CC BY
61
doi: 10.21564/2414 - 990x.146.173694 УДК 349.42
ГЕОГРАФ1ЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОТ ПРОДУКЦ1Т: ПРАВОВ1 РЕАЛ11 ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УМОВАХ €ВРО1НТЕГРАЦ1Т
Дослгджено мгжнародне законодавство та законодавство 6С у сфер1 захисту географгчних зазначень походження сыьськогосподарськог продущй, проанал1зовано нацональне законодавство у цй сфер1, запропоновано шляхи та способи його удосконалення з метою ¡мплементацй в умо-вах евроттеграцй. З'ясовано, що одним i з напрямгв адаптащ национального законодавства до законодавства 6С в рамках полтики якостi е захист географiчних зазначень походження сть-ськогосподарськог продущй та продуктiв харчування. Дослгджено поняття географтного зазначення, яке вiдповiдно до законодавства 6С розглядаеться через двi категори: захищене зазначення походження та захищене географтне зазначення; з'ясовано гх сптьт та вiдмiннi риси. Детально вивчено подвшну процедуру реестрацг географгчних зазначень сгльськогосподарськог продущй на национальному рiвнi та на рiвнi 6С вiдповiдно до европейського законодавства.
Указано на позитивт аспекти проекту Закону «Про внесення змт до деяких законодав-чих актiв Украгни щодо вдосконалення правовог охорони географтчних зазначень», зокрема: запро-вадження Державного реестру Украгни географiчних зазначень, а також вимог до специфжаци товару та маркування, якх мають важливе значення в аспектi адаптащ до вимог 6С, проте виявлено й деяк суттевi недолжи.
Ключовi слова: географiчне зазначення; система географiчних зазначень походження сшь-ськогосподарсько1 продукцп; сшьсью територп; адаптащя законодавства; евроштегращя.
Кульчий И. Н., кандидат юридических наук, ассистент кафедры земельного и аграрного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : innakulchii@gmail.com ; ORCID 0000-0002-2012-4794
Географическое указание происхождения сельскохозяйственной продукции: правовые реалии и перспективы в условиях евроинтеграции
В статье исследуется международное законодательство и законодательство ЕС в сфере защиты географических указаний происхождения сельскохозяйственной продукции, национальное законодательство в этой сфере, предложены пути и способы его совершенствования с целью
Кульчм 1нна МиколаТвна,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри земельного та аграрного права, Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в e-mail: innakulchii@gmail.com
ORCID 0000-0002-2012-4794
имплементации в условиях евроинтеграции. Одним из направлений адаптации национального законодательства к законодательству ЕС в рамках политики качества является защита географических указаний происхождения сельскохозяйственной продукции и продуктов питания. Исследовано понятие географического указания, которое в соответствии с законодательством ЕС рассматривается через две категории: защищенное указание происхождения и защищеное географическое указание; выяснено их общие и отличительные черты. Подробно исследована двойная процедура регистрации географических указаний сельскохозяйственной продукции на национальном уровне и на уровне ЕС в соответствии с европейским законодательством. Проанализировано законодательство Украины в сфере правовой охраны географических указаний и сделан вывод о его несоответствии европейским требованиям в части: субъектного состава, государственной регистрации, спецификации, маркировки и правовой охраны. Отмечено, что в настоящее время разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по совершенствованию правовой охраны географических указаний», который был принят в первом чтении. Указано на его положительные стороны, в частности: введение Государственного реестра Украины географических указаний, а также требований к спецификации товара и маркировки, которые имеют важное значение в аспекте адаптации к требованиям ЕС, также выявлен ряд существенных недостатков.
Ключевые слова: географическое указание; система географических указаний происхождения сельскохозяйственной продукции; сельские территории; адаптация законодательства; евроинтеграция.
Вступ. Угода про асощащю м!ж УкраТною, з одше! сторони, та бвропей-ським Союзом, бвропейським сшвтовариством з атомно! енергп i Тхшми державами-членами, з шшо! сторони (далi - Угода) вщкрила широк можливост для розвитку взаемоввдносин в рiзних сферах життeдiяльностi, в тому числ i в сшьському господарствп Глава 17 «Сшьське господарство та сшьсьы терито-рп» передбачае сшвробггництво сторш iз метою сприяння розвитку сшьського господарства та сшьських територш, зокрема шляхом поступового зближення полггик та законодавства. Сторони шдтримують поступове зближення та гар-мошзащю з вщповщним правом та регуляторними стандартами 6С, зокрема з тими, що визначеш у Додатку XXXVIII до ще! Угоди [1].
