CC BY
9
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
Андрiй ОГНИСТИЙ, Олександр Б1РЮКОВ, Роман ЦИКВАС
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛ1НИ "Ф1ЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ" В УМОВАХ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНО1 СИСТЕМИ
У статтi описано технологи викладання освтньо'1 дисциплiни "Фiзичне виховання" i проблема реалгзаци ф1зично1 культури в умовах БолоноськоХ системи.
Метою розвитку сучасно! укра!нсько! освгш е створення тако! системи, яка на основi нацiональних надбань свггового значення та усталених европейських традицш забезпечить формування ново! плеяди висококвалiфiкованих працiвникiв, здатних здiйснювати професiйну дiяльнiсть на демократичних i гуманiстичних засадах, ре^зовувати нацiональну полiтику як прюритетну функцiю держави, що спрямовуеться на розвиток та самореалiзацiю особистостi, задоволення !! освiтнiх i духовно-культурних потреб, а також потребу бути конкурентоспроможними на ринку пращ [2].
Ключовим завданням реформування освiти е орiентацiя ВНЗ на кiнцевий результат — формування компетенцш, що повиннi бути застосоваш та використанi на користь держави.
Аналiз наукових джерел виявив широкий iнтерес зарубiжних та втизняних фахiвцiв (А. Барблан, Г. Гу!, Ван дер Венде, О. Долженко, В. Журавський, М. Згуровський, В. Кремень, М. Степко, Я. Болюбаш, В. Шинкарук, В. Грубiнко, I. Бабин та ш.) до проблеми входження укра!нсько! освiти в европейський осв^нш простiр, формування !! оргашзацшних засад на засадах Болонсько! деклараци.
Не на останньому мiстi сто!ть галузь фiзичного виховання, яка повинна забезпечити вщмшний рiвень здоров'я, високу продуктившсть i значний спектр рекреацшних i реабiлiтацiйних заходiв щодо тдростаючого поколiння. На жаль, ми не виявили публiкацiй, якi розкривають мюце фiзичного виховання у процесi штеграци нацiонально! системи освiти у Болонський процес, що й зумовило актуальшсть нашого дослiдження.
Мета статт1 — описати навчальний курс '^зичне виховання" зпдно з вимогами Болонсько! конвенци та визначити проблеми реалiзацi! принцишв Болонсько! декларацi!' щодо фiзичного виховання студенев ВНЗ Укра!ни.
Дiяльнiсть бшьшост кафедр фiзичного виховання ВНЗ Укра!ни здiйснювалася за умов виконання положень "Концептуальних засад розвитку освiти Укра!ни та !! iнтеграцi! в европейський освггнш проспр" (наказ МОН № 998 вщ 31.12.2004 р.) та "Положення про органiзацiю фiзичного виховання i масового спорту у вищих навчальних закладах" (наказ МОН № 4 вщ 11.01.2006 р.), зпдно з якими розвиток освгги вбачаеться у контекст формування шформацшно-технолопчного суспшьства, докорiнних змiн в соцiально-економiчному, духовному житп держави, що потребуе тдготовки фахiвцiв ново! генерацi!, а тому розвиток нащонально! вищо! освiти визначаеться стратегiею !! приеднання до Болонського процесу.
Запровадження Болонських принципiв, що е i чинником евроiнтеграцi! Укра!ни, i засобом пiдвищення доступу наших громадян до якiсно! освiти, потребуе глибокого реформування структури та змюту освгш, технологiй навчання, !х матерiального i методичного забезпечення. Ось чому реформування осв^ньо! дiяльностi кафедр фiзичного виховання повинно здiйснюватись як структурно, так i в змiстовно [2].
