CC BY
11
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академИ
10(16,1%) хворих внаслщок поширення Г-Н ура-жень була виконана ампутац1я на piBHi стегна, серед яких у 3 - мали MicTO деструктивы змши к1сток стопи, у 8 - прояви мед1акальцинозу IV-V ст. з 'ix посднанням у 2 випадках.
Таким чином, рентгенолопчна д1агностика KicT-ковоТ деструкци стопи та ступеня виразност1 склерозу Монкеберга е ¡нформативним прогнос-тичним критер1см тяжкост1 nepeöiry Г-Н уражень ДС.
Реферат:
РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ТЯЖЕСТИ ТЕЧЕНИЯ ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ
ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ.
Кузнецов A.A., Краснов О.Г., Стовба В.Г.
Ключевые слова: медиакальциноз, диабетическая стопа, костная деструкция, рентгенологическая диагностика.
Обоснованы рентгенологические критерии прогнозирования тяжести течения гнойно-некротических поражений диабетической стопы исследованием костной деструкции и медиакальциноза.
УДК 618.19 - 002 - 085
"СУЧАСНИЙ" ГОСТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ЛАКТАЦ1ЙНИЙ МАСТИТ: ЕП1ДЕМ10Л0Г1Я, 0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" 2-а м1ська клУчна лкарш м. Полтава
Кузнецов А.Я., Соловйов I.E, Ковальов О.П., Рудий М.О., Немченко I.I., 1ванов В.А., Люлька О.М.,. Краснов О.Г., Дмитренко В.П.
На nidcmaei спостереженъ при лтувант 278 хворих на гострий деструктивний лактацшний мастит наведет дат, щодо етдемюлогп, особливостей клнчного перебйу захворювання та лтування.
Ключов1 слова: гострий деструктивний лактацшний мастит, епщемюлопя, клш1чний nepeöir, лкування.
Гострий лактацмний мастит (ГЛМ) продовжуе залишаеться одыею з актуальних проблем не-вщкладноТ х1рурпТ.
Рефрактернють збудниюв запалення в лакту-ючм молочнм залоз1 (МЗ) до антибактер1альних препарат^, вторинний ¡мунодефщмт у породть теля ваптност1 \ полопв обумовлюють розпо-всюджеысть та тяжесть перебйу лактацмних мастик в[7]
Розробка та впровадження в клннну практику активного х1рурпчного лкування хворих деструк-тивним ГЛМ [6] дае можливють покращити Тх ре-зультати, однак, залишаеться значний вщсоток ускладнень. Так, у 6 -23% - виникають реци-диви захворювання, а у 5,8-20,7% хворих в пю-ляоперацмному перюд1 формуються молочы свищ1 [2]. Збер1гаеться значний вщсоток летальное^ (0,3-1,8%), головним чином за рахунок сепсису, частота якого складас 10-23% [2,7,9]. У 16-76% хворих формуються косметичы дефекти МЗ у вигляд1 рубц1в, втяжння соска, деформаци та зменшення об'ему залози [1,3].
Числены ускладнення, тяжю функцюналы-м та косметичы дефекти у вщдалеы сроки теля опе-раци потребують удосконалення лкування хворих надеструктивний ГЛМ.
3 1986 по 2006 рр. п1д нашим спостереженням знаходилось 278 хворих на деструктивний ГЛМ.
При цьому в перюд з 1986 по 1999 рр. спосте-р1галась максимальна ктькють хворих (242) з Тх значним зменшенням (12) за перюд з 2000 по 2003 рр.та при Тх пщвищены (24) з 2004 по 2006 РР.
Наведем дан1 в певнм м1р1 свщчать про динамку змЫ частоти захворюванност1 на ГЛМ за останы 20 роюв, в основ! яких, на наш погляд, лежить стан ¡мунобюлопчного захисту породть, резистентысть мкрофлори до антибютиюв та ефективысть сучасноТ антибютикотерапп.
Слщ зазначити, що нин1 на тл1 зменшення кть-кост1 хворих на деструктивний ГЛМ спостер1га-сться збтьшення частоти нелактацмних масти-т1в (10-12 випадюв на рк ).
Бтьшють мастит^ виникло через 1-2 тижы пь сля полопв. Однак, 227 (46,0 %) пац1енток гост-тал^овано в х1рурпчне вщдтення у термн до 3 д1б, а 150 (53,9%) - через 7-8 д1б \ бтьше вщ початку захворювання.
