CC BY
50
УДК 65.011.56
КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО1 СИСТЕМИ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА
£.А. Бельтюков, д.е.н., професор Г.1. Задорожко
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
учасна епоха розвитку i штеграцп
Свиробничо! дiяльностi проходить пiд егiдою шформацшно! пiдтримки Bcix етапiв життевого циклу продукцп. Така пiдтримка одержала назву CALS - Continuous Acquisition and Lifecycle Support - безперервний супровщ i пiдтримка життевого циклу (ЖЦ) виро-6iB - в обороннш промисловостi i PLM - Product Lifecycle Management - управлшня життевим циклом продукцп - в цившьнш [1].
Безперервна системна iнформацiйна тдтримка життевого циклу продукцп передбачае управлшня виробничим ланцюжком створення виробу. Для юнування в сучасних умовах тдприемство повин-не забезпечувати автоматизацiю вах бiзнес-проце-сiв створення виробу (маркетинг, проектування, пiдготовка виробництва, виробництво, експлуата-цiя) без значно! змiни в перехщний перiод строк1в пiдготовки до виробництва продукцп i !! собь вартостi.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй
Iнформацiйнiй пiдтримцi життевого циклу виробiв машинобудування присвяченi роботи А. Ковшова, Ю. Назарова, I. Юрапмова, О. НЫ-форова. Базовi принципи ще! пiдтримки висви'-ленi в роботах В. Лойко. Сучасним технолопям та iнформацiйному забезпеченню на промислових пiдприемствах присвяченi роботи О. Синенко та М. Куцевича. Управлiння шформацшними системами досить глибоко розглядають Дж. та К. Лодо-ни.
Вир1шеммя мевир1шеми\ рашше части загальноТ проблеми
Всi автори з одного боку досить грунтовно висвилюють функцiонування та розвиток шфор-мацiйних систем, а також шформацшного забезпе-чення, проте немае досить чигсого обгрунтування впливу iнформацiйних систем на конкурентоспро-можнiсть промислових тдприемств, що в першу чергу викликае iнтерес у керiвництва пiдприемств при впровадженш таких систем.
Формулювання цшей стaттi
Метою статтi е розгляд передових технологiй для побудови шформацшно! системи та спроба визначення основних принцитв формування тако! системи, яка б в найвищому ступенi впливала на
Бельтюков С.А., Задорожко Г.1. Концептуальш тдходи до формування тфор-мацшноЧ системи промислового тдприемства.
У статп розроблена концепщя шформацшно! системи промислового тдприемства.
Представлена концептуальна модель
штегрованого шформацшного середовища та розроблена його структура. Представлений цикл штегровано! шформацшно! системи в пiдвищеннi конкурентоспроможносп пiдприемства.
Ключовi слова: шформацшна система, концепцiя, промислове пiдприемство.
Бельтюков Е.А., Задорожко Г.И. Концептуальные подходы к формированию информационной системы промышленного предприятия.
В статье разработана концепция информационной системы промышленного предприятия. Предложена концептуальная модель интегрированной информационной среды и разработана ее структура. Представлен цикл интегрированной информационной системы в повышении конкурентоспособности предприятия.
Ключевые слова: информационная система, концепция, промышленное предприятие.
Beltukov E.A., Zadorozhko G.I. Conceptual approaches to forming of informative system of industrial enterprise.
There is the developed conception of the informative system of industrial enterprise in the article. Presented conceptual model of the integrated informative environment and his structure is developed. Presented cycle of the integrated informative system in the rise of competitiveness of enterprise.
Keywords: informative system, conception, industrial enterprise
тдвищення конкурентоспроможносп промисло-вого шдприемства.
Основний матерiал
Сучасна автоматизована штегрована шформа-цiйна система управлiння шдприемством (11С) повинна забезпечувати комплексне ршення всiх задач управлiння промисловим шдприемством: вщ управлiння пiдприемством в цшому, до управлш-ня технологiчними процесами, за рахунок шфор-мацшно! штеграцп процесiв. Реалiзацiя даного пiдходу можлива на основi системно! шформацш-но! пiдтримки виробничих процесiв в рамках единого шформацшного простору (£Ш) !х функцiо-нування.
