CC BY
45
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
3. Гриньова В.М. Фшанси пiдприeмств : навч. пошбн. / В.М. Гриньова, В.О. Коюда. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2004. - 423 с.
4. Данилюк М.О. Фiнансовий менеджмент : навч. поабн. / М.О. Данилюк. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 204 с.
5. Економжа пiдприeмства : шдручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, [пе-рероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 528 с.
6. Ефремов В.С. Стратегическое планирование в бизнес-системах / В.С. Ефремов. - М. : Изд-во "Финпресс", 2001. - 240 с.
7. Савчук В.П. Управление прибылью и бюджетирование / В.П. Савчук. - К. : Изд-во "Лаборатория Базовых Знаний", 2005. - 432 с.
8. Смагин В.Н. Финансовый менеджмент. Краткий курс : учебн. пособ. // В.Н. Смагин. -М. : Изд-во КНОРУС, 2007. - 144 с.
9. Поддерьогш А.М. Фшанси шдприемств : шдручник / А.М. Поддерьогш, М.Д. Б^к, Л. Д. Буряк та ш. - Вид. 6-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 552 с.
10. Юрейцев Г.Г. Фшансовий менеджмент : навч. поабн. / Г.Г. Юрейцев. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2002. - 496 с.
11. Худа В.В. Управлшня прибутком торговельних шдприемств : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. екон. наук / В.В. Худа. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2007. - 24 с.
Белей А.И., Дроздяк Л.О. Построение оптимизационной модели управления оборотным капиталом торгового предприятия
Центральное место отведено методике управления оборотным капиталом и оптимизации оборотных активов и источников их авансирования во взаимосвязи с объемами товарооборота. Предложена модель, соответствующая принципам комплексности, оптимальности, объективности, многовариантности расчетов, целеустремленности на оптимизацию управления торговой деятельностью предприятий за счет минимизации операционных и альтернативных издержек, связанных с формированием и использованием оборотного капитала.
Ключевые слова: управление, капитал, оборотный капитал, торговля, стратегия, торговое предприятие, оптимизационная модель.
Beley АЛ., Drozdyak L.O. ТЬа1 is construction optim^t^n models working сарка1 тоттегма! enterprises
The chief of агйс1е is devoted the methodology to mаnаgement of the working сар> tа1 аnd to optimizаtion of current аssets аnd the sources of their аdvаnce in region to the volume of turnover. The proposing model is responsible the principles of complexity, opti-mа1ity, objectivity, the multiple cа1cu1аtions, the focus of optimizing of the mаnаgement of trading enterprises by minimizing operаtionа1 аnd opportunity costs, ^t аssociаted with the formаtion аnd use of working cаpitа1.
Keywords: mаnаgement, cаpitа1, working cаpitа1, trade, strategy, trading compаny, optimizаtion model.
УДК 005.[8+591.6] Здобувач Т.В. Загуменна1 - Львгвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ
Проведено огляд поняття шновацшного проекту в межах рiзних пiдходiв до його визначення. Систематизовано основш функци та визначено штереси учаснигав шновацшного проекту. ОбГрунтовано необхщшсть врахування особливостей управлшня шновацшним проектом залежно вщ його життевого циклу.
Ключовг слова: проект, шноващя, управлшня, шновацшна дiяльнiсть, учасник, функщя, штерес, класифiкацiя, особливiсть, життевий цикл, стадiя, ефективнiсть.
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
Постановка проблеми. Управлшня проектами е одним iз найбiльш складних напрямiв шновацшно! дiяльностi, оскiльки на рiзних стадiях реаль зацп проекту змiнюються змiст i обсяги робгт, склад виконавщв, що потребуе змiни структури проекту. Одшею з головних умов ефективного управлшня шновацшним проектом е визначення та врахування особливостей життевого циклу проекту. Управлшня проектами штегруе методику i технологiю управ-лiння людськими, матерiальними i фiнансовими ресурсами, потребуе вмшня узгоджувати iнтереси багатьох його учасниюв, вмiння по-новому розв'язува-ти виробнта завдання, знаходити оптимальнi рiшення за умов невизначенос-тi та ризику.
Ступiнь розроблення проблеми. Навiть за ефективного управлшня шновацшним проектом, керiвництво впчизняних органiзацiй фрагментарно (переважно ситуацшно) придiляе увагу розподiлу функцiй мiж учасниками проекту, зiставленню iнтересiв учасниюв шновацшного проекту та ступеню задоволення цих штереив, а також врахуванню особливостей життевого циклу проекту. Науковi працi та дослiдження в даному напрямку не достатньо повно та систематизовано вщображають взаемозв'язок ефективного управлшня шновацшним проектом iз мониторингом функцiй, iнтересiв його учасниюв та особливостями життевого циклу проекту. Вказаш аспекти бшьшою мiрою дослщили такi автори, як М.А. Йохна, В.В. Стадник, М.П. Денисенко, 1.1. Ма-зур [4, 6, 7].
Формулювання щлей досл1дження. Огляд поняття шновацшного проекту в межах рiзних пiдходiв до його визначення. Систематизащя основ-них функцiй та визначення штереив учасникiв iнновацiйного проекту. Вщоб-раження особливостей управлiння iнновацiйним проектом у взаемозв'язку iз стадiями його життевого циклу. Розгляд класифжацп стадш життевого циклу проекту, запропоновано1 Свгговим банком1.
