Научная статья на тему 'Особливості визначення показників еластичності тканини печінки за допомогою зсувнохвильової еластографії у пацієнтів молодого віку в залежності від наявності стеатогепатозу та синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів'

Особливості визначення показників еластичності тканини печінки за допомогою зсувнохвильової еластографії у пацієнтів молодого віку в залежності від наявності стеатогепатозу та синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
98
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СИНДРОМ ДОБРОЯКіСНОї ГіПЕРМОБіЛЬНОСТі СУГЛОБіВ / СТЕАТОГЕПАТОЗ / СТЕАТОГЕПАТИТ / ЕЛАСТОГРАФіЯ / ФіБРОЗ ПЕЧіНКИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Іваницький І.В., Іваницька Т.А.

Синдром доброякісної гіпермобільності суглобів є патологією із системними проявами. У той же час, незважаючи на значну розповсюдженість цієї проблеми у популяції, зазвичай діагностичні маніпуляції проводяться без урахування наявності чи відсутності цієї патології. Особливо це повинно стосуватись еластометрії, як метода, заснованого на визначенні еластичності досліджуваних тканин. У статті відображені особливості показників еластичності печінкової тканини у пацієнтів з наявністю синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів, пацієнтів із стеатогепатозом та стеатогепатитом. Продемонстровані відмінності еластометричних показників у різноманітних груп пацієнтів, зокрема наявність у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів асоціюється із більш низькими показниками еластометрії, навіть за умови розвитку стеатогепатиту у порівнянні із пацієнтами без проявів системної дисплазії сполучної тканини. Отримані результати мають велике значення для правильного визначення наявності фіброзу у пацієнтів із захворюваннями печінки і повинні бути враховані при призначенні лікування пацієнтам із фіброзом печінкової тканини.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Іваницький І.В., Іваницька Т.А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості визначення показників еластичності тканини печінки за допомогою зсувнохвильової еластографії у пацієнтів молодого віку в залежності від наявності стеатогепатозу та синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів»

Л1тература

1. Горбась 1.М. Програма профшактики та лiкування артерiально''' гшертензм в УкраТш: пiдсумки виконання / 1.М. Горбась // Здоров'я Укра'ши. -2011. - №3(18). - С.32-34.

2. Гипертоническая болезнь и ожирение: монография / А.Н. Беловол, В.В. Школьник, Г. Д. Фадеенко, А.Б. Тверетинов. - Тернополь: ТГМУ, 2013. - 344 с.

3. Ковалева О.Н. О. Н. Гендерные особенности метаболического синдрома / О.Н. Ковалева // Здоров'я Укра'ни. - 2007. - №20/1. - С. 55-56.

4. Fonseca-Alaniz M. H. Adipose tissue as an endocrine organ: from theory to practice / M. H. Fonseca-Alaniz, J. Takada, M. I. Cardoso Alonso-Vale, F. B. Lima // J. Pediatr. (Rio J). — 2007. — Vol. 83 (5 Suppl). — P. S192-203.

5. Baker N.A. Diabetes-Specific Regulation of Adipocyte Metabolism by the Adipose Tissue Extracellular Matrix / N.A. Baker, L.A. Muir, A.R. Washabaugh И al.] // J Clin Endocrinol Metab.- 2017.- Vol. 102 (3).- P. 1032-1043.

6. Kautzky-Willer A. Sex and Gender Differences in Risk, Pathophysiology and Complications of Type 2 Diabetes Mellitus / A. Kautzky-Willer, J. Harreiter, G. Pacini // Endocrine Reviews. - 2016. - Vol.37(3). - P.278-316.

7. De Simone G. De Simone Target organ damage and incident type 2 diabetes mellitus: the Strong Heart Study / G. De Simone, W. Wang, L.G. Best [et al.] // Cardiovascular Diabetology. - 2017. - Vol. 16. - P. 64.

8. Kloting N. Central vaspin administration acutely reduces food intake and has sustained blood glucose-lowering effects / N. Kloting, P. Kovacs, M. Kern И al.] // Diabetologia. - 2011. - Vol. 54 (7). - P. 1819-1823.