Матерiальним втiленням £1П е iнтегроване iнформацiйне середовище функцюнування виробничих процесiв створення виробу, яке можна трактувати як «сукупшсть розподiлених баз даних, що мютять вiдомостi про вироби, вироб-ниче середовище, ресурси i процеси шдприемства, забезпечуючи коректнiсть, актуальнiсть, збере-ження i доступнiсть даних тим суб'ектам вироб-ничо-господарсько! дiяльностi, що беруть участь в
здшсненш ЖЦ виробу, кому це необхщне i дозво-лене. Bei вiдомостi (данi) в штегрованому шфор-мацiйному середовищi зберпаються у виглядi iнформацiйних об'екпв».
У £1П забезпечуеться взаемозв'язок шформ-ацшних баз за допомогою iнформацiйного обмiну даними про вироби i виробниче середовище мiж учасниками виробничого ланцюжка (рис. 1).
Кожна з шформацшних баз забезпечуе санкцiонований доступ до даних про виробничi процеси кожного з учаснишв виробничого ланцюжка. Реалiзацiя шформацшно! системи шд-приемства можлива на принципах ушфшацп i стандартизацп, як форми i змiсту шформацп, так i iнформацiйних технологiй, учаснишв виробничого ланцюжка. Даний тдхвд дозволить:
— виршити задачу шформацшно! штеграцп вах виробничих процесiв усерединi шдприемства -горизонтальна штеграшя;
— виршити задачу iнформацiйноl взаемодп всiх учаснишв життевого циклу виробу - вертикальна штеграшя.
Рис. 1. 1нтегроване шформацшне середовище
Функцiонування iнтегрованого шформацшного середовища забезпечуеться принципами CALS/PLM (рис. 2), як1 забезпечують шформацш-ну iнтеграцiю всiх виробничих процеав на кожнiй iз стадш життевого циклу продукцп [2].
До числа базових принцишв CALS/PLM вщно-сяться [3]:
— системна шформацшна пiдтримка життевого циклу виробу на основi використовування iнтегрованого iнформацiйного середовища, забезпечуючи мiнiмiзацiю витрат упродовж ЖЦ;
— шформацшна штеграшя, виконувана за допомогою стандартизацп шформацшного опису об'екпв управлшня;
— роздiлення програм i даних на основi стандартизацп' структур даних i iнтерфейсiв доступу
до них, орiентацiя на готовi комерцiйнi програмно-технiчнi рiшення, вiдповiднi вимо-гам стандартiв;
— безпаперове представлення шформацп, використовування електронно-цифрового шдпису;
— вживання розраховано! на багато користувачiв бази даних;
— паралельний iнжинiринг бiзнес-процесiв, що припускае виконання процесiв розробки i проектування одночасно з моделюванням процесiв виготовлення i експлуатацп;
— безперервне вдосконалення п^^темни^^ дiяльностi (реiнжинiрiнг бiзнес-процесiв). Технологiя управлiння процесами включае:
— управлiння проектами i завданнями;
— управлiння ресурсами;
— управлшня яшстю;
— штегрована лопстична пiдтримка;
Використання CALS/PLM-технологiй забезпе-чуе не тiльки внутрiшню iнформацiйну штеграцш в корпоративному iнформацiйному середовищi тдприемства, але i зовнiшню iнтеграцiю для вах учасник1в життевого циклу виробу (власник
виробу його проектант виробництво контрагенти матерiалiв i устаткування експлуаташя утилiзацiя виробу). Таким чином, CALS е глобальною стра-тегieю тдвищення конкурентоспроможностi тд-приемства i його продукцп.
