CC BY
14
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
кютами головки ПЗ та ппертенз1ею або пору-шеннями прохщност1 головноТ панкреатичноТ протоки. Частина цих хворих потребуе не ттьки тривалого транспаптярного стентування, але й ендоскопнноТ цистодуоденостоми. При одинич-них кютах ПЗ > 6см, розташованих в облаем голики або тта ПЗ, незалежно вщ сформованост1 кюти, повний регрес захворювання в результат! ендоскопнного внутр1шнього дренування дося-гаеться бтьше як у 90% випадюв. В той же час потребують подальшого вивчення методики створення внутршых гастро- та дуоденоцистос-том, величина та виготовлення спец1альних стенав, надмнють та способи контролю за втраче-ними дренажами, способи лаважу нагносних псевдокют.
дять до повного регресу псевдоюст бтьше як у 90% випадюв.
Л1тература
1. Бабенков Г.Д., Ольшанецький A.A., Кириченко Б.Б., Усов С.Н., Кравченко A.B. Выбор хирургической тактики при кистах поджелудочной железы // Вюник морськоТ медицини.- 2001.- №2(14).- С. 58-67.
2. Верхулецкий Н.Е., Семенова Т.В., Михайличенко В.Ю., Мирошниченко Е.Ю. Бомбушкар Н.С. Хирургия поджелудочной железы. - Донецьк, 2002. - 101с.
3. Русин B.I., Болд1жар О.О., Русин A.B., Румянцев К.6. МалоЫвазшы ендоскотчш способи лкування псевдо-KicT пщшлунково!' запози// Acta medica leopoliensia. -2004. - Vol. 10. - №2A. - P. 42 - 44.
4. Beckingham IJ, Krige JE, Borman PC, Terbranche J.Long term outcome of endoscopic drainage of pancreatic pseudocysts. // Am. J. Gastroenterol.- 1999.- №94.- P.71-74.
5. Oria A, Ocampo C, Zandalazini H, Chiapetta L, Moran C. Internal drainage of giant acute pseudocysts: the role of video-assisted pancreatic necrosectomy.// Arch. Surg. -2000.- №135.- P.136-140.
6. Seifert H, Dietrich C, Schmitt T, Caspary W, Wehrmann T. Endoscopic ultrasound-guided one-step transmural drainage of cystic abdominal lesions with a large-channel echo endoscope// Endoscopy.- 2000.- №32.- P.255-259.
7. White SA, Sutton CD, Berry DP, Chillstone D, Rees Y, Dennison AR. Experience of combined endoscopic percutaneous stenting with ultrasound guidance for drainage of pancreatic pseudocysts // Ann. R. Coll. Surg. Engl. -2000.- №82.- P.11-15.
Висновки
1. Показами до внутршнього ендоскопнного дренування сформовано! або юсти, що форму-еться, е поодиною юсти голики або дтянки тта ПЗ, капсула котрих синтопнно розташована в контакт 3i стЫкою шлунка або дванадцятипалоТ кишки.
2. Ендоскопны способи внутршнього дренування поодиноких KicT головки та тта ПЗ приво-
Реферат
ЭНДОСКОПИЧЕСКИЕ СПОСОБЫ ЛЕЧЕНИЯ ПСЕВДОКИСТ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Русин В.И., Болдижар A.A.
Ключевые слова: псевдокиста поджелудочной железы, транспаппилярное эндоскопическое ретроградное дренирование, эндоскопическая цистогастростомия, эндоскопическая цистодуоденостомия.
В роботе представлен анализ лечения 39 больных, которым проводилось эндоскопическое хирургическое лечение по поводу псевдокист поджелудочной железы: транспапиллярное эндоскопическое ретроградное дренирование, эндоскопическая цистогастростомия и цистодуоденостомия. Проблемной группой пациентов при эндоскопическом лечении псевдокист остаются больные с множественными псевдокистами поджелудочной железы. Часть этих пациентов нуждается не только в длительном транспапилярном стентировании, но и в эндоскопической цистодуоденостомии. При единичных кистах поджелудочной железы > 6см, расположенных в области головки или тела независимо от степени сформированости кисты полный регресс заболевания в результате эндоскопического внутреннего дренирования достигается более чем у 90%случаев.
УДК616. 36/37-07
Д0СВ1Д ПУНКЦ1ЙН0Г0 МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ПОРОЖНИСТИХ УТВ0Р1В ПЕЧ1НКИ П1Д КОНТРОЛЕМ СОНОГРАФП
Семенюк Ю.С., Потшко О.В., Федорук В.А., Сидорук I.B.
