CC BY
24
Розрахунки проведет з метою забезпечення мшмально необхщно! полезахисно! лiсистостi при створент заплановано! кiлькостi полезахисних та стокорегулюючих лiсових смуг з урахуванням сучасно! структури земель-них угiдь област станом на 01.07.2002 р. Розрахунки проведет у вщносних та абсолютних величинах свiдчать про те, що близько половини аграрних земель област знаходяться поза межею !х мелiоративного впливу, а отже i за межею гарантованого збереження врожа!в вiд несприятливих природнокшма-тичних факторiв довкiлля.
Сучасний лiсiвничо-мелiоративний стан i самих насаджень вимагае також термтових заходiв щодо приведення у вщповщтсть !х бiологiчного стану та захисних якостей завдяки проведенню планових люогосподарських заходiв. З цiею метою було розроблено попереднт план доглядових рубань за смуговими насадженнями Харювсько! област та очiкуванi обсяги деревно! продукци вiд них на перiод до 2015 р. та на найближчу перспективу. Це дасть змогу вже в найближчi роки ютотно шдвищити мелюративний потенцiал ль сових смуг за рахунок збшьшення зони ефективного люомелюративного впливу та додатково отримати вiд доглядових рубань близько 7 тис. м3 товарно! деревини та 54 тис. м дров для потреб власниюв цих насаджень.
Таким чином, у регют е важливi резерви для тдвищення ефективнос-тi полезахисного лiсорозведення як важливого фактору для отримання сттких врожа!в та забезпечення продовольчо! та фуражно! стабiльностi й безпеки. Подальшi дослiдження щодо вивчення еталонiв полезахисних люона-саджень для регiону дослщжень дадуть змогу уточнити ряд положень про оп-тимальне розмiщення люових смуг в агроландшафтах Лiвобережного Люосте-пу. Потребують також наукового обгрунтування питання щодо розмiщення зазначено! категори насаджень в умовах проведення земельно! реформи.
УДК 630*232 Доц. Ф.М. Бровко\ канд. бюл. наук - Нащональний
аграрный ун-т
особливост1 використання стеблових живц1в як садивний матер1ал для озеленення в1двальних
ландшафт1в придншровсько! височини
Доведено, що на вщвальних ландшафтах perioHy дослiджень можна використо-вувати як садивний матерiал стебловi живцi верби, тополi, тамариксу та винограду. Ключов1 слова: озеленення, ландшафт, вщвал, пiсок, суглинок, живець.
Doc. F.M. Brovko - National agriculture University
Features of use of stem cuttings as a landing stuff at gardening binq of landscapes Pridneprovskoy of an Elevation
Is shown, that on binq landscapes to region of researches use is possible as a landing stuff of stem cuttings of a willow, poplar, tamarix and partenocissus. Keywords: gardening, landscapes, binq, sand, loam, cutting.
1 кафедра люових культур НАУ. 03041, м. Кшв-41, вул. генерала Род1мцева, 19. Люогосподарський факультет/ Т.р. 267-87-47. Дом. адреса: 03040, м. Кшв-40, вул. Бурмютенка 10, кв. 131. т.д. 258-75-86
Вступ. У люокультурнш практицi Taxi види, як верба, тополя, тамарикс та виноград розмножуються вегетативним шляхом. Зазвичай, краще укоршю-ються та iнтенсивнiше ростуть стебловi живцi i3 стaдiйно молодих пaгонiв. За-готовляти !х дощльно восени, пiсля настання перiоду спокою у рослин чи до початку сильних морозiв, а у морозовитривалих деревних рослин - ранньою весною до початку сокоруху [12]. Живщ, зазвичай, нaрiзaють завдовжки 15-30 см, з таким розрахунком, щоб на них знаходилось вщ 5 до 7 бруньок. На вщвальних ландшафтах iз сухими умовами мюцезростання та за сухо!" прохолодно!" весни краще приживлюються неукорiненi живщ завдовжки 80-90 см [8] чи заздалегщь укоршет i висaдженi iз заглибленням коренево!" шийки до 60 см [11]. Для сти-мулювання коренетвiрниx процесiв нижнiй зрiз живщв необxiдно робити пiд листовою подушечкою i дещо навскоси до ос пагона, таким чином, щоб брунь-ка мiстилaся на утвореному клинку, а верхнш зрiз - над брунькою, майже не за-лишаючи мiжвузля над нею. Утворення коршня можна також iнтенсифiкувaти, застосувавши кшьчування чи стимулятори росту [4, 10]. Оскшьки вирощувати цi види деревних рослин iз стеблових живцiв значно простше, нiж iз нaсiння, ми вивчали можливiсть !х використання для озеленення вiдвaлiв.