Основний матер1ал досл1дження
1. Поняття шновацшного проекту. 1нновацшний проект е об'ектом шновацшно! дiяльностi. Узагальнюючи визначення науковцiв в галузi шновацшного менеджменту [1, 4-8], робимо висновок, що поняття "шноващя" ш-терпретуеться переважною бшьшютю авторiв iз двох позицiй: iнновацiя як певний процес, спрямований на досягнення результату, та шноващя як результат. Анатз лиературних джерел дав змогу сформулювати висновок про те, що визначення шновацп в обов'язковому порядку повинно: 1) характери-зуватися принципово яюсною новизною; 2) мiстити групи об'ектiв, на якi во-но може поширюватися; 3) мати практичну спрямованiсть, бути впровадже-ними (тобто спроможними задовольняти ринковий попит) i мати посилання на досягнення певного ефекту (бути рентабельними); 4) мютити поняття юн-цевого результату. Все це зумовлюе змiст основного об'екта шновацшно! дь яльностi - шновацшного проекту.
1 Свп^овий банк, заснований в 1944 роцi, е одшею з найб^ших у свт оргашзацш, що надають допомогу з метою розвитку. До Свiтового банку входять двi iнституцii — Мжнародний банк реконструкцл та розвитку (МБРР) та Мжнародна асоцiацiя розвитку (МАР).
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Iнновацiйний проект - це плановий комплекс техшчних, виробничих, економiчних i органiзацiйних заходiв, об'еднаних одшею генеральною (основною) метою. Вш складаеться з кшькох етапiв процесу мдослiдження - ви-робництво", узгоджених за ресурсами, термшами i виконавцями, та здiйснюеться единим менеджментом [8, с. 232]. За шшим визначенням, це система взаемопов'язаних цшей i програм 1хнього досягнення, яка становить комплекс науково-дослщних, дослщно-конструкторських, виробничих, орга-нiзацiйних, фiнансових, комерцшних та iнших заходiв, вiдповiдно оргашзо-ваних, оформлених комплектом проектно! документацп, що забезпечують ефективне вирiшення конкретного науково-техшчного завдання (проблеми), вираженого в кшьюсних показниках, i сприяють шноваци [3].
М.А. Йохна та В.В. Стадник вважають, що iнновацiйний проект е комплексом взаемопов'язаних заходiв, розроблених з метою створення, вироб-ництва та просування на ринок нових високотехнолопчних продук^в за вста-новлених ресурсних обмежень [4, с. 316]. Основш аспекти iнновацiйного проекту в межах рiзних пiдходiв до його визначення наведено на рис. 1.
Рис. 1. Сутшсть i зм^т тновацшного проекту [3, с. 233]
Отже, поняття "шновацшний проект" можна розглядати в деяких аспектах: як сукупшсть заходiв для досягнення шновацшних цшей; як процес здшснення шновацшно! дiяльностi; як пакет документ, якi обумовлюють та описують цi заходи. Iнновацiйний проект охоплюе такi обов'язковi структур-нi елементи:
• цш та завдання;
• функщонально-виконавчу структуру (комплекс досл1джень 1 розробок, робо-ти з тдготовки 1 перетдготовки персоналу, 1мпорту й експорту лщензш, впровадження, освоення 1 продажу 1нновацш);
• технiко-економiчне i ресурсне обгрунтування (показники витрат, термiнiв i ефекту);
• органiзацiйно-економiчну структуру (права i вiдповiдальнiсть замовника, ви-конавщв, порядок фiнансування, здавання i приймання робiт, санкци, премп). Основш учасники шновацшного проекту наведено на рис. 2.
- Замовник;
- .Шзингова компашя, - Науково-техшчна рада;4
- Проектувальник^ - Оргашзащя-виконавець;х - П1дтримуюч1 структуры (заьакавленш групи)4
Рис. 2. Основш учасники шновацшного проекту [13, с. 119]
Так, реашзащя шновацшного проекту забезпечуеться десятками учасниюв та оргашзацш, що обумовлюе необхщшсть систематизаци 1'хшх фун-кцш та визначення особливостей управлшня проектом.
2. Основнi функцп та штереси учасникiв проекту. Учасники проекту реашзовують р1зш штереси у процес здшснення проекту. Обсяг груп у проектнш команд^ встановлення зв'язюв м1ж ними, стушнь центрашзаци за-лежать вщ масштабност проекту: чим складшш1 шноваци, тим складшша ор-гашзацшна структура. Склад учасниюв проекту, 1х рол1, розподш функцш \ вщповщальност - усе це залежить вщ типу, масштабу й складност проекту, а також вщ фаз його життевого циклу. Для визначення складу учасниюв проекту, побудови його функцюнально! та оргашзацшно! структур, для кожного проекту на стадп розроблення концепци доцшьно встановлювати:
• предметну галузь - цiлi, завдання, роботи та основнi результаты, тобто що потрiбно зробити, щоб реалiзувати проект, а також його масштаби, склад-нiсть, попереднi термiни;
• вщношення власносп, що використовують для реатзацй проекту (вартшть та приналежысть);
• основнi вде! реалiзацil проекту (способи);
• основнi активы учасники проекту (виконавщ);
• основы пасивы учасники проекту (призначення);
• мотивацй учаснишв проекту (можливий прибуток, збитки, ризик тощо).
