CC BY
12
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
4. Нестеренко Ю.А., Газиев P.M. Паховые грыжи. Реконс- 6 трукция задней стенки пахового канала. - М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2005. - 144 с.
5. Шевченко Ю.Л., Харнас С.С., Егоров A.B., Бешкоков A.C. Выбор метода пластики передней брюшной стенки при паховой грыже //Анналы хирургии. - 2003. - №1. - С. 20-23.
Реферат
К ХИРУРГИЧЕКОМУ ЛЕЧЕНИЮ ПАХОВОЙ ГРИЖИ
Власов В.В., Суходоля А.И., Грешило A.A., Микитюк С.Р., Загоруйко В.В.
Ключевыеслова. Паховая грыжа, герниопластика, аутопластика, аллопластика.
Материалом исследования явилась паховая грижа у 31 больного возрастом от 24 до 71 (средний возраст 54,8 ± 14) года. Большая часть из них (мужчины - 20) была прооперирована путем выполнения герниоаллопластики методом I.L.Lichtenstein, остальные 11 больных (мужчины - 8, женщины - 3) - аутопластическим методом M.P.Desarda. Внедрен в практику лечения паховых грыж перспективный метод M.P.Desarda, в основе которого лежит надежная не натяжная пластика задней стенки пахового канала собственными тканями. Этот метод является физиологически обоснованным, технически простым, надежным и дешевым. Рецидива грыжи у больных не наблюдали.
Desarda M.P. Physiological repair of inguinal hernia for complete cure // Polsko-Ukrainska Konferencja Naukowogo-Szkoleniowa „Nowe techniki w chirurgii przepuklin. Szycie powtoki jamy brzusznej" (14-15 pazdziernika 2005). - Bydgoszcz, 2005. - P. 48.
УДК 617.55-089-07
0С0БЛИВ0СТ1ВНУТР1ШНЬ0ЧЕРЕВН0Г0 ТИСКУ ПРИ Г0СТР1Й АБД0М1НАЛЬН1Й ПАТОЛОГИ
Герич 1.Д., БарвЫсъка A.C., Кирик Т.П., Keim А.Д., Шеремета I.M.
Обстежено 56 naöienmie з гострою абдомталъною патолог1ею, в яких встановлено тдвищення внутр0нъочеревного тиску в межах 2-15,5 см вод.ст. Ступтъ внутр0нъочеревног гтертензп корелював i3 важтстю основного захворювання та розвитком ускладненъ. Pi3ниця показнитв (р<0,05) внутр0нъочеревного тиску при рiзних формах гострого панкреатиту дае змогу за-стосовувати цей показник для диференцтног дiaгносmики та визначення прогнозу при гострому naнкреamиmi.
Ключов1 слова: внутр1шньочеревний тиск, гостра абдомЫальна патолопя
вимфювання ВЧТ через назогастральний зонд
Вступ
Одыею з найактуалы-мших проблем сього-дення ургентноТ хфурги та ¡нтенсивноТ терапи залишаеться лкування пац1ент1в з необмеженим розповсюдженим гнмним ураженням очеревини та деструктивними процесами пщшлунковоТ за-лози й тканин заочеревинного простору [1, 2]. Водночас сучасы д1агностичн1 алгоритми та про-токоли динамнного вщстежування гостроТ абдо-мшальноТ патологи (ГАП) базуються, здебтьшо-го, на суб'ективних ознаках ¡з ствердженням уза-гальненоТ оцнки стану патента [3]. 3 огляду на наведене ми вир1шили охарактеризувати особ-ливост1 переб1гу ГАП за допомогою внутр1шньо-черевного тиску (ВЧТ) - уыверсального крите-рмного параметру ¡нтраабдомнальних процес1в [6].
Мета. Проспективна оцшка зм1н ВЧТ при ГАП.
Матер1али та методи
Трупу дослщження склало 56 (100%) ос1б, з них 35 ос1б (62,5%) з гострим панкреатитом (ГПа) \ 21 (37,5%) з гострим перитон1том (ГПе). У пац1снт1в з ГПа (35 оаб; 100%) задля коректно!' ¡нтерпретацп результат1в досл1дження, анал1з отриманих величин здмснювався окремо в 24 (68,6%) пац1ент1в, що л1кувалися виключно консервативно \ були в1днесен1 до першоТ п1дгрупи \ в оперованих хворих (11 випадк1в; 31,4%), як1 склали другу п1дгрупу. Окр1м рутинного алгоритму дослщження застосовували непрям! методи
або сечовий катетер [5]. Стутнь важкост1 nauic-HTiB визначали за трьохступеневою шкалою F. KQmmerle та G.P. Dzieniszewski [4].
