CC BY
18
4. Мошек Г.С. Менеджмент : навч. noci6H. / Г.G. Мошек, Ю.В. Поканевич, А.С. Солом-ко, А.В. Семенчик / за ред. r.G. Мошека. - К. : Вид-во "Кондор", 2009. - 392 с.
5. Пилипенко А.А. Менеджмент : тдручник / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипенко, 1.П. Оленко - Харгав : ВД "1НЖЕК", 2005. - 456 с.
6. Прокушев Е.Ф. Менеджмент первичного уровня / Е.Ф. Прокушев. - М. : Изд. Дом "Дашков и К", 1999. - 320 с.
7. Пушкар Р.М. Менеджмент: теорiя та практика : тдручник / Р.М. Пушкар, Н.П. Тар-навська. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Терношль : Вид-во "Карт-бланш", 2003. - 490 с.
8. Хачванкян В.В. Менеджмент предприятия : учебн. пособ. / В.В. Хачванкян. - К. : Тов-во "Знання", 2005. - 422 с.
9. Хомяков В.1. Менеджмент тдприемства / В.1. Хомяков. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Кондор", 2005. - 434 с.
10. Шегда А.В. Менеджмент : навч.. поабн. / А.В. Шегда. - К. : Тов-во "Знання", КОО, 2002. - 583 с. - (Вища освгга ХХ1 стсшття).
11. Robert N. Anthony. Management control systems / Robert N. Anthony, Vijay Govindara-jan. - N-Y : McGraw-Hill/Irwin, 2004. - 126 p.
Пецкович М.Д. Критерии системы текущего контроля деятельности предприятий
Определена роль критериев в процессе исполнения текущего контролирования. Рассмотрены, выделены и систематизированы критерии текущего контролирования деятельности предприятия. Дана характеристика каждому из видов критериев по ряду классификационных признаков.
Ключевые слова: контроль, система текущего контролирования, критерии контроля, классификация критериев системы текущего контролирования.
Petskovyck M.D. Criteria of current control system of enterprises activity
The role of criteria in the implementation of current control is defined. The criteria of current control of enterprises activity are considered, singled out and systematized. Each of the type of criteria for a number of classifications is characterized.
Keywords: control, current control system, criteria of control, classification of criteria of current control system.
УДК330:351.84:369 (477) Ст. викл. Л.М. Прокопишин-Рашкевич,
канд. екон. наук; асист О.Л. Зарицька, канд. екон. наук;
асист В.Я. Карковська, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полiтехнiка "
ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО1 СКЛАДОВО1 НАЦЮНАЛЬНО* ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто питання розвитку сощально!' сфери нацюнально! економжи, про-аналiзовано частку сощально!' складово! ВВП, виокремлено складовi сощально!' сфери нацюнально! економжи, дослщжено сощальну спрямованють шдприемницько! яльностг
Ключовг слова: сощальна сфера нацюнально! екож^ки, шноваци, конкурен-тоспроможщсть, сощальщ вщрахування, сощальна складова фшансових i нефшансо-вих корпорацш ВВП.