Ц пункти дають змогу ч1тко виявити учасниюв проекту, 1'хш цш, мо-тиваци, визначити взаемовщносини та на цш основ1 прийняти обгрунтоваш ршення щодо оргашзаци та управлшня проектом. Систематизуемо основш функцп учасниюв проекту та визначимо 1х штереси [1, 4, 6].
1шщатор - сторона, яка е автором ще! проекту, його попереднього обгрунтування та пропозицш щодо здшснення. 1шщатором може бути прак-
Нацюмальмий л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
тично кожний з учасниюв проекту, але дшова iнiцiатива щодо здiйснення проекту повинна надходити вщ замовника.
Замовник е основною стороною, яка защкавлена у здшсненш проекту та досягненнi його результапв. Замовник, тобто майбутнiй власник та корис-тувач результатами проекту, визначае основш вимоги та масштаб проекту, забезпечуе фшансування проекту за власний кошт чи за кошти залучених ш-весторiв, укладае контракти з головними виконавцями проекту, вщповщае за цими контрактами, керуе процесом взаемоди мiж усiма учасниками проекту.
1нвестор(и) - це сторона(и), що вкладае швестицп в проект. Якщо ш-вестор та замовник не е одшею й пею самою особою, то швесторами зви-чайно е банки, швестицшш фонди та iншi оргашзацп. 1нвестори вступають у дiловi вiдносини зi замовником, контролюють виконання контракпв i здiйснюють розрахунки з iншими сторонами з виконанням проекту. 1нвесто-ри е повноправними партнерами проекту та сшввласниками всього майна, яке залучаеться за рахунок 1х iнвестицiй, доки 1м не буде повернуто вш кошти, отримаш за контрактом iз замовником чи за кредитною угодою.
Керiвник проекту - це юридична ^зична) особа, якш замовник та ш-вестор делегують повноваження щодо здшснення проекту: планування, контролю та координацп робiт усiх учасникiв проекту. Склад функцш i повнова-жень керiвника проекту визначаеться контрактом iз замовником. Однак перед керiвник проекту та його команда звичайно ставлять завдання загального ке-рiвництва та координацп робгг упродовж усього життевого циклу проекту до досягнення визначених у ньому цшей i результапв за дотримання встановле-них строюв, бюджету та якостi.
Команда проекту становить специфiчну органiзацiйну структуру, що очолена керiвником проекту та створена на перюд здiйснення проекту. Завдання команди - виконання функцш управлшня проектом для ефективного досягнення його цшей. Склад i функцп команди проекту залежать вiд мас-штабiв, складностi та iнших характеристик. Проте в ушх випадках склад команди повинен забезпечувати високий професшний рiвень усiх покладених на нього обов'язюв.
Констрактор (генеральний контрактор) - сторона чи учасник проекту, що вступае у вщносини iз замовником та бере на себе обов'язок щодо виконання робгг з контракту (це може бути весь проект чи його частина). До функцш генконтрактора належать укладання контракту зi замовником (швесто-ром), добiр та укладання угод iз субконтракторами, забезпечення координацп !х роби та прийняття виконаного обсягу, оплата працi сшввиконавщв. Контрактором можуть бути керiвник проекту чи iншi активнi учасники проекту.
Субконтрактор вступае в догсгарш вщносини з контрактором чи суб-контрактором вищого рiвня. С вщповщальним за виконання робiт чи послуг вщповщно до умов контракту.
Проектувальник - юридична особа, що виконуе за контрактом проек-тно-дослiдницькi роботи в межах проекту. Вступае в догсгарш вщносини з генконтрактором проекту чи безпосередньо зi замовником.
Генеральний тдрядник - юридична особа, пропозищю яко! прийняв замовник. Вщповщальний за виконання робгт вщповщно до умов контракту. Добирае субтдрядниюв та укладае угоди з ними на виконання окремих робгт 1 послуг.
Постачальники - субконтрактори, яю здшснюють р1зш види поставок на контрактнш основ1 (матер1али, устаткування, транспортш засоби тощо).
Лщензори - оргашзацп, що видшяють лщензп на право володшня земельною дшянкою, проведення торпв, виконання окремих вид1в робгт 1 пос-луг тощо.
Органи влади - сторона, що задовольняе сво! штереси завдяки отри-манню податюв вщ учасниюв проекту, висувае та тдтримуе еколопчш, соць альш й шш1 суспшьш й державш вимоги, пов'язаш з реал1защею проекту.
Виробник юнцево! продукцп проекту - здшснюе експлуатащю створе-них основних фонд1в та виробляе юнцеву продукщю. Основна його мета -отримання прибутку вщ продажу готово! продукцп споживачам. Бере участь у вшх фазах проекту та ствпрацюе з основними учасниками проекту. Його роль 1 функцп залежать вщ частки власносп у юнцевих результатах проекту. В багатьох випадках е замовником та виробником продукцп за проектом.
Споживач1 кшцево! продукцп - юридичш та ф1зичш особи, яю е по-купцями й користувачами кшцево! продукцп, що встановлюють вимоги до вироблено! продукцп та наданих послуг 1 формують попит на них. За рахунок кошпв споживач1в вщшкодовують витрати на проект 1 формуеться прибуток ус1х учасниюв проекту.
