CC BY
84
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Куче-рявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
4. Мирончук К.В. Особливосп структури, будови та ягасного стану живоплотiв населених пункпв Буковини / К.В. Мирончук // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2012. - Вип. 22.3. - C. 45-49.
5. Сапелин А.Ю. Живые згороди / А.Ю. Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2011. - 48 с.
Мырончук К.В. Роль живой изгороди в озеленении Буковины
Рассмотрены роль и функции живых изгородей в Черновицкой области. Особое внимание уделено разнообразию живых изгородей и их эстетического вида. Установлены параметры типичной живой изгороди для Буковины. Осуществлен сравнительный анализ функциональности живых изгородей.
Ключевые слова: живая изгородь, функции, озеленение, эстетический вид.
MyronchukK.V. Hedges' role for planting of greenery in Bukovina
Hedges' role and functions in Chernivtska province are considered. A diversity of hedges and their aesthetic appearance are investigated. Parameters for a typical hedge in Bukovina are established. The comparative analysis of hedges' functionality are made.
Keywords: hedge, features, planting of greenery, aesthetic appearance.
УДК 712.41(477.46) Мол. наук. ствроб. О.С. Мироненко1;
доц. А.1. Куштр2, канд. б\ол. наук
1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ ПАРКУ 1НСТИТУТУ ПОМОЛОГН 1М. Л.П. СИМИРЕНКА НААН ТА СУЧАСНИЙ Н СТАН
Наведено функцюнальне зонування, планувальну структуру парку, охарактеризовано види i склад насаджень, зазначено позитивш риси та недолжи планування. Виявлено тага недолжи, як: недосконала дорожньо-стежкова мережа, вщсутшсть квггкового оформлення, мала площа для паркування автомобтв, у парку майже вщ-сутне будь-яке садово-паркове обладнання, а деяга його частини зовшм не догляда-ються.
Ключовг слова: парк, Л.П. Симиренко, функцюнальне зонування, дорожньо-стежкова мережа, меморiальнi насадження.
Актуальшсть теми. Парк Млпвського шституту помологи був ство-рений на баз1 помолопчного та декоративного розсадника Левка Платонови-ча Симиренка, який був закладений у 1887 р. За твтора десятилптя тут було з1брано найбшьшу у Росшськш 1мперп колекщю плодових та декоративних рослин, серед яких трапляеться величезна кшьюсть штродуценпв.
У колекцп Левка Платоновича зростало понад 3000 сорпв плодових 1 япдних культур, 937 сорпв троянд, близько 400 вид1в 1 форм лише декоративних порщ, з яких близько 100 голонасшних та бшьше 300 квгткових. Тут вирощували близько 60 сорпв креб1в, штамбову смородину, агрус, гортензто та багато шших диковинок. Тому можна 1з впевнешстю говорити, що на початку XX ст. розсадник Л.П. Симиренка в Мл1ев1 був потужним джерелом поширення штродукованих деревних рослин на територп Укра1ни [1].
1 1нститут помологii iM. Л.П. Симиренка НААН;
2 НУ бюресурав i природокористування Украiни, м. Киiв
Об'ект i методи. Дослiдження проводили на основi власних спостере-жень та матерiалiв швентаризацп. Iнвентаризацiю проводили на основi шструк-ци з швентаризацп зелених насаджень у населених пунктах Укра1ни [2].
Результати дослiджень. Парк 1нституту помологи iм. Л.П. Симирен-ка розташований на Черкащинi у швденнш частинi села Млieва. Це частина парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва мюцевого значення "Дендропарк Млпвсько1 дослщно1 станщ!". Вiн оточений житловою забудовою та плодо-вим садом iз захщно! та твденно1 сторш, з твшчно! - дитячий садок та бу-динок культури, а зi схщно! - рiчка Вшьшанка, ставки, плодовий розсадник i масив iз дерев рiзних видiв.
Рис. План-схема парку Мливського тституту помологи
Функцюнальне зонування парку полягае у визначеннi складу, мюця розташування, площi, конф^рацп i лiнiйних po3MipiB основних функщ-ональних зон територп. Склад i площi основних функцiональних зон парку визначаються вiдповiдно до функщонально! приналежностi парку, характеру сучасного i майбутнього використання прилеглих до парку територш.
Парк 1нституту помологiй iM. Л.П. Симиренка можна умовно подшили на таю функцюнальш зони: вхщна (головний вхщ, центральна алея, центральна площа), центральна (частина парку, на якш знаходиться партер, головний корпус шституту та бухгалтерiя), науково-дослщна (частина парку, яка включае дослщш дiлянки, метеостанцiю, бузковий та плодовий сад), про-гулянкова (iншi частини парку).
