CC BY
8
triv Ukrai'ny vid 15.04.2015, № 215. Available at: http:// www.treasury.gov.ua
10. Porjadok kaznachejs'kogo obslugovuvannja doho-div ta inshyh nadhodzhen' derzhavnogo bjudzhetu (2013). Zat-verdzhenyj nakazom Ministerstva finansiv Ukrai'ny vid 29.01.2013, № 43. Available at: http://www.treasury.gov.ua
11. Zubenko, V. V., Samchyns'ka, I. V., Rudyk, A. Ju. et. al (2015). Bjudzhetnyj monitoryng: Analiz vykonannja bjudzhetu za 2014 rik. IBSED. Proekt «Zmicnennja miscevoi' finansovoi' ini-ciatyvy (ZMFI-II) vprovadzhennja», USAID. Kyiv, 77. Available at: http://www.ibser.org.ua/ UserFiles/File/Monitoring%20Quarter %202014/ukr/KV_IV_2014_Monitoring_ukr.pdf
12. Porjadok kaznachejs'kogo obslugovuvannja derzhav-nogo bjudzhetu za vytratamy (2012). Zatverdzhenyj nakazom Min-isterstva finansiv vid 24.12.2012, № 1407. Available at: http://www.minfin.gov.ua
13. Porjadok rejestracii' ta obliku bjudzhetnyh zobov'jazan' rozporjadnykiv bjudzhetnyh koshtiv ta oderzhuvachiv bjudzhetnyh koshtiv v organah Derzhavnoi' kaznachejs'koi' sluzhby Ukrai'ny (2012). Zatverdzhenyj nakazom Ministerstva finansiv vid 02.03.2012, № 309. Available at: http://www.minfin.gov.ua
14. Porjadok formuvannja Jedynogo rejestru rozporjadnykiv ta oderzhuvachiv bjudzhetnyh koshtiv (2008). Zatver-dzhenyj nakazom Derzhavnogo kaznachejstva Ukrai'ny vid 05.02.2008, № 40. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/z0137-08
15. Porjadok formuvannja Jedynogo rejestru rozporjadnykiv bjudzhetnyh koshtiv ta oderzhuvachiv bjudzhetnyh koshtiv (2011). Zatverdzhenyj nakazom Ministerstva finansiv Ukrai'ny vid 22.12.2011, 1691. Available at: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0137-08
16. Porjadok kaznachejs'kogo obslugovuvannja der-zhavnogo bjudzhetu za vytratamy (2012). Zatverdzhenyj nakazom Ministerstva finansiv vid 24.12.2012, № 1407. Available at: http://www.minfin.gov.ua
17. Porjadok provedennja ocinky vykonannja golovnym buhgalterom bjudzhetnoi' ustanovy svoi'h povnovazhen' (2014). Zatverdzhenyj nakazom Ministerstva finansiv Ukrai'ny vid 01.12.2011, № 1537. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z1460-11
18. Tipove polozhennja pro buhgalters'ku sluzhbu bju-dzhetnoi ustanovi (2011). Zatverdzheno postanovoju Kabinetu Ministriv Ukraini vid 26.01.2011, № 59. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/59-2011-%D0%BF
19. Sushko, N. I. (2013). Kaznachei' Jevropejs'kogo i Central'noaziats'kogo regioniv diljat'sja dosvidom roboty. Kazna Ukrai'ny, 2 (17), 10-14.
20. Report the Treasury Community of Practice (TCOP) workshop on "Internal Control and the Role of a Modern Treasury" (2013). Available at: http://www.pempal. org/ event/eventitem/read/82/206
Рекомендовано до публжаци д-р екон. наук Ловтська Л. Г.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Сушко Наталiя 1вашвна, кандидат eKOHOMi4rnx наук, доцент, Ввддш методологи бухгалтерского облшу, НДФ1 ДННУ «Аадемш фшансового управлшня», вул. О. Гончара, 46/48, м. Кшв, Украша, 01034 E-mail: nisushko@ukr.net
УДК 378.14:339.166.5
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54054
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ РЕЗУЛЬТАТАМИ ТВОРЧО1, ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 - 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСН1СТЮ ОСВ1ТЯН, НАУКОВЦ1В
i п1дприемц1в
© Т. С. Новородовська
У cmammi розкриваються особливостi виявлення у результатах творчог, тновацшно'г', науковог та нау-ково-методичног роботи o6'eKmie ттелектуальног власностi, ix охорони, правового регулювання й вико-ристання в умовах профестно'г' дiяльностi. Надат пропозицп щодо вдосконалення системи управлiння освiтнiми органiзацiями на основi взаeмовiдносин, що виникають у процей створення об 'eктiв iнтелек-туальног власностi
Ключовi слова: творча дiяльнiсть, тновацшна дiяльнiсть, професшна освiта, ттелектуальна влас-нкть, об 'екти права
The article discusses the features of identification in the creative, innovative, scientific and methodical work of the intellectual property objects, their protection, regulation and use in professional educational activities. There are given proposals for the improvement of the management system of educational institutions on the basis of the relationship that come from the process of creation of intellectual property Keywords: creative activity, innovation activity, vocational training, intellectual property, objects of right
1. Вступ
У сучасних умовах штелектуальна власшсть набувае визначального характеру в процесах еконо-м1чного, сощального i культурного розвитку кра!н
свпу. Тому так необхщно фахiвцям уах галузей бути достатньо обiзнаними в основах штелектуально! вла-сносп, шновацшних технолопях та управлшш ште-лектуальною власшстю.
