CC BY
20
Ключевые слова: глобализация, финансовая глобализация, эволюционный подход, национальная финансовая система, свободная торговля, мировая финансовая система, финансовая политика.
Karpinsky BA., Dubyk V. Ya., Buryak O.P. Financial globalization in the context of changes in national financial systems: an evolutionary approach
We consider the economic globalization process and its place in the evolution of global transformations that characterized the effects of these processes on the development of national financial systems and analyzes their positive and negative effects. In this context, reveals the essence of financial globalization from the perspective of interdependence, interrelation and interaction of national economies, political, social and financial systems, cultures, and the environment.
Keywords: globalization, financial globalization, the evolutionary approach, the national financial system, free trade, the global financial system, financial policy.
УДК 339.[9+1] Ст. наук. ствроб. ФА. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. спЫроб. В.М. Черторижський - 1РД НАН Украти
ЕФЕКТИВНА ТОРГОВО-ЕКОНОМ1ЧНА ТРАНСКОРДОННА ВЗАЕМОД1Я М1Ж ПРИКОРДОННИМИ РЕГ1ОНАМИ УКРА1НИ ТА ПОЛЬЩ1
Розглянуто чинники оцшювання транскордонно! взаемоди; T0pr0B0-eK0H0Mi4H0i взаемоди мiж прикордонними регюнами Укра!ни та Польщг Зроблено акцент на npi-оритетшсть сощальних iндикаторiв, що дають змогу визначити ефектившсть регу-лятивних дш державних та сусшльних структур на розвиток транскордонних зв'язгав.
Ключовг слова: транскордонна взаемодiя, транскордонне сшвробгшицтво, торпв-ля, ефектившсть.
Постановка проблеми. Розвиток транскордонно! взаемоди - це законо-м1рний процес еволюци продуктивних сил на яюсно новий р1вень виробничих вщносин, який зосереджуе в соб1 шноваци, науку, осв1ту та шш1 перспективш умови, необхщш для розвитку особистосп, б1знесу держави та охоплюе сум1ж-ш територи.
Прикордонш репони займають особливе мюце у транскордонних вщно-синах кра!ни, оскшьки на них замикаеться значна частка торпвл1 з сусщшми кра!нами. Водночас багато ряд важливих питань, пов'язаних 1з висв1тленням можливостей польсько-укра!нсько! транскордонно! взаемоди, залишаються не-виршеними, що зумовлюе необхщшсть подальших дослщжень у цьому науко-вому напрям^
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання актив1заци транскордонного ствроб1тництва репошв вивчали заруб1жш та вгтчизняш науковщ вже декшька десятюв роюв. Зокрема проблеми транскордонно! взаемоди та транскордонного ствроб1тництва розглянуто в працях заруб1жних автор1в: М. Руссо, Дж. Вшей, Р. Морган, Г. Мюрдаля та ш. Серед вггчизняних вчених, яю дослщжують цю проблематику, варто зазначити М. Долшнього, Н. М1кулу, I. Студеншкова, В. Будкша та ш. З польських вчених можна виокремити М. Балтовсю, П. Мщкевич та ш. [1-5].
Виклад основного матерiалу. Потужним торговельним партнером Ук-ра!ни серед кра!н Центрально! та Схщно! Свропи виступае Польща. За резуль-
татами 2012 р. вона займае четверте мюце серед краш-партнерiв з експорту та п'яте - з iмпорту. Протягом останшх трьох рокiв обiг товарiв та послуг мiж Ук-ра!ною та Республiкою Польща практично повшстю вiдновився (пiсля значно-го, майже у 2 рази, скорочення у 2009 р., яке було спричинене свгговою фшан-сово-економiчною кризою ^ за укра!нськими даними, у 2012 р. становив 6,5 млрд дол. США. Обсяги взаемно! торгiвлi послугами у 2012 р. зросли на 17 % i становили 317 млн дол. [6].