Об'екти та методика досл1джень. Об'ектами дослiджень слугували сад-жaнцi, вирощенi iз стеблових живщв на вщвальних ландшафтах 1ршанського прничо-збагачувального комбiнaту, Юрювського буровугiльного родовища та Ганшвського кар'еру з видобутку зaлiзноi руди. Обстеження сaджaнцiв проведено за чинними методиками [7], а середш бюметричш показники обчислювались за програмами [14], адаптованими для роботи на персональному комп'ютерь
Результати дослвджень. На вщвальних ландшафтах, сформованих iз пiскiв та глин, вже апробовано понад 12 видiв верби. Залежно вiд погодних умов в окремi роки, складу грунтосумшей та видово!" принaлежностi прижив-лювaнiсть живцiв змшюеться вiд 39 % (Salix purpurea L.) до 94 % (Salix adeno-filla Hook.) [9, 11]. На вщвалах Придншровсько!" Височини живцевi саджанщ верби бто! плакучо!" форми (Salix alba vitelina pendula Rehd.) найповшше роз-кривають декорaтивнi якостi та формують розлогу, добре облиствшу крону з пониклим гiллям i срiблясто-шовковистим листям на берегах водоймищ. У 15-рiчному вiцi сaджaнцi верби зростають за II класом бонiтету (табл.) як у Полю-сi (пп.1), так i в Лiсостепу (пп.2). На зовтштх вiдвaлax Степово!" зони крашд бiометричнi показники влaстивi саджанцям верби, що зростають у нижнiй частит схилу (пп.4). У 26^чному вiцi, вони мали бiльшi - висоту (на 28,1 %), се-реднiй дiaметр стовбура (на 8,4 %) та площу проекци крони (на 37 %), шж у верхнш частит схилу. Необхщно також зауважити, що з 20^чного вжу в ок-ремих сaджaнцiв, як зростають у верxнiй чaстинi схилу, спостер^аеться вси-хання вершин та скелетного гшля, що свiдчить про передчасне стaрiння сад-жaнцiв за таких умов мюцезростання. На шщаних вiдвaлax Полiсся, при заля-гант грунтових вод на коренедоступнiй глибит, добре зарекомендувала себе верба гостролиста (Salix acutifolia Wild.), сaджaнцi яко!" на березi водоймища (кв. 57, Шерштвського лiсництвa), у 14-рiчному вщ сформували кущi, в яких нaлiчувaлось 10±0'4 стовбурiв iз середнiм дiaметром на висотi грудей 8,5±0'30 см,
п л ±0,26 ••• ,1 ±1,32 2
з висотою 7,1 м та площею проекци крони 37,4 м .
Табл. Бюметричш показники саджанщв верби бтоХ форма плакуча, _вирощено'1 iз стеблових живщв_
№ з/п Мшцезростання, грунтосумш Вк, рошв Висота, м Д1аметр, см Площа проекци крони, м2 К-сть стовбу-р1в, шт
В1двал 1ршанського ГЗК з видобутку ¡льмешту, Шершшвсъке л1сництво
1 кв.57, берег водоймища, ВП+ (ВСГ+К до 10 %) 15 Г п±0,22 6,9 1 ±0,23 6,1 44,6±!'68 2±0'3
В1двал Юрк1вського буровугыьного родовища, Козачанське л1сництво
2 кв.84, берег водоймища, ВСГ + (ВП+К до 10 %) 15 /Г -7±0,21 6,7 5,7±0'18 8,7±0'54 1±0,0
В1двал Ганшвського кар'еру, П1вшчний ГЗК
Схил Сх: 360, III ярус, ВСГ+ (ВК+ВС до 10 %):
3 нижня частина 26 11,4±0'35 15,5±0'51 38,7±!'03 2±0'2
4 верхня частина 26 8,2±0'36 14,2±0'42 24,4±°'/6 2±0'2
Примггка: Умовш позначення грунтосумшей - ВП - вщвальний пiсок; ВСГ -
вщвальний суглинок; ВК - вiдвальнi кварцити; ВС - вщвальш сланцi; К - камшня.
