CC BY
9
3. Михетько A.A., Перов В.В. Информативность цитоло- 6. гического метода исследования в диагностике заболе- 7. ваний молочной железы на дооперационном этапе // Вопросы онкологии. - 2005. - Т. 15, № 1. - С. 125 -127.
4. Twine C., Gateley C.A. Antibiotic prescription for patients 8. referred to a specialist breast clinic // Postgrad. Med. J. -2006. - No. 82. - P. 771 - 773.
5. Возможности эндовидеохирургических технологий в лечении гнойно-воспалительных заболеваний кожи и подкожной клетчатки / В.П. Сажин, В.А. Юрищев, А.Л. Авдовенко и др.//Эндоскопическая хирургия.-2006.-№2.-С.118-119.
Реферат
МАЛОИНВАЗИВНЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА ПОД ЭХОГРАФИЧЕСКИМ КОНТРОЛЕМ ПРИ ГНОЙНЫХ НЕЛАКТАЦИОННЫХ МАСТИТАХ.
Билоненко Г.А., Аксьонов O.A., Аксьонова О.Г.
Ключевыеслова: мастит нелактационный, эхография, вмешательства малоинвазивные.
Наблюдали 286 больных с нелактационными маститами. Установлено, что структура «нелактационных маститов» представлена в основном кистами (40,6%), перидуктальными маститами (23,8%), гнойными галактофоритами (12,6%) и абсцессами (12,6%). У 2,8% женщин виявлены псевдовоспалительные форми рака. Малоинвазивные пункционно-дренажные вмешательства под эхографическим контролем проведены у 152 пациенток. Средние сроки лечения после аспираций абсцессов - 7,8±0,6 доби, после дренирования - 12,3±1,3. Авторы считают, что лечебную программу и хирургическую тактику при гнойных процес-сах грудных желез необходимо вырабатывать индивидуально с учетом результатов ультраэхографии.
В.А. Сажин та ствавт., 2006).
Бтоненко Г.А. Малошвазивы втручання на молочнш 3ano3Í пщ контролем exocKoni'í // Променева fliamocTH-ка, променева Tepanifl. 36ipKa наукових po6ÍT Асощацп радюлопвУкраТни. Випуск 13.-КиТв, 2002.-С.38-40. Власов В.В., Суходоля A.I., Гойда М.С. МалоЫвазивне xipypr¡4He лкування нелактацшного гншного маститу // Акт. питання естетичноТ та реконструктивноТ xipyprií молочноТ залози: 60 тез доповщей ПершоТ Всеукраш-ськоТ науково - практично!' конференцп. - К., 2004. - С. 20 - 21.
УДК: 616-001.40-002.3-089.843-091.8
М0Н1Т0РИНГ ПЕРЕБ1ГУ РАНЬОВОГО ПР0ЦЕСУ П1СЛЯ АЛ0ГЕРН10ПЛАСТИКИ 13 ВИКОРИСТАННЯМ ЛА3ЕРН01 Д0ППЛЕР1ВСЬК01 ФЛ0УМЕТР11
НМАПО ¡м. П.Л. Шупика, НМПО „Медбуд"
Бобров O.G., Динник О.Б., Зтченко В.Г., Бабенко 1.Б.
Для покрашення резулътат1в оперативного втручання у хворих на грижу сл1д диференцшно nidxodumu до вибору методу гертопластики i матер1алу для ii проведення i3 врахуванням гемо-динам1чного типу мгкроциркуляцп, так як oсoблuвoсmi судuннo-mканuннoi системи зони май-буmнъoi операцп безпосереднъо опредшяе перебй ранъового процесу в тсляоперацтному nерioдi. Мотторинг перебйу ранъового процесу тсля аллогертопластики i3 використанням лазернoi до-nnлерiвсъкoi флоуметрп дозволяе прогнозувати перебй раннъого тсляоперацтного перюду та завчасно дiагнoсmуваmu ускладнення.
Ключов1 слова: гернюпластика, лазернадопплеровска флоуметр1я, алотрансплантат, раньовий процес.
Одыею з найперших ланок макрооргаызму, що локальному трофнному piBHi загоення тсляопе-
реагують на операцмну травму, е м1кроциркуля-торне русло (Шмидт Р., и соавт. 1996.). Для мо-ыторингу nepeöiry раньового процесу нами був використаний метод лазерноТ допплер1всько1' флоуметрп (ЛДФ), який дозволяе об'ективно оц-нити фазн1сть раньового процесу (Козлов В.И., и соавт. 1998.).