1снують особливост1 виявлення у результатах творчо!, шновацшно!, науково! та науково-методично! роботи об'екпв штелектуально! власносп, !х охорони, правового регулювання й викори-стання в умовах професшно! освггаьо! д1яльносп. Тому актуальним е вдосконалення системи управлш-ня шдприемствами й оргашзащями на основ1 взаемов1дносин, що виникають у процеа створення об'екпв штелектуально! власносп:
- система штелектуально! власносп дозволить охороняти й захищати результати творчо!, шновацшно! д1яльносп в1д незаконного використання, ефек-тивно ними розпоряджатися 1 отримувати матер1аль-ну й моральну винагороди з !х реал1зацп;
- виб1р серед результапв творчо! д1яльност1 тих, на як1 доц1льно отримати права, е першим прак-тичним завданням управлшня штелектуальною влас-шстю. Правильно сформована пол1тика у сфер1 штелектуально! власносп е важливим чинником актив1-заци шновацшно! д1яльносл, вдосконалення науково! роботи;
- особливою складовою ц1е! полтики мае стати створення системи мотиваци й стимулювання творчо! д1яльносп пращвнишв, сприяння винах1дниць-к1й д1яльност1. Адже !х професшна самореал1зац1я грунтуеться на творчому тдход1, результативнш на-уковш та шновацшнш д1яльност1, постшному тдви-щенш р1вня квал1ф1кацп й майстерност1.
Характерним для сфери штелектуально! власносп можна вважати наступне:
- ва об'екти штелектуально! власносп - результати або прояви даяльносп розуму людини, !! таланту в обласп науки, техшки, лтератури, мистецтва;
- результати штелектуально! д1яльност1 ма-ють варт1сш оцшки, як й шш1 продукти людсько! прац1, 1 можуть давати корисний ефект (економ1ч-ний, соц1альний).
2. Постановка проблеми
Перехвд економ1ки Укра!ни на ринков1 в1дно-сини зумовив необхвдшсть тдвищення вимог до вс1е! впчизняно! системи освгги, до шдготовки висококва-л1ф1кованих кадр1в. Система освпи - одна з тдсис-тем житгедiяльностi сустльства 1 держави, спрямо-вана на забезпечення реал1зац1! права людини на освиу. Суттево впливае на розвиток системи освгга, галузево! 1 репонально! спец1ал1зац1! вищих та професшно-техшчних навчальних заклад1в замовлення на фах1вц1в р1зного р1вня квал1ф1кац1!, яке формують промислов1 п1дприемства та приватн1 ф1рми.
Майже щодня на ринку з'являються нов1 продукти, торгов1 марки 1 промислов1 зразки, об'екти ав-торського права, що е результатом постшно! нова-торсько! д1яльност1 людини. Однак, не завжди авто-ри, винах1дники, науково-педагог1чн1 прац1вники до-статньо об1знаш стосовно того, як ефектившше вико-ристати !х новаторський 1 творчий потенц1ал, як за-безпечити охорону й захист прав штелектуально! власност1. Залишений без охорони корисний винахвд або витв1р може бути втрачений, залишивши винах1-дника або автора без визнання або винагороди. Тому виникае нагальна потреба в управл1нн1 сферою ште-
лектуально! власносп, сформованою на основ1 ре-зультат1в творчо!, науково! та шновацшно! д1яльност1 осв1тян, науковц1в й шдприемщв.
