CC BY
30
2. Black Sea Transboundary Diagnostic Analysis. New York; United Nations Development Programme, 1997. - 142 pp.
3. Высоцкий А.Ф., Цемко В.П. Черноморско-Азовский регион: правовые вопросы использования пространств и ресурсов. - К.: Наук думка, 1991. - 252 с.
4. Зайцев Ю.П. Самое синее в мире. - Нью-Йорк: Изд-во ООН, 1998. - 142 с.
5. Перстнева Н. Морская Симфония или кто остановит приватизацию побережья?// Зеркало недели, № 39. - 2005.
6. Повестка дня на XXI век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. - Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. - 7о с.
7. Проблемы создания украинского судоходного пути р. Дунай - Черное море/ Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Н.Т. Примачев, Л.Л. Круглякова, А.Д. Крисилов, О.Е. Рубель. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - 42 с.
8. Програмш орieнтири стратегп соцiально-економiчного розвитку Украшського При-чорномор'я/ Б.В. Буркинський, В.П. Коровкш, С.К. Харiчков, В.М. Степанов// Экономические Инновации: Проблемы устойчивого социально-экономического развития Украинского Причерноморья. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1998, вып. 1. - С. 23-31.
9. Современное международное морское право и практика его применения Украиной/ А. А. Щипцов, Г. А. Анцелевич, А.Ф. Высоцкий и др. - К.: Наук думка, 1995. - 342 с.
10. Степанов В.Н. Черноморский регион: фактор устойчивого экономико-экологического развития// Экономические инновации: Проблемы устойчивого социально-экономического развития Украинского Причерноморья. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1998, вып. 1. - С. 5-23.
11. Степанов В.Н. Международный Черноморский Клуб: перспективы развития сотрудничества, политика, интересы Украины. - Евразийский курьер. - 1993, вып. 6. - С. 12-18.
12. Степанов В.Н., Кругляков Л.Л., Рубель О.Е. Идеология формирования стратегии устойчивого развития территории// Стратегия устойчивого развития территории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 7-12.
13. Трегобчук В.М. Концептуальш засади сталого та екологобезпечного розвитку еко-номки// http://www.sustainable-cities.net.ua
14. Формирование новой экономико-экологической политики освоения Черного моря (концептуальные поиски)/ В.Н. Степанов, Б.В. Буркинский, Л.Л. Круглякова и др. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 1996. - 60 с. _
УДК339.92:338.48 Доц. 1.А. Дубович, канд. географ. наук;
магктр Т.П. Василенко; магктр О.В. Вичка - НЛТУ Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ТРАНСКОРДОННОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА У ГАЛУЗ1 ТУРИЗМУ
Розглянуто актуальшсть украшсько-польського транскордонного ствроб^ниц-тва. Проаналiзовано основш проблеми та перспективи розвитку туризму на прикор-донних украшсько-польських територiях. Звернуто увагу на вщмшносп в туристич-ному рус мiж украшсько-польськими прикордонними територiями.
Ключов1 слова: туризм, еколопчний туризм, транскордонне ствроб^ницгво, тж-репональне ствроб^ництво, прикордонш територи, природш ресурси, сталий розвиток.
Doc. I.A. Dubovich; master's degree T.V. Vasylenco; master's degree O.V. Vychka -NUFWTof Ukraine
Features and prospects of development Ukrainian-Polish transboundary
collabouration in industry of tourism
The actuality of the Ukrainian-Polish transboundary cooperation has been considered. Main problems and tourism development perspectives on near-bordering Ukrainian-
Polish territories analyzed in the paper. The attention is given on differences in tourist movement between the Ukrainian and Polish near-bordering territory.
Keywords: tourism, ecological tourism, transboundary cooperation, interregional cooperation, near-bordering territory, natural resources, sustainable development
Дослщження прилеглих до кордону територш держав-сусщв завжди було i залишаеться у наш час актуальною проблемою сощально1", економiчноï та геополiтичноï сфер. Для Украши, яка стала незалежною державою (1991), вивчення прикордонних територш сумiжних держав та окремих ïx районiв набирае дедалi бiльшого значення, бо вона поступово штегруеться у евро-пейський прос^р.
Найбiльшим (за площею, економiчним та демографiчним потенщ-алом) заxiдним сусщом Украïни е Польща. Вивчення украшсько-польських зв,язкiв на прикордонних територiяx е актуальними, оскiльки такi зв'язки роз-виваються у процесi змiни функцш кордону з бар'ерних на штеграцшт.