З урахуванням зазначено! стратегi! базовим принципом функщонування кафедри фiзичного виховання повинно бути збереження досягнень i традицiй нацiонально! системи фiзичного
виховання, И iнтеграцiя зi свiтовим освiтнiм простiром, розширення доступу до яюсно! вищо1 освiти i мобiльностi студентiв. Ключовим завданням визначено орiентацiю на кiнцевий результат: компетенци випускникiв, що повиннi бути застосоваш та використанi на користь держави.
Виконання цих завдань мае здшснюватися через розвиток вщповщного рiвня матерiального, кадрового, науково-методичного та iнформацiйного забезпечення. В зв'язку з цим основним змютом дiяльностi кафедр фiзичного виховання в умовах кредитно-трансферно1 системи оргашзаци навчального процесу е створення шновацшного освiтньо-оздоровчого середовища, що передбачае:
- змiну оргашзаци i змiсту фiзичного виховання студентiв украшських ВНЗ з метою штеграци зi свiтовим освiтнiм i науковим простором;
- оптишзацш кадрового забезпечення;
- комплексне вдосконалення професшно1 майстерностi майбутшх фахiвцiв через опанування iнновацiйними фiзкультурно-оздоровчими видами дiяльностi;
- створення матерiально-технiчних умов та рiвня iнформацiйного забезпечення, сприятливого для успiшного вирiшення завдань з надання якюно1 освiти на рiвнi европейських вимог.
Разом з цим повинш вiдбутися змiни в оргашзаци навчально-виховного процесу, якiсно покращитися забезпечення та змют самостшно1 i шдивщуально! роботи студентiв, який мае набути тренувально-оздоровчого та пошуково-дослiдницького характеру.
Розвиток шформатизацп повинен проходити через поетапне наповнення електронно1 мережi унiверситету створеними штерактивними комплексами навчально-методичного забезпечення процесу фiзичного виховання, !х розмiщенням на веб-сторшщ ВНЗ [3].
Одним з важливих напрямкiв роботи щодо удосконалення фiзичного виховання студентiв е створення керовано1 системи спортивно-масово1 та оздоровчо1 роботи, здiйснення низки заходiв для тдвищення загально1 культури студентiв, профшактики шкiдливих звичок.
На виконання наказу МОН Украши вiд 23 ачня 2004 р. № 48 "Про проведения педагопчного експерименту з кредитно-модульно1 системи оргашзаци навчального процесу" та в зв'язку з визначенням Тернопшьського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка регiональним центром iз впровадження кредитно-модульно1 системи пiдготовки фахiвцiв в цьому здшснюеться педагогiчний експеримент з кредитно-трансферно1 системи оргашзаци навчального процесу.
З 1 вересня 2004 р. за кредитно-трансферною системою навчаються студенти перших куршв, а також мапстранти всiх спецiальностей. Накопичений досвiд грунтовно аналiзуеться, обговорюеться та впроваджуеться на науково-методичних семiнарах унiверситету [4].
Викладачами кафедри здiйснюеться робота з тдготовки "1нформацшних пакетiв спещальностГ' (роздiл '^зичне виховання") (табл. 1), розроблення навчальних планiв, програм навчальних дисциплiн за вибором ВНЗ i вiльним вибором студента, засобiв дiагностики (тестовi форми поточного та тдсумкового, включно державного тестування, контролю сформованостi компетенцiй студенпв), удосконалюються форми та методична база з проведення iндивiдуальних занять i самостшно1 роботи студентiв.
З переходом на нову систему тдготовки фахiвцiв перед кафедрами фiзичного виховання постае нове завдання щодо модифшаци навчальних програм до вимог, як висуваються Болонською конвенщею про загальний европейський осв^нш простiр.
Першим кроком модифшаци навчального процесу до европейських вимог е розробка загально1 структури дисциплши [1].
Подаемо розподiл академiчного навантаження за формами занять з фiзичного виховання в годинах у сшввщношенш: 50% — аудиторна, 25% — шдивщуальна, 25% — самостiйна види робгг (табл. 2).