Особлива роль выводиться прикордоннш торгiвлi - торгiвлi в межах певно! територп, позначено! в договорах сумiжних кра!н; торгiвлi мiж жителями, якi проживають на прикордоннiй територп. Стабiльний попит на польсью товари, на прикордонних з Польщею територiях, Грунтуеться на звичках спожи-вача, довiрi до виробника, сформованш думцi про те, що польський товар про-понуе кращi якостi, як правило, кращий дизайн представлений у ширшому асортименть
Прикордонна торгiвля безпосередньо вiдiграе ютотну роль у пiдтримцi життездатностi тдприемств, якi розташованi поблизу кордону, та створенш конкурентного середовища. Близькiсть вщстаней активiзуе прикордонну торпв-лю у !! класичнш формi абсолютних та вщносних переваг, що базуються на рiз-ницi цiн виробництва. Результатившсть пов'язана з розширенням ринку збуту для одше! кра!ни й отриманням дешевших товарiв i послуг.
Однак кожна iз сторiн транскордонно! взаемодп переслiдуе сво! цiлi, ви-ходячи з нацiональних i регiональних штерешв. При цьому кожна кра!на воло-дiе чутливими зонами (сферами) тдвищено! уваги. Адже, укра!нська сторона проявляе особливу увагу до польських енергозбер^аючих технологiй, нових технологiй у галузi медицини, сферi IT-технологiй, будiвельних технологш та iн. Своею чергою Польща, як держава з високим науково-техшчним потенщ-алом, цiкавиться спiвпрацею в галузях ядерно! енергетики, авiацiйноl промис-ловостi тощо.
Влада польського прикордоння вмшо користуеться укра!нською торго-вельною активнiстю та всiляко сприяе цьому. Рекламний вiддiл розробив своерiдний торговий пупвник для укра!нського туриста з описом мюць, куди найкраще !хати за покупками. Прайси (щомiсячнi видання) розповсюджувати-муть безпосередньо на кордош. Бiльшiсть супермаркетiв розташованi одразу бь ля кордону, у межах 2-5 км, аби покупець з Укра!ни, на якого вони зорiентова-ш, мав змогу швидко за!хати за товаром. Цими покупцями на 80 %> е власники карт малого прикордонного руху. Супермаркет "Иеёгопка" - основна мета ук-раlнцiв у Перемишль Це те мiсце, де за зароблеш грошi вiд продажу цигарок або горшчаних напо!в можна купити найдешевшi в Польщi продукти харчуван-ня i, не витрачаючи великих кошпв за про!зд, привезти додому [7]. Громадяни Укра!ни в середньому витрачають близько $190 в польських магазинах, тодi як роаяни й бiлоруси - приблизно $100 i $220. Украlнцi найчастiше купують в Польщi будiвельнi матерiали (40 % витрат), запчастини до автомобЫв (14 %>) i домашню техшку (9 %). Майже 40 % вшх грошей, витрачених на покупки в польських магазинах, залишили в кра!ш украlнцi, якi мають дозволи на перетин кордону в рамках малого прикордонного руху [8].
Польськi громадяни також регулярно здiйснюють покупки на прикор-доннiй територп, в укра!нських магазинах та гуртiвнях. Можна констатувати, що асортимент 1х покупок також досить рiзноманiтний: вони ящиками закупо-вують кримськi вина, пиво, консерви, цукерки, особливо фiрми "Свiточ", та ш-шi солодощi, печиво, томатну пасту.
В окремих випадках торгово-економiчна взаeмодiя стримуеться недос-татнiм знанням можливостей партнерiв, вiдсутнiстю надiйного мехашзму взаеморозрахункiв i врегулювання економiчних суперечок, високими транспор-тними тарифами й податками. За умови виршення цих проблем регюнальне спiвробiтництво е потужним шструментом, здатним розвивати мiждержавний дiалог з багатьох напрямiв.
Щоб вдосконалити та поглибити прикордоннi вiдносини, необхвдна оцiнка ефективностi регулюючих впливiв у цш сферi, починаючи з виршення ключових проблем штеграцп, створення спшьного економiчного простору i за-кшчуючи оцiнкою конкретних результатiв виконання домовленостей про ств-робiтництво мiж регюнами.
Однак реально працюючо1 науково обгрунтовано! методики з визначен-ня економiчноl ефективностi прикордонних зв'язкiв поки ще не розроблено. Разом з тим така методика необхщна, оскшьки без не! неможливо обгрунтувати перспективш напрями спiвробiтництва в прикордонних регюнах, оцiнити вщда-чу вiд швестицш в об'екти iнфраструктури, !х вплив на зростання товарообм^ i рух шших потокiв - фiнансiв, робочо! сили, шформацп.