Результати й обговорення
При анал1з1 отриманих даних констатували, що у Bcix без винятку неоперованих пац1снт1в з ГПа ВЧТ був п1двищений. Його показники досто-BipHO в1др1знялися вщ нормально! величини ВЧТ, яка дор1внюе 0 см вод.ст [6]. Окр1м цього, в1дсл1дковували ¡снування прямо!'залежност1 м1ж важк1стю ochobhoi патолог1| та значениям ВЧТ. Так, критично високий показник ВЧТ був встано-влений у хвороТ з III ступенем важкост1 ГПа, при чому отримана величина вфогщно в1др1знялася (р < 0,05) вщ аналог1чного показника пац1снт1в ¡з найлегшим nepe6iroM ГПа.
Под1бно1 законом!рност1 в пороняны хворих II й III ступеыв важкост1 знайдено не було (р=0,89). Проте, незаперечним був факт ¡снування р1зниц1 числових показник1в ВЧТ (р<0,05) серед загалу пац1ент1в ¡з середньоважким i легким nepe6iroM ГПа.
Вщслщковуючи динам1ку ВЧТ у неоперованих хворих на ГПа, ми ствердили достов1рно (р<0,05) вищ1 piBHi ВЧТ у хвороТ на ГПа III ступе-ня важкост1 в neprni доби госп1тал1зац|| у nopiB-нянн1 з ¡ншими пац1снтами представлено! п1д-групи. 1ншим ц1кавим спостереженим аспектом було поступове зменшення ВЧТ при сприятли-
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
вому nepe6iry ГПа II ступеня важкост1 з досяг-ненням вщповщного характеру нормал^аци ВЧТ до 6-10 доби (р<0,05). Водночас, в ni3Hi термЫи гостталЬаци стввщношення м1ж показниками ВЧТ р1зних груп пац1ент1в набуло протилежного зм1сту, тобто на фоы поступового зниження ве-личини ВЧТ ухворих з ГПа II ступеня важкост1, у пац1ентки з критичним nepe6iroM захворювання констатували блискавичне зниження ВЧТ з 10 до 4 см вод.ст. Вказаний феномен, ймов1рно, був пов'язаний з розвитком синдрому м'язовоТ слаб-KOCTi, як компонента ПОН у вмираючоТхвороТ.
Як i в rpyni консервативно лкованих пац1сн-т1в, в оперованих хворих на ГПа також вщзнача-лася наявнють в1ропдноТ р1зниц1 м1ж величинами ВЧТ у пац1ент1в з ГПа I ступеня важкост1 та у хворих з ¡ншими формами ГПа на дооперацм-ному eTani. Закономфним видасться факт наяв-HOCTi найвищих показниюв ВЧТ у пац1ент1в з ГПа III ступеня важкостк Загалом, ВЧГ була fliamoc-тована у Bcix oci6 даноТ пщгрупи.
На 3-5 доби п1сля операци у хворих на ГПа ствердили зниження показниюв ВЧТ у пороняны з передоперацмним перюдом (р < 0,05) i появу статистично BiporiflHoi р1зниц1 м1ж величинами ВЧТ при ГПа II та III ступеня важкост1 (7,5vs12,8; р<0,05). У Bcix пац1ент1в на 6-10 доби пюляопе-рацмного перюду вщзначалося подальше зниження значень ВЧТ (р<0,05) ¡з збереженням за-значеноТ вище законом!рност1 у р1зниц1 цього по-казника стосовно хворих ¡з середньоважким i важким nepe6iroM ГПа. У двох випадках спосте-реження в пЬньому пюляоперацмному nepiofli спостер1гали пщвищення ВЧТ (до 15,5 i 14 см. вод.ст.), що ймовфно було пов'язано з розвитком як локальних ускладнень ГПа, так i маыфес-тацюю пол1органноТ дисфункц1Т.
nepe6ir ГПе в пюляоперацмному nepiofli су-проводжувався р^ноякими виявами ВЧГ з коли-ванням показниюв ВЧТ вщ 3,1 до 14,8 см вод.ст.
