CC BY
47
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полгтехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 340.12
Юлiя Корнелюк
Нацюнальний унiверситет «Львiвська полтохшка», 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти, асистент кафедри теорп, юторп та фшософп права https://orcid.org/0000-0001-7569-1684 уи.когпе11ик@1 .иа Тетяна Кратко
Нацюнальний ушверситет «Львiвська полтохшка», 1нститут права, психологи та шновацшно! осв^и,
студентка kratkotanya0205@gmai1.com
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКО1 ПРАВОВО1 СИСТЕМИ
http://doi.org/10.23939/1aw2020.28.069 © Корнелюк Ю., Кратко Т., 2020
У статт проводиться аналiз англо-американськоТ правовот системи. Розглядаеться теоретична i практична значущiсть наукового аналiзу правових систем, зокрема англо-американськот. Дослiджуеться роль правових систем, Тхня класифжащя, основы! риси сучаснот англо-американськот правовот ам'т, визначаються основн1 Тт проблеми. Класифiкацiя правових систем на нащональш й наднац1ональн1 мае за мету розкрити природу цього утворення, не замкненого в межах одшет" держави. На правовш карл су-часного св^у необхiдно розрiзняти правов1 системи нацiональнi (до складу яких можуть входити субнацiональнi) й наднащональш (мгжнародш й релiгiйнi), що кнують, конку-рують мiж собою й дотримуються мiжнародного правопорядку. Причини рiзнома-нiтностi правових систем полягають перш за все в тому, що на тхш форму та змкт впли-вають безпосередньо iсторичнi традицп, умови виникнення i становлення конкретно"! держави i права, а також специфика тхньот еволюцп. Правов1 системи можуть виникати пщ дiею одних кторичних чинникiв, а вже трансформуватися пщ впливом 1нших, що вплинули на хщ тх розвитку й функщонування. Також аналiзуеться та порiвнюеться англо-американська правова сiм'я з шшими правовими сiм'ями, визначаються тт переваги та недолжи. Дослiдницький штерес учених-правникiв до проблеми групування нащональних правових систем у ам'т вщповщно до тхшх спiльних характеристик був одним iз вагомих фактор1в виникнення порiвняльного правознавства (на макрорiвнi) як такого. Еволющя правничот компаративiстики впродовж ХХ-го сторiччя, збагачення порiвняльноправовоl доктрини даними практики, виникнення нових правових систем, тхня активна багатоаспектна взаемодiя, взаемне зближення та вщдалення, здшснення активних ушфжацшних заходiв тощо завжди корелювали зi способом постановки проблеми класифжацп правових систем та рiвнем науковот обrрунтованостi пiдходiв до тт розв'язання. У цьому контекст результати класифжацп мають не тшьки шзнавально-дидактичну цiннiсть, адже поглиблюють, збагачують уявлення про правову «мапу» св^у, про генетичну спорiдненiсть та, навпаки, несхожкть певних правових систем, тх
взаемозв'язок та взаемовплив тощо, але й практичну, оскшьки опосередковують будь-який системний процес зближення правових систем, сприяючи ушфжацп законодавст-ва, уможливлюючи здшснення прогностичних ощнок щодо доцiльностi та ефективност рецепцп того чи шшого правового засобую.
Ключовi слова: правова ам'я, англо-американська правова сiм'я, романо-германська правова ам'я, «правоамейний» п1д\1д, класиф1кац1я.
Постановка проблеми. Право i держава нерозривно взаемопов'язаш, але кожна кра!на будуе свою правову систему, беручи до уваги сво! iндивiдуальнi особливост iсторичного розвитку. Тому сучаснi правовi системи рiзних держав вiдрiзняються одна вщ одно! i мають сво! характернi риси. У той же час, незважаючи на подiбну багатомаштшсть права рiзних держав, простежуеться низка спшьних рис i певний техшчний, полiтичний та культурний взаемозв'язок. Аналiз цих спiльних рис та взаемозв'язюв дае можливiсть розподiлити право рiзних кра!н на кiлька великих груп, яю i нази-ваються правовими шм'ями (типами).
