CC BY
13
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-250-252 УДК 579.61:616-078
Кочура Ю. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ТА АНТИБ1ОТИКОРЕЗИСТЕНТН1СТЬ КОКОВОТ М1КРОФЛОРИ, ВИД1ЛЕНОТ З ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В ЛЮДИНИ Днiпровський нацюнальний унiверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днiпро)
yulija1988@i.ua
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження виконан1 в межах на-уково-дослщноТ теми: «Перспективы для використан-ня людиною б1олог1чн1 властивост1 м1кроорган1зм1в - компонент1в природних I штучних бюценоз1в» (№ державноТ реестрацп 0l18V003277), що виконуеться на кафедр1 мтробюлогп, в1русологи та бютехноло-г1Т Дн1провського нацюнального ун1верситету 1мен1 Олеся Гончара.
Вступ. 1нфекцп дихальних шлях1в залишаються одшею з важливих проблем сучасноТ медицини, що пов'язано з високим р1внем захворюваност1 як д1тей, так I дорослих, частими ускладненнями I значними економ1чними збитками [1]. До них вщносять: фа-ринг1ти, тонзил1ти, гайморит, ришти, синуси ти та шш1 захворювання. Ц1 захворювання носять сезонний характер, найчаспше вони виникають восени, взимку та навесн1 [2].
За даними автор1в, склад м1крофлори верхн1х дихальних шлях1в е динам1чним I зм1нюеться залежно в1д в1ку, гормонального та загального стану люди-ни. На склад м1кробного пейзажу верхн1х дихальних шлях1в також впливають найр1зноман1тн1ш1 фактори: чистота повпря, наявн1сть пилу, х1м1чн1 I бактер1альн1 забруднення [3].
При досл1дженн1 бюлопчних властивостей коковоТ м1крофлори дихальних шлях1в людини виявлено, що стаф|лококи являються найчаст1шими представника-ми [4]. Стафшокок мае дуже лаб1льний метабол1зм, завдяки якому може посилити захворювання в1д гостроТ до хрошчноТ форми [5]. А зменшення Тх вщносноТ частки обумовлене розширенням спектру збуднишв за рахунок 1нших факультативних резидент1в верхн1х дихальних шлях1в (ентерокок1в).
Це пов'язано з тим, що окр1м природноТ ст1йкост1 до певних клаав препарат1в м1кроорган1зми мають надбану стшшсть. Так1 м1кроорган1зми при л1куванн1 препаратами отримують селективну перевагу I зам1-щають собою чутливу м1крофлору [6].
Отримаш дан1 св1дчать про необхщшсть вивчення б1олог1чних властивостей умовно-патогенноТ коковоТ м1крофлори, яка набула резистентност1 до бшьшосп антиб1отик1в. Так, як проблема адекватноТ д1агности-ки, рац1онального л1кування I обфунтованоТ профшак-тики захворювань дихальних шлях1в е актуальною для р1зних спец1ал1ст1в медичного проф1лю.
Метою роботи було: видшити та щентифтувати кокову м1крофлору у пац1ент1в з шфекц1ями дихальних шлях1в, визначити етюлопчну роль коковоТ м1крофло-ри при р1зних 1нфекц1ях дихальних шлях1в, визначити чутлив1сть до антиб1отик1в вид1лених умовно-патоген-них кок1в.
Об'ект i методи дослщження. Об'ектом досл1-дження було виявлення умовно-патогенноТ коковоТ мтрофлори, яка е причиною гншно-запальних захворювань ресшраторного тракту людини. Досл1дження проводили на базi бактерюлопчноТ лабораторп Дн1-
пропетровськоТ центрально! районноТ лiкарнi м. Днi-про.
Для мiкробiологiчного аналiзу нами було отрима-но мiкробiологiчний матерiал вiд 115 осiб i3 рiзними захворюваннями дихальних шляхiв. Видовий склад коковоТ мтрофлори, видтеноТ вiд пащенпв i3 захворюваннями дихальних шляхiв був представлений 65 штамами стафшокошв: 62 - S. aureus i 3 - S. epidermidis i 22 штамами стрептококiв - S. pyogenes та 28 штамами E. faecalis.
