конкуренции между отечественными производителями, на внутренний рынок мяса крупного рогатого скота большое влияние оказывает импортная говядина, объёмы поставок которой не только значительны, но и продолжают ежегодно увеличиваться как в натуральном, так и в стоимостном выражении. В этой связи нельзя не отметить, что в мире ресурсы мяса и других полноценных продуктов питания ограничены. По мере роста благосостояния растёт спрос на мясо и мясопродукты в Бразилии, Аргентине, Чили, в странах Восточной и Центральной Европы, а также Азии. Поэтому, скорее всего, на мировом продовольственном рынке напряжение будет только нарастать, в связи с чем не исключено, что в обозримом будущем правила на нем будут определять не покупатели, как это происходит сегодня, а продавцы, то есть страны-поставщики. Это особенно касается таких ценных продуктов питания, как хлеб, мясо, рыба, молочные продукты, яйца.
У России в этих условиях, чтобы гарантировать полноценность питания своего населения, остался только один выбор: развивать отечественное сельскохозяйственное производство и свой национальный продовольственный рынок. Именно поэтому в Доктрине продовольственной безопасности перед отечественной мясной индустрией поставлена задача постепенно снизить зависимость страны от импорта мяса. Так, согласно заявлению, сделанному 27 мая 2011 г. тогдашним Министром сельского хозяйства РФ Скрынник Е.Б., в 2020 году Россия планирует снизить до минимума импорт мяса и поставить на мировой рынок до 600 тыс. тонн мяса и мясной продукции.
Вместе с тем, и это постоянно подчёркивается в выступлениях высших руководителей России, импортозамещение - не самоцель. Оно будет оправданно лишь в случае, если на рынок будет поступать безопасная для человека, качественная, и что немаловажно, доступная по цене мясопродукция.
В целом, вышеизложенное свидетельствует, что агропродовольственный рынок страны далек от совершенства. Именно этим объясняется одновременное присутствие на рынке очень разных по производительности производителей, когда наиболее мощные из них не всегда могут победить в конкурентной борьбе. Это является еще одним свидетельством необходимости совершенствования государственного управления отраслью. Для решения данной проблемы, прежде всего, целесообразно обобщить соответствующий передовой зарубежный опыт.
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАН1ЧН1ЧНОГО ПТАХ1ВНИЦТВА В УКРА1Н1
Васюта Т. М., астрант Нацюнального утверситету б1оресурс1в I природокористування
Постановка проблеми. Споживач все бшьше звертають увагу на якють продуклв харчування, в тому чист продукцп шаавництва. Таю термши як "оргашчний" i "вшьний вигул" викликае в уявi образи щасливих, здорових тварин на вол^ яю збагачують свш рацюн харчуючись комахами i травою. Забезпечуючи природною якють«оргашчне шж^вництво» не широко зрозумше визначення в предмет наукового вивчення, але широко розповсюджене в свт. Оргашчне виробництво продукцп шж^вництва перебувае у несприятливих економiчних, конкурентних умовах розвитку в Укра'1'ш. Основну частину ринку займають велию товаровиробники, що на основi сучасних прогресивних i штенсивних технологш виробляють пташине м'ясо та харчовi яйця, в складi яких мютяться речовини не природного походження, сумшвного впливу на здоров'я людини. Особливо важлива ця обставина для сфери дитячого харчування. У бшьшосп випадюв сшьське населення утримуе птицю для власного споживання в умовах наближених до природного середовища i щ малi товаровиробники найбшьш наближеш до сертифшування свое продукцп як «органiчну».
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблема розвитку оргашчного виробництва продукцп тваринництва дослщжуеться авторами Ш.1. Борживой, У. 1ржи, , I. Колесник, С.В. Милованов, Ю. Луценко, Ю.С. Пеняк, М.О. Сафронська, Ю.В. Самойлик, яю описують
теоретично «оргашчне» шж^вництва, обгрунтовують важливiсть об'еднання рiзних точок зору на розвиток оргашчного руху.