1ншг учасники проекту. На здшснення проекту впливають й шш1 сто-рони з оточення проекту, яю, по-суп, також можуть належати до учасниюв проекту: конкуренти основних учасниюв проекту, власник земл1, нерухомого майна, громадсью групи та населення, чи! штереси охоплюе реал1защя проекту, консалтингов1, шжишрингов1, юридичш оргашзацп, залучеш до проце-су здшснення проекту.
До тдтримувальних структур належать: фонд шновацшного розвитку, фонд тдтримки програм, проекпв, аудиторсью та консалтинге^ ф1рми, орга-ни незалежно! експертизи, патентно-лщензшш установи, виставков1 комплек-си. У раз1, коли формуеться група, що виконуе дослщження 1 генеруе нов1 на-уков1 ще!, до складу учасниюв залучають спещалюпв з вищою освгтою, яю мають досвщ як розробники у вщповщнш сферц спещалюпв шших науково-техшчних галузей; користувач1в результата (зокрема промислових виробни-юв); людей, котр1 мають навички менеджменту й економ1чш знання; пращв-ниюв, яю мають досвщ у галуз1 формування науково-техшчно! полггаки.
Якщо проектування здшснюе проектна оргашзащя, обов'язковими учасниками е: замовник (будь-яка господарська структура), який укладае до-гов1р з проектною оргашзащею; проектувальники, яю мають знання сучасних метод1в 1 засоб1в менеджменту; метод1в дослщження операцш 1 системного анал1зу; досвщ роботи в галуз1 управлшня 1 вмшня стлкуватися з1 спещалю-тами р1зних профтв та р1вшв. Дотримання цих вимог передбачае необхщ-шсть спещального добору 1 тдготовки дослщниюв, аналгтиюв, осюльки вщ
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраУми
результатiв 1х роботи значною мiрою залежить ефектившсть процесу управ-лiння проектом.
3. Життевий цикл, стадп та фумкцп управлiммя проектом. У
найбiльш загальному розумiннi, управлiння проектами е застосуванням спе-цiальних знань i методiв з метою задовольнити або перевершити сподiвання вiд проекту всiх ключових учасникiв. Бiльш деталiзовано управлiння проектом можемо визначити, як процес управлшня людськими, матерiальними i фшансовими ресурсами проекту, який забезпечуе досягнення запланованих результат на основi узгодження штереЫв i ефективного координування взаемоди учасникiв проекту протягом його життевого циклу.
В шновацшному менеджментi управлшня проектами е одним iз найбшьш складних видiв дiяльностi, оскiльки на рiзних стадiях реалiзацil проекту змшюються змiст i обсяги робiт, склад виконавщв, що потребуе змь ни структури проекту. Мiсце управлiння проектами у системi iнновацiйного менеджменту показано на рис. 3.
1снуючий процес створення продукту (стара технология)
Управлшня оргашзацшними \ Управлшня продуктовими
маркетинговими шноващями шноващями
Продукщя Продукщя
стара нова
Управлшня технолопчними Управлшня проектами
шноващями (проектний менеджмент)
Рис. 3. Мшцеуправлшня проектами в системi шновацшного менеджменту [4, с. 319]
На наш розсуд, особливост управлшня шновацшними проектами, на-самперед, пов'язат iз стадiями життевого циклу продукту. Так, якщо життевий цикл продукту, який випускае шдприемство, перебувае на стадп стабильности то управлшня шноващями зосереджуеться переважно у сферi вдоско-налення оргашзаци виробництва i маркетингу; за умови посилено! цшово1 конкуренцп акценти в управлшш iнновацiями змiщуються у бш зниження витрат або пiдвищення якост продукци, що потребуе управлiння технолопч-ними нововведеннями; за можливостi варшвання дизайном чи функцюналь-но-технiчними характеристиками продукци iнновацiйний менеджмент основ-ну увагу придшяе продуктовим iнновацiям; якщо життевий цикл продукту за-вершуеться, виникае потреба в диверсифжаци дiяльностi, що потребуе проектного управлшня.
Отже, базовим елементом концепци управлшня шновацшним проектом е життевий цикл проекту. Вш вiдображае розвиток проекту i охоплюе роботи, як виконують на рiзних стадiях пiдготовки, реалiзацil та експлуатаци проекту. Йохна М.А. та Стадник В.В. вважають, що життевий цикл проекту -перюд розвитку проекту з моменту вкладання перших кош^в у його реалiза-щю i до моменту лжвщацп (отримання останньо1 вигоди) [4]. Мазур 1.1., В. Д. Шапиро, Н.Г. Ольдеррогге зазначають, що життевий цикл проекту - це
схема або алгоритм, за яким здшснюються певш ди пiд час розроблення та впровадженш проекту, визначаються його стади [6]. Ми приеднуемося до ще! думки, оскiльки це тлумачення ч^ко визначае змiст життевого циклу.
Опрацювавши рiзнi погляди на концепцш життевого циклу шнова-цiйного проекту, ми зробили висновок, що однозначного подшу життевого циклу проекту на стади чи фази немае. Найпоширетшими класифжащями стадiй життевого циклу проекту е класифшаци, запропонованi Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO)1 i Свгговим банком [3]. Зпдно з Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO), життевий цикл проекту подь ляеться на передшвестицшну, iнвестицiйну та експлуатацшну фази.