Р1вненська обласна клУчна лкарня
Проанал1зовано резулътати пункцшного лгкування 115 хворих на кгстознг утвори печтки. Ви-конано 171 кр1зъштрних кр1зъпечткових пункцш НК та ЕК печтки nid контролем сонографп з введенням слерозуючих та сколщидних nреnаратiв в тсту. Застосування пункцп з nослidуючим dренуванням НК печтки тд контролем сонографп, об'емом бшьше 300-500мл., дозволяе досяг-нути хороших резулътатiв, уникнути складног, травматичног операцп, зменшити термт пе-ребування хворого в стацiонарi. Cnецифiчних тсляоперацшних ускладненъ не було, вп пащенти œ^i. Рецидив захворювання у вiddаленi строки не вidмiченi. Ключовi слова: nорожнистi утвори печтки - сонографiя - пункцшна санащя
Вступ
В д1агностиц1 порожнистих утвор1в печтки найбтьш ¡нформативний е сонографнний метод дослщження, який дозволяе виявити наявнють kîcth, ïï локал1зац1ю, bmîct, розмфи. 1нформатив-
HicTb даного методу за даними р1зних автора скпадае 89 - 99 % [7,9]. Пщвищенню ефективно-CTi д1агностики юстозних утвор1в печтки сприяло використання крЬьшфноТ кр^ьпечнковоТ пункцп' пщ контролем сонографп з послщуючим цитоло-пчним дослщженням, а застосування лкуваль-
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
них методик (астраця, введения в порожнину медикаментозних засоб1в, зовышнс дренування утвор1в) суттево змшили погляд та дали можли-вють широко використовувати мшпнвазивы ме-тоди в д1агностиц1 та лкуваны хфурпчноТ патологИ печнки [1, 2, 5, 6,7].
Розроблено багато р^номаытних метода оперативного лкування порожнистих утвор1в пе-чнки. Частота ускпаднень, як1 виникають пюля виконання вщкритих х1рурпчних втручань на пе-чнц1 по одним даним складае 10 - 30 % [4], по ¡ншим коливаеться в межах 6,4 - 62,8 %, при цьому леталы-мсть становить 2,9 - 7,8 % [2,6,8]. Рецидив захворювання при ехЫококоз1 печЫки п1с-ля оперативних втручань у вщдапеному перюд1 вщмнено у 2 - 36 % хворих, що пов'язано з непов-ним видаленням або м1грацею елементв кюти п1д часоперацй [2,3,8]. Згщно л1тературних даних, м1н1-¡нвазивы методи л1кування ехнококових кют (ЕК) печЫки показан! у хворих: похилого та старечого вн ку з тяжкими супутыми захворювання ми, з високим ризиком оперативного втручання, з рецццивом ехъ нококозу пюля вщкритих операцй, ¡з наявнютю невеликих сол1тарних кют [1,2,3].
Мета дослщження. Отримання позитивних результат^ та розширення показа до пункцмноТ санаци порожнистих утвор1в печнки п1д контролем сонографи.
Матер1али та методи
За перюд з 1994 по 2005 р1к на лкуваны в Рн вненськм обласый кл1н1чн1й л1карн1 знаходилось 115 хворих з р^ними юстами печЫки. Хворих ¡з не паразитарними кютами (НК) було 87 (75,7%) (70 жЫок та 17 чоловкв), з ехнококовими кютами 28 ( 24,3%) (23 жЫки та 5 чоловк). Вкхворих коливався в1д 16 до 66 роюв.
Клннними проявами у 60 (52,2%) пац1ент1в було вщчуття важкост1 та бть в правому пщре-бер'Т, у 37(32,2%) випадках скарги вщсуты, а захворювання виявлено п1д час сонографнного дослщження. У 12 (10,4%) хворих вщмнено пщ-вищення р1вня трансамназ в 1,5 - 2 рази. КлУч-ними проявами ЕК окр1м вщчуття важкосп у правому пщреберЧ, у 13 (11,3%) хворих було перюдичне пщвищення температури до субфебрильних цифр, у 3 (2,6%) -сверб1ж шфи.
Ультразвуковими критер^ми, що характери-зували порожнист1 утвори печнки були: наяв-нють ч1тко1 капсули без додаткових включень в порожниы; наявнють перетинок та мембран в порожниы; наявнють доч1рых юст в порожниы; неоднорщнють кюти з наявнютю пперехогенних вкпючень.
