CC BY
72
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
УДК 616.36 - 002.3 - 006 - 089
МАЛ01НВАЗИВН1СПОСОБИ Л1КУВАННЯ АБСЦЕС1ВIГН1ЙНИХ KICT ПЕЧ1НКИ ЯК ПР0Ф1ЛАКТИКА Б1Л1АРН0Г0 СЕПСИСУ*
Шаталов О. Д.
Донецький державний медичний уыверситет ¡м. М. Горького
На nidcmaei 138 спостереженъ проведено пор1внялъний анал1з результаты лгкування хворих на ôaKmepiaëbHi абсцеси (БАП) - 72 чол. i непаразитарн гнтт êicmu печтки (НГКП) - 66 чол. у eiui 15 - 77 ротв. Найбыъш тформативними дiaгноcmичними методами були: cоногpaфiчний, комп'ютерна mомогpaфiя, лапароскотя. 65 хворим виконан малотвазивш втручання тд контролем УЗД, КТ або лапароскопп, 73 пащентам - вiдкpиmi операцп. Шсля малотвазивних втру-чанъ у 17,9 % хворих спостеркали piзнi ускладнення, тсля вiдкpиmих операцт - у 27 % (помер 1 пащент). Малотвазивш операцп дощлъно ширше використовувати при БАП i НГКП у cneцiaлiзовaних хipуpгiчних гenamологiчних центрах.
Ключов1 слова: абсцеси, гншш кюти печЫки, малоЫвазивы втручання, бт1арний сепсис.
обстеження частота д1агностичних помилок у
Вступ
За останы роки у д1агностиц \ лкуваны вог-нищевих утворень печнки досягли значного про-гресу (мнпнвазивы втручання пщ ультразвуко-вим контролем (УЗД), комп'ютерноТ томографп (КТ), лапароскопп), але леталы-мсть при абсце-сах печнки досягае 5 - 20% [10,4,2,6,8]. Частота виявлення непаразитарних кют \ абсцеав печн-ки значно зросла у зв'язку з широким застосу-ванням УЗД \ КТ, що вщкрило шлях до розвитку малонвазивноТ х1рургп. За даними аутопеп, частота виявлення юст печнки екпадае 0,15 - 1,86 % [9,3,5,6,7] . Абсцес печнки виявляють у 0, 08 -1 % випадюв серед гоеттал^ованих пац1ст1в [4,10,1,5]. До нашого часу проблема своечасного виявлення \ лкувальноТ тактики при абсцесах \ кютах печнки повнютю не виршена, що зумов-лено вщеутнютю поглибленого дослщження да-ного роздтухфургп.
Етюлопя непаразитарних юст печнки до к1н-ця невщома. С дектька теорм, як1 в деякм м1р1 пояснюють IX утворення : дюембрюгенетична, ретенцмна, генетичного дефекту, запальна, травматична [3,2,6,11,13]. У жнок юсти печнки зустрнаються у 3 -5 раз1в частое, ыж у чоловн к1в.
Причинами виникнення абсцеса печнки най-бтьш часто е п-лйно - запалы-м хвороби оргаыв черевноТ порожнини, пюляоперацмы ускладнення, загноення кюти, гематоми, новоутворення печнки, сепсис [4,1,5, 8,12,14,16].
При наявност1 сол1тарноТ кюти диметром вщ 1 до 6 см клнны симптоми вщеуты [9,3,2,6,15,17]. Коли кюта диметром 5 - 6 см 1 61-льше, з'являються бть у правому пщребер'Т, гепатомегал1я, печнкова недостатысть [9,2,6,18,19]. Гектична температура тта, силь-ний бть, напруження м'яз1в передньоТ черевно!' стшки, жовтяниця - евщчать про виникнення уекпаднень ( загноення, крововилив, тощо ).
П1д час проведения клУко - лабораторного
хворих на абсцес печнки складас 50 -70 % [1,5,8], внаслщок тзньоТ д1агностики летальнють може сягати 30 - 80% [5,7,8]. Чутливють \ ефек-тивнють УЗД при процесах \ кютах печнки складас 91%, КТ - 98 % [9,2,7,8]. Перевага КТ особливо вщчутна при виявлены малих юст \ абсце-с1в, а також порожнистих утворювань, котр1 зна-ходяться в зоы вор1т печнки. Лапароскопы до-зволяе виявити абсцеси \ кюти в приступних огляду зонах печнки [10,7,5,6], з використанням малонвазивноТ пункцп. Доцтьно робити через-кожну пункц1ю пщ контролем УЗД чи КТ з пода-льшим в^уальним, цитолопчним, бактерюлопч-ним \ бюхЫчним дослщженням матер1алу [9,4,5].