Аналiз лтературних даних i постановка задачi до^дження. Одним iз напрямiв адаптацп нащонального законодавства до законодавства 6С в рамках пол1тики якост1 е захист географiчних зазначень походження сшь-ськогосподарсько! продукцп та продукив харчування (далi - ГЗ). У цьому аспект Укра!на повинна привести нащональне законодавство у вщповщшсть до наступних актв: Регламенту Ради (6С) № 510/2006 ввд 20.03.2006 р. про захист географiчних зазначень i позначень походження сшьськогосподарсько! продукцп та продук™ харчування; Регламенту Комки (6С) № 1898/2006 вщ 14.12.2006 р., що визначае детальш правила iмплементацi! Регламенту Ради (6С) № 510/2006 про захист географiчних зазначень i позначень походження сшьськогосподарсько! продукцп та продуктв харчування; Регламенту (6С) № 110/2008 бвропейського Парламенту та Ради вщ 15.01.2008 р. про визна-чення, опис/зображення, представлення, маркування та захист географiчних зазначень алкогольних напо!в).
Серед науковщв тема правово! охорони географiчних зазначень походження сiльськогосподарсько! продукцп та продуктв харчування не набула
широкого висв^лення. Окремi аспекти географiчних зазначень були розгля-нут в працях таких науковщв, як Г. Андрощук (Н. Androschuk), Ю. Капiца (У. Kapitsa), О. Ковальчук (О. Коуа1сЬик), Д. Крисанов (Э. Krysanov.), О. Тара-ненко (О. Тагапепко) та iн.
Метою статтi е дослщження мiжнародного законодавства та законодав-ства 6С у сферi захисту географiчних зазначень походження сшьськогоспо-дарсько! продукцп, аналiз нацiонального законодавства у цш сферi, а також пошук шляхiв i способiв його удосконалення з метою iмплементацfí в умовах евроштеграцп.
Виклад основного матерiалу. Географiчнi зазначення е об'ектом правово! охорони на мiжнародному рiвнi. До системи нормативних акпв у цш сферi, зокрема, належать:
- Паризька конвенщя про охорону промисловог власност1 1883 р. - визначае правовий режим охорони промислово! власност та серед об'екпв тако! охорони визначае «вказiвки про походження чи найменування мкця походження»;
- Мадридська угода про м1жнародну реестращю знак1в 1891 р. - передбачае утворення Спещального союзу, подання заяв на реестращю знаыв до Мiжна-родного бюро та визначае вимоги до мiжнародно! реестрацп;
- Л1сабонська угода про захист зазначень м1сць походження вироб1в та гх м1жнародног реестрацп 1958 р. - визначае «зазначення мкця походження» як географiчну назву кра!ни, району або мкцевоси, що використовуеться для позначення виробу, який звщти походить, якост i властивост якого визнача-ються виключно або в iстотнiй мiрi географiчним середовищем, включаючи природнi та етнографiчнi чинники. Кра!ни, до яких застосовуеться ця Угода, утворюють спещальний союз в рамках Союзу з охорони промислово! власность Вони зобов'язуються охороняти на сво!й територп вщповщно до умов цiе! Угоди зазначення мюця походження виробiв iнших кра!н-члешв спецiального Союзу, якi визнаються i захищаються в кра!нi походження та зареестроваш в Мiжна-родному бюро штелектуально! власностi [2].
- Угода про торговельт аспекти прав ттелектуальног власност1 1994 р. (далi - Угода ТР1ПС) - це Додаток 1С до Угоди про заснування Св^ово! орга-шзацп торпвл^ стаття 22 яко! «Захист географiчних зазначень» передбачае, що географiчними зазначеннями е таы зазначення, якi визначають товар як такий, що походить з територп члена, регюну або району ще! територп, коли певна яккть, репутащя або iншi характеристики товару значною мiрою пов'я-занi з його географiчним походженням. При цьому члени повинш забезпечити для заштересованих сторiн законнi способи, щоб запобити: а) використанню будь-яких засобiв, визначення або представлення товару, що сввдчить або передбачае, що товар походить з шшо! географiчно! територп!, шж реальне мiсце створення у такий спосiб, що вводять в оману населення стосовно гео-графiчного походження товару; Ь) будь-яке використання, що встановлюе акт недобросовкно! конкуренцГ! зазначене статтею 10bis Паризько! КонвенцГ! (1967) [3].