Постановка проблеми. Поширення глобатзацшних процешв свгтово! економжи призводить до посилення впливу зовшшшх фактор1в на розвиток нацюнально! економжи, зокрема на !! сощальну сферу. Цей процес, на сьогодш, е основною складовою нацюнальних економж, оскшьки дедал1 бшьше впроваджуються св1тов1 технологи. Розвиток науки 1 високих техно-логш посилюють роль наукових знань. У свт спостер1гаеться тенденщя до
Нацюнальний лкотехшчний yнiвepситeт УкраУни
зниження частики видoбyвнoï пpoмиcлoвocтi та зpocтaиия частки coцiaльиoï cфеpи иaцioиaльиoï екoиoмiки. На ^orc^m Укpaïиi иеoбxiдиo вийти на якю-иo иoвий piвеиь y cвiтoвиx iитегpaцiйииx npo^cax, а це мoжливo завдяки ви-coкoтеxиoлoгiчиoмy виpoбництвy iз зиaчиoю чacткoю иayкoвoï npo^^n та cкopoчеиию виpoбиицтвa иекoикypеитocпpoмoжиoï npo^^n [3, 4]. A^rni-зaцiя штовацт y coцiaльиoмy poзвиткy мoжливa за paxyнoк пoдoлaиия тaкиx вaжливиx пpoблем, як:
• низька чacткa pеcypciв, неoбxiдииx для пpoведення фyндaментaльниx та пpиклaдниx дocлiджень;
• недocтaтня кшьюсть таш™, неoбxiдниx для здiйcнення нayкoвo-дocлiдниx poбiт за нaпpямaми дiяльнocтi пiдпpиeмcтв, щo мае вaгoмий вплив на шшва-цiйнy aктивнicть пiдпpиeмcтв;
• низький piвень iнфpacтpyктypи, щo зaбезпечye пiдтpимкy iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi пiдпpиeмcтв;
• низький piвень взaeмoзв'язкy мiж мoжливocтями та пoтpебaми нaцioнaльнoï екoнoмiки та нayкoвим п^тен^атом;
• незначна iивеcтицiйнa пpивaбливicть coцiaльнoï cпpямoвaнocтi тд-пpиeмницькoï дiяльнocтi тoщo.
Мeтою роботи е дocлiдження coцiaльиoï cклaдoвoï иaцioиaльиoï е^-иoмiки.
Peзyльтaти дослiджeння. В poзвинениx кpaïиax y coцiaльиy cфеpy екoиoмiки зocеpеджеиo 7G-SG % ВВП [5]. В y^arni иaйбiльшa частка тощ-aльиoï cклaдoвoï иaцioиaльиoï е^^мши cпpямoвaиa на надання coцiaльииx дoпoмoги, пiльг тoщo, якi зaбезпечyють фyикцioиyвaиия, иacaмпеpед, нате-лення. Пpoте незначна частка coцiaльнoï cфеpи пiдпpиeмиицькoï дiяльиocтi не дае пoвиoю мipoю poзвивaти та викopиcтoвyвaти виcoкi теxиoлoгiï (табл. 1). Poзpiзняють тaкi иaпpями pеaлiзaцiï coцiaльиoï cфеpи иaцioиaльиoï екoиoмiки:
• активний нaпpям (coцiaльнa пoлiтикa cлyгye ocнoвoю для yтвеpдження ею> н^чнл незaлежиocтi людини). Aктивнicть зaбезпечyeтьcя вcебiчнoю деp-жaвнoю пiдтpимкoю пoтенцiйнo активний членiв cyra^^ra, cтвopенням cпpиятливиx yмoв для ïxиьoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï д^льтст^
• пашвний нaпpям (coцiaльнa пoлiтикa ray^e лише на piвнi деpжaвнoï благо-дiйнocтi, пpизвoдить дo зpocтaння ифлядшник пpoцеciв, yтвеpдження в cyc-
тльсгт нacтpoïв yтpимaння, зниження дiлoвoï активши! нacелення).
Табл. 1. Сощальш складова фтансових i нефтансових корпорацш ВВП _за 2005-2009 рр. /в/_
^казнЕк POM
2GGS 2GG6 2GG7 2GGS 2GG9
ВВП, млн гpи 4414S2,G S441S3,G 72G731,G 94S2S6,G 913345^
^щальна cклaдoвa (фiиaиcoвиx, иефiиaиcoвиx кopпopaцiй), млн ^н 16S7S,G 2GG66,G 32472,G 35971,G 4GSS9,G
Частка coцiaльиoï cклaдoвoï y ВВП, % 3,S 3,7 4,5 3,S 4,5
Aнaлiз cтaтиcтичниx дaниx cвiдчить, щo чacткa coцiaльиoï cфеpи фь иaиcoвиx i иефiиaиcoвиx кopпopaцiй ВВП е незнaчнoю. Чим вища частка co-цiaльиoï cфеpи y ВВП, тим вищим е iидекc людcькoгo poзвиткy. Укpaïиa
значно вщстае вщ розвинених кра!н за шдексом людського розвитку, хоча бе-ручи до уваги макроекономiчну ситуацiю в Украш можна говорити проте, що дана ситуацiя змiнюeться на краще [5]. Однак залишаеться багато невирь шених проблем, якi не сприяють розвитку цього процесу. Аналiзуючи сощ-альну сферу нащонально! економiки доцшьним е детальнiше придiлити увагу тдприемствам за видами економiчноl дiяльностi (табл. 2).