Базов1 принциои CALS/PLM
Базов1 технологи управлшня данями
Базов1 технологи управлшня процесамн
Рис. 2. Концептуальна модель CALS/PLM
Реалiзацiя концепци CALS/PLM грунтуеться на управлiннi даними, яка включае управлiння дани-ми про вирiб, виробниче середовище i ресурси в штегрованому iнформацiйному середовищi (табл. 1). Об'еднання цих трьох складових забез-печуе виконання виробничих процеав створення конкурентоздатно! продукци на пiдставi оперативного управлiння всiею виробничою дiяльнiстю пiдприемства та узгодження процеав виробництва з контрагентами.
1нтегроване iнформацiйне середовище не передбачае единого сховища даних в одному мк-цi. В умовах взаемозв'язку рiзних учасник1в виробничого ланцюжка данi про вирiб можуть берегтися в мiсцi !х виникнення, але стають доступними будь-якому учаснику в необхщний час i в зручному виглядi. Кожне пiдприемство в рамках виробничого ланцюжка виробу е ланкою, в яшй повинна функцiонувати своя 11С тдприемства, яка, з одного боку, е елементом штегрова-ного шформацшного середовища i забезпечуе зв'язок тдприемства з рештою учасник1в виробничого ланцюжка, з шшою, забезпечуе функцюну-вання пiдприемство у вiдповiднiсть з його метою i задачами.
Функцiонування штегрованого iнформацiйного середовища забезпечуе можливiсть оперативного санкцюнованого доступу до iнформацiйних баз учаснишв виробничого ланцюжка (табл. 2) [4].
Осшльки ланкою iнтегрованого шформацшного середовища виступае 11С тдприемства, то до не! застосовш п ж правила для управлiння даними. Управлшня процесами здiйснюеться без-посередньо на шдприемсга - учаснику виробничого ланцюжка. Осшльки ми представляемо штегроване шформацшне середовище у виглядi сукупностi розподiлених баз даних, то в задачу 11С входитиме забезпечення сумiсностi шформацш-них баз про вирiб, процеси i ресурси. Якщо в рамках iнтегрованого iнформацiйного середовища ми об'еднуемо данi учасник1в виробничого ланцюжка, орiентованi, перш за все на тдтримку вироблювано! продукци, то в рамках 11С необхiдно здшснити [5]:
1) Горизонтальну iнтеграцiю. Забезпечення шформацшно! взаемодп мiж iснуючими автоном-ними пiдсистемами технологiчного рiвня. Основ-ними компонентами таких пiдсистем е наступш:
— з'еднане промисловими шинами контролерне устаткування, для забезпечення шформацшно! взаемодп з яким використовуються драйвери або сервери введения висновку;
— додатки, що вже забезпечують збiр технолопч-них даних з контролерного рiвня;
— стандартнi настiльнi програми;
— таблицi баз даних.
Шдсистема штеграцп технологiчних даних повинна забезпечувати високошвидк1сний o6mîh даними, осшльки iнформацiя, що поступае з технолопчного рiвня, характеризуеться високою швидк1стю змши (в порiвняннi з бiзнес-iнформа-
щею). При цьому необхiдно передбачити можли-вiсть передачi технологiчних даних (вже оброб-лених iнтеграцiйною пiдсистемою) на рiвень сис-теми управлiння тдприемством.