Передiнвестицiйна фаза охоплюе таю стади: визначення швестицшних можливостей, аналiз альтернативних варiантiв i попередне технiко-економiч-не обгрунтування проекту, на основi якого приймають рiшення про швесту-вання. Iнвестицiйна фаза мае таю стади: встановлення правово!, фшансово! та оргашзацшно! бази для здiйснення проекту; придбання i передавання техно-логш; детальне проектне опрацювання i укладання контракпв; придбання землi, будiвельнi роботи i встановлення обладнання; передвиробничий маркетинг; набiр i навчання персоналу; здача в експлуатацш та запуск.
Фазу експлуатаци розглядають у довгостроковому i в короткостроко-вому планах. У короткостроковому плаш вивчають можливють виникнення проблем, пов'язаних iз застосуванням обрано! технологи, функцiонуванням обладнання або з квалiфiкацiею персоналу, у довгостроковому - оцшюють обрану стратегiю та сукупш витрати на виробництво i маркетинг, а також надходження вщ продажу. Свiтовий банк пропонуе життевий цикл проекту подшяти на двi фази - проектування та впровадження, кожна з яких охоплюе три стади (рис. 4).
Рис. 4. Життевий цикл проекту (за класифшащею Свтового банку)
На наш погляд, цей шдхщ е ушверсальшшим, шж попереднш, запро-понований Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO). Цей шдхщ застосовують для найрiзноманiтнiших проеклв. Оглянемо кожну з фаз або етатв, як називають бiльшiсть науковцiв та стадш управлiння проектом.
1 Оргашзащя Об'еднаних Нацiй з промислового розвитку, ЮН1ДО (англ. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) - e спецiaлiзовaною установою ООН, зусилля яко! зосередженi на боротьбi з бщтстю шляхом пiдвищення продуктивностi. ЮН1ДО надае допомогу кранам, що розвиваються, i кранам з перехiдною економжою в !х боротьбi з мaргiнaлiзaцieю в сучасних умовах глобaлiзaцii. Оргашзащя мобшзуе знання, досвiд, iнформaцiю та технологи i тим самим сприяе продуктивнiй зaйнятостi, розвитку конкурентоспроможно! економши та забезпеченню екологiчноi' стiйкостi.
^цю^льний лicoтexнiчний yнiвepcитeт Укpaïни
1. Фaзa пpoeктyвaння e cyкyпнicтю cтaдiй, m якиx вiдбyвaeтьcя oбгpyнтy-вaння дoцiльнocтi i здiйcнимocтi peaлiзaцiï кoнкpeтнoгo iннoвaцiйнoгo пpoeктy зa icнyвaння кiлькox aльтepнaтивниx■ Йдeтьcя пpo iдeнтифiкa-щю, poзpoблeння тa eкcпepтизy пpoeктy■
1.1. ^em^ira^M пpoeктy■ Ha цiй cтaдiï вiдбyвaeтьcя гeнepyвaння бaзoвиx дай, щo мoжyть зaбeзпeчити peaлiзaцiю цiлeй poзвиткy opгaнiзaцiï, a тa-кoж вiдбip гай^ий^^^^ вapiaнтiв■
Haйгoлoвнiшa yмoвa вiдбopy дай, якi poзpoблятимyть дaлi, - пepeви-щeння дoxoдiв вiд peaлiзaцiï ^oe^y нaд витpaтaми нa йoгo здiйcнeння■ Дeтa-лiзaцiю poзpaxyнкiв здiйcнюють лишe щoдo вiдiбpaниx вapiaнтiв■ Ha пoчaт-кoвиx cтaдiяx пpoeктy вaжливим e вpaxyвaння дyмoк ycix yчacникiв ^oe^y, якi мoжyть вигpaти чи ^oipara внacлiдoк йoгo здiйcнeння■ Heyзгoджeнicть iнтepeciв yчacникiв пpoeктy cпpичиняe тpyднoщi в röra здiйcнeннi i низьку якють викoнyвaниx poбiт■
Пepeд cxвaлeнням ^eï пpoeктy вивчaють oбcяг i xapa^ep пoпитy нa пpoдyкцiю чи пocлyги нaceлeння тиx paйoнiв, якi мaють дicтaти вигоди вiд здiйcнeння ^oe^y; нaявнicть aльтepнaтивниx тexнiчниx piшeнь з вiдпoвiд-ними oцiнкaми випycкy ^o^^iï, зoкpeмa нaявнicть тexнoлoгiй, яю вжe ви-кopиcтoвyвaли нa мicцi, тa мoжливocтi ïx yдocкoнaлeння; нaявнicть ocнoвниx мaтepiaльниx i людcькиx pecypciв, нeoбxiдниx для peaлiзaцiï пpoeктy; npo^ нoзнy вeличинy кoштiв нa пoчaткoвi кaпiтaлoвклaдeння i нa пoкpиття eraray-aтaцiйниx витpaт; пpoгнoзнy вeличинy фiнaнcoвoï тa eкoнoмiчнoï цiннocтi вa-piaнтiв ^oe^ry; вipoгiднi opгaнiзaцiйнi пepeшкoди i пoлiтичнi piшeння, якi мoжyть icтoтнo вплинути нa peaлiзaцiю пpoeктy■
1.2. Рoзpoблeння пpoeктy■ Ця cтaдiя пepeдбaчae пocлiдoвнe yтoчнeння вь дiбpaниx пpoeктiв зa пeвними пapaмeтpaми■ Цe дae змoгy звузити кoлo iдeй, зaпpoпoнoвaниx m cтaдiï iдeнтифiкaцiï■ В ]шру уточжння цiлeй пpoeктy тa cкopoчeння кiлькocтi вapiaнтiв i aльтepнaтив ïx peaлiзaцiï ^o-eкт нaбyвae кoнкpeтнocтi, i дeтaльнiшe йoгo poзpoблeння здiйcнюють m ocнoвi вiдiбpaниx вapiaнтiв■