Як видно з таблиц! у вах випадках ГСУ вини-кали на фоы очевидно!' ВЧГ. Так, у патента першоТ пщгрупи з ГПа II ступеня важкост1 (випа-док № 16) ГСУ були виявлеы на 8 добу перебу-вання в стацюнар1, при чому ВЧТ на 6-8 доби спостереження вщповщав максимальному значению у вказаний часовий пром1жок для усюТ пщгрупи. В оперованих пац1снт1в (випадки № 22, 11) розвиток ГСУ та наростання виявв полю-
Водночас, слщ вщзначити певну законом^ысть кореляци ступеня заавансованост1 основноТ патологи й величини ВЧТ. Вщтак, найвищ1 piBHi ri-пертензи ствердили у 2 (9,5%) пац1ент1в з най-важчим nepe6iroM ГПе, менш критичы вияви ВЧГ вщетежували у 8 (38,1%) хворих ¡з середньоваж-кою формою ГПе i, вщповщно, мУмальне п1д-вищення ВЧТ спостер1гали в 11 (52,4%) хворих з М1ПП20. Проте, в ni3Hiй перюд пюляоперацмно-го лкування констатували м1н1мальну вщмннють абсолютних показниюв ВЧТ у пацют1в ¡з найва-жчим i середньоважким nepe6iroM ГПе.
Заавансований nepe6ir ГПа у багатьох випадках супроводжувався розвитком ГСУ. Одним з можливих фактор^ ¡н1ц1ац1Т останых, згщно при-пущення R.A. Watson i T.R. Howdieshell [7], слщ розглядати критичнезростання показниюв ВЧТ.
1з загалу пщгрупи ГПа (35 oci6; 100%) ГСУ констатували в 11 (31,4%) пац1ент1в. Вказаы ускладнення супроводжували nepe6ir основного захворювання в ycix пац1ент1в з ГПа III ступеня важкост1 (2 особи; 18,2%), 7 (63,6%) хворих з ГПа II ступеня важкост1 i 2 (18,2%) ¡з найлегшим nepe6iroM ГПа. Отже, понад 80% випадюв ГСУ визначалися у пац1ент1в з II та III ступенем важ-KOCTi ГПа, як1 мали вищ1 абсолюты значения ВЧТ пороняно з рештою хворих (9,6±2,5 vs 8,7±4,2; р > 0,05).
В ycix пац1ент1в ¡з найважчими формами ГПа (2 випадки; 18,2%) та двох хворих (18,2%) з ГПа II ступеня важкост1 ГСУ супроводжувалися розвитком ПОН.
Наступний етап дослщження передбачав ви-значення кореляци м1ж етзодами ГСУ та випад-ками критичного вияву ВЧГ.
Так, безпосередню кореляц1ю м1ж вказаними параметрами ствердили у 3 пац1ент1в, що наведено у таблиц!.
Таблиця
ВЧГ (см вод.ст.) та ¡нцидентнють ГСУ
рганноТ недостатност1 вщзначалися на 4-5 доби пюляоперацмного перюду. Наростання ВЧТ у цих випадках вщзначалося протягом тривалшо-го часового пром1жку - з 3 по 5 доби пюляопера-цмного перюду. Як i в першм пщгрут значения ВЧТ при цьому було максимальним для ycieT п1д-групи у цей перюд. При пороняны показниюв ВЧТ у випадках, вщображених у таблиц! 4.8 з аналопчними параметрами решти хворих пер-
№ вип. Д1агноз (n) Доби спостереження (наведено найвищ1 значения ВЧТ за вщповщний перюд)
1-2 3-5 6-8 9-11
16 ГПа II (1) 12 8 11 (С*) 5
22 ГПа II (1) 12,5 13,5 (С) 13 8
11 ГПа III (1) 14,5 15,5 (С; П**) 14 14
Загалом (3) 13±1,32 12,33±3,88 12,67±1,53 9±4,58
* - септичн/ ускладнення
** - полюрганна недостатнють
Том 6, Выпуск 1-2
45
BiCHHK Украгнсъког жедичног стожатологгчног акадежШ
1.
Ш01 i другоТ пщгруп, загалом було констатовано абсолютно вищ1 показники ВЧТ у вщповщних сегментах вим1рювання (перша пщгрупа ГПа II - 11 vs 5,2±4,2; друга пщгрупа ГПа II 13,5 vs 7,5±0,7; ГПа III 15,5 vs 12,8±2,7; р<0,05).
