Научная статья на тему 'Антибіотикочутливість штамів S. aureus, вилучених IB рівних біотопів дітей з гнійно-запальними захворюваннями, що супроводжувались дисбактеріозом кишечника'

Антибіотикочутливість штамів S. aureus, вилучених IB рівних біотопів дітей з гнійно-запальними захворюваннями, що супроводжувались дисбактеріозом кишечника Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
54
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
стафілокок / гнійно-запальні захворювання / дисбактеріоз / антибіотикочутливість / Staphylococcus aureus / pyoinflammatory diseases / dysbacteriosis / antibiotic sensitivity

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Воронкіна I. A.

Золотистий стафілокок (S. aureus) хоча часто і є представником нормальної мікрофлори людини та при цьому, володіючи рядом факторів патогенності, він спроможний викликати досить широкий діапазон захворювань. Мета даного дослідження: провести порівняльний аналіз антибіотикочутливості S. aureus, виділеного з різних біотопів. Об’єктом дослідження були клінічні ізоляти S. aureus, виділеного від 202 дітей віком до 14 років з гнійно-запальними захворюваннями, що супроводжувались синдромом дисбактеріозу кишечника в стадії субкомпенсації. Виявлено, що при стафілококових гнійно-запальних захворюваннях у дітей з супутнім синдромом дисбактеріозу кишечника спостерігається колонізація товстого кишечника даним мікроорганізмом майже у половини хворих. Порівняльний аналіз антибіотикочутливості S. aureus показав: даний мікроорганізм, виділений із різних біотопів, може мати і різну чутливість до антибіотиків. Отримані результати чутливості S. aureus, що колонізує різні біологічні ніші, до антибактеріальних препаратів, дозволяють обґрунтувати емпіричну протимікробну терапію у даної категорії хворих дітей.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ANTIBIOTIC SENSITIVITY OF S. AUREUS STRAINS, ISOLATED FROM DIFFERENT BIOTOPES TAKEN FROM CHILDREN WITH PYOINFLAMMATORY DISEASES ACCOMPANIED BY INTESTINAL DYSBACTERIOSIS

While Staphylococcus aureus (S. aureus) often represents the normal microflora of man, having a number of pathogenic factors, it is able to cause a wide range of diseases. The purpose of this study is to carry out a comparative analysis of antibiotic sensitivity of S. aureus, isolated from different biotopes. The object of the study were clinical strains of S. aureus, isolated from 202 children aged no more than 14 years with pyoinflammatory diseases accompanied by syndrome of intestinal dysbacteriosis in the stage of subcompensation. The studies showed that in children with staphylococcal pyoinflammatory diseases associated with intestinal dysbacteriosis syndrome, S. aureus intestinal colonization was observed in an almost half of patients. Comparative analysis of antibiotic sensitivity of S. aureus strains showed that this bacterium, isolated from different biotopes, could have different susceptibility to antibiotics. Obtained results allow to justify empirical antimicrobial therapy for above mentioned category of patients.

Текст научной работы на тему «Антибіотикочутливість штамів S. aureus, вилучених IB рівних біотопів дітей з гнійно-запальними захворюваннями, що супроводжувались дисбактеріозом кишечника»

Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини

Summary

ESTIMATION OF CLINICAL EFFICIENCY OF DRUG ESPA-LIPON IN COMPLEX THERAPY FOR

PATIENTS WITH DIABETIC POLYNEUROPATHY

Vasylyeva N.V., Yaremchuk O.B., Bilous 1.1., Krychun 1.1., Prasol Yu.G.

Key words: espa-lipon, diabetic polyneuropathy.

Comparative analysis of the neurological status and the indices of oxidative and antioxidative blood systems in 23 patients with diabetic polyneuropathy before and after treatment included espa-lipon, showed the positive effect on neurological symptoms and biochemical indices.

УДК 616-093/-098 Воронкта I. A.