Правобнний мастит виявлений у 118 (42,4%) хворих, л1вобнний- у 143 (51,4%) \ двобнний- у 17 (6,1%).
У задовтьному стан1 було 121 (43,5%) хворих, у стан1 середньоТ важкостн 92 (33,1%), у важко-му 56 (20,1%) и вкрай важкому -9 (3,2%).
Збудником захворювання у 82% хворих був золотистий стафтокок, в асоц1аци з грамнега-тивною мкрофлорою - 18%.
У 126 .(45,3%) жнок захворювання супрово-джувалося синдромом системноТ в1дпов1д1 на запалення (ССВЗ), що е ознакою пщвищеного ри-зику розвитку сепсису. Сепсис д1агностували у 23 (8,2%) хворих. 1з них, у 11 (47,8%)- сепсис пщтверджений результатами повторних бактерн олопчних дослщжень кровк У 12 (52,1%) хворих - на пщстав1 клУко-лабораторних ознак прогре-сування ССВЗ [4,5].
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Планування невщкпадного оперативного втру-чання у кожно1 хворо!' передбачало Bnöip методу знеболення, доступу до осередку деструкци, об'ему xipypriHHoY обробки з урахуванням тяжко-CTi nepeöiry захворювання, розповсюдженост1 процесу в МЗ та прогнозування косметичного результату.
Видтеы групи хворих ГЛМ з пщвищеним ризи-ком виникнення гнмно-септичних ускладнень, молочного свища, косметичних дефект^ пюля операци. Це XBopi з субареолярною локалЬацн ею гнмника, рецидивним i двобнним ГЛМ, а та-кож ураженням 2-х i бтьше квандрант1в МЗ.
Bei XBopi оперован1 вщразу теля гостталЬаци пщ масочним або внутршньовенним наркозом. Використовували широкий доступ до осередюв деструкци в МЗ : у BepxHix вщдтах залози - роз-тин типу Ангерера, в нижых - Ровинського, Бар-денгейера, при субареолярнмлокалЬаци - цир-кумареолярний.
У 34 (12,2%) хворих осередок деструкци лока-л^увався субареолярно. 1з них у 26 (76,4%) проведено розтин обмежених гн1йник1в, у 8 (23,5%) - вимушене виснення гнмник1вннфтьтрат1в.
У 99 (35,6%) хворих деструктивний процес розповсюджувався в межах одного квндранта МЗ. У 84 (84,8%) ¡з них проведено розтин обмежених гнмниюв, у 15 (15,1%) -ix радикальне ви-снення з накладанням первинних шв1в. У 75 (26,9%) хворих з гнмноннфальтративними формами ГЛМ п-лйникиннфтьтрати вискали в межах здорових тканин.
У 58 (20,8%) хворих з флегмонозною, гнмно-некротичною, гангренозною та змшаними формами захворювання з ураженням 2-3 квадрант^ МЗ виконан1 розширеы оперативы втручання, як1 включають розтин, виснення некротично змЫе-них тканин в межах життездатних з накладанням контрапертур.
У 10 (3,59%) хворих з багатоосередковим ГЛМ xipypriHHy обробку проводили з peßi3iera МЗ. У 2 (0,71%) хворих з панмаститом виконана пщшюр-на мастектом1я. Особливу увагу у цих хворих придтяли збереженню шфи та сосково-ареолярного комплексу, що важливо для вико-нання в подальшому пластичих операцм.
П1сля розтину, некректоми на фоы активного дренування гнмних осередюв проводили зро-шення ран розчинами антисептик^, антибюти-KiB, протеол1тичних фермент^, антикоагулянт1в. Використовували крюобробку ран napopiflKiM азотом, ультразвукову кав1тац1ю, аплкацмну со-рбцю, електрофорез антибютиюв. [4,5] .