3. Анатз публiкацiй
1нтелектуальна власн1сть притаманна ус1м без винятку сферам 1 галузям д1яльност1 людини, тому дослвдження результативност1 творчо!, науково!, ш-новац1йно! д1яльност1 проводяться у р1зних наукових напрямках 1 галузях використання, що ввдображаеть-ся у великш к1лькост1 публ1кац1й, зокрема [1-3].
Проблеми створення й використання об'екпв штелектуально! власност1 досл1джуються в працях учених 1 практик1в у цш сфер1 [4-6]. Специф1ка сфери штелектуально! власносп та Г! об'ект1в мае ввдобра-ження у багатьох законодавчих актах, зокрема [7-9].
Метою статт е визначення особливостей та умов щодо вдосконалення процесу використання ре-зультат1в творчо!, науково!, 1нновац1йно! д1яльност1 у якосп об'ект1в права штелектуально! власност1.
4. 1нтелектуальна власнiсть як результат творчоТ, шновацшноТ дiяльностi
Сучасн1 тенденц1! розвитку системи осв1ти т1-сно пов'язан1 з 1нновац1йною д1яльн1стю - з процесом внесення як1сно нових елемент1в в осв1ту. При цьому п1д 1нновац1ею розум1ють к1нцевий продукт застосу-вання новизни з метою зм1ни об'екта управлшня й забезпечення економ1чного, соц1ального, науково-техн1чного, еколог1чного та 1ншого ефекту. Осв1тня 1нновац1я включае педагог1чну, науково-виробничу та соц1ально-економ1чну складов1. А новизна розгля-даеться як оформлений результат фундаментальних досл1джень, прикладних досл1джень, розробок чи ек-спериментальних роб1т у будь-як1й сфер1 д1яльност1 з метою п1двищення !! ефективност1, що може мати ви-гляд: в1дкриття, винаходу, технологи [1].
Серед педагог1чних 1нновац1йних технолог1й найб1льшого прюритету набувають «активш» та «штерактивш» (комп'ютерш, мультимед1йн1, теле-комун1кац1йн1, дистанц1йн1). Педагог1чна 1нновац1й-на технолог1я - це як1сно нова сукупн1сть форм, ме-тод1в 1 засоб1в навчання, виховання й управл1ння, що привносять суттеву зм1ну в результат педагог1ч-ного процесу [2].
1нновацшш розробки вимагають застосування творчого 1 наукового потенц1алу педагог1в. Серед форм оволод1ння педагог1чними прац1вниками знан-нями та вм1ннями у сфер1 1нновац1йно! та 1нтелектуа-льно! д1яльност1, а в1дтак - 1 форм п1двищення про-фес1йного р1вня науково-педагог1чних прац1вник1в, видшяють: науково-практичн1 конференцп, семша-ри-практикуми, проблемш творч1 сем1нари тощо. Найважлив1шою умовою усшшносп 1нновац1йно! д1-яльност1 вважаеться психолог1чна готовн1сть фах1в-ц1в до прийняття нововведення.
Результати творчо!, науково! та шновацшно! д1яльност1 освпян часто визначаються як об'екти права штелектуально! власносп. Особливу роль у становленн1 сучасного викладача в1д1грае його нау-кова д1яльшсть. Зовс1м недавно вважалось, що нау-кова д1яльн1сть притаманна т1льки вищ1й школ1, але
сьогодн можна з упевнешстю констатувати !! як не-обх1дну складову й професшно-техшчно!, навиъ за-гальноосвпньо! школи. Наука е оргашчною части-ною освпи, базовим елементом i рушшною силою !! розвитку. Вона забезпечуе безперервнiсть процесу пiзнання, теоретично -концептуальт та методичнi засади навчально-виховно! дiяльностi, становления освiчено!, всебiчно розвинено! особистостi та розши-реного ввдтворения iнтелектуального потенцiалу сус-тльства. Наука, культура i технiка можуть динамiчно розвиватися лише за наявносп вiдповiдних умов, до яких належить i правове закрiплення певних правил використання результатiв штелектуально! дiяльнос-п - творiв лiтератури, мистецтва i науки, винаходiв, корисних моделей, промислових зразк1в та iнших об'ектiв штелектуально! власностi [4].
Усi результата штелектуально! дiяльностi стають об'ектами правово! охорони лише за одше! необхвдно1 умови - цей результат мае ввдповщати вимогам закону. Усi об'екти штелектуально! власнос-тi можна подшити на так1 основнi групи:
- твори науки, лтгератури i мистецтва (об'екти авторського права) та сумiжиi права;
- об'екти промислово! власносп та засоби iидивiдуалiзацi! учасник1в цившьного обороту, то-варiв i послуг, що пiдлягають державнiй реестрацп.
