CC BY
58
з обгорткою без стратифшацй у сорйв Дар Павленка, Укра'ша-50, Дохiдний та форми Софй'вський-15. Наciння copтiв Галле, Футкурам^ Трапезунд за тих самих умов мало нижчу репродуктивну здатнicть.
Ключов1 слова: сорти i форми фундука, насшня, гopiхи, термши ciвби, сшнщ, коренева шийка, обгортка, стратифшацш.
Вступ. Фундук у свтовому виробницта серед горiхоплiдних культур посiдаe трете мкце пiсля мигдалю та волоського ropixa, в УкраШ це практично нова плодова культура. Вiдтворення багаторiчних насаджень сортiв i форм фундука та шдвищення продyктивностi цих насаджень визначаються, насамперед, наявнiстю садивного матерiалy. Фундук розмножуеться насiнневим i вегетатив-ним способами. Перевагою вегетативного розмноження, порiвняно з на-сшневим, е збереження у потомствi вах господарсько-бiологiчних характеристик материнсько! рослини. Крш цього, вегетативно розмноженi рослини всту-пають у пору плодоношения на 2-3 роки рашше, шж сiянцi [5, 7]. Водночас на-сiнневе розмноження мае надзвичайно важливе значення пiд час впровадження фундука в новi райони вирощування, для отримання пiдщепного матерiалy та в селекцшшй роботi.
Матерiали i методи. Як матерiал для дослiджень використано рослини фундука сорив, перспективних для вирощування в умовах Украши: Галле, Дар Павленка, Дохвдний, Украша-50, Трапезунд, Футкурам^ а також форми Софь !вський-2 та Софй'вський-15. Дослiджения проведено на дослвдно-виробничш дiльницi Нацiонального дендролопчного парку "Софпвка" НАН Украши протя-гом 2010-2015 рр.
Дослiджения здшснено за загальноприйнятими методиками та рекомендациями з насiнневого розмноження рослин [1, 3, 4, 8]. Застосовано осшнш пост горiхiв фундука без стратифшацп, осiннiй пост горiхiв фундука без страти-фiкацii' з обгорткою, оаншй пост пiсля 30 дiб стратифiкацii' та весняний поав стратифiкованим насiниям. Спостереження за проходженням процесш розвитку сiянцiв проводили через кожш десять дiб. У дослвд визначали загальний вихiд сiянцiв та !хш бiометричнi показники. Статистичне оброблення даних виконано методом дисперсiйного аналiзy, використовуючи сyчаснi комп'ютернi технолога (П1К "Agrostat", MS Office Excel).
Результата дослiдження. Плiд фундука - дерев'янистий горiх з обгорткою без ендосперму з м'ясистими сш'ядолями, якi пiд час проростання зали-шаються пiд землею. Горiхи фундука належать до мшробютичного насiния, яке мктить багато води, що спричинюе !х нетривалу життездатнiсть (не бшьше двох рокiв) навiть за умов збертання в герметично закритому посyдi й за тем-ператури пов^я не вище +5 °С. Тобто насшня фундука потрiбно висiвати або восени невдовзi пiсля збирання, або ж навесш пiсля стратифжацп [6, 11].
Для вирощування с1янщв використовували дозрiлi горiхи з обгорткою або без не!, залежно вiд варiантiв дослiдy. Зiбранi з обгорткою горiхи без попе-редньо! пiдготовки висшали в посiвнi гряди на глибину 7-10 см [1]. Заготовлен з обгорткою горiхи на 3-4 дш витримували пiд навiсом чи в добре пров^юва-них примiщениях. За цей час обгортки прив'ядали i добре вiдокремлювалися вiд горiхiв. Очищен закладали на стратифiкацiю у шсок на 1-4 мiсяцi з подальшим
виском у Грунт. Середш данi за роки дослвджень (на прикладi 8 сортк, що най-бiльше рiзняться за граничними показниками) свiдчать про те, що на схожкть впливають особливост сорту, способи пiдготовки та термши поску горiхiв фундука. Як контроль використано районований сорт Галле (табл. 1).