1нколи УЗД використовують п1д час операцп, що дозволяе установити датчик на практично кожну поверхню печЫки за мн1мальним використанням сонографнноТ енергп, отримати необ-хщну ¡нформац1ю, виконати точну бюпаю, каню-лювати жовчы \ судины структури печнки [9,3,4]. Метод дае можливють локалЬовати об'смы утвори, вибрати оптимальне р1шення в опера-ц1йн1й \ визначити анатом1чн1 критер|| можливо!' резекц||.
Оглядова рентгенограф1я орган1в черевно!' порожнини, холецистохолангюграфт, селектив-не артер1осканування, рад1онукл1дне дослщжен-ня у наш час обмеженк Ефективн1сть оглядового рентгенолог1чного досл1дження, сцинт1граф1Т, ан-г1ограф1Т, лапароскоп1Т при абсцес1 печнки - до 10 % [7,6,8].
Радозотопне досл1дження дозволяе уточни-ти локал1зац1ю \ розм1ри к1ст печнки (при мал1й травматичност1, низькому променеву наванта-женн1, простот1 виконання), але не може дифе-ренц1ювати юсти \ пухлини. За його допомогою тяжко визначити локал1зац1ю об'емних осеред-кових утворень за обл1ком сегментарноТ структури \ Тх вщношення до вор1т печ1нки. Тому нерн
Стаття зв'язана з плановю НДР кафедри факультетсько)' xipypaïi "Сучасна д/агностика i лкування доброяк'юних захво-рювань гепатопанкреатодуоденальной зони" (№ державно)' реестрацп 0102У006771, шифр УН 03.04.05.2003 - 2005 pp.). Розробка не ф/нансована грантом.
дко такий д1агноз установлюють пщ час аутопси.
Тактика л1кування при абсцес1 печ1нки повн1с-тю не вир1шена. Застосовують pi3Hi методи: xi-рурпчний - позачеревинний, позаплевральний [10,5,8], т1льки консервативний (при сол1тарному - д1аметром до 2 см i множинних абсцесах печ1н-ки [10,4,5], черезшфна пункц1я i дренування пщ контролем УЗД, КТ або лапароскопи [10,4, 5,6].
Bn6ip тактики л1кування KicT печ1нки також е предметом дискуси - вщ динам1чного спостере-ження (при KicTax д1аметром до 5 см) - до резек-ци печ1нки [3,2,6]. Отриман1 flo6pi результати ni-сля черезшфноТ пункцИ i дренування к1сти пщ контролем УЗД або КТ, з уведенням у порожни-ну к1сти склерозуючих препарат1в - 96% етило-вого спирту, 5% розчину йоду та ¡нш або лазер-Hoi фотокоагуляци [1,4,5]. Способи л1кування KicT печ1нки залежать вщ Тх po3MipiB та локал1заци. Деяк1 автори при запальних великих к1стах вико-нують лобектом1ю або цистоентероанастомоз за Ру [3,2,6]. Однак пщ час операци не завжди мо-жна д1агнозувати цистаденому або цистадено-карц1ному.
При малих безсимптомних к1стах печ1нки оперативне л1кування не показано, таких пац1сн-TiB слщ спостер1гати в динамиц1 [9, 4].
За даними [5], ¡з 322 зроблених м1н11нвазив-них втручань, pi3Hi ускпаднення заресстрован1 у 6 (1,8%) хворих. Застосування високих техноло-riй i зам1на вщкритого дренування абсцеса печ1-нки пункц1йним способом дозволили знизити майже в 2 рази термш л1кування хворих у стац1-OHapi, варт1сть л1кування, частоту ускпаднень з 42,9 до 21,2%, смертнють - з 23,8 до 3% [7]. У 385 хворих на к1сти i абсцеси печ1нки м1н11нвази-вна асп1рац1я i дренування в 95,1% дали достат-н1й л1кувальний ефект. В 12 (3,1%) випадк1в були ускладнення (кровотеча, п1дт1кання гною в чере-вну порожнину), проведено вщкрите оперативне лкування [4].