Цiлi статтi. Основною щллю статтi - розкриття особливосп в управлiннi розвитком органiчного птахiвництва та обгрунтування умов сертифiкування оргашчних птахiвничих господарств
Виклад основного матерiалу. Державне регулювання оргашчноi продукцп в УкраНш регулюеться законом «Про виробництво та об^ оргашчноi сiльськогосподарськоi продукцп та сировини» вiд 18.09.2012 р. Цей Закон визначае правов^ економiчнi та сощальш основи виробництва та об^у органiчноi сiльськогосподарськоi продукцп та сировини, заходи контролю та нагляду за такою дiяльнiстю i спрямований на забезпечення справедливо'1 конкуренци та належного функщонування ринку органiчноi продукцп та сировини, покращення основних показникiв стану здоров'я населення, збереження природного навколишнього середовища, рацiонального використання грунтiв, забезпечення ращонального використання та вiдтворення природних ресурав, а також гарантування впевненосп споживачiв у продуктах та сировиш, маркованих як органiчнi.[1]
Якщо в 2008 рощ обсяг ринку оргашчних продукпв Украши становив 0,65 млн. доларiв, то вже в 2011 рощ ринок вирю до 4,5-5,5 млн. доларiв. Рiшення украшщв про споживання оргашчних продукпв харчування залежить вщ розумiння переваг перед неоргашчними. Близько 60% украшщв готовi перейти на оргашчш продукти харчування, якщо 1'х вартiсть буде перевищувати вартiсть стандартних продуктiв на 10-25%; якщо ж 1'х вартiсть буде вище на 25-40%, то кiлькiсть потенцшних споживачiв знизиться до 47%. Основними споживачами оргашчних продукпв харчування е освiченi люди, молодi ам^ з дпъми, жителi мiст. Перш за все хорошо'1 якостi продукти потрiбнi для харчування дiтей.[2]
За сучасних пануючих технологiй курчат звичайно вщгодовують в iнтенсивних спецiалiзованих господарствах без контакту з сшьськогосподарськими подвiр'ями. Шж1в вирощують на концентрованих кормах, вакцинах, кокцидюстатиках i вiтамiнах, в тюно набитих примiщеннях та клiткових батареях з штучним освiтленням. З допомогою генетично'1 селекци були виведенi швидкоростучi гiбриди (бройлери) з хорошим приростом м'яса. На протязi 42-х дiб вони досягають 1,5-2 кг., цей перюд в 2-3 рази коротший вiд утримання бройлера в домашшх господарствах.
Курей-несучок утримують в великих концентращях, 1'х розвиток не вщповщае 1'хшм базовим етологiчним потребам. Традицшно батарейна клiтка мае об'ем всього 450 см3, тобто на одне несучку припадае мюце в розмiрi листа паперу А4. За весь перюд несення яець курка-несучка повинна сидгти на скошенш металiчнiй спщ. Корм кури-несучки отримують тiльки з кормушок розмiщених поряд з кштками, тобто без можливостi природного перемщення i копання землi. Кури можуть виконувати тшьки «уявну ходьбу». [5 с.256-257]
В Украiнi працюе лише чотири господарства амейного типу, яю утримують сертифiкованих органiчних курей та займаються виробництвом оргашчного яйця та курятини. Сертифжащею оргашчного птахiвництва займаеться комерцшна органiзацiя «Органiк стандарт», яка включена в офщшний перелiк сертифшацшних органiв, визнаних у Свропейському Союзi та Швейцарй. Птиця в оргашчних господарствах утримуеться природно, без застосування «штенсивних методiв» та шкiдливоi хiмii. Утримання, годування, профiлактика хвороб, та лжування птицi, регулюеться чiткими нормами. Специфiчнi умови утримання птицi i вiдповiдна практика господарювання зазначенi в Ст12 Пост еК 889/08. [3, с.83-84]
Особливостi управлiння розвитком оргашчного шж^вництва:
- розвиток органiчного шж^вництва в Украiнi вiдбуваеться за шщативи громадських органiзацiй та самих виробниюв, якi керуються досвiдом i стандартами европейського Союзу стосовно органiчноi сертифшацп та отримують по завершенню сертифшацп вiдповiдний логотип «евро-листок»; [4, с. 119]
- суб'ектам ще! галузi потрiбно усвiдомити ситуацй на продовольчому ринку зерна, наявносп органiчних сертифшованих кормiв, без органiчного землеробства не можливо
