CC BY
49
бютехнологп" (Ужгород, 1-3 грудня 2005 р). - Ужгород, 2005. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.tezi.htm.
9. Шлапак В.П. 1нтродуковане Ginkgo biloba L. як лiкарська рослина в дендропарку "Софпвка" НАН Украiни// Ресурсознавство, колекцюнування та охорона бiорiзноманiття: Матер. мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено'1 90-рiччю вщ дня народження Д.С. 1вашина, боташка, флориста, еколога. Полтава, 5-6 листопада 2002 р. - Полтава, 2002. - С. 238-240.
10. Santamour F.S., Jr. Trees for urban planting: diversity uniformity, and common sense. -J. Environ. Hort. 6:27-32.
11. Пнкго листя. Проект монографп. Фармаком. - 2006, вип. 1/2. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.farmacom.narod.ru
12. Бутенко Р.Г. Культура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений. - М.: Наука, 1964. - 272 с. _
УДК 630*/639.1 (639.104) Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти,
м. Львiв; доц. М.Б. Шптьчак, канд. с.-г. наук -Природний заnовiдник "Горгани "
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В АВСТРП
Наведено матерiали, що вщображають видовий склад, обсяги добування мис-ливських тварин. Показано вшову та статеву структуру оленеподiбних, добутих на теренах федеральних земель Австрп.
Ключов1 слова: мисливське господарство, обсяги добування, статева структура
Assist. prof. I.V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv; assist. prof. M.B. Schpilcak - Nature reserve "Gorgany"
Features of conduct of hunting economy are in Austria
Materials, which represent specific composition, volumes of getting of hunting's animals, are resulted, the age-dependent and sexual structure of deer's of the federal earths of Austria obtained on the walks of life.
Key of words: hunting economy, volumes of getting, sexual structure
Австр1я за р1внем ведения мисливського господарства посщае одне з провщних мюць у Сврош [1-8]. Досвщ збереження, вщтворення i використан-ня мисливсько!" фауни вивчали загальноприйнятими методами шд час поiздок до Австри (1996-2007 рр.).
Демократична Республжа Авс^я е федеративною державою i скла-
2 2 даеться iз самостшних земель: Бургенланду (3965 км ), Каринти (9533 км ),
22 Нижньоi Австрii (19174 км ), Верхньоi Австрii (11980 км ), Зальцбургу
2 2 2 (7154 км ), Штирп (16388 км ), Тиролю (12648 км ), Переднього Арльбергу
2 2 2 (2601 км ) i Вщня (415 км ). Загальна площа федераци - 83858 км [1,2].
Мисливський фонд краши мiстить як сшьськогосподарсью, так i лiсо-вi земль Сiльськогосподарськi угiддя становлять 3,3 млн. га, зокрема ршля -1,4 млн. га, пасовища i сшокоси - 1,8 млн. га. Серед сшьськогосподарських культур найбiльшу площу охоплюють пошви пшеницi (284,6 тис. га), ячменю (206,4 тис. га) i кукурудзи (159,3 тис. га). Значш площд займають також овес (35,2 тис. га), жито (26,9 тис. га), цукровий буряк (39,4 тис. га), картопля (21,9 тис. га), овочевi культури (13,8 тис. га) i виноградники (44,0 тис. га).
Частка люових угiдь становить 47,2 % (3,6 млн. га) загально!' плошд кра'ни. Бiльша частина лiсiв Австри (71,4 %) перебувае у приватнш власнос-Ti, державний лiсовий фонд становить 860 500 га, зокрема вкрит люом землi охоплюють плошу 571,1 тис. га, що становить всього 15,7 % люового фонду кра'ни. Крiм того, лiсами володдать федеральнi землi (1,4 %), сшьсью ради (2,1 %), а також рiзнi господарськi об'еднання (9,4 %) [2-5].