Табл. 1. Вплив способiв тдготовки та термiнiв поаву на схожкть горiхiв фундука (середм показники за 2010-2015 рр.), % вiд виаяних
Сорт чи форма Осiннiй посiв горiхiв без стратифшацп Оиннш поив т-сля 30 дiб стра-тифшацп Весняний поив стратифшовано-го насшня
з обгорткою без обгортки без обгортки без обгортки
Галле (контроль) 68,3 37,7 65,8 34,2
Дар Павленка 76,9 42,5 74,2 41,5
Дохщний 74,2 41,4 71,6 38,8
Украша-50 75,1 41,6 72,9 39,4
Трапезунд 62,8 32,7 61,4 30,1
Футкурамi 65,4 33,4 63,7 31,3
Софпвський-2 72,3 39,4 70,8 38,7
Софпвський-15 73,5 40,2 71,1 39,2
Н1Р05 3,5 1,9 3,4 1,8
Серед дослвджуваних сортк i форм найбшьшою схожктю вирiзнялися рослини сорив i форм украшсько1 селекцii. 1хш плоди мали бшьшу виповне-нiсть ядра, що ктотно впливало на репродуктивнi показники. За результатами дослвджень, кiлькiснi данi виходу сiянцiв за осiннього поску горiхiв з обгор-ткою без стратифкацп змiнювалися вiд 62,8 до 76,9 %, за осiннього посiву горь хiв без обгортки i без стратифкацп - вiд 32,7 до 42,5 %, за осiннього поску го-рiхiв без обгортки шсля 30 дiб стратифкацп - вщ 61,4 до 74,2 % та за весняного поску стратифiкованого насшня без обгортки - вiд 30,1 до 41,5 %.
Найбiльшу схожкть насшня зафксовано за осiннього поску горiхiв з обгорткою без стратифкацп у сортк Дар Павленка (76,9 %), Укра1на-50 (75,1 %), Дохвдний (74,2 %) та форми Софiiвський-15 (73,5 %). Насiння сортiв Галле, Футкурам^ Трапезунд за тих самих умов мало нижчу репродуктивну здатнкть, яка становила вiдповiдно 68,3, 65,4, 62,8 %. Висiянi восени горiхи з обгорткою проростали навеснi ще до повного прогрiвання Грунту. Але загалом схожiсть насiння була досить високою i неiстотно залежала ввд сортових особ-ливостей. З'ясовано, що виртальний вплив на схожiсть насшня фундука мали таю фактори, як попередня шдготовка горiхiв i термши 1х посiву. Так, найкращi показники зi схожостi насiння виявлено за осшньо! сiвби без стратифкацп, але з обгорткою, дещо нижчi результати зафксовано внаслщок проведения 30 дiб стратифкацп горiхiв сортiв Дар Павленка (74,2 %), Укра!на-50 (72,9 %), Дохвд-ний (71,6 %).
Низью показники схожостi насiния спостережено за осшнього посiву без стратифкацп та без обгортки горiхiв. За цих умов дослiджения найкращу схо-жкть насiння виявлено у сортiв Дар Павленка (42,5 %), Укра!на-50 (41,6 %), Дохiдний (41,4 %) та форми Софивський-15 (40,2 %), що ввдповвдно на 34,4, 33,5, 32,8, 33,3 % менше порiвияно з найкращим варiантом дослiду. Найнижчi
показники схожост насiння фундуку зафiксовано за весняного посiву стратифь кованого насiння без обгортки. Цей споаб пiдготовки та посту - найбiльш тру-домкткий та малоефективний. Вихiд аянщв був на 33,6-38,7 % нижчий, шж за осшнього посту горiхiв з обгорткою. На час появи сходш у рослин формували-ся досить розвиненi коренi, що збiльшувало стшккть с1янцю до несприятливих умов росту й розвитку. За весняного поаву с1янщ починали свiй рiст на 1215 днiв шзшше, !хня коренева система була слаборозвинена, що негативно впливало на розвиток рослин. За перюд вегетацii, незалежно вiд термiнiв посту горiхiв, с1янцд розвивалися рiвномiрно з призупиненням росту й розвитку нап-рикiнцi вересня.
Перед викопуванням сiянцi, вирощенi ввд осiннiх посiвiв, за розмiрами та розвитком значно перевищували тi, що були вирощеш за весняно! авби (табл. 2).
Табл. 2. Вплив способiв тдготовки та термЫв поаву на силу росту
сЫнщв фундука (середне за 2010-2015 рр.)