Сучасний погляд на проблему б1л1арного сепсису при абсцесах i гн1йних KicTax печ1нки перед-бачас комплексну оц1нку, принцип якоТ побудо-ваний на сучасн1й теори розвитку: SIRS (синдром системно!' запальноТ реакцп) - сепсис - се-птичний шок - полюрганна недостатн1сть (ПОН). KniHiHHi i 6ioxiMi4Hi показники свщчать про те, що шок, сепсис, органна недостатысть супрово-джуються запаленням, a pi3Hi його фактори мо-жуть визвати SIRS або ПОН i при в1дсутност1 м1-Kpo6iB. Виникла теор1я транслокацИ ендотоксин1в ¡3 КИШКОВОГО тракту, KOTpi сприяють розвитку i тяжкост1 септичного синдрому. Саме ендоксем1я, а не бактер1альна 1нфекц1я част1ше вщзначають-ся у хворих з розвиненим SIRS i шоком [4, 13, 10, 19].
Труднощ1 i недосконал1сть диференцмноТ flia-гностики, в1дсутн1сть сдиних диференц1йно-д1агностичних i тактичних критерив, KOTpi визна-
чають пщхщ до xipypri4Horo лкування хворих на абсцеси та гн1йн1 юсти печ1нки, свщчать про не-вир1шен1сть i актуальн1сть ц1сТ проблеми. Анал1з сучасних даних л1тератури i кп1н1чного досвщу доводить про необх1дн1сть критичного визначен-ня патогенезу цих захворювань, розробки ч1тких критерив i показань до консервативного i xipypri-чного лкування.
Метою роботи стало пор1вняльне вивчення ефективност1 вщкритого xipypri4Horo втручання i м1н11нвазивного пункц1йно - асп1рац1йного лку-вання хворих на бактер1альн1 абсцеси i гн1йн1 не-паразитары к1сти печ1нки (НКП) для проф1лакти-ки 61л¡арного сепсису.
Матер1али та методи досл1дження
3 1994 до 2005 року в кп1н1ц1 лкувалось 72 хворих на бактер1альн1 абсцеси печ1нки (БАП) -чоловкв - 41 (58%), жшок - 31 (42%) у в\и> 19 -74 poKiB. Хворих на НКП було 66 : 39 ( 59,9% ) ж1нок i 27 ( 40,1% ) чоловк1в у в1ц1 15 - 77 poKiB. Гн1йних KicT печ1нки було 34.
Застосован1 (у р1зних сполученнях) наступн1 методи дослщження: кп1нко- лабораторн1, ульт-развуковий (УЗД) або комп'ютерна томограф1я (КТ), лапароскопы, цитолопчне i бактерюлопчне дослщження рщини печ1нки. Для УЗД використо-вували сонограф1чний апарат «Dornier - 5200» у режим1 кольорового допплера з датчиками 3,5 i 5 мГц, для КТ - апарат «Siemens». Для лапарос-KoniT i втручань пщ TT контролем використовували апарати i ¡нструменти ф1рм «Wolf» i «Karl Storz» (Н1меччина). Д1агностичн1 пункцп виконувались голками 18 - 22 G. Траектор1ю вибирали у зон1 безпечного акустичного в1кна. Дренування абсцеса або к1сти проводилось шляхом установления дренажу за Сельд1нгером. Для дренування брали самоф1ксуюч1 дренаж1 «Meadox» I «Cook». За необх1дн1стю з допомогою УЗД або КТ контролювали локал1зац1ю голки. При п1дозр1 на exlHOKOK печ1нки використовували реакц1ю ла-текс-аглют1наци I ¡муноферментний анал1з.
Статистичну обробку отриманих результат1в досл1дження проводили на персональному комп'ютер1 з використанням програм "Statistica 5.1 for Windows".
Результати та ix обговорення
При к1стозних утвореннях печ1нки у 55 хворих були виявлен1 непаразитарн1 к1сти, у 11 - ех1но-кокова к1ста, розм1ри к1ст - в1д 2 до 15 см у д1а-метр1. У 34 випадках к1сти були гн1йними. Локал1-зац1я к1ст: в прав1й дол1 печ1нки - 48, л1в1й - 8, множинн1 - 10. На ехограмах к1сти були представлен! анехогенними утворами з ч1ткими контурами, що дають латеральне УЗ-посилення, вираженою капсулою, однор1дним bmIctom.