створити умов для формування кормово'1 бази для птахiвництва, врахувати цi умови розвитку - важливо, без виконання перерахованих нормативiв до кормо-виробництва в шж^вницга Украши вироблена продукцiя не буде вважатися «оргашчною»; [3, с. 88]
- специфiчнi умови утримання i вiдповiдна практика господарювання вимагае вiд власникiв органiчних пташиних господарств дотримуватися нормативiв утримання птицi. Забороняеться утримувати птицю в клiтках, що найбiльш розповсюджено в промисловому шж!вницта, обов'язково третину свого життя птиця повинна перебувати на вшьному вигулi та дотримувати мiнiмальний вiк при забо'1 птицi;[3, с. 83]
- профшактика хвороб та ветеринарна медицина мае сво'1 особливостi, за винятком вакцинаци, лiкування вiд паразитiв i застосування обов'язкових схем знищення, застосування хiмiчно синтезованих традицiйних ветеринарних лшарських препаратiв або антибiотикiв з профшактичною метою заборонене; [3, с.90-93]
- керiвництво птахофабрик та спецiальних шж^вничих господарств в процесi управлiння розвитком виробництва оргашчно!' продукци мусять досить уважно вщнестися до складання бiзнес-плану, щоб уникнути зниження рентабельностi нижче допустимого (конкурентоспроможного) рiвня, при цьому дуже важливо враховувати справедливе формування цiновоï полiтики на продукцiю оргашчного птахiвництва без надмiрних нацiнок, для бiльшоï доступностi споживання, адже оргашчне виробництво це культура виробництва для збереження довкшля i здоров'я людей.
Висновки та пропозици. Головною причиною збшьшення соцiальноï популярнiсть органiчноï продукци, органiчного руху е зростання загального невдоволення та шкщливосп конверсiйних продукпв харчування, якi виробляються iнтенсивними технолопями з використанням не органiчних сполук, речовин. Обмежене знання оргашчного сшьського господарства та добробуту сшьськогосподарських тварин призводить до розриву в розумшш споживача i виробника продукци, рiзницi мiж поживною кориснiстю та об'емом виробництва продукци. Розумшня корисностi органiчноï продукци допоможе виробникам зорiентувати виробництво в цьому напрямку. Оргашчне шж^вництво е швидко розвиваючою нiшою для забезпечення органiчноï продукци, споживачiв, створення робочих мюць на селi, майбутнього економiчного благополуччя домашнiх господарств. Сертифжашя органiчного птахiвництва вимагае виконання умов виробництва та затрати часу i кошпв. Для вах суб'ектiв господарювання в галузi органiчного птахiвництва е безумовним в управлшш технологiчними процесами неухильне дотримання юнуючих нормативно правових докуменпв Украши стосовно органiчного виробництва.
Список використаних джерел
1. Закон Украши „Про оргашчне виробництво" ввд 21 квггня 2011 року
2. Офщшний веб-сайт мiжнародно-орiентованоï незалежноï компашя «Майгер Консалтинг» ТОВ [Електоний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mayger.ua/uk/analitika/perspektivi-rozvitku-rinku-organichnih-produktiv-ukrayini/
3. Довiдник стандартiв GC щодо регулювання органiчного виробництва та маркування оргашчних продуктiв. Кн.1 / За ред. к.е.н. Свгена Милованова, к.с.-г.н. Серпя Мельника, к.с.-г.н. Олександра Демидова та ш. - Львiв: ЛА «Шрамща», 2008. - 204 с.
4. Довщник стандартiв GC щодо регулювання оргашчного виробництва та маркування оргашчних продукпв. Кн.2 / За ред. к.е.н. Свгена Милованова, к.с.-г.н. Серпя Мельника, к.с.-г.н. Олександра Демидова та ш. - Львiв: ЛА «Шрамща», 2010. - 176 с.
5. Борживой Ш. Органическое сельськое хазяйство / Борживой Шарапатка, Иржи Убан и кол. Издано Биоинстетутом, Оломуц, Чешская Республика 2010 г. - 403 с.
6. Сафронська М.1. Проблеми розвитку оргашчного виробництва продукци тваринництва / М.1 Сафронська, Ю.С. Пеняк // Оргашчне виробництво i продовольча безпека. - Житомир Полюся, 2013. - 492с.
7. International Fédération of Organic Agriculture Movements (IFOAM). Available from: http □ ://www.ifoam.org/about_ifoam/principles/index.html.