CC BY
96
УДК 65.011.56:658.5.011
ОСНОВН1 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОМИСЛОВОГО
п1дприемствА
£.А. Бельтюков, д.е.н., професор Г.1. Задорожко
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша
Бельтюков С.А., Задорожко Г.1. Основы шляхи вдосконалення системи iнформацшного забезпе-чення конкурентоспроможностi промислового тдприемства.
У статп визначеш та систематизоваш шляхи вдосконалення системи шформацшного забез-печення. Визначенi основнi напрямки розвитку iнформацiйного забезпечення в контексп впливу на конкурентоспроможнiсть промислового тдприемства.
Ключовi слова: шформацшне забезпечення, система, конкурентоспроможшсть, промислове пiдприемство
Бельтюков Е.А., Задорожко Г.И. Основные пути усовершенствования системы информационного обеспечения конкурентоспособности промышленного предприятия.
В статье определены и систематизированы пути усовершенствования системы информационного обеспечения. Определены основные направления развития информационного обеспечения в контексте влияния на конкурентоспособность промышленного предприятия.
Ключевые слова: информационное обеспечение, система, конкурентоспособность, промышленное предприятие
Beltyukov E.A., Zadorozhko G.I. The main ways of improving the information system competitiveness of industrial enterprises.
The paper identified and systematized ways to improve the information system. The basic directions of development of information management in the context of the impact on the competitiveness of the industrial enterprise.
Keywords: information provision, the system, competitiveness, industrial enterprise
Господарська дiяльнiсть тдприемства передбачае ïï роздшення на певний набiр функцш постачання, виробництво, збут i так далг У свою чергу m набори можуть бути роздшеш на бшьш дабш, деталiзованi функ-цд. Кожна з функцш реалiзуеться певним струк-турним шдроздшом пiдприемства або окремим виконавцем.
Велика частина реальних робочих процеав на шдприемсга включае безлiч функцш, тобто потребуе спiльноï роботи дешлькох пiдроздiлiв. Проте у функцiонально орiентованих структурах управлiння обмiн iнформацiею мiж рiзними тд-роздiлами сильно ускладнюеться. Це приводить до великих накладних витрат i невиправдано трива-лих термшах прийняття управлiнських рiшень, що не може не позначитися на конкурентоспромож-носп пiдприемства [1]. Проте, системи управлш-ня, що виросли з систем виробничого планування перiоду СРСР до теперiшнього часу пропонують споживачу функцiональну автоматизацiю вироб-ничих процесiв.
Анaлiз останшх дослвджень i публiкацiй
Управлiнськiй дiяльностi тдприемства, шфор-мацiйним технологiям в управлшш присвяченi роботи G. Шуремова, О. Бородулша, Ю. Л^нцо-ва, Д. Чистова, В. Романова. Базовi принципи впливу iнформацiйного забезпечення на конкурентоспроможшсть пiдприемства розглядаються в роботах С. Светунькова. Вдосконаленню бiзнес-процеав ляхом впровадження iнформацiйних систем присвячеш роботи Д. Докучаева та М. Каме-новоï. Проблемам вибору iнформацiйноï системи для пiдприемства присвячеш роботи Л. Годзи-ковського.
Biipiiiiciiiiu мевир1шеми\ paiiiiiie части загальноТ проблеми
Науково-техшчний прогрес та розвиток ринко-вих вщносин ставлять перед керiвництвом промислових пiдприемств питання доцiльностi впровадження та використання iнформацiйних засобiв для тдвищення власно1' конкурентоспро-можностi. Оскiльки шформацшне забезпечення практично вщсутне, або присутне лише на функ-цiональному рiвнi на багатьох пiдприемствах, то постае питання визначення шляхiв та напрямшв
вдосконалення iнформацiйного забезпечення шд-приемства та пiдвищення його конкурентоспро-можностi за рахунок цього.
Метою статп е розгляд та систематизашя най-важливiших напрямiв вдосконалення системи шформацшного забезпечення пiдприемства, як забезпечують пiдвищення конкурентоспромож-ностi продукцп та пiдприемства в цiлому.
Основний матерiал
Нiкому не треба доводити сьогодш вирiшаль-ний вплив стану промислового виробництва Укра!ни та и промислових пiдприемств на стан вичизняно! економiки. Абсолютно очевидна роль промислового виробництва - як головного шстру-менту формування економiчних результатiв дiяль-ностi суспiльства на всiх його рiвнях, починаючи з макрорiвня. Проте дотепер залишаеться в тiнi величезна, у багатьох випадках вирiшальна роль шформацшних технологiй - як шструменту опти-мiзацi! дiяльностi промислового шдприемства [2].