Табл. 2. Вiдрахування на соцшльш заходи за видами економiчноí дiяльностi _за 2008-2011рр. [6/_
Показники Вщрахування на сощальш заходи
Роки
2008 2009 2010 2011
млн грн % млн грн % млн грн % млн грн %
Сшьське господарство, мисливство, люове господарство 2017,1 4,1 296,0 9,6 3176,5 4,5 485,5 9,1
Промисловють 29352,6 3,4 19080,7 3,9 33664,3 3,3 26788,2 3,1
Буд1вництво 4223,7 3,4 1359,6 3,8 2763,2 3,2 1620,8 3,4
Торпвля 7727,4 0,5 3550,2 0,6 8137,9 0,6 5094,3 0,5
Д1яльшсть готел1в та ресторашв 782,3 6,6 466,4 6,7 828,2 6,1 604,1 7,2
Д1яльшсть транспорту та зв'язку 9933,6 6,3 6928,7 7,0 11491,5 6,2 8819,3 6,2
Фшансова д1яльшсть 912,0 0,7 379,9 0,7 924,3 0,6 474,4 0,4
Операци з нерухомим майном, оренда, ш-житринг та надання послуг пщприемцям 5786,1 3,6 2858,9 3,2 6599,8 3,1 3803,9 3,1
Осв1та 224,9 13,5 138,6 13,9 223,5 12,7 161,1 15,7
Охорона здоров'я та надання соць ально! допомоги 491,9 9,1 331,6 9,1 616,1 9,0 451,3 9,5
Д1яльшсть у сфер1 культури та спорту 1315,0 7,2 863,0 7,1 1519,2 6,9 1122,1 7,3
Усього 62795,5 2,2 36272,6 2,5 69978,8 2,1 49442,4 2,2
Найбшьша частка вщрахувань на сощальш заходи належить освт, ос-кiльки освiта е передумовою економiчного зростання держави. Загалом, ана-лiзуючи вiдрахування на соцiальнi заходи як частку операцiйних витрат з ре-алiзованоl продукцп (робiт, послуг), то тенденщя останнiх рокiв свiдчить про незначний рiвень вiдрахувань (2,25 % вщ операцiйних витрат з реалiзованоl продукцп). Найвищий рiвень вiдрахувань на сощальш заходи припадае на 2009 р. та 2011 р.
Сощальну сферу дiяльностi тдприемств подiляють на два напрямки:
• роль тдприемств зводиться до використання енергп, сировини [ ресурсгв [ спрямована на збшьшення прибутку за умови, що тдприемства дотримують-ся правил [ норм (сплачують податки, беруть участь у вщкритш конкурентны боротьб1 тощо);
• тдприемства несуть вщиоввдальшсть перед суспшьством, в якому функць онують, кр1м [ понад забезпечення ефективносп, зайнятосл, прибутку [ законности вони повинт направляти частину сво!х ресурсгв [ зусиль для вирь шення сощальних проблем, спрямовувати кошти на користь [ вдосконалення суспльства.
Всi комерцiйнi пiдприемства мають за мету одержання прибутку. Використання сощальних заходiв в шдприемницькш дiяльностi дасть змогу звернути увагу суспшьства на пiдприемство, його дiяльнiсть та продукцiю [3,
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
1]. Тобто, для шдприемств прибуток повертаеться у виглядi збiльшення вар-тостi шдприемства, зростання частки споживачiв, пiдвищення ефективност працi працiвникiв, зростання конкурентних переваг тощо. Соцiальна складо-ва шдприемницько! дiяльностi реалiзуеться за такими напрямками:
• зовтшнш: (дотримання вимог, норм та стандарт1в сустльства, медична сфера, благодштсть, спонсорська допомога, тдтримка освггтх та культурних заход1в, розроблення новггтх технологш);
• внутршнш: (внутршнш сощально-етичний кл1мат, моральне стимулювання колективу, забезпечення вщповвдного р1вня здоров'я персоналу, умови пращ та р1вень безпеки, створення творчих умов для формування ввдповвдних знань, професшна тдготовка, заохочення пращвнишв тощо).