Таблиця 1. Структура iнтегрованого шформацшного середовища
Стадiя життевого циклу Iнформацiя середовища Процеси Iнформацiя виробу
Маркетинг, визначення вимог до виробу
Створення концепцiï виробу в електроннш формi
Формування структури та складу виробу
Конструкторська пiдготовка Проектнi розрахунки та моделювання
виробництва Створення геометричноï 3D-моделi виробу
Створення зразк1в деталей та компоненпв
Контрольне складання
Перевiрочнi розрахунки та моделювання Ю 'Si
Технолопчна Розробка маршрутноï та операцiйноï технологiй механообробки i керувальних програм s « о а
пiдготовка виробництва ? Розробка технологiï складання та монтажу а X
1- о Розробка технологи контролю та випробувань s ч
Оргашзацшно- ч о Оперативно-календарне планування
економiчна * g _ (U ^ 2 я и &§ & Закупiвля матерiалiв та комплектуючих
пiдготовка виробництва Вхiдний контроль ю л и Л
S §s cd^o Обробка ч л
Контроль деталей в процеа обробки л СП
Виробництво Складання (монтаж)
й & ю a Перевiрка та випробування готового виробу
a w « Консервацiя, упаковка та збертання
л 4 л u Л Вiдвантаження, транспортування
Поствиробнича Монтаж у споживача
стадiя m Експлуатацiя, обслуговування та ремонт
Утилiзацiя
Таблиця 2. Сумiсне використовування даних про вирiб, процеси i ресурси
Стада ЖЦ ви] робу
Суб'екти ЖЦ виробу Маркетинг Проектування i розробка продукцп, планування i розробка виробничих процесiв Закупiвлi, виробництво, контроль i проведення випробувань Упаковка та зберпання Реалiзацiя продукцп Експлуатащя i техтчне обслуговування
Замовник ВП
Розробник ВП ВПР ВП ВП ВП ВПР
Виробник ВПР ВПР ВПР
Дистриб'ютор ВПР
Споживач ВПР
Постачальник ВПР ВПР ВПР ВПР
Сервiснi органiзацiï ВПР
В - данi про вирiб; П - данi про процеси;
Р - дат про ресурси, що використовуються.
2) Вертикальну штеграцш. Метою вертикально! iнтеграцii е передача технологiчних даних на рiвень бiзнес-додаткiв. На цьому piBHi розв'язу-ються наступнi задачi:
— забезпечення зберiгання оперативних даних в o6'eMi, оптимальному для конкретного тдпри-емства. Ц данi, е джерелом оброблювано! iнформацii, у тому числi запитано!' в бiзнес-додатках, системах управлшня ресурсами пiдприемства;
— формування даних, що вiдображають динамiку i послщовшсть технологiчного процесу вироб-ництва продукту вщ сировини до товару;
— формування даних, що вщображають структуру i полягання фундацiй (активiв) шдпри-емства, перш за все, основних фундацш, за допомогою яких реалiзуеться технологiчний процес.
Реалiзацiя 11С шдприемства можлива тiльки в рамках сумюно!' вертикально! i горизонтально! iнтеграцii.
1нтегращя придбавае важливе значення як один iз засобiв об'еднання управляючих додатшв з цеховими системами. Вона надае верхнiй ланцi управлiння пiдприемством можливосп по обробцi даних в таких задачах, як моделювання i програ-вання виробничих процеав, а також виступаючи в ролi засобу планування, контролю i оптишзацц внутрiшньоцехових операцiй [6].
Одше!' з основних задач, що вимагають iнтеграцii всiх систем пiдприемства, е необхщ-нiсть створення, зберiгання i забезпечення доступу до вах моделей продукцп i технологiчних процеав.
1нтегращя припускае комплексне використову-вання однократно вводяться в систему даних для виршення довiльного числа взаемозв'язаних задач, усунення неконтрольованого дублювання потошв iнформацii - операцii по ii перетворенню. При цьому формуються единi вимоги до форм i методiв зберiгання, передачi i представлення iнформацii - визначаеться единий стандарт шфор-мацiйних процесiв [7].
