Summary
EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF PYELOVESICAL BYPASS IN THE TREATMENT OF PYELONEPHRITIS Ivashchenko D.M., Dudchenko M.O., Kravtsiv M.I., Shevchuk M.P., Prykhidko R.A. Key words: pyelonephritis, ureteral stent, antibiotic therapy.
Based on the widespread incidence of acute pyelonephritis, which is one of the most common inflammatory diseases of the urinary system, it is important to conduct searching for improved treatment methods, which would ensure higher effectiveness of clinical regression of the process and minimize the extent of manipulations and pharmacotherapy. Pyelovesical bypass is one of these methods. The aim of this study is to investigate the efficacy of pyelovesical drainage of the urinary tract in the course of acute pyelonephritis in comparison with conservative methods of treatment in order to identify its advantages and disadvantages. To assess the effect of urinary tract drainage, we analyzed the clinical findings of patients with acute obstructive pyelonephritis, who underwent pyelovesical stenting and compared them with standard conservative treatment methods. According to the data obtained, we can conclude that pyelovesical stenting procedure in cases of acute obstructive pyelonephritis provides a statistically significant acceleration of the regression of clinical manifestations of kidney inflammation, such as hyperthermic reaction, pain syndrome, inflammatory changes in the blood and urine, parameters of ultrasonic dynamics. Thus, in the presence of clinical indications, appropriate technical conditions, devices and qualified surgeons to perform stenting, we can recommend this method as an effective means of integrated treatment for this renal pathology.
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.43 УДК 616.34:616.89-008.454
Криворучко 1.Г., Скрипник 1.М., Приходько Н.П., Щербак О.В., Якимишина Л.1. ОСОБЛИВОСТ1 ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНОГО СИНДРОМУ У ПАЩ6НТ1В З ФУНКЦЮНАЛЬНИМИ РОЗЛАДАМИ КИШЕЧНИКА
Полтавський державний медичний уыверситет
Функцiональнi захворювання кишечника часто супроводжуються розвитком тривожно-депресивних розлад'т, як е важливою медико-со^альною проблемою. Мета - досл'дити поширенсть та вираженсть тривожно-депресивного синдрому у пацiентiв '¡з функцональними розладами кишечника в залежностi в'д гендерних особливостей. Матер'али i методи. Обстежено 165 пацiентiв, яких у залежностi в'д фенотипу функцонального розладу кишечника обстежених розподлено на групи: I група (n=27) - па^енти iз функцональним закрепом; II група (n=28) - па^енти Iз функцональним здуттям живота; III група (n=27) - па^енти iз функцональною д'ареею; IV група (n=27) - па^енти iз синдромом подразненого кишечника iз закрепом; V група (n=27) - па^енти iз синдромом подраз-неного кишечника за змшаним типом; VI група (n=29) - па^енти Iз синдромом подразненого кишечника з д'ареею. Наявнсть тривоги та депрес'й оцнювали за допомогою госптально)' шкали три-воги i депрес'й (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результати дослдження i Гх обговорення. Найбiльшi частота i ступнь тяжкостi синдрому тривоги зареестрований у групi хворих на синдром подразненого кишечника з д'ареею, а найнижчi - у пацiентiв iз функцональним закрепом, здуттям та д'ареею. Субклiнiчнi та клiнiчнi прояви депрес'й найчастше спостерiгались у пацiентiв iз рi-зними фенотипами синдрому подразненого кишечника: у 13 (48,2%) хворих iз закрепами, у 10 (37%) - iз змшаним синдромом i у 8 (27,6%) iз д/'ареею. Частота тривожно-депресивних розлад'т зроста-ла у жiночiй популяци за умов наявност'! синдрому подразненого кишечника. Висновки: ризик розвит-ку тривожно-депресивних розлад'т зростае у хворих на синдром подразненого кишечника ж'точо)' стат'1.
Ключов1 слова: функцюнальы розлади кишечника, госп1тальна шкала тривоги та депресп, абдом1нальний бть, д1арея, запор. Стаття е фрагментом НДР кафедри внутрiшньо'i медицини №1 Полтавського державного медичного унiверситету «Удо-сконалення дiагностичних пiдходiв та оптимiзацiя лкування захворювань органiв травлення у поеднаннi з /ни/ими хворобами систем органiзму». Шифр та номер держреестрацп 0117 U 000300.
ВСТуП мозок-кишечник», котра являе собою нервово-
0 ОГ1 ..... анатомiчний субстрат i3 взаемним впливом мiж
За даними мета-аналiзу [7], близько 30-40% 3 к п
3 L J, психосошальними чинниками i кишечником. Да-дорослих мають симптоми, пов'язаы з порушен- , . . ...
н^^тл ■ omvmiuivm, i^ioam о ний зв'язок забезпечуе передачу шформацп за
нями функцюнування травно1 системи, серед . . . . 3 .. .