Англо-американська правова шм'я е однiею з найпоширенiших та найстарших правових ti-мей св^у. В англо-американськiй правовiй шм'! треба розрiзняти двi групи: групу англшського права i групу, що утворюе право США. Правова карта сучасного св^у е доволi складним неодно-рiдним утворенням. Вона вiдображае мюцерозташування й особливостi нацiональних правових систем, характеризуеться високим рiвнем динамiчностi, демонструючи основнi полiтико-правовi змiни (утворення нових нацiональних правових систем, вплив штеграцшних процесiв тощо). Спро-щеним е шдхщ, коли !! визначають лише як сукупшсть нацiональних правових систем, тобто систем ушх юнуючих держав [1, c. 53]
Аналiз дослiдження проблеми. Наука юридично! компаративютики, теорп держави i права та iншi акцентують значну увагу на вивченш правових систем свiту. Це невипадково, оскшьки саме правовi системи е основою правово! культури, без !х вивчення залишаться незрозумiлими минуле, сучасний стан та подальшi перспективи розвитку i окремих нацiональних правових систем, i права у св^овому масштабi. Серед науковцiв, якi дослщжували цю проблематику, можна зазначити Р. Давида, К. Цвайгерта, Г. Кьотца, А. Са!дова, М. Владимирського-Буданова, Б. Юстяювського, Л. Луця, С. Алексеева, М. Марченка та шших [2, с. 46].
Метою статт е дослщження англо-американсько! правово! сiм'!, аналiз сучасних кра!н, якi належать до англо-американсько! правово! шм'! та осмислення природи поняття правових сiмей.
Виклад основного матерiалу. Питаннями правових шмей та !хньо! класифiкацi! займаються багато втизняних i зарубiжних науковцiв. До сьогодш це питання е актуальним та потребуе детального вивчення. Його актуальшсть визначаеться не лише науковими, а й шзнавальними причинами, необхщшстю унiфiкацi! дiючого законовства певно! правово! системи, визначення взаемозв'язку i взаемозалежностей певно! правов! системи, порiвняння правових систем тощо.
Поняття «правова шм'я» е теоретико-синтетичним утворенням. Д. В. Лук'янов зазначае, що «правошмейний» шдхщ (the legal families approach), який iнодi звинувачують в суто захщному характерi, а тому - в упередженосп, спрямований на пошук вщповда на одне базове питання: чи може вся значна кшьюсть правових систем св^у бути подiлена на декшька великих систем (сфер, шмей, груп)? I якщо ранiше порiвняльне правознавство виходило iз розумiння правових систем, як правових систем держав iз суто з формального погляду, то сьогодш утверджуеться ширша !х характеристика, що включае до змюту правово! системи не тшьки правовi норми й iнститути, судовi преце-денти й доктрини, але також i елементи соцiальних вщносин, iсторичнi фактори, iдеологiю, культуру i традицi!. Карташов визначае правову систему як «единий комплекс оргашчно пов'язаних i
таких, що взаемоддать мiж собою правових явищ (права, правосвщомосп, юридично! практики тощо), за допомогою якого здiйснюеться цiлеспрямований вплив на поведшку людей, !х колективiв i органiзацiй, а також юридичне забезпечення рiзноманiтних сфер суспiльного життя. Поняття «правова сiм'я» не тшьки сприяе формуванню загального уявлення про право, але й допомагае у вивченш окремих правових систем. Поняття «правова им'я», пiд якою розумiють певну сукупнiсть правових систем, об'еднаних сшльшстю найбiльш важливих рис, що вказують на суттеву схожiсть цих систем, мае суттеве значення для порiвняльного правознавства. Так, використання цього поняття полегшуе порiвняльно-правовi дослщження, сприяе «досягненню розумiння св^ово! панора-ми правових систем», дозволяе «намалювати глобальну мапу права». У той же час, е очевидним той факт, що жодна кла- сифшащя не може бути едино правильною, оскшьки будь-яке групу-вання правових систем здшснюеться у певному методолопчному контекст^ з озиранням на конкретш дослiдницькi цiлi. Головна складнiсть класифшацш правових систем, на пiдставi яких можна було б виокремити правовi полягае у знаходженнi належного критерт для тако!
