CC BY
373УДК 911.3:32 Яценко Б. П.
Особливост'1 територ1ально-пол1тичних систем национального i транснацонального р1вня (до проблем концепцп географiчних мсць)
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. КиТв e-mail: boris.yatsenko@gmail.com
Аннотация. В статт/' розглядаються проблеми ¡ерархп географ1чних мсць на национальному та транснациональному р/'вн/'. Наголошуеться, що типи географ1чних м1сць на нацюнальному р/'вн/' формуються nid д/'ею цивт1зац1йних факторе, транснацональному - в умовах глобальних геопол/'тичних ¡гр.
Ключевые слова: територ/'ально-пол/'тична система, географ1чне м/'сце, ¡ерархя географ1чних м/'сць, локальне географ1чне м/'сце, пол/'тико-географ/'чний район, крана, геопол/'тичний регюн, регон сили, стиковий геопол тичний рег он.
Як вщомо, об'ектом пол^ичноТ географп е територiально-полiтичнi системи (ТПС), як взаемодшть мiж собою i з геопростором [1]. Бачення закономiрностей територiально-полiтичноТ' оргашзацп цих систем дае т.зв. концепця географ'1чних мсць, яку розробив Джон Е^нью [2, 3]. 1Т основу становлять два положення.
1. Географiчне мюце, як певний осередок пол^осфери е полем взаемоди сусптьних процеав, переб^ яких вiдбуваеться на рiзних iерархiчних рiвнях, вiд локального до глобального. При цьому, сусптьш i полiтичнi утворення, що дiють на вiдповiдних рiвнях (громади, громадськ органiзацiТ, церква, полiтичнi партiТ, засоби масмедiа тощо) впливають на формування у людей уявлень про стан справ на данш територи чи в краТш.
2. Геопросторовi вщмшносп в ходi суспiльних i пол^ичних процесiв - вiд перебiгу й результат виборiв в регiонах до формування потужних нацюнальних i транснацюнальних суспiльних рухiв, або поведiнки державноТ влади мають геопросторовий контекст - зрештою, спiввiдношення полiтичних сил в державi е множиною результатiв поличного вибору мiсцевих громад, а на наддержавному рiвнi
- проявом поличного вибору правлячих елiт тих держав, що складають той чи шший географiчний регiон.
Наступнi основнi положення концепцп географiчних мiсць виглядають так:
- iерархiя територiально-полiтичних систем складае два рiзноякiснi рiвнi - нацюнальний (системи формуються в однорщних правових i адмiнiстративних рамках певноТ держави) i транснацiональний (ТПС формуються в умовах гри сил в геопол^ичних процесах).
- в обох випадках спостер^аемо два рiзновиди полiтико-географiчних утворень (див. табл.1.): ТПС
- де-юре, що дшть в певних адмшютративних (або мiжнародно-правових) межах (полiтико-адмшютративш одиницi держави, держави, союзи держав тощо); ТПС - де-факто, об'ективно iснуючi географiчнi мiсця рiзних географiчних рiвнiв.
- для всiх рiзновидiв географiчних мiсць характернi значнi типолопчш вiдмiнностi. При цьому, типологiя ТПС нацюнального рiвня випливае iз переважно цив^зацшних ознак (системи, що сформуються в сферах християнських, мусульманськоТ, далекосхщних цивiлiзацiй тощо), транснацiонального рiвня, - iз особливостей Тх позицiонування в св^осистемк
У запропонованi вище таблиц привертають увагу ряд ключових позицш в iерархiТ ТПС нацiонального рiвня: первинне «географiчне мiсце», «полiтико-географiчний район» та «краТна» [4].
Первинне географ'чне мсце формуеться на основi сталоТ спiльноти людей i е низовим територiальним осередком, де проявляються мiсцевi особливостi полiтичного життя i пол^ичноТ культури краТни, що складаються в умовах певноТ цив^заци. В даному разi йдеться про полiтичне життя мюцевоТ територiальноТ громади. Дискуси щодо середньоТ кiлькостi ТТ мешканцiв недоречш. Це може бути й мюький житловий масив iз десятками тисяч жителiв, i велике село в люостепу, й нечисленне населення прськоТ долини чи оаза в пустелк
Полimико-географiчнi райони складаються iз локальних систем географiчних мiсць, i в них взаемодшть рiзнофункцiональнi, а отже й рiзнорiднi за соцiальною структурою територи - мюью, примiськi, стьсьм, гiрськi й т. iн. Для них притаманн спiльнiсть iсторичного минулого, а школи й етнiчна сшльнють, схожiсть поведiнки жителiв i Тхш реакци на тi чи iншi державнi чи мiжнароднi поди. Таю регюнальш полiтичнi одиницi зберiгають стшку полiтичну орiентацiю на рiзноманiтних виборах та референдумах, i змiнюеться вона дуже повтьно.