Парк мае змшане планування. Всi дорiжки мають чiтку пряму форму, за винятком окремих дорiжок, якi зв'язують головнi композицiйнi вузли парку, вони плавно! форми, нехарактерно! для регулярного напрям у планування. В шшш частит парку, в якш знаходять ставки, рiчка Вшьшанка, - планування пейзажного напряму. Тут можна побачити перепади висот, природш пагорби, деревну рослиннють у масивах, ландшафтних групах, чергування вiдкритих, напiввiдкритих та закритих просторiв.
Вхiдна зона завжди найбшьш помiтна та яскрава, починаеться iз головного входу, який оформлений бшими воротами iз логотипом шституту, а за ними починаеться лшшна посадка, у цьому випадку алея iз хвойних дерев-них видiв, а саме ялини звичайно! (Picea abies L.) та ялини колючо! (Picea
pungens Engelm.). Для ще! частини досить вдало пдабрано рослини, якi зав-жди мають декоративний вигляд i тдкреслюють пряму лiнiю але! своею формою крони. Контраст мiж кольоровою гамою ворiт та кольором хво! дерев надають певно! урочистостi вхвднш зонi. Покриття як але!, так i шших еле-ментiв вхщно! зони - асфальтне. З обох боюв але! планували створити жи-воплiт, який закривав би iншi частини парку вiд огляду, що створювало б певну загадковiсть, але за недотриманням агротехшки живоплiт не мае деко-ративних властивостей.
Центральна площа часто е мюцем проведення рiзних заходiв мюцево-го та районного значення. На нш також розташований побудований у 1970 р. пам'ятник-погруддя Л.П. Симиренку. Недолiком е вiдсутнiсть будь-якого садово-паркового обладнання, та часто площа е мюцем паркування автотранспорту. Поблизу площi розташований виноробний цех, який псуе загальне враження вщ парково! територi!. Квiткове оформлення повшстю вiдсутне, що також е ютотним недолiком для парку загалом. Вiд площi майже симетрично вщходить 6 дорiжок у рiзнi сторони, яю спрямовують вiдвiдувачiв у рiзнi частини парку, одна з яких веде до музею родини Симиренюв. Одна iз сторiн площi оформлена лiнiйною посадкою iз липи дрiбнолисто!, яка пiдкреслюе !! правильну прямокутну форму. Могутнi дерева тополi сiрiючо! утворюють тiнь, але i водночас е дуже небезпечними, осюльки вони часто пiддаються вiтроломам. Через площу щодня проходить невелика юльюсть людей, тому вона мае невелике рекреацшне навантаження.[3]
Головна композицiйна вюь парку тягнеться до головного корпусу ш-ституту та партеру. Це - центральна зона парку. Ця частина традицiйно найбiльш ефектна та красива. Тут розташовано багато лшшних посадок, а також посадки у формi певних фiгур. Починаеться вона iз меморiалу пам'ятi за-гиблим во!нам у ВВВ. Вш влаштований у вигл_вд невелико! юмнати у пони-женнi, яка утворена живоплотом та хвойними деревами, яю найбшьше тдхо-дять для оформлення меморiальних мiсць. Вхiд у меморiал влаштований за допомогою сходiв з природного каменю через перепади рельефу.
На перетиш двох дор^ - головно! та другорядно! - росте 120^чний горiх чорний (Juglans nigra L.). Це величне дерево оформлене живоплотом iз бирючини звичайно! (Ligustrum vulgare L.) i обсаджене у формi трикутника, що повторюе форму кута мiж двома дорiжками.
Партер створений у 1980 р. iз пам'ятником Л.П. Симиренку, встанов-леному в 1984 р. Партер дуже змшили. До 1958 р. на цьому мiсцi стояв пам'ятник-погруддя 1вану Мiчурiну, в його оформленш переважали квiтники, з кущiв - спiрея Вангутта (Spiraea vanhouttei (Briot.) Zab.) та iншi види. З 1958 по 1984 рр. - погруддя Симиренка. В оформленш в цей перюд переважали рiзнi сорти бузку звичайного (Syringa vulgaris L.), стриженi форми з граба звичайного (Carpinus betulus L.), живоплоти з бирючини звичайно! (Ligustrum vulgare L.) та шшь Сьогодш партер виконаний iз самшиту вiчнозеле-ного (Buxus sempervirens L.) та ялини звичайно! 'Nidiformis' (Picea abies "Nidi-formis'). В оформленш територп також використано ялину канадську 'Cónica'
(Picea canadensis 'Cónica^, ялину колючу (Picea pungens Engelm), ялiвець ко-зацький (Juniperus sabina L.) та тую захщну (Thuja occidentalis L.).