Вщносини, що виникають у процесi людсько! творчо! дiяльностi, у результатi яко! створюються об'екти iнтелектуально! власностi, вимагають правового регулювания. Основу цих вщносин визначено у статтях 41 та 54 Конституци Укра!ни, де йдеться про те, що кожен мае право володгга, користуватися i ро-зпоряджатися своею власнiстю, результатами свое! телектуально!, творчо! дiяльностi. При цьому гро-мадянам гарантуеться свобода лпературно!, худож-ньо!, науково! i технiчно! творчостi, захист штелек-туально! власностi, !хнiх авторських прав, моральних
За здiйснения полiтики у сферi iнтелектуально! власностi в Укра!нi вщповвдае Державна служба ште-лектуально! власносп - орган державного управлiния, що уповноважений представляти, рееструвати i тдтримувати на територй' Укра!ни права на винаходи, корист моделi, промисловi зразки, знаки для товарiв i послуг, зазначення походжения товарiв, топографи тегральних мiкросхем, а також здiйснювати реестрацш об'ектiв авторського права: творiв лпера-тури i мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Важливою функцiею опiкуються вищi нав-чальнi заклади, що мають спецiальнiсть «1нтелекту-
i матерiальних штереав, що виникають у зв'язку з рь зними видами iнтелектуально! дiяльностi. Кожиий громадянин мае право на результати свое! штелектуально!, творчо! дiяльностi; шхто не може використо-вувати або поширювати !х без його згоди, за винят-ками, встановленими законом.
Отже, законодавче регулюваиня необхiдне перш за все для встановлення порядку в отриманш охорони та захисту прав людини на результати твор-чо! дiяльностi. Основними суб'ектами цих вщносин, згiдно з дшчим законодавством Укра!ни, вважаються автори творiв, виконавцi, винах1дники та iншi особи, а в науковш сферi - науковi працiвники. Останнi, маючи ввдповвдну квалiфiкацiю (незалежно вiд наявносп наукового ступеия або вченого звания), профе-сiйно займаючись науковою, науково -техшчною, на-уково-педагогiчною дiяльнiстю, досягають певних творчих результатiв, серед яких - новi знания, одер-жаш в процесi фундаментальних або прикладних на-укових дослiджень, новi конструктивш чи технологi-чнi рiшения, науковi вiдкриття, винаходи, моногра-фй', подручники, науковi статтi та iн. 1нтелектуальна власнiсть е важливою складовою штелектуального потенцiалу всього освiтянського простору.
Для штелектуально! власносп як нематерiаль-ного об'екту основним способом охорони е видача автору охоронного документа: патенту чи свщоцтва. Суть охорони прав на штелектуальну власнiсть поля-гае в тому, що автор (розроблювач) об'екта або шша визнана законом особа одержуе вiд держави виключ-нi права на створений об'ект штелектуально! власносп на визначений перюд часу. Щ права регламенту-ються охоронним документом, що видаеться власни-ку об'екта iнтелектуально! власностi [5]. Перелш за-конодавчо-нормативних актiв щодо охорони прав на основнi об'екти штелектуально! власносп наведено у табл. 1.
Таблиця 1
альна власшсть» - здшснюють пiдготовку та шдвищення квалiфiкацi! фахiвцiв у сферi штелектуально! власносп.
Мiжнародну системи штелектуально! власносп очолюе Всесвiтня органiзацiя штелектуально! власносп (ВО1В), яка знаходиться у Женевi (Швейцарiя). Головними завдаииями ВО1В е: полiпшения взаемо-розумшия i розвиток спiвробiтництва мiж державами в штересах !х взаемно! корисп у сферi iнтелектуаль-но! власносп, заохочения творчо! дiяльностi, сприян-ия охоронi прав iнтелектуально! власностi в усьому свiтi, модернiзацiя та пвдвищения ефективностi
Охорона права iнтелектуально! власностi законами та Цивiльним кодексом Укра!ни
№ з/п Об'ект права штелектуально! власносп Цивiльний кодекс Укра!ни [7] Спещальний закон
1 Твори у галузi науки, лператури i мистецтва Глава 36 Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжиi права» вад 23.12.93 р. №3792-XII [8]
2 Виконаиия, фонограми, вщеог-рами, програми (передачi) орга-шзацш мовлення Глава 37 Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжиi права» в1д 23.12.93 р. №3792-XII [8]
3 Винаходи i кориснi моделi Глава 39 Закон Укра!ни «Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi» в1д 15.12.93 р. №3687-XII [9]
адм1н1стративно! д1яльност1 м1жнародних угод, що створеш у сфер1 охорони промислово! власност1, лгге-ратурних 1 художн1х твор1в тощо [5].