Досвiд бiльшостi европейських держав показав, що у процесi штегра-ци у GC особливе мiсце займае транскордонне спiвробiтництво. За своею сут-тю спiвпрацю мiж суб'ектами (громадянами, установами, оргашзащями то-що), як дiють на прилеглих до кордону територiяx сумiжниx держав, назива-ють - транскордонним ствробтництвом. В Укршт основними суб'ектами, якi здiйснюють мiжрегiональне спiвробiтництво, е обласнi державнi адмшс-трацiï та Уряд Автономноï Республши Крим.
Враховуючи те, що Украша ратифiкувала 106-у Мадридську Конвен-щю i додатки до не1', районш держадмiнiстрацiï та органи мiсцевого самовря-дування також можуть вступати в мiжнароднi вiдносини iз вiдповiдними органами територiального управлiння зарубiжниx держав [4].
Прискорення соцiально-економiчного розвитку Украши грунтуеться на транскордонному сшвробггнищш. Але полiтична ситуацiя в регюнах та системна криза в державi загалом сповiльнюють процеси зближення та штеграци Украши з сумiжними державами, що призводить до значного скорочення тор-гiвлi, економiчного сшвробггництва, зв,язкiв у гуманiтарнiй сферi тощо.
Суспiльно-економiчнi змiни, якi вiдбуваються останшми роками у за-xiдниx сусщв Украши (Польща, Словаччина, Угорщина та ш.), спричинили розвиток нових галузей ринкового господарства. Одна з них - це туризм, який на державних рiвняx, у тому чи^ Украши, визнано особливо важли-вою галуззю. Тенденцiя швидкого розвитку, туризму, зокрема, помггна в Польщi. У 1990-2000 рр. в Польшд надходження у бюджет вiд туризму зросли з 0,8 до 6,1 млрд. дол. США [7]. Можна переконливо стверджувати, що туризм в Укршт, як i в Польщд, е галуззю, яка мае велик можливост i може бути основою регюнального розвитку.
Необхщно зазначити, що з 2002 р. реалiзуеться спшьний украшсько-польський дослiдницький проект "Туристичний потенцiал Заxiдноï Украши" за фшансово1" пiдтримки фундацiï польсько-американсько-украшсько1" шщь ативи про сшвпрацю. До розроблення цього проекту залучен три дослщниць-к установи (Варшавський iнститут туризму, Львiвський нацiональний ушвер-ситет iм. 1вана Франка та Кшвський унiверситет туризму, економжи й права), що сшвпрацювали з обласними та районними адмшютращями Львiвськоï, 1ва-
но-Франкiвськоï та Закарпатсько1' областей. Завданням проекту передбачено анашз ресурсiв i стану туристичних галузей дослiджуваниx областей для потреб розроблення нових туристичних об'еклв та розвитку туристично1' шфрас-труктури через залучення вiтчизняниx та шоземних iнвестицiй. Напрями i можливостi швестицш у туристичну галузь здiйснюються з використанням польського досвщу.
Головними завданнями украшсько-польського проекту "Туристичний потенцiал Захщно1" Украши" було: здiйснення аналiзiв, ощнок i рiшень щодо можливостей розвитку туристичного сектора в Захщнш Укршт, якi б могли бути шдставою для прийняття рiшень державними мюцевими адмГшстращ-ями у процесi модершзаци украшсько1" туристично1' сфери та пов'язано1' з нею iнфраструктури послуг; передача знань i польського досвщу украшським ту-ристичним органiзацiям тощо.
Украшсько-польське спiвробiтництво у галузi туризму на прикордонних територiяx передбачае: територiальне стимулювання розвитку туризму; аналiз оцшки туристичних ресурсiв та iнфраструктури; аналiз iнвестицiйниx пропозицiй на рiвнi певних адмiнiстративно-територiальниx одиниць тощо.
Прикордоннi област Украши (Львiвська та Волинська), як приляга-ють до Польщi, та прилеглi до Украши польськi воеводства (Любшське й Пе-редкарпатське) вирiзняються геополiтичним розташуванням, сприятливими природними умовами, ресурсним, економiчним, культурним, науковим по-тенцiалом тощо. Це дае широк можливостi для ефективного транскордонного сшвробггництва у галузi туризму мiж цими регiонами.