9. Ушфкований кшшчний протокол медично'' допомоги при артерiальнiй гшертензм Наказ МОЗ Укра'ни № 384 вщ 24.05.2012 "Про затверджен-ня та впровадження медико-технолопчних документ зi стандартизацм медично''' допомоги при артерiальнiй гшертензм" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: moz.gov.ua >ua/portal/dn_20120524_384.html.

10. Леженко Г.А. Гормональные маркеры формирования артериальной гипертонии у подростков с ожирением / Г.А. Леженко // Практическая медицина. - 2012. - № 9 (65). - С. 129-132.

11. Горшунська М.Ю. Васшн у хворих на цукровий дiабет 2 типу / М.Ю. Горшунська // Проблеми ендокринно'' патологм. - 2015. - № 3. - С. 24-31.

12. Yang W. Serum Vaspin Concentration in Elderly Type 2 Diabetes Mellitus Patients with Differing Body Mass Index: A Cross-Sectional Study. / W. Yang, Y. Li, T. Tian, L. Wang [et al.] // BioMed Research International. - 2017. - V. 2017. - P.48-55.

13. Вергазова А.Н. Гендерные характеристики инсулинорезистентности и лептинорезистентности при сахарном диабете 2 типа / А.Н. Вергазо-ва, Л.А. Руяткина, Д.С. Руяткин // Сахарный диабет в XXI веке - время объединения усилий: сборник тезисов VII Всероссийского диабетоло-гического конгресса, Москва, 24-28 февраля 2015 г.- М., 2015.- С. 53.

Реферат

АНАЛИЗ ТЕЧЕНИЯ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ НА ФОНЕ ВИСЦЕРАЛЬНОГО ОЖИРЕНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПОЛА Златкина В.В., Болокадзе Е.А., Рябуха В.В.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, ожирение, васпин, углеводный обмен, гендерные различия.

Целью исследования было изучение гендерных особенностей у больных артериальной гипертен-зией (АГ) и ожирением (ОЖ), изучение взаимосвязей между показателями углеводного обмена и уровнями васпина. Обследовано 69 пациентов с АГ, в зависимости от наличия ОЖ пациенты были распределены на 3 группы. В 1-ю группу с АГ вошли 30 пациентов без ОЖ. 2-ю гр. составили 39 пациентов с ОЖ. Контрольную группу составили 17 практически здоровых лиц. Всем больным определяли уровни АД, рассчитывали ИМт и ОТ. Лабораторно определяли глюкозу натощак в сыворотке крови, концентрацию инсулина иммуноферментным методом для определения инсулинорезистентности (ИР) использовали индекс НОМА-IR, определение концентрации васпина в сыворотке крови проводилось иммуноферментным методом. Проведенное исследование показало, что у мужчин и женщин с АГ при наличии ОЖ, так и без него, выявлено повышение васпина и показателей углеводного обмена (глюкоза, инсулин, индекс НОМА). Продемонстрировано наличие гендерных различий между мужчинами и женщинами при наличии коморбидности. Однако, обнаруженные различия по уровням васпи-на и степени ИР только у мужчин обеих исследуемых групп.

Summary

ANALYSIS OF ARTERIAL HYPERTENSION PROGRESSION AGAINST VISCERAL OBESITY DEPENDING ON SEX Zlatkina V.V., Bolokadze E.A., Ryabukha V.V.

Key words: arterial hypertension, obesity, vaspin, carbohydrate metabolism, sex differences.

The aim of the study was to investigate sex-related peculiarities in patients with arterial hypertension (AH) and obesity (OB), to reveal the relationship between carbohydrate metabolism parameters and vaspin levels. 69 patients with AH were included into the study; depending on the presence of OB, the patients were divided into 3 groups. In the 1st group included 30 individuals with AH who had no OB; the 2nd group involved 39 patients with AH and OB. The control group consisted of 17 healthy individuals. All patients were assessed BP levels, calculated BMI and WC. Laboratory techniques were used to test blood serum fasting glucose; the insulin concentration was assessed by the enzyme immunoassay to determine insulin resistance (IR), the HOMA-IR index was used, the serum vaspin concentrations were determined by the enzyme immunoassay. The study has shown that the men and women with AH and OB or without it, demonstrate increased vaspin levels and carbohydrate metabolism indicators (glucose, insulin, HOMA index). Thus, we can draw the conclusion about the sex difference in the course of arterial hypertension and comorbid obesity. However, the differences observed in vaspin levels refer to only the male patients of both test groups.