Головний корпус шституту побудований у 1928 р. у crrai укра!нський архггектурний модерн за проектом iнженера-будiвельника М.В. Сакса. В цьому ж cirai збудовано сторожку та будiвлю сучасно! бухгалтерп. На cьогоднi цi будiвлi знаходяться в досить доброму сташ та зберегли cвiй по-чатковий вигляд. Будiвлi на cьогоднi гармошюють i3 роcлиннicтю парку. На-самперед це викликано тим, що вони мають покрiвлю даху зеленого кольору, а стши - природнього вщлнку землi.
Бiля будiвлi iнcтитуту розташована парковка для автомобiлiв, яка на сьогодш е замалою, враховуючи збшьшення автомобiлiв за оcтаннi роки. Оформлена вона залiзною перголою, яка пом'якшуе cтрогicть навколишнього ландшафту. Науково-доcлiдна зона включае вci доcлiднi дiлянки, на яких ви-рощують доcлiднi зразки для науково! роботи, метеоролопчну станщю, на якiй знiмаютьcя показники ктматичних умов, невеликий плодовий сад вщдь лу захисту рослин, !м також належить шсектарш, який побудований у 1923 р. До ще! зони також належать колекцшний бузковий сад та плодовий сад. Нашть у дослщних дiлянках проглядаеться правильнicть форм, яка при-таманна парку.
Прогулянкова зона е найбiльшою за площею в парку. Вона роздiляе мiж собою вхiдну та центральну зони. Ця територiя парку вмiщуе найбшьшу кiлькicть icторично цiнних будiвель, малих архгтектурних споруд та наса-джень. У цш зонi знаходиться будинок-музей родини Симиренкiв, вщбудова-на родинна церква Симиренюв, будiвля колишньо! cадiвничоl школи, засно-вана Л.П. Симиренком, !дальня, будiвля колишнього музею Т.Г. Шевченка, де зупинявся поет, коли вщвщував Симиренкiв [4]. Ця частина парку е найбшьш вiдвiдуваною, але оcкiльки !! не обладнано навиь найпроcтiшим са-дово-парковим обладнанням, !! використовують для прогулянок та для пере-мiщення вiдвiдувачiв з одного юнця парку в шший.
У насадженнях парку визначними е "Коcмiчний сад", вiковi дуби, арicтолохiя крупнолиста (Aristolochia macrophylla Lam.), яка посаджена Л.П. Симиренком бшя музею, рядова посадка яблунь плакучих "Економiрат Екстермейер" була висаджена гостями iз центру пiдготовки коcмонавтiв iз Зоряного мютечка з Пiдмоcков'я. Квiтники мають вигляд рабатки вздовж ль ншно! посадки iз яблунь та дорiжки, яка веде до музею родини Симиренюв. Рабатку обрамлюе рядова посадка iз хости, а на дорiжцi в рядовш поcадцi зростае стрижений самшит вiчнозелений (Buxus sempervirens L.).
У парку досить багато штродукованих деревних рослин та вiкових дерев. Бшьшють iз цих рослин знаходиться на вiддалi вiд дорiжок, тому, щоб !х побачити, потрiбно пiдходити до кожного дерева, а деяю можна визначити лише за опавшим листям або хвоею. Таю дерева як гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), ялиця Лоу (Abies lowiana Murr.), сумах пухнастий (Rhus typhina L.) та деяю iншi мають декоративний вигляд у будь-яку пору року завдяки сво!м декоративним властивостям (текстура кори, архиектошка кро-ни, забарвлення листя та плодiв тощо), тому !х потрiбно розмiщувати на пе-
редньому плат в куртинах та великих ландшафтних групах. Щодо вiкових дерев, то деяю з них розмiщенi у вщдалених частинах парку, територiя нав-коло них не е доглянутою, не влаштованi вказiвники щодо мюцезнаходження дерева, деякi з них не захищеш огорожею для запобiгання витоптуванню пристовбурових кругiв. Також немае шформацп про походження дерева, його вж та назви.
Переважна бiльшiсть квггаиюв у парку е правильно1 форми простих геометричних ф^р. Вони не е окремими елементами, а завжди частиною певно! композицп. Протоптанi дорiжки завжди е проблемою в будь-якому парку. 1хня кiлькiсть залежить вщ особливостей планування територп та роз-мiщення дорожньо-стежково! мережi. Часто це транзитш шляхи, як е найбшьш зручними для людей. Дивлячись на юльюсть протоптаних дорiжок у цьому парку можна зробити висновок, що дорожньо-стежкова мережа роз-мiщена досить вдало, лише е деяю недолжи у вхщнш та прогулянковiй зош.
Висновки. Внаслiдок проведених дослiджень нами була вивчена пла-нувальна структура парку, його функцюнальне зонування. Ми виявили такi недолiки, як недосконала розвинена дорожньо-стежкова мережа, оскiльки ю-нують протоптанi дорiжки, на центральнш площi вiдсутне квiткове оформлен-ня, мала площа для паркування автомобшв, у парку майже вiдсутне будь-яке садово-паркове обладнання, а деяю його частини зовшм не доглядаються.