Цей метод оснований на оптичному скануваны тканин монохроматичним сигналом i анал1зу ам-пл1тудно-частотного спектру (АЧС) лазерного сигналу, що вщбиваеться вщ еритроцит1в, як1 ру-хаються в тканинах. Сигнал, вщбитий в1д ерит-роцит1в - зм1нюс допплер1вський зсув частот в1д-носно скануючого променя, характеризуючи кровот1к в м1кросудинах i дае ¡нтегральну ¡нфор-мац1ю про к1льк1сть еритроцит1в, як1 одночасно знаходяться в 30Hi тканин, що дослщжуються (Рябцева E.H. 1997).
Метою роботи було вивчення взасмозв'язку патолог1чних феномеыв гемом1кроциркуляц1!Т на
рац1иних ран первинним i вторинним натягом.
Об'скт i методи досл1дження. Пор1вняльне комплексне дослщження загоення п1сляопера-ц1йних ран проводили за допомогою методу ЛДФ у 158 пац1снт1в в b¡4¡ вщ 20 року до 73 pokíb, чо-лов1чо1 стат1, яким було виконано оперативне втручання при пахових грижах. У bcíx пац1снт1в використовували традиц1йн1 xipypriHHi методи втручання, ¡з застосуванням безнатяжних мето-A¡b аллопластики передньоТ черевноТ ctíhkh.
Для проведения дослщження випадковим способом було сформовано дв1 групи пац1снт1в (таблиця 1):
Група I (77 пац1ет1в) - ¡мплантац1я консерво-ваних гомолопчних 6¡OMaTep¡an¡B широко!' фасцИ стегна, шфи (TUTOGEN Medical GmBH, Н1меч-чина).
Група II (81 пац1снт1в) - з використанням c¡T4a-тих проленових эндопротез1в.
Таблиця 1.
Розпод'т пац/ент/в досл/джуваних груп в залежност/ в':д ежу, типу мкроциркуляцпта переб/гу раньового процесу.
Тип Група Вк Число
м1кроцир- ДОСЛ1Д1В
куляци 20-35 рою в 35-50 рою в 50-65 рою в Бтьше 65 ро-
га в
П* в** п В П В П в
1 12 0 7 0 0 0 0 0 19
А II 9 0 8 0 0 0 0 0 17
1 4 0 11 0 4 0 1 0 20
Б II 4 0 11 0 4 0 1 0 20
1 2 0 13 0 4 0 1 0 20
В II 0 0 9 1 7 1 3 0 21
1 0 0 11 0 6 0 1 0 18
Г И 0 0 8 1 8 2 3 1 23
Загалом 31 0 78 2 33 3 10 1 158
П*- загоення рани первинним натягом;
В**- загоення рани вторинним натягом (враховувались будь-яга ускладнення: сероми, гематоми, нагноення).
При моыторингу переб1гу раньового процесу у дослщжуваних груп пац1ент1в ми враховували гемодинамны типи мкроциркуляци, як1 встанов-лювали за допомогою окпюзмноТ проби (Курпат-кин А.И., и соавт., 2005) на руц1 перед оператив-ним втручанням, завдяки якм видтяють:
Тип «А» (36 пац1ент1в) - «нормо тоннний» тип мкроциркуляци (мал. 1).
Тип «Б» (40 пац1ент1в) - «спастичний» тип, який спостер1гаеться при знижены притоку кров1 в мкроциркуляторне русло \ пщвищены тонусу мкросудин (мал. 2).
11.10.2006 г 17:23:57 Окктоаяснная ттробз (КР)
Тип «В» (41 пац1ент1в) - «пперемнний» тип-при збтьшеы притоку кров1 в систему мкроцир-куляци, що пов'язано з дилатац1ею мкросудин (мал. 3).
Тип «Г» (41 чоловк) - «застмно-стазичний» тип, який вщмнаеться при парез1 судин притоку \ порушены вщтоку (мал. 4).
Оцнка функц1ювання мкроциркуляторного русла в пюляоперацмнм ран1 проводили по насту-пним показникам ЛДФ: показника мкроциркуля-ци (М), його р1зниц1 м1ж зоною операци \ симет-ричною зоною (СМ), ампл1тудно-частотного спектру.
Фрагмент 0 . 0 0. . 4 8 0.00 , Масштаб 1:?