класифшацп. I захщнш, i вiтчизнянiй науцi порiвняльного правознавства вiдомi спроби прове-дення класифшацш правових систем як на пiдставi лише одного або декшькох близьких критернв, так i шляхом використан- ня вщразу цшо! низки рiзноманiтних пiдстав для порiв-няння правових систем мiж собою [3, с. 238].
Г. О. Самшо розумiе пiд правовою сiм'ею сукупшсть нацiональних правових систем, якi ма-ють спiльнi риси, що проявляються в едносп закономiрностей розвитку та функцюнування права, домiнуваннi певних джерел права та правових щей, схожост правових категорш i понять [4, с. 46]. Ми погоджуемось з наведеним визначенням даного поняття.
М. В. Захарова визначае головний, на И думку, критерш класифшацн - стиль правового мис-лення, тобто спошб штелектуально! дiяльностi у правовш сферi. Саме цей критерiй i дозволив ученiй виокремити чотири основних стат правового мислення [5, с. 42-43]:
а) континентально-европейський, зорiентований на зовшшнш, як правило, законодавчий спошб правоутворення;
б) англосаксонський - процес правоутворення, що перш за все мае судовий, а не законодавчий характер;
в) традицiйний, що грунтуеться на внутрiшньосоцiальному способi правоутворення;
г) релшйно-доктринальний, що являе собою процес релiгiйного одкровення, який репроду-кують на матерiальну площину або автори святих книг, або доктринери !х текстiв.
Отже, багато вчених, втизняних та iноземних, дослiдили рiзнi пщходи до поняття правово! им'1. Але бшьшють з них все-таки зшшлись в тому, що пiд правовою шм'ею треба розумiти сукупшсть нацiональних правових систем, якi мають сшльш риси. Вважаемо, що визначення даного термiну найширше вiдкрив Г. О. Самшо. Що стосуеться класифшацш, то !х також iснуе багато. Найпоширешшими та загальновизнаними е класифшацп таких вчених, як: Г. Созе-Алль (вiн запро-понував виокремити правовi им'1 за нацiональним критерiем. Це були: шдоевропейська, семiтська, монгольська правова шм'я та право нецивiлiзованих народiв. До першо! групи входили зокрема греко-римська, гер- манська, слов'янська, англосаксонська, iранська правовi системи); також щка-вим е пiдхiд, запропонований П. Гленом, який в основу класифшацн поклав правову традицiю. На цш пiдставi виокремлено звичаево-правову, талмудичну правову традищю, традицiю цивiльного права, юламську традицiю, традицiю загального права, iндуську й азiйську. Найбiльшого поширен-ня набули два головш напрями класифшацн правових систем. Перший напрям розкрито у класи-фшацн Р. Давида, а другий - у класифшаци К. Цвайгерта.
Поряд з романо-германською, до найбшьш впливових у свт треба вiднести англо-аме-риканську шм'ю правових систем. До И складу входять таю держави, як Великобриташя, США, Канада, Австралiя, Пiвнiчна Iрландiя, Нова Зеландiя та багато шших. Англо-американську правову сiм'ю називають також англосаксонською або сiм'ею загального права.
Головними рисами правових систем англосаксонського типу е [5]:
— наступшсть права;
— вщсутшсть рецепци римського права. Вщсутшсть рецепци римського права. Це, однак, не свщчить про те, що римське право взагалi не мало шякого впливу на правовi системи, яю належать до англо-американсько! им'1. Такий вплив безумовно iснуе, але протягом уше! ютори розвитку вш був незначним i не стосувався засад загального права;
— розвиток загального права юристами-практиками;
— змагальна судова процедура;
— уенш абстрактний характер норм, шж у романо-германському правь Це пояснюеться тим, що бшьшють норм англосаксонського права створювалися шд час розгляду судами реальних справ, i тому цi норми розраховаш на вирiшення конкретних суперечок, а не на встановлення загальних правил поведшки на майбутне;
— важлива роль суду присяжних;
— виокремлення в англосаксонському правi прецедентного та статутного права. Прецедентне право традицшно визначаеться як право, що складаеться з норм i принцитв, якi створюються i застосовуються суддями в процес винесення ними судових ршень;
— прiоритет судового прецеденту над шшими формами права;
— розподш права на загальне право та право справедливости
— вщсутшсть строго! диференцiацi! права за галузями;
— вiдсутнiсть принципового значення подiлу на приватне i публiчне право. Ця особливiсть обумовлюеться принципом верховенства права, зпдно з яким ус е рiвними перед правом, а держава виступае на правовому полi лише як один iз суб'екпв права поряд iз приватними особами. Тому як держав^ яка повинна захищати публiчний iнтерес, так i окремим особам, якi повиннi мати можливють реалiзовувати сво! приватнi штереси, необхiдно на рiвних пiдставах доводити в сущ свою правоту щоразу, коли вони звертаються за правосуддям. У зв'язку з цим, вважають англшсью юристи, немае нiякого сенсу створювати самостiйнi галузi приватного та публiчного права, якi будуть по^зному захищати iнтереси держави й штереси окремо! особи;
— превалювання процесуального права над матерiальним.
