CC BY
17
В1СНИК ВДНЗУ «Укршиська медична стоматологЫна академхя»
Реферат
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭНДОГЕННОЙ ИНТОКСИКАЦИИ У ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ С РАСПРОСТРАНЕННЫМ ПЕРИТОНИТОМ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ТРАНСМЕМБРАННОГО ДИАЛИЗА Крышень В.П., Лященко П.В., Король В.В., Власенко А.Н., Власенко А.В. Ключевые слова: перитонит, абдоминальный сепсис
Применение интраабдоминального сорбционо- трансмембранного диализа у больных с распространённым перитонитом в послеоперационном периоде способствует ускорению регресса воспалительного процесса в брюшной полости, а также проявления эндотоксикоза и системного воспаления. Кроме того, дополнительное использование предлагаемого способа у больных распространенным перитонитом позволит снизить частоту послеоперационных осложнений и снизить летальность в 1,7 раза. Снижение абсолютного риска летальности в ГС составило 5,6%, снижение относительного риска составило 42,3%, что связано с темпами снижения интоксикации, восстановлением органных нарушений и уменьшением числа послеоперационных осложнений.
Summary
DYNAMICS OF PARAMETERS OF AUTOINTOXICATION IN SURGICAL PATIENTS WITH DIFFUSE PERITONITIS UNDER TRANSMEMBRANE DIALYSIS
Kryshen V.P., Lyashchenko P.V., Korol V.V., Vlasenko A.V., Vlasenko A.N. Key words: peritonitis, abdominal sepsis
The post-operation intra-abdominal adsorption membrane dialysis for patients with diffuse peritonitis promotes the regression of inflammatory process in the abdominal cavity, as well as helps in detecting the manifestations of autointoxication and systemic inflammation. Moreover, the additional use of the method enables to reduce the rate of postoperative complications and mortality in 1.7 times for the patients with diffuse peritonitis. The decrease of absolute lethality risk makes up 5.6%, the reduction of the relative risk comes to 42,3%, that is mainly caused by the intensity of intoxication, the restoration of organ affections and the diminishing of postoperative complications rate.
УДК 616.36-002.3-006-089
Колкн Я.Г., Хацко В.В., Шаталов О.Д., Пархоменко Г.В., Потапов В.В. ОПЕРАТИВНЕ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ДОБРОЯК1СН1 ОСЕРЕДКОВ1 УТВОРЕННЯ ПЕЧ1НКИ
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iм. М. Горького, Украша
Проаналiзовано результати лкування 340 хворих на доброякюн/' осередкован утворення печ/'нки (ДОУП) за останнi 20 рок/'в. Серед них було 215 (63,2%) жнок i 125 (36,8%) чоловкв, середн/'й в/'к - 47,5 ± 2,2 рок/'в. З непара-зитарними кстами печ/'нки (НКП) спостерiгали 164 (48,2%) патента, з абсцесами - 71 (20,9%), з ехiнококозом - 41 (12,1%), з гемангомами - 48 (14,1%), з аденомою - 12 (3,5%), з локальною вузловою г/'перплаз/'ею (ЛВГ) - 4 (1,2%). Найбльш нформативними дiагностичними методами були: сонографiчний, комп'ютерна томограф/'я, лапароскопiя, бюпс/'я печ/'нки. 230 хворим I групи виконан мало/'нвазивн/' хiрургiчнi втручання, 110 - р/'зн/' лапаротомн/' операцй'. Пiсляоперацiйнi ускладнення в I груп/' склали 6%, в II груп/' - 24,5%. Померли псля операцй 3 (1,3%) хворих I групи та 5 (4,5%) - II групи в/'д полюрганно!' недостатно^. Достовiрно доведено, що мало/'нвазивн/' та вдосконаленi (6 патент/'в) способи л^вання щ'е' патологи значно покращують результати.
Ключов1 слова: доброякюн1 осередков1 утворення печ1нки, д1агностика, х1рурпчне л1кування
Вступ
За останн роки, у зв'язку з пщвищенням д1агнос-тичних можливостей лкувальних установ, частота ДОУП значно збтьшилася (непаразитарн кюти - 5,3 -11,8 % вщ ус1х випадгав ц1еТ патологи, геманпоми - 0,4 - 8,2 %, абсцеси - до 2 %) [2,5,8].