Для деталiзацГí врегулювання питань, пов'язаних з правовою охороною гео-графiчних зазначень, в бвропейському Союзi (далi - 6С) було прийнято ряд регламент та поправок до них. Дощльно зазначити, що в 6С захист ГЗ перед-бачено кшькома правовими актами (Регламентами) залежно вщ типу продукту: 1) сiльськогосподарська продукщя та продукти харчування; 2) вина; 3) спиртш напо'1; 4) промисловi товари. У всiх випадках держави-члени несуть вщповщаль-нiсть за запобпання незаконному використанню в межах Сшвтовариства ГЗ.
Захист ГЗ сiльськогосподарськоï продукцп здшснюеться Регламентом Ради 6С № 510/2006 про охорону географiчних зазначень та найменувань походження сшьськогосподарсько1 продукцп i продукта харчування та правила ïï застосування, а також Регламентом Комiсiï 1898/2006, який встановлюе детальнi правила щодо виконання Постанови 6С № 510 / 2006.
Вщповщно до законодавства 6С ГЗ визначаються через двi категорп:
1) захищене зазначення походження (англ. - Protected Designation of Origin, PDO) - означае назву репону, конкретне мкце або, у виняткових випадках, крашу, яю використовують стосовно сшьськогосподарського продукту або хар-чового продукту: походження з ще'1 географiчноï зони; мають якiсть або характеристики продукту по сут або виключно завдяки особливому географiчному середовищу з притаманними йому природним i людським фактором; виробни-цтво, переробка та шдготовка продукцп' вiдбуваеться в конкретно визначеному географiчному регiонi;
2) захищене географгчне зазначення (англ. - Protected Geographical indication, PGI) - означае назву репону, конкретного мкця або у виняткових випадках, крашу, яка використовуеться для опису сшьськогосподарського продукту або харчового продукту, та властивi так ознаки: походження з ще'1 географiчноï зони; мають певну яккть, репутащю або iншi характеристики, що можуть бути пов'язаш з цим географiчним походженням; виробництво та (або) переробка та (або) шдготовка яких здшснюеться у визначеному геогра-фiчному райош [4].
Аналiз нормативних акта у цiй сферi дае шдстави стверджувати, що прин-ципова вщмшшсть PDO та PGI полягае в наступному: 1) для PDO сировина повинна надходити з певно!" географiчноï зони. Це правило не застосовуеться для PGI, за винятком вин, навт для винограду PGI принаймш 85 % винограду, що використовуеться для його виробництва, повинно надходити виключно з ще!" географiчноï зони, а iншi 15 % з пе!" ж краши-члена 6С (при цьому для PDO вимагаеться 100 % винограду з географiчноï зони); 2) на вщмшу ввд PDO, для PGI зв'язок мiж конкретною яюстю, репутацiею, або шшими характеристиками та географiчне походження хоча i е необхщними, але не е ютотними або ексклю-зивними. Воно повинно бути «вщнесено до цього географiчного походження»; 3) що стосуеться сшьськогосподарських продуктiв або продукта харчування, то для PGI тшьки один з трьох етапiв - виробництво, переробка або шдготовка -повинш вщбуватися у визначенiй географiчнiй зонi, тодi як для PDO всi стадп повиннi вiдбуватися в визначеному географiчному районi [5].
Таким чином, вимога географiчноï належност е бшьш суворим KprnepieM для захищеного зазначення походження (PDO), шж для захищеного геогра-фiчного зазначення (PGI). Втiм, така альтернатива ГЗ дае можливкть вироб-никам сшьськогосподарсько1 продукцп самостiйно обрати форму для правово!" охорони ГЗ.
Законодавством 6С передбачена подвiйна процедура реестрацп ГЗ. Основними учасниками процедури е заявники (група виробниыв) та нащо-нальш i европейськi органи, вщповвдальш за реестрацiю. Група зацiкавлених виробниыв подае заявки на реестрацiю. Процедура вщповвдно до Регламен-тiв 510/2006 (сыьськогосподарська продукцiя та продукти харчування) та 1234/2007 (вина) передбачае два етапи: 1) реестращя на нащональному рiвнi; 2) реестрацiя на рiвнi 6С. При цьому весь процес може тривати юлька рокiв.