У системi загального права виокремлюють двi групи: англшська (правовi системи Велико! Британи, Iрландi!, Канади, Австралi!, Ново! Зеланди, та iнших держав Британсько! сшвдружносп) та американська (правова система США та окремих штатiв США). Англшське загальне право мало вирiшальний вплив на розвиток правово! системи США. Вона розвивалась на основi загального права, що виникло у Великш Британи ще у XIII ст. Зважаючи на те, що загальне право розвивалося юристами-практиками (а не вченими в ушверситетах, як в кра!нах романо-германсько! правово! сiм'!), йому притаманна певна стихiйнiсть, вiдсутнiсть строго! лопки i структури в побудовь Головною особливiстю е те, що прецедент е основним джерелом права, тобто норма права ство-рюеться з конкретного ршення i е менш абстрактною. Прецедент мае бути зразком, прикладом, як поводитися у подiбнiй ситуаци, якщо вона виникне знову.
Для позначення англо-американсько! правово! шм'! зазвичай на рiвних пiдставах використо-вуються такi термши:
— «сiм'я англо-американського права», який тдкреслюе той факт, що саме англшське та аме-риканське право становлять основу двох самостшних груп i домiнують у цiй правовш сiм'!;
— «сiм'я загального права», використання якого пояснюеться тим, що в розвитку правових систем ще! правово! шм'! основна роль належить нормам, створеним судовою практикою (тобто загальному праву);
— «шм'я англосаксонського права», який демонструе те, що правовi системи, яю входять до цiе! правово! шм'!, склалися пiд впливом систем i принципiв англiйського права; треба мати на
уваз^ що цей термш, строго кажучи, стосуеться тшьки найдавшшого перiоду розвитку права Англi! [6, с. 28].
Вважаемо, що щкавим прикладом кра!ни англо-американсько! правово! шм'! е Iрландiя. З давнiх чашв населення Iрландi! жило за нормами власного звичаевого права. Пiсля !! завоювання англiйцями i пiсля утворення самостiйно! 1рландсько! держави було покладено початок формуван-ню його незалежно! правово! системи.
0. Ф. Скакун у сво!й працi виокремлюе таю основш риси правово! системи 1рландп [7, с. 571]:
1. Джерелами права е закон i судовий прецедент.
2. Визнаеться англшська доктрина судового прецеденту, вщповщно до яко! рiшення вищих судових iнстанцiй вважаються обов'язковими для них самих i нижчих судiв.
3. Продовжують дiяти судовi прецеденти, якi включають ршення вищих судiв Iрландi!, вине-сеш до приеднання до Англi!. Ц прецедентнi норми входять в систему iрландського загального права i мають низку незначних вщмшностей вiд англшського права в галузi регулювання земельних вiдносин i договорiв.
4. У законодавствi зберiгають свое значення акти, прийнят парламентом Iрландi! до 1921 р. Вони, як правило, кошювалися парламентом 1рландп з законiв Англи. Дiють також акти парламенту 1рландн (Стормонтону), заснованого в 1929 р. i розпущеного в 1972 р.
5. Найважливiшi галузi законодавства не кодифшоваш, а парламентськi акти мають характер консолщованих нормативних акпв.