У складi лiсiв переважають шпильковi породи - 66,8 %, частка листя-них становить 23,9 %, решта - прогалини i чагарники. Серед шпилькових ль Ыв домiнують лiсостани смереки - 53,6 %, решта припадае на сосну (5,6 %), модрину (4,6 %), ялицю (2,3 %) та iншi (0,7 %). З листяних найбшьшу плошу охоплюють люостани бука (9,6 %) i дуба (2,0 %). Частка насаджень iнших твердолистяних порщ становить 8,0 %, а м'яколистяних - 4,3 % плошi вкри-тих люом земель. У люах Австри шорiчно заготовляють 16-19 млн. м дере-вини, зокрема 14-16 млн. м деревини шпилькових порщ, а рiчний прирют ся-гае 31 млн. м деревини. Стушнь використання рiчного приросту зазвичай не перевишуе 60-65 %.
Природоохоронш територи становлять 35,25 % плошд кра'ни. Бiльше половини державних лiсiв також мають статус охоронних, зокрема 26 % виз-нано такими, що вщповщають вимогам загальноевропейсько! програми "Натура - 2000", а 52000 га е нащональними парками.
Мисливськ угiддя Австри (близько 6,6 млн. га) роздшеш на мис-ливськi дiльницi (ревiри). Мiнiмальна площа ревiру 115 га. У 2005-2006 рр. в кра'ш нараховувалося 11684 ревiрiв. Кiлькiсть i площа ревiрiв рiзнi залежно вщ федерально! землi. Значною !х кшьюстю видiляються: Нижня Австрiя (3279), ШШ^я (2539), Каринтiя (1658), Тироль (1228) i Зальцбург (1004). Де-що меншу кiлькiсть ревiрiв мають Верхня Австрiя (950), Бургенланд (506) i Переднiй Арльберг (488), а на теренах федерально!' землi Вiдень е всього 32 ревiри [2-8].
У мисливському господарствi Австри задiяно близько 19,5 тисяч фа-хiвцiв, зокрема 1098 провщних спецiалiстiв (старших i головних мислив-ствознавцiв), решта - 18,4 тис. - егерi та iншi квалiфiкованi працiвники. Найчисельнiший персонал егерсько!' служби (Jagdschutzorgane)- у Нижнш Австри (5667 чол., в т.ч. 466 чол. провщних спецiалiстiв), Штири (4419 чол., зокрема 247 чол. пр. сп.) i Верхнiй Австри (3060 чол., зокрема 50 чол. пр. сп.). В шших федеральних землях чисельнiсть i спiввiдношення персоналу егерсько!' служби дещо iншi - Каринля (1679 чол. в т.ч. 38 чол. пр. сп.), Тироль (1529 чол., в т.ч. 151 чол. пр. сп.), Зальцбург (1465 чол. в т.ч. 64 чол. пр. сп.) i Бургенланд (1189 чол., зокрема 25 пр. сп.). Найменша за чисельшстю егерська служба у федеральних землях Переднш Арльберг (379 чол., зокрема 30 чол. пр. сп.) i Вщень (73 чол., зокрема 27 чол. пр. сп.) ПереЫчно на одного пращвника мисливського господарства Австри припадае 337,4 га упдь [2].
Загальна кшьюсть мисливщв становить 118207 чол. (зокрема 7547 шо-земш мисливщ). Ус мисливщ Австри становлять тшьки незначну частку -1,7 % вщ семимшьйонно!' арми мисливцiв Свропейського Союзу. В Австри на одного мисливця припадае 55,6 га мисливських упдь, а в окремих кра'нах (Iталiя) Евросоюзу - ще менше.
У 2005-2006 рр. шоземт громадяни орендували 632 австршсью мис-ливськi ревiри. Найбшьшу !х кiлькiсть iноземцi орендували в Тиролi (278), на теренах Переднього Арльбергу (214) та землi Зальцбург (79), а найменше - у Верхнш Австри (4), Бургенландi (16), Каринти (16) i Штири (17). Мшмаль-ний термiн оренди мисливських упдь з дрiбною дичиною (заець, фазан) становить 9 роюв, а з оленеподiбними - 12 роюв.