УДК 616.36 - 018:616.72 - 008.661( - 053.6) ваницький 1.В., ваницька Т.А.

ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ЕЛАСТИЧНОСТ1 ТКАНИНИ ПЕЧ1НКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗСУВНОХВИЛЬОВО! ЕЛАСТОГРАФП У ПАЩ6НТ1В

МОЛОДОГО В1КУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д НАЯВНОСТ1 СТЕАТОГЕПАТОЗУ ТА СИНДРОМУ ДОБРОЯК1СНО1 Г1ПЕРМОБ1ЛЬНОСТ1 СУГЛОБ1В

ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

Синдром доброяксно)' гiпермобiльносmi суглобiв е патолог'ею iз системними проявами. У той же час, незважаючи на значну розповсюдженсть це) проблеми у популяци, зазвичай д'агностичш манi-пуляцИ проводяться без урахування наявностi чи в'1дсутност'1 це) патологи. Особливо це повинно стосуватись еластометрй, як метода, заснованого на визначенн еластичностi досл'джуваних тканин. У статтi в'дображенi особливост'1 показник'т еластичностi печ'тково)' тканини у пацiентiв з наявнстю синдрому доброяксно)' гiпермобiльностi суглобiв, пацiентiв iз стеатогепатозом та стеатогепатитом. Продемонстрованi в'дм'нностi еластометричних показник'т у рiзноманiтних груп пацiентiв, зокрема наявнсть у патента синдрому доброяк'юно)' гiпермобiльностi суглобiв асо-цюеться iз бльш низькими показниками еластометрй, навть за умови розвитку стеатогепатиту у пор1внянн1 iз патентами без прояв/'в системно)' дисплазi) сполучно)' тканини. Отриманi результа-ти мають велике значення для правильного визначення наявност'! ф'брозу у пацiентiв iз захворю-ваннями печiнки i повинн'1 бути врахован при призначеннi лкування патентам iз ф/'брозом печШово)' тканини.

Ключов1 слова: синдром доброякюноТ ппермобтьносп суглоб1в, стеатогепатоз, стеатогепатит, еластограф1я, ф1броз печшки

Питания патологи печшки останым часом займае одне i3 провщних мюць в шнщГ внутршшх хвороб. У па^енпв зус^чаеться широкий спектр патологш, як можуть викликати ураження печшки, мають рiзноманiтнi кл^чы прояви, рiзноманiтну морфолопчну картину змш печшково'Т тканини, але тим не менш, на тзых стадiях закiнчуються фiброзом та цирозом печшки. Актуальнють визначення ступе-ня фiброзу печiнки для будь-якого патента iз Т'Т захворюванням обумовлена тим, що, зпдно iз сучас-ними рекоменда^ями, iнтенсивнiсть терапiТ цих па^енпв прямо залежить саме вiд стади фiброзу. Бе-зумовно, золотим стандартом для визначення ступеня фiброзу печшки е бюпая та морфологiчне дос-лiдження бiоптату, але цей метод е швазивним та малоросповсюдженим [1].

Останшм часом для визначення стадш фiброзування печiнковоТ тканини широко використовуються нешвазивш методи дослiджень, зокрема еластографiя зсувною хвилею. Цей метод дослщження е вщ-носно новим, але в той же час досить шформативним i дозволяе за вщносно невеликий промiжок часу визначити ступшь фiброзування печiнковоТ тканини у па^енпв з будь-якою патологiею печiнки [3]. Метод зсувнохвильовоТ еластографiТ заснований на визначенш пружностi дослiджуваноТ тканини за до-помогою ультразвукових хвиль. У сучаснш лiтературi присутня велика ктькють даних щодо показникiв пружност печiнковоТ тканини у нормi та при рiзних стадiях фiброзу печшки в залежност вiд виробника ультразвукового апарату та, вщповщно, особливостей проведення вимiрювання [2].