Шсля того, як група виробникiв визначила свш продукт вiдповiдно до точ-них специфiкацiй, вони надсилають заявку на реестращю назви продукту як ГЗ до його компетентних нащональних оргашв. Нащональш органи перевiряють заявку на обгрунтовашсть та вiдповiднiсть умовам Регламенту 510/2006 сто-совно сшьськогосподарського продукту або харчових продуктiв чи Регламенту 1234/2007, якщо це стосуеться вина. Шсля цього нащональний орган шщше публiчну процедуру заперечення, що передбачае розумний строк, протягом якого будь-яка особа, яка мае законш штереси, може подати сво1 заперечення. Якщо так заперечення не були висловлеш протягом встановленого нащональ-ним законодавством строку, держава-член приймае позитивне ршення. У разi заперечення держава-член розглядае прийнятшсть заперечень i виршуе вщхи-лити заявку або прийняти ïï. Якщо позитивне рiшення приймаеться нащональ-ним органом, воно повинно бути оприлюднено. При цьому держава-член може надавати захист ГЗ на перехвдному етапi. Процедура на нащональному рiвнi може тривати бiльше року, залежно вщ заперечень, готовностi специфжацш та контролюючих органiв.
Наступним етапом е державна реестращя на рiвнi 6С, за яко1 документи: заяви, декларащя держави-члена та публiкацiя, посилання на специфжащю, надсилаеться до Комiсiï 6С. Пiсля отримання документiв вщ держави-члена Комiсiя розпочинае ïx дослщження. Якщо Комiсiя вважае, що документи вщпо-вiдають умовам, якi викладеш в Регламентах, вони публiкуються в офщшному журналi бвропейського Союзу, при цьому держави-члени повинш забезпечити електронний доступ до публжацш специфiкацiй. У разi не дотримання зазначе-них вимог Комiсiя вiдxиляе заявки на реестращю. Шсля публжацп проходить процедура заперечень, протягом яко1 будь-яка держава-член або третя краша може заперечувати проти реестрацп, наделавши належним чином обгрунтовану заяву до Комiсiï. Перюд заперечень щодо ГЗ для вина тривае 2 мкящ, тодi як для сшьськогосподарсько1 продукцй' або харчового продукту - 6 мюящв. У разi якщо зауваження е прийнятним для сшьськогосподарського продукту або продукта харчування, Комiсiя пропонуе защкавленим сторонам вжити вiдповiдниx заxодiв шляхом консультацш. Якщо не буде досягнуто згоди, Комiсiя приймае
ршення i публшуе його в Офщшному вкнику бвропейського Союзу. Якщо заперечень немае, ГЗ рееструються та вносяться до бвропейського реестру захи-щених географiчних зазначень та бази даних DOOR для сшьськогосподарсько1 продукцп та продукта харчування або бази даних E-Bacchus (для вин) [6].
Наразi правове регулювання вщносин з використанням географiчних зазначень в УкраТш здiйснюеться чималою кiлькiстю нормативних акта, основними серед яких е Цившьний кодекс Украши, Господарський кодекс Украши та Закон Украши «Про охорону прав на зазначення походження товарiв» ввд 16 червня 1999 р. (далi - Закон), який визначае правовi засади охорони прав на зазначення походження товарiв в УкраШ та регулюе вiдносини, що виникають у зв'язку з ix набуттям, використанням та захистом.
Закон передбачае, що зазначення походження товару охоплюе (об'еднуе) таю термши: просте зазначення походження товару та квалiфiковане зазначення походження товару - охоплюе (об'еднуе) таю термши: назва мюця походження товару; географiчне зазначення походження.
Назва мюця походження товару - назва географiчного мкця, яка вжива-еться як позначення в назвi товару, що походить iз зазначеного географiчного мiсця та мае особливi властивостi, виключно або головним чином зумовлеш характерними для цього географiчного мiсця природними умовами або поед-нанням цих природних умов з характерним для цього географiчного мкця людським фактором.
Географiчне зазначення походження товару - назва географiчного мюця, яка вживаеться як позначення в назвi товару, що походить з цього географiчного мiсця та мае певш якостi, репутацiю або iншi характеристики, в основному зумовленi характерними для цього географiчного мiсця природними умовами
чи людським фактором або поеднанням цих природних умов i людського фактору [7].