Пщготовка хворих вщповщала загальноприй-нятм методиц1 для ультразвукового дослщжен-ня, оперативне втручання проводилось пщ мю-цевим знечуленням. Головним завданням п1д час проведения пункцИ е виб1р оптимально! тра-
CKTopii для проходження голки в KicTy та максимально короткого шляху до kícth з уникненням тубулярних структур печнки, оргаыв черевноТ порожнини, плевральноТ порожнини.
Мюце проколу шфи залежить в1д локал^аци об'скту в печнцк При локал^аци kícth в VII - VIII сегментах в бтьшост1 випадюв пункцю викону-вали в 9-10 м1жребф'Т по однм з акстярних лн нм, в V - VI сегментах - через -7-8 м1жребер'я по передай акстярый лни або з переднього пщреберного доступу, в I - IV сегментах - в правому пщребф'Табо eniracTpii.
Пюля евакуаци BMicTy з метою склерозування в порожнину kícth вводили 96% етиловий спирт або 10% бетадш, при ЕК в порожнину вводили сколксоцидний 3ac¡6 30% розчину натр1ю хлориду. Зовышне дренування проводилось у хворих з НК з використанням тонкого до 2 мм. трубчатого дренажу.
Результати та ix обговорення
_Виконано 171 прицтьну пункцю. ConiTapHi НК виявлеы у 77 (66,9%) хворих, з локал^ацюю у правм дол1 у 62 хворих, у л1в1й - у 15. У 10-х (8,7%) спостереженнях виявлено множины НК правоТ та л1воТ дол1 печшки. У 19 (16,5%) хворих ЕК fliarHOCTOBaHi у правм дол1 печнки, у 5-х (4,3%) - у л1вм, подвмна локал^ацт вщмнена у 4-х (3,5%) пацюнт1в.
Пщ час проведения пункци повна астрацт bmicty kícth контролювалась в^уально (соног-рафнно). Po3M¡pn максимального npocBÍTy kícth коливались вщ 2x3 до 15x8 см., ктькють одномоментно евакуйованоТ рщини вщ 5 до 1300 мл. Евакуйована рщина була прозора, бтого, cbít-ло-жовтого, рожевого кольору, без ознак запа-лення. Сполучення порожнини kíct ¡з жовчними шляхами не виявлено, що перев^ялось повторни-ми сонографнними досл1дженнями.
У 7-ми (6,1%) хворих з пщозрою на ЕК проводили д1агностичну пункц1ю з евакуацею BMicTy та цитолог1чним досл1дженням, вводили в порожнину 96% спирт. П1сля цитолопчного п1дтвер-дження ех1нококу, проводили повторну пункц1ю з введениям в порожнину сколксоцидного розчи-ну.
У 67 (58,2%) хворих з НК та у 17 (14,8%) хворих з ЕК проведена одномоментна пукцт. У 20 (17,4%) випадках у хворих з НК проведена 2 - 3-х моментна пункц1я, що пов'язано з великим об'смом порожнини (бтьше 200 мл.) та подв1й-ною локал1зац1сю (множинн1). У 4 (3,5%) хворих з ЕК проведена 2-х моментна пункцт, що пов'язано з подв1йною локал1зац1сю ЕК.
□¡стьом хворим з НК п1сля повторно! пункци проведено дренування порожнини kícth тонкою пол1хлорвнтовою трубкою пщ контролем соног-раф1Т для пост1йно1 евакуац|| вмюту та введения
Том 6, Выпуск 1-2
119
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
склерозуючих речовин (об'ем кюти бтьше 500 мл).
При проведены 171 пункцмно-лкувальноТ санаци порожнистих утвор1в печнки ускладнень та летальних випадюв не було. Вщмнено у 20 хворих побны реакцИ пюля введения спирту обо 30% натр1ю хлориду у вигляд1 пом1рного больо-вого синдрому, який купувався протягом 10-20 хв. пюля пункцИ. Пщвищення температури тта до субфебрильних цифр вщмнено у 25 хворих протягом 1-2 доби. Антибактер1альы засоби не застосовувались. Протягом наступних 1-2 роюв пн сля першоТ пункцй', у 15 (16,0%) хворих з великими юстами (бтьше 5 см.), проведено повторы пункцй". При цьому, вщмнено зменшення первинних розмн р1в кюти, ктькост1 рщинного вмюту, а при цитолопч-ному дослщжены у ЕК ехнокок був мертвий.