У той же час необхщно пiдкреслити, що окрiм рiзноманiття апаратiв, на яких проводиться обсте-ження, досить рiзнорiдною е i популяцiя пацiентiв, яким проводиться дослщження. Це рiзноманiття по-яснюеться як генетично обумовленою будовою сполучноТ тканини, яка е основою фiброзноТ тканини при ураженнях печшки, так i ступенем пружност власне гепатоци^в, що може бути обумовлене вмю-том у них додаткових речовин, зокрема лт^в.

Вiдомо, що фiброз печiнки е процесом, який характеризуемся значним (до 10 раз) збтьшенням ю-лькостi екстрацелюлярного матриксу, який мютить декiлька типiв колагену, структуры глкопротеТни, сульфатованi протеоглiкани (глiкозамiноглiкани) та палуронан. У той же час, при фiброзi вiдбуваеться змiна ультраструктури колагешв (наприклад, рiвень гiдроксилювання пролшу та лiзину), глiкопротеТнiв (варiацiТ у структурi вуглеводню), протеоглiканiв (рiвень сульфатування бiчних ланок глiкозамiноглiка-нiв) у поеднанн iз рiзними варiантами з'еднання молекул естрацелюлярного матриксу [4].

Синдром доброякюноТ ппермобтьносп суглобiв е патолопею, яка, за сучасними поглядами, викли-кана мультифакторним порушенням синтезу фiбрилiну - глiкопротеТну, який займае суттеве мюце у формуваннi екстрацеллюлярного матриксу, а також колагену, тенасцину, еластину, фiбронектину та шших складових сполучноТ тканини [5].

Мета дослщження

Метою нашого дослiдження стало визначення особливостей показниш еластичностi печшковоТ тканини за допомогою еластографи зсувною хвилею у па^енпв в залежностi вiд наявност доброякю-ноТ гiпермобiльностi суглобiв (СДГМС) та неалкогольного стеатогепатозу або неалкогольного стеатогепатиту.

Матерiали та методи дослщження

Нами було обстежено 24 па^енти iз синдромом доброякiсноТ ппермобтьносп суглобiв, 32 пацiенти iз синдромом доброякюноТ ппермобтьносп суглобiв та стеатогепатозом та 19 па^енпв iз СДГМС та стеатогепатитом, 23 па^енти iз стеатогепатозом, 24 пацiенти iз неалкогольним стеатогепатитом. Кон-трольну групу склали 34 пацiенти без патологи сполучноТ тканини та шлунково-кишкового тракту. Вк усiх обстежених пацiентiв коливався в межах 22,3±5,3 рокГв, чоловГки та жшки мали спiввiдношення 1:1. У вах обстежених пацiентiв ми намагались виключити будь-яку супутню патолопю.

Том 17, Випуск 4 (60) частин1£ 1

Зсувнохвильова еластометрiя проводилась на ультразвуковому anapaTi Radmir Ultima Expert згщно методичних рекомендацш [2]. Для проведення зсувнохвильовоТ еластометри пaцieнти приходили на-тщесерце, протягом 3 днiв до дослщження пaцieнти вживали безшлакову дieту i3 обмеженням легко-засвоюваних вуглеводiв, молока, бобових, кpiм того, па^енти вживали до 10 таблеток активованого вугтля на добу. Елaстометpiю проводили ттьки у випадку вiдсутностi вираженоТ зaгaзовaностi та здуття товстого кишечнику з метою зменшення можливого впливу загазованост кишкiвникa на пщви-щення внутршньочеревного тиску, та, як наслщок, збiльшення похибки вимipювaння.