3 урахуванням фази nepeöiry раневого процесу використовували в1тчизнян1 маз1 виробництва ф1рми "Дарниця", зокрема, в гнмно-некротичнм фаз1 - офлокаТн, ытацид, MipaMicTiH; в nepexifl-ному nepiofli - стрептоытол; в фаз1 грануляци, еттел^аци та реоргаызаци рубця - метилура-цилову та пантестинову мазк
Програма загального лкування хворих ГЛМ включала системы дезинтоксикацмы заходи,
антибактер1альну, десенсебт^уючу Tepanira, ко-рекц1ю водно-електрол1тних та мкроциркулято-рних порушень, ¡мунотропний вплив (антиста-фтококова плазма та гама-глобулЫ), антиокси-данти, ¡HriöiTopn протеаз, багатокомпонентну гемотератю (переливання плазми, альбумЫу, протешу). Проводилось систематичне зц1жуван-ня молока , у хворих з тяжким nepeöiroM захво-рювання-припиняли лактац1ю, а за умов rinepra-лакти- и регуляц1ю шляхом призначення парло-делу.
Пщ час лкування проводили ранню косметич-ну корекцю МЗ, яка включас и фксац1ю за до-помогою утримувача [3] з метою попередження деформаци залози, а також накладання коригу-ючих шв1в у фаз1 регенераци рани з метою адап-тацп и краТв. Так, у 15 (6,1%) хворих накладен! первины шви, у 22 (7,9%) -первины вщетрочеы, у 68 (24,4%) -paHHi вторины, у 79 (28,4%) - ni3Hi вторинн1. Ми дотримувалися принципу накладання зйомних, багатост1жкових шв1в з викори-станням шовку, капрону та дренуванням ран протягом 2 fliö. У 8 (2,8%) хворих виконана дер-матопластика пюля припинення лактаци парло-делом.
Результати лкування хворих вивчеы в строки спостереження до 2-х poKiB i розцЫеы як задовь льнк Вщмнено зменшення частоти виникнення молочного свища та ктькост1 хворих з незадовь льними косметичними результатами.
Таким чином, особливютю ГЛМ в сучасних умовах е «перебудова» його структури за раху-нок збтьшення частоти гнмно - ¡нфтьтратив-них, змшаних форм захворювання з поширени-ми, багатосередковими та субареолярними ура-женнями МЗ з обтяженим кпннним nepeöiroM на тл1 зменшення загальноТ ктькост1 хворих [3]. Свосчасне xipypri4He лкування хворих ГЛМ, ви-6ip рацюнального методу оперативного втручання, ¡нтенсифкаця раневого процесу шляхом використання фзичних метода впливу та меди-каментозних 3aco6iB, адекватна консервативна терапт, рання косметична корекц1я МЗ сприят-ливо впливають на вихщ захворювання.
Литература
1. Вишневский A.A., Кузин М.И., Оленин В.П. Пластическая хирургия молочной железы.- М.: Медицина, 1987.-220с.
2. Дуденко Г.И., Дехтярук И.А. Послеродовой стафилокок-ковий мастит.- К.: Здоров'я.- 1984.-120с.
3. Кузнецов А.Я. Гострий деструктивний лактацшний мастит, йогог уекпаднення та наслщки / Навчальний поабник для лшаршчнтержв та xipypriB.- Полтава.-2004.-125с.
4. Кузнецов А.Я. ,Чумак П.Я.,Ковальов О.П. та ¡н. Сепсис у хворих на гострий деструктивний лактацшний мастит // Льв1вський медичний часопис.- 2001.- № 3.- С.53-55
5. Кузин М.И. Синдром системного ответа на воспаление // Хирургия.-2000.- №2.- С.54-59
6. Марценюк E.H. Активное хирургическое лечение гнойного мастита: Автореф. дисс. ... канд.мед.наук. - М., 1982.- 34с.
7. Спесивцев Ю.А. Лактационный мастит (современные способы диагностики и организации хирургического лечения) // Автореф. дисс. ... док. мед.наук. :14.00.27.-СПб., 1995.- 28с.
Том 7, Выпуск 1-2
235
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
8. ЧадаевА.П., Зверев A.A. Острый гнойний лактационный мастит. Диагностка, лечение, профилактика. - М.-2003.-126с.
9. Шаповал С.Д. Сепсис при остром лактационном деструктивном мастите // Тезисы Всесоюзной конференции «Актуальные вопросы сепсисологии».- Тбилиси, 1990.-С.130-132.
Реферат.
„СОВРЕМЕННЫЙ" ОСТРЫЙ ДЕСТРУКТИВНЫЙ ЛАКТАЦИОННЫЙ МАСТИТ: ЭПИДЕМИОЛОГИЯ, ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ.