АНТИБЮТИК0ЧУТЛИВ1СТЬ ШТАМ1В S. AUREUS, ВИЛУЧЕНИХ IB Р13НИХ Б10Т0П1В Д1ТЕЙ В ГШЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ, ЩО СУПРОВОДЖУВАПИСЬ ДИСБАКТЕРЮЗОМ КИШЕЧНИКА

ДУ «1нститут 1\/пкробюлоги та ¡мунологи ¡м. 1.1. Мечникова АМН Украши», м. Харюв

Золотистий стафшокок (S. aureus) хоча часто i е представником нормальног мтрофлори лю-дини та при цьому, волод{ючи рядом факторгв патогенностг, ein спроможний викликати до-сить широкий dianaeoH захворюванъ. Мета даного do^idoiceHHa: провести пор{внялъний анал{з антиб{отикочутливост{ S. aureus, видшеного з ргзних бготопгв. Об'ектом досл{дження були vuii-uiuui iзоляти S. aureus, видшеного eid 202 dimeü вшом до 14 ponie з гншно-запалъними захворю-ваннями, що супроводжувались синдромом дисбактерюзу кишечника в cmadii субкомпенсацй. Виявлено, що при стафшококових гншно-запалъних захворюваннях у dimeü з супуттм синдромом дисбактерюзу кишечника спостеркаетъся колотзащя товстого кишечника даним мшро-оргатзмом майже у половини хворих. Поргвнялъний анаягз антибготикочутливостг S. aureus показав: даний мтрооргатзм, видшений i3 р{зних öiomonie, може мати i р{зну чутливютъ до aHmuöiomuKie. Отримат результати чутливост{ S. aureus, що колотзуе ргзт бюлог{чт тш{, до антибактер{алъних npenapamie, дозволяютъ обГрунтувати емтричну протимтробну тера-тю у даног категорй хворих dimeü.

Ключов1 слова: стафшокок, гншно-запальы захворювання, дисбактерюз, антибютикочутливють.

Золотистий стафшокок (S. aureus) досить час- вщдшены мюько'Г лкарш №23 м. Харкова та

то е представником нормально'!' м1крофлори лю-дини. Найбшьш часто вш колошзуе носоглотку, LUKipy, кишечник [1-3]. За р1зними даними вщ 20 до 50% населения е постшними ноаями даного м1кроорган1зму [4, 5]. При цьому S. aureus, володшчи рядом фактор1в патогенносп, таких як гемол1зини, лейкоцидши, дермонекротоксин, коагулаза, лецитшаза, ентеротоксини та ¡н. [2, 6], спроможний викликати досить широкий д1апазон захворювань, починаючи вщ легких цшрних захворювань (пюдерми, фурункульозу), до смертельно небезпечних захворювань (пневмошя, меншпт, остеом1елп", ендокардит, септицем1я). BiH i насьогоды е одним з найбшьш частих збудниюв внутршньолкарняних ¡нфекцш [7-10].

Мета даного дослщження: провести пор1вняльний анал1з антибютикочутливосп S. aureus, видшеного з р1зних 6ioToniB.

Матср1али i методи

Об'ектом дослщження були KniHiHHi ¡золяти S. aureus, видшеного вщ 202 дп"ей BiKOM до 14 роюв з гншно-запальними захворюваннями, що супроводжувались синдромом дисбактерюзу кишечника в стади субкомпенсацй'. Bei xeopi пе-ребували на стацюнарному лкуванш в дитячому

Обласнш дитячш ¡нфекцшнш KniHiHHiCi niKapHi.

1дентифкацш MiKpoopraHi3MiB, видшених при первинному nociBi на тверд! живильы середо-вища проводили за культурально-морфолопчними та бюх1м1чними властивостями на класичних диференц1ально-д1агностичних се-редовищах за стандартними методиками [11, 12]. Дослщження на дисбактерюз проводили за загальноприйнятою методикою [13].