1дентифтацп видовоТ належносп бактерiй p. Staphylococcus, р. Streptococcus та p. Enterococcus здш-снювали за стандартними критерiями: морфолопчш, тинктс^альш, культуральш, бiохiмiчнi властивостi та рiвень факторiв патогенностi згiдно з Наказом №535 [7].
Для встановлення чутливосп до антибiотикiв ви-користовували диск-дифузшний метод. Дослiдження проводили вiдповiдно до наказу МЫстерства Охо-рони здоров'я УкраТни, наказ № 167 вщ 05.04.2007 р. «Про затвердження методичних вказiвок щодо визна-чення чутливосп мiкроорганiзмiв до антибам^аль-них препаралв» [8].
Результати дослщження та Тх обговорення. Б1о-логiчний матерiал вщ 115 осiб iз рiзними захворюваннями дихальних шляхiв було дослщжено для встановлення якiсного i кшьшсного складу коковоТ мiкрофлори. Проведена мiжвидова диференцiацiя стафiлококiв. За ТТ результатами у 62 - вiдмiчали наяв-нiсть золотистого тгменту, 46 - були здатними до руй-нування еритроципв при ростi на кров'яному агар^ 62 культури утворювали плазмокоагулазу та були здатш до ферментаци манiту в аеробних умовах i були вщне-сенi до S. aureus. А iншi 3 коагулазонегативних штамiв до - S. epidermidis.
Вiд осiб iз запальними захворюваннями слизовоТ оболонки носа i носових пазух нами було видшено 36 представникiв коковоТ мiкрофлори. Найбшьш часто серед збудникiв бам^альноТ природи видшялись бактери роду Staphylococcus (рис. 1).
Як видно з рисунку 1, у 77,8 % (28) виавався S. aureus. Частота виявлення E. faecalis становила 13,9 % (5), у 8,3 % (3) був виявлений S. pyogenes. Нашi дан1 ствпадають з дослщженнями шших авторiв [9].
При дослiдженнi мтробюлопчного матерiалу вiд пацieнтiв з хрошчним тонзилiтом та фарингiтом вста-новлено, що iз 79 видiлених культур головним етюло-гiчним агентом був S. aureus - 43,0 % (34). E. faecalis зустрiчався у 29,1 % (23), а S. pyogenes - 24,1 % (19). Частота виявлення S. epidermidis була 3,8 % (3) (рис. 2). Отримаш нами дан були подiбнi до результат шших дослщнишв - В. М. Голубнича та сшвавтори (2014), ви-явили, що S. aureus (43,8 %) був головним етюлопчним агентом при захворюваннях дихальних шляхiв [10].
В ходi дослщження ус хворi були згруповaнi за втом (рис. 3). Запальними захворюваннями дихальних шляхiв нaйчaстiше хворшть пaцieнти у вiцi 1-15
рошв. Це пов'язано з ослабленим iMyHiTeTOM та гормональною перебудовою.
Пацieнти вiкoм вiд 15 до 45 рошв, мали пoмipну частоту захворювань, що свiдчить про сформований iмунiтет. У пацieнтiв вiкoм 60 рошв i старше, вiдмiча-лося збтьшення захворювань дихальних шляхiв. Це пов'язано з втовим зниженням iмунiтету.
На наступному етапi було проведено дослщження з чутливoстi до ряду антибютишв. При дoслiдженнi чутливoстi видтених штамiв S. aureus, встановлено, що найбтьш ефективними препаратами виявилися ципрофлоксацин (83,8 %), цефуроксим, офлоксацин, гентамщин (82,2 %) та амiкoцин (80,6 %) (рис. 4).