6. Активно розвиваеться система делегованого законодавства, що дозволяе уряду i мшютер-ствам приймати постанови i накази з важливих питань суспшьного життя.
Отже, зазнавши впливу англшського загального права, правова система 1рландп все-таки змогла зберегти сво! специфiчнi риси, звича! i традицi!, що сформувалися протягом самостiйного iсторичного розвитку.
Не менш цiкавою е вторично сформована правова система Шотландi!. Право Шотландп iстотно вiдрiзняеться вiд англшського права, хоча належить до англо-американсько! правово! шм'!. Воно виникло як самостшна правова система на основi практики шотландських судiв, якi викорис-товували щодо мiсцевих умов багато норм римського права. Проте, як i англшське право, право Шотландп не е кодифшованим.
Джерелами шотландського права е закони, судовi прецеденти, а також деяю працi шотландських юриспв, якi користуються особливим авторитетом. У Шотландп ддать т акти парламенту Великобританi!, якi або мютять вказiвку про те, що поширюються на !! територiю, або видаш тiльки для Шотландi!. При цьому збер^ають свою дiю i багато актiв, якi були видаш парламентом Шотландп, який юнував до 1707 року.
Вчений О. Ф. Скакун зазначае, що прецедентне право Шотландп майже не вiдрiзняеться вщ англшського. Незначна вщмшшсть полягае у тому, що розглянут англiйською Палатою лордiв апеляцi! шотландських судiв у цившьних справах е обов'язковими для сущв Шотландi!, тодi як ршення цiе! Палати у справах англшських судiв не обов'язковi для Шотландп. Аналопчш прецедентнi норми в Шотландп i Англi! мають «переконуючу силу» для подальших судових рiшень цих регюшв [8, с. 569-570].
Для Англи, Канади, Австралi! та Ново! Зеландн е характерним взаемовплив та взаемопро-никнення !х джерел права, можливють використання окремих джерел права цих кра!н у межах нацюнальних правових систем iнших.
Канада входить до групи американського (позаевропейського) загального права, яка форму-валася шд впливом системи англiйського загального права. Вона сприйняла основний принцип ще! системи: рiшення судiв вищого рiвня набувають сили судового прецеденту. Джерелом права у
Канавд вважають законодавчi норми, що видаються парламентом, та норми «права справедливости, яю були створенi ще за ршеннями Суду канцлера в Лондонi у XV-XIX ст.
Оскiльки Канада е федеративною державою, законодавчi повноваження в нш подiленi мiж парламентом (регулювання економiки, торгiвлi, мореплавання, грошовi об^у i банкiв, патентiв i авторського права, кримшального права i процесу та шше) i законодавчими зборами провшцш (податки, освiта, виховання та ш). Канада, як i Антя, не мае едино! кодифiкованоi конституцп. Конституцiю Канади замiняють конституцiйнi акти: Квебекський закон 1774 р., Конституцшний закон 1791 р., Закон про об'еднання Канади 1840 р., Закон про Британську Ившчну Америку 1867 р., Конституцшний закон 1982 р. Кодифшащя цившьного i торгового права проводиться лише в про-вшцп Квебек, яка розвивалася пiд впливом французького законодавства. Чинний Цивiльний кодекс Квебеку, що тдтверджуе культурну i правову самобутнiсть провiнцii, цiлком набрав сили в 1992 р. Вш розроблявся з початку 1960-х роюв, приймався роздшами (наприклад, другий роздш про сiмейне право введений у дда в 1981 p.). Поряд iз голландським цивiльним кодексом вш е одним iз найдосконалiших за структурою. Квебекський Цившьний кодекс 1866 р. в основному вщтворив структуру Цившьного кодексу Францп 1804 р. [5].
Отже, Канада входить до американського загального права, що формувалося шд впливом сис-теми англшського загального права. Джерелами права е закон, який видаеться канадським парламентом, норма права справедливости прецедентна норма англшського загального права. У 1982 рощ Канада одержала можливють самостшно видавати закони.