З iнформацiею про наявшсть вiльних мисливських угiдь, якi можна взяти в оренду, а також з 'х основними характеристиками можуть ознайоми-тися мисливщ всього свггу на 1нтернет-сторшщ державних лiсiв Австри та товариства мисливщв i рибалок. Державш лiси нерiдко здають в оренду мис-ливськi угiддя разом з мисливським будинком, за яким продовжуе доглядати егерська служба.
У державних люах Австри задiяно близько 1150 пращвниюв, зокрема 127 фахiвцiв мисливського господарства. Цшаво, що у лiсовому i мисливсь-кому господарствах працюють винятково квалiфiкованi фахiвцi. Робiтничим професiям навчають у спещальних професiйних школах. Учень першого року навчання, працюючи в лiсi, за мюяць може заробити 750 евро, а в подальшi роки - до 1463 евро. Шсля завершення навчання, мiрою набуття досв^ заро-бiтна плата квалiфiкованого робггника становить 1900-2250 евро.
Загальна площа мисливських упдь у межах державних лiсiв становить 840 000 га. Ц упддя роздiленi на 1100 дшьниць. Близько 70 % упдь передаш в оренду, 24 % - перебувае у користуванш за короткостроковими угодами, згiдно з останшми, орендар тiльки полюе, а вс мисливсько-господарськi ро-боти здiйснюють фахiвцi державних лiсiв. Решта, 6 % мисливських упдь, ви-користовують для полювання сшвробггники федеральних лiсiв.
На загал, управлiння державними лiсами мае понад 1500 чинних угод на користування мисливськими упддями. Крiм того, управлшня державними лiсами шорiчно видшяе близько 200 спецiальних дозволiв на трофейне полювання [2-8].
Зауважимо, що в Австри, для того аби полювати, необхщно в обов'яз-ковому порядку бути членом товариства мисливщв i орендувати мисливсью упддя. Претендент на отримання мисливського квитка в обов'язковому порядку проходить навчання на 6-8- мюячних курсах.
На особливу увагу заслуговуе фшансовий аспект дiяльностi австршсь-кого товариства мисливщв i рибалок. Наприклад, у 2005-2006 рр., товариство мисливщв i рибалок Верхньо!' Австри (18032 мисливщ) у своему баланЫ мало надходження кош^в у розмiрi 2,1 млн. евро. Бшьшу половину цих надхо-джень - 54,6 % - становлять членсью внески. 1стотними були також рiзнi субвенц^' i доброчиннi допомоги - 17,1 %. Решту кош^в отримано за публь кацiю оголошень i реклами (2,1 %); реалiзацiю мисливських вiдзнак, значюв, нормативно-правових актiв (1,8 %); за рахунок вщсотюв (1,7 %); внесюв за оренду (0,9 %), за семшари, за реалiзацiю спецiальних дитячих видань, як абонементну плату за часопис ("Der oö Jäger" "Мисливець Верхньо!' Австр^'") i т. ш. Одна п'ята частина надходжень вщ страхування мисливцiв (417,7 тис. евро) мае формальний характер, оскiльки перераховуеться страховш компа-
ни. У витpатнiй частинi балансy товариства, о^м стpахyвання, значнi кошти направляються на заробгтну платy пеpсоналy (13,8 %), на видання часописy й шших iнфоpмацiйно-pекламних матеpiалiв (8,7 %), yтpимання мисливського мyзею (7,8 %), yтpимання районних егерських служ6 (4,2 %), на адмшютра-тивнi витрати (4,1 %), на оpендy примщень i виpобничi витрати (2,7 %), на мисливськ атpибyти i капелу мисливськоï музики (2,2 %), а також на захист породного вщновлення люу шляхом огоpоджyвання (9,7 %), на покращення кормових i захисних властивостей мисливських упдь (8,2 %) i на розвиток собаювництва (2,8 %) [2-8].