При побудовi iнтегрованоi iнформацiйноi сис-теми промислового пiдприемства необхiдно зюти-кувати процеси технiчного i корпоративного управлшня. Через це, тдприемству при побудовi iнтегрованоi 1С доводиться йти на компромю мiж рiшеннями, пропонованими розробниками CAD/CAM/CAE систем i систем управлшських. До теперiшнього часу склалося загальновизнане розробниками обох груп систем уявлення про конструктивну модель виробу, який шдтримуеть-ся програмними компонентами, званими PDM (Product Data Management) [8]. Ц програмш компоненти е зв'язуючою ланкою мiж технiчними (проектуючими) i органiзацiйно-економiчними (керiвниками) системами пiдприемства. Функцп сучасних PDM - супровiд документообпу на рiвнi iснуючих варiантiв ршень, що особливо актуаль-не в сучасних умовах для виробництва. Розвиток
iдеологiï побудови систем автоматизацп виробничих процеав вимагае бiльш глибокого впровад-ження проектуючих комплексiв в потоки конструкторсько].', технологiчноï i оргашзацшно-економiчноï шформацп
1нтегрована iнформацiйна система повинна забезпечувати злагоджене i координоване рiшення задач з урахуванням тимчасово'' i рiвневоï iерархiï за рахунок роздiлення загально' задачi управлiння по фазах планування, регулювання, облiку, ана-лiзу, а також тимчасово' iерархiï задач усередиш кожно'' фази. В iнтегрованiй 1С забезпечуються координацiя процесiв дослiдження ходу вироб-ництва, оперативного i перспективного планування i адапташя системи за рахунок змши складу i взаемозв'язшв мiж задачами, а також характеру взаемодп мiж ïï компонентами [9]. Виробник зобов'язаний поставляти техшчно складну про-дукцiю не з ешелоном паперовоï конструкторсько-експлуатацiйноï документацп (i вагонами томiв змiн до них), а з актуальною тривимiрною електронною моделлю [3]. Необхiдно створювати таку модель виробничого виробу, яка б супровод-жувала вирiб впродовж виробничого циклу i на поствиробничих етапах. Електронна модель виробу об'еднуе i систематизуе даш з рiзних шформа-цiйних автоматизованих пiдсистем пiдприемства (CAD, САМ, ERP i т.д.). В моделi повинна бути вщображена шформашя не тiльки про вирiб, але i зв'язаному з ним середовищу (iнструменти, пристосування, оснащення, устаткування, персонал i т.п.).
Системний аналiз функцiонування шдпри-емства вимагае розглядати явища i процеси, що вивчаються, комплексно, з урахуванням 1х зовшш-нiх i внутрiшнiх зв'язк1в, iстотних з погляду цiлей, поставлених перед системою. У вживанш до проблеми створення iнтегрованих АСУ це вимагае регулярного здшснення наступного комплексу робгг: визначення цiлей iнтегрованоï системи, видшення локальних об'ектiв управлiння, встанов-лення структури цiлей i задач об'екту управлшня, виявлення i аналiзу iстотних зовнiшнiх i внутрш-шх зв'язк1в, встановлення способу функцюнуван-ня об'екту i видiлених частин в динамщ, визначення способiв комплексування задач управлiння, визначення напрямiв штеграцп системи управлiн-ня, впровадження локальних систем i досягнення локальних цiлей, переходу до сумюного функцю-нування локальних частин системи [9].
Нашстотшшою межею iнтегрованоï шформа-цiйноï системи повинне стати розширення контуру автоматизацп для отримання замкнутоï, само-регульованоï системи, здатноï гнучко i оперативно перебудовувати принципи свого функцiонування.
1нтегрована 1С пiдприемства забезпечуе створення единоï iнтегрованоï системи управлiння створенням i використанням конструкторсько!, технологiчноï, виробничоï iнформацiï по всiх видах виробiв, а також iнтеграцiю iз зовшшшми iнформацiйними системами.
До складу штегровано! 1С повинш увшти засоби для забезпечення документацп управлiння, шформацшноi пiдтримки наочних областей, комушкацшне програмне забезпечення, засоби оргашзаци колективно! роботи спiвробiтникiв i iншi допомiжнi (технологiчнi) продукти. З цього, зокрема, випкае, що обов'язковою вимогою до штегровано! 1С е штегращя великого числа про-
грамних продукпв (рис. 3). Iнтеграцiя програмних продукпв повинна бути здiйснена у виглядi стандартного формату зберiгання даних. Не дивлячись на рiзне програмне забезпечення, вживане в кожнiй з тдсистем управлiння пiдприeмством, данi знаходяться в eдинiй базi, доступ до яко! органiзований рiзними програмними засобами.
Пронеси Программ засоби
'"Управлшня неоохиш.