Осв1тяни, зважаючи на специф1ку свое! д1яль-ност1, част1ше мають справу з об'ектами авторського права. Право штелектуально! власност1 на твори науки, л1тератури 1 мистецтва виникае 1з самого факту створення твору. Стаття 11 п. 2 Закону Укра!ни «Про авторське право 1 сум1жн1 права» про-голошуе: «Для виникнення 1 здшснення авторського права не вимагаеться реестрац1я твору чи будь-яке шше спец1альне його оформления, а також виконан-ня будь-яких 1нших формальностей». Проте за ба-жанням автор для засв1дчення свого авторства або будь-яко! виключно! правочинност1 може за-рееструвати щ права в оф1ц1йному державному реестр1. На об'екти авторського права може видава-тися охоронний документ - авторське св1доцтво. Тв1р науки, лггератури 1 мистецтва стае об'ектом правово! охорони незалежно в1д того, чи оприлюд-нений в1н, чи не оприлюднений.
Закон Укра!ни «Про авторське право 1 сум1жн1 права» уточнюе, що передача майнових прав автора (чи 1ншо! особи яка мае авторське право) оформ-ляеться авторським договором [8]. Догов1р про пере-дання майнових прав на тв1р укладаеться в пись-мов1й форм1 1 п1дписуеться сторонами. Авторська винагорода визначаеться в л1ценз1йному договор1 на використання твору у вигляд1 в1дсотк1в в1д доходу, отриманого в1д такого використання, або у вигляд1 ф1ксовано! суми [6]. Авторське право мае чиншсть на територ1! Укра!ни незалежно в1д громадянства 1 пост1йного м1сця проживання автор1в, твори яких вперше опубл1кован1 або не опубл1коваш, але пере-бувають в об'ективн1й форм1 на територи Укра!ни.
Науково-техн1чн1 досягнення можуть бути визнан1 як об'екти права промислово! власност1 т1ль-ки п1сля !х реестрац1! 1 видач1 охоронного документа. Державна квал1ф1кащя зд1йснюеться на п1дстав1 про-ведення спец1альних експертиз, в1дпов1дно до па-тентних закошв 1 в1домчих нормативних акт1в. Так, наприклад, експертизи заявок на винаходи 1 корисн1 модел1 зд1йснюються в1дпов1дно до Закону Укра!ни «Про охорону прав на винаходи 1 корисн1 модел1» [9]. Патентами охороняються винаходи, корисш мо-дел1, промислов1 зразки. За чинним законодавством Укра!ни про 1нтелектуальну власн1сть патент можна визначити як охоронний документ, що засв1дчуе особист1 немайнов1 1 майнов1 права патентовласника на об'ект 1нтелектуально! власност1. Патент - це техн1ко-юридичний документ, що засв1дчуе визнан-ня заявлено! пропозицп об'ектом 1нтелектуально! власност1, авторство на цей об'ект, прюритет 1 право власност1 на зазначений об'ект [5].
Система 1нтелектуально! власност1 потребуе ефективного управл1ння як на державному р1вн1, так 1 на р1вн1 орган1зац1!. Тому так важливе створення п1дрозд1л1в з питань управл1ння сферою 1нтелекту-ально! власност1 в орган1зац1йн1й структур1 навчаль-ного закладу або шшо! освггаьо! устави чи ор-ган1зац1!. Це мае бути пвдроздш, що в1дпов1дав би за зд1йснення 1нновац1йно!, науково -техшчно! полии-
ки, управл1ння, узагальнення й впровадження ре-зультат1в творчих, наукових досл1джень. П1дрозд1л з питань 1нтелектуально! власност1 мае право на функц1онування не тальки у вищих навчальних закладах, але й у професшно-техшчних. У сво!й д1яль-ност1 в1н повинен т1сно сп1впрацювати з науково -методичними (методичними) п1дрозд1лами - центрами, вщдшами, каб1нетами тощо. Адже саме ре-зультати творчо! д1яльност1, до яко! в1дносять 1 нау-ково-методичну роботу викладач1в, часто набувають статусу об'ект1в права штелектуально! власност1.