При цьому, як справедливо зазначають науковщ, рiзниця мiж цими термЬ нами е незрозумшою навiть для фаxiвцiв, а тому дощльно було б деталiзувати прикметш ознаки та розкрити ïx у специфiкацiяx сiльськогосподарськоï i хар-чово'1 продукцп' [8, с. 20].
О^м того, до недолiкiв нащонального законодавства належить визначення суб'ектного складу осiб, якi мають право на реестращю квалiфiкованого зазначення походження, адже таке право належить ввдповвдно до ст. 9 Закону як однш особ^ так i груш осiб, якi в заявленому географiчному мiсцi виробляють товар, особливi властивосп, певнi якостi, репутацiя або iншi характеристики якого пов'язанi з цим географiчним мiсцем [7]. Такий шдхщ не вiдповiдае евро-пейським стандартам, адже право на ГЗ не може надаватись однш особi задля уникнення спекуляцш та ïx монопольного використання.
Втизняне законодавство також не вимагае детального опису продукту, технологш та виробництва технологи i стадш виробничого процесу, пакування та маркування, зв'язку мiж якостями i географiчним середовищем, мiж особли-вими властивостями i географiчним походження (на вщмшу вiд Регламентiв
6С), що по суп унеможливлюе реестращю ГЗ сшьськогосподарсько1 продукцп на рiвнi 6С. Окрiм того, вщсутня практика та процедури захисту та охорони ГЗ на нащональному рiвнi. Натомють в 6С iз цiею метою апробовано широкий спектр засобiв i заxодiв [8, с. 23].
Наразi розроблено проект Закону «Про внесення змш до деяких зако-нодавчих актiв Украши щодо вдосконалення правово!" охорони географiчниx зазначень», який було прийнято в першому читанш. Проектом пропонуеться: надати нове визначення термшв «географiчне зазначення», «назва мiсця пого-дження товару» тощо; уточнити умови надання правово!" охорони географiчному зазначенню та пiдстави для вщмови в наданнi тако1 охорони; визначити умови надання правово!" охорони омонiмiчному географiчному зазначенню; уточнити коло осiб, якi мають право на державну реестращю географiчного зазначення; переглянути вимоги до заявки на реестращю; удосконалити порядок проведення експертизи заявок на географiчнi зазначення; визначити вимоги до техшчних умов, яким повинен вщповщати товар, для якого заявляеться зазначення; уточнити перелж прав та обов'языв, що випливають з державно!" реестрацп географiчниx зазначень тощо [9].
Позитивним кроком при прийнятт проекту може бути запровадження Державного реестру Украши географiчниx зазначень, а також вимог до специ-фiкацiй товарiв та маркування, якi мають важливе значення в аспект адаптацп до вимог 6С. При цьому Проект мае низку суттевих недолМв:
- по-перше, право на державну реестращю географiчного зазначення матиме об'еднання осiб, якi в зазначеному географiчному мкщ виробляють товар та/ або видобувають та/або переробляють сировину для товару, особлива яысть, репутащя чи iншi характеристики якого зумовленi цим географiчним мiсцем [10]. Однак пiд об'еднанням осiб пропонуеться розумiти будь-яку сукупшсть осiб незалежно вiд ÏT оргашзацшно-правово1 форми або складу. Таке формулю-вання не вiдповiдае правовiй термшологп. Доцiльно було б передбачити, що такими суб'ектами можуть бути «об'еднання виробниюв в будь-якш органiза-цшно-правовш формi»;
- по-друге, проектом передбачаеться, що одна фiзична або юридична особа мае право на реестращю географiчного зазначення у раз^ коли: вона е единим виробником, який бажае подати заявку на реестращю географiчного зазначення; географiчна територiя, на якiй здiйснюеться виробництво (видобування) та/або переробка та/або приготування товару, мае характеристики, яы суттево вiдрiз-няються вщ прилеглих територш, або характеристики товару вiдрiзняються вщ товарiв, вироблених на прилеглих територiяx [10]. Таке положення не вщповЬ дае вимогам GC та може призвести до монополiзацiï ГЗ сшьськогосподарсько1 продукцп". Суб'ектами звернення повиннi бути виключно об'еднання виробниюв сiльськогосподарськоï продукцп.
Належне правове регулювання охорони географiчниx зазначень сшьсько-господарсько1 продукцп' мае важливе значення не лише для захисту вщ недо-бросовiсноï конкуренцп, але й для розвитку потенщалу сiльськиx територiй.