- Маркетинг процесами - Упр авлшня р о ботами £ дат s
- Проекгування задопомогок - Обмеження доступу ri
- Подготовка програмних - Ьггерфейси г\ £ ri
виробництва 3aco6iB - Проекгування >1 Я я IS
- Впробнпцтво - Редагування £ О --
- Реал1зацш - В1зуал1защя
- Експлуатацш - Пошук U
- Утшпзацм Даш * кеоованих - Беленая версш Оброблеш" да Hi
процесш
Рис. 3. 1нтегрована шформацшна система пiдприeмства
Вживання пакетiв прикладних програм сторон-нiх комерцiйних розробнишв разом з единою структурою i технологiею управлiння даними дозволяе ютотно розширити можливостi побудови iнтегрованоi шформацшно! системи. З одного боку формуеться едина, цшсна структура даних, з шшою - можливiсть обробки даних шчим не обмежена.
Управл1ння виробничим процесом на основi усесторонньо! iнформацiйноi тдтримки призво-дить до полiпшення якосп створюваних виробiв i скорочення витрат, оск1льки пiдвищуеться обгрун-тованiсть схвалюваних рiшень, оск1льки особи, !х приймаюч^ матимуть оперативний доступ не тшьки до бази даних АСУП, але i до баз систем автоматизованого проектування (САПР), автома-тизованих систем технолопчно! пiдготовки виробництва (АСТПВ), автоматизованих систем управ-лiння технолопчними процесами (АСУТП) i iн. На пiдставi оперативного доступу можна оптишзу-вати плани робiт, складання i змiст заявок, роз-подiл виконавщв i т.д. При цьому повинно йтися не просто про зчитування шформацп, але i легкос-п 1! iнтерпретацii. Витрати на рутинну обробку iнформацii повиннi бути скорочеш до мiнiмуму, а iнформацii що представляеться з рiзних систем (тдсистем), повинна бути структурована i адапто-вана для И безпосереднього аналiзу i ухвалення управлiнського рiшення.
Головними проблемами, що заважають ефек-тивному управлшню iнформацiею про бiзнес-про-цеси на тдприемстш, е великий об'ем тако^' iнформацii i комунiкацiйнi бар'ери мiж учасни-ками процесiв.
Концепщя 11С дозволить реалiзувати систем-ний i комп'ютерний пiдходи в управлшш створен-ням конкурентоздатноi продукцii (вщ проектування до утилiзацii) завдяки ефективним комушка-цiям як усередиш пiдприемства, так i мiж учас-никами виробничого ланцюжка. За рахунок використання структурованоi одноманiтноi шформацп здiйснюеться подолання iнформацiйного хаосу, що тдвищуе ефективнiсть виробничих процесiв, що у свою чергу робить вплив на зниження витрат i шдвищенш якостi продукцii, тобто пiдвищуеться конкурентоспроможшсть пiд-приемства - учасника виробничого ланцюжка (рис. 4).
У даний час здатшсть пiдприемства швидше i легше адаптуватися до змiн в кон'юнктурi ринку i запитiв споживачiв стае ключовим аспектом конкурентоспроможностi. Використання комп'ю-терних iнформацiйних технологiй, шформацшна штегращя виробничих процеав забезпечують можливють управлiння i пiдвищення конкуренто-спроможносп промислового пiдприемства в еди-нш iнтегрованiй iнформацiйнiй системi (11С).
Висновки
У результатi реалiзацil 11С, як основи для управлшня i тдвищення конкурентоспроможностi наукоемного промислового виробу ми можемо видiлити конкретнi чинники, що безпосередньо впливають конкурентоспроможнiсть продукцii i пiдприемства:
— скорочення витрат i трудомiсткостi процесiв
технiчноi пiдготовки i освоения виробництва
нових виробiв;
— скорочення календарних термiнiв виведення нових конкурентоздатних виробiв на ринок;
— скорочення частки браку i витрат, пов'язаних з внесенням змiн в конструкцiю;
— збшьшення об'емiв продаж1в виробiв, забезпе-чених електронною технiчною документацiею
(зокрема, експлуатацшно!), вiдповiдно до вимог м1жнародних стандартiв; — скорочення витрат на експлуатацш, обслуго-вування i ремонти виробiв («витрат на володш-ня»), як1 для складно! наукоемно! продукцп часом рiвнi або перевищують витрати на ii закутвлю.