Елaстометpичнi показники визначали окремо для правоТ та лiвоТ долей печiнки. Успiшними вважа-ли вимipювaння, для яких похибка вимipювaння, або Сдев складала менше 1, Тх використовували для подальших обчислень. Для визначення середнього показника лiвоТ долi проводили не менше 3 успш них вимipювaнь, для визначення середнього показника правоТ долi проводили не менш 7 устшних вимipювaнь. В подальшому вираховували середнш показник окремо для правоТ та лiвоТ долей. Анaлiз pезультaтiв проводили, спираючись на показники елaстометpiТ правоТ дол^ елaстометpичнi показники лiвоТ долi використовували для контролю.

Отpимaнi результати обробляли методами вapiaцiйноТ статистики з використанням параметричних та непараметричних методiв в залежност вiд особливостей розподту дослiджувaних покaзникiв.

Дiaгноз синдрому доброякюноТ гiпеpмобiльностi суглобiв встановлювали, спираючись на критерп Бейтона [6], у дослщження брали па^ен^в, рахунок яких за шкалою Бейтона складав не менш жж 7.

Дiaгноз стеатогепатозу встановлювали, спираючись на значне пщвищення ехогенност пapенхiми печiнки та помipне збтьшення Т'Т pозмipiв за умови ппертриглщеридемп, гiпеpлiпiдемiТ, виключення на-явностi вipусних гепaтитiв та пiдвищення piвня АЛТ, аСт, ГГТП та лужноТ фосфатази. Дiaгноз неалкогольного стеатогепатиту встановлювали, спираючись на наявнють ультразвукових критерпв стеатогепатозу та пiдвищення piвня АЛТ, АСТ вище нормальних значень. Па^етчв iз високим (вище 1,5 норм) piвнем ГГТП виключали iз дослiдження.

Нами були отpимaнi наступж результати:

У гpупi пaцiентiв без наявност супутньоТ пaтологiТ сеpеднiй показник еластичност печiнковоТ ткани-ни склав 4,65 кПа±0,68 кПа для правоТ дол1 та 4, 83 кПа±0, 76 кПа для л1воТ'дол1._

Кафедра амейноУ медицини та терапи ВДНЗУ "УМСА" Пациент: Норма (©) 14:30:04

0LT1MA Врач: 1ваницький Irop Валермович II \ 26/09/17

Д§ С106Е Брюшная полость Основная Глубина 183 мм ФК0.0

ДД 75 | 263 дБ Усил 11.0 дБ Мощность 100% Ч 3.5 МГЦ МИ <0.4 ТИМ >10

Мал.1 Результат еластометрП'у пац1ентки без патологП'.

Кафедра сЫейноТмедицини та тералГГ ВДНЗУ "УМСА" 1ЛПМА Врач: 1ваницышй 1гор Валер1йовмч Пациент; СДГМС Ш 10:40:19 II \ 26/09/17

60.0 кПа 1 ^^^^^^^^^^ Е, кПа Сред 3.69 СДее 0-21 Мии 3.26 Макс 4.42 Д2С106Е Брюшная полость Основная Глубина 183 мм ФК 0.0 ДД 75 | 263 дБ Усил 6Л дБ Мощность 100°о Ч 3.5 МГЦ МИ<0.4 ТИм>10

С

йкПа

< КО 53 | 4.9 мм

г V*

Мал.2 Результат еластометрП'у пац1ентки ¡з СДГМС без стеатогепатозу

Мал.3 Показники еластометрП'у пац1ент1в в залежност1 вЮ наявност1 СДГМС

У груп па^етчв iз синдромом доброякюноТ гiпермобiльностi суглобiв без супутньо'Т патологи сере-днш показник еластичностi печiнковоТ тканини склав 3,65 кПа±0,42кПа для правоТ долi та 3,89 кПа±0,61 кПа для лiвоТ' долi, що мало достовiрну вiдмiннiсть вiд групи пацieнтiв без супутньо'Т патологи (р<0,05).

У груп пацieнтiв iз синдромом доброякiсноТ' ппермобшьносп суглобiв та стеатогепатозом середнiй показник еластичност печiнковоТ' тканини склав 3,47 кПа±0,49кПа для право' долi та 3,65 кПа±0,73 кПа для лiвоТ долi, що мало достовiрну вщмшнють вiд групи пацieнтiв без супутньо'Т патологи (р<0,05).