- ^ . . . ^ • допомогою нейромедiаторiв вщ емоцшних i ког-
яких найчаспше зустрмаються функцюнальш ■ ■ ■ ■
D- нггивних ценгав головного мозку, як вщповща-розлади кишечника (ФРК). Вщповщно до даних ^ ^ . 3 .
^ . r„m 4 . ють за мнестичн процеси, почуття, спогади, вщ-
дослщженняИ0], поширенють синдрому подраз- к ^ ^ . 3 0
д°н0го киш^нику (СпК) у всьомусвМ складае ^ болю< до шш ечника i 'навпа,к,имСЗа структу-
н1д 10 до 25°/о дорогого насел^ня д ^ вид™ють два типи звязк.н ЦН СЗ, а саме з
"Г,_______ ^diг „ т^г,.....-. мiентеричним нервовим cплетiнням та з вюце-
Основою патогенезу ФРК е вюь «головний ^ , ^ _ .
3 ральними мязами й iншими структурами оргашв
мiшеней. За рахунок даноТ взаемодп забезпечу-еться сенсорна, моторна, ендокринна, вегетативна та iмунна функцп кишечника, а також його реак^я на процеси запалення [11]. Важливо, що таю емоцп, як страх, гнiв, тривога, больовi сти-мули, психiчний i фiзичний стрес можуть як спо-вiльняти, так i стимулювати моторну функцш кишечника шляхом впливу його на скоротливу активнють та шдукцш акту дефекацп. Одночас-но, ппер моторика та запалення його слизовоТ оболонки можуть посилити висхiдний вюцераль-ний шлях передачi iмпульсiв i вплинути на дтя-нки мозку, потенцшючи вираженiсть болю, що призводить до змши психiчного функцiонування, формування тривоги i депреси [5, 9].
Таким чином, на сучасному етапi розвитку суспiльства серед загально-медичних проблем особливо' актуальност набувае проблема патологи афективноТ сфери, особливо, тривожних i депресивних розладiв. Наявнiсть супутнього де-пресивного та тривожного синдромiв встановле-но приблизно у 25% па^ен^в лiкарiв загальноТ практики [13, 17]. Вщповщно до даних епщемю-логiчних дослiджень, розповсюдженiсть депресивних розладiв в eвропi складае 11-15%, що вщповщае першому мiсцю у структурi причин непрацездатностi. Поширенють тривожних роз-ладiв складае 4% у структурi причин непраце-здатностi, що вщповщае шостому мiсцю [2].
За даними ВООЗ, вщ 2 до 5% дорослого на-селення планети в рiзнi перiоди свого життя страждають на депресiю чи тривогу. До 20-30% па^етчв загальноТ практики мають тривожнi i депресивнi розлади, з яких 16% потребують спецiалiзованоl медичноТ допомоги. До того ж, часто спостер^аеться поеднання тривожних та депресивних розладiв [12, 14]. Близько 85% па-цiентiв з депреаею мають значну тривожнiсть, а 90% па^ен^в з тривожним розладом - депреаю [17]. Тривога та депреая найчастiше зус^ча-еться серед оаб молодого вiку, неодружених або розлучених та оаб, що перебувають у соцн ально незахищеному становищi [8].
Лише за 2014-2015 роки поширенють депресивних розладiв в УкраТн зросла з 65,37 до 73,6 випадш на 100 тис. населення, а захворюва-нiсть - з 8,74 до 9,06 на 100 тис. населення [6]. Дослщження В. I. Коростш (2020) показали, що УкраТна посщае перше мiсце серед краТн бвропи та СНД за рiвнем депресивних розладiв [2].
Бтьша частина хворих на СПК страждае на депресiею та/або мають пщвищений рiвень тривоги, що принципово порушуе якiсть Тх життя [6].
На сьогодшшнш день вiдсутнi статистичн да-нi поширеностi тривожного та депресивного си-ндромiв у па^ен^в з ФРК, що обфунтовуе доцн льнiсть у детального вивчення розповсюдження тривожно-депресивних розладiв у даноТ когорти па^етчв.
Мета
Дослiдити поширенiсть та вираженють три-вожно-депресивного синдрому у па^енпв i3 фу-нкцiональними розладами кишечника в залеж-ностi вщ гендерних особливостей.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 165 па^енпв, як проходили об-стеження та амбулаторне лкування на базi гас-троентеролопчного центру та обласно! консультативно! полешки КП «ПоКЛ iм. М.В. С^фо-совського ПОР» за перюд з 2017 по 2021 роки. Середнш вiк пацieнтiв склав 36,4±10,9 рокiв (вiд 18 до 59 рош), середня тривалiсть захворюван-ня - 11,3±5,2 рокiв. Дiагноз ФРК обстеженим хворим встановлено вщповщно до Римських критерпв IV (2016) [15].