Парк е найкращим у районi не тшьки iз загального враження, але i за кiлькiстю деревних видiв, якi тут налiчуються. Для його збереження потре-буеться регулярний догляд та заходи з благоустрою територп.
Л1тература
1. Спрягайло О.В. Роль Л.П. Симиренка у розвитку впчизняного декоративного сад1в-ництва / О.В. Спрягайло // Сад1вництво Укра!ни: традицп, здобутки, перспективи : зб. наук. праць, присвячений 150-р1ччю вщ дня народження Л.П. Симиренка. - Млпв-Умань, 2005. - С. 57-60.
2. ¡нструкщя з швентаризацп зелених насаджень у населених пунктах Укра!ни // Наказ Держкомггету буд1вництва, архтгектури та житлово! полггаки в Укра1ш вщ 24.12.2001 р., № 226. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ua-tenders.com/legislation/building/ п174/
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
4. Артеменко Н.М. Млиевский ордена трудового красного знамени научно-исследовательский ин-т садоводства Лесостепи Украинской ССР им. Л.П. Симиренко / Н.М. Артеменко. - Черкассы : РИО облполиграфиздата, 1990. - 32 с.
Мироненко О.С., Кушнир А.И. Исторический аспект развития планировочной структуры парка Института помологии им. Л.П. Симиренка НААН и ее современное состояние
Приведены функциональное зонирование, планировочная структура парка, охарактеризованы виды и состав насаждений, указаны положительные черты и недостатки планирования. Выявлены такие недостатки, как несовершенная дорожно-тропиночная сеть, отсутствует цветочное оформление, небольшая площадь для парковки автомобилей, в парке почти отсутствует любое садово-парковое оборудование, а за некоторыми его частями вовсе не ухаживают.
Ключевые слова: парк, Л.П. Симиренко, функциональное зонирование, дорож-но-тропичная сеть, мемориальные насаждения.
Myronenko O.S., Kushnir A.I. Historical aspects of development planning structure park of Pomology Institute of Symyrenko NARF today
The functional zoning, planning structure of the park are discussed. The types and composition of plantations are described. The positive and negative aspects of planning are presented. The imperfect road and path network, no floral design, small area for parking are identified. There aren't any gardening equipment and some its parts do not care in the park.
Keywords: park, L.P. Symyrenko, functional zoning, road and path network, memorial plantations.
УДК 631.171:6 1нж. М.М. Музичко; астр. Т.1. Шуплат1 -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ Л1Л1ЙНИК (НЕМЕЯОСАИЩ ТА ЗАСТОСУВАННЯ IX У ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1
Висв^лено особливост сортового рiзноманiття природних i пбридних лшшни-гав, особливостей 1хнього розмноження. Здшснено оцшку декоративних якостей пе-реважаючих у мюькому озелененш видiв. Наведено прийоми використання лшшни-гав у системi мюького зеленого будiвництва.
Ключовг слова: лшшник, мiксбордер, квiтка, декорування, пбрид.
Зелеш насадження вдаграють важливу роль у формуванш середовища мюта, надають шдив1дуальш, своерщш риси. Вони тдкреслюють, виявляють найбшьш цшш буд1вл1, споруди, пам'ятники, декорують стши, огорож^ про-мислов1 об'екти. Зелеш насадження беруть участь в оформленш мюьких площ та шших композицшних центр1в, з 1хньою допомогою тдкреслюються особливосп або приховуються недолжи рельефу. Вони прикрашають береги рж 1 водойм. Об'екти зеленого буд1вництва часто е самостшними витворами садово-паркового мистецтва.
На цей час спостер1гаються чггко виражеш тенденцп до тдвищення мютобуд1вельно1 рол1 насаджень. Як повноправний конструктивний мютобу-д1вельний елемент вони беруть участь в оргашзацп територп мюта, в оформленш мюького ландшафту, можуть бути центром або вюсю просторового виршення мюького ансамблю, його обрамленням.
На сьогодш дедал1 вагомшого набувають заходи з покращення стану навколишнього середовища, благоустрою, озеленення мют 1 населених пун-кпв. Саме це 1 е головним завданням садово-паркового господарства. Адже тдвищуеться значення живо1 природи в озелененш мюта, у створенш його зовшшнього вигляду, у збшьшенш площ тд зелеш насадження, у створенш нових парюв, сквер1в, бульвар1в, люопарюв. У сучасному мют озеленен територп (окрем1 дшянки 1 садово-парков1 комплекси) об'еднуються в динам1ч-ну взаемопов'язану систему [2].
Програма та методи дослщження: передбачалось дослщити морфо-лопчш та декоративш особливосп сортового р1зномашття природних 1 пб-
1 Наук. KepiBH™:: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