Таблиця 1
Структура навчальног дисциплти "Ф!зичне виховання" (реалгзуеться в Тернотльському национальному педагог1чному университет! 1мен1 Володимира Гнатюка)
Курс: бакалаврська пiдготовка Напрям, спещальшсть, освггньо-к'ва. мфнкацшммй р1вемь Характеристика навчального курсу
Кшьккть кредитiв, вiдповiдних ЕСТ8: 9 Модулiв: 5 — аудиторна, шдивщуальна, самостшна, наукова робота, шш1 види робгг. Змктових модулiв: (13) теоретичний, методичний, ввдвщування занять, участь в змаганнях, ф1зкультурно-оздоровч1 заняття, ведения паспорту здоров'я, самостшш заняття, вдивщуальш навчально-дослвдш завдання (1НДЗ). Загальна к1льк1сть годин: 324 год. Тижневих годин: 4 год. Шифр та назва напряму: 0101 "Педагопчна освгга") Шифр та назва спещальносто: 6.010100 Педагопка i методика середньоТ освгги Освггаьо-квал1ф1кацшний р1вень: бакалавр Обов'язковий курс. Р1к тдготовки: 1, 2, 3 Семестр: (1, 2, 3, 4, 5, 6) Лекци (теоретична тдготовка): 30 год. Практичш заняття: 132 год. Самостшна робота: 81 год. 1ндиввдуальна робота: 81 год. Вид контролю: залш 2, 4, 6 — семестри)
Таблиця 2
Розподш годин за роками навчання
Курс Кшьккть годин ввдведених на:
Лекци Практичш заняття Самостшну роботу 1ндив1дуальну роботу
30 132 81 81
1 курс 14 56 35 35
2 курс 14 56 35 35
3 курс 2 20 11 11
Розподш навчального матерiалу здшснюеться за кредитами. Весь навчальний курс з фiзичного виховання в ушверситет включае 9 кредитов. В описi навчального кредиту подаються змiстовi модулi, конкретизуються навчальш завдання i визначаеться кiлькiсть балiв, якi нараховуються за виконаннi завдання чи види робiт. Максимальна оцшка, яку може отримати студент за окремий кредит, становить 100 балiв.
Висновки. На основi аналiзу та вивчення постанов, iнструкцiй i нормативних документiв, що стосуються проблеми штеграцп з единим европейським освiтнiм простором, наукових публiкацiй про вдосконалення процесу фiзичного виховання студентiв, узагальнення власного педагопчного досвiду визначено основнi проблеми модершзаци освтоньо1 дiяльностi кафедри фiзичного виховання за принципами Болонсько! деклараций
1. Недостатне науково-педагогiчне (методичне) обгрунтування деяких нормативних положень кредитно-трансферно! системи оргашзаци фiзичного виховання студентiв ВНЗ.
2. Недостатне науково-методичне обгрунтування та шдивщуальне трактування викладачами принципiв ощнювання навчальних досягнень студентiв з фiзичного виховання. Недостатнiсть розвитку стандартизованих пiдходiв до тестового оцiнювання знань, умшь та фiзичних кондицiй студентiв.
3. Недостатне оргашзацшно-методичне та змiстове забезпечення самостшно! та шдивщуально1 роботи з фiзичного виховання студентiв.
4. Недостатне розроблення науково-методичних засад використання шформацшних технологiй у фiзичному вихованнi студенев.
5. Подолання стереотипних пiдходiв викладачiв до реатзацл принципiв оргашзаци навчального процесу, викладання та оцiнювання навчальних досягнень студенев.
6. Низька поiнформованiсть студентiв, викладачiв, громадськостi про завдання та розвиток Болонського процесу загалом i мюця фiзичноï культури та спорту зокрема.
7. Низька актившсть студентськоï самоврядноï дiяльностi у вирiшеннi проблем фiзичноï культури та спорту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Огнистий А. В. Програма з ф1зичного виховання (за вимогами кредитно-трансферно1 системи навчання). — Тернотль: ТНПУ 1м. В.Гнатюка, 2006. — 54 с.
