CC BY
25
УДК: 618.19-002.3-073.4-3:618.6
МАЛ01НВАЗИВН1 ВТРУЧАННЯ П1Д ЕХ0ГРАФ1ЧНИМ КОНТРОЛЕМ ПРИ ГН1ЙНИХ НЕЛАКТАЦ1ЙНИХ МАСТИТАХ
Донецьке обласне клУчне територ1альне медичне об'еднання Ылоненко Г.А., Аксьонов O.A., Аксьонова О.Г.
Спостерйали 286 хворих на нелактацшний мастит. Встановлено, що структуру «нелактацшних мастит1в» переважно складають тсти (40,6%), перидуктальш мастити (23,8%), гнтт галактофорити (12,6%) та абсцеси (12,6%). В 2,8% жток виявлет псевдозапальт форми раку. Малотвазивш пункцтно-дренажш втручання nid ехограф1чним контролем проведено в152 пащенток. Середш термти лтування тсля астрацш абсцеЫв - 7,8±0,6 доби, тсля дренування - 12,3±1,3. Автори вважають, що лтувальну програму та хiрургiчну тактику при гншних процесах грудних залоз необхiдно опрацьовувати iндивiдуально з урахуванням резуль-татiв ультраехографп.
Ключов1 слова: мастит нелактацмний, ехограф1я, втручання малоЫвазивнк
Вступ
Гнмы нелактацмы мастити (НЛМ) хоча й не вщр^няються пом1тною частотою, але складають актуальну проблему клннноТ xipyprii з огля-ду на BiflOMi д1агностичн1 та лкувальы труднощ1 [1,2]. Дагностичы помилки при НЛМ едостатньо розповсюдженими через обмежене використан-ня допом1жних заход^, зокрема, ультразвукового дослщження, що стае причиною 29,9% не ¡нформативних цитолопчних аналЫв та сприяс не адекватному призначенню консервативно!' терапи, наприклад, антибютиюв у 71% випадюв [3,4]. ГостталЬацт хворих на п-лйы форми НЛМ i проведения традицмних оперативних утручань супроводжуються тривалим (до 6-18 fli6) пере-буванням у стацюнар1, виникненням рецидив^ та не завжди задовтьних косметичних результат! в [5].
На поточний перюд альтернативою загально-прийнятим xipypri4HHM операц1ям при гнмних НЛМ усе частое стають малонвазивы, в^уально контрольоваы втручання, що сприя-ють скороченню термУв гостталЬаци та полтшенню естетичних наслщюв [6, 7].
Мета даноТ публкаци - аналЬ власного доевщу малонвазивних утручань у хворих на НЛМ.
Пащенти i методи
Нами накопичений доевщ д1агностики та лкування у 286 хворих на НЛМ. Середнм BiK пац1енток склав 42 + 4,1 роки (мЫ. - 20, макс. -73). КлЫнна д1агностика зводилась до збирання скарг i анамнезу, огляду, пальпаци та отриман-ню видтень ¡з cocKiB, якщо TaKi мали мюце.
Ультразвуков! дослщження (УЗД) проводили на апаратах Logic-3 (General Electric), EnVisor (Fillips), AI-5200 (Dornier) з високочастотними адаптерами на 7,5 i 10 МГц.
Малонвазивы втручання (MIB) пщ контролем УЗД проводили без направляючих насадок за методом «втьноТ руки», що не потребувало до-даткового обладнання, надавало змогу втьного вибору «акустичного вкна», в1ялопод1бних напрямюв пункцмних канал^, тобто не обмежу-вало поле дтльност1 xipypra. Застосовували пункцмно-дренажне приладдя (pigtail drainage catheter - "хвют поросяти") розм1ром 5-7 за шка-
лою Френча (диметр 1,2-1,5 мм). Уа MIB вико-нували за амбулаторних умов, пщ мюцевим зне-болюванням при ретельному дотриманы вимог асептики й антисептики. Стерильний контактний гель наносили на дтянку, де передбачалась пункцт, проводили сканування i знаходили по-рожнину п-лйника. Встановлювали датчик таким чином, щоб його положения було стабтьним i BiH не змщувався пщ час маыпуляци. 1нструмент уводили з-пщ торцю датчика i спостерйали його просування на MOHiTopi ехо-сканера. Пюля влучення юнчика стилета у п-лйник витягували струну, приеднували шприц i намагалися витягнути гн1й. Коли видтення гною припинялось, багаторазово промивали гн1йну порожнину стерильним фЬюлопчним розчином хлористого натр1ю до отримання чисто!' рщини. Пщ час промивання створювали невеликий тиск у порожниы гнмника з метою руйнування внутршых перемичок, якщо TaKi були присутнк Завершували процедуру введениям
антибютиюв. Показаниям до встановлення дренаж^ вважали наявысть великих (> 3 см у fliaMeTpi) абсцеав ¡з товстими (> 0,2 см) та щтьними стеками, як1 не стулялися у процеа acnipauii. Сонографнний моыторинг проводили в залежное^ вщ кпУчного стану паценток, але не рщше ыж один раз у два днк Лкування завершували, коли нормал^увався кпннний стан паценток i порожнини абсцеав не виявлялись УЗД.