Про унiкальнi природш ресурси польсько-украшського прикордонно-го регюну свщчить iснування на цш територи чотирьох нацiональниx паркiв (ЯворГвський, Шацький - на украïнськiй територiï та Полюький i Розсто-чанський - на польськш територiï), а також понад 1000 об'еклв природно-за-повщного фонду.
Враховуючи юнуючу природно-ресурсну базу, пам'ятки штори, куль-тури та архГтектури, етнiчну самобутнiсть населення, мальовничi парковi ан-самблi та природш ландшафти, найбiльш прийнятними напрямами розвитку туризму на украшсько-польських прикордонних територiяx е таю: рекре-ацiйний, культурно-юторичний, етнiчний, сгльський, екологiчний та ш.
Розвиток цих видгв туризму може грунтуватися на таких концептуаль-них положеннях, що вгдповгдають вимогам сталого розвитку:
• м1тм1защя негативного впливу туриспв на природне середовище;
• гармоншне поеднання людини, природного середовища та рекреацшно1 ш-фраструктури;
• вгдвГдування рекреацшних природно-заповвдних територш та об'екпв;
• науково-тзнавальне освоення природного р1зноматття i людського потенщ-алу рекреащйних територш;
• гарантя довготривалого збереження природних та культурних ресурс1в рекреащйних територш тощо.
У наш час украшсько-польська транскордонна сшвпраця в галузГ туризму дае змогу розв'язати ряд проблем, зокрема стимулювання сощально-економГчного розвитку у вщсталих регюнах, особливо в прських; посилення
конкурентоспроможностi на украшсько-польському ринку туристично-рекре-ацшних послуг як найбiльш перспективний сектор для розмщення вшьно1* робочо1 сили, що сприятиме пiдвищенню зайнятостi населення та лжвщаци соцiальноï напруженостi у суспшьствц уникнення багатьох негативних нас-лiдкiв масового туризму, в основному, завдяки рацiональному використанню природних та культурно-юторичних туристичних ресурсiв; вдосконалення геопросторовоï органiзацiï прикордонноï iнфраструктури та переобладнання кордону за свгговими стандартами.
Пошук у кiнцi ХХ ст. бшьш оптимальних i дружнiх до навколишнього природного середовища пiдходiв призвiв до появи такого поняття, як еколопчний туризм. Впровадження еколопчного туризму на охоронних природно-заповщних територiях надасть можливiсть адаптацiï до моделей сталого розвитку, що повинш спрямовуватись, з одного боку - на збшьшення потоку ту-рис^в на охоронних природно-заповiдних територiях, а з шшого - на розбу-дову iнфраструктури для екологiчно орiентованих видiв туризму [6].
Для розвитку туризму на украшсько-польських прикордонних терито-рiях вирiшальне значення мають, з одного боку, природно-рекреацiйнi ресур-си та iсторико-культурна спадщина, а з шшого, - яюсть та доступшсть турис-тично1' iнфраструктури. Польсько-украшсью прикордоннi територiï характе-ризуюься вщносно високою комунiкацiйною насиченiстю. Тут проходять ав-томобiльнi дороги i залiзницi, що з'еднують краши Захiдноï Свропи з Укра-1'ною та шшими державами.
На украшсько-польських прикордонних територiях функщонуе 76 му-зе1'в (бшьше з боку польсько1' частини - 39); 17 театрiв i 108 кiнотеатрiв (на украïнськiй територiï - 11 i 47 вщповщно); 303 туристичш бюро (113 в укра-ïнськiй частинi); п'ять центрiв туристично1' iнформацiï (чотири в польськiй частит); чотири боташчш i один зоолопчний (Замосць) сади.
У 2000 р. в украшсько-польських прикордонних областях налiчувалось близько 33,1 тис. мюць для ночiвлi i проживання туристiв. З них у польськш частинi (Любшське та Передкарпатське воеводства) - 17,5 тис. мюць, а в укра-шськш (Львiвська та Волинська обласп) - 15,6 тис. мiсць. В основному, об'екти для розмiщення туриспв зосереджено в таких мiстах i районах, як Люб-лiн, Пулави, Замосць, Любартув в Польщi та Львiв, Шацьк, Луцьк в Укршт.
