчний потенцiал вiртуального пвдприемства з точки зору оргашзацп виробництва i шновацш-но! лопстики закладений в як1сно нових можли-востях управлiния логiстичними системами будь вельного виробництва i процесах створення вар-тостi на основi концентрацп велико! кiлькостi ре-сурсiв в единш базi, що дозволяе швидко реагу-вати на ринковi змши i коливання.
Список лiтератури:
1. Андибур А.П. Особливостi шформацшного забезпечення управлiння iнновацiйними процесами / А.П. Андибур // Вюник НУ «Львiвська полтгехшка» «Проблеми економiки та управлшня», №579. - Львiв: Вид-во НУ «ЛП», 2007. - с.335.
2. Калашников С. Информационные системы управления в логистических системах строительного комплекса / С. Калашников, У. Эфендиев // Риск, №2 - М.: ОАО «ИТКОР». -2011. - с. 112-115.
3. Питекин С.В. Точно вовремя для России. Практика применения ERP-систем / С.В. Питеркин // - М.: 2006. с.287.
4. Эфендиев У. Особенности ипользования современных ERP-систем в строительстве / У. Эфендиев, С.А. Есенина // - Риск. - М.: ОАО «ИТКОР». - 2011. - с. 543-546.
5. Яворський М.С. Оргашзащя шформацшно! пвдтримки науково-шновацшно! дiяльностi на базi регiональних центрiв науково-технiчноi i економiчноi iнформацii / М.С. Яворський // Науково-техшчна iнформацiя. - 2000. - № 4. - С. 7-9.
6. Обухов И.А. Автоматизация систем управления предприятиями стандарта ERP-MRP11 / И.А. Обухов, Б.Н. Гайфулин // - М.: Интерфейс-пресс, 2004. - с.421.
Надано до редакцп 12.02.2012 В.В. Смиричинський/ B.B Smirichanski
Л.М. Тимошенко/ L.M Timoshenko
lmt0902@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
1нновацтт аспекти тформацтного забезпечення логютичних систем будiвельного комплексу. [Електронний ресурс]/ В.В. Смиричинський, Л.М. Тимошенко //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 169-174. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n1.html