Створення единого шформашйного простору Подоланкя шформашйного хаосу та шформацшних бар'ер1в Пивищення ефекгивносп б1знес-npoueciB
1 г
Пщвшцення конкур ентоспр оможно си гад приеме тв а Пившцення конкур енто с пр о мож но СТ1 Е Пробу Зннження витрат та гадвшцення р:ши задоволеносп замовника
Рис. 4. Цикл штегровано! iнформацiйноi системи в шдвищенш конкурентоспроможностi пiдприемства
Основне значення створення 11С - пiдвищення конкурентоспроможносп як продукцii, так i тд-приемства в цiлому за рахунок ефективного управлiння iнформацiйними ресурсами. Це дося-гаеться завдяки перетворенню виробництва у високоавтоматизований, штегрований процес шляхом шформацшно! взаемодii всiх його учас-ник1в. До основних елементiв необхщно вiднести:
— автоматизацiю основних i допомiжних проце-сiв;
— шформацшну iнтеграцiю процесiв;
— електронний супровщ процесiв.
Реалiзацiя запропонованого концептуального тдходу дозволить одержати оперативний контроль над виробничою системою i тдвищити ступiнь реакцii системи на змши в технологiчних процесах. Алгоритм оперативного ухвалення рiшень скоротить час розповсюдження iнформацii, i пiдвищить обгрунтованiсть ухвалення ршень, що приведе до зростання привабливостi тдпри-емства в очах замовника, пiдвищуючи конку-рентоспроможнiсть тдприемства-виробника.
Список лiтератури:
1. Ковшов А.Н. Информационная поддержка жизненного цикла изделий в машиностроении: принципы, системы и технологии CALS/ИПИ [Текст] : учеб. пособие / А.Н. Ковшов [и др.].
- М. : Изд-во МГОУ, 2005. - 235 с.
2. Когаловский М.Р. Перспективные технологии информационных систем [Текст] : монография / М.Р. Когаловский; Науч. ред. М.И. Лугачев. - М. : ДМК, 2003. - 284 с.
3. Информационные системы и технологии в экономике [Текст] : учебник для студентов сельскохозяйственных учебных заведений по экономическим специальностям / Т.П. Барановская, В.И. Лойко, М.И. Семенов, А.И. Трубилин; Ред. В.И. Лойко. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Финансы и статистика, 2006. - 416 с.
4. Горнев В.Ф. Проблемы и технология комплексной автоматизации// Автоматизация и проектирование. — 1999. — №1. — С. 34-38.
5. Синеннко О., Куцевич Н., Леньшин В. Современные технологии и информационное обеспечение в задачах интеграции промышленных предприятий / О. Синеннко, Н. Куцевич, В. Леньшин // МКА. - 2001. - №3. - С. 4 - 12
6. Лодон Дж. Управление информационными системами [Текст] : научное издание / Дж. Лодон, К. Лодон ; МБА классика. - Москва ; Санкт-Петербург ; Нижний - Новгород : Питер, 2005. - 910 с
7. Экономическая информация [Текст] : методологические проблемы / А.Н. Толстиков [и др.].
- М. : Статистика, 1974. - 239 с.
8. Концепция построения системы в условиях реальной производственной среды / [Електронний ресурс]. Режим доступу http://leport.ru/analitika/press 1.html
9. Концепция интегрированных информационных систем. / [Електронный ресурс]. Режим доступу: http://www.interface.ru/home.asp?artId=3638
Надано до редакцп 12.09.2012 Бельтюков £вген Афанасшович / Eugene A. Beltukov
Задорожко ^i6 1горович / Glib I. Zadorozhko glebzadorozhko@ya. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Концептуальш тдходи до формування тформацшно! системы промыслового тдприемства [Електронний ресурс] / С.А. Бельтюков, Г.1. Задорожко // Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 33-40. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