В1домо, що як1сть п1дготовки фах1вц1в безпо-середньо залежить в1д стану системи науково-методично! роботи в навчальних закладах. Усп1шно оргашзована науково-методична робота сприяе за-провадженню таких 1нновац1йних технолог1й, як мо-дульне навчання, рейтингова система оц1нювання знань, моделювання навчально-виховних процес1в, захист курсових та дипломних проект1в в умовах, наближених до реальних виробничих тощо [3]. Складовою ж 1нновац1йних технолог1й е об'екти 1нтелектуально! власност1.
Потр1бно зазначити, що серед колективних форм оргашзацп науково-методично! роботи акту-альний характер носить проведення конференц1й: науково-методичних, науково-теоретичних, науково-практичних, проведенню яких передують науков1 дослщженпя, окрем1 результати яких доцшьно охо-роняти правом 1нтелектуально! власност1.
Система науково-методично! роботи за сво!м зм1стом мае бути безпосередньо пов'язана з кон-кретним проф1лем п1дготовки фах1вц1в. Зважаючи на те, що практична п1дготовка студент1в спрямова-на на поступову адаптац1ю майбутн1х фах1вц1в до конкретних умов профес1йно! д1яльност1, особлива увага мае бути прид1лена формуванню у них знань про 1нтелектуальну власн1сть, що використовуеться в умовах виробництва. Особливим чином це сто-суеться тих студент1в, що працюють у сп1вавторств1 з викладачами-науковцями над створенням ви-наход1в, технологш та 1нших об'ект1в штелектуально! власност1.
Кр1м того, додаткову мотивацш на результа-тивн1сть творчо!, науково! д1яльност1 мають педа-гог1чн1 прац1вники профес1йно-техн1чних заклад1в, техн1кум1в та коледж1в, що функц1онують у склад1 навчально-науково-виробничих комплекс1в з вищи-ми навчальними закладами [3]. У цьому випадку в1дбуваеться:
- поступове ускладнення системи науково-методично! роботи на основ1 створення умов для без-перервного розвитку творчо! особистост1 педагога;
- п1двищення профес1йно! квал1ф1кац1! педа-гог1в, вдосконалення !х педагог1чно! майстерност1 та навичок науково! д1яльност1;
- формування 1 п1двищення творчого потен-ц1алу всього педагог1чного колективу;
- прагнення викладач1в до охорони власних методичних розробок авт. орським правом 1нтелекту-ально! власност1;
- необх1дн1сть наукового п1дходу до управл1н-ня системою науково-методично! роботи.
5. Результати дослвджень
1снують особливосп (сп1льн1 й в1дм1нн1), що стосуються сфери 1нтелектуально! власност1 в су-часних наукових орган1зац1ях й промислових п1дп-риемствах: економ1чного, правового, 1нновац1йного й управл1нського характеру.
Обгрунтовано необх1дн1сть удосконалення управл1ння системою штелектуальною власн1стю, особливо у вищих навчальних закладах як осв1тньо-наукових орган1зац1ях, що е найб1льшими виробни-ками й постачальниками на ринок 1нновац1йно! про-дукцп об'ект1в права штелектуально! власност1 - ре-зультат1в творчо! д1яльност1 науково -педагог1чних прац1вник1в. П1дтверджено, що серед головних особ-ливостей об'ект1в права 1нтелектуально! власност1 -!х визначальний вплив на формування конкурентних переваг п1дприемств 1 орган1зац1й, що ними волод1-ють 1 ефективно використовують, а також - на роз-виток взаемовиг1дних в1дносин м1ж наукою та п1дп-риемництвом.
6. Висновки
Доведено, що 1нтелектуальна власн1сть -один з основних 1 необх1дних елеменпв розвитку сусп1льства 1 прогресу людства. Протягом останн1х десятир1ч штелектуальна власн1сть набувае визна-чального характеру в процесах економ1чного, сощ-ального 1 культурного розвитку кра!н св1ту. 1нтеле-ктуальна власн1сть сприяе розвитку особистост1, дозволяе усв1домити можливост1 власного розуму 1 реал1зуватися в творчост1.
Сьогодн1 1нформац1я та знання, що лежать в основ1 1нтелектуально! власност1, е основними об'ектами управлшня, тому л1дерами стають т1 п1дп-риемства й орган1зац1!, у тому числ1 й осв1тн1, як1 швидко та як1сно з ними працюють, анал1зують 1 ефективно використовують. Удосконалення осв1т-ньо! системи грунтуеться на багатьох аспектах, один з яких пов'язаний з анал1зом й оц1нкою !! штелекту-альних ресурс1в (нематер1альних об'ект1в права штелектуально! власност1). 1нтелектуальн1 ресурси при-множуються й трансформуються в потужн1й 1нтеле-ктуальний потенц1ал профес1йно! осв1ти за рахунок наукових досягнень 1 результат1в творчо! д1яльност1 педагог1чних 1 науково-педагог1чних прац1вник1в.