Оcнoвним iнcтpyмeнтoм aнaлiзy здiйcнeннocтi пpoeктy нa цш cтaдiï e cкpинiнг■ Cкpинiнг e тexнiкo-eкoнoмiчним oбгpyнтyвaнням здiйcнимocтi ш-нoвaцiйнoгo пpoeктy з oглядy нa röra ocнoвнi пapaмeтpи: тexнiкo-тexнoлoгiч-ну здшшимють, мacштaбнicть opгaнiзaцiйниx зaxoдiв, вплив та дoвкiлля, co-цioкyльтypнi acпeкти, ф^нтову й eкoнoмiчнy eфeктивнicть■
Зaвдaнням жринтгу e знaxoджeння кpaщoгo з мoжливиx piшeнь у зa-дaниx yмoвax i визнaчeння впливу пpoeктy та цi yмoви■ Hacaмпepeд визнaчa-ють кpитepiï, зa якими oцiнювaтимyть здiйcнeннicть пpoeктy opгaнiзaцieю■ 3a-лeжнo вщ йoгo змicтy пpoцeдypa eкcпepтизи мoжe викopиcтoвyвaти ycю cy-кyпнicть кригерив aбo лишe дeякi з ниx■ Зaгaльнy cxeмy тexнiкo-eкoнoмiчнoгo oбгpyнтyвaння ^o, нa нaш пoгляд, e oднieю з нaйбiльш вiдпoвiдaльниx cтaдiй yпpaвлiння пpoeктoм) здiйcнимocтi iннoвaцiйнoгo пpoeктy пoкaзaнo нa pиc■ 5. 3 ртеунку виднo, щo вaжливим кpитepieм здiйcнeннocтi пpoeктy e йoгo кoмep-цшта пpивaбливicть, якa визнaчaeтьcя yжe в другш oпepaцiï cкpинiнгy■ Якщo poзpaxyнки пoкaзyють нeдocтaтнiй piвeнь вiддaчi вщ вклaдeнoгo кaпiтaлy, ж>-д&льший röra aнaлiз пpипиняeтьcя, ocкiльки зaбeзпeчeння кoмepцiйнoï вигiд-
35б
36ipHHK нayкoвo-тexнiчниx npaqb
ност проекту для його учасниюв (iнiцiатора, замовника, швестора) е неодмш-ною умовою устшно1 реалiзащi (якщо це не сощальний проект).
Виб1р критерпв оцшювання здшснимосп шновацшного проекту Результат позитивный ^
к а 1. Обгрунтування забезпеченосп проекту науково-техшчним доробком Результат позитивний-ф-
в !=г о 2. Обгрунтування комерщйно! привабливосп проекту - Результат позитивний-^-
к и 3. Обгрунтування вщповщносп проекту потр1бному науково-техшчному р1вню -Результат позитивний-^-
ей х « 4. Обгоунтування вщповщносп спещал1заци виконавщв щлям проекту - Результат позитивний-^-
X « X X N X ю X н 5 Обгрунтування тривалост1 роб1т 1 термш1в 1х виконання - Результат позитивний-^-
X а <и ю о X < Й к X Й в 6. Обгрунтування складу, вартосп роб1т [ 1х вщповщносп обмеженням за обсягами фшансування проекту Результат позитивний-ф-
а ^ Рн 7. Обгрунтування забезпеченосп трудовими ресурсами Результат позитивний-ф-
О а X « 8. Обгрунтування складу, якосп 1 кшькосп матер1ально-техшчних ресурс! в L Результат позитивний-ф-
'В 9. Обгрунтування виробничих можливостей виконавщв проекту '-Результат позитивний-ф-
Е к а к 10. Обгрунтування кашталовкладень 1 каштального буд1вництва 1- Результат позитивний-^-
и 11. Обгрунтування можливостей виробничоТ кооперацп - Результат позитивний-=-
Техшко-економчне обгрунтування здшенено, проект може бути реал1зований оргашзащею
Рис. 5. Схема процедуры обгрунтування i ощнювання здiйснимостi шновацшного проекту [4, с. 329]
Масштаб i тривалють скринiнгу залежать вщ типу проекту, i обгрунтування 1х здiйсненностi та доцiльностi мае певш особливостi. Одна i та сама щея за рiзних умов И ре^заци може дати рiзнi результати. Тому особливу увагу шд час здiйснення скринiнгу придiляють залученню повно! i достовiр-но! шформаци про середовище проекту, яке може стати визначальним чинни-ком його здшсненность
Особливiстю управлiння на цш стади е те, що незалежно вiд ступеня складностi й детальност проекту, його скринiнг повинен давати вщповщ на основнi запитання: чи достатнш попит на продукцiю проекту; чи проект тех-нiчно узгоджений i чи е вiн втшенням кращо! з можливих на певний момент техшчних альтернатив; чи е проект еколопчно прийнятним; чи узгоджений проект iз звичаями та традищями зацiкавлених суб,ектiв; чи здiйсненний проект з адмшютративного погляду; чи е проект економiчно виправданим i ре-альним з фiнансового погляду; чи вщповщае проект завданням i прiоритетам розвитку нащонально: економiки та ш.