Падаент
Дата 24.03.2006
Область Л. р., окклюзион. проба
Метки
Т1 Т2 ТЗ Тн1 Т4 Т6 Т8 Т9
2. 05 11.45 17.70 27.10 200.35 213.90 260. 90 449.75
Результаты
Мисх Ммин ПФмакс Мбосст ТЗ-Т2 Т4-Тн1 ТЬ-Тн1 Т6-Т4 Т7-Т6 с1М РКК
3.78 1.58 13.0 0 3.15 6.25 173.25 206. 65 13.55 19.85 2.20 343.74
Мал. 1. Нормотошчнийтипм1кроциркуляци
Мал. 2. Спастичний тип м1кроциркуляци
11.10.2006, 17:31:25 Окхшюаисиная л-раёа (КР)
Фрагмент 0.00..420.00, Масштаб 1:?
Е
Пациент
Дата 17 . 05.2006
Область оккл тест
Метки
Т1 Т2 ТЗ Тн1 Т4 Т6 Т 8 Т 9
1. 80 7 . 30 14 . 60 25 .55 209. 15 219.20 263.05 398.25
Р е зуль т аты
Ми сх Ммин ПФмакс Мвосст ТЗ-Т2 Т4-Тн1 Т5-Тн1 Т6-Т4 Т7-Т6 с!М РКК
10.35 2 . 53 16.50 6. 64 7 . 30 183.60 203.20 10 . 05 9. 55 7 . 82 159. 36
Мал. 3. Пперем1чний тип м1кроциркуляци.
Мал. 4. Застшно-стазичний тип м1кроциркуляцп.
Найбтьш вагомим в д1агностичному плаы були повтьы коливання кровоточу (ЬР) — д1апазон частот 0,05-0,15 Н7; швидю коливання (НР) — д1апазон частот 0,2—0,4 Н7 \ пульсов! коливання (СР) — д1апазон частот 0,8—1,5 Н7. При ¡нтер-претаци даних ампл1тудно-частотного спектру ЛДФ-грам в зв'язку з вираженою ¡ндивщуальыс-тю змш у р^них патенте нами було проведено пор1вняння вкладу трьох основних участив спектру, як1 характеризуют пасивы та активы ме-хаызми регуляци мюцевого кровооб1гу ЬР, НР и СР. Оцнювали ампл1тудно-частотний компонент бюгенного тонусу по формул! а/Ам, де Ам - ам-пл1туда в зоы ьР-ритму. ПроаналЬувавши отри-маы в ход1 кпннного дослщження даы ЛДФ, бу-ла розроблена гемодинамнна модель загосння рани первинним \ вторинним натягом, при цьому були видтеы наступы фази проткання раньово-го процесу.
При затаены рани первинним натягом (152 патента) прослщжували наступы змни АЧС (амп-л1тудно-частотний спектр) ЛДФ-грам (мал. 5):
1-фаза - реакщя на травму. В першу добу пн сля операци порушення мкроциркуляци харак-теризувались:
- незначним зниженням швидких (НР) та кар-дюколивань (СР) АЧС - звуження артерюл;
- незначне збтьшення повтьних коливань (ЬР) - порушення крово- та л1мфооб1гу.
Наслщком таких порушень було помине збн льшення перфузи навколо рани. При цьому р1з-ниця в р1вы перфузи м1ж бтяраньовоТ та симет-ричноТ зонами становила 2,5 ± 0.5 пф. од. (Р<0,05). Таю змЫи свщчать про активацю ме-
хан1зм1в регуляци м1кроциркуляторного русла.
II-фаза - первинноУ регенерацп. 3 першоТ до-би пюляоперацмного перюду вщмнали змен-шення асиметри р1вня перфузи бтяраньовоТ та симетричною областю, зниження ЬР - дол1 АЧС паралельно збтьшенню НР- частини спектру. При цьому СР- частина спектру лишалась не-змшною. Таю змши характеры при нормал^аци тонусу судин та вщновленню крово- та л1мфовн дтоку Все це забезпечус оптимальы умови для регенерацп рани. РЬниця в р1вы перфузи бтя-раньовоТ та симетричною областю становила 1 -2 пф. од.
III-фаза - консолщащя рани - характеризу-валась незначним зниженням р1вня перфузи за рахунок стаб1л1зацИ загального АЧС в наслщок синхронного пщвищення ЬР - дол1 АЧС та зниження НР- частини спектру до р1вня СР. Така ге-модинамнна картина св1дчила про зниження пе-рифокального застою кров1, поступовм нормалн зацИ мюцевого кровооб1гу за рахунок включения вах мехаызмв регуляци. Асиметр1я в р1вы мк-роциркуляци при цьому коливалась вщ 1,5±0,5 до 1,0±0,5 пф.од. (Р<0,05). Таю змЫи вщмна-лись з 3-4 доби по 5-6 добу.