Бактерюлопчы аналЬи виконували шляхом nociBy бюматер1алу на елективы живильы сере-довища з визначенням чутливост1 до антиб1отик1в за методом паперових дисюв.
Безпосереды та вщдалеы результати просте-жено у термши 1-7 poKiB.
Статистичну обробку матер1алу проведено на PC Pentium-4 ¡з використанням Microsoft Excel-2003 за стандартними програмами.
Проведения даноТ роботи узгоджено з бюетичною KOMicicra при Донецькому нацюнальному медичному уыверситетк
Результати та обговорення
yci пац1ентки були направлен! з попередым д1агнозом "мастит". KniHiHHi прояви в них вщповщали картин! гострого запалення.
Том 7, Выпуск 1-2
203
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Ехографнно в 116 (40,6 %) пац1енток виявлеы ан- або ппоехогены утворення з ч1ткими межами, симетричними латеральними тшями, вира-женим дорзальним пщсиленням, що були оцнеы як кюти ¡з запаленням. У 68 (23,8%) жнок вщповщно параореолярый облает виявлеы вузью деформоваы ан- ппоехогеы тяж1 з пперехогенними стшками, як1 рад1арно зб1галися до соска й нагадували «обгорте дерево». Така ехографнна картина вщповщала явищам пери-протокового маститу. В 36 (12,6 %) випадках у жнок ¡з рясними п-лйними видтеннями ¡з сосюв ехографнно спостер1гали ковбасопод1бы, розширеы (> 4 мм) термшальы молочы протоки, наявысть у Тхньому проевт неоднорщного фло-туючого вмюту, що оцнювали в якост1 п-лйного галактофориту. Поодиною округл! або неправильно! форми ан- ппоехогеы утворення з ч1ткими нер1вними межами, симетричними латеральними тнями, дорзальним пщсиленням, внутршыми пперехогеними включениями та флотацию внутр1шнього вмюту оцнювали як однокамеры абсцеси, а числены (2-3) вогнища з аналопчними ехографнними характеристиками вважали багатокамерними абсцесами. 3 такою ехографнною картиною спостер1гали 36 (12,6%) хворих. У 8 (2,8%) спостереженнях ехографнна картина кр1м дифузного потовщення шфи та вщсутност1 диференцаци внутршньоТ структури не мала специфнних ознак, а в процеа подаль-шого обстеження в цих жнок було встановлено д1агноз псевдозапального раку ГЗ. У решти 22 (7,7%) хворих виявлеы ¡нш1 запальы процеси -атероми ¡з запаленням, юсти Монтгомери тромбофлеб™ (хвороба Мондора), перихондри-ти (синдром "Лтце), ¡нтрамамары л1мфадеыти, гангрена ГЗ.
Х1рурпчну тактику опрацьовували вщповщно ультраехографнним знахщкам. М1В проведено в 152 (53,1%) жнок, яким було встановлено д1агнози кют ¡з запаленням (п = 116) та абсцеав (п = 36). Уа кюти потребували ттьки астрацм. Найближч1 рецидиви протягом 10-14 дыв виник-ли в 6 спостереженнях, що складае 5,2% вщ уах кют. Цим жнкам проведено повторы пункци з алкоголЬацсю кютозних порожнин. Середы термни лкування 5,7±0,5 доби. У вщдалеы термни рецидив^ не виникало, результати визнаы добрими.
Ттьки асп1рац1йн1 втручання проведено 34 жнкам ¡з абсцесами, що складае 94,4% вщ загальноТ ктькост1 абсцеав. У 32 пац1енток було достатньо 1-1 пункци, у 2 випадках - 3-4-х. У 2 спостереженнях проводили дренування гыйних порожнин. Середы термни лкування пюля астрацм склали 7,8±0,6 доби, а пюля встанов-лення дренаж^ - 12,3±1,3 доби. У безпосереды та вщдалеы термши рецидив^ \ деформацм ГЗ не виникало, результати визнаы добрими.
В етюлопчый структур! НЛМ переважали золо-тистий (72,5%) та епщермальний (9,9%) стафтококи. Найбтьшу чутливють ц патогени
виявляли до цефалоспориыв, фторхинолоыв та амшоглкозидв. За необхщност1 пероральы форми препарат^ саме цих груп призначалися в якост1 пров^орноТ антибактер1ально1 терапи.