Частота д1агностичних помилок у хворих на абсцес печшки складае 50 -70 % [1,3], внаслщок тзньоТ д1аг-ностики летальнють може сягати 30 - 80% [6,8]. Чут-ливють I ефективнють УЗД при процесах I кютах печь нки складае 91%, КТ - 98 % [2,5,7].
Виб1р тактики лкування кют I гемангюм печ1нки та-кож е предметом дискуси - вщ динам1чного спостере-ження (при кютах д1аметром до 5 см) - до резекци печшки [2,3,4,6]. Кожна з нозолопчних одиниць утво-рень печшки мае безл1ч проблем як д1агностичного, так I тактичного характеру. Ч1тких показань до засто-сування пункцшних I лапароскоп1чних втручань не ¡с-нуе. Виб1р операцй при ехшококу печшки вимагае сво-еТ оцшки. Не виявлена роль мшпнвазивних I лапарос-коп1чних операцш при л1куванн1 таких хворих. Дотепер питання д1агностики та лкування цих пац1ент1в дуже актуальнк
Мета роботи
Пор1вняльне вивчення ефективност1 вщкритого хь рурпчного втручання I мшпнвазивного удосконаленого лкування хворих на доброяюсы осередков1 утворення печшки для полтшення результат1в.
Матерiали та методи дослщження
Проанал1зовано результати лкування 340 хворих на доброякюы осередкован утворення печшки за останн 20 рогав. Серед них було 215 (63,2%) жшок I 125 (36,8%) чоловшв, середнш в1к - 47,5 ± 2,2 рогав. З непаразитарними кютами печшки спостер1гали 164 (48,2%) патента, з абсцесами - 71 (20,9%), з ехшоко-козом - 41 (12,1%), з гемангюмами - 48 (14,1%), з аденомою - 12 (3,5%), з локальною вузловою пперплазь ею (ЛВГ) - 4 (1,2%).
Застосован (у р1зних сполученнях) наступн методи дослщження: клшко - лабораторш, ультразвуко-вий (УЗД), комп'ютерна томограф|я (КТ) або магытно-резонансна томограф1я (МРТ), лапароскоп1я, цитоло-пчне I бактерюлопчне дослщження рщнини печшки. Для УЗД використовували сонограф1чний аппарат <^от1ег - 5200» у режим! кольорового допплера з да-
Актуальт проблеми сучасно'1 медицини
тчиками 3,5 i 5 мГц, для КТ - апарат «Siemens». Для лапароскопи i втручань пiд TT контролем використову-вали апарати i шструменти фiрм «Wolf» i «Karl Storz» (Нiмеччина). При пiдозрi на ехшокок печiнки викорис-товували реакцiю латекс-аглютшаци i iмунофермент-ний аналiз.
Пщ час обстеження найбiльш точними методами диференцшнот дiагностики доброякiсних утворень пе-чiнки, особливо при тх невеликому розмiрi (дiаметром до 2 см) е КТ i УЗД. У клшиц виконанi мiнiiнвазивнi xi-рурпчш втручання 230 пацiентам I групи, 110 хворим II групи - лапаротомш операцп.
Результати та Тх обговорення
На ехограмах кюти були представлен анехоген-ними утворами з ч^кими контурами, що дають лате-ральне УЗ-посилення, вираженою капсулою, однорщним вмiстом.
Для лiкування НКП використовували лапароскопь чнi, вiдкритi операцп, а також черезшюрш втручання пiд контролем уЗд або КТ. Пункцiйний метод лкуван-ня доцiльно проводити при кютах або абсцесах ^а-метром до 4-8 см) печшки, котрi розташованi у глибинi паренxiми печшки.
Показанням до лапароскотчних операцiй при НКП вважаемо наявнють кiст дiаметром 5-15см, котрi ло-калiзованi на вюцеральнш i передньодiафрагмальнiй поверхнях печшки. Пюля цих операцiй в 1 випадку спостер^али незначну кровотечу. Двом патентам з гемангiомою печiнки виконали лапароскотчну атипо-ву резекцiю без ускладнень. У порожнину еxiнококовоT кюти вводили 86% розчин глiцерину або 10-20% хлориду натрiя. Пюля цього вискали стiнку кiсти з вида-ленням сколексiв, xiтiновоT капсули i дренували.