IV - фаза - оргашзащя рубця. 3 5-6 доби вщ-мнали вщносне зниження р1зниц1 перфузи м1ж зоною запалення \ симетричною дтянкою тта (0,05 ±0,4 до 0,9±0,5 пф.од) (Р<0,05).
Динамка асиметри перфузи облаем операци \ симетричноТ зони при затаены первинним натягом показана на мал. 6.
70.00 А макс 60.00 50.00
40.00
30.00
20.00
10.00
0.00
IV- фаза
123456789 Мал. 5. Показники амплпудно-частотного спектру в проекцп шсляоперацшноУ рани при заго-енш первинним натягом.
В випадках загоення рани вторинним натягом (6 пац1ент1в) прослщжували наступы змни АЧС ЛДФ-грам (мал. 7): 1-фаза - раньового процесу (запалення) по-
рушення мкроциркуляци характеризувались стазним типом кровооб1гу, венозним кровонапо-вненням, що вщповщае I фаз1 раньового процесу (Кузин М.И., и соавт., 1990). На ЛДФ-грам1 ре-естрували:
- збтьшенням перфузи навколо рани на фоы р1зниця
перфузи (Пф.од)
7
6
5
4
3
2
1
I-
фаза
11-фаза
Ш-фаза
зниженням швидких та кардюколивань АЧС -розширення артерюл \ венул (стадт артер1аль-но1 ппереми) - набряк. Асиметрт в р1вы мкро-циркуляци при цьому становила бтьш ыж 7 пф.од.
- значна перевага повтьних коливань - застм крово- та л1мфооб1гу (стадт венозноТ г1перемИ) -стаз. Тривалють таких змш не перевищувала 1-2 доби.
IV- фаза
1
2
3
4
5
6
7
8
9 доба
Мал. 6. Асиметр1я перфузи облаем операци \ симетричноТ зони при загоены первинним натягом.
11-фаза - очищения рани вщ гнмно- намку: некротичних мае ЛДФ-грама мала наступну ди- - зниження р1вня перфузи тканин навколо рани
0
- регрес набряку;
- зниження швидких коливань (ИР) паралельно збтьшенню пульсових коливань (СР) - збть-шення ктькост1 форменних елеменлв кров1 в одиниц1 об'ему тканини, а саме рют ктькосл нейтрофтьних лейкоцилв в патолопчному вог-нищ1 та створення максимально! концентрацп фактор^ ¡мулопчного \ гуморального захисту. Зниження перфузи, бтьшою м1рою за рахунок венозноТ ланки (ЬР - доля АЧС) мкроциркуляци, сприяе бтьш повнм м1грац1Т перерахованих фактор^ до гнмно-запального вогнища. Асиметр1я в р1вы мкроциркуляци при цьому становила 3,5 ± 0.5 пф. од. (Р<0,05) та спостер1галась до 5-6 доби.
111-фаза - первинна регенеращя. Менш ви-ражене пщвищення перфузи, в пороняны з I-фазою, пюля ТТ зниження в 11-фаз1 (асиметрт в р1вы мкроциркуляци при цьому становила 4,5 ± 0.5 пф. од.) характеризуе виникнення в ран1 гра-нуляцм та розвитку процеав регенерацп. Зниження ЬР - дол1 АЧС паралельно збтьшенню ИР- \ СР- частиы спектру за рахунок зростання притоку кров1, збтьшення ктькост1 каптяр1в, як1 проростають грануляцмну тканину та артерю-лодилятаци. Все це забезпечуе оптималы-м умо-ви для формування грануляцй \ регенерацп рани.
IV- фаза - дозр1вання грануляцш характери-зувалась незначним зниженням р1вня перфузи за рахунок стаб1л1зацИ загального АЧС в насль док синхронного пщвищення ЬР - дол1 АЧС та зниження ИР- \ СР- частин спектру. При цьому р1зниця в р1вы перфузи бтяраньовоТ та симет-ричною областю становила 2,5 ± 0.5 пф. од. (Р<0,05). Така гемодинамнна картина свщчить про зниження перифокального застою кров1, по-ступовм нормалЬаци мюцевого кровооб1гу за рахунок дозр1вання мкросудин та включению вах мехаызм1в регуляци. Тривалють даного ета-пу становила 3 доби.
V- фаза - консолщащя рани. 3 9-10 доби ви-значали вщносне зниження р1зниц1 перфузи м1ж зоною запалення \ симетричною дтянкою тта \ не перевищувала 1 пф.од.