Водночас ¡з 8 випадюв пщвищення ВЧТ по-над 13 см вод.ст., свосрщноТ кпннно CyTTCBOl меж1 ВЧГ, досягнення якоТ супроводжусться зро-станням ризику та ¡нцидентност1 виникнення ГСУ, останн1 були виявлеы у 75% (6 випадюв) хворих.
Попри те, що в доступнм л1тератур1 ми не знайшли жодно! публкаци, присвяченоТ вивчен-ню ВЧГ при ГАП, отримаы результати можна об-фунтувати загальновизнаним фактом [7] поси-лення бактермноТ транслокаци п1д впливом ВЧГ. Вщносно незначний вщсоток пац1ент1в, в яких було стверджено цю кореляц1ю, ми схилы-ii по-яснювати наступними чинниками. 3 одного боку, методолопя дослщження передбачала одномо-ментне вим1рювання ВЧТ впродовж певного пе-рюду, що давало змогу оцнити явища ВЧГ на загал, проте було явно не достатым для вщслщ-ковування ймовфних короткотривалих етзодв ВЧГ, як1 провокували ппертенз1ю.
Висновки:
1.ГАП незалежно в1д форми та ступеня важ-KOCTi супроводжусться пщвищенням ВЧТ в1д 2 до 15,5 см вод.ст. 2.Значения ВЧТ корелюють ¡з ступенем заавансованост1 ГАП, розвитком ¡н-траабдом1нальних та системних ускпаднень, що дозволяс трактувати вим1рювання ВЧТ як ефек-
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ВНУТРИБРЮШНОГО ДАВЛЕНИЯ ПРИ ОСТРОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ Герич 1.Д., Барв1нська A.C., КирикТ.П., Кв1тА.Д., Шеремета I.M.
Ключевые слова: внутриабдоминапьное давление, острая абдоминальная патология
При исследовании 56 пациентов с острой абдоминальной патологией, констатировано повышение внутриабдоминального давления до 2-15,5 см вод.ст. Степень внутриабдоминальной гипертензии соответствовала тяжести заболевания и развитию осложнений. Существенное отличие показателей (р<0,05) внутриабдоминального давления при разных формах острого панкреатита обосновывает использование указанного параметра с целью дифференциальной диагностики и прогнозирования при остром панкреатите.
тивний та простий зааб вщслщковування особ-ливостей nepeöiry uici патологИ". 3.BiporiflHa pi3-ниця показник1в ВЧТ при легкм та важких формах ГПа (р<0,05) дае змогу застосовувати вимн рювання ВЧТ при ГПа для диференцмноТ д1аг-ностики, визначення прогнозу та вибору тактики л1кування. 4. Критична межа ВЧТ щодо розвитку ГСУ, складас 13 см вод.ст., з р1внем ¡нцидентно-CTi нагнмних ускладнень 75%.
Л1тература
Б1дюк Д.М. Bn6ip оперативного втручання при деструктивному панкреатит!: проточно промивне дренування чи ретроперитонеостом1я з програмованими рев1з1ями // Матер1али науково-практичноТ конференцй', присвяче-но1 50-л1ттю кафедри загальноТ xipyprii Льв1вського на-ц1онального медичного уыверситету ¡MeHi Данила Га-лицького "Актуальы питання абдом1нальноТ та гн1йно-септичноТ xipyprii". - Льв1в, 2004. - С. 74-75. 2. Incidence and mortality of acute pancreatitis between 1985 and 1995 / I. A. Eland, M. J. Sturkenboom, J. H. Wilson et al. // Scand J Gastroenterol 2000. - V. 35. - P. 1110-1116.
Eriedman G., Silva E., Vincent J. Has the mortality of septic shock changed with time // Crit. Care Med. - 1998. -Vol. 26. - P. 2078-2086.
Kümmerle F., Dzieniszewski G.P. Hämorrhagisch-nekrotisierende Pancreatitis und bildgebende Verfah-ren//Dtsch Med Wochenschr.-1985.-№ 14.- P. 534 - 539. Intra-abdominal measurement using a modified nasogastric tube: description and validation of a new technique / M. Surgue, M.D. Buist, A. Lee, et al. // Intens Care Med. -1994. - V. 20. - P. 588-590.
A porcine model of the abdominal compartment syndrome / C. Toens, A. Scchachtrupp, J. Hoer, et al. // Shock. -2002. - V. 18, № 4. - P. 316-321.
Watson R.A., Howdieshell T.R. Abdominal comparment syndrome // Southern medical journal. - 1998. - V. 91, № 4. - P. 326 - 332.