У сучасних умовах в1дбуваеться поступовий перех1д в1д методично! роботи педагопв до науко-во-методично!, п1двищуеться роль розвитку 1ндив1-дуально! педагог1чно! творчост1, зб1льшуеться зна-чущ1сть ум1ння педагог1чних прац1вник1в самост1й-но зд1йснювати науков1 досл1дження, доводити ре-зультативн1сть авторських розробок, 1нновац1йних технолог1й.
1нтелектуальна власшсть у сучасних умовах е пров1дним 1нструментом 1нновац1йного розвитку освгтшх орган1зац1й. Створення й ефективне впро-вадження 1нтелектуально! власност1 дае змогу роз-вивати 1нновац1йн1 технолог1!, зд1йснювати управ-
лшсьш мотивацп, шдвищувати конкурентоспромо-жшсть освггаьо!, науково! й промислово! галузей.
Л^ература
1. Даниленко, Л. I. Освггаш менеджмент [Текст]: навч. пос. / Л. I. Даниленко, Л. Карамушки. - Ки!в: Шкь льний свгт, 2003. - 400 с.
2. Даниленко, Л. I. Управлшня шновацшною д1яль-шстю в загально-освггшх навчальних закладах [Текст]: мо-нографш / Л. I. Даниленко. - Ки!в: Мшешум, 2004. - 358 с.
3. Корогод, Н. П. Управлшня системою науково-методично! роботи в техшкумах [Текст]: навч. пос. / Н. П. Корогод. - Дншропетровськ: Пороги, 2005. - 143 с.
4. Базилевич, В. Д. Штелектуальна власшсть [Текст]: тдручник / В. Д. Базилевич. - Ки!в: Знання, 2006. - 431 с.
5. Цибульов, П. М. Управлшня штелектуальною власшстю [Текст]: монографш / П. М. Цибульов, В. П. Че-ботарьов, В. Г. Зшов, Ю. Суш. - Ки!в: К.I.С., 2005. - 448 с.
6. Буттк-С1верський, О. Б. Економжа штелектуаль-но! власносп [Текст] / О. Б. Буттк-С1верський. - Ки!в: ¡н-ститут штелектуально! власност i права, 2004. - 296 с.
7. Цившьний кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 №435 -IVзi змшами i доповненнями) [Текст]. - Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - 40-44. - 356 с.
8. Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права» ввд 23.12.93 № 3792-XII ^i змшами i доповненнями) [Текст]. - Ввдомоста Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. -13. - 64 с.
9. Закон Укра!ни «Про охорону прав на винаходи i корисш моделЬ> вщ 15.12.93 № 3687-XII (зi змшами i доповненнями) [Текст]. - Вщомосл Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. - 7. - 32 с.
References
1. Danylenko, L. I., Karamushky, L. (2003). Osvitnij menedzhment [Knowledge Management]. Kyiv: Shkil'nyj svit, 400.
2. Danylenko, L. I. (2004). Upravlinnia innovatsijnoiu diial'nistiu v zahal'no-osvitnikh navchal'nykh zakladakh [Innovation management in general education schools] Kyiv: Mileni-um, 358.
3. Korogod, N. P. (2005). Upravlinnia systemoiu naukovo-metodychnoi roboty v tekhnikumakh [Management of the system of scientific and methodological work in colleges]. Dnipropetrovs'k: Porohy, 143.
4. Bazylevych, V. D. (2006). Intelektual'na vlasnist': Pidruchnyk [Intellectual property: Textbook]. Kyiv: Znannia, 431.
5. Tsybul'ov, P. M., Chebotar'ov, V. P., Zinov, V. H., Suini, Yu. (2005). Upravlinnia intelektual'noiu vlasnistiu [Management of intellectual property]. Kyiv: K.I.S., 448.
6. Butnik-Sivers'kyj, O. B. (2004). Ekonomika intel-ektual'noi vlasnosti [Economy of intellectual property]. Ky-iv: Instytut intelektual'noi vlasnosti i prava, 296.
7. Tsyvil'nyj kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 № 435-IV zi zminamy i dopovnenniamy [Civil Code of Ukraine of 16.01.2003 №435-IV amended] (2003). Vidomosti Verkhov-noi Rady Ukrainy, 40-44, 356.