Нацюнальний л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
1.3. Експертиза проекту. Вона забезпечуе остаточну оцшку всiх аспектiв проекту перед ршенням про його схвалення та фшансування. Може здiйснюватись особами, якi проводили передшвестицшт дослiдження й розроблення проекту, або стороншми експертами. План проекту, прийнятий на етат експертизи, е базою для ощнювання його устшноста. Експертизi можуть пiдлягати як проект, так i оргашзацп, що беруть участь у його реалiзацil.
У процес експертизи проекту визначають, наскшьки його позитивн результати перевищать негативш наслщки. Увагу зосереджують на оптимальному вар1аш! реалiзацil цшей проекту, що мш1м1зуе витрати. Процедура розроблення шновацшного проекту завершуеться пiдготовкою проектноl до-кументаци. Склад И залежить вiд типу i масштабiв проекту i визначаеться у кожному конкретному випадку.
2. Фаза впровадження охоплюе сукупнiсть стадiй, на яких здiйснюеться впровадження затвердженого шновацшного проекту, що передбачае про-ведення переговорiв з усiма учасниками проекту, реалiзацiю проекту i його завершальну оцiнку пiсля прийняття рiшення про доцшьшсть завер-шення його життевого циклу.
2.1. Проведення переговорiв. На цш стади iнвестор i замовник, який хоче одержати фшансування тд проект доходять згоди щодо заходiв, необ-хiдних для забезпечення устху проекту. Для цього потенцiйним швесто-рам надаеться бiзнес-план проекту.
Досягнут домовленостi оформляють як документально застережеш юридичнi зобов'язання. Пiсля переговорiв складають протокол намiрiв, меморандум або iншi документи, що вiдображають досягнут домовленостi.
2.2. Стадiя реалiзацil передбачае структурування проекту (визначення захо-дiв для реалiзацil проекту), виконання необхщних робiт для досягнення цiлей проекту i контролювання його розвитку за ресурсами i термiнами у порядку, передбаченому угодою мiж замовником, швестором i менеджером проекту.
Склавши план, укладають контракти на постачання сировини i матерiалiв, технологiй, обладнання, а також договори на виконання субщдрядних робгг.
2.3. Завершальне оцiнювання проекту. На цьому етапi здiйснюють ретрос-пективний аналiз проекту (переважно пiсля двох-трьох рокiв його експлуатацil). Зiставляють фактичш результати проекту iз заплановани-ми i визначають ступiнь досягнення цшей проекту, причини успiху або провалу, узагальнюють набутий досвiд i роблять висновки щодо його ви-користання у наступних проектах.
Зазвичай, завершальна оцшка дае змогу з'ясувати: чи були цЫ проекту чпжо визначеними й здiйснимими; чи правильш вибiр технiчних рiшень i способiв матерiально-технiчного постачання; чи правильно було оцшено умови реалiзацil проекту; чи правильно було визначено групу користувачiв результатами проекту i чи ефективним виявилось обслуговування цiеl групи; чи було досягнуто iстотного прогресу у змiцненнi органiзацil, що реалiзувала проект; чи були значнi перевитрати кошпв i якщо так, то з яких причин; чи досягнуто запланованоl норми прибутку i якщо ш, то з яко! причини; чи ус-пiшними були ди менеджера проекту i проектноl команди загалом та iн.
Сдиного стандарту проведення завершального оцшювання не юнуе, однак для досягнення максимальноl об'ективносп е необхiднiсть забезпечен-ня участ у нiй осiб, якi керували би розробленням та реалiзацiею проекту i результати цього оцiнювання були б доступними для вшх учасниюв. Загалом, процес управлiння проектами охоплюе такi функцп:
• визначення цшей проекту i обгрунтування його життездатност та комер-дШНО! вигiдностi;
• структурування проекту (визначення тдцшей, завдань, шеобхiдних робiт);
• визначення шеобхiдних обсягiв i джерел фiнашсувашшя;
• пiдбiр викошавцiв, зокрема через проведення конкурав i тешдерiв;
• тдготовку й укладання коштрактiв;
• визначення термiну реалiзацil проекту, складання графжа виконання;
• розрахунок кошторису i бюджету проекту;
• прогнозування i врахування ризикiв;
• контролювання перебцу реалiзацil проекту тощо.
Необхiдно вщзначити, що розроблення iнновацiйного проекту е дов-гим та дуже дорогим процесом, що, своею чергою, обумовлюе необхщнють вивчення та врахування методики ефективного управлшня проектами. Висмовки та перспективи подальших дослiджень:
1. 1нновацшний проект - це плановий комплекс техшчних, виробничих, економiчних i оргашзацшних заходiв, об'еднаних однiею генеральною (основною) метою.