Кузнецов A.A., Соловьов И.Е, Ковальов А.П., Рудый M.A., Нсмченко И.И., Иванов В.А., Люлька А.Н.,. Краснов О.Г., Дмитренко В.П.
Ключевые слова: острый деструктивный лактационный мастит, эпидемиология, клиническоге течение, лечение.
На основании наблюдений при лечении 278 больных острым деструктивным лактационным маститом наведены данные об эпидемиологии, особенностях кпиническоготечения заболевания илечения.
УДК 340.624:617-001.45
СЛ1ДИ ТА УШКОДЖЕННЯ НА Т1Л1 ЛЮДИНИ, Щ0 УТВОРЮЮТЬСЯ В1Д Д11 КУЛ1 В1ТЧИЗНЯН0Г0 ВИРОБНИЦТВА „ДИАБ0Л0"
Полтавське обласне бюро судово-медичноТ експертизи Лисенко 1.В.
У робот1 оцтенно ушкодження та гх сл1ди, що утворюютъся при постршах з гладкостволъног зброг кулями з пол1мерними компонентами втчизняного виробництва на тглг людини. Досл1-джено коструктивт особливост1 кул1 з пол1мерними компонентами та сл1доутворення на перешкодах.
Ключов1 слова. куля, пострт, дистанц1я, контейнер, пол1мерний компонент.
на тт1 людини, що залишае куля „Диаболо" в
Вступ
Використання пол1мерних компонент^ (ПК), завдяки застосуванню нових технолопй \ р1зно-маытних компонент^ боеприпасов з синтетичних пол1мерних матерев, привело до значних змш в розподт1 слщ1в пострту на перешкодах \ появ1 нових специфнних слщ1в \ пошкоджень. Це, в свою чергу вплинуло на характер слщв \ пошкоджень при постртах з гладкоствольноТ зброТ[1, 2].
В1тчизняною промисловютю налагоджене ви-робництво боеприпасы орипнальних конструкцм для мисливськоТ зброТ. Так, Херсонською НПФ „Тахо", яка була створена 1993 року, випуска-ються патрони „Тахо" для нар^ноТ та гладкоствольноТ зброТ, зокрема кульов1 патрони з ПК, в яких конструктивно передбачеы рЬномаыты по-л1меры елементи. Шосткшський казенний завод „1мпульс" з 2000 року е промисловим пщприемс-твом де створено повний цикл виробництва ми-сливських набоТв [3].
Необхщно вщзначити, що в постниках \ п1дру-чниках останых роюв вщсутнм опис будь-яких куль з ПК в1тчизняного виробництва. Кр1м того у судово-медичнм л1тератур1 вщсуты вщомост1 про слщоутворення куль з ПК в1тчизняного виробництва на тканинах одягу й тт1 людини. В ль тератур1 наведем лише дан1, присвячеы деяким маркам куль з ПК для гладкоствольноТ зброТ виробництва Росита Чехословаччини [4, 5].
Таким чином, на тепер1шнм час е актуальним дослщження та оцнка пошкоджень \ слщ1в, що утворюються при постртах з гладкоствольноТ зброТ кулями в1тчизняного виробництва з ПК, на тт1 людини \ тканинах одягу та визначення д1аг-ностичних критерив Тх використання. У зв'язку з цим в робот1 наведено опис слщ1в \ пошкоджень
залежност! В1Д В1дстан1 постр1лу.
Мета роботи - вивчити слщоутворення вщ дм кул1 в1тчизняного виробництва Херсонського НПФ „Тахо" - „Диаболо" на тт людини.
Результати досл1дження.
Куля „Диаболо" ставиться до групи стрточних безконтейнерних куль (рис.1).
8
Рис. 1. Куля „Диаболо"
При виготовлены боеприпасу використовува-лась свинцева куля, а замють традицмних повс-тяного пижа та картонноТ прокладки - пол1мер-ний обтюратор та прошарок деревноТ тирси. На тт1 кул1, в головнм и частиы назовы вистоять вн ам вистутв квадратноТ форми висотою та шириною по 2,3 мм кожний.
Пострти проводились в грудну штину та в м'яю тканини стегон бюманекеыв (трутв) оаб
01010202000500010405027002100200100305100504270402000910