Сорт чи форма Осшнш посiв горiхiв без стратифiкацií Осшнш поив тсля 30 дiб стратифшацп Весняний поив стратифшованого наиння
з обгорткою без обгортки без обгортки без обгортки
Галле (контроль) 47,9* 5,1 46,1 4,8 47,3 4,9 40,3 4,1
Дар Павленка 50,1 5,7 48,5 5,2 49,8 5,5 39,7 4,5
Дохщний 49,8 5,4 47,3 5,0 48,6 5,3 39,5 4,2
Украша-50 49,5 5,2 47,9 4,9 49,1 5,2 39,8 4,3
Трапезунд 46,2 4,8 44,1 4,5 45,5 4,7 35,8 3,6
Футкурамi 47,3 4,9 44,7 4,6 46,8 4,7 37,1 3,8
Софпвський-2 48,6 5,2 46,1 4,8 48,1 50 38,4 4,1
Софпвський-15 49,2 5,4 46,9 4,9 48,7 5,1 38,9 4,2
Н1Р 05 24 0,2 23 0,2 23 0,2 19 0,2
* у числшнику зазначено висоту с1янщв (мм), у знаменнику - д1аметр коренево!' шийки (мм).
У середньому за роки дослвджень висота сiянцiв, яю вирощенi за осш-ньо! сшби без стратифiкацii з обгорткою, на 7,6-10,4 см була бшьша, шж за весняно! сiвби стратифжованим насiнням. Дiаметр коренево!' шийки с1яншв досль джуваних сортш фундука в найкращому варiантi дослiду - за осшньо! сiвби го-рiхiв без стратифжацц з обгорткою був на 0,9-1,6 мм бшьший, нiж за весняно!' сшби стратифiкованим насiнням.
Обговорення або дискуая. Господарсько-цiннi ознаки шд час на-сiннeвого розмноження фундука зберкаються в наступних поколiннях школи
на 70-100 % [2]. Тому деяю автори, за вщсутносп яккного сортового садивного матерiалу, рекомендують застосовувати насiннeве розмноження суперелiтних та елiтних рослин [10]. За даними iнших дослщникк, шд час насiннeвого розмноження ввдбуваеться значне розщеплення ознак, внаслiдок чого яккть отри-маних рослин може рiзнитися, але в основному вони матимуть ознаки фундука, а не лщини [12].
На сьогоднi виникае чимала потреба в горiхах фундука для отримання високояккних рослинних жирiв, яю використовують у кондитерськiй промис-ловостi, косметичнiй галузi та фармакологи. У цих випадках розмiри та форма горiха е неiстотними, тому насшневий спосiб розмноження фундука в нових районах вирощування та для створення промислових плантацiй на малопридат-них для ведення сiльського господарства землях е прийнятним [9, 13].
Висновки. Оптимальним способом пiдготовки насшня фундука е осш-нiй поск горiхiв з обгорткою у грунт без стратифкацп. Найкращу грунтову схо-жiсть насiння виявлено у сортк Дар Павленка, Украша-50, Дохiдний та форми Софпвський-15. Застосування агробiологiчних заходк дало змогу пiдвищити вихiд скнцк фундука стандартних гатункiв у 2-2,5 рази.
Лггература
1. Гродзинский А.М. Авторське свщоцтво № 1547733 Госкомизобретения. Способ посева семян древесных растений / А.М. Гродзинский, В.К. Балабушка, Л.В. Балабушка, И.С. Косен-ко, Л.И. Пархоменко, № 4357637; Заявл. 4.01.88 - Зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 8 ноября 1989 г.
2. Ваничева С.Г. Перспективы селекции орешника для развития промышленного ореховодства в Гослесфонде СССР / С.Г. Ваничева // Развитие генетики и селекции в лесохозяйственном производстве : сб. науч. тр. - 1988. - № 6. - С. 188-191.
3. Звиргзд А.В. Предварительная схема подготовки и посева семян деревьев и кустарников при интродукции / А.В. Звиргзд // Бюллетень Главного ботанического сада СССР. - 1967. - Вип. 65. - С. 18-23.
4. Кондратенко П.В. Методика проведения польових дослщжень з плодовими культурами / П.В. Кондратенко, М.О. Бублик. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 1996. - 95 с.
5. Косенко 1.С. Фшогенез роду лщини (Corylus L.) / 1.С. Косенко // 1нтродукщя рослин : сб. науч. тр. - 1999. - № 2. - С. 68-72.