Антибютикочутливють вивчали диско-дифузшним методом на середовищ1 Мюллера-Х1нтона з використанням стандартних комерцшних дишв (HiMedia, 1нд1я) з амкацином, гентамщином, норфлоксацином, левофлоксаци-ном, ципрофлоксацином, азпромщином, цефтр1аксоном, цефоперазоном, ¡мтенемом, доксщикпшом, ампщилшом та левомщетином [14]. Bn6ip даних антибактер1альних препарате був зумовлений Тх використанням в практичнш медицин!.

Результати дослпджснь та iix обговорення

Як показали проведен! нами дослщження, eTi-олопчним фактором гншно-запальних захворювань pi3HOi локал1заци у дп"ей можуть бути pi3-HOMaHiTHi м1кроорган1зми, в тому числ1 i S. aureus (табл.1).

* Робота е фрагментом НДР «Hoei гпдходи до д1агностики та методш лкування захворювань кишкового тракту рЬного г'ене-зу з синдромом дисбактерюзу у д1тей» (державний реестрацмний номер 0108U001292).

liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна академ1я»

Таблиця 1

Питома вага uimaMie S. aureus, видтених eid хворих dimeü при pi3Hux захворюваннях з синдромом дисбактерюзу кишечника

BioTon S. aureus iHUji види MiKpoopraHi3MiB*

абс. число, п % абс. число, п %

ВДШ, (п=76) 46 46,5 30 39,5

Рани, CBiini, пустули (п=66) 16 24,2 50 75,8

ССС, (п=60) 10 16,7 50 83,3

Кишечник, (п=202) 82 40,6 120 59,4

Прим1тка: * - Klebsiella, Enterobacter, Proteus, Pseudomonas,

Streptococcus, Neisseria

Так, при захворюваннях верхых дихальних шлях1в (ВДШ) S. aureus видтено у 46,5% хворих, при раньовому процеа - 24,2%, при ¡нфекцм у сечостатевш систем! (ССС) - 16,7%. При дослщжены випорожнень bcîx хворих з синдромом дисбактерюзу золотистий стафтокок видтився у 40,6% хворих.

Отже, при стафтококових гншно-запальних захворюваннях спостер1гаеться колошзац1я тов-стого кишечника даним м1крооргашзмом майже у половини хворих. Отримаш нами даы корелю-ють з результатами дослщжень ¡нших науковц1в [15]. Мехашзм розповсюдження золотистого стафтококу може бути р1зноманп"ним. Звичайно BiH пов'язаний з перенесениям збудника з дтянки колошзаци на травмовану поверхню, суттеву роль вщ1грають контакти з ноаями. До кишковика S. aureus може потрапляти з ВДШ, з |'жею, тощо.

Досить часто зустр1чаеться явище транслокаци життездатних бактерш з шлунково-кишкового тракту. На сучасному еташ юнуе два пояснения даному явищу. Зпдно першого -транслокац1я, це природний захисний мехаызм, внаслщок якого бактери е джерелом для пщтримання р1вня нормальних антитт [16]. Згщно другого - бактер1альна транслокац1я виникае при р1зкому зниженш ¡муытету внаслщок стресу, травми, лкування антибактершними препаратами чи ¡нших чинниш i може бути причиною значно'Г ктькосп запальних процеав, в тому числ1 i внтр1шньол1карняних [17, 18]. Умовно-патогенна м1крофлора ¡з товстого кишечника може потрапляти у тонкий, ротову порожнину, носоглотку, уретру, статев1 органи i викликати гншно-септичш процеси у верхшх дихальних шляхах, сечостатевш систем! та в ¡нших органах i тканинах [19, 20].

М1крофлора, змшюючи свое м1сце мешкання, зм1нюе i cboï властивост1, в тому числ1 чутлив1сть до антиб1отик1в та бактер1офапв. Даш про антибютикочутливють репонально-циркулюючо'| м1крофлори, вилучено'| ¡з р1зних 6ioToniB, мало вивчеш, що вказуе на актуальн1сть дослщжень у цьому напрямку.