В умовах функцюнально! структурно! оргашзаци системи управлiння при створенш шформа-цшно! системи управлшня пiдприемством (1СУП) упор робиться на автоматизацп окремих функцiй. Це значно спрощуе задачу розгортання комп'ю-терних систем, але не дае очшуваних результапв при !х подальшiй експлуатацп. При функцюналь-но орiентованiй оргашзаци управлiння на кожному етат проекту автоматизацп вiдбуваеться поступове нарощування системи додатковими модулями, яш розширюють И функцiонал. Для реалiзацi! такого пiдходу, як правило, не потрiбен погляд на систему як на едине цше. [1]. В результата на пiдприемствi виникае дисбаланс мiж окремими елементами системи управлшня. Наприклад, може бути автоматизована i реалiзо-вана на високому техшчному рiвнi система шд-готовки i створення конструкторсько! i техно-лопчно! документаци, в той же час шформацшна база конструкторських i технолопчних розробок пiдприемства може бути реалiзована на тради-цiйному принципi. Можуть не бути зв'язанi мiж собою тдсистеми збуту i фiнансiв, внаслщок чого iнформацiя про стан замовлень споживачiв i iнформацiя про оплату замовлень не зiбрана централiзована, що не дозволяе виробити едино! стратеги по вщношенню до споживача.
Створена як сукупшсть слабо зв'язаних авто-матизованих робiтникiв мiсць 1СУП дозволяе полшшити яшсть виконання окремих функцш, але не може дати ютотного ефекту для загального пiдвищення ефективносп управлiння i нерiдко приводить до прямо протилежного результату через те, що до оргашзацшних проблем взаемодп додаються чисто технологiчнi проблеми обмiну даними мiж окремими пiдроздiлами [1].
Немае сумнiвiв, що виробнича ефектившсть може дати короткострокову вигоду, але в довго-строковому перiодi, виробничi методи i технологi! можуть бути повторенi, та й конкурентами також. Швидкоплинне полшшення виробництва, широке
розповсюдження технологiй i кращо! практики органiзацi! бiзнесу роблять технолопчну перевагу тимчасовою. Динамiка конкуренцп змiнилася. Виробнича ефективнiсть бiльше не визначае устх на ринку. Яшсть досягнута, а конкуренти продов-жують знижувати цiни. Цiнова перевага зникае. Щоб конкурувати в майбутньому, виробнича ефектившсть все ще буде потрiбна, але цього буде явно не достатньо. Мета залишаеться колишньою: привертати i зберiгати покупцiв. Критерiй вибору змшився. Цiна i як1сть не визначають вибiр. Покупцi хочуть бшьшого. Вони шукають товари, як1 задовольняють специфiчному набору вимог. Покупцi хочуть яшсних продуктiв з низькою варпстю, як1 задовольняють !х особливi переваги в конкретний час. Новi переваги вимагають нових рiшень. Складне завдання для виробник1в цього десятирiччя полягае в тому, щоб з прибутком для себе надати широкий вибiр товарiв, як1 зможуть змiнюватися також швидко, як i переваги покупшв [3]. Щоб успiшно конкурувати, виробники повин-нi розвивати бiзнес, фокусуючись не на тому «як» виробляти, а на тому «що» виробляти i «як^» це купуватиметься. Тобто виробнича система змiнюе фокус докладання зусиль: вiд потреб виробництва до потреб ринку.
Процесно-орiентована модель управлшня роз-глядае функцiонування пiдприемства не з погляду реалiзацi! окремих функцш, а з позицш виконання цшсних процесiв, спрямованих на досягнення конкретних цшей, тобто з погляду реалiзацi! процедур функцiонування. Так, наприклад, процес виконання замовлення покупця вимагае виконан-ня послiдовностi дiй по плануванню виробничого процесу, видiлення певних виробничих ресурсiв, закупiвлi необхiдних матерiалiв i комплектуючих, виробництва передбачено! замовленням продукцi!, вiдвантаження товару i отримання оплати. В цьому процесi бере участь дешлька пiдроздiлiв, як1 повинш координувати свою роботу [1].