Вiдмiченo, що високостшкими видiленi штами золотистого стафтококу були i до таких антибютишв, як цефазoлiн - 79,0 %, цефтpiаксoн - 74,1 %, гатиф-локсацин - 75,8 %, томбрамщин, лiнкoмiцин - 74,1 %, азитромщин - 75,8 % та клшдамщин - 77,5 %. Ре-зистентнiсть до ампiцилiну показали - 75,8 % штамiв. Отpиманi даш узгоджуються з iншими авторами. А саме, за даними О. В. Войтовича встановлено, що S. aureus найбтьш чутливий до гентамщину (100,0 %), ципрофлоксацину (75,0 %), а резистентний до пенщи-лiну (100,0 %) [11].
При дoслiдженнi антибютикочутливосл стрепто-кoкiв, встановлено, що S. pyogenes мають високу чут-лив^ь до азитpoмiцину, цефуроксиму, цефазолшу, азтреонаму, томбрамицину, цефтpiаксoну та лшкомщину (82,2 %, 72,7 %, 68,3 %, 63,6 % та по 54,5 % вщповщно) (рис. 5).
На наступному етап нами було дослщжено чут-ливiсть до антибютимв E. faecalis. Цi бактери мали високу чутлив^ь до азитpoмiцину, гатифлоксацину, амiкoцину, гентамiцину i цефуроксиму та ципрофлоксацину (100 %, 96,5 %, 78,6 %, по 75,1 % та 74,4 % вщповщно). Менш чутливими видiленi штами були до цефтpiаксoну - 64,3 %, азтреонаму - 60,8 %, цефазолшу - 57,1 % та лшкомщину - 50,0 %. Та малочутли-вими до тoмбpамiцину (35,7 %), офлоксацину (14,3 %), та ампщилшу (7,1 %). Нашi даш ствпадають з до-слiдженнями шших автopiв. За даними О. К. Стукан встановлено, що видтеш штами були чутливими до амтоцину (62,0 %), менш чутливим до клшдамщину та лшкомщину по 49 % [12].
Таким чином, в результат проведено! роботи встановлено, що найбтьш ефективними антибютичними препаратами вщносно патогенних штамiв стрептоко-кiв та стафтокомв е антибioтики цефалоспориново! групи - цефазолш, цефтpiаксoн, цефуроксим. Тому !х можна рекомендувати для проведення рацюналь-но! та ефективно! антибютикотерапп при лiкуваннi iнфекцiйних захворювань дихальних шляхiв, викли-каних бактеpiями коково! групи.
Висновки. Визначено, що етюлопчна роль при за-хворюваннях дихальних шляхiв належить S. aureus -77,8 % (захворювання слизово! оболонки носа) та у 43,0 % випадшв (хрошчний тoнзилiт, фаpингiт).
Найбтьш ефективними антибютиками проти коково! мтрофлори е цефазoлiн, цефтpiаксoн, цефуроксим. Тому !х можна рекомендувати у клЫчнш пpактицi для лтування iнфекцiйних захворювань дихальних шляхiв, викликаних бактеpiями коково! групи.
Перспективи подальших дослiджень. Отpиманi експеpиментальнi даш вказують на неoбхiднiсть по-дальшого вивчення poзпoвсюдженoстi антибютико-pезистентнoстi стафтокошв, що входять до складу умовно-патогенно! мiкpoфлopи дихальних шляхiв. I спонукае до розробки шляхiв подолання ще! резис-тентнoстi.
Рис. 1. Частота виявлення мтрофлори вщ хворих на рингги i синусити.
Рис. 2. Склад представнишв умовно-патогенноУ коковоУ мшрофлори, видшеноУ вщ хворих на тонзилгги та фаринпти.
Рис. 3. Частота виявлення коковоУ мнкрофлори видтених з дихальних шлях1в пац|ент1в р1зного в1ку.
Рис. 4. Чутливкть видтених штам^в стафтокомв до антибиотиков.
Рис. 5. Чутливкть видтених штам^в (ß-гемолггичних стрептокошв) та ентерокошв до антибиотиков.