Серед статей витрати кош^в привертае yвагy наявшсть щоpiчних вщ-pахyвань y фонд дослщжень (1,7 %) i на самi дослiдження (G,2 %), а також - на проведення зiбpань, днiв мисливства, семiнаpiв (1,5 %), на громадську ро6оту серед шкiльноï молодi (1,2 %). Цiкавою е також стаття витрат - певш види стpахyвання i податки (1,3 %), що св^ить про практичну вiдсyтнiсть оподат-кyвання мисливського господарства - як природоохоронного виду дiяльностi.
Проте найбшьш об'ективними показниками ефективност ведення мисливського господарства е обсяги добування мисливських тварин. ^приклад, у продовж мисливського сезону 2GG5-2GG6 pp. на теренах Австри мис-ливщ добули 3842б8 особин оленеподiбних мисливських звipiв, що стано-вить 4,б особини на 1 км плошд кpаïни (4б голiв на 1GGG га плошд кpаïни) або 58 голiв на 1GGG гектаpiв мисливських yгiдь (табл. 1). H одного мисливця припадае 3,3 особини впольованих оленеподiбних звipiв. Переважну ïx бшь-шiсть - б8,8 % - мисливцi вполювали на теренах трьох федеральних земель -^жня Aвстpiя (Ю5б74 ос.), Верхня Aвстpiя (8935б ос.) i Штиpiя (б8792 ос.). 1ще майже третину (28,4 %) - добули мисливщ Тироля (32925 ос.), Каринти (31378 ос.), Бургенланду (22774 ос.) i Зальцбургу (2193G ос.). За кшьюстю впольованих оленеподiбниx звipiв, що припадають на 1GGG га площд феде-pальноï' землi, пpовiдне мiсце посiдають Верхня Aвстpiя (77 ос.) i Вщень (7б ос.), яким iстотно поступаються Бургенланд (57 ос.) i ^жня Aвстpiя (55 ос.). Решта федеральних земель за цим показником утворюе третю групу з дiапазоном вщ 2б ос. (Тироль) до 42 ос. (Штиpiя).
Серед добутих оленеподiбниx звipiв автоxтоннi види становлять майже 99,G % ïx загальноï' кшькость Hа першому мiсцi, за кшьюстю здобутих особин перебувае сарна европейська - 28G474 ос. (73,G %), за нею слщують олень люовий - 49б15 ос., свиня дика - 27223 ос. i скельниця - 227G8 ос. (табл. 1). Серед впольованих звipiв е також незначна кшьюсть особин муфлона - 24G2 (G,7 %), оленя плямистого - 835 (G,2 %) i ланi - 551 (G,1 %).
Двi третини поголiв'я сарни европейсько1 (75,7 %) мисливцi добули в упддях трьох федеральних земель - Верхня Aвстpiя (83193 ос.) i ^жня Aвстpiя (77447 ос.) та Штиpiя (51б1б ос.), а найбшьшу кiлькiсть особин оленя люового вiдстpiляли у Штиpii - 11711 ос. (23,б %), Тиpолi - 1GG12 ос. (2G,2 %), Kаpинтiï - 7881 ос. (15,9 %) i Hижнiй Aвстpiï - 7182 ос. (14,5 %). Майже весь обсяг вiдстpiляноï свинi дикоï (92,б %) припадае на мисливськi упддя Паннонськоï низовини i Вiденського басейну, зокрема на землi - ^ж-ня Aвстpiя (17442 ос.), Бургенланд (5498 ос.) i Вщень (22б8 ос.).