У умовах автоматизаци, орiентовано! на функ-цiональну структуру управлiння, автоматизованi робочi мiсця фахiвцiв рiзних пiдроздiлiв часто виявляються слабо iнтегрованими i шформацшш зв'язки пiдроздiлiв не зазнають яшсних змш Саме тому автоматизацiя управлшня часто не приносить очшуваних результапв. Тому в сучасних умовах найбшьший ефект вiд автоматизацi! дося-гаеться при переходi до процесно-орiентовано! моделi управлiння, при як1й дiяльнiсть пiдпри-емства представляеться як сукупшсть бiзнес-процесiв. [1]
Бiзнес-процес - це впорядкована в часi сукупшсть взаемозв'язаних робгг, спрямованих на отримання певного результату [4], а також ушкальш методи, вживаш оргашзашями для координацi! i оргашзаци дiяльностi, iнформацi! i знань в процеа виробництва товарiв i послуг [5]. З одного боку, бiзнес-процеси е конкретними технологiчними процесами, що використовують сировину, мате-рiалами i iнформацiйними активами компанi!. З другого боку, бiзнес процеси - це способи, за
допомогою яких органiзацiя координуе свою дiяльнiсть, iнформацiйнi потоки, а також методи управлшня, як1 застосовують головнi менеджери фiрми [5]. Тобто тд бiзнес-процесом може роз-глядатися технологiя або механiзм функцiонуван-ня будь-якого керованого процесу.
1нформацшш системи повиннi сприяти тдпри-емствам в пiдвищеннi ефективностi окремих еле-ментiв бiзнес-процесiв шляхом ïx перегляду i рацiоналiзацiï [5]. Пiдтримка бiзнес-процесiв заснована на вживаннi iнформацiйниx систем, що дозволяе пiдвищувати як1сть продукпв i послуг i знижувати витрати споживача е заставою тд-вищення конкурентоспроможностi пiдприемства [7]. Тенденцiею розвитку сучасних шформацшних систем стае об'еднання рiзниx систем iнформацiï на шдприемст, що дозволяе задовольнити потреби оргашзаци в зборi, обробцi, зберiганнi, аналiзi внутрiшньоï i зовнiшньоï шформаци для забезпечення конкурентоспроможностi [6]
Процесно-орiентований шдхщ дозволяе консо-лiдувати окремi, iнодi розрiзненi зусилля тдроз-дiлiв, спрямоваш на виконання конкретних функ-цш, в единий ланцюжок з'еднаних зусиль фiрми, спрямованих на досягнення конкретних резуль-татiв. Переxiд до ^зного управлiння бiзнес-про-цесами дозволяе зв'язати воедино процеси по постачанню, виробництву i збуту продукцiï. [1]
Таким чином, при побудовi системи управлшня, засновано1' на бiзнес-процесаx, основний упор робиться на опрацювання меxанiзмiв взаемо-дiï (процедур функцiонування) у рамках процесу як мiж структурними одиницями усерединi фiрми, так i iз зовнiшнiм середовищем, тобто з ктентами, постачальниками i партнерами (зовшшшх процедур). [1]
Запорукою успixу для тдприемства в умовах жорстоко1' конкуренцiï для тдприемства стала адаптащя бiзнес-процесiв для максимально1' ввд-дачi вiд використання сучасних iнформацiйниx теxнологiй. Критерiями досягнення устху стали:
— функцiональнiсть;
— единий шформацшний простiр;
— адаптившсть та можливiсть розвитку шфор-
мацшно1' системи;
— можливiсть поетапного впровадження.