Для виявлення особливостей

антибютикочутливосп бактерш в залежносп вщ 6ioTony ми провели пор1вняльне вивчення на приклад1 S. aureus, який був вилучений з yeix 6ioToniB, що вивчались в даному дослщженнк Отриман1 результати чутливост1 до антибютиш наведен! в таблиц 2.

Таблиця2

Питома вага uimaMie S. aureus чутливих до антибактер/альних npenapamie (в залежностi eid бютопу вилучення),

(М±т%)

Назва бютопу

Препарати ВДШ, Рани, ССС,

п=76 п=66 п=60

1 2 3 5

Амкацин (50,0±5,8) (68,2±5,8) (20,0±5,2)

Гентамщин (81,6±4,5) (60,6±6,1) (30,0±6,0)

Норфлоксацин (56,6±5,7) (68,2±5,8) (20,0±5,2)

Левофлоксацин (61,2±5,6) (87,9±4,0) (20,0±5,2)

Ципрофлоксацин (85,5±4,1) (90,9±3,6) (20,0±5,2)

Азпромщин (52,6±5,8) (39,4±6,1) (10,0±3,9)

Цефтр1аксон (76,3±4,9) (60,6±6,1) (10,0±3,9)

Цефоперазон (43,4±5,7) (90,9±3,6) (20,0±5,2)

Ыпенем (83,5±3,5) (60,6±6,1) (60,0±6,4)

ДокЫциклш (35,5±5,5) (21,2+5,1) (10,0±3,9)

Амп1цил1н (46,1±5,8) (39,4±6,1) (10,0±3,9)

Левом1цетин (50,0±5,8) (39,4±6,1) (10,0±3,9)

При визначенш антибютикочутливосп S. aureus виявлено достов1рно вищу ктькють чутливих до ¡мтенему штам1в, видтених з ВДШ -(83,5±3,5)%, н1ж з ССС та ран (р<0,01). Чутлив1сть до ¡мтенему стафтокош, видтених з ран та ССС, була близько 60 %. До фторхшолошв чутливють S. aureus коливалась в досить великих межах: вщ (20,0±5,2) % (стафтококи, видтен1 з ССС) до (90,9±3,6) % (стаф1лококи, видтен1 з ран). Досить велика ктькють чутливих бактерш до цефалоспориыв спостер1галась серед S. aureus, видтеного з ран. Так, наприклад, до цефоперазону ктькють таких м1кроорган1зм1в сягнула (90,9±3,6) %.

Вщсоток чутливих штам1в до ам1кацину серед бактерш, видтених з ран, склав (68,2±5,8), з ВДШ - (50,0±5,8). Гентамщин був достов1рно ефективн1шим стосовно S. aureus, видтеного з ВДШ - (81,6±4,5) % (р<0,01). Досить низьку чутлив1сть виявили видтеы штами з ран, ВДШ та ССС до доксициклшу, амп1цил1ну. Так, питома вага чутливих до амшцилшу штам1в золотистого стафтокока, видтеного з ВДШ та ран, склала (46,1 ±5,8) % та (39,4±6,1) % вщповщно, до доксицикл1ну - (35,5±5,5) % та (21,2±5,1) % вщповщно. Найменша ктькють штам1в чутливих до BCix груп антиб1отик1в, KpiM ¡м1пенему, спостер1галась серед S. aureus, видтеного з ССС.

Визначення спектру антибютикочутливосп штам1в S. aureus, видтеного з кишечника, показало, що р1вень чутливосп до основних груп антибактер1альних препарате досить високий (табл. 3).

Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины

Таблиця3

Питома вага чутливих до антибактер/альних npenapamie uimaMie S. aureus, вилучених з кишечника хворих dimeû з гнШно-запальними за-хворюваннями та супутн'ш синдромом дисбак-

терюзу кишечника

Препарати Питома вага штам1в, (М±т%)

Амкацин (86,2±3,3)

Гентамщин (69,8±3,2)

Норфлоксацин (88,6±2,2)

Левофлоксацин (88,6±2,2)

Ципрофлоксацин (88,6±2,2)

Азпромщин (88,6±2,2)

Цефтр1аксон (69,8±3,2)

Цефоперазон (69,8±3,2)

Ыпенем (92,7±2,5)

ДокЫцикпш (69,8±3,2)

Амшцилш (59,6±4,7)

Левомщетин (66,1±4,6)

Високу чутливють S. aureus, видтеного з кишечника, до антибактер1альних засоб1в ми пояс-нюемо тим, що в тих чи ¡нших бюлопчних HiLuax складаються певн1 умови, в яких знаходиться бактер1я, i вони здатш впливати на м бюлопчш властивосп, в тому числ1 i на чутливють до ан-тибютимв. Наявнють дисбюзного середовища (зменшена ктькють нормофлори, тобто антаго-нютичних бактерш, змша бюлопчного складу xi-муса, тощо) сприяють, певною м1рою, втрат1 штамами S. aureus «захисно'Г зброЬ у вигляд1 антибютикорезистентностк

Висновки

1. Отримаы дат свщчать, що у 40,6% хворих дп"ей з гншно-запальними захворюваннями ста-фтококового г'енезу та супутшм синдромом дисбактерюзу кишечника спостер1гаеться коло-шзац1я товстого кишечника даним м1крооргашз-мом, що слщ брати до уваги для призначення адекватного лкування.

2. Результати антибютикочутливосп S. aureus, що колошзуе pi3Hi бюлопчы Himi, дозво-ляють обфунтувати емтричну протим1кробну терагпю у дано!' категори хворих дп"ей, якщо ла-бораторне визначення чутливосп збудника до протим1кробних засоб1в з Tieï чи ¡hlljoï причини не проводиться.

3. Антибютиками вибору при гншно-запальному процеа стафтококового г'енезу мо-жуть бути:

- при захворюваннях ВДШ - карбопенеми, цефалоспорини, фторхшолони;

- при раньовому процеа - фторхшолони, цефалоспорини, карбопенеми;

- при захворюваннях ССС - карбопенеми, амшоглкозиди;

- при захворюваннях LUKT - карбопенеми, фторхшолони, макролщи, амшоглкозиди, цефалоспорини;

4. Найбтьш оптимальним залишаеться

всеб1чне обстеження хворого, вилучення та ¡дентиф1кац1я збудника з р1зних бютошв та подальше визначенням його чутливосп до антибактер1альних препарат1в.

Л1тсратура

1. Покровский В.И. Инфекционные болезни и эпидемиология / Покровский В.И. - М. : ГЭОТАР - МЕД, 2004. - 401 с.

2. Козлов В.К. Сепсис: иммунопатогенез тяжелого сепсиса / В.К. Козлов // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектоло-гия. - 2009. -№ 1, 2(20) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // immuno.health-ua.com.

3. Hardy K.J. Methicillin resistant Staphylococcus aureus in the critically ill / K.J. Hardy, P.M. Hawkey, F. Gao // British Journal of Anaesthesia. - 2004. - V.92, №1. -P.121-130.

4. Замазш T.M. Персистенц1я staphylococcus aureus серед учшв медичного коледжу / T.M. Замазш, О.М. Маланова, М.В. Кучма [та ¡н.] // Annals of Mechnikov Institute . - 2010 . - N1 [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: www . imiamn . org . ua / journa I . htm.

5. Kluytmans J. Nasal carnage of Staphylococcus aureus: epidemiology, underlying mechanisms, and associated risks / J. Kluytmans, A. Belkum, H.Verbrugh // Clin. Microbiol. - 1997. -Rev. 10 (3). - P.505-520.

6. Андрейчин M.A. Бактериальные диареи / Андрейчин M.A., Ива-хивО.Л,- К.:Здоров'я, 1998.-412с.

7. Ogston A. Classics in Infectious Diseases: «On Abscesses» / A. Ogston // Rev. Infect Dis . - 1984. - V.6. - № 1. - P.122-128.