На особливу увагу заслуговують запальы змши молочних проток, що переб1гають у вигляд1 перидуктальних мастит^ та гыйних галактофорит1в. Вони складають левову частину (36,4%) гыйних уражень ГЗ ¡, на наш погляд, не потребують хфурпчних утручань. При п-лйних галактофоритах достатньо дектькох ретроград-них промивань термнальних молочних проток розчинами антибютиюв, а перидуктальы масти-ти добре пщдаються консервативним заходам ¡з використанням антибютиюв, сульфаыламщв, метроыдазолу та протизапальних мазей.
Таким чином, отримаы нами результати де-монструють, що гостр1 запальы захворювання ГЗ, як1 найчаст1ше квалфкують «нелактацмними маститами», у дмсност1 мають р^номаытну структуру \ представлен! переважно кютами (40,6%), перидуктальними маститами (23,8%), гыйними галактофоритами (12,6%) та абсцесами (12,6%). Поряд ¡з доброяюсними змшами в 2,8% жнок п1д маскою гострих за-пальних захворювань приховуються
псевдозапальы (бешихо- чи маститопод1бы) форми раку ГЗ.
Завдяки використанню УЗД надасться уыкальна можливють, по-перше, детал^увати структуру НЛМ, по-друге, безпосередньо перед оперативним утручанням отримати повну й де-тальну ¡нформац1ю про топографо-анатом1чн1 властивост1 п-лйного вогнища ¡, по-третс, спла-нувати адекватну л1кувальну програму.
Висновки
1. Ультразвукове досл1дження е обов'язковою процедурою перед оперативними втручаннями у хворих на гнмно-запальы захворювання грудних залоз.
2. Л1кувальну програму та х1рурпчну тактику при гн1йних процесах у грудних залозах опраць-овують ¡ндивщуально з урахуванням результат1в ультраехограф||.
3. Альтернативою традицмним х1рург1чним втручанням е мало1нвазивн1 пункц1йно-дренажн1 процедури, як1 виконують у випадках к1ст та абсцесс за умов ТхньоТ ч1тко1 вЬуалЬаци за до-помогою д1агностичного ультразвуку.
4. Гыйно-запальы процеси терм1нальних молочних проток (перидуктальы мастити та гыйн1 галактофорити) п1длягають консервативн1й терапп з використанням антибактер1альних, протизапальних та ¡мунокорегуючих препарат1в.
Л1тература:
1. О диагностике галактофорита / Р.Ф. Закиров, Б.К. Дружков, Д.М. Красильников и др. // Казанский мед. журнал. - 2001. - Т. 82, № 5.-С. 410 - 411.
2. Головко Т.С., Яроцкий Н.Е. Комплексная ультразвуковая диагностика доброкачественных образований молочной железы // Здоровье женщины. - 2002. - № 4 (12). С. 109 - 114.].
3. Михетько A.A., Перов В.В. Информативность цитоло- 6. гического метода исследования в диагностике заболе- 7. ваний молочной железы на дооперационном этапе // Вопросы онкологии. - 2005. - Т. 15, № 1. - С. 125 -127.
4. Twine C., Gateley C.A. Antibiotic prescription for patients 8. referred to a specialist breast clinic // Postgrad. Med. J. -2006. - No. 82. - P. 771 - 773.
5. Возможности эндовидеохирургических технологий в лечении гнойно-воспалительных заболеваний кожи и подкожной клетчатки / В.П. Сажин, В.А. Юрищев, А.Л. Авдовенко и др.//Эндоскопическая хирургия.-2006.-№2.-С.118-119.
Реферат
МАЛОИНВАЗИВНЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА ПОД ЭХОГРАФИЧЕСКИМ КОНТРОЛЕМ ПРИ ГНОЙНЫХ НЕЛАКТАЦИОННЫХ МАСТИТАХ.
Билоненко Г.А., Аксьонов O.A., Аксьонова О.Г.
Ключевыеслова: мастит нелактационный, эхография, вмешательства малоинвазивные.
Наблюдали 286 больных с нелактационными маститами. Установлено, что структура «нелактационных маститов» представлена в основном кистами (40,6%), перидуктальными маститами (23,8%), гнойными галактофоритами (12,6%) и абсцессами (12,6%). У 2,8% женщин виявлены псевдовоспалительные форми рака. Малоинвазивные пункционно-дренажные вмешательства под эхографическим контролем проведены у 152 пациенток. Средние сроки лечения после аспираций абсцессов - 7,8±0,6 доби, после дренирования - 12,3±1,3. Авторы считают, что лечебную программу и хирургическую тактику при гнойных процес-сах грудных желез необходимо вырабатывать индивидуально с учетом результатов ультраэхографии.