В залежност вiд фенотипу ФРК обстежених па^етчв було роздiлено на шють груп:
I група (n=27) - пацieнти iз функцiональним закрепом (ФЗ);
Ii група (n=28) - па^енти iз функцiональним здуттям живота (ФЗЖ);
III група (n=27) - па^енти iз функцiональною дiареею (ФД);
IV група (n=27) - па^енти, що мали СПК iз закрепом (СПК-З);
V група (n=27) - пацiенти, що мали СПК за змшаним типом (СПК-М);
VI група (n=29) - па^енти, що мали СПК з дь ареею (СПК-Д).
Для оцшки наявностi тривоги та депреси у па^етчв з ФРК використовували госштальну шкалу тривоги i депреси (The Hospital Anxiety and Depression Scale, (HADS)), яка була розроб-лена Zigmond A.S. та Snaith R.P. (1983) для ви-значення та оцшки тяжкост симптомiв депреси та тривоги в умовах загально-медично! практики. Переваги шкали HADS полягають у простотi и застосування i обробки, що дозволяе рекоме-ндувати отриман результати для первинного виявлення тривоги та депреси у хворих iз функ-цiональними розладами шлунково кишкового тракту (ШКТ). Шкала складаеться з 14 твер-джень, що подтяються на двi субшкали: "тривога" (непарн пункти -1, 3, 5, 7, 9, 11, 13) i "депреая" (пары пункти -2, 4, 6, 8, 10, 12, 14). Кожному твердженню вщповщають чотири варiанти вщ-повiдi, як вiдображають градаци вираженостi ознаки i кодуються за наростанням тяжкостi симптому вщ 0 (вiдсутнiсть) до 3 (максимальна вираженють). Обробка результат полягае в пщрахунку сумарного показника за кожною шкалою. Iнтерпретацiя результат проводилася на-ступним чином: 0-7 - вказуе на вщсутнють досто-вiрно виражених симптомiв тривоги i депресй; 810 - пщтверджуе субклiнiчно виражену тривогу чи депреаю; 11 i вище - свщчить про клiнiчно виражену тривогу чи депреаю.
Статистичну обробку отриманих результат дослiдження проводили iз використанням стати-стично! програми GraphPad Prism верси 5.00
(GraphPad Software, Inc., San Diego, CA, USA), яка дозволяе виконувати параметричний та не-параметричний статистичний аналiз. При нормальному розпод^ даних результати представляли у виглядi середшх арифметичних величин (М) та ïx похибки (m). Достовiрнiсть вiдмiнностей розраховували за допомогою t критерiю Стью-дента. При розподiлi, що в^зняеться вiд нормального, використовували парн непараметри-чнi методи рангових критерпв Вiлкоксона та Манна-Уiтнi. Оцiнку взаемозв'язку дослщжува-них показникiв проводили з використанням ко-реляцiйного аналiзу за Сшрменом. Аналiз вщно-сного ризику проводили шляхом розрахунку вщ-ношення ризикiв (RR) та його 95% довiрчого ш-тервалу (С1). Використовували формулу: RR=A(C+D) / C(A+B), де А, В, С, D - ктькють спостережень в осередках таблиц сполучення [1]. Статистично достовiрними вважали вщмш-ностi при p<0,05.
Результати та ïx обговорення
Нами було оцшено гендерний розподiл об-стежених па^етчв залежно вiд фенотипу ФРК. Важливо, що за отриманими нами даними, синдром закрепу частше зустрiчався у оаб жшочоТ
Одночасно у хворих iз iншими фенотипами СПК також спостер^ався високий вiдсоток пацн ен^в iз субклiнiчною i клiнiчною тривогою, а саме - у 7 (15,9%) па^ен^в IV групи iз СПК-З та - у 11 (40,7%) хворих V групи iз СПК-М. За результатами нашого дослщження, достовiрне зростання ризику формування тривожних сташв зафксо-вано у па^ешчв V групи iз СПК-М (RR= 5,5; 95%CI= 1,34 - 22,5; p<0,05) та хворих VI групи iз СПК-Д (RR= 6,5; 95%CI= 1,63-26,05; p<0,05) по-рiвняно iз хворими I групи iз ФЗ та у па^ен^в iз фенотипом СПК-М (RR= 2,85; 95% CI= 1,03 -7,89; p<0,05) та СПК-Д (RR= 3,37; 95% CI= 1,26 -9,02; p<0,05) порiвняно iз хворими на ФЗЖ, у яких був вщсутнш абдомшальний больовий синдром. Зафксована загальна низька ймовiрнiсть виникнення кл^чноТ тривоги у пацiентiв iз ФЗ, ФЗЖ та ФД без достовiрноï рiзницi у даних трупах порiвняння (p>0,05).