Проте система ГЗ сшьськогосподарсько1 продукцп ще не е сформованою. Наразi затверджено Мшстерством аграрно1 полмки та продовольства Украши лише першi украшсьы потенцiйнi продукти, якi можуть отримати ГЗ, серед них: вино - захищена назва походження «Шабський»; вино - захищена назва походження «Ялпуг»; сир - захищена назва походження «Гуцульська овеча бриндзя»; кавун - захищена назва походження «Херсонський кавун»; черешня -захищена назва походження «Мел^опольська черешня»; мед - захищене геогра-фiчне зазначення «Карпатський мед»; вино - захищене географiчне зазначення «Закарпаття»; вино - захищене географiчне зазначення «Бiлгород-Днiстров-ський» [11].
Висновки. Украша як аграрна держава мае великий потенщал для роз-витку системи географiчниx зазначень сiльськогосподарськоï продукцп". Проте для цього необхщним е запровадження ряду заxодiв: правових (розроблення ефективно1 нормативно-правово1 бази, яка повинна бути адаптована до законодавства 6С); оргашзацшних (запровадження Державного реестру Украши географiчниx зазначень, визначення вiдповiдальниx компетентних оргашв у цiй сферi; проведення оргашзацшно1 роботи серед виробникiв сшьськогосподарсько1 продукцп - надання im iнформацiйноï та методично!" пiдтримки); економiчниx (фiнансування з державного та мюцевих бюджетiв формування системи ГЗ, залучення техшчно'1 шдтримки 6С, iншиx джерел фiнансування, яю не заборо-ненi законодавством) та ш.
Таким чином, формування системи ГЗ сшьськогосподарсько1 продукцп надзвичайно актуальне в умовах евроштеграцп, адже географiчнi позначення можуть забезпечити потужний шструмент розвитку сiльськиx територiй, спри-яти виробництву яысно1 та безпечно1 сшьськогосподарсько1 продукцп", ство-ренню додаткових робочих мкць, розвитку сiльського туризму, збереженню бiорiзноманiття та збiльшенню експорту сшьськогосподарсько1 продукцп' з висо-кою доданою вартютю.
Список лiтератури
1. Угода про асощащю м1ж Украшою, з одте1 сторони, та бвропейським Союзом, бвро-пейським сп1втовариством з атомно'1 енергИ i 1хн1ми державами-членами, з шшо'1 сторони : м1ж-народний документ вщ 27.06.2014 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 17.07.2019).
2. Лкабонська угода про захист зазначень мкць походження вироб1в та ïx м1жнародно1 рее-страцй : м1жнародний документ в1д 31.10.1958 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ b11.
3. Угода про торговельш аспекти прав 1нтелектуально1 власностк м1жнароднпй документ в1д 15.04.1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018.
4. Council Regulation (EC) No 510/2006 of 20 March 2006 r. on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs. URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02006R0510-20080529.
5. David Thual, Fanny Lossy (2011) Q&A Manual European Legislation on Geographical Indications. URL: https://ec.europa.eu/agriculture/sites/agriculture/files/events/2011/gi-africa-2011/q-a-manual_en.pdf.
6. Commission Regulation (EC) No 1898/2006 of 14 December 2006 r. laying down detailed rules of implementation of Council Regulation (EC) No 510/2006 on the protection of geographical
indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs. URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02006R1898-20080710.
7. Про охорону прав на зазначення походження TOBapiB : Закон Украши ввд 16.06.1999 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14.
8. Крисанов Д. Географiчнi зазначення походження агропродовольчо1 продукцп: европей-ський досввд i вiтчизнянi перспективи. Економкт. 2014. № 10. С. 18-24.
9. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши «Про внесення змш до деяких зако-нодавчих аклв Украши щодо вдосконалення правово1 охорони географiчних зазначень» вiд 03.02.2017 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61052.
10. Про внесення змш до деяких законодавчих аклв Украши щодо вдосконалення правово1 охорони географiчних зазначень : проект Закону ввд 03.02.2017 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61052.
11. Офiцiйний сайт Мiнiстерства аграрно1 полiтики та продовольства Украши. URL: https:// minagro.gov.ua/ua/napryamki/rozvitok-silskih-teritorij/geografichni-zaznachennya/ukrayinski-geografichni-zaznachennya.