Виконанi наступнi мшпнвазивш втручання 230 па-цiентам I групи: пунк^я, аспiрацiя - 29, пунга^я, зовнь шне дренування - 68; лапароскотчш операцiT вись чення передньот стiнки кiсти, деепiтелiзацiя залишко-вот порожнини, зовнiшне дренування - 17, висiчення передньот стiнки кюти, деепiтелiзацiя залишковот порожнини, оментоцистопешя, дренуваня - 9, виачен-ня передньот стшки кiсти, деепiтелiзацiя залишковот порожнини, дренування, введення у залишкову порожнину тромбоцитарного фактору - 38, резек^я печшки - 31, еxiнококектомiя - 20, перицистектомiя - 7, "щеальна" еxiнококектомiя - 2, енуклеа^я пухлини -9. З 2000 року перевагу вщдаемо малошвазивним методам xiрургiчного втручання.
110 хворим II групи виконаш лапаротомш втручання: крайова або атипова резек^я печшки - 27, ехано-кокектомiя - 7, виачення кiсти, оментогепатопексiя, дренування - 8, пунк^я, дренування кiсти - 2, вись чення кiсти, дренування - 24, дренування кюти або абсцеса печшки - 20, енуклеа^я геманпоми - 5, "щеальна" еxiнококектомiя - 3, правобiчна гем^епатекто-мiя - 3, лiвобiчна гемiгепатектомiя - 1, перицистекто-мiя - 10.
В кшшц розробленi i впроваджеш в практичну охорону здоров'я 6 нових способiв дiагностики i мало-iнвазивного лiкування вогнищевих утворень печшки. "Споаб диференцiальноT дiагностики вогнищевих утворень печшки при стральшй комп'ютернiй томо-графп" (декларацiйний патент на корисну модель UA 12375 вщ 15.02.2006 р.) включае проведення цього дослщження зi стандартно! методики з додатковим болюсним контрастним посиленням - уведенням 90 -100 мл неюннот контрастно! речовини в кубiтальну вену з швидкютю 3 мл/с, з аналiзом томограм в арте-рiальнiй, венознiй i вiдстроченiй фазах контрастуван-
ня, i порiвнянням зображень з попередньо проведе-ною тривимiрною реконструга^ею ультразвукового зо-браження в режимi сiроT шкали.
"Споаб хiрургiчного лкування кiсти паренхiматоз-ного органу" (декларацшний патент на корисну модель UA 12656 вщ 15.02.2006 р.), включае розачення капсули кiсти по всьому дiаметру, причому виконують радiальнi розрiзи вiд розсiченоT частини кюти до пе-риферичноТ, обробляють ультразвуковим скальпелем внутршню поверхню кiсти. По™ розсiченi стiнки кiсти фiксують до дна ТТ порожнини кетгутовими швами або кшпсами пiд час лапароскотчноТ операцiT. Спосiб до-зволяе виключити небезпечнi пiсляоперацiйнi усклад-нення i рецидиви кiсти, значно зменшити раньову поверхню паренхiматозного органу, зменшити травма-тичнiсть i термiн виконання операцп.
"Лапароскотчна пункцiйна голка" (декларацшний патент на корисну модель UA 16961 вщ 15.09.2006 р.) представляе тонкостшну металеву трубку з загостре-ним кшцем, що мае герметизируючий елемент для попередження кровотечi з пункцшного каналу i герме-тичноТ аспiрацiT вмiсту кiсти або абсцесу. Робочий кь нець голки мае кошчне закiнчення без краТв, що рь жуть, i щiлеподiбнi отвори. Пунк^я такою голкою особливо показана при ехшокок^ печiнки.
"Пристрш для лапароскопiчноT обробки i дренування рщинних утворень органiв черевноТ порожнини" (декларацiйний патент на корисну модель Ua 18243 вiд 15.11.2006 р.) мае вигляд тонкостшноТ трубки з надувними герметизуючими манжетами на робочому кшцк Пристрiй виключае витк рiдини по пункцiйному каналу за рахунок надувних манжет, що також забез-печують його надшну фксацю. Це усувае небезпеку iнфiкування i розвиток перитонiту.
„Споаб лiквiдацiT залишкових порожнин печшки" (патент на корисну модель UA 35718 вщ 10.10.2008 р.) включае введення пщ час операцп тромбоцитарного концентрату у залишкову порожнину печшки, що прискорюе процес регенераци.