6. Крамер П.Д. Физиология древесных растений / П.Д. Крамер, Г.Г. Козловский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 462 с.
7. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 279 с.
8. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию покоящихся семян / М.Г. Николаева, М.В. Разумова, В.Н. Гладкова. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 347 с.
9. Павленко Ф.А. Итоги многолетних работ по селекции орешника (Corylus) на Украине / Ф.А. Павленко // Генетические основы селекции зерновых, зернобобовых, крупяных, технических, кормовых, овощных и многолетних культур : тез. докладов 5 съезда УОГИС. - К. : Изд-во "Колос", 1986. - С. 210-211.
10. Павленко Ф.А. Разведение фундука / Ф.А. Павленко // Лесное хозяйство : журнал. -1987. - № 2. - С. 31-33.
11. Павленко Ф.А. Лещинное хозяйство "на орех" / Ф.А. Павленко, М.А. Федоров // Лесное хозяйство : журнал. - 1955. - Вып. 34. - С. 89-91.
12. Сабан Б.А. Опыт по акклиматизации фундука / Б.А. Сабан // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1976. - Вип. 46. - С. 79-83.
13. Сепаневич З.Ф. Периодичность плодоношения и особенности цветения лещины / З.Ф. Сепаневич // Труды Крымского СХИ : сб. науч. тр. - Одесса : Изд-во Одесского СХИ. - 1970. -Т. VIII, вип. 2. - С. 30-35.
Надтшла до редакцп 04.05.2016р.
Балабак А.А. Особенности выращивания сеянцев сортов и форм фундука (Corylus domestica Kosenko еt Opalko)
Приведены результаты исследований семенного размножения сортов и форм фундука (Corylus domestica Kosenko е! Opalko), а также проанализировано влияние факторов предварительной подготовки и сроков посева орехов. Выяснено, что всхожесть семян и дальнейшее развитие сеянцев зависят от сроков посева, условий их подготовки и сортовых особенностей. При осеннем посеве орехов с оберткой исследуемых сортов и форм полученные сеянцы значительно превосходят в размерах и развитии сеянцы, полученные при весеннем посеве. Среди изучаемых сортов и форм наибольшей всхожестью выделялись сорта и формы украинской селекции, плоды которых имели большую наполненность ядра, что существенно влияло на указанные показатели. Наибольшая всхожесть семян отмечена при осеннем посеве орехов с оберткой без стратификации у сортов Дар Павленко, Украина-50, Доходный и формы Софиевский-15. Семена сортов Галле, Футкурами, Трапезунд при тех же условиях имели более низкую репродуктивную способность.
Ключевые слова: сорта и формы фундука, семена, орехи, сроки посева, сеянцы, корневая шейка, обертка, стратификация.
Balabak O.A. Some Features of Hazelnut (Corylus Domestica Kosenko et Opalko) Species Cultivars and Forms Reproduction
The findings of the researches on the seed reproduction of hazelnut (Corylus domestica Kosenko еt Opalko) forms and cultivars are cited and the effects of nuts preliminary preparation and of seeding terms are analysed. It is established that germinating ability of seeds and further development of seedlings depend on seeding terms, of their preparation conditions as well as of cultivar characteristics. The seedlings obtained after autumn seeding of researched hazelnut cultivars and forms with nuts in husk surpass considerably ones obtained after spring seeding in their dimensions and development. The cultivars and forms by Ukrainian origin stood out the ones under research for their maximum germination capacity; their nuts were more filled by kernel that influenced appreciably on the mentioned values. The maximum germination was observed under the autumn seeding of the cultivars 'Dar Pavlenko', 'Ukraina-50', 'Dokhodnyi' and of the form 'Sofiivskyi-15' with unstratified nuts in husk. The seeds of the cultivars 'Halle', 'Futkurami', 'Trapezund' being under the same conditions had lower reproductive capacity.
Keywords: hazelnut cultivars and forms, seeds, nuts, seeding terms, seedlings, collar, husk, stratification.