В.А. Сажин та ствавт., 2006).
Бтоненко Г.А. Малошвазивы втручання на молочнш 3ano3Í пщ контролем exocKoni'í // Променева fliamocTH-ка, променева Tepanifl. 36ipKa наукових po6ÍT Асощацп радюлопвУкраТни. Випуск 13.-КиТв, 2002.-С.38-40. Власов В.В., Суходоля A.I., Гойда M.C. МалоЫвазивне xipypr¡4He лкування нелактацшного гншного маститу // Акт. питання естетичноТ та реконструктивноТ xipyprií молочноТ залози: 60 тез доповщей ПершоТ Всеукраш-ськоТ науково - практично!' конференцп. - К., 2004. - С. 20 - 21.
УДК: 616-001.40-002.3-089.843-091.8
М0Н1Т0РИНГ ПЕРЕБ1ГУ РАНЬОВОГО ПР0ЦЕСУ П1СЛЯ АЛ0ГЕРН10ПЛАСТИКИ 13 ВИКОРИСТАННЯМ ЛА3ЕРН01 Д0ППЛЕР1ВСЬК01 ФЛ0УМЕТР11
НМАПО ¡м. П.Л. Шупика, НМПО „Медбуд"
Бобров O.G., Динник О.Б., Зтченко В.Г., Бабенко 1.Б.
Для покрашення резулътат1в оперативного втручання у хворих на грижу сл1д диференцшно nidxodumu до вибору методу гертопластики i матер1алу для ii проведення i3 врахуванням гемо-динам1чного типу мгкроциркуляцп, так як oсoблuвoсmi судuннo-mканuннoi системи зони май-буmнъoi операцп безпосереднъо опредшяе перебй ранъового процесу в тсляоперацтному nерioдi. Мотторинг перебйу ранъового процесу тсля аллогертопластики i3 використанням лазернoi до-nnлерiвсъкoi флоуметрп дозволяе прогнозувати перебй раннъого тсляоперацтного перюду та завчасно дiагнoсmуваmu ускладнення.
Ключов1 слова: гернюпластика, лазернадопплеровска флоуметр1я, алотрансплантат, раньовий процес.
Одыею з найперших ланок макрооргаызму, що локальному трофнному piBHi загоення тсляопе-
реагують на операцмну травму, е м1кроциркуля-торне русло (Шмидт Р., и соавт. 1996.). Для мо-ыторингу nepeöiry раньового процесу нами був використаний метод лазерноТ допплер1всько1' флоуметрп (ЛДФ), який дозволяе об'ективно оц-нити фазн1сть раньового процесу (Козлов В.И., и соавт. 1998.).
Цей метод оснований на оптичному скануваны тканин монохроматичним сигналом i анал1зу ам-пл1тудно-частотного спектру (АЧС) лазерного сигналу, що вщбиваеться вщ еритроцит1в, як1 ру-хаються в тканинах. Сигнал, вщбитий в1д ерит-роцит1в - зм1нюс допплер1вський зсув частот в1д-носно скануючого променя, характеризуючи кровот1к в м1кросудинах i дае ¡нтегральну ¡нфор-мац1ю про к1льк1сть еритроцит1в, як1 одночасно знаходяться в 30Hi тканин, що дослщжуються (Рябцева E.H. 1997).
Метою роботи було вивчення взасмозв'язку патолог1чних феномеыв гемом1кроциркуляц1!Т на
рац1иних ран первинним i вторинним натягом.
Об'скт i методи досл1дження. Пор1вняльне комплексне дослщження загоення п1сляопера-ц1йних ран проводили за допомогою методу ЛДФ у 158 пац1ент1в в b¡4¡ вщ 20 року до 73 pokíb, чо-лов1чо1 стат1, яким було виконано оперативне втручання при пахових грижах. У bcíx пац1ент1в використовували традиц1йн1 xipypriHHi методи втручання, ¡з застосуванням безнатяжних мето-A¡b аллопластики передньоТ черевноТ ctíhkh.
Для проведения дослщження випадковим способом було сформовано дв1 групи пац1ент1в (таблиця 1):
Група I (77 пац1ет1в) - ¡мплантац1я консерво-ваних гомолопчних 6¡OMaTep¡an¡B широко!' фасцИ стегна, шфи (TUTOGEN Medical GmBH, Н1меч-чина).
Група II (81 пац1ент1в) - з використанням с1тча-тих проленових эндопротез1в.
Том 7, Випуск 1-2
205