Табл. 1. Обсяг добування оленеподiбних мисливських тварин
Назва федерально! Кшьшсть добутих зв1р1в за видами 1 статтю, особин/%
земл1 Самщ Самищ Молодняк Разом
Олень л1совий
Бургенланд 350/31,0 418/37,1 360/31,9 1128/100,0
Каринпя 2525/32,1 2863/36,3 2493/31,6 7881/100,0
Нижня Австр1я 1928/26,8 2736/38,1 2518/35,1 7182/100,0
Верхня Австр1я 796/22,5 1475/41,8 1261/35,7 3532/100,0
Зальцбург 1620/27,4 2403/40,6 1893/32,0 5916/100,0
Штир1я 3321/28,4 4161/35,5 4229/36,1 11711/100,0
Тироль 2705/27,0 4208/42,0 3099/31,0 10012/100,0
Переднш Арльберг 592/27,5 862/40,0 700/32,5 2154/100,0
Ввдень 20/20,2 48/48,5 31/31,3 99/100,0
Разом 13857/27,9 19174/38,7 16584/33,4 49615/100,0
Сарна европейська
Бургенланд 6291/39,6 4749/29,9 4858/30,5 15898/100,0
Каринпя 9012/45,0 6372/31,8 4648/23,2 20032/100,0
Нижня Австр1я 31290/40,4 23048/29,8 23109/29,8 77447/100,0
Верхня Австр1я 26046/31,3 28303/34,0 28844/34,7 83193/100,0
Зальцбург 5111/40,3 4614/36,3 2974/23,4 12699/100,0
Штир1я 20412/39,6 16489/31,9 14715/28,5 51616/100,0
Тироль 5552/39,5 5714/40,7 2778/19,8 14044/100,0
Переднш Арльберг 1750/33,7 1891/36,5 1546/29,8 5187/100,0
Ввдень 144/40,2 132/36,9 82/22,9 358/100,0
Разом 105608/37,6 91312/32,6 83554/29,8 280474/100,0
Скельниця
Каринпя 1308/47,3 1147/41,5 308/11,1 2763/100,0
Нижня Австр1я 615/39,6 551/35,4 389/25,0 1555/100,0
Верхня Австр1я 689/42,0 612/37,2 341/20,8 1642/100,0
Зальцбург 1319/41,6 1415/44,7 433/13,7 3167/100,0
Штир1я 1803/42,4 1681/39,5 768/18,1 4252/100,0
Тироль 3526/41,5 3829/45,1 1139/13,4 8494/100,0
Переднш Арльберг 370/44,3 417/49,9 48/5,8 835/100,0
Разом 9630/42,4 9652/42,5 3426/15,1 22708/100,0
М уфлон
Бургенланд 47/23,5 80/40,0 73/36,5 200/100,0
Каринпя 103/34,2 118/39,2 80/26,6 301/100,0
Нижня Австр1я 260/27,6 364/38,7 317/33,7 941/100,0
Верхня Австр1я 24/38,7 21/33,9 17/27,4 62/100,0
Зальцбург 36/31,0 40/34,5 40/34,5 116/100,0
Штир1я 95/28,5 127/38,2 111/33,3 333/100,0
Тироль 39/40,6 33/34,4 24/25,0 96/100,0
Ввдень 54/15,3 189/53,5 110/31,2 353/100,0
Разом 658/27,4 972/40,5 772/32,1 2402/100,0
Скельницю добували в угiддях семи федеральних земель, серед яких провщне мюце посiдають Тироль (37,4 %), Штирiя (18,7 %) i Зальцбург (13,9 %). Решту - 6795 ос. - добули в Каринти (2763 ос.), Верхнш (1642 ос.) i Нижнiй Австри (1555 ос.) та в Передньому Арльбергу (835 ос.).
Як видно з табл. 1, австршсью мисливщ ретельно облiковують усiх добутих оленеподiбних за видами, статтю i вiком, що дае змогу об'ективно контролювати стан популяцiй цих мисливських тварин. Серед добутих у 2005-2006 рр. олешв самщ становлять 20,2-32,1 % (в цшому по кра!ш -27,9 %), самицi - 35,5-48,5 % (в цшому по кра!ш - 38,7 %) i молодняк - 31,036,1 (в цшому по кра!ш - 33,4 %). На наш погляд, застосування зазначено! схеми вщстршу упродовж кшькох рокiв може призвести до порушення стате-во! структури i зменшення приросту популяци оленя [2-8].