УДК 630.451.2
ЗАХИСТ Л1СОВИХ МОЛОДНЯК1В В1Д ПОШКОДЖЕННЯ дикими КОПИТНИМИ НА ДЕРЖАВНОМУ П1ДПРИ6МСТВ1 "ВОВЧАНСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
М.Н. Свтушевський1, С.М. Шее2
Розглянуто рiзнi способи захисту л^ових молодняюв вщ пошкодження дикими копитними. Одним iз найбшьш дieвих визнано оптишзащю чисельност тварин та узго-дження 11 з кормовою емшстю мисливських упдь. Оптимальну щшьшсть поголiв'я ко-питних та захищешсть люових культур вщ копитних можна значно шдвищувати внас-лщок бютехшчних засобiв, зокрема рубок на зиму м'яколистяних дерев з залишенням 1х в угщдях до весни. Для пiдгодiвлi копитних взимку та вщволшання 1х вiд пошко-
1 ст. викл. М.Н. Свтушевський, канд. бюл. наук. - Харывська державна зооветеринарна академш;
2 мапстр С.М. Пieв. - Харкгвська державна зооветеринарна академш
дження люових молоднякiв на ПП "1збицьке" щорiчно засiвають вiд 20 до 45 га кормо-вих полiв та згодовують на KopeHi кукурудзу, конюшину, люцерну.
Ключовi слова: мисливськi тварини, бioтeхнiя, кормова eмнiсть, оптимальна щшьшсть, захист лiсoвих культур, рубки догляду.
Актуальнкть дослщжень. ДП "Вовчанське лкове господарство" (ДП "Вовчанське ЛГ") розташоване у пiвнiчно-схiднiй частинi Харкшсько! обл. Йо-го мисливсью упддя орендують 5 користувачш: ТОВ "ПП "1збицьке" - площа 8554 га, ТОВ "ПП "1збицьке-2" - площа 5543 га, ТОВ "Флора-1" - площа 5151 га, ПП "МГ "Гремячий ключ" - площа 8933 га, ПП "Святобор" - площа 8300 га. Основним завданням цих господарств е розведення й експлуатащя оленя европейського (Cervus elaphus L.) i плямистого (C. nippon hortulorum Swinh.), лося (Alces alces L.), козул европейсько! (Capreolus capreolus L.) та кабана дикого (Sus scrofa L.). Зпдно з укладеними угодами з лковим пiдприемством, дь яльнiсть мисливських господарств не повинна заважати лковому господарству отримувати високояккну деревину, зокрема через пошкодження копитними молодих деревостанiв. Вiдомо, що пошкодженню найчаспше пiддаються щой-но створеш насадження вiком до 10 роюв [1, 2, 11, 12, 14, 15]. Тим не менше, одночасно з контролем за д1яльнктю мисливських господарств, ус лкогоспо-дарськi заходи на ïx територц лiсгосп проводить з урахуванням збереження сприятливих умов для проживання диких тварин, оскшьки це вимога сумiсного ведення лкового i мисливського господарств на одшй територй'.
У практицi iз захисту лкових насаджень пропонують рiзнi способи запо-бiгання пошкодженням: обнесення лкових дшянок огорожею з пiдведеним еле-ктричним струмом, вiдлякування яскравою фольгою, обмотування стовбурiв рь зними матерiалами, обмазування ïx репелентами i навт старим салом i т. ш. Але кожен iз цих способiв мае слабкi позицп: один занадто дорогий, другий не завжди дае потрiбний ефект, третш доцшьно застосовувати лише на невеликих площах особливо щнних насаджень, термiн дц четвертого надто обмежений то-що. Виправдовуе себе утримання копитних у зимовий перюд у спецiальниx загонах та випас олешв пiд наглядом пастуха, як це роблять, наприклад, у ДП "Барашвське ЛГ" Житомирсько! обл. Безсумнiвно також, що лiсовi розсадники потрiбно огороджувати, оскiльки це обходиться дешевше, нiж збитки вщ !х вит-равлення копитними.
Меxанiзми вiдшкодування збитюв за завданi лiсовим насадженням пошкодження дикими тваринами на державному рiвнi на сьогодш в УкраШ не ввд-регульовано [8], що не стимулюе активного запровадження лкоохоронних за-xодiв. Дослiдники рекомендують враховувати як загальну щiльнiсть поголiв'я оленячих у господарствi, так i величину зимових стад, оскiльки це впливае на масштаби пошкоджень [2]. Крiм цього, допустима максимальна чисельнiсть оленячих визначаеться не лише запасами кормових рослин чи захисними умо-вами упдь, а й загальним ршнем ведення мисливського господарства, здатнiстю його вчасно таяккно проводити пiдгодiвлю [10, 12, 13].