Тополя, як свщчать л1тературш джерела [15, 20], використовуеться для л1сово! рекультиваци вщвальних ландшафт1в у багатьох прничовидобув-них районах. У межах Швшчного Степу та Люостепу Укра1ни, найбшьш при-датними для культивування топол1 вважаються суглинки та глини 1з вологи-ми пгротопами [5]. За однакових погодних та кшматичних умов, приживлю-вашсть стеблових живщв топол1 на вщвалах залежить вщ складу грунтосумь шей, вщсипаних на 1хню поверхню. Бшьш висока приживлювашсть живщв (92 %) властива суглинистим грунтосумшам, а найнижча (25 %) - крейдяним породам [11]. Здерев'янш живщ топол1 С1мона форма шрамщальна (Рори1ш Бтот уаг. piramidalis Сагг.), висаджеш восени 1971 року у нижнш частит твшчного схилу з крутизною укосу 27° (Схщний вщвал Ганшвського кар'е-ру), дали 100 % приживлюваность 1з живщв сформувались саджанщ з добре облиствшими, щшьними кронами, як у 26-р1чному в1щ, досягли середнього д1аметра стовбур1в 13,0±0'27 см { зростали за I класом боштету (висота 11,7±0,22 м). Спостереження за саджанцями упродовж 20-р1чного термшу зас-вщчили, що р1ст топол1 у висоту з1 змшою вжу достов1рно описуеться р1в-нянням М1черл1ха з такими коеф1щентами:
у = 25,10(1 - е-0'03х)1'37 (1)
Тамарикс чотиритичинковий (Татапх tetrandra Ра11.) у сухих пгрото-пах Степово1 зони Укра1ни культивуеться в насадженнях озеленювального та захисного призначення, а на зовтштх вщвалах Екибастуського вугшьного басейну - для запоб1гання вггровш ерозп розкривних порщ [6]. Його насшня втрачае схожють упродовж перших 3 мюящв шсля дозр1вання, а тому куль-турфггоценози з участю тамарикса найчастше створюють посадкою живщв [17]. Живщ, зазвичай, заготовляють довжиною до 30 см з одно-дво-р1чних пагошв, восени шсля опадання листя чи навесш, до початку сокоруху. Зазда-лепдь укоршеш живщ приживлюються на люокультурних площах краще, шж неукоршеш, але ростов1 процеси у таких саджанщв ютотно сповшьнеш, а
тому, для стимулювання !хнього розвитку, у рж посадки необхiдно застосо-вувати обрiзування надземно! частини на пень [13].
На вщвальних ландшафтах Степово! зони тамарикс чотиритичинковий здатен зростати на схилах твденно! експозици, де у лггт спекотнi днi спосте-ршаються несприятливi умови зволоження та температурного режиму. Не укоршет стебловi живщ тамариксу, висаджеш у верхнш частит швденного схилу з крутизною укосу 36° (Схщний вщвал Ганнiвського кар'еру) навеснi 1971 року, добре прижилися (понад 90 %). У перше десятирiччя, щорiчний по-точний прирiст за висотою у саджанщв був помiрним i становив 28-35 см [2]. На дшянщ, вщсипанш суглинками, саджанцi тамариксу, з 12^чного вiку, пот-рапили пщ полог акаци бшо!, яку було висаджено у 1972 рощ на прилеглих дь лянках i упродовж наступних кшькох рокiв всохли через несприятливий свгг-ловий режим. На дшянщ, де суглинки вкрит 20-сантиметровим шаром зональ-них грунтв, живцевi саджанцi тамариксу збереглися упродовж трьох десяти-лiть. Вони проявили достатню зимостiйкiсть, витривалiсть до посух та вирiз-нялися на загальному фот вщвалу декоративною кроною. У 27^чному вiцi,
(с 1 ±0,26 2\ •
саджанщ мали розлогу, достатньо шщьну крону (6,1 м ) i при дiаметрi стовбурцiв бiля коренево! шийки 4,9±0'21 см досягли середньо! висоти 2,7±009 м. За таких умов мюцезростання, прогнозування росту саджанцiв тамариксу за висотою упродовж перших трьох десятишть, можливе з використанням рiв-няння Мiчерлiха та Томазiуса, що мають такi коефiцiенти:
у = 2,70-(1 - е-0'23х)1'54 ; (2)
у = 2,71 -(1 - ехр-(-0,21х-(1 - е-1,04х)))1,34 . (3)
Дикий виноград п'ятилистий (Partenocissus quinquefolia L.) переносить значну сухiсть груипв. Його листя, за високо! температури i низько! вологос-тi повiтря не втрачае декоративних якостей, а тому цей вид винограду куль-тивуеться не тшьки при вертикальному озелененш населених мiсць, але й застосовуеться для озеленення кам'янистих схишв [17] та терикониюв Донба-
су [16].