Лггература
1. KatilovAV, Dmitriyev DV, Abdulladir Yakh'ya. Osnovy vedeniya ORVI u detey. Dityachiy likar. 2010;5:5-9. [in Russian].
2. Duda AK, Boyko AK. Ostryy tonzillofaringit v klinicheskoy praktike semeynogo vracha. Semeynaya meditsina. 2012;3:69-75. [in Russian].
3. Avdeyeva LV, Voytsekhovs'kyy VH, Prykhod'ko OV. Antybiotykorezystentnist' problemnykh vydiv mikroorhanizmiv. Aktual'ni problemy medytsyny i byolohiyi. 2007;2:48-68. [in Ukrainian].
4. Gel F. Vid antibiotikogrami do receptu. Kyiv: Logos; 2007. 87-9. [in Ukrainian].
5. Larissa M, Eili YK, Richard E. Rothman, Ramanan Laxminarayanc. Trends in Antibiotic Resistance in Coagulase-Negative Staphylococci in the United States, 1999 to 2012. Microbiol Resour Announc. 2014;58(3):1404-9.
6. Kousalya K, Thirumurugu S, Arumainayagam DC, Manavalan R. Antimicrobial resistance of bacterial agents of the upper respiratory tract in south indian population. J Adv Pharm Technol Res. 2010 Apr-Jun;1(2):207-15.
7. Ob unifikatsii mikrobiologicheskikh (bakteriologicheskikh) metodov issledovaniya, primenyayemykh v kliniko-diagnosticheskikh laboratoriyakh lechebno-profilakticheskikh uchrezhdeniy. Prikaz Minzdrava SSSR № 535 ot 22.04.1985.10. [in Russian].
8. Nakaz MOZ Ukrayiny № 167 vid 05.04.2007 «Pro zatverdzhennya metodychnykh vkazivok shchodo vyznachennya chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterial'nykh preparativ». Kyiv: MOZ Ukrayiny; 2007. 63 s. [in Ukrainian].
9. Beljaeva EV, Kichinkova VV, Nikiforova VA. Issledovanie sposobnosti k obrazovaniju bioplenki predstavitelej mikrobocenoza slizistoj nosoglotki prakticheski zdorovyh ljudej. Medecinskij al'manah. 2014;4(34):49-51. [in Russian].
10. Holubnycha VM, Chemych MD, Shapoval LS. Kliniko-mikrobiolohichni osoblyvosti perebihu HRVI u doroslykkh. Infektsiyni khvoroby. 2014;2:23-6. [in Ukrainian].
11. Voytovych OV. Analiz rezystentnosti do antybiotykiv stafilokokiv slyzovoyi obolonky nosa zdorovykh lyudey. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2013;3(2):132-4. [in Ukrainian].
12. Stukan OK. Chutlyvist' klinichnykh shtamiv bakteriy do antybiotykiv. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2015;1(4):206-9. [in Ukrainian].
ОСОБЛИВОСТ1 ТА АНТИБЮТИКОРЕЗИСТЕНТН1СГЬ КОКОВО1 М1КРОФЛОРИ, ВИД1ЛЕНО1 З ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В ЛЮДИНИ
Кочура Ю. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Видтено, iдентифiковaно Ta проведено aнaлiз naToreHHO Ta умовно-naToreHHoi коковоТ мтрофлори, якэ е причиною rнiйно-зaпaльних зaхворювaнь респiрaторноrо TpaKTy людини у 115 оаб рiзноrо BiKy вiд 1 до 75 рошв. Етюлопчним arентом при зaпaльних зaхворювaннях дихaльних шляхiв е S. aureus. Одержaнi в ходi роботи резулы^-ти покaзyють рiзнy втову схильнiсть пaцiентiв до зaхворювaнь виклиганих предстaвникaми коковоТ мтрофлори. Ви-явленa високa чyтливiсть дослiджyвaних штaмiв до ряду aнтибiотикiв, a сaме цефaзолiн, цефтрiaксон, цефуроксим. А резистентнiсть до aмпiцилiнy. Отримaнi експериментaльнi дaнi в^зують нa необхiднiсть подaльшоrо вивчення розповсюдженост aнтибiотикорезистентностi о^локотв, що входять до склaдy yмовно-пaтоrенноТ мiкрофлори дихaльних шляхiв. I спонyкaе до розробки шляхiв подолaння щеТ резистентностi.