П1д час контрольного обстеження пац1ет1в через 3-7 роюв теля пункцй, даних за рецидив або прогресування кютозних утвор1в печЫки не виявлено. На м1сц1 НК невеликих розмф1в змЫ в печ1нц1 не виявлено, при великих (бтьше 300500 мл.) залишались невелик! литы ехо-позитивы тн1 або пщвищена пдрофтьнють па-ренх1ми. В ЕК кютах спостер1гаються склеротич-ы процеси, виявлено солщы пперехогены струк-тути. Термн перебування хворого в стацюнар1 коливався вщ 4 до 8 дыв (середня тривалють лн кування 5,6 дня).
Висновок
Отримаы кл1н1чн1 результати свщчать про ви-соку ефективнють пункцИ порожнистих утворв печнки пщ контролем сонографи. Прицтьна че-резшфна черезпечЫкова пункцт з послщуючим цитолопчним дослщженням е альтернативним, вщносно простим, малотравматичним методом
вання пункцй' з послщуючим дренуванням НК печнки пщ контролем сонографи, об'смом бть-ше 300-500мл., дозволяс досягнути хороших результат^, уникнути складно!', травматично! операций зменшити терм1н перебування хворого в стацюнарк На наш погляд, пункцт порожнистих yTBopiß печнки пщ контролем сонографи, заслу-говус бтьш широкого застосування та впрова-дження в практику, як один з мнпнвазивних метод^ лкування xipypriHHoY патологи печЫки.
Л1тература
1. Алиев М.А., Доскалиев Ж.А., Адыханов С.А., Алайк С.М. Новое в хирургическом лечении эхинококкоза печени.// Анналы хирургической гепатологии. - 1998. -№3. - С.260.
2. Буланов К.И., Мошковский Г.Ю., Черный В.В. Чрезкож-ная пункционная аспирация эхинококковых кист печени под ультразвуковы контролем. // УкраТнський журнал малоЫвазивно!' та ендоскотчноТ xipyprii.-1999.-№4.-С.47-49.
3. Буланов K.I., Чорний В.В. Сучасы аспекти xipypri4Horo лкування ех1нококозу печЫки // КлУчна xipyprifl. - 2000 - №3. - С.51-52.
4. Грубнк В.В., Четвергов С.Г. Поняття "радикальностГ при xipypri4HOMy лкуваны ехшококозу печЫки та ле-гень.//Х1рурпя УкраТни.-2004.-№3(110.-С.5-8.
5. Дадвани С.А., Шкроб О.С., Лотов А.Н., Мусаев Г.Х., Чистов Л.В., Заводнов В.Я. Новое в лечении эхинококкоза печени. // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. -№3. - С.268-269.
6. Назыров Ф.Г., Ильхамов Ф.А. Хирургическое лечение осложненного эхинококкоза печени // Анналы хирургической гепатологии. - 1999. - №1. - С.11-16.
7. Рудаков В.А, Охотина Г.Н., РубаникВ.Ю., Суворв М.Ю., Бабенко Е.А., Гладенко A.A.,Рудакова О.В.Тактика и технология, используемые в хирургическом лечении кист печени.//Анналы хирургической гепатологии.-1998.- №3. - С .277.
8. Шал1мов О.О., Буланов K.I., Чорний В.В.. Сучасш засоби xipypri4Horo лкування ехшококозу печшки // Журн. АМН УкраТни. - 2001 - №3. - С.67-77.
9. Шалимов A.A., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманс-кий Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. -К.: здорв'я, 1993. - 512 с.
д1агностики та лкування кют печнки. Застосу-
Реферат
ОПЫТ ПУНКЦИОННОГО МЕТОДАЛЕЧЕНИЯ ПОЛЫХ ОБРАЗОВАНИЙ ПЕЧЕНИ ПОД КОНТРОЛЕМ СОНОГРАФИИ Семенюк Ю.С., Потмко О.В., Федорук В.А., Сидорук 1.В.
Ключевые слова: полые образования печени - сонография - пункционная санация
Проанализированы результаты пункционного лечения 115 больных с кистозными образованиями печени. Выполнено 171 чрезкожных черезпеченочных пункций ЧК и ЕК печени под контролем сонографии с введением скперозирующих и сколицидных препаратов в кость. Применение пункции с последующим дренированием ЧК печени под контролем сонографии, объемом большее 300-500мл., позволяет достичь хороших результатов, избегнуть сложной, травматической операции, уменьшить срок пребывания больного в стационаре. Специфических послеоперационных осложнений не было, все пациенты живые. Рецидив заболевания в отдаленные сроки не отмеченные.