Кра/на посiдае ключове мюце у множит територiально-полiтичних систем. КраТна, народ якоТ реалiзував право нацш на самовизначення, стае суверенною державою й одним з основних елемен^в
будови св^осистеми. Суверенна держава, попри вс процеси глобалiзацN та суверешзаци сусптьного життя, е найбiльш сталим суб'ектом полiтично''' карти свiту.
Таблиця 1.
Види територiально-полiтичних систем
Географ1чн1 м1сця Адм1н1стративно оформлен! ТПС Функцп географ1чних м1сць
Нацональний рiвень
Первинне географ1чне м1сце. Первинна самоврядна адмЫютративна одиниця (комуна, село, кишлак, невелике мюто, комуна або громада у великому м1ст1 тощо). В1дтворення робочоТ сили; безпосередня взаемод1я з природою; виконання вузько-спец1ал1зованих функц1й (стьське господарство, рибальство, рекреац1я, г1рнича промисловють та 1нш.); первинне в1дтворення культури (в т.ч. пол1тичноТ).
Локальна система географ1чних мюць. АдмЫютративна одиниця другого порядку (район, департамент, пов1т, графство тощо), велике мюто. 1нтеграц1я первинних географ1чних м1сць; поеднання на територи виробничоТ д1яльност1 1 функц1й обслуговування навколишньоТ м1сцевост1; дифуз1я культурних та пол1тичних 1нновац1й.
Полггико- географ1чний район. Адм1нстративно-пол1тична одиниця 1-го порядку (область, префектура, воеводство, округ тощо), багатомтьйонне мюто. 1нтеграц1я локальних систем ТПС; багатофункцюнальне господарство; потужн1 обслуговуюч1 функцп; в1дтворення рег1ональноТ культури (в т.ч. пол1тичноТ); регулювання сталост1 державноТ пол1тичноТ системи.
КраТна. Держава. Реал1зац1я права нац1й на самовизначення; захист нац1ональних штереав держави; в1дтворення кап1талу; обер1г культури, духовност1 та 1нших умов буття; орган1зац1я багатофункц1ональних д1й керування; адаптац1я до глобальних вплив1в.
КраТна, що мае самоврядн1 утворення. Р1зновид держави: федерац1я, або конфедерац1я. Самоврядним територ1ям (автономн1 республ1ки, штати, земл1 тощо) передаеться частина функцм рег1онального самоврядування) 1 збер1гаеться автоном1я в пол1тичному житт1, культур!, рел1г1Т та шш.
Транснац 'юнальний р '1вень
Геопол1тичний рег1он. [Ыод1 можуть бути оформлен! у вигляд1 рег1ональноТ ¡нтеграц1Т]. Регулювання взаемод1Т м1ж краТнами регюну; регулювання пол1тичного розвитку м1жнародних вщносин. В раз1 утворення рег1ональноТ штеграцп, сп1льноТ ринковоТ зони або митного союзу -координац1я в1дпов1дних функцй
1сторико-географ1чний або етнокультурний рег1он. Адм1н1стративно певна еднють краТн може бути оформлена в рамках м1жнародних рег1ональних орган1зац1ях. Пол1тична 1 економ1чна взаемод1я краТн вщбуваеться в рамках статуту 1 програми вщповщноТ рег1ональноТ орган1зац1Т (СНД, Л1га арабських держав, Африканського союзу та шш. тощо).
Складено на основi [1] з уточненнями i доповненнями Яценка Б. П.
Основы загальн характеристики будови держави - таю як форма державного управлшня, пол^ико-територiальний устрiй, полiтична система, економiчна система тощо, е результатом вибору або народу, або правлячоТ ел^и. Проте в будь-якому разi в державi (у краТш) юнують регiональнi вiдмiнностi полiтичноТ орiентацiТ' i полiтичного вибору, природа яких закладена у вщмшностях господарського i сусптьного життя множини географiчних мiсць: належносп суспiльства до ^еТ чи шшоТ цивiлiзацiТ, особливостях iсторичноТ долi територи, ТТ етнiчних i соцiальних особливостей.
Продемонструемо роль цив^зацшного чинника на дектькох прикладах первинних географiчних мюць.
- США. Варвiк (штат Нью-Йорк, 30 тис. жителiв). Мiстечко виникло в часи промисловоТ революци як обслуговуючий центр невеликого сiльськогосподарського району, корпуси бувших промислових пiдприемств i викладена брукiвкою площа залiзничноТ станци (нинi приймае лише товарнi потяги) шби вiдносить нас в 19 ст. В наш час в корпусах, бувших заводчиш - готел^ магазини, ресторани (з хорошим вибором нацюнальних кухонь, дореч^. Мiстечко обслуговуе як навколишн ферми так i рекреацiйний район зимового спорту, оргашзовуе протягом року ряд фестивалiв - найбтьш вiдомi -«Еппл-фест» (Яблучний фестиваль) та тиждень «Днiв Колумба». В мют декiлька шкiл i декiлька церков рiзних конфесiй - в Сполучених штатах звичним е те, що кожна конфесшна громада мае свою церкву (наприклад, украТнсьм громади мають церкви скрiзь де ттьки е помiтне скупчення украшав).