8. Marcinak J.F. Epidemiology and treatment of community-associated methicillin-resistant Staphylococcus aureus in children / J.F. Marcinak A.L. Frank // Expert review of anti-infective therapy. -2006. - V.4. - №1. -P.91-100.

9. Привольнее B.B. Структура возбудителей и их антибиотикоре-зистентность при инфекциях нижних конечностей у больных сахарным диабетом / В.В. Привольнее, Г.К. Решедько, B.A. Савкин [и др.] // Клин, микробиол. и антимикроб, химио-тер.-2009. - Т.11, № 1. - С. 86 - 89.

10. Дехнич А.В. Эпидемиология резистентности штаммов S. aureus, выделенных от пациентов в ОРИТ российских стационаров: результаты многоцентрового исследования / А.В. Дехнич, А.А. Никулин, Е.Л. Рябкова [и др.] // Клин, микробиол. и антимикроб. химиотер.-2008. - Т.10, № 4. - С. 333 - 344.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11. Определитель бактерий Берджи / ред. Дж.Хоулт, H. Криг, П. Сниг, 9-е изд. В 2-х т. - М.: Мир. -1997. - Т. 1.-432 с.

12. Приказ № 535 МЗ СРСР от 22.04.1985 „Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечеб-но-профилактических учреждений.

13. Микробиологическая диагностика дисбактериозов: Методические рекомендации / B.A. Знаменский, B.H. Дехтярь, C.H. Кузьминский и др. - К.-1986.-27 с.

14. Наказ МОЗ Укра'ши № 167 Про затвердження методичних вка-3iBOK «Визначення чутливост1 MiKpoopraHi3MiB до антибактер1а-льних препарате» : - [Чинний вщ 2007-04-05].

15. Фассахов Р.С. Антибиотикорезистентность Staphylococcus aureus, колонизирующего кожу и кишечник у больных атопиче-ским дерматитом / Р.С. Фассахов, Л.Т. Баязитова, Ю.А.Тюрин [и др.] // Российский аллергологический журнал. - 2007. - №4. -С. 48-52.

16. Никитенко В.И. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции / В.И. Никитенко, В.В. Захаров, А.В. Бородин [и др.] // Хирургия . - 2001. - №2. - С. 63-66.

17. Паеев Б.И. Бактериальная транслокация и нарушения мотор-но-эвакуаторной функции тонкой кишки в послеоперационном периоде у больных с острой кишечной непроходимостью / Б.И. Паеев, A.H. Довженко // Укра'шський журнал xipyprii. - 2009. -№4.-С. 113-116.

18. Никитенко В.И. Некоторые новые данные о механизме действия спорообразующих пробиотиков / В.И. Никитенко, А.В. Бородин, М.В. Никитенко // Актуальные вопросы военной и практической медицины : научно-практической конференции врачей Приволжского военного округа : Сборник трудов. - Оренбург, 2000 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: -http:esculapus.hl.ru.

19. Чучалин А.Г. Состояние микробной экологии и патоморфоло-гические особенности слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта у больных с аллергическими заболеваниями органов дыхания и кожи / А.Г. Чучалин, H.M. Грачева, H.A. Кал-ганова // Российский гастроэнтерологический журнал. - 1996. -№1.-С. 3-11.

20. Харченко H.B. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта / H.B. Харченко, В.В. Черненко, Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Журнал практичного лкаря. - 2003. - №4. - С. 20-27.

BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»

Реферат

АНТИБИОТИКОЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ ШТАММОВ S. AUREUS, ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ БИОТОПОВ У ДЕТЕЙ С ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ И СОПУТСТВУЮЩИМ СИНДРОМОМ ДИСБАКТЕРИОЗА КИШЕЧНИКА Воронкина И. А.

Ключевые слова: стафилококк, гнойно-воспалительные заболевания, дисбактериоз, антибиотикочувствительность.