Робота сучасного виробництва практично
неможлива без використання спецiалiзованоï iнформацiйноï системи, що забезпечуе облiк всix необхщних ресурсiв i витрат i дозволяючо1' контролювати процеси, що вiдбуваються на виробництвг
1СУП виступае в ролi iнтелектуального органайзера роботи сумiжниx шдроздшв, викону-ючи роль основного координатора робгг [1]. Використання в цш якостi лише простих програм-органайзерiв (наприклад, Microsoft Outlook) недостатне, осшльки цi програми можуть лише нагадувати про подiï, як1 повиннi трапитися в певний час. При управлшш бiзнес-процесом потрiбно видавати повiдомлення залежно вiд
складних умов завершення його етатв, зберiгати в пам'ятi комп'ютерно! системи численнi деталi договорiв i облшову iнформацiю, що характеризуе 1х виконання та поточний стан, особливосп виконання минулих етапiв, для використання цих даних при формуванш докуменпв поточного етапу i т.д. Таким чином, 1СУП, реалiзована на принципах ^зного управлiння бiзнес-процесами повинна володгги функцiями органайзера, управ-лiння документооб^ом пiдприeмства i, за рахунок цих механiзмiв, зв'язувати воедино функцiональнi АРМ рiзних пiдроздiлiв. [1]
Основними об'ектами вживання ошгашзацш-них методiв побудови автоматизованих систем управлшня i рацiоналiзацil процедур функцюну-вання е наступи процедури бiзнес-процеси [1]:
— автоматизоваш розрахунки i аналiз CAE -(Computer Aided Engineering);
— автоматизоване проектування - CAD (Computer Aided Design) ;
— автоматизована технолопчна пiдготовка виробництва - САМ (Computer Aided Manufacturing);
— управлшня проектними даними - PDM (Product Data Management);
— автоматизоване управлшня виробництвом -MES (Manufacturing Execution System);
— управлшня технолопчними процесами -SCADA (Supervisory Control and Data Acquisition);
— планування потреб в матерiальних ресурсах — MRP (Material Requirements Planning);
— планування потреб у виробничих потужностях - CRP (Capacity Requirements Planning);
— планування виробничих ресурав - MRP II (Manufacturing Resource Planning);
— планування ресурав тдприемства - ERP (Enterprise Resource Planning);
— управлшня взаемостосунками з ктентами -CRM (Customer Relationship Management);
— узгодження потреб в ресурсах iз запитами ктенпв - CSRP (Customer Synchronized Resource Planning);
— управлшня ланцюжками поставок (лопстич-ними ланцюжками) - SCM (Supply Chain Management).
Ниш свгговою тенденшею побудови систем автоматизацп управлшня тдприемством е ство-рення штегрованих систем управлшня тдприемством. Такий шдхщ дозволяе максимально ефективно використовувати можливосп як облшових систем, так i управлшських аналiтичних систем i iнших вже згаданих вище спецiалiзованих пакетiв [9].
1нформацшна система управлiння для промис-лового пiдприемства не повинна замикатися лише у рамках бiзнес-дiяльностi тдприемства, вона повинна об'еднати в to6í ва рiвнi управлiння процесами вщбуваються на пiдприемствi [8]:
— управлшня бiзнес процесами;
— управлшня проектно-конструкторськими роз-робками;
— управлiння технолопчним процесом вироб-ництва.
Сучасна автоматизашя може бути лише комплексною. Часткова (функцюнальна) автоматизацiя може бути етапом, але не може бути метою. Осшльки сучасне виробниче шдприемство працюе по всiх етапах життевого циклу виробу, то i комплексна автоматизащя повинна охоплювати всi етапи життевого циклу [11].
£дшсть шформацшно! системи управлiння пiдприемством повинна полягати в тому, що данi, одержат або введет на будь-якому рiвнi системи, повинш бути доступнi вам и компонентам (принцип одноразового введения).
Основою едино! iнформацiйноi системи управлшня шдприемством е система управлшня 6i3Hec процесами пiдприемства - система класу ERP, навколо яко! будуеться модель CSRP (рис. 1). Суть концепцп CSRP в тому, щоб iнтегрувати замовника (клiента, покупця) в систему управлшня шдприемством. Зпдно дано! концепцп не ввд-дш збуту, а безпосередньо сам покупець розмiщуе замовлення на виготовленнi продукцп, може точно вказувати специфшацп виробiв, мае нагоду контролювати правильшсть виконання замовлення, строк1в виробництва i поставки. Концепцiя CSRP передбачае управлшня повним циклом роботи - вщ проектування майбутнього виробу, з урахуванням вимог замовника, до гарантшного i сервiсного обслуговування пiсля продажу [1].
CSRP-система
Визначення вимог до продукпв
Адаптацiя до 6i3Hecy
Конфiгyрацiя замовлень
Рис. 1. 1нтеграшя та синхрошзашя шформацп про покупшв з основними функщями шдприемства (CSRP)
Необхщним елементом е системи автомати-заци проектно-конструкторсько! дiяльностi i технологiчноi шдготовки виробництва (САПР / АСТПВ), що забезпечують зниження часу вироб-ничого циклу i пiдвищення якостi продукцп. Третш елемент - системи управлшня технолопчним процесом виробництва. Зв'язуюче програмне забезпечення забезпечуе взаемодiю вах ранiше описаних рiшень в рамках едино! шформацшно-аналiтичноi системи управлшня шдприемством.