Нами розроблений також „Пристрш для видалення жовчного мiхура або кюти паренхiматозного органа" (патент на корисну модель № 42186 вщ 25.06.2009 р.). Вш складаеться з рухливого рiжучого елемента, який мае двi браншi, довжина яких може змшюватися Tхнiм просуванням по головному i силовому важелях i фiксацiею необхiдноT довжини за допомогою двох гвин^в, кожний iз яких розташований вiдповiдно на нижнiй i верхнiй браншах. Остання виконана рифленою, а рiжучий iнструмент - у виглядi дугоподiбного леза iз закругленим кiнцем, яке шарнiрно поеднане iз силовим важелем за допомогою штовхачiв.
У першiй групi хворих ктькють пiсляоперацiйних ускладнень склала 6%, у другш групi - 24,5%. Померли пюля операцш 3 (1,3%) па^енти I групи i 5 (4,5%) -II групи вщ полiорганноT недостатностi. Вiрогiдно доказано, що мшпнвазивш та удосконалеш способи ль кування дозволяють значно покращити результати.
Заключення
Для дiагностики доброякiсних осередкових утворень печшки слщ використовувати сучаснi методи -УЗД, КТ, МРТ, лапароскопю, розроблений в кшшц спосiб диференцiйноT дiагностики. При гемангiомах печiнки доцiльно робити енуклеацю або клиноподiбну резекцiю. Малошвазивш удосконаленi методи дiагно-стики i лiкування, iз застосуванням 6 розроблених ви-находiв, пiд ультразвуковим та лапароскотчним контролем доцiльно ширше виконувати при НКП, геманп-омах, абсцесах, аденомах та вузлових гiперплазiях
Том 13, Випуск 1(41) 123
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнсъка медична стоматолог1чна академя»
печшки У спецiалi30ваних хiрургiчних гепатолопчних 4. Скипенко О.Г. Фокальная нодулярная гиперплазия печени / центрах. Тага методи сприяють зниженню частоти ^С™^™^™, ГА Шатверян [и др] // Хирургия.
усКЛаДненЬ i Ле"ГаЛьн0стi. 5. Хацко В.В. Отдаленные результаты хирургического лечения
больных по поводу неопухолевых очаговых образований пече-
Перспективи подальших ДОСЛЫДЖеНЬ ни / В.В.Хацко, А.Д.Шаталов, Н.К.Базиян // Кл1н. х1рург1я. - 2009.
.... - № 7-8- С 124-126
У перспективi доцiльно застосовувати новi спосо- „ „ „ ,„
. 6. Шаталов А.Д. Использование тромбоцитарного концентрата в
би ма.гюшвазивного Лiкувaння ДиУМ, anapai" для зва- хирургии доброкачественных очаговых образований печени /
рювання бюлопчних тканин А.Д.Шаталов // Матер. ХХП з'Тзду х1рург1в УкраТни. - Вшниця,
2010. - Т. 2. - С.233 -234.
Лтература 7. Скипенко О.Г. Эхинококкоз печени: современные тенденции в
. „ _ .. v , _ .. „ .. „ хирургической тактике / О.Г. Скипенко, В.Д. Паршин, Г.А. Шат-
1. Аль„пор°вич БИ ,Хирур™я печени / БИ Альперович. - М. : ГЭ- верян [и др.] // Анналы хир. гепатологии. -2011 - Т. 16, №4. -ОТАР-Медиа, 2010. - 352 с. С 34-39
2. Чардаров И К. Гемангиомы печени: взтяд хирурга / И.К. Чар- 8. CJerwenka H. Is surgery still needed for the treatment of pyogenic
даровцФ.А. ^ТЛИЛ Б?^11 др ] // Анналы хир. гепатоло- liver abscess? / H. Cerwenka // Dig. Liver Dis. - 2008. - V40 №8.
гии. - 2012. - Т.17, №1. - С.86-93. - p 697-698
3. Отарашвили К.Н. Лечение непаразитарных кист печени / К.Н.Отарашвили // Матер. ХХП з'Т'зду х1рурпв УкраТни. - В1нниця, 2010. - Т.2. - С.72.
Реферат
ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ДОБРОКАЧЕСТВЕННЫМИ ОЧАГОВЫМИ ОБРАЗОВАНИЯМИ ПЕЧЕНИ Колкин Я.Г., Хацко В.В., Шаталов А.Д., Пархоменко А.В., Потапов В.В.