Кл1н1чн1 проявления (чуття тягаря, гепатоме-гал1я ) у хворих на НКП залежали в1д Тх розм1ру.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
При малих кютах (диметром до 5 см) клины симптоми були вщсутнк
Для лкування НКП використовували лапаро-скопны, в1дкрит1 операцм, а також черезшфы втручання п1д контролем УЗД або КТ. В залеж-ност1 вщ локал^аци патолопчного процесу, пун-кцмну голку вводили через м1жреберний промн жок, у правому пщребер'Т та ¡нколи в еп1гастрИ. Мюце пункцИ вибирали з урахуванням мн1маль-но1 вщстаы вщ шфи до патолопчного утвору \ так, щоб на шляху пункцйного каналу не було великих судин, жовчних протоюв та порожнистих оргаыв. Важливим моментом е ч1тка в1зуал1зацт кнчика пункцмноТ голки у порожниы юсти печн-ки. Пункц1ю кют \ астрацю виконували троакаром диметром 4 мм (у 13 чол.) Проводили одно-кратну скперотератю 96% етиловим спиртом (при вщсутност1 нагноення), хворим з ехнококо-вою кютою у порожнину кюти вводили 86% роз-чин глщерину. Отриманий матерел направляли на пстолопчне дослщження. Для профтактики кровотеч1 ¡з пункцмного канала використовували фотокоагуляц1ю високоенергетичним хфурпчним УДв лазером уздовж вс1е! траектори каналу або введения у канал етилового спирту. Дренаж1 за-лишали на 12 - 20 дыв. Ускладнень не виявле-но.
У 17 пац1ент1в при п-лйних процесах проведе-ы пункцт з зовышым дренуванням п1д контролем УЗД або КТ. У 3 чол. (17,9%) спостер1гали р1зы ускладнення (кровотеча у порожнину юсти -
1, пневмонт - 2), як1 були лквщоваы консерва-тивним лкуванням. Перша пункцт з аспфацею е д1агностично-л1кувальною з наступним цитоло-пчним \ бактерюлопчним дослщженням рщини. Об'см гнмного ексудату був вщ 25 до 210 мл. Порожнину промивали антисептичними розчи-нами (фурацилш; натр1ю гипохлор1т - 600 мг/кг; хлоргексидн).
Лапароскопны операцм виконаы у 10 хворих на НКП : пункцт, резекцт стшок юсти, електро-коагуляцт, дренування - 7, цистооментопекст -
2. Пюля цих операцм в 1 випадку спостер1гали незначну кровотечу.
Показаниями до вщкритих операцм у 26 пацн ет1в були : юсти з множинними перетинками, щтьною капсулою, неоднорщною структурою (при пщозр1 на ехнокок чи цистаденому); юсти вор1т печмки, як1 мають сполучення з жовчними протоками; перфорацт юсти, гемоперитонеум з кпннною картиною гострого живота. Способи операцм : видалення юст - 23, розр1з кюти, зов-ышнедренування - 2, резекцт кюти, оментопек-ая - 1.
Найбтьша ктькють пюляоперацмних ускладнень (7 - 27%) спостер1гали п1сля вщкритих операцм (нагноення рани - 4, холанпт -2,абсцес печнки - 1). Ураховуючи це \ доброякн сний характер зазначеного осередкового ура-
ження печнки, з 2000 року перевагу вщдаемо малонвазивних методам жрурпчного втручання.
72 хворих на БАП розподтеы на 2 групи в1д-повщно до стат1, в1ку, локал^аци абсцесу, тяж-кост1 початкового стану. До першоТ групи потра-пили 34 хворих, яких оперували за перюд 1994 -1997 рою в, з використанням загальноприйнятого способа хфурпчного доступу за Кохером або через серединну лапаротом1ю, уточнения локапь зацИ абсцесу, виконання гепатотомп, санаци \ дренування гнмного осередку. У другу групу увмшли 38 патенте, гоеттал^ованих у 1998 -2003 роки, яким виконаы малонвазивы втручання п1д сонографнним (33) або лапароскопн-ним (5) контролем. Холанпогенних БАП було 45 (62,9%), метастатичних - 20 (27%), пюлятравма-тичних - 7 (10,1). У 91% випадюв абсцес знахо-дився у правм дол1 печнки, у 9% - у л1вм, у 4 чол. абсцеси були множиннк
При дослщжены мкрофлори абсцеав печнки частше за ус1х знаходили кишкову паличку (28,3% спостережень) \ стафтокок (22,8%), рщко - протей, синьогнмну паличку, бактерощи. У 39,4% хворих мкрофлора була змшаною, у
0.8% - зрют мкрооргаызмв не виявлений.
