CC BY
13
розвитку школяра; досвщ тдготовки та роботи шкшьних каунслерiв потребуе подальшого вивчення та адаптацiï до сощокультурних особливостей украшського освiтнього простору. За такого шдходу потребують комплексного вивчення таю проблеми, як змют фаховоï пiдготовки шкiльних профорiентаторiв, особливосп профорiентацiйноï роботи з учнями у загальноосв^шх навчальних закладах рiзних тишв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лавриченко Н. Професшна орiентацiя у системi середньоï освгги Францiï: Дис. ... канд. пед. наук. - К., 1996. - 168 с.
2. Омельяненко Б. Л. Профессионально-техническое образование в зарубежных странах. -М.: Высшая школа, 1989. - 224 с.
3. Рыжов В. А. Организация профориентационной работы в развитых капиталистических странах. - М.: Высшая школа, 1987. - 96 с.
4. American Counseling Association. - Available from: http://www.counseling.org/
5. The ASCA National Model: A Framework for School Counseling Programs / American School Counselor Association, 2003. - 139 p.
6. Gysbers N., Henderson P. Comprehensive Guidance Programs that Work. II. - Greensboro: ERIC/CASS Publications, 1997. - 312 p.
7. McCurdy K. School Counseling: A Scope of Practice for the 21st century / American Counseling Association Conference. - Anaheim, CA. - 24 March 2003. - 20 p.
Любов КОВАЛЬЧУК
ОСОБЛИВОСП РОЗВИТКУ ШКIЛЬНОÏ ПРОФЕСIЙНОÏ ОСВ1ТИ У
Н1МЕЧЧИН1 В Х1Х СТОЛ1ТТ1
У cmammi розглянуто особливостi навчалъно-виховно'1 роботи, характерш для нiмецьких шюл, у яких в Х1Х ст. здшснюваласъ пiдготовка молодi до р1зних форм практично'1 дiялъностi. Проаналгзовано тиnовi навчалънi плани цих освттх 3aKnadie, виявлено виразну спрямоватстъ тогочасних народних штл на трудове виховання.
У Кмеччиш в Х1Х ст. новi педагопчш ще1', яю спиралися на поширене у цей час фшософсько-теолопчне вчення, втшювались у життя досить повшьно. Змши у змют i методах навчання були викликаш насамперед економiчними потребами. Варто зауважити, що одним iз перших шмецьких педагопв, як привертали особливу увагу до дiяльнiсного аспекту виховання й освгги, був С. Вайгель. Вш наголошував на тому, що знання i мудрють е продуктом активно!' дiяльностi людини, тому потрiбно прагнути, щоб дiвчата i хлопщ «вчилися тзнавати початки своеï мудростi з пращ, дiяльностi», тобто сприймали свiт через призму «набутого досвщу» [3, 912-913]. Ось чому в цей перюд одшею з провiдних освiтнiх засад стае трудове виховання.
Мета пропоновано'1 статт полягае в тому, щоб використавши вiдповiдну джерельну й наукову лтературу, висвiтлити особливостi навчально-виховноï роботи, характерш для рiзних типiв шмецьких шкш, у яких в Х1Х ст. здобували професiйну освiту хлопщ та дiвчата.
Як вiдомо, у першi десятилiгтя згаданого столiгтя в Шмеччиш виникають iндустрiальнi школи, зорiентованi на тогочасну кустарну промисловiсть. А тому учш цих шкiл виготовляли нитки, частини одягу, пряли тощо. До такоï працi залучалися як хлопщ, так i дiвчата. На думку В. Вейтлшга, «всебiчна трудова тдготовка, яка допомагае ознайомлюватися з профешями, полегшуе вибiр майбутньоï спещальносп. » [1, 51-52]. Вш пропонував у майбутньому створити для молодi вiком 15-18 рокiв так звану «промислову армiю працi». Завдяки цьому вш дiвчата та хлопщ, навчаючись i працюючи щоденно впродовж 6 годин, змогли б за три роки досконало оволодiти одшею або декшькома професiями. З'ясовуючи особливоси трудовоï пiдготовки учнiв у рiзних типах нiмецьких шкiл дослiджуваного перюду, ми помiтили, що школярi займались не лише статевотипiзованими видами дiяльностi. Так, наприклад, хлопцi, як i дiвчата, могли в'язати, прясти i лише в рекреацшш години обирали працю за покликанням.
12 вересня 1803 р. у Баварп було вщкрито у вихiднi днi додатковi професiйнi школи для пiдмайстрiв та ремюничих учнiв, пiзнiше - для пекарiв, малярiв. У таких навчальних закладах
навчались або хлопщ, або дiвчата вшом до 18 роюв. Оскiльки бiльшiсть згаданих шкiл були чоловiчими, наведемо зразки вiдповiдних навчальних планiв, почерпнутi iз дослiдження Г. Кершенштайнера [6].
Навчальний план