У групi па^етчв iз неалкогольним стеатогепатозом середнiй показник еластичност печiнковоТ тканини склав 5,87 кПа±0,61кПа для правоТ долi та 5,83 кПа±0,66 кПа для лiвоТ долi, що мало достовiрну вiдмiннiсть вiд групи пацieнтiв без супутньо'Т патологи (р<0,05).

У груш па^етчв iз неалкогольним стеатогепатитом середнш показник еластичностi печiнковоТ тканини склав 6,51 кПа±0,39кПа для правоТ долi та 6,29 кПа±0,47 кПа для лiвоТ долi, що мало достовiрну вiдмiннiсть вiд усiх шших груп пацieнтiв (р<0,05).

У груш па^ентв iз неалкогольним стеатогепатитом та синдромом доброякюноТ ппермобшьносп су-глобiв середнiй показник еластичностi печiнковоТ тканини склав 4,32кПа±0,62кПа для правоТ долi та 4,36 кПа±0,64кПа для лiвоТ долi, що мало достовiрну вщмшнють вщ усiх iнших груп па^етчв (р<0,05).

Отриманi нами результати можна пояснити бшьшою еластичнiстю сполучноТ тканини у па^ентв iз доброякiсною ппермобшьнютю суглобiв, що може пiдвищувати еластичнють печiнковоТ' тканини у порн внянн iз звичайними пацieнтами навiть за умови запально'Т iнфiльтрацiТ ТТ та фiбротичних змiн.

У той же час необхщно вiдмiтити зафiксовану у лiтературi асоцiацiю мiж наявнiстю СДГМС та мно-жинними гастроiнтестинальними симптомами, як на перший погляд не мають пiд собою патоморфо-лопчно'Т основи [7]. У свiтi викладених даних, необхщним е подальше вивчення асо^аци мiж СДГМС

Том 17, Випуск 4 (60) частинг£53

та гастроентеролопчною патолопею та безумовне врахування наявност системно'' дисплази сполуч-но' тканини як при дiагностицi, так i при лiкуваннi цих па^енпв.

Висновки

Таким чином, спираючись на отриман результати, можна зробити висновок, що у па^енпв iз СДГМС вiдмiчаеться бiльша еластичнiсть печшковоТ тканини, нiж у пацiентiв без проявiв дисплази сполучно' тканини. У той же час, у па^енпв iз СДГМС навiть наявнiсть запального ураження печшко-во' тканини на раншх стадiях не призводить до суттевого зростання IT пружност на вщмшу вiд па^ен-тiв без дисплази сполучно' тканини, тому наявнють СДГМС повинна враховуватись при проведены еластометри печшково''' тканини.

Безумовною перспективою подальших дослщжень у цьому напрямку е необхщнють розробки ди-ференцшовано''' терапiТ в залежностi вiд результат еластографiчного обстеження з урахуванням на-явностi гiпермобiльностi суглобiв та ступеня жирово' iнфiльтрацiТ печiнки. 1ншим напрямком дослн джень повинно стати визначення особливостей еластичност печiнковоТ тканини у па^енпв iз СДГМС на шзых стадiях фiброзу печiнки.

Л1тература

Бабак О.Я. Цирроз печени и его осложнения / О.Я. Бабак, Е.В. Колесникова. - К.: «Здоровье Украины», 2011. - 576 с.

Дынник О.Б. Сдвигововолновая эластография и эластометрия паренхимы печени (методические аспекты) / О.Б. Дынник, А.В. Линская, Н.Н. Кобыляк // Променева дiагностика, променева терашя. - 2014. - № 1-2. - С.73 - 82 Ивашкин В.Т. Фиброз печени / В.Т. Ивашкин, Ч.С. Павлов. - М. ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 168 с.