Саме ефективне використання ресурив прикордонних регiонiв виступае основною економiчною умовою прикордонного спiвробiтництва. Такий бага-топлановий пiдхiд значно ускладнюе аналiз ефективностi прикордонного еко-номiчного спiвробiтництва. Вiн припускае у вивченш ефективностi прикордонного економiчного ствробиництва послiдовний облiк багатоаспектного характеру територiальноl оргашзацп виробництва, ll зв'язюв з усiею системою нащ-онально! економiки. Аналiз ефективностi прикордонного ствробггництва пов'язаний насамперед з виокремлення !! самостшних аспектiв - економiчноl та сощально! ефективностi як елементiв единого цшого, але рiзних за змютом, роллю i значущiстю:
• екон^чна ефективнiсть вiдображае сукупну економiю витрат природних ре-сурсiв, працi i засобiв виробництва регiонами при виробнищв i реалiзацil оди-ницi продукцп для прикордонного обмшу;
• сощальна ефективнiсть показуе результативнiсть цього процесу безвщносно до величини виробничих витрат i тому може бути вимiряна лише натуральними показниками. Загальний сощальний ефект виступае як вiдображення задоволен-ня вае! сукупностi потреб населення транскордонного регiону [9].
Для того, щоб розробити методику оцшювання економiчно! ефективнос-тi прикордонних зв'язюв, необхвдно враховувати обставини, якi мають ютотне значення з позицп тдприемств-виробниюв i споживачiв продукцп, що ввозиться в репон i вивозиться з регюну. Економiчний ефект i ефективнiсть виникають за рахунок економп ресурсiв i зниження витрат на власне виробництво яких-не-будь товарiв, що закуповуються за межами регюну, що дае змогу перенаправи-
ти i використовувати щ вивiльненi ресурси для виробництва шших товарiв з бшьшою вигодою для регiону.
Отже, в загальному вигляд^ ефективнiсть прикордонно! торгiвлi визна-чаеться тим, що потреби регюну (окремого тдприемства, фiрми) в тш чи iншiй продукцп задовольняються не шляхом власного виробництва, а за рахунок виробництва в кшькосп бiльшiй, нiж внутрiшнi потреби, шших товарiв, на вируч-ку вiд продажу яких закуповуються iншi необхiднi товари. Якщо витрати на власне виробництво товарiв, намiчених до ввезення з шших регюшв, виявля-ються бiльшими, нiж витрати на виробництво товарiв, намiчених до вивезення з регюну, то такий товарний обмш е економiчно вигiдним, тобто формуеться по-зитивний ефект вщ мiжрегiональноl торгiвлi.
Асортимент польських товарiв на прилавках, об'ем !х ввезення у прикор-доннi регiони показують, що бiльшiсть населення вважають за краще купувати продукти харчування, вироблеш в прикордонних регiонах сумiжних кра!н. По-силаючись на свiтовий досвщ, можна пiдкреслити те, що точна кшьюсна оцiнка економiчноl ефективностi механiзмiв та стимулiв прикордонного ствробиниц-тва далеко не завжди можлива, прюритет потрiбно надавати якiсними критерь ями, що визначають зростання рiвня якост життя населення прикордонних регюшв [10].
Результат економiчноl дiяльностi у прикордонному регiонi нерозривно й оргашчно мiстить у собi результат управлшських впливiв, не даючи змоги кшь-кiсно визначити його частку. Загалом ефективнiсть управлiння (регулювання) економiчним процесом можна виразити вщношенням результату управлшня до витрат на управлiння. Кшьюсно визначити цi значення складно. 1снуе декiлька пiдходiв, що мiстять спрощене вирiшення питань:
• здiйснюються спроби замшити результати управлiння кiлькiсними показника-ми економiчного розвитку або еконсмчно! дiяльностi (обсяги виробництва, на-цюнального доходу, продуктивнiсть працi тощо);
• витрати на управлшня ототожнюються з витратами на утримання управлгнсько-го апарату, що дае змогу визначити витрати на "виробництво" одного управ-лшського акту, закону, постанови, ршення тощо.