Якщо проаналiзувати статистичнi данi (на 2000 рж) щодо кiлькостi ту-ристiв, якi вiдвiдали украïнсько-польськi прикордонш територи, то можна вщзначити, що найбшьше туристiв вiдвiдало польськi прикордонш територи - близько 364 тис. оЫб, з них - 16,5 % шоземщв. Украшсью прикордонш територи вщвщало близько 287 тис. оЫб, з них - 10,5 % шоземщв [7].
Сьогодш юнують iстотнi вiдмiнностi в туристичному взаемовщвщу-ваннi мiж украшсько-польськими прикордонними територiями. З польських прикордонних регiонiв до украшських пршжджае бiльше туристiв, шж з ук-рашських до польських. На нашу думку, це пов'язано з такими чинниками, як рiзниця в економiчному розвитку Польщi та Украши - вищим рiвнем заробгг-но1' платнi в Польщi; вступ Польшд до GC - уведення вiзового режиму для громадян Украши, як перетинають украшсько-польський кордон [2] та ш.
У рамках украшсько-польського сшвробГтництва на прикордонних те-риторГях особлива увага зосереджена на питаннях розвитку сшьського та еко-лопчного туризму. До основних проблем розвитку в галузГ туризму у прикордонних областях Украши (ЛьвГвська та Волинська), як прилягають до Польщд, належать низький рГвень розвитку туристично1' шфраструктури та брак коштГв на шдприемницью тщативи.
В украшському прикордонному регюш важливими об'ектами для сшвпращ та швестування е готелГ i мотелГ, новГ реконструйоваш бази вщпо-чинку, туристичш комплекси прськолижно1" спещалГзаци, Гсторико-культурш споруди, як передбачаеться адаптувати для шчлГжно-рекреацшних потреб, а також значний спектр рекреацшно-розважальних закладГв.
Перспективними на польському i украшському туристичних ринках е таю рГзновиди туристичних продуклв: оздоровчий, прськолижний, вщпо-чинковий, сгльський i еколопчний туризм. Кожний Гз цих видГв туризму пе-редбачае розбудову вщповщно1' шфраструктури. Сшвробггаицтво на укра-шсько-польських прикордонних територГях здшснюеться також шляхом на-уково-шзнавальних, культурних та етнокультурних турГв.
Перспективи розвитку украшсько-польського транскордонного сшв-робгтництва у галузГ туризму можуть виявитись усшшними, особливо в районах з найвищим потенщалом для розвитку рекреацшного, еколопчного та краезнавчого туризму.
1нвентаризащя туристично1' шфраструктури украшського прикордон-ного регюну характеризуеться розвинутим оздоровчо-вщпочинковим комплексом, потужною прськолижну базою та рГзномаштним спектром форм туризму (культуролопчний, релтйний, еколопчний тощо). МаркетинговГ дос-лщження туристичного руху у регюш засвГдчили сталу тенденщю до зрос-тання в останш роки кшькосл оздоровлених, обслуговуваних внутршшх та шоземних туристГв та зростання обсяпв послуг.
Транскордонне сшвробггаицтво на украшсько-польських прикордонних територГях у галузГ туризму сприятиме шдвищенню Гмщжу цих прикордонних регюшв; поглибленню безпосереднього партнерства мГж туристични-ми шдприемствами та оргашзащями як прикордонних регюшв, так i краши в цглому; вивченню i впровадженню досвщу шших держав для регюнального регулювання та стимулювання галузц налагодженню контактГв з шоземними представництвами, громадськими оргашзащями тощо.
Лiтература
1. Бородюк Н. Туризм не мае кордошв// Урядовий кур'ер. - 2003. - 1 листопада. - С. 11.
2. Вповий режим Украши i Польщу коментар1, анашз, прогноз: Зб1рник анал1тичних матер1ашв. - Льв1в: Каменяр, 2004. - 78 с.
3. Гетьман В. Екотуризм - для збереження ландшафтного р1зномашття// Наука i сус-пшьство. - 2001, № 5/6. - С. 26-29.
4. Дубович I.A. Геополтичт та соц1ально-економгеограф1чт проблеми транскордонного ствробпнищва Украши// 1сторш украшсько!' географи. - Випуск 12. - Тернопшь, 2005. - С. 105-109.
5. Закон УкраУни "Про туризм"// Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1995, № 31.
6. Храбовченко В.В. Экологический туризм: Учебно-методическое пособие. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 208 с.
7. Euroregion Bug w liczbach. Urzad statystyczny w Lubline. - Lublin, 2000. - 83 p.