Висновки. Отже, правова система — це система вшх специфiчних юридичних явищ, характер-них для певно! держави чи групи держав. Правова система складаеться з: рiзноманiтних правових актiв, тобто юридичних норм з !хшми зовшшшми джерелами, об'ективованих актiв тлумачення i застосування цих норм, та дiяльностi вiдповiдних суб'ектiв зi створення таких акпв; рiзноманiтних видiв та проявiв правосвiдомостi; стану законностi та його деформацп, тобто актiв правомiрноi та неправомiрноi поведiнки.
Англо-американська правова шм'я як система загального права (common law) являе собою сукупшсть нацюнальних правових систем, якi мають загальш риси, що проявляються у едносп закономiрностей i тенденцiй на основi норми, сформульовано! суддями у судовому прецедент^ який е основним джерелом (формою) права, у подш права на загальне право i право справедливости у превалюваннi процесуального права над матерiальним. Англо-американська правова шм'я, що сформувалася багато вшв тому в Англii, е найбшьш розповсюдженою у свiтi. Вiд шших правових сiмей вона вiдрiзняеться тим, що як основне джерело права в нш визнаеться судовий прецедент. Для цiеi правовоi сiм'i характерний подш права на загальне право та право справедливости Поряд з англшським правом у англосаксонськш правовiй сiм'i особливо видiляеться також американське право - правова система США. Вона почала формуватися ще в XVII-XVIII ст. в умовах свiтового колонiалiзму i зберегла сво! первиннi особливостi до цього часу. Особливий вплив на процес становлення i формування правово! системи США справило англшське право [8, с. 98].
Отже, тдсумовуючи можна сказати, що англо-американська правова сiм'я об'еднуе правовi системи Велико! Британii та шших кра!н (таких як: Великобриташя, США, Канада, Австралiя, Пiвнiчна 1рлацщя, Нова Зеландiя). В ii основу покладено англiйське право. А кра!ни, якi входять до англо-американськоi правовоi сiм'i, мають сво! особливостi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хаустова М. (2014). Проблеми класифжаци правових систем. Вюник Нацюнально! академп правових наук Украши. № 2. С. 53-65. 2. Колодяжна В. В. (2013). 1стор1я формування та сучасний стан Романо-Германсько! правово! ам'!. Науковий вюник Льв1вського державного ушверситету внутршшх справ.
сер1я юридична. Вип. 1. С. 46-53. 3. Лук'янов Д. В. (2013). Поняття «правова ам'я» в пор1вняльно-правових дослщженнях: методолопчне значения. Науковий в1сник М1жнародного гуманитарного ушверситету. Юриспруденщя. Вип. 6-1 (2). С. 238-241. 4. Самшо Г. О. (2015). Змшаш правов1 системи: проблеми класифжацп. Науковий в1сник Ужгородського нацюнального утверситету. Сер1я Право. Вип. 33, т. 1. С. 46-49. 5. Захарова М. В. (2013). Сравнительное правоведение: вопросы теории и практики : монография. М. : Проспект, 160 с. 6. Ткаченко В. Д. (2003). Пор1вняльне правознавство: шдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. М-во освгги i науки Укра!ни, Нац. юрид. акад. Укра!ни 1м. Ярослава Мудрого. Харшв: Право. 274 с. 7. Скакун О. Ф. (2001). Теор1я держави i права : тдручник. Пер. з рос. Харшв: Консум. 656 с. 8. Власюк О. С. (2016). Сучасш риси англо-американсько!' правово!' ам'!\ 1нновацшний ресурс соц1ально-економ1чного прогресу Укра!ни. Зб1рник доповщей 83-1 науково! конференцп студенпв КНЕУ 25-27 квггня 2016 р. Ки!в. С. 96-98.