Золотистый стафилококк (S. aureus) часто является представителем нормальной микрофлоры человека, но при этом, обладая рядом факторов патогенности, он способен вызвать достаточно широкий диапазон заболеваний. Цель данного исследования: провести сравнительный анализ антибиоти-кочувствительности S. aureus, выделенного из различных биотопов. Объект исследования - клинические изоляты S. aureus, выделенного от 202 детей в возрасте до 14 лет с гнойно-воспалительными заболеваниями и сопутствующим синдромом дисбактериоза кишечника в стадии субкомпенсации. При стафилококковых гнойно-воспалительных заболеваниях у детей с сопутствующим синдромом дисбактериоза кишечника наблюдается колонизация кишечника данным микроорганизмом почти у половины больных. Сравнительный анализ антибиотикочувствительности S. aureus показал: данный микроорганизм, выделенный из различных биотопов, может иметь и различную чувствительность к антибиотикам. Полученные данные позволяют обосновать эмпирическую противомикробную терапию у данной категории больных детей.

Summary

ANTIBIOTIC SENSITIVITY OF S. AUREUS STRAINS, ISOLATED FROM DIFFERENT BIOTOPES TAKEN FROM CHILDREN WITH PYOINFLAMMATORY DISEASES ACCOMPANIED BY INTESTINAL DYSBACTERIOSIS Voronkina I. A.

Key words: Staphylococcus aureus, pyoinflammatory diseases, dysbacteriosis, antibiotic sensitivity.

While Staphylococcus aureus (S. aureus) often represents the normal microflora of man, having a number of pathogenic factors, it is able to cause a wide range of diseases. The purpose of this study is to carry out a comparative analysis of antibiotic sensitivity of S. aureus, isolated from different biotopes. The object of the study were clinical strains of S. aureus, isolated from 202 children aged no more than 14 years with pyoinflammatory diseases accompanied by syndrome of intestinal dysbacteriosis in the stage of subcompensa-tion. The studies showed that in children with staphylococcal pyoinflammatory diseases associated with intestinal dysbacteriosis syndrome, S. aureus intestinal colonization was observed in an almost half of patients. Comparative analysis of antibiotic sensitivity of S. aureus strains showed that this bacterium, isolated from different biotopes, could have different susceptibility to antibiotics. Obtained results allow to justify empirical antimicrobial therapy for above mentioned category of patients.

УДК [616.2-005.4:616.379-008.64]:615 Винник Н.И.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ И БЕЗОПАСНОСТЬ ПИОГЛИТАЗОНА В ПРОЛОНГИРОВАННОЙ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА НА ФОНЕ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава

В данном исследовании показана клиническая эффективность пиоглитазона в комплексной терапии в течение года у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с метаболическим синдромом (МС). Виявлено, что добавление к стандартной терапии пиоглитазона привело к снижению функционального класса стенокардии напряжения, степени сердечной недостаточности и уменьшению субъективной боли в сердце, уменьшалось число и длительность ангинозных приступов, снижалась доза нитроглицерина для купирования приступов, сердечнососудистые риски не связаны с приемом пиоглитазона у пациентов с ИБС на фоне МС. Включение пиоглитазона в пролонгированное комплексное лечение предупреждало развитие артериальной гипертензии, смертельных исходов и инфарктов миокарда. Таким образом, пролонгированное включение пиоглитазона в комплексную терапию пациентов с ИБ на фоне МС не приводит к возрастанию сердечно-сосудистых рисков и улучшает клиническое течение заболеваний.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, метаболический синдром, пиоглитазон, инсулинорезистентность, стенокардия напряжения.

'Данная работа является фрагментом НИР НИИ ГИОРПФ ВДНЗУ «УМСА» «Разработка методов профилактики и лечения болезней, которые происходят из метаболического синдрома, препаратами, которые стимулируют рецепторы ППАР-у, путем усовершенствования критериев диагностики», № государственной регистрации КПК ВК 2301050.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.