Статева i вiкова структура вщстршяних скельниць е близькою до ще-ально!, що безумовно може служити гаранпею швидкого зростання чисель-ност популяци цього виду. Зовсiм шша ситуацiя склалася при вiдстрiлi сар-ни. Серед вiдстрiляних сарн переважають самцi, частка яких в цшому по кра-!ш становить 37,6 % i змiнюеться на теренах рiзних федеральних земель у значних межах - вщ 31,3 % до 45,0 %. Частка вщстршяних в кра!ш самиць становить 32,6 %. Найменшу частку - 29,8 % - вщстршяш самицi становлять у Нижнш Австри, а найбшьшу - 40,7 %, у ^роль Здобутий молодняк в цшо-му по кра!ш становить 29,8 %. Найменша частка - 19,8 % - вщстршяних мо-лодих особин у ^рол^ а найбiльша - 34,7 % - у Верхнш Австри [2-8].
Поряд з оленеподiбними упродовж того самого мисливського сезону 2005-2006 рр. на теренах Австри мисливщ добули 319178 особин хутрових звiрiв (табл. 2). У розрахунку на одиницю плошд це становить 3,8 особини на 1 км2 територи кра!ни (38 ос. на 1000 га плошд) або 48 особин на 1000 гекта-рiв мисливських угiдь. На одного мисливця припадае 2,7 особини добутих хутрових звiрiв. Як видно з табл. 2, переважну бшьшють хутрових звiрiв -81,0 % - здобули на теренах федеральних земель Нижня Авс^я (148888 ос.), Верхня Австрiя (65787 ос.) i Бургенланд (44166 ос.). За кшьюстю впольова-них особин хутрових звiрiв, що приходяться на 1000 га плошд федерально! землi, провiдне мiсце посiдають - Бургенланд (111 ос.), Нижня Австрiя (78 ос.) i Верхня Австрiя (55 ос.), яким iстотно поступаються, за цим показни-ком iншi землi - Переднiй Арльберг (17 ос.), Вщень 16 ос.), Штирiя (15 ос.), Зальцбург (12 ос.), Каринля (10 ос.) i Тироль (9 ос.).
Табл. 2. Обсяг добування хутрових звiрiв
Назва федерально! земл1 Обсяги добування хутрових зв1р1в за видами, особин
Заець Лис Ласка 1 горностай Куна Борсук Бабак Тх1р
Бургенланд 30735 3743 6218 1734 702 - 715
Каринпя 948 5721 14 1548 559 706 322
Нижня Австр1я 96946 18704 17919 8568 3314 1 1740
Верхня Австр1я 50145 6742 1338 5032 1677 1 844
Зальцбург 2816 3059 174 819 433 1415 116
Штир1я 7315 8571 327 4657 1414 314 2051
Тироль 774 5509 - 832 384 3855 33
П. Арльберг 166 3265 - 196 218 520 -
Ввдеь 374 146 66 39 17 - 19
Разом 190219 55460 26056 23425 8718 6812 5840
З-помiж здобутих хутрових звiрiв автохтонш види становлять 99,1 % 1х загально! кшькость На першому мiсцi, за кшьюстю здобутих особин, зна-
ходиться зaeць - 19G219 ос. (59,6 %), зa ним щуть лис - 5546G ос., лaскa i горностай - 26G56 ос., куни - 23425 ос., борсук - S71S ос., бaбaк - 6S12 ос. i тх1р - 5S4G ос. ^1м того, серед впольовaних хутрових зв1р1в знaчиться кролик дикий - 264S ос., здобутих в упддях земель - Нижня Aвстрiя (1696 ос.), Штир1я (625 ос.), Бургенлaнд (319 ос.) i Bерхня Aвстрiя (S ос.).