8. Zakon Ukrainy «Pro avtors'ke pravo i sumizhni prava» vid 23.12.93 № 3792-XII zi zminamy i dopovnen-niamy [The Law of Ukraine "Copyright and Related Rights" dated 23.12.93 № 3792-XII amended] (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 13, 64.
9. Zakon Ukrainy «Pro okhoronu prav na vynakhody i korysni modeli» vid 15.12.93 № 3687-XII zi zminamy i dopovnenniamy [Law of Ukraine "Protection of Rights to In-
ventions and Utility Models" from 15.12.93 № 3687-XII amended] (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 7, 32.
Рекомендовано до публжаци д-р екон. наук Ковальчук К. Ф.
Дата надходження рукопису 14.10.2015
Новородовська Тетяна Сергп'вна, кандидат бюлопчних наук, доцент, кафедра штелектуально! власно-ctí, Нацюнальна металургшна академiя Укра!ни, пр. Гагарiна, 4, м. Дншропетровськ, Укра!на, 49600 E-mail: n.korogod@gmail.com
УДК 338.512
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54027
ОЦЕНКА И УПРАВЛЕНИЕ ПОТЕНЦИАЛОМ РАЗВИТИЯ СТРОИТЕЛЬНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
© Е. И. Угодникова
Статья посвящена разработке обобщенного интегрального критерия оценки потенциала развития строительных предприятий. Разработанный показатель базируется на структуризации потенциала, учете весовых коэффициентов каждого из его структурных элементов и учитывает возможности привлечения капитала строительных предприятий. Предложен алгоритм проведения оценки потенциала и схема управления потенциалом развития строительного предприятия с учетом перспективных возможностей и скрытых ресурсов субъектов хозяйственной деятельности
Ключевые слова: потенциал развития, оценка потенциала, интегральный показатель оценки потенциала развития
The article is devoted to the development of the generalized integrated criterion of the evaluation of building enterprise development potential. The developed indicator is based on the potential structuring, accounting weighting factors of each structural elements and the possibility of building enterprise capital raising. The algorithm of the potential evaluation and the scheme of the management of building enterprise development potential with accounting future possibilities and hidden resources of business entities are proposed Keywords: development potential, potential assessment, integrated indicator of evaluation of potential development
1. Введение
Тенденции развития строительных предприятий Украины с 1990-х годов показывают волнообразные тренды. Разрушение кооперационных связей, появление новых условий хозяйствования и установление других критериев к планированию производственного процесса наряду с устаревшими методиками управления и отсутствием ориентиров стратегического развития привели к долгосрочному кризису в строительной отрасли. Наращивание объемов строительства не имеет системного характера, волнообразные тенденции основных финансово-экономических показателей деятельности предприятий свидетельствуют об отсутствии комплексной концепции стратегического развития. Стратегическое развитие может быть обеспечено только путем реализации потенциала субъектов хозяйственной деятельности. Итак, актуальным является вопрос разработки системы оценки потенциала строительных предприятий, как базы для построения стратегического вектора развития.
2. Анализ публикаций
Актуальность проблемы определила широкий спектр исследований отечественных и зарубежных
ученых, занимавшихся разработкой вопросов оценки потенциала строительных предприятий. В частности, целесообразно обратиться к исследованиям И. Ан-соффа, Дж. Э. Макдоннела, В. Томаса, М. Даймани, А. Дарегивара, М. Тодаро, Л. Н. Шутенко, В. Н. Свекловичная, А. Н. Тищенко, Н. А. Кизима, А. И. Куба-ха, Е. В. Давискиба, А. В. Гиндуллинои, И. В. Федосеева, С. Ю. Стексовои, Р. В. Симионова, В. И. Тор-катюка, А. И. Колосова, В. Н. Бабаева, Т. В. Момот [1-13] и другие. Работы И. Ансоффа, Дж. Э. Макдон-нела, В. Томаса посвящены классическим подходам к определению и анализа потенциала предприятия, которые рассматривают явные и скрытые возможности субъектов хозяйствования в первую очередь к рациональному использованию ресурсов. В исследованиях [6-10] осуществляются попытки объединения ряда теоретических концепций определения потенциала в рамках системного подхода с учетом проведения анализа экономического пространства предприятия. Н. А. Кизима и А. И. Кубаха занимались разработкой теоретико-методических концепций управления потенциалом предприятия, путем проведения предварительного планирования и последующего мониторинга хода реализации процесса использования потенциала. В работах Е. В. Давискиба, А. В. Гиндул-