На вщвальних ландшафтах Степово! (Схщний вщвал Ганшвського кар'еру) та Люостепово! (вщвал Юрювського буровугшьного розрiзу) зон Ук-ра!ни стебловi живцi винограду було висаджено навесш 1977 року. Живщ за-лежно вiд умов мюцезростання на вщвалах, дали приживлювашсть 53-100 % [3]. Саджанцi на вщвальних ландшафтах усшшно зростають бшьше як 25 ро-кiв. 1м властива висока декоративнiсть, особливо в осшнш перiод, коли листя набувае жовтувато-багряних вщтшюв. На вiдкритих дшянках та у мiжряддях акацiевих деревосташв лiани винограду вкривають поверхню вiдвалiв, запо-бiгаючи розростанню трав'янисто! рослинност та пересиханню грунту у лггт спекотнi днi. На дiлянках вiдвалiв, вiдсипаних кам'янистими породами лiани, досягають довжини 3 м, листя у них дрiбнiше, шж у тих, що зростають на суглинках, проте шщьно вкривае поверхню вщвалу. На дшянках вiдвалiв, вщсипаних суглинками чи суглинками з домшкою камiння лiани, у 25^чно-му вiцi, досягають довжини 6-7 м, а за наявност дерев обплггають !хт стов-бури до 5-метрово! висоти.
Висновок. Отже, на вщвальних ландшафтах регюну дослщжень мож-ливе використання як садивного матерiалу стеблових живцiв верби, топол^ тамариксу та винограду. Для культивування верби бшо! плакучо! форми при-датнi суглинистi грунтосумiшi, вщсипаш на берегах водоймищ та в нижшх частинах схилiв тiньових експозищй, а для верби гостролисто! - шски iз за-ляганням грунтових вод на коренедоступнiй глибинi. З огляду на ймовiрнiсть посух, при культивуванш тополi Симона, перевагу необхщно надавати ниж-нiм частинам схилiв швшчно! експозицп чи використовувати заздалегщь уко-рiненi живцi. Культивування тамариксу чотиритичинкового можливе на схи-лах швденних експозицiй, а дикого винограду п'ятилистого як на пухких, так i на кам'янистих грунтосумiшах.
Лггература
1. Адрианов С.Н. Предпосадочное окоренение черенков древесных пород// Лесное хозяйство. - 1952, № 1. - С. 33-35.
2. Бровко Ф.М. Способы создания лесных культур на отвалах железорудных карьеров Кривбасса: Автореф. дис... канд. с.-х. наук: 06.03.01/ УСХА. - К.: УСХА, 1983. - 22 с.
3. Бровко Ф.М. О способах создания лесных культур на железорудных отвалах Криворожья// Сб. научн. трудов УСХА "Лесоведение и лесоводство". - К.: УСХА. - 1979, вып. 233. - С. 35-38.
4. Выращивание посадочного материала для защитного лесоразведения/ Ишин Д.П., Матис Г.Я., Желтикова Т. А., Павленко Ф.А. - М.: Изд-во Сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1963. - 407 с.
5. Данько В.Н. Лесопригодность местообитаний разровненных отвалов и асорти-мент древесных и кустарниковых пород, для их облесения// Труды координ. совещ. "Рекультивация земель, нарушенных при добыче полезных ископаемых". - Тарту: ЗО ВАСХНИЛ, 1975. - С. 25-30.
6. Жандаев М.С., Селейкович В.В. Биологические методы предотвращения эрозионных процесов на отвалах ПО "Экибастузуголь"// Труды V Уральского совещания, 14-18 ноября 1988 года "Проблемы рекультивации нарушенных земель. - Свердловск: УО АН СССР. - 1988. - С. 74-75.
7. Кобранов Н.П. Обследование и исследование лесных культур: Учебное пособие для студентов лесохозяйственного факультета (специальность 1512). - Л.: ЛТА, 1973. - 76 с.
8. Левит С.Я. К вопросу биологической рекультивации отходов обогащения железной руды// Труды V Уральского совещания "Проблемы рекультивации нарушеных земель". -Свердловск: УО АН СССР, 1988. - С. 129-130.
9. Левит С.Я., Пасынкова М.В., Терехова Э.Б., Карташова Г.Г. Биологическая рекультивация отходов обогащения железной руды// Труды Всесоюзной научной конф. "Растения и промышленная среда". - Днепропетровск: ДГУ, 1990. - С. 231-232.
10. Никитский Ю.И. Размножение декоративных деревьев и кустарников зелеными черенками. - Л.: ЛЛТА, 1981. - 20 с.