REFERENCES
1. Xaustova M. (2014). Problemy klasyfikatsii pravovykh system. [Problems of classification of legal systems]. Visny^k NacionaVnoyi akademiyi pravovy^x nauk Ukrayiny\ No. 2. S. 53-65. [in Ukrainian]. 2. Kolodyazhna V. V. (2013). Istoriia formuvannia ta suchasnyi stan Romano-Hermanskoi pravovoi simi. [History of formation and current state of the Romano-Germanic legal family]. Naukovy^j visnysk L\ivs*kogo derzhavnogo universy^tetu vnutrishnix sprav. seriya yurysdyschna. Vyp. 1. S. 46-53. [in Ukrainian]. 3. Luk'yanov D. V. (2013). Poniattia «pravova simia» v porivnialno-pravovykh doslidzhenniakh: metodolohichne znachennia. [The concept of «legal family» in comparative law research: methodological significance]. Naukovysj visnysk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universy^tetu. Yury^sprudenciya. Vyp. 6-1 (2). S. 238-241. [in Ukrainian]. 4. Samilo G. O. (2015). Zmishani pravovi systemy: problemy klasyfikatsii. [Mixed legal systems: problems of classification]. Naukovysj visny'k Uzhgorods^kogo nacionaVnogo universy^tetu. Seriya Pravo. Vyp. 33, t. 1. S. 46-49. [in Ukrainian]. 5. Zaxarova M. V. (2013). Sravny'tel'noe pravovedeny'e: voprosy teory'y' y' prakty'ky' : [Comparative jurisprudence: theory and practice]. M.: Prospekt, 160 s. [in Russian]. 6. Tkachenfo V. D. (2003). Porivnyal'ne pravoznavstvo: [Comparative jurisprudence] yury'd. M-vo osvity' i nauky' Ukrayiny', Nacz. yury'd. akad. Ukrayiny' im. Yaroslava Mudrogo; za red. Xarkiv: Pravo. 274 s. [in Ukrainian]. 7. Skakun O. F. (2001). Teoriya derzhavy' i prava: [Theory of state and law] Per. z ros. Xarkiv: Konsum, 656 s. [in Ukrainian]. 8. Vlasyuk O. S. (2016). Suchasni rysy anhlo-amerykanskoi pravovoi simi. Innovatsiinyi resurs sotsialno-ekonomichnoho prohresu Ukrainy. [Modern features of the Anglo-American legal family]. Innovacijnysj resurs sociaVno-ekonomichnogo progresu Ukrayiny\ Zbirny^k dopovidej 83-yi naukovoyi konferenciyi studentiv KNEU 25-27 kvitnya 2016r. Ky'yiv, S. 96-98. [in Ukrainian].
Дата надходження 26.08.2020р.
Yuliia Korneliuk
Assistant of the Department of Theory and Philosophy of Law Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University
Tetiana Kratko Student of Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University
FEATURES OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE ENGLISH-AMERICAN LEGAL SYSTEM
Summary. The article analyzes the Anglo-American legal system. The theoretical and practical significance of the scientific analysis of legal systems, in particular the Anglo-American one, is analyzed. The role of legal systems, their classification, the main features of the modern Anglo-American legal family are studied, its main problems are determined. The classification of legal systems into national
and supranational aims to reveal the nature of this entity, which is not closed within one state. On the legal map of the modern world, it is necessary to distinguish between legal systems of national (which may include subnational) and supranational (international and religious), which exist, compete with each other and adhere to international law. The reasons for the diversity of legal systems are primarily that their form and content are directly influenced by historical traditions, the conditions of origin and formation of a particular state and law, as well as the specifics of their evolution. Legal systems can arise under the influence of some historical factors, and already be transformed under the influence of others that influenced the course of their development and functioning. The Anglo-American legal family is also analyzed and compared with other legal families, its advantages and disadvantages are determined. The research interest of legal scholars in the problem of grouping national legal systems in the family according to their common characteristics was one of the important factors in the emergence of comparative law (at the macro level) as such. The evolution of legal comparative studies during the twentieth century, the enrichment of comparative law doctrine with practice, the emergence of new legal systems, their active multifaceted interaction, mutual convergence and divergence, the implementation of active unification measures, etc. have always correlated with the problem of classification of legal systems. its solution. In this context, the results of classification have not only cognitive and didactic value, because they deepen, enrich the idea of the legal «map» of the world, genetic kinship and, conversely, the dissimilarity of certain legal systems, their relationship and interaction, etc., but also practical because mediate any systemic process of convergence of legal systems, promoting the unification of legislation, enabling the implementation of prognostic assessments of the feasibility and effectiveness of the reception of a remedy.
Key words: legal family, Anglo-American legal family, Romano-German legal family, the legal families approach, classification.