Основну чaстину погол1в'я зaйця (93,5 %) добуто в упддях трьох фе-дерэльних земель - Bерхня (5G145 ос.) i Нижня Aвстрiя (96946 ос.) тa Штири (7315 ос.). У цих сэмих облэстях добуто бшьшу половину лисэ (61,3 %). При-вертae увэгу знэчнэ кшьюсть особин лисэ добутих в упддях тих федерэльних земель (Kaринтiя - 5721 ос. i Тироль - 55G9 ос.), де зэйця добули у невеликш к1лькост1, всього 94S i 774 особини вщповщно.
Maйже весь обсяг добутих лэски i горностэя (97,S %) припaдae нэ мис-ливськ1 уг1ддя Нижньо!' Aвстрiï (17919 ос.), Бургенлaнду (621S ос.) i Bерхньоï Aвстрiï (133S ос.), a кун нэйбшьше (77,9 %) вщстршяли у Нижн1й (S56S ос.) i Bерхнiй Aвстрiï (5G32 ос.) тэ Штири (4657 ос.). Ha теренэх цих же федерэль-них земель вщстршяли основну кшьюсть борсукэ - 6345 ос. i тхорэ - 4635 ос. Бaбaкa прського, хaрaктерного вльпшського зв1рэ, мисливщ добувэли т1льки в упддях семи федерэльних земель, серед яких провiдне м1сце пос1дэють Тироль (56,6 %) i Зэльцбург (2G,S %). Решту - особини бaбaкa добули у Kaринтiï (7G6 ос.), Передньому Aрльбергу (52G ос.), Штири (314 ос.) тэ ш.
Kрiм оленеподiбних i хутрових зв1р1в, в Aвстрiï зэ сезон 2GG5-2GG6 рр. мисливщ добули 316492 особин пернэто'' дичини, що в перерэхунку нэ оди-ницю плошд стэновить 3,S шт. нэ 1 км територiï крэ'ни эбо 4S шт. нэ 1GGG га мисливських упдь. Ha одного мисливця припэдэе 2,7 особини вщстршяно'' пернэто'' дичини. Б1льш1сть пернэтих - S3,3 % - добуто нэ теренэх федерэль-них земель - ^жня (119571 ос.) i Bерхня Aвстрiя (7S292 ос.) тэ Бургенлэнд (65776 ос.) (табл. 3).
Табл. 3. Обсяг добування nepHamoï дичини
Haзвa федерaльноï землl Обсяги здобувaння пернaтоï дичини зэ видвми, особин
Фэзэн Kaчки Голуби ^р^э с1рэ СЛУКВВ Те-терук Гуси
Бургенлaнд 3996G 12742 32G6 7475 S92 - 1399
Kaринтlя 1311 32G4 1313 22 227 2S3 4
Hижня Aвстрlя S7321 2G599 4117 5S93 137S 13 77
Bерхня Aвстрlя 39145 26264 1G591 S59 1G39 - 14G
Зэльцбург 75S 2355 429 - 124 564 9
ШТИР1Я 22519 967G 3755 111 542 3G5 5
Тироль - 263 2S - - 972 -
П. Aрльберг 233 S39 245 - 3 134 -
Blдень 9G1 159 199 44 - - 1
Paзoм 192148 76G95 23883 144G4 42G5 2271 1635
Зэ кшьюстю впольовэно' пернэто'' дичини, що припэдэе нэ 1GGG га те-ритори федерэльно'' землi, провщне мiсце поЫдэють Бургенлэнд (166 ос.) Bерхня (65 ос.) i ^жня Aвстрiя (62 ос.), яким ютотно поступэються шш1 землi - B^ffi. (31 ос.), Штир1я (23 ос.), Зэльцбург (7 ос.), Kaринтiя (7 ос.), Переднш Aрльберг (6 ос.) i Тироль (1 ос.). Як видно з тэбл. 3, серед добутих
22
Збipник нayкoвo-тeхнiчних пpaць
пернатих yci види автохтонш. Перше мюце за кiлькiстю добутих особин посщае фазан - 192148 ос. (60,7 %), за ним ^дують качки - 76095 ос., голуби - 23883 ос., куршка Ыра - 14404 ос., слуква - 4205 ос., тетерук - 2271 ос., гуси - 1635 ос., лиска - 1174 ос., глушець - 539 ос. i орябок - 138 ос. [2-8].