Для формування сощально орiентованих пiдприемств важливого зна-чення набувае ресурсний потенщал та ефективне управлшня, що вимагае ефективного управлшського впливу, забезпечення iнтегративностi системи, розвитку комушкативносл у системi взаемовiдносин керiвно! та керовано! системи [4]. При дослщження сощально! сфери дiяльностi шдприемства обов'язковим е врахування особливостей зовшшнього середовища, що мае вплив на адаптившсть пiдприемства. Для нащонально! економжи важливим е визначення i розмежування певних особливостей, як мають вагомий вплив на сощальну сферу (рис.).
Загальноеконом1чна Сощальне Позитивш структурш
стабшы-псть партнерство зрушення в еконоьпщ
\ 1 /
Свобода еконокпчноТ д1яльносп Сощальна сфера нащональног економжи ■4- Забезпечення шдтримки р1вня доход ¡в найбщшших верств населения
/ 4 \
Активна та ефективна сощальна полггика Зростання якост1 життя Шдтримка конкуренцп
Рис. Складовi сощальноХ сфери национальной економжи
Устшний розвиток нащонально! економжи можливий лише на основi сощально! стабильность Виникнення суперечностей мiж сощальними група-ми негативно впливають на економiчнi рiшення. Це стосуеться взаемовщно-син мiж роботодавцями та найманими пращвниками. Держава повинна втру-чатись в питання найму та оплати пращ, якщо щ суб'екти економжи краши неспроможнi узгодити !х мiж собою.
Наявнiсть страйкiв на пiдприемствi негативно впливае на його дiяль-нiсть, свiдченням цього е статистична шформащя (табл. 3). Така ситуащя спричиняе втрати робочого часу. Важливим елементом управлшня трудовим колективом е забезпечення сощального захисту працiвникiв шдприемства, реалiзацiя iдей сощально! справедливостi у межах шдприемства, задоволення бшьш широкого кола потреб, шж просто матерiальне забезпечення.
Соцiальний захист трудового колективу дае змогу шдприемству стати колективним членом сшвтовариства, продемонструвати розумiння сощально! вщповщальносп, прагнення гнучко реагувати на рiзноманiтнi потреби пращв-
ниюв, забезпечуючи цим самим атмосферу ствробггаицтва, взаеморозумшня, що е основою ефективно! взаемоди на пiдприeмствi. Звичайно, не у вам i не завжди тдприемство може забезпечити потреби сво!х ствробггаиюв, але прагнення до цього i реалiзацiя цього прагнення високо щнуеться колективом i викликае позитивне ставлення до тдприемства i його керiвництва. Так, кад-рова полiтика, елементом яко! е соцiальний захист трудового колективу, е по-казником внутршньо! етики пiдприемства, що становить його iмiдж [2].
Табл. 3. Страйки та X наслгдки за окремими видами економiчноl дiяльностi
за 2008-2010 рр. [6/
Види економiчноl д1яльносп Роки
2008 2009 2010
Шльтсть тдприемств та оргатзацт, на яких вiдбулись страйки
Промисловють - 1 1
Будiвництво 1 2 1
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку - 1 1
Всього 1 4 3
Шльтсть пращвниюв, яю брали участь у страйках, тис. оЫб
Промисловють - 0,1 0,3
Будiвництво 0,4 0,2 0,2
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку - - 0,3
Всього 0,4 0,3 0,8
Шльтсть невiдпрацьованих годин у середньому на одного страйкуючого
Промисловють - 357 32
Будiвництво 465 1143 899
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку - 40 133
Всього 465 828 255
Сощальне партнерство е специфiчною формою сощальних вщносин мiж трьома суб'ектами ринково! економжи: державою, найманими пращвни-ками та роботодавцями. Основш положення соцiального партнерства вщоб-раженi в законодавчих актах. Сторонами сощального партнерства виступа-ють первиннi носи прав та штерешв найманих працiвникiв i власникiв засобiв виробництва. Профспiлковi комiтети, ради, об'еднання роботодавщв, органи виконавчо! влади та мюцеве самоврядування реалiзують делегованi !м повно-важення i виступають сторонами переговорiв, сторонами колективно! угоди (колективного договору), сторонами колективно! трудово! суперечки або конфлжту. Сощальне партнерство, що базуеться на основi вщповщно! зако-нодавчо! бази, чiтких принципах, баланс iнтересiв усiх сторiн партнерства, значною мiрою сприяе економiчному розвитку держави, досягненню злагоди i соцiального миру в суспшьств^
Висновки. У перспективi потребуе активiзацп не тiльки сощальна сфера нацюнально! економiки, а й ринкова, що неможливо без нормального функцюнування внутрiшнього товарного та фшансового ринюв, без виходу на бшьш високий рiвень каmталiзацп пiдприемств i кредитних органiзацiй, якi е основними учасниками економiчно! системи кра!ни.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
Л1тература
1. Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия (СУРП) / А.Н. Богатко. -М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 240 с.