VI- фаза - реоргажзащя рубця. Дозр1вання сполучноТ тканини до рубця супроводжувалось фксац1ею мкроциркуляторного русла. Це свщ-чить подальше синхронного пщвищення ЬР - до-л1 АЧС та зниження СР- частин спектру на фоы незмшноТ ИР- частини спектру. Подана динамка свщчить про повну нормал1зац1ю мюцевих бюло-пчних процесс.
Динамка асиметри перфузи облаем операци \ симетричноТ зони при загасны вторинним натягом показана на мал. 6.
70.00 А макс 60.00 50.00
40.00
30.00
20.00
10.00
0.00
V- фаза
123456789
Мал. 7. Показники ампл1тудно-частотного спектру в проекцп пюляоперацмно!' рани при загоены вторинним натягом
Мал. 8. Асиметр1я перфузп облаем операцп i симетричноТ зони
У тих хворих у яких проткання раньового про-цесу ускладнювалось, змни ЛДФ-грам реестру-вали за 2-3 доби до появи перших в^уальних ознак (набряк краТв рани, поява ексудату) та бо-льового синдрому. У Bcix випадках динамка змш показниюв була однотипною, сутнють якоТ поля-гала у зростаны р1зниц1 р1вня перфузп бтяра-ньово1 та симетричноТ облаем, а також росту по-втьних коливань ампл1тудно-частотного спектру. Bei випадки ускладнень в пюляоперацмному nepiofli (сером-3, гематом-2 нагноения-1) спо-стер1гались у пац1ент1в пщгруп «В» i «Г», яким виконували гернюпластику з використанням ciт-чатих проленових эндопротез1в.
Висновки
1. Гемодинамнний тип мкроциркуляци окре-мого патента та особливост1 судинно-тканинноТ системи зони майбутнього оперативного втручання безпосередньо onpefli-ляе проткання раньового процесу в пюля-операцмному nepiofli.
2. Мкрогемодинамны змши в paHi мають ч1тку фазну послщовнють, в залежност1 вщ типу TT загоення.
3. При прогнозуваны nepeöiry раньового процесу перевага повтьних коливань ампл1ту-дно-частотного спектру над швидкими та
Реферат.
МОНИТОРИНГ ХОДА РАНЕВОГО ПРОЦЕССА ПОСЛЕ АЛЛОГЕРНИОПЛАСТИКИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЛАЗЕРНОЙ
ДОППЛЕРОВСКОЙ ФЛОУМЕТРИИ
Бобров O.E., ДинникО.Б., ЗинченкоВ.Г., БабенкоИ. Б.
Ключевыеслова: герниопластика, лазерная допплеровская флоуметрия, алотрансплантат, раневой процесс.
Для улучшения результатов оперативных вмешательств у больных с грыжами необходимо дифференцировано подходить к вопросу выбора метода герниопластики и материала для ее проведения с учетом гемодинамического типа микроцыркуляции, так как особенности сосудисто-тканевой системы зоны будущей операции определяет течение раневого процесса в послеопе-рационном периоде. Мониторинг течения раневого процесса после аллогерниопластики с использованием лазерной доплеров-ской флоуметрии позволяет прогнозировать течение раневого процесса и своевременно диагностировать осложнения.
при загоены вторинним натягом.
кардюколиваннями слщ розцЫювати, як предуктор венозного застою та маркер уекпаднення проткання раньового процесу.
4. Пщ час ЛДФ - моыторингу за nepe6iroM раньового процесу наявысть асиметри м1ж 6i-ляраньовоТ та симетричною зоною бтьш ыж 3.0 пф.од слщ розцшювати як прогнос-тичний критерм розвитку ускладнень.
5. Для покрашення результат!в оперативного втручання у хворих на грижу слщ диферен-цмно пщходити до вибору методу гернюп-ластики i матер1алу для и проведения ¡з врахуванням гемодинамнного типу мкроциркуляци перед оперативним втручанням.
Л1тература
1. Курпаткин А.И., Сидоров В.В. Лазерная допплеровская флоуметрия микроциркуляции крови. - // Руководство для врачей. - M.: Медицина, 2005. - С. 110-114.
2. Козлов В.И., Соколов В.Г. Исследование колебаний кровотока в системе микроциркуляции. - //Применение лазерной доплеровской флоуметрии в медицинской практике. - М., 1998. - С. 8-14.
3. Рябцева Е.Н.Флоуметры фирмы «Transonic Systems Inc.» -//Методология флоуметрии». - M., 1997. - С. 5 - 14.
4. Шмидт Р., Тевса Г. Физиология человека - Т. 3. -М.:Мир, 1996. - 313 с.
5. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей. - 2-е изд. пер. и доп.-M.: Медицина, 1990. - 592 с.
8
7
6