Ключовi слова: yмовно-пaтоrеннa мiкрофлорa, дихaльнi шляхи, aнтибiотикорезистентнiсть.
ОСОБЕННОСТИ И АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ КОККОВОЙ МИКРОФЛОРЫ, ВЫДЕЛЕННОЙ ИЗ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ЧЕЛОВЕКА
Кочура Ю. А., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Выделены, идентифицировaны и проведен aнaлиз пaтоrенно и yсловно-пaтоrенной кокковой микрофлоры, которaя является причиной rнойно-воспaлительных зaболевaний респирaторноrо трaктa человек у 115 лиц рaзноrо возрaстa от 1 до 75 лет. Этиолотческим arентом при воспaлительных зaболевaниях дыхaтельных путей является S. aureus. Полученные в ходе рaботы резyльтaты покaзывaют рaзнyю возрaстнyю склонность пaциентов к зaболевaниям вызвaнных предстaвителями кокковой микрофлоры. oбнaрyженa вы-сокaя чувствительность исследуемых штaммов к ряду aнтибиотиков, a именно цефaзолин, цефтриaксон, цефуроксим. А резистентность к aмпициллинy. Полученные экспериментaльные дaнные yкaзывaют нa необходимость дaльнейшеrо изучения рaспрострaненности aнтибиотикорезистентности стaфилококков, входящих в соа^в yсловно-пaтоrенной микрофлоры дыхaтельных путей. И побyждaет к рaзрaботке путей преодоления этой резистентности.
Ключевые слова: yсловно-пaтоrеннaя микрофлорa, дыхaтельные пути, aнтибиотикорезистентность.
FEATURES AND ANTIBIOTICOREZISTENCE OF COPPER MICROFLOORS, DISTRIBUTED FROM HUMAN RESIDENTIAL WAYS
Kochura Yu. A., Holodok L. P., Skliar T. V.
Abstract. Respiratory tract infections remain one of the important problems of modern medicine, which is associated with a high level of morbidity in both children and adults, with frequent complications and significant economic losses. These include: pharyngitis, tonsillitis, sinusitis, rhinitis, sinusitis and other diseases. The analysis of pathogenic and conditionally pathogenic coccal microflora, which is the cause of infectious diseases of the human respiratory tract in 115 people of different ages from 1 to 75 years, has been identified, identified and analyzed. From individuals with inflammatory diseases of the mucous membrane of the nose and the nasal sinuses, we identified 36 representatives of the coccal microflora. According to the results of the study, it was found that S. aureus was detected in 77.8% of cases. The frequency of detection of E. faecalis was 13.9%, while S. pyogenes was 8.3%. In the study of microbiological material in patients with chronic tonsillitis and pharyngitis, it was found that 79 of the isolated cultures were S. aureus (43.0%), E. faecalis was found in 29.1%, and S. pyogenes - 24, 1%. The frequency of detection of S. epidermidis was only 3.8%. It has been established that S. aureus is the main etiologic agent for inflammatory diseases of the respiratory tract. During the study, all patients were grouped by age. Inflammatory diseases of the respiratory tract most often suffer from patients aged 1-15 years and 60 years of age and older High sensitivity of the investigated strains to a number of antibiotics, namely cefazolin, cepriaxone, cefuroxime, was revealed. And resistance to ampicillin. The obtained experimental studies indicate the need for further study of the prevalence of antibiotic resistance of staphylococci, which are part of the conditionally pathogenic microflora of the respiratory tract. And it prompts development of ways to overcome this resistance.
Key words: conditionally pathogenic microflora, respiratory tract, antibiotic resistance.
Рецензент - проф. Блаш С. М. Стаття надшшла 05.10.2018 року