11. Панков Я., Иванов Ф., Андрющенко П. Культуры тополя при рекультивации бросовых земель Курской магнитной аномалии// Лесной журнал. - 1974, № 6. - С. 21-23.
12. Огиевский В.В., Рубцов Н.И. Лесные культуры и лесные мелиорации. - М.: Высшая школа, 1960. - 451 с.
13. Петров М.П. О культуре гребенщиков// Лесное хозяйство. - 1952, № 8. С. 23-26.
14. Поляков А.В., Юдицкий Я. А. Обработка опытных данных на программируемых микрокалькуляторах. Учебное пособие. - К.: УСХА, 1986. - 110 с.
15. Сарв И.Ф. Лесохозяйственная рекультивация отработаных карьеров фосфоритов в Маарду// Труды координ. совещ. "Рекультивация земель, нарушеных при добыче полезных ископаемых". - Тарту: ЗО ВАСХНИЛ. - 1975. - С. 112-117.
16. Скорик В.Г. Опыт озеленения терриконов угольных шахт Донбасса: Автореф. дис. канд. с.-х. наук: 06.03.01/ - К.: УСХА. - 1976. - 29 с.
17. Фисун М.Н. Некоторые лианы Черноморского побережья Кавказа и их использование для закрепления осыпных склонов// Лесной журнал. - 1966, № 4. - С. 44-46.
18. Шалит М.С. Про природш лiсостани тамариксу: Зб. наук. пр. шституту лшвниц-тва. Т.П. - К.: АН УРСР, 1951. - С. 117-146.
19. Mozola R. Wzrost wierzb krzewiastych na piaszczy stym zwale posiarkowym// Zeszyti problemowe postepow nank rolniczych. - 1973, № 3. - S. 167-181.
20. Schroder R. Forstroche Recultivierung von Sand und Torgruben am linken Niederhein// Vorsch. und Berat. - 1972, № 2. - S. 77-84._
УДК 630*232 Acnip. Н.В. Гордей; В. О. Скригаловська -
1нститут лку НАН Беларуа
л1сов1дновлення в бсларус1
У OTcreMi люовщновлення лiсiв Беларуа, тдтриманш i збереженш ix бюлопч-ного та генетичного pi3HOMarnTra важливе мiсце выводиться способам i методам створення лiсiв. Лiсовi культури, у Беларусi займають головну позицiю в люовщнов-ленш (70 %). У породному складi сосна звичайна займае 75 % вщ об'ему культур, смерека - 15 %, дуб - 6-7 %. У найближчш перспектив^ при люовщновленш i люо-розведеннi, прогнозуеться зростання частки природного вщновлення.
DoctorateN.V. Gordey; V.O. Skrigalovskaya -Forest research Institute, NAS Byelorussia
Reforestation in Belarus
Techniques and practice of afforestation have a significant place in conservation of biological and genetic diversity of forests in Belarus. Here, the percentage of artificial forest stands is 70 percent. Regarding the species composition, plantings of Scots pine, spruce and oak account for 75 %, 15 % and 6 to 7 %, respectively. It is assumed that in the immediate future the percentage of stands established through natural regeneration will increase.
Своевременное восстановление и создание лесов является одним из важнейших направлений в лесном хозяйстве Беларуси. Наиболее сложными задачами являются восстановление лесов на радиационно-загрязненных землях; лесоразведение на землях бывшего сельхозпользования; воспроизводство широколиственных лесов и восстановление дубрав Беларуси; усовершенствование технологий создания лесных культур.
В настоящее время доля искусственных насаждений в государственном лесном фонде Беларуси составляет 21,6 % от лесопокрытой площади, что занимает около 1,7 млн. га [1]. За прошедшее столетие этот показатель увеличился почти в два раза, что свидетельствует о значительном антропогенном воздействии на лесную среду.
Основной категорией лесокультурных площадей являются вырубки, удельный вес которых составляет 60 % от общего объема лесовосстановле-ния. В породном составе лесных культур преобладает сосна обыкновенная, которая занимает 74,4 % от общей площади искусственных насаждений. На долю ели обыкновенной приходится 15,5 %, дуба черешчатого - 6,8 %. В последнее время увеличиваются объемы создания смешанных культур [2].
За период 1988-2001 гг. покрытые лесом земли в республике увеличились на 1824,8 тыс. га, а площадь лесов сосновой формации возросла только на 482,5 тыс. га (26,2 %) [3]. Наметившийся рост доли естественного лесоза-ращивания в общем объеме лесовосстановительных мероприятий приоста-