Основну частину поголiв,я фазана (98,3 %) добуто в упддях чотирьох федеральних земель - Нижня Австрiя (87321 ос.), Бургенланд (39960 ос.), Верхня Австрiя (39145 ос.) i Штирiя (22519 ос.). У цих самих областях добу-та бшьшють качок (91,0 %), голубiв (90,7 %), куршки Ыро! (98,8 %) i слукви (91,6 %). Найбiльшу кшьюсть тетерука вiдстрiляли в Тиролi (972 ос.), Зальцбургу (564 ос.) i Штири (305 ос.), а гусей - в Бургенландi (1399 ос.).
Наведет вище данi свiдчать про високий рiвень культури ведення мисливського господарства в Австри, адже в цш кра!ш один мисливець упродовж року може вполювати 3-4 особини оленеподiбних звiрiв i 2-3 особини хутрових звiрiв, а також - 2-3 особини пернато! дичини. При цьому загальш обсяги добування мисливських тварин, зазвичай, не перевищують рiчного приросту 1х популяцiй: у сарни, оленя люового i плямистого, лат, скельнищ i муфлона - 20-30 %, а свиш дико! - 50-75 % вщ 1хнього поголiв,я.
Вiдсутнiсть податкового пресу на мисливське господарство св^ить про значну шдтримку з боку держави еколопчно! i природоохоронно! дiяль-ностi громадських оргашзацш.
Прогресивний досвiд Австри переконливо свщчить, що регульований, контрольований та правильно спрямований науково-техшчний прогрес цш-ком сумiсний зi збереженням живо! природи та юнуванням розвинутих галу-зей екологiчного природокористування, зокрема мисливського господарства.
Лггература
1. Buzgo J.A gimszarvasallomany letszamanak alakulasa Somogy megyeben// Nimrod. -2007,9. - S. 7-8.
2. Jahresabschliiss 2005/ 2006// Der oö Jäger. 2007. 115. - S. 28.
3. Krawinkler V. Wild und fein. - St. Florian: OO. Landesjagdverband, 2006. - 84 s.
4. Homonnay S. Hallgatni arany// Magyar Vadaszlap. - 2007, 9. - S. 532-533.
5. Sternath M. Der Jagd prufungs behelf fur Jungjager und Jagdaufseher. - Vien. Österreichischer Jagd- und Fischerei-Verband, 2006. - 608 s.
6. Nusslein F. Das praktische Jagdbuch der Jagdkunde. - Munchen; Wien; Zurich. BLV Verlagsgeselschaft mbh, 2003. - 440 s.
7. Fodermayer V. Elokeszuletek, remenyek Gemencen// Nimrod. - 2007, 9. - S. 3-7.
8. Vor und nach der Jagerprufung// Krebs. - 49. uberarb Aufl./ [Bearb. bzw. Ver. 49. Aufl.Gerold Wandel...]. - Munchen; Wien; Zurich: BLV, 1995. - 622 s.
УДК 581.5:911.2 Доц. М.1. Сорока, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Льв1в ОРДИНАЦ1Я РОСЛИННОСТ1 УКРА1НСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
На основ1 геоботашчних опис1в, зроблених з допомогою методики Браун-Бланке, зроблено спробу комп'ютерного розрахунку показниюв таких чинниюв, як багат-ство грунту кальщем (Са), волопсть грунту (Иф, багатство грунту азотом (М), кис-лотн1сть грунту (Яе), трофн1сть або узагальнений сольовий режим (Тг), рад1ац1йний баланс (терм1чшсть кл1мату) (Тт) та гум1дн1сть кл1мату (омброкл1мат) (От) для ос-новних асоц1ац1й рослинност1 Розточчя.