Сучасна автоматизована система управлшня повинна поеднувати в собi максимально можли-вий комплекс функцiй для управлшня вама бiзнес-процесами пiдприемства: управлшня маркетингом i продажами, управлшня постачанням, управлiния фiнансами, управлiния життевим циклом виробу вiд конструкторських розробок до масового виробництва i сервiсного обслуговування.
У системi повинна бути реалiзована стратегiя виробництва, орiентованого на споживача, незалежно вщ того, розробляе пiдприемство продукцiю шд замовлення, проводить на склад, веде одиничне, дрiбносерiйне або крупносерiйне виробництво.
Система повинна управляти виробничим про-цесом i безперервно контролювати його парамет-ри на вiдхиления вiд допустимих значень, починаючи зi стадii планування замовлення на реалiзацiю до вщвантаження готово! продукцii споживачу.
Система повинна реалiзовувати методику управлiння витратами i центрами витрат. Така методика вимагае планування собiвартостi виро-бiв, затвердження планових нормативiв i контроль вiдхилень фактичних витрат вiд !х нормативiв для своечасного вживання заходiв. Облiк витрат
повинен здшснюватися по мюцях !х виникнення i дозволяти управлiнському персоналу вести аналiз.
В сучасних умовах функцiонування абсолютно необхщно, щоб данi, як1 введет в систему, були доступш вщразу пiсля реестрацп господарсько1 операцп вам, хто випробовуе в них потребу: вщ облiковця в цеху до керiвникa пiдприeмством. Наприклад, eднiсть даних фшансового i управ-лiнського облшу. Фiнансово-господарськi операцп повиннi рееструватися в системi вiдразу пiсля !х здшснення. Це дозволить здiйснювати контроль виробництва на рiвнi виробничих кошторисiв.
Сучасне пiдприемство в свош дiяльностi пов'язано з багатьма шшими пiдприемствами: посередниками, виробниками i постачальниками комплектуючих виробiв, замовниками i iн. Час узгодження виробничих питань з ними впливае на загальний час виконання замовлення, а його зменшення вимагае насамперед автоматизаци загальних iнформацiйних потоков [6].
Сучасне тдприемство повинне забезпечити реалiзацiю всього виробничого циклу виробу. При цьому портфель замовлень може змiнюватися в коротка строки, також як i склад беруть участь в його виконанш органiзацiй. Найефективнiший напрям скорочення часу виконання замовлень -створення штегровано1 системи автоматизаци виробничо! дiяльностi пiдприемства.
1нтегроване iнформацiйне середовище е сукуп-нiстю розподiлених баз даних, в якш дiють единi, стандартш правила зберiгання, оновлення, пошуку i передачi шформацп, через яку здшснюеться безпаперова iнформацiйна взаемодiя мiж вама учасниками життевого циклу виробу. При цьому одного разу створена iнформацiя зберпаеться в iнтегрованому iнформацiйному середовищi, не дублюеться, не вимагае тих, що яких-небудь пере-кодували в процесi обмiну, зберпае актуальнiсть i цiлiснiсть [10].
Необхщшсть успiшного функцiонування в умовах жорсткого конкурентного середовища дик-туе сво! вимоги до ефективностi бiзнес-процесiв тдприемства. Рiшення задачi пiдвищення ефек-тивносп нерозривно пов'язано iз забезпеченням шформацшно1 пiдтримки процесiв, тому сьогоднi практично ш у кого не викликае сумнiву необхiднiсть побудови штегровано1 шформацшно1 системи пiдприемства. Бiльшiсть людей, що ухвалюють рiшення в цiй обласп, роздiляе думку, що питания побудови шформацшно1 системи слiд вирiшувати в контексп задач вдосконалення бiзнес-процесiв. 1снуе також ясне розумiния того, що максимально ефективною буде система, що забезпечуе безперервний iнформацiйний супровiд виробничого циклу - ввд розробки нового виробу до випуску готово1 продукцп [12]. Такий пiдхiд дозволить [8] :
— виршити задачi шформацшно1 штеграцп всiх бiзнес-процесiв;
— здiйснити кооперацш, як мiж окремими тд-роздшами пiдприемства, так i м1ж тдпри-емствами, у тому числi i що знаходяться в рiзних крашах;
— використовувати рiзноманiтну iнформацiю з промислово функцiонуючоï бази даних по вах етапах життевого циклу виробу. Шдвищення конкурентоспроможностi тдпри-
емства при використанш iнтегрованоï шформацш-ноï системи забезпечення прийняття управлшсь-ких ршень досягаеться за рахунок [7]:
— бшьш повного облiку наявноï шформацп при проектуваннi i прийняттi управлшських рiшень оск1льки особи, яш приймають рiшення матимуть оперативний доступ до баз даним всiх автоматизованих систем i, отже, зможуть оптимiзувати плани робгг, змiст заявок, розподiл виконавцiв, видшення фiнансiв i т.д.;
— скорочення матерiальних i тимчасових витрат на проектування i виготовлення виробу осшльки опис ранiше виконаних успiшних розробок збертатиметься в базах даних;
— скорочення витрат на експлуатацш завдяки реалiзацiï функцiï iнтегрованоï iнформацiйноï тдтримки.