References
1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: mizhnarodnyi dokument vid 27.06.2014 r. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011.
2. Lisabonska uhoda pro zakhyst zaznachen mists pokhodzhennia vyrobiv ta yikh mizhnarodnoi reiestratsii: mizhnarodnyi dokument vid 31.10.1958 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_b11.
3. Uhoda pro torhovelni aspekty prav intelektualnoi vlasnosti: mizhnarodnyi dokument vid 15.04.1994 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018.
4. Council Regulation (EC) No 510/2006 of 20 March 2006 r. on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs. URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02006R0510-20080529.
5. David Thual, Fanny Lossy (2011) Q&A Manual European Legislation on Geographical Indications. URL: https://ec.europa.eu/agriculture/sites/agriculture/files/events/2011/gi-africa-2011/q-a-manual_en.pdf.
6. Commission Regulation (EC) No 1898/2006 of 14 December 2006 r. laying down detailed rules of implementation of Council Regulation (EC) No 510/2006 on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs. URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02006R1898-20080710.
7. Pro okhoronu prav na zaznachennia pokhodzhennia tovariv: Zakon Ukrainy vid 16.06.1999 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14.
8. Krysanov, D. (2014). Heohrafichni zaznachennia pokhodzhennia ahroprodovolchoi produktsii: yevropeiskyi dosvid i vitchyzniani perspektyvy [Geographical indicating of origin of agrofood products: european experience and national prospects]. Ekonomist - The Ekonomist, issue 10, 18-24 [in Ukrainian].
9. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vdoskonalennia pravovoi okhorony heohrafichnykh zaznachen» vid 03.02.2017 r. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61052.
10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vdoskonalennia pravovoi okhorony heohrafichnykh zaznachen proekt Zakonu vid 03.02.2017 r. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61052.
11. Ofitsiinyi sait Ministerstva ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy URL: https://minagro. gov.ua/ua/napryamki/rozvitok-silskih-teritorij/geografichni-zaznachennya/ukrayinski-geografichni-zaznachennya.
Kulchii I. M., PhD in Law, Teaching Assistant of Department of Land and Agricultural Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : innakulchii@gmail.com ; ORCID 0000-0002-2012-4794
Geographical indications of origin for agricultural products: legal realities and perspectives in the conditions of eurointegration
The article researches the international legislation and EU legislation in the field of protection of geographical indications of origin for agricultural products, analyzes the national legislation in this area, suggests ways and means of its improvement with the aim of implementation in the conditions of European integration. The author finds that one of the areas of adaptation of national legislation to EU legislation within the framework of quality policy is the protection of geographical indications of origin for agricultural products and foodstuffs. The concept of geographical indication, which according to EU legislation is considered in two categories: protected designation of origin, and protected geographical indication. Their common and distinctive features have been clarified. The article researches in detail the dual procedure for the registration of geographical indications of origin for agricultural products at the national and EU level in accordance with European legislation. The legislation of Ukraine in the field of legal protection of geographical indications is analyzed and the conclusion about its is non-conformity with European requirements in the part of the subject structure, state registration, specification, marking and legal protection. It is noted that the draft Law «On Amending Certain Legislative Acts of Ukraine on Improving the Legal Protection of Geographical Indications», which was adopted in the first reading, is currently being drafted. It is indicated on its positive aspects, in particular: the introduction of geographical indications of the State Register of Ukraine as well as requirements for product specification and labeling, which are important in the aspect of adaptation to EU requirements, however, also revealed a number of significant shortcomings. The author argues that the system of geographical indications for agricultural products is not formed, but its establishment is important for the development of rural areas, it is proposed the establishment of a number of legal, organizational and economic measures.
Keywords: geographical indication; system of geographical indications of origin for agricultural products; rural territories; adaptation of legislation; eurointegration.
Рекомендоване цитування: Кульчш I. М. Географiчне зазначення походження сшьсько-господарсько1 продукцп: правовi реалп та перспективи в умовах евроштеграцц. Проблеми законность 2019. Вип. 146. С. 103-112. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.173694.
Suggested Citation: Kulchii, I.M. (2019). Heohrafichne zaznachennia pokhodzhennia silskohospodarskoi produktsii: pravovi realii ta perspektyvy v umovakh yevrointehratsii [Geographical indications of origin for agricultural products: legal realities and perspectives in the conditions of eurointegration]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 146, 103-112. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.146.173694 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 17.07.2019 р.