2. Пилипенко В.Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ) / В.Е. Пилипенко. - К. : Вид-во "Право", 1993. - 294 с.
3. Сощальш i еколопчш складовi дшово!' репутацп шдприемства : монографiя / О.В. Ро-дiонов. - Луганськ : Вид-во "Ноулщж", 2009. - 234 с.
4. Сiмченко Н.О. Сощально орiентованi системи управлiння пiдприемствами : моногра-фiя / Н.О. Омченко. - К. : ТОВ "ДКС центр", 2010. - 340 с.
5. Новжов В.М. Соцiальнi трансформаций мiжнародний i вiтчизняний досвiд : моногра-фiя / В.М. Новжов, Н.П. Сггшкова, Л.А. Мусiна, В.В. Семенов / за ред. д-р екон. наук проф. В.М. Новкова. - НАН Украши. 1н-т економжи НАНУ. 2003. - 253 с.
6. Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Прокопишин-Рашкевич Л.М., Зарицкая О.Л., Карковская В.Я. Особенности социальной составляющей национальной экономики
Рассмотрены вопросы развития социальной сферы национальной экономики, проанализирована доля социальной составляющей ВВП, выделены составляющие социальной сферы национальной экономики, исследована социальная направленность предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: социальная сфера национальной экономики, инновации, конкурентоспособность, социальные отчисления, социальная составляющая финансовых и нефинансовых корпораций ВВП.
Prokopushun-Rashkevuch L.M., Zarucka O.L., Karkovska V.Ya. Features of social component of the national economy
The question of social development of the national economy, the share of social analysis component of GDP, singled out the components of the social sphere of the national economy, explored the social orientation of business.
Keywords: social sphere of the national economy, innovation, competitiveness, social contributions, social component of financial and nonfinancial corporations GDP.
УДК 65.011.12 Зав. eidâmeHHHM Т.В. Смиковчук -
Коломийський nолiтeхнiчний коледж НУ "Львiвська полiтeхнiка "
СУТН1СТЬ РЕСТРУКТУРИЗАЦИ ШДПРИЕМСТВ
Проаналiзовано шдходи науковщв до розкриття сутност процесу реструктуризаци шдприемств. Запропоновано авторське тлумачення категорп реструктуризаци. Зроблено висновки щодо взаемозв'язку понять "реструктуризащя", "реоргашзащя", "трансформащя" та "решжишринг".
Ключовг слова: реструктуризащя, реоргашзащя, трансформащя, решжишринг.
Постановка проблеми у загальному виглядг На сьогодш термш "реструктуризащя" широко застосовують на практищ та у наукових досль дженнях для характеристики комплексних змш на р1вш економжи держави, галузей та окремих суб'екпв господарювання. Появу економ1чно1 категорп реструктуризаци пов'язують 1з актив1защею процешв реформування шдприемств, спрямованих на тдвищення ефективносп 1х д1яльносп, на початку 30-х роюв ХХ ст. у США, Францп, Нтмеччиш та шших розвинених крашах [1]. Однак найбшьшого поширення термш "реструктуризащя" у сучасному його розумшш набув у 80-х роках минулого стол1ття. Цьому сприяли поши-