Створення в рамках пiдприемства единого сховища вiдомостей про продукцiю, процеси i iншi виробничi данi знижуе ступiнь дублювання iнформацiï i забезпечуе стандартизашю всiеï дiяльностi пiдприемства.
Внаслщок цього знижуеться рiвень витрат виробництва, тдвищуеться як1сть продукцiï i, як правило, пришвидшуеться оборот капiталу. Крiм того, досягнута стандартизацiя забезпечуе можли-вiсть оперативного впровадження на шдприемсга всiх сучасних технологiчних досягнень.
1нтегращя набуватиме все бiльше значення як один iз засобiв об'еднання управляючих додатк1в з цеховими системами. Вона надае верхнiй ланцi управлiння тдприемством можливостi по обробцi даних в таких задачах, як моделювання i програ-вання виробничих процесiв, а також виступаючи в ролi засобу планування, контролю i оптимiзацiï внутршшх цехових операцiй.
Об'еднання офiсних функцш з внутрiшнiми цеховими операцiями далеке не тривiальна задача, враховуючи рiзнорiднiсть систем, що використо-вуються, на нижньому рiвнi. Офiснi функцiï бшьш орiентованi на обробку документiв i виконуються з такими тимчасовими штервалами, як годинник, днi, тижнi i навиъ мiсяцi, тодi як технолопчне управлiння виробництвом характеризуеться великим числом параметрiв, одержуваних вiд ушкаль-них процесiв, обладнання i систем, час реакцп яких вимiрюеться мшсекундами. Вiдмiннiсть в типах даних i швидкосп 1'х передачi в рiзних системах пiдприемства вимагае постiйного накопичення, обробки i аналiзу цiеï шформацп, призводить до необхiдностi створення мiж офiсни-ми додатками i системами управлшня технологiч-ними процесами промiжних накопичувачiв i пере-творювачiв шформацп.
Причому iз зростанням рiвня штелекту пристро1'в цехово1' автоматики ступiнь складносп задач iнтеграцiï тiльки зростатиме. Свш внесок внесуть i вбудованi системи на базi Internet-технологiй, що розповсюджуються в промисло-
вому середовищг Накопичуваш такими пристро-ями об'еми даних зростатимуть i одночасно мати-муть визначаюче значения для прийняття рiшень в самих рiзних задачах: оптимiзацiя процесiв, технiчне обслуговування, пiдвищення якостi i т.д.
З другого боку, на тих тдприемствах, де системи автоматизаци спочатку створювалися з урахуванням особливостей технологи процеав i були продуманим пiдходом до вибору ршень, базова iнформацiйна шфраструктура для штегра-ци вже створена. I хоча ця база поки не оптимальна i не достатньо повна, для реалiзацi! вiдкритого i спрощеного доступу до технологiчноl шформаци вона вже придатна. В не! входять так1 компоненти, як е на пiдприeмствi мереж1 Ethernet, технологи вщкритого доступу до шформаци, стандартш промисловi шини на рiвнi цехово! автоматики. Це тi необхiднi стартовi умови, з яких можна розпочинати штеграцш пiдприемства.
Висновки
Пошук реальних додаткових джерел тдвищен-ня економiчноl ефективностi на пiдприемствi стае причиною штеграци верхнього i нижнього рiвнiв
автоматизацii пiдприемства. Так1 джерела юнують на будь-якому пiдприемствi, необхiдно !х тiльки знайти, а для цього вимагаеться забезпечити збiр, обробку i аналiз оперативних даних зi вах техно-логiчних i виробничих дмнок пiдприемства. Дуже часто джерела економи i пiдвищения ефек-тивностi лежать на поверхш, наприклад витрата електроенерги включеним, але не задiяним у виробничому циклi, верстатом. Ця оперативна шформащя е у робiтника, але вона недоступна керiвникам i тим, хто розраховуе собiвартiсть продукцii. I таких приклащв можиа привести безлiч.