Такi пiдходи не дають змогу лише науково видшити частку управлшсь-кого ефекту в загальному ефекп дiяльностi керованого об'екта. Все це повною мiрою вiдноситься i до ефективностi регулюючих впливiв мiжрегiональних ад-мiнiстративних i громадських структур мiжрегiональних економiчних зв'язкiв.
Можна бшьш рацiональним способом було б шукати шляхи визначення ефективностi регулювання прикордонних економiчних зв'язкiв в iншiй площи-нi - шляхом встановлення яюсних, визначуваних за допомогою соцiологiчних дослщжень, показникiв i критерilв. Соцiологiчнi дослщження в середовищi гос-подарювання суб'екпв, що здiйснюють транскордонну взаемодiю, дадуть науково достовiрнi оцiнки результативносп роботи адмiнiстративних структур регулювання зв'язюв.
Серед основних причин, що стримують розвиток транскордонно! взаемодil та прикордонних зв'язюв, можна виокремити: слабюсть законодавчо! бази транскордонного (прикордонного) сшвробггництва; недостатня шформо-
ванiсть населення та шдприемщв у сферi прикордонного сшвробггаицтва; вщ-сутня постiйно дточа система соцiологiчного монiторингу. До усунення цих причин повинш активно тдключитися громадськi структури. Саме вони повин-нi допомагати, сприяти пiдприeмцям розвивати прикордонне сшвробиництво; заохочувати пiдприeмцiв у просуванш свое! продукцп в iншi регюни; виробля-ти зацiкавленiсть бiзнес-середовища регiонiв у налагодженнi прикордонних зв'язюв.
За умови цiлеспрямованого iнформацiйного забезпечення прикордонного сшвробиництва можна серйозно вплинути на громадську думку, значно ско-ротити кiлькiсть жителiв, яю не цiкавляться цими питаннями, тдвищити роль громадських структур у розвитку транскордонно! взаемоди. Соцiологiчнi досль дження, а саме: опитування та анкетування, дадуть змогу оцiнити дiяльнiсть та рiвень впливу транскордонних управлiнських мiжрегiональних структур за рiв-нями результативносп (висока, середня, задовiльна, низька), стутнь !х орiенто-ваностi на прюритетш проблеми транскордонно! взаемодп, доступнiсть для суб'екпв господарювання та iн.
Соцюлопчну оцiнку роботи координуючих структур доцшьно розгляда-ти в комплексi з кшьюсними показниками, що тiею чи шшою мiрою характери-зують штенсивнють прикордонних зв'язкiв конкретного прикордонного реп-ону. Для регюнально! влади та асощацш економiчноl взаемодп такими показниками можуть бути коефiцiенти ввезення, вивезення, товарообмшу, частка мiж-регюнального товарообiгу у ВРП. Можна видшили як базовi такi обставини розвитку прикордонних регюшв:
• прикордонш регюни володтать достатньою кшьюстю фшансових ресурсш, на основ1 яких можна забезпечити ефективну структурну перебудову, спрямовану на розвиток сучасних динам1чних галузей, що забезпечують висою темпи зрос-тання прикордонних регюнш, формування високоефективного виробництва господарського комплексу, здатного за масштабами, структурним [ техшко-еко-ном1чними характеристиками забезпечувати розширення прикордонного спш-робгшицтва та слугувати своерщною контактною зоною у стосунках 1з сум1ж-ними крашами;
• у перспектив1 активне транскордонне ствробгшицтво на баз1 використання природних ресурав прикордоння. Сировинний тип розвитку економши прикордонних регюнш у м1жрегюнальних економ1чних зв'язках буде представлятися найбшьш ефективним, оскшьки здебшьшого тшьки продукц1я сировинних галузей прикордонних регюшв конкурентоспроможна як на внутршньому, так [ на зовншньому ринку, може становити штерес з точки зору експорту. Такий напрям розвитку мае базуватися на сучасних технолог1ях видобутку [ перероб-лення сировинних ресурав.