Основними учасниками шновацшного проекту е: шщатор, замовник, засновник, фшансовий консультант, аудитор, iнвестор, констрактор, субкон-трактор, проектувальник, генеральний пiдрядник та шшь
2. Основою концепцп управлшня проектами е погляд на проект як на зм1ну будь-яко1 системи, пов'язану з витратами часу i ресурсiв, а процес змiн, що здшснюеться за розробленими правилами i процедурами, е основою управлiння шновацшними проектами.
3. Управлiння проектом - це процес управлшня людськими, матерiальними i фiнансовими ресурсами проекту, який забезпечуе досягнення заплано-ваних результата на основi узгодження iнтересiв i ефективного коорди-нування взаемодп учасниюв проекту протягом його життевого циклу. Управлшня проектами штегруе методику i технологiю управлiння
людськими, матерiальними i фiнансовими ресурсами, потребуе вмiння узго-джувати iнтереси багатьох його учасниюв, вмшня по-новому розв'язати ви-робничi завдання, знаходити оптимальнi рiшення за умов невизначеност ри-зику.
4. Особливост управлiння iнновацiйними проектами пов'язанi iз стадiями життевого циклу продукту, що вщображае розвиток проекту i охоплюе роботи, яю виконують на рiзних стадiях пiдготовки, реалiзацil та експлу-атацп проекту.
5. Обгрунтовано актуальшсть концепцп класифжаци стадiй життевого циклу проекту Свгтового банку та розглянуто особливостi управлiння кож-ним етапом:
■ фаза проектування е сукупшстю стадш, на яких вщбуваеться обгрунтування до-цшьносп 1 здшснимост реатзаци конкретного шновацшного проекту за юну-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
вання кшькох альтернативних. Йдеться про iдентифiкацiю, розроблення та ек-спертизу проекту;
■ фаза впровадження охоплюе сукупнiсть стадш, на яких здiйснюeться впрова-дження затвердженого iнновацiйного проекту, що передбачае проведення пере-говорiв з ушма учасниками проекту, реалiзацiю проекту i його завершальну оцш-ку шсля прийняття рiшення про доцiльнiсть завершення його життевого циклу.
6. Процес управлшня проектами охоплюе таю функцп: 1) визначення цшей проекту i обгрунтування його життездатност та комерцшно! випдностц 2) структурування проекту; 3) визначення необхщних обсяпв i джерел фшансування; 4) шдб1р виконавщв, зокрема через проведення конкуршв i тендер1в; 5) тдготовку й укладання контраклв; 6) визначення терм1ну реал1зацп проекту, складання графжа його виконання; 7) розрахунок кошторису i бюджету проекту; 8) прогнозування i врахування ризиюв; 9) контролювання перебiгу реал1зацп проекту тощо.
7. Зазначено, що розроблення шновацшного проекту е довгим та дорогим процесом, що, своею чергою, обумовлюе необхщшсть вивчення та вико-ристання методики ефективного управлiння проектами.
Л1тература
1. Заблоцький Б.Ф. Економжа й оргашзащя шновацшно!' д1яльност1 : навч. поабн. / Б.Ф. Заблоцький. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2007. - 456 с.
2. 1нформацшний портал для менеджер1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mаnаgement.com.uа
3. 1нформацшний портал шдтримки шновацш та б1знесу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.innovbusiness.ru
4. Йохна М.А. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / М.А. Йохна, В.В. Стадник. -К. : Академвидав, 2006. - 464 с.
5. Кабанов В.Г. 1нвестицшно-шновацшна дiяльнiсть: теорiя, практика, досвiд : моногра-фiя / В.Г. Кабанов. - Суми : Вид-во ВТД "Ушверситетська книга", 2008. - 1050 с.
6. Мазур И.И. Управление проектами : учебн. пособ. / под общ. ред. И.И. Мазура / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдеррогге. - М. : Изд-во "Омега-Л", 2004. - 664 с.
7. Провайдинг шновацш : шдручник / М.П. Денисенко, А.П. Гречан, М.В. Гаман та ш. / за ред. проф. М.П. Денисенка. - К. : Вид. дiм "Професюнал", 2008. - 448 с.
8. Скрипко Т.О. 1нновацшний менеджмент : шдручник / Т.О. Скрипко. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 423 с.
9. Управлшня проектами : шдручник / за ред. Л.В. Ноздр!но1. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2010. -
432 с.
Загуменная Т.В. Особенности управления инновационными проектами
Проведен обзор понятия инновационного проекта в рамках разных подходов к его определению. Систематизированы основные функции и определены интересы участников инновационного проекта. Обоснована необходимость учета особенностей управления инновационным проектом в зависимости от его жизненного цикла.
Ключевые слова: проект, инновация, управление, инновационная деятельность, участник, функция, интерес, классификация, особенность, жизненный цикл, стадия, эффективность.
Zagumenna T.V. The m;in;igcmentfeаtures of innovаtive projects
The concept of innovаtive project is conducted. The bаsic functions аnd сег!аш1у interests of pаrticipаnts of innovаtive project аге systemаtized. The mаnаgement feаtures of innovаtive projects аге substаntiаted depending on its life cycle.
Keywords: project, innovаtion, mаnаgement, innovаtive айт!у, pаrticipаnt, function, interest, c1аssificаtion, feаture, life cycle, stаge, efficiency.