У першм груп1 хворих (34) пюля лапаротоми, гепатотомп, санаци \ дренуванн1 гн1йного осередку, у 7 (20,6%) чол. спостер1гали ускладнення (нагноення рани, пневмон1я), помер 1 чол. вщ сепсису. Середня тривал1сть перебування хворого в стацюнар1 склала 27 ± 1,1 д1б.
У друг1й груп1 пац1ент1в п1сля мало1нвазивних операц1й ускладнення були у 3 (7,9%) : пневмо-ыя - 2, дислокац1я \ вих1д дренажу ¡з порожнини абсцесу - 1. Тривалють л1кування склала 14 ± 1,9 д1б, летальних випадк1в не було.
Висновки
Отже, для емп1ричноТ антибактер1альноТ те-рапи сл1д застосувати комб1нац1ю фторх1нолон1в ¡з пох1дними метрон1дазолу, яка мае не меншу кп1н1чну ефективн1сть, н1ж нов1 цефалоскор1ни, комб1нован1 з сучасними амЫоглкозидами. Ма-ло1нвазивн1 черезшк1рн1 асп1рац1Т \ дренуюч1 втручання п1д ультразвуковим або лапароскоп1-чним контролем доц1льно ширше використову-вати при абсцесах \ нагноених к1стах печ1нки для профтактики бтарного сепсису у спец1ал1зова-них х1рург1чних гепатолог1чних центрах. Вони е ефективними методами \ дозволяють ¡стотно зменшити терм1ни л1кування, к1льк1сть ускладнень, леталы-мсть, ф1нансов1 витрати на лкуван-ня, зберегти працеспроможн1сть \ високу як1сть життя пац1ент1в.
Л1тература
1. Асабаев А.Ш., Сайдазимов Е. М., Нишанов М.Ш. Мало-инвазивные вмешательства в хирургии непаразитарных кист печени //Анналы хир. гепатологии. -2003. -Т.8, №2. -С. 261-262.
10.
Ахаладзе Г. Г., Нанеташвили М.Г., Чевекин А.Ю. и др. 11. Хирургическое лечение непаразитарных кист печени // Анналы хир. гепатологии. -1999. - Т.4, №1. -С. 29 - 23. Гальперин Э.И., Ахаладзе Г.Г., Чевокин А.Ю. и др. Новые технологии в хирургии печени //Анналы хир. гепа- 12. тологии. - 2004. - Т. 9, № 2. -С. 215 - 216. Десятерик В.И., Шаповалюк В.В. Абдоминальный сепсис - реальность и перспективы // Таврический медико -биол. вестник. - 2003. - Т. 6, № 3. - С. 232 - 236. 13.
Зубов А.Д. Опыт чрескожных вмешательств под ультразвуковым контролем на гепато - панкреатической зоне в условиях диагностической службы // Зб1рник наук. праць сп1вроб1тниюв КМАПО ¡м. П.Л. Шупика . - Кшв, 14. 2000. - Вип. 9, кн.4. - С. 712 - 716. Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Васил'св О.О. та ¡нш. 1нтервенцшна сонограф1я в лкуванш гепатопанкреато- 15. б1л1арноТ патологи // Матер1али XX з'Тзду х1рурпв УкраТ-ни. - Тернопть, 2002. - Т. 2. - С. 169 - 171. Лобаков А.И., Филижанко В.Н., Вишняков Д. В. и др. Современные методы лапароскопического лечения 16. кист печени //Анналы хир. гепатологии. - 2003. - Т.8, №2. - С. 242 - 243.
Люлько И.В., Косульников С.О., Тарнопольский С.А.
Миниинвазивный метод лечения абсцесса печени // 17.
Клш. х1рурпя. -2001. - №4. - С. 18 - 21.
Мамчич В.И., Паламарчук В.И., Поночовный В.В. и др.
Малоинвазивные методы лечения при абсцессах пече- 18.
ни //Анналы хир. гепатологии. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 91
- 92.
Ничитайло М.Е., Фарзоллах М.Д. Современный диагностический и лечебный алгоритм при абсцессах печени 19. различной этиологии // КлЫ. х1рурпя . - 2004. - № 11 -12. - С. 75.
Овчинников В.А., Соловьев В.А., Малов А.А. Дифференцированный подход к лечению бактериальных абсцессов печени //Анналы хир. гепатологии. - 2003. - T.8, №2. -С. 334 - 335.