Розвиток транскордонно! економiчноl взаемодп в цих умовах обумовле-ний дiею двох суперечливих тенденцш:
• тенденци вщноснш 1золяци економши прикордонних регюнш та !х подальшого замикання;
• тенденци формування вщкрито! модел1 розвитку прикордонних регюшв, що включае [ економ1чне ствробгшицтво з шшими кра!нами.
Вирiшення ще! суперечностi потребуе, з одного боку, певно! державно! тдтримки регюшв з наданням !м ширших можливостей для пошуку джерел
розвитку, з шшого боку, розвитку за рахунок насамперед сформованих у регь ош peсуpсiв вiдтвоpeння. Такий комплексний тдхвд зможе не тiльки забезпечи-ти процес розширеного вiдтвоpeння у матepiальнiй сфepi прикордонних регь онiв, але i створити комплекс умов життезабезпечення населення прикордонно-го peгiону.
Висновки. Дати комплексну оцiнку eфeктивностi прикордонних еконо-мiчних зв'язкiв дуже складно. Реально ощнити цю eфeктивнiсть можна лише за окремими компонентами системи прикордонних зв'язюв. Прюритет пiд час ви-явлення eфeктивностi зв'язкiв необхщно надавати соцiальним iндикатоpам, що вщображають задоволення потреб людей.
Л1тература
1. Myrdal G. Economic Theory and Underdeveloped Regions / G. Myrdal // Scottish Journal of Political Economy. - 1970. - Vol. 17. - Pp. 126-129.
2. Беленький П.Ю. Формування та розвиток системи м1жрегюнального та транскордонного сшвробггаицтва в Укра1ш / П.Ю. Беленький, Н.А. Мжула // Регюнальна економжа. - 2001. - № 3. - С. 61-74.
3. Будюн В.С. Прикордонне ствроб™ицтво в систeмi адаптацп eкономiки Укра!ни до европейського господарського простору / В.С. Будкш // Проблеми сшвробггництва прикордонних територш Украши i Польщг Бюл. - Варшава-Кшв, 1993. - № 3. - С. 169-179.
4. Студеншков I. Транскордонне сшвробггаицтво як крок до визначення концепцп реп-онально! полггаки / I. Студеншков // На шляху до Свропи. Украшський досвщ евpоpeгiонiв / за ред. С. Максименка. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - С. 94-95.
5. Mickiewicz P. Wspölpraca transgraniczna / P. Mickiewicz, Z. Trojanowska // Osi^gni^cia transgranicznej wspolpracy polsko-niemieckiej w spoleczno-gospodarczej aktywizacji obszarow przygranicznych. - AR Szczecin, 2003. - S. 121-130.
6. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unian.ua/news/558567-ukrajina-i-polscha-za-rik-natorguvali-na-bilsh-nij-6-milyardiv.html.
7. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.dw.de.
8. [Electronic resource]. - Mode of access http://ipress.ua/news/ukraintsi_vse_chastishe_ izdyat_do_polshchi_na_shoping_13523.html.
9. Buruv M.P. Regulating system of economic cooperation among regions: Monograph / M.P. Buruv. - М. : Published in "Just", 2008. - Pp. 221-230.
10. Granberg A.G. Regional economy foundations / A.G. Granberg. - М. : Publishing house GU VShE, 2004. - Pp. 56-58.
Важинский ФА., Черторижский В.М. Эффективное торгово-экономическое трансграничное взаимодействие между пограничными регионами Украины и Польши
Рассмотрены факторы оценки трансграничного взаимодействия; торгово-экономическое взаимодействие между пограничными регионами Украины и Польши; сделан акцент на приоритетность социальных индикаторов, позволяющих определить эффективность регулирующих действий государственных и общественных структур на развитие трансграничных связей.
Ключевые слова: трансграничное взаимодействие, трансграничное сотрудничество, торговля, эффективность.
Vazhynsky F.A., Chertoryzhsky V.M. Effective trade and economic cross-border cooperation between border regions of Ukraine and Poland
The article examines the factors assessment of cross-border cooperation, trade and economic cooperation between border regions of Ukraine and Poland, focused on the priority of social indicators to determine the effectiveness of the regulatory actions of state and social structures to develop cross-border relations.
Keywords: cross-border cooperation, cross-border cooperation, trade, efficiency.