Ключевые слова: доброкачественные очаговые образования печени, диагностика, хирургическое лечение.
Проанализированы результаты лечения 340 больных доброкачественными очаговыми образованиями печени (ДООП) за последние 20 лет. Среди них было 215 (63,2%) женщин и 125 (36,8%) мужчин, средний возраст - 47,5 ± 2,2 лет. С непаразитарными кистами печени (НКП) наблюдали 164 (48,2%) пациента, с абсцессами - 71 (20,9%), с эхинококкозом - 41 (12,1%), с гемангиомами - 48 (14,1%), с аденомой - 12 (3,5%), с локальной узловой гиперплазией (ЛУГ) - 4 (1,2%). Наиболее информативными диагностическими методами были: сонографический, компьютерная томография, лапароскопия, биопсия печени. 230 больным I группы выполнены малоинвазивные хирургические вмешательства, 110 - различные лапаротомные операции. Послеоперационные осложнения в I группе составили 6%, во II группе - 24,5%. Умерли после операций 3 (1,3%) больных I группы и 5 (4,5%) - II группы от полиорганной недостаточности. Достоверно доказано, что малоинвазивные и усовершенствованные (6 патентов) способы лечения этой патологии значительно улучшают результаты.
Summary
SURGICAL TREATMENT OF BENIGN FOCAL LIVER MASSES Kolkin J.G., Hatsko V.V., Shatalov A.D., Parkhomenko A.V., Potapov V.V. Key words: benign focal liver formation, diagnosis, surgical treatment.
The research focuses on the results of treatment of 340 patients with benign focal liver masses (BFLM) obtained for previous 20 years. There were 215 (63, 2%) women and 125 (36, 8%) men, mean age was 47, 5 ± 2, 2 years. Nonparasitic liver cysts (NPLC) were reported in 164 (48.2%) patients, abscesses were diagnosed in 71 (20.9%) patients, chino-coccosis made up 41 (12.1%) cases, hemangiomas - 48 (14.1%) cases, adenoma - 12 (3.5%) cases, and local nodular hyperplasia (LNH) was detected in 4 (1.2%) cases. US scanning, CT, laparoscopy, liver biopsy were applied as the most descriptive and reliable diagnostic methods. 230 patients of the 1st group were subjected to minimally invasive surgeries, 110 patients underwent various laparotomic surgeries. Postoperative complications came to 6% for the patients of the 1st group, and 24.5% for the 2nd g group. There were 3 (1.3%) cases of lethality in the 1st group and 5 (4,5%) cases in the 2nd group due to multiple organ failure. It has been reliably shown the minimally invasive and advanced treatments for this pathology significantly improve the outcomes.
УДК 616.367-007.271-003.92-089
Колкин Я.Г., Хацко В.В., Шаталов А.Д., Фоминов В.М., Матвиенко В.А. ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ РУБЦОВЫХ СТРИКТУР ВНЕПЕЧЕНОЧНЫХ ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
Проанализированы результаты повторных операций у 290 больных (женщин - 211, мужчин - 79 в возрасте 20 - 79 лет) с рубцовыми стриктурами внепеченочных желчных протоков, которым первая операция сделана преимущественно в других больницах. Хороший эффект получен от предложенного и внедренного в клинике 1 способа операции (1 изобретение), модификаций гепатикодуоденостомии. За последние 5 лет послеоперационная летальность снижена с 12,4 до 3,7%. Намечены пути улучшения результатов лечения этого тяжелого контингента больных.
Ключевые слова: рубцовые стриктуры гепатикохоледоха, оперативное лечение.
Повреждение внепеченочных желчных протоков но в период освоения новой лапароскопической тех-(ВЖП) является осложнением оперативных вмеша- нологии и составляет 0,5 - 1% [1, 4, 7, 6]. Большинст-тельств и составляет 0,3-1,6% при открытой ХЭ, при во восстановительных и реконструктивных операций лапароскопической ХЭ - 0,3- 3%, при резекциях же- на протоках обусловлено тактическими и технически-лудка - 0,4-9,1% [2, 3, 5, 7]. В настоящее время ми ошибками, допущенными хирургами во время большинство осложнений возникает преимуществен- первой операции.