2. Основш засади розвитку вищо1 освгги Украши в контекст Болонського процесу (Документи i матер1али 2003-2004 рр.) / За ред. В. Г. Кременя. Авт. кол.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубшко, I. I. Бабин. — Кшв-Тернопшь: Вид. ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 2004. — 147 с.
3. Ф1зичне виховання для студенпв ф1зичне виховання педагопчних спещальностей // [Електронний ресурс] http://www.tspu.edu.ua/subjects/75/iV/fiz_vih.htm
4. Ресурси ТНПУ 1м. В.Гнатюка з питань впровадження Болонсько! декларацп // [Електронний ресурс] http://www.tspu.edu.ua/php1/index.php?page=resurs/kms/index
Надш КОВАЛЬЧУК
ДИНАМ1КА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ПЕДАГОГIЧНОÏ ПРАКТИКИ
Розкрито професшт sdiÖHoemi neoöxidm студентам III-IV Kypcie тституту фьзичног культури та здоров 'я Волинського нацюнального yHieepcumemy.
Професшну тдготовку студенев до майбутньоï спортивно-педагогiчноï дiяльностi розглядають як цшсне явище, iнтегральну ознаку, що становить формування i розвиток спещальних здiбностей, умiнь i навичок [1; 2; 3].
Формування професшних якостей студенев досягаеться рiзними шляхами. Один з етатв фахово1' освiти майбутшх вчителiв — е педагогiчна практика в загальноосвггшх закладах. Вона е продовженням навчання студенев педагогiчнiй пращ й одночасно суттевою формою перевiрки роботи професорсько-викладацького складу ВНЗ, а також ступеня засвоення студентами програмного матерiалу i рiвня сформованостi у них педагопчних здiбностей.
Мета cmammi — з'ясувати ефектившсть впливу педагопчно1' практики на формування професiйних здiбностей студентiв iнституту фiзичноï культури та здоров'я Волинського нацюнального ушверситету iменi Лесу Украшки.
Дослiдження проводилось на базi ЗОШ пiд час проходження педагопчно1' практики студентами спецiальностi '^зичне виховання". В ньому взяли участь 40 ошб. Напередоднi практики та тсля ïï завершення проводилось анкетування. Аналiз звiтних документiв педагогiчноï практики вщбувався по ïï завершеннi.
У зв'язку з тим, що термши педагопчних практик коротю (4 тижш на III i 6 тижшв на IV курсах) у своему дослщженш ми розглядали сформованiсть у студенев тiльки окремих компонентiв педагопчних здiбностей: 1) педагогiчна спостережливiсть; 2) дидактичш здiбностi; 3) органiзаторська дiяльнiсть; 4) психомоторнi здiбностi; 5) експресивш здiбностi; 6) конструктивна дiяльнiсть; 7) гностична дiяльнiсть; 8) перцептивнi здiбностi; 9) почуттевi здiбностi; 10) особистюш здiбностi; 11) комунiкативнi здiбностi; 12) мовленневi здiбностi.
Рiвень сформованостi у студента кожноï окремоï здiбностi визначався за 5-бальною системою. Рiвень же сформованосп кожноï окремоï здiбностi на курсi складався iз суми балiв усiх студентiв, яка становила певний вщсоток вiд максимуму.
Нашi спостереження на уроках фiзичноï культури та секцшних заняттях, бесiди зi студентами та керiвниками практики показали, що така здiбнiсть, як педагогична спостережливiсть, погано розвинута у студентiв-практикантiв. За короткий термш проходження практики ïï неможливо сформувати. №хто з практикант не помiчае незначних змiн у дiяльностi учнiв. Вони бачать тшьки яскраво вираженi змiни, наприклад, сильне почервоншня обличчя або порушення координацп тощо.