Отже, на формування тривожних розладiв у хворих на ФЗК принципово впливало поеднання абдомшального больового синдрому та синдрому дiареï. Отриман данi узгоджуються з результатами проведеного локального нештервенцш-
статi, а синдром дiaреT - у чоловiкiв. Так, особи жшочо'Г статi переважали у I груш хворих iз ФЗ (сшввщношення ж1нки / чоловiки - 74,1%/25,9%),
II групи - iз ФЗЖ (сшввщношення жшки / чоловн ки - 64,3% / 35,7%), IV групи - iз СПК-З (сшввщношення жшки / чоловки - 70,3% / 29,7%) та V груш па^енпв iз СПК-М (сшввщношення жшки / чоловки - 59,3% / 40,7%).
Одночасно ФРК iз синдромом дiареT зафксо-вано переважно у оаб чоловiчоT стaтi, а саме у
III групi хворих iз ФД (спiввiдношення ж1нки / чо-ловiки - 63% / 37%) та VI груш па^енпв iз СПК-Д (спiввiдношення жiнки / чоловки - 62,1% / 37,9%).
Аналiзуючи данi опитувальника госштально1 шкали тривоги i депресiT HADS, нами встанов-лено, що серед па^ен^в з ФРК тривожно-депресивний синдром спостер^ався у 86 (52,1%) випадках. Синдром тривоги найчаспше був за-реестрований у пацiентiв VI групи iз СПК-Д. Суб-клiнiчнi та кл^чш прояви тривоги виявлено у 14 (48,3%) обстежених дано1 групи. Одночасно найменший ступiнь тривоги зафксовано у I групi, а саме - у 2 (7,4%) па^ен^в iз ФЗ (табл. 1).
Таблиця 1
Частота та вираженсть проявiв тривожного синдрому у пацieнтiв iз функцюнальними розладами кишечника
ного проспективного епщемюлопчного дослн дження «СПК-Контроль» [4], де частота вияв-лення тривожного синдрому у па^ен^в iз фенотипом СПК-Д спостер^алась у 1,54 рази (р<0,05) частiше у порiвняннi iз фенотипом СПК-З.
Аналопчна закономiрнiсть встановлена при оцiнцi частоти i вираженостi депресивного синдрому у хворих iз ФРК. Субкл^чш та клiнiчнi прояви депресп найчастiше спостерiгались у па^е-н^в iз рiзними фенотипами СПК. Так, депресивн розлади зафiксовано у 13 (48,2%) хворих IV групи iз СПК-З (у 4 (4,18%) па^етчв - субкшшчна депресiя, у 9 (33,3%) кл^чна депресiя), у 10 (37%) па^ен^в V групи iз СПК-М (у 4 (14, 8%) хворих - субкл^чна депреая, у 6 (22,2%) - клн нiчнa депресiя) та у 8 (27,6%) хворих VI групи iз СПК-Д (у 3 (10,3%) па^ен^в - субкшшчна де-пресiя, у 5 (17,3%) кшшчна депресiя).
Одночасно субкшшчно виражену депресiю зaфiксовaно у 2 (7,1 %) хворих II групи iз ФЗЖ, у 4 (14,8%) па^ен^в III групи iз ФД. Важливо, що у хворих II та III групи кл^чно виражено! депресп не зустрiчaлося (табл. 2).
Ытерпрета^я HADS, бали I група (n=27) II група (n=28) III група (n=27) IV група (n=27) V група (n=27) VI група (n=29)
Вщсутнють симптс^в тривоги (0-7) 25 (92,6%) 24 (85,7%) 21 (77,8%) 20 (74,1%) 16 (59,3%) 15 (51,6%)
Субкшшчно виражена тривога (8-10) 2 (7,4%) 4 (14,3%) 4 (14,8%) 5 (18,5%) 5 (18,5%) 6 (20,6%)
Клiнiчно виражена тривога (11 та бтьше) 0 (0%) 0 (0%) 2 (7,4%) 2 (7,4%) 6 (22,2%) 8 (27,8%)
Таблиця 2
Частота та виражешсть проявiв депресивного синдрому у пацieнтiв '¡з функцональними розладами кишечника
Ытерпрета^я HADS, бали I група (п=27) II група (п=28) III група (п=27) IV група (п=27) V група (п=27) VI група (п=29)
Вщсутнють симптомiв депресп (07) 22 (81,5%) 26 (92,9%) 23 (85,2%) 14 (51,9%) 17 (63%) 21 (72,4%)
Субкшшчно виражена депресiя (810) 4 (14,8%) 2 (7,1%) 4 (14,8%) 4 (14,8%) 4 (14,8%) 3 (10,3%)
Клтчно виражена депресiя (11 та бтьше) 1 (3,7%) 0 (%) 0 (%) 9 (33,3%) 6 (22,2%) 5 (17,3%)
Отже, порiвнюючи розповсюдженють субкш-шчних та кпiнiчних проявiв депресп за допомо-гою опитувапьника HADS, нами виявпено до-стовiрне збiпьшення ризику виникнення депре-сивних сташв у пацieнтiв iз СПК-З (RR= 6,74; 95%С1= 1,67 - 27,1; р<0,05) та iз СПК-М 5,18; 95%С1= 1,24 - 21,52; р<0,05) у порiвняннi iз хворими на ФЗЖ, якi мапи найменший ризик розвитку депресп. Також нами зафксовано зро-стання ризику формування субкшчноТ' та кшшч-ноТ депресiТ у пацieнтiв iз СПК-З (RR= 2,6; 95%С1= 1,07 - 6,28; р<0,05) порiвняно з патентами, якi страждапи на ФЗ. Таким чином, наяв-нiсть i iнтенсивнiсть бопьового синдрому впли-вае на ймовiрнiсть розвитку депресивних розла-дiв у хворих iз ФРК.
Важливо, що вiрогiднiсть виникнення i тяж-кiсть тривожно-депресивного синдрому у хворих на ФРК додатково залежала вiд гендерноТ нале-жностi (табл. 3). Вщносний ризик розвитку три-вожних та депресивних станiв у оаб жшочоТ' ста-тi був вищий, шж у чоповiкiв (RR= 17,14; 95%С1= 2,47 - 118,59; р<0,05) та 13,6; 95%С1= 1,98
та депресивного
- 93,37; р<0,05) у групах па^ен^в iз ФЗ та ФД вщповщно. Одночасно тривожно-депресивний синдром переважав у па^ен^в iз рiзним фенотипом СПК, порiвняно iз хворими, як мали подн бнi порушення моторики iз меншою штенсивню-тю больового синдрому. Ризик розвитку субклн нiчноТ i кшшчноТ' тривоги та депресп згiдно опи-тувальником HADS зростав у осiб жiночоТ стат у IV групi хворих iз СПК-З (RR= 3,15%; 95% С1= 1,41 - 6,37; р<0,05) порiвняно з I групою па^ен-^в iз ФЗ та у V груш хворих iз СПК-М (RR= 4,26; 95%С1= 1,78 - 10,18; р<0,05) вiдносно II групи па^етчв iз ФЗЖ.
Сумарно вiрогiднiсть розвитку тривожно-депресивного синдрому у хворих iз СПК була вищою, шж у хворих iз ФЗ, ФЗЖ, ФД, що харак-теризувалось зростанням ризику у IV груш пацн ен^в iз СПК-З (RR= 3,0; 95%С1= 1,53 - 5,85; р<0,05) порiвняно з I групою iз ФЗ, у V групи хворих iз СПК-М (RR= 2,69; 95%С1= 1,78 - 7,64; р<0,05) порiвняно з II групою з ФЗЖ та у VI груш па^етчв iз СПК-Д (RR= 1,95; 95%С1= 1,13 -3,35; р<0,05) у порiвняннi з III групою iз ФД.
Таблиця 3
Частота проявiв та ступiнь вираженот тривожного дромiв у пацieнтiв iз ФРК у залежностi вiд гендерного подлу
Ытерпрета^я HADS, бали Стать Iгрупа (п=27) II група (п=28) III група (п=27) IV група (п=27) г и р ^ ш VI група (п=29)
Субклiнiчно виражена Чол^ки 0 (0%) 1 (10%) 1 (5,9%) 1 (12,5%) 2 (25%) 2 (11,1%)
тривога (8-10) жiнки 2 (10%) 3 (16,7%) 3 (30%) 4 (21,1%) 3 (15,8%) 3 (27,3%)
Клтчно виражена три- чол^ки 0 (%) 0 (%) 0 (%) 0 (%) 0 (%) 3 (16,7%)
вога (8-10) жiнки 0 (%) 0 (%) 2 (20%) 2 (10,5%) 6 (31,6%) 5 (45,5%)
Субкшшчно виражена чол^ки 1 (14,2%) 1 (10%) 0 (%) 1 (12,5%) 1 (12,5%) 3 (16,7%)
депресiя (8-10) жiнки 3 (15%) 1 (5,6%) 4 (40%) 4 (21,1%) 4 (21,1%) 1 (9,1%)
Клтчно виражена чол^ки 0 (%) 0 (%) 0 (%) 1 (12,5%) 1 (12,5%) 2 (11,1%)
депресiя (8-10) жiнки 1 (5%) 0 (%) 0 (%) 8 (42,1%) 5 (26,3%) 2 (18,2%)
Отримаш нами результати пщтверджують особливе значення больового синдрому у фор-муванш тривожних та депресивних розладiв у па^етчв з СПК, що шдтверджуе необхщнють розробки i впровадження у кшшчну практику за-собiв, якi дозволять зменшити прояви больового синдрому ^ вiдповiдно, тривожно-депресивних розпадiв.
Висновки
1. Найбiпьшi показники частоти i ступеня тяж-
костi синдрому тривоги зареестроваш у групi хворих на СПК-Д, з яких у 14 (48,3%) обстежених зафксоваш субкл^чш та кл^чш прояви тривоги, а найнижчi - у пацiентiв iз ФЗ, ФЗЖ, ФД.
2. Субкл^чш та кпiнiчнi прояви депресiТ най-частiше спостерiгапись у пацiентiв iз рiзними фенотипами СПК: у 13 (48,2%) хворих iз СПК-З, у 10 (37%) па^ен^в iз СПК-М та у 8 (27,6%) хворих iз СПК-Д .
3. Жшоча стать належить до вагомих факто-рiв ризику виникнення тривожно-депресивних
sibilities of correction of visceral hypersensitivity in patients with irritable bowel syndrome]. Suchasna gastroenterologiya. 2020;2:37-44. (Ukrainian).
6. Shafransky'j VV, Dudnik SV. Psy'xichne zdorov'ya naselennya Ukrayiny": stan, problemy' ta shlyaxy' vy'rishennya [Mental health of the population of Ukraine: state, problems and solutions]. Ukrayina. Zdorov'ya naciyi. 2016;3(39):12-8. (Ukrainian).
7. Alammar N, Wang L, Saberi B, et al. The impact of peppermint oil on the irritable bowel syndrome: a meta-analysis of the pooled clinical data. BMC Complement Altern Med. 2019 Jan;19(1):21. doi: 10.1186/s12906-018-2409-0;
8. Bandelow B, Michaelis S. Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century. Dialogues Clin Neurosci. 2015Sep;17(3):327-35.
9. Drossman DA. Severe and refractory chronic abdominal pain: treatment strategies. Clin Gastroenterol Hepatol. 2008 Sep;6(9):978-82.
10. Ford AC, Harris LA, Lacy BE, et al. Systematic review with meta-analysis: the efficacy of prebiotics, probiotics, synbiotics and antibiotics in irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2018 Nov;48(10):1044-60.
11. Gaman A, Kuo B. Neuromodulatory processes of the brain-gut axis. Neuromodulation. 2008 Oct 1;11(4):249-59.
12. Pedersen CB, Mors O, Bertelsen A, et al. Acomprehensive nationwide study of the incidence rate and lifetime risk for treated mental disorders. JAMA Psychiatry. 2014 May;71(5):573-81.
13. Penninx BW, Milaneschi Y, Lamers F, Vogelzangs N. Understanding the somatic consequences of depression: biological mechanisms and the role of depression symptom profile. BMC Med. 2013May;11:129.
14. Perna G, Alciati A, Sangiorgio E, Caldirola D, Nemeroff CB. Personalized Clinical Approaches to Anxiety Disorders. Advances in Experimental Medicine and Biology. 2020;1191:489-521.
15. Schmulson MJ, Drossman DA. What is new in Rome IV. J Neuro-gastroenterol Motil. 2017Apr;23(2):151-63.
16. Snijkers JTW, van den Oever W, Weerts ZZ, et al. Examining the optimal cutoff values of HADS, PHQ-9 and GAD-7 as screening instruments for depression and anxiety in irritable bowel syndrome. Neurogastroenterology and Motillity. 2021 May;00:e14161.
17. Tiller JWG. Depression and anxiety. Med J Aust. 2013Sep;199(S6):28-31.
стажв порiвняно i3 особами чоловiчоT craTi, що пщтверджувалось у групах хворих i3 ФЗ (RR= 17,14; 95%CI= 2,47 - 118,59; p<0,05), i3 ФД (RR= 13,6; 95%CI= 1,98 - 93,37; p<0,05). Частота три-вожно-депресивних розлaдiв зростала у жшочш популяци за наявност абдомшального больово-го синдрому: на фон СПК-З (RR= 3,15%; 95% CI= 1,41 - 6,37; p<0,05) порiвняно i3 ФЗ та на ™i СПК-М (RR= 4,26; 95%CI= 1,78 - 10,18; p<0,05) вщносно ФЗЖ.
Лтература
1. Antomonov M.YU. Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskih dannyh [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. Kiev: Medinform, 2018. 579 s. (Ukrainian).
2. 2. Korostij VI. Paciyent iz psy'xichny'm rozladom u prakty'ci likarya-nevrologa: porady' psy'xiatra. Zdorov'ya Ukrayiny' [A patient with a mental disorder in the practice of a neurologist: the advice of a psychiatrist]. 2020;2:18-9. (Ukrainian).
3. Sapon DN. Osobly'vosti diagnosty'ky' try'vozhno-depresy'vny'x rozladiv u xvory'x na fibromialgiyu na tli nejropaty'chnogo bolyu travmaty'chnogo genezu [Features of diagnosis of anxiety and depressive disorders in patients with fibromyalgia on the background of neuropathic pain of traumatic origin]. NejroNews. 2016;5(79):59-61. (Ukrainian).
4. Skry'pny'k IM, Kry'voruchko IG, Gopko OF, Pry'xod'ko NP. Vply'v Bifidobacterium infantis 35624 na klinichny'j perebig sy'ndromu podraznenogo ky'shechny'ka zalezhno vid fenoty'pu: rezul'taty' lokal'nogo neintervencijnogo prospekty'vnogo epidemiologich-nogo doslidzhennya «SpK-Kontrol'»[The effect of Bifidobacterium infantis 35624 on the clinical course of irritable bowel syndrome depending on the phenotype: the results of local non-interventional prospective epidemiological study "IBS-Control"]. Suchasna gastroenterologiya. 2020;4(114):13-21. (Ukrainian).
5. Skry'pny'k IM, Kry'voruchko IG, Gopko OF, Pry'xod'ko NP. Suchasni mozhly'vosti korekciyi visceral'noyi giperchutly'vosti u xvory'x na sy'ndrom podraznenogo ky'shechny'ka [Modern pos-
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТРЕВОЖНО-ДЕПРЕССИВНОГО СИНДРОМА У ПАЦИЕНТОВ С ФУНКЦИОНАЛЬНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ КИШЕЧНИКА
Криворучко И.Г., Скрыпник И.Н., Приходько Н.П., Щербак О.В., Якимишина Л.И.
Ключевые слова: функциональные расстройства кишечника, госпитальная шкала тревоги и депрессии, боль в животе, диарея, запор.
Функциональные заболевания кишечника часто сопровождаются развитием тревожно-депрессивных расстройств, которые представляют собой важную медико-социальную проблему. Цель - исследовать распространенность и выраженность тревожно-депрессивного синдрома у пациентов с функциональными расстройствами кишечника в зависимости от гендерных особенностей. Материалы и методы. Обследовано 165 пациентов, которых в зависимости от фенотипа функционального расстройства кишечника распределили на группы: I группа (n = 27) - пациенты с функциональным запором; II группа (n = 28) - пациенты с функциональным вздутием живота, III группы (n = 27) - пациенты с функциональной диареей; IV группа (n = 27) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника с запором; V группа (n = 27) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника по смешанному типу; VI группа (n = 29) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника с диареей. Наличие тревоги и депрессии оценивали с помощью госпитальной шкалы тревоги и депрессии (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результаты. Наибольшие частота и степень тяжести синдрома тревоги зарегистрированы в группе больных синдромом раздраженного кишечника с диареей, а самые низкие - у пациентов с функциональным запором, вздутием и диареей. Субклинические и клинические проявления депрессии чаще наблюдались у пациентов с различными фенотипами синдрома раздраженного кишечника: у 13 (48,2%) больных с запорами, у 10 (37%) - со смешанным синдромом и у 8 (27,6%) с диареей. Частота тревожно-депрессивных расстройств возросла в женской популяции при наличии синдрома раздраженного кишечника. Выводы: риск развития тревожно-депрессивных расстройств возрастает у больных синдромом раздраженного кишечника женского пола.
Summary
FEATURES OF ANXIETY AND DEPRESSIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH FUNCTIONAL INTESTINAL DISORDERS Kryvoruchko I.G., Skrypnyk 1.М., Prykhodko N.P., Scherbak О.В., Yakimishina L.I.
Key words: functional bowel disorders, hospital scale of anxiety and depression, abdominal pain, diarrhoea, constipation.
Functional intestinal diseases are often accompanied by the development of anxiety and depressive disorders, which are an important medical and social issue. The aim of this study is to investigate the prevalence and severity of anxiety and depressive disorders in patients with functional intestinal disorders depending on gender. Materials and methods. The study included 165 patients divided into 6 groups depending on
the phenotype of functional bowel disorder: group I (n = 27) involved patients with functional constipation; group II (n = 28) included patients with functional bloating; group III (n = 27) comprised patients with functional diarrhoea; group IV (n = 27) included patients with irritable bowel syndrome and constipation; group V (n = 27) involved patients with irritable bowel syndrome of mixed type; and group VI (n = 29) included patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea. The presence of anxiety and depression was assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale. Results and discussion. The highest frequency and severity of anxiety disorder was registered in the group of patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea, and the lowest level was found in patients with functional constipation, bloating and diarrhoea. Subclinical and clinical manifestations of depression were the most often observed in patients with different phenotypes of irritable bowel syndrome: in 13 (48.2%) patients with constipation, in 10 (37%) with mixed syndrome and in 8 (27.6%) with diarrhoea. The incidence of anxiety and depressive disorders was higher in women with irritable bowel syndrome. Our results confirm the importance of pain in the formation of anxiety and depressive disorders in IBS patients. Conclusion. Female patients with irritable bowel syndrome demonstrate the higher risk of anxiety and depressive disorders.
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.48
УДК: 616.37-002
Кербаж Н., Панасенко С.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ СИСТЕМ ОЦ1НКИ ТЯЖКОСТ1 ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Полтавський державний медичний уыверситет
Вступ. Гострий панкреатит - це одна з найпоширенших кл1н1чних задач у повсякденнш практиц л1каря-х1рурга, яка часто стае досить складною для виршення нав1ть для досвдчених кл1н1цист1в з багаторчним стажем. Дан щодо iнформативностi та пор1вняльн1 характеристики ¡снуючих критерпв гострого панкреатиту е досить суперечливими, тому виб¡р оптимального методу о^нки стану пацента з гострим панкреатитом дос1 е актуальним та потребуе подальшого вив-чення. Мета дослдження. Порвняти можливост1 наявних систем о^нки тяжкост1 гострого панкреатиту у визначенн1 прогнозу перебгу гострого панкреатиту. Матер¡али i методи. Робоча характеристика приймача (ROC-крива) була використана для о^нки прогностично'У ц¡нност¡ кожно'У системи критерУУв, площа пд кривою (AUC) п'яти систем о^нки була розрахована ¡ндивдуально для обох груп пацентв. Результати. У досл1дженн1 порвнювались прогностичн¡ характеристики критерУУв Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN. З 36 пацентв тяжкий гострий панкреатит роз-вився у 9 (25%) хворих, з яких 3 (8,4% ) померли вд ускладнень. AUC для критерУУв Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN складала 0,829 (0,667-0,934); 0,899 (0,752-0,974), 0,885 (0,734-0,967), 0,870 (0,716-0,959), 0,969 (0,850-0,999) вдповдно. При попарному порвнянн ROC-кривих критерУУв виявле-но, що статистично значуща в1дм1нн1сть показника AUC е тльки м1ж системою JPN та Pane 3 (P<0,05), при цьому, показник JPN виявився найбльш ¡нформативним у прогнозуванн1 тяжкого перебгу гострого панкреатиту. Висновки. Таким чином, вс1 системи критерУУв, що приймали участь у пор¡внянн¡, показали середнш рвень прогностичних можливостей та у загальнш характеристик не мали статистично значущих в1дм1нностей мж собою. Проте варто зазначити, що Японськ критерУУ показали найвищу результативнсть при м¡н¡мальних часових втратах. Приймаючи до уваги невелику к1льк1сть пацентв у груп¡ тяжкого гострого панкреатиту та одноцентровсть дослдження, результати можуть вдрзнятися вд тих, що можна отримати при досл1дженн1 б'тьшо'У когорти хворих. Для пдтвердження результата потребуються подальш1 дослдження у цьому напрямку.
Ключовi слова: Гострий панкреатит, прогнозування переб^ гострого панкреатиту, Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3, Японськ критерп. Дослдження проведене в рамках науково-дослЮницькоГ роботи кафедри хфурги №3 Полтавського державного медичного унверситету «Розробка науково обфунтованих принцип¡в стратифжацп, мон¡торингу ¡ прогнозування перебгу хрургчних захворювань та травм» № 0120U101176
Гострий панкреатит (ГП) - це одна з найпо-ширешших кл^чних задач у повсякденнш прак-тиц лкаря^рурга, яка часто стае досить складною для виршення нав^ь для досвщчених клшн циспв з багаторiчним стажем. Переб^ ^еТ хво-роби характеризуеться великою рiзноманiтнiстю пал^ри кшычноТ картини, починаючи вщ легкого болю в живот i закшчуючи полюрганною недо-статнютю з летальним результатом, що розви-
Вступ
ваються протягом дектькох годин вщ появи перших симптомiв. ГП е провщною причиною екст-рених госпiталiзацiй у всьому свт. За останн роки глобальна захворюванють на ГП зросла приблизно до 34 випадш на 100 000 оаб на рк та варше мiж 5 та 80 випадками на 100 000 на-селення щорiчно, в залежност вщ краТни [1]. В УкраТн цей показник на сьогодшшнш день дорн внюе 67-70 випадш на 100 000 оаб на рк, що ставить ГП на друге мюце по захворюваност серед уаеТ ургентноТ абдомшальноТ патологи ш-