Охотников О.И., Григорьев С.Н. Многоуровневая били-арная гипертензия и холангиогенные абсцессы печени // Анналы хир. гепатологии. - 2003. - Т. 8, № 2. - С. 337 - 338.
Павловський М.П., Коломшцев B.I., Шахова T.I. Сучас-на д1агностика i принципи лкування хворих з гншним та абсцедивним холангитом // Таврический медико-биол. вестник. - 2003. - Т. 6, № 3. - С. 103 - 106. Сербул М.М., Мороз А.Н., Яновский А.П. и др. Пункци-онное лечение абсцессов печени // Таврический меди-ко-биол. вестник. - 2003. - Т. 6, № 3. - С. 218 - 219. Хацко В.В., Шаталов А.Д., Дудин A.M. и др. Малоинва-зивное лечение бактериальных абсцессов печени под лапароскопическим контролем // Анналы хир. гепатологии. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 101 - 102. Benazzouz M., Afifi R., Ibrahimi A., Abces du foie : diagnostic et treatment. Etude d'une serie de 22 cas // Annales de Gastroenterologie et d'Hepatologie. - 1996. - Vol. 31, № 6. - P. 333 - 336.
Cappuccino H., Campanile F., Knecht J. Laparoscopy -guided of hepatic abscess // Surgical Laparoscopy et Endoscopy. - 1994. - Vol. 4, № 3. - P. 234 - 237. Kollar A., Molnar P., Arany A. Percutaneous interventional treatment of alcohol sclerotherapy of symptomatic liver cysts and polycystic disease // Europ. Radiol. - 1997. -Vol. 7, Suppl. 1. - P. 349.
Puskas T., Kirolly I. Percutaneous gallbladder puncture and drainage. Article in Hungarian // Orv. Hetil. - 2000. -№ 22. - P. 2343 - 2346.
Реферат
МАЛОИНВАЗИВНЫЕ СПОСОБЫ ЛЕЧЕНИЯ АБСЦЕССОВ И ГНОЙНЫХ КИСТ ПЕЧЕНИ КАК ПРОФИЛАКТИКА БИЛИАРНОГО
СЕПСИСА
Шаталов О. Д.
Ключевые слова: абсцессы, гнойные кисты печени, малоинвазивные вмешательства, билиарный сепсис.
На основании 138 наблюдений проведен сравнительный анализ результатов лечения больных с бактериальными абсцессами ( БАП ) - 72 чел. и непаразитарными гнойными кистами печени ( НГКП ) - 66 чел. в возрасте 15-77 лет. Наиболее информативными диагностическими методами были: сонографический, компьютерная томография, лапароскопия. 65 больным выполнены малоинвазивные вмешательства под контролем УЗИ, КТ или лапароскопии, 73 пациентам - открытые операции. После малоинвазивных вмешательствах у 17,9% больных наблюдали разные осложнения, после открытых операций - у 27% (умер 1 пациент). Малоинвазивные операции целесообразно шире использовать при БАП и НГКП вспециализированных хирургических гепатологических центрах.
УДК: 616.342-002.44-007.251-036.87-089
ПАТ0М0РФ0Л0ГИЧЕСКАЯ И ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ ОБОСНОВАННОСТЬ РАДИКАЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЙ У БОЛЬНЫХ С РЕЦИДИВОМ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ
Шадрин И. С.
Днепропетровская государственная медицинская академия.
Произведен сравнительный анализ результатов консервативного и оперативного лечения двух групп больных, находившихся в гастроэнтерологическом и хирургическом отделениях. В первой группе больных ГЭО сочетанные функциональные и органические нарушения выявлены у 14 (43,75%) больных, во второй группе - у 8 (44,4%). Фаза некроза в первой группе при фиброгаст-родуоденоскопии диагностирована у 10 (31,25%) больных. При патогистологическом исследовании иссеченных язвенных субстратов отмечается лимфо-плазмоцитарная инфильтрация с формированием «лимфом», разница состояния микроциркуляторного русла от слизистого до серозного слоев. Всем больным второй группы произведены радикальные операции. Несмотря на проведенное в анамнезе консервативное и оперативное лечение в первой группе больных сохраняется рецидивирующее течение у 6 (18,75%).
Ключевые слова: язва пилородуоденальной зоны - рецидивное течение - сочетанные осложнения - перфорация - радикальная операция.
Вступёение морфологические особенности пилородуодена-
Актуальность проблемы состоит в том, что льных язсв У с УпоРно рецидивирующим те-остаются недостаточно изученными клинико- чением болезни и неоднократной госпитализа-