1нтегрована iнформацiйна система крiм надан-ия можливостi оперативного збору, зберпання i аналiзу даних вимагае високо! дисциплiни з боку спiвпрацiвникiв тдприемства i забезпечуе побудо-ву ясно! структури i послiдовностi процесiв дiяль-ностi. При органiзацii вертикально! i горизонтально! взаемодii пiдроздiлiв промислового тдпри-емства при виробництвi продукци, iнформацiйна система стае ключовим аспектом тдвищення конкурентоспроможиостi.
Список лiтератури:
1. Внутрифирменное управление и информационные технологии [Текст] : монография / А.Н. Бородулин [и др.]. - М. : ПМСОФТ, 2009. - 324 с.
2. Ефимов Г. Жизненный цикл информационных систем [Електронний ресурс] / Г. Ефимов // Сетевой журнал. - 2001. - № 2. - Режим доступу:
http://www. setevoi.ru/cgi-bin/text.pl/magazines/2001/2/44
3. Шуремов Е.Л. Информационные системы управления предприятиями [Текст] : производственно-практическое издание / Е.Л. Шуремов, Д.В. Чистов, Г.В. Лямова ; ред. Е.В. Стадниченко. - М. : Бухгалтерский учет, 2006. - 108 с.
4. Технологии интегрированной логистической поддержки изделий машиностроения [Текст] : монография / Е.В. Судов [и др.]. - М. : ИнформБюро, 2006 (Смоленск). - 231 с.
5. Липунцов Ю.П. Управление процессами. Методы управления предприятием с использованием информационных технологий [Текст] : монография / Ю.П. Липунцов. - М.: ДМК Пресс ; Компания АйТи, 2003. - 223 с.
6. Романов В.П. Интеллектуальные информационные системы в экономике [Текст] : учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Прикладная информатика» и другим междисциплинарным специальностям / В.П. Романов; Ред. Н.П. Тихомиров ; Российская экономическая академия им. Г.В. Плеханова (М.). - М. : Экзамен, 2003. - 494 с.
7. Де Роза К. Эволюция развития информационных систем [Електронний ресурс] / К. Де Роза // CIT Forum. Режим доступу: http://citforum.ru/cfin/mrp/csrp.shtml
8. Информационные системы и технологии в экономике [Текст] : [Учеб. для высш. с.-х. учеб. заведений по экон. специальностям / Т.П. Барановская, В.И. Лойко, М.И. Семенов. А.И. Трубилин] ; Под ред. В.И. Лойко. - 2-е изд., доп. и перераб. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 413 с.
9. Багиев Г.Л. Маркетинг [Текст] : учебник для студентов высших учебных заведений, обучающихся по экономическим специальностям / Г.Л. Багиев, В.М. Тарасевич, Х. Анн ; ред. Г.Л. Багиев. - М. : Экономика, 1999. - 702 с.
10. Информационное обеспечение управления конкурентоспособностью [Електронний ресурс] / Под ред. проф. С.Г. Светунькова // Интернет-проект «Энциклопедия маркетинга». Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/m19/
11. Годзиковский Л. Проблемы выбора и внедрения информационных систем масштаба предприятия и решения [Електронний ресурс] / Л. Годзиковский // Режим доступа: www.talgar.ru/about/Publications/kompas-3.asp
12. Докучаев Д. Внедрение информационной системы как способ совершенствования бизнес-процессов предприятия. / Д. Докучаев, М. Каменева, О. Новожилов // САПР и графика. -
2005. - № 4. - С. 97-112.
Надано до редакцп 24.04.2013
Бельтюков £вген Афанасшович / Eugene A. Beltyukov
Задорожко Глiб 1горович / Glib I. Zadorozhko glebzadorozhko@ya. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Основт шляхи вдосконалення системы iнформацiйного забезпечення конкурентосnроможностi промыслового тдприемства [Електронний ресурс] / С.А. Бельтюков, Г.1. Задорожко //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (7). — С. 228-234. — Режим доступу до журн.: http://www.economics.opu.ua/n3.html