Курышева М.А. Фиброз печени: прошлое, настоящее и будущее / М.А. Курышева // Русский медицинский журнал. - 2015. - №28. - С. 13 - 17 Chiarelli N. Transcriptome-Wide Expression Profiling in Skin Fibroblasts of Patients with Joint Hypermobility Syndrome/Ehlers-Danlos Syndrome Hypermobility Type / N. Chiarelli, G. Carini, N. Zoppi [et al.] // PLoS ONE. - 2016. - V.11, №8. - Р.125-152.

Colombi M. Differential diagnosis and diagnostic flow chart of joint hypermobility syndrome/Ehlers-Danlos syndrome hypermobility type compared to other heritable connective tissue disorders. / M. Colombi, C. Dordoni, N. Chiarelli, M. Ritelli // Am J Med Genet C Semin. - 2015. - №169. - P. 6-22. Zarate N. Unexplained gastrointestinal symptoms and joint hypermobility: Is connective tissue the missing link? / N. Zarate, A.D. Farmer, R. Grahame, [et al.] // Neurogastroenterol Motil. - 2010. - № 22. - Р. 252-278.

Реферат

ОСОБЕННОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНЕЙ ПЕЧЕНИ С ПОМОЩЬЮ ИМПУЛЬСНО-ВОЛНОВОЙ ЭЛАСТОГРАФИИ У ПАЦИЕНТОВ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НАЛИЧИЯ СТЕАТОГЕПАТОЗА И СИНДРОМА ДОБРОКАЧЕСТВЕННОЙ ГИПЕРМОБИЛЬНОСТИ СУСТАВОВ Иваницкий И.В., Иваницкая Т.А.

Ключевые слова: синдром доброкачественной гипермобильности суставов, стеатогепатоз, стеатогепатит, эластография, фиброз печени.

Синдром доброкачественной гипермобильности суставов является патологией с системными проявлениями. В то же время, не считаясь со значительной распространённостью этой проблемы в популяции, обычно диагностические манипуляции проводятся без учета наличия или отсутствия этой патологии. Особенно это касается эластометрии, как метода, основанного на определении эластичности исследуемых тканей. В статье отображены особенности показателей эластичности печеночной ткани у пациентов с наличием синдрома доброкачественной гипермобильности суставов, пациентов со стеатогепатозом и стеатогепатитом. Продемонстрированы отличия эластометрических показателей у разных групп пациентов, в частности, наличие у пациента синдрома доброкачественной гипермобильности суставов ассоциируется с более низкими показателями при проведении эластометрии, даже при условии развития стеатогепатита по сравнению с пациентами без проявлений системной дисплазии соединительной ткани. Полученные результаты имеют большое значение для правильного определения наличия фиброза у пациентов с заболеваниями печени и должны быть учтены при назначении лечения пациентам с фиброзом печеночной ткани.

Summary

PECULIARITIES IN ASSESSING ELASTICITY INDICATORS OF LIVER TISSUE WITH PULSE-WAVE ELASTOGRAPHY IN ADOLESCENT PATIENTS DEPENDING ON STEATOHEPATOSIS AND BENIGN JOINT HYPERMOBILITY SYNDROME Ivanitsky I.V., Ivanitskaya Т.А.

Keywords: Syndrome of benign hypermobility of joints, steatohepatosis, steatohepatitis, elastography, liver fibrosis.

Benign joint hypermobility syndrome is a pathology associated with its systemic manifestations. At the same time, usually diagnostic manipulations are performed without considering the presence or absence of this pathology, disregarding the significant prevalence of this problem among the population. This is especially relevant for elastometry known as a method based on determining the elasticity of the tissues. The article describes the peculiarities referring the indicators of hepatic tissue elasticity in patients with benign joint hypermobility syndrome, patients with steatohepatosis and steatohepatitis. Distinctions of elastometric parameters in different groups of patients are demonstrated. Benign joint hypermobility syndrome is typically associated with lower indices during elastometry, even with the progression of steatohepatitis compared with patients without manifestations of systemic dysplasia of connective tissue. The obtained results represent great importance for the correct assessment of the presence of fibrosis in patients with liver diseases, this is also important when choosing the treatment mode for patients with hepatic fibrosis.

1.

2.

3.

4.

5.

6. 7.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.