- Тенрi (преф. Нара, Япошя, 70 тис. жителiв) - древне мюто, що якийсь час (в V ст.) нав^ь було столицею Япони. Нинi досягло розквiту завдяки дм буддистськоТ секти «Тенрi-сiнрiкьо» - стало центром рекреацшноТ дiяльностi - паломництва буддиспв i розмiщення одного з вщомих в Япони ушверсите^в «Тенрi дай^аку» ( в Япони симбюз монастирiв або храмiв i унiверситетiв - звичне
явище). Дie ще десяток шкт i коледжiв, окрасою туристського комплексу е головний храм «TeHpiKbo» старовинний храм Сшто - lсонокамi i корпуси ушверситету.
- Типовий кишлак у Хорезмi (Узбекистан) - свого роду «стьськогосподарська агломерацiя» де тисячi глинобитних будиночш обмежених з боку проТзжоТ дороги дувалами (глинобитними стiнами), а з шшого - залитими водою полями бавовнику, що пщступають до самих стш господи. Школа - типова будiвля радянських часiв, вируе багатий на мiсцевi овочi i фрукти базар на якому донедавна торгували прямо з земл^ а центром духовного життя е обов'язково мечеть - найбтьш ошатна споруда у всш околицi з мшарету якоТ муедзин не вельми мелодшним голосом закликае до молитви.
- Приклади первинних географiчних мiсць регюшв схiднохристиянськоТ цив^заци наводити не будемо - цив^зацшна складова Тх iмiджу як правило i в ХХ1 ст. не оправилась вiд руТни недавнiх часiв.
Основнi ТПС наднацюнального рiвня - геополiтичнi регiони - об'ективно iснуючi геопросторовi комбiнацiТ незалежних держав, що сформувались в результат взаемоди iсторичних, полiтичних i географiчних умов на данiй територп [5]. Ц геопросторовi комбiнацiТ по-перше динамiчнi, склад держав в них може частково змшюватись (або це може бути i одна держава); по-друге - Тх типи визначаються в залежност вiд того, якi позици цi полiтико-географiчнi (геополiтичнi) поеднання посщають в свiтоситемi.
Можна впевнено говорити про юнування таких типiв геопол^ичних регiонiв:
- регiони сили: Сполучен штати Америки, краТни GC, Росшська Федерацiя, Китайська Народна республiка, Япошя;
- «стиковi регiони» (iнодi вживають термiн «лiмiтрофи»), з них найбтьш сталi - краТни Центрально!' бвропи (до них належить i УкраТна) та територи протистояння на Далекому Сходi Азп (Пiвнiчна та ^вденна Корея. КНР - Тайвань тощо);
- репони «чорнi дiри» - найбтьш яскраво виражен серед них. Центральна та Схщна Африка, Середнш Схiд, пiвдень ЦентральноТ Азп.
Лтература
1. Колосов В. А. Геополитика и политическая география / В. А. Колосов, Н.С. Мироненко. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 479 с.
2. Agnew J. A. Place and politics: the geographical mediation of state and society / Agnew J. A. - Boston, Allen & Unwin, 1987.
3. Agnew J. A. Place and Politics in Modern Italy / Agnew J. A. - Chicago, University of Chicago Press, 2002.
4. Яценко Б. П. КраТнознавство: основи теори: навч. поаб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. закл. / Б. П. Яценко, В.К. Бабарицька. - К.: Либщь, 2009. - 312 с.
5. Корома Н.С. Полiтико-географiчнi фактори формування стикових геополiтичних регюшв (приклад Балто-Чорноморського регюну) / Н.С. Корома // Вюник КНУ iменi Тараса Шевченка. Географiя. - К.: Вид-во «КиТвський ушверситет», 2012. - Вип. 60. - С. 53-57.
Аннотация. Б. П. Яценко Особенности территориально-политических систем национального и транснационального уровня (к проблемам концепции географических мест). В статье рассматриваются проблемы иерархии географических мест на национальном и транснациональном уровне. Указывается, что типы географических мест на национальном уровне формируются под воздействием цивилизационных факторов, на транснациональном - в условиях глобальных геополитических игр. Ключевые слова: территориально-политическая система, географическое место, иерархия географических мест, локальное географическое место, политико-географический район, страна, геополитический регион, регион силы, стыковой географический регион.
Abstract. B. P. Yatsenko Features of the National and Transnational Territorial Political Systems (to the problems of geographical places conceptions). This article investigates the problems of hierarchy of geographical places on national and transnational levels. There is indicating that pattern of geographical places of the national level are forming under some the civilization conditions, on the transnational - in the conditions of global geopolitical games. Keywords: territorial political systems, geographical place, hierarchy of geographical places, local geographical place, polit-geographical region, country, geopolitical region, region of power, junction geopolitical region.
Поступила в редакцию 28.01.2014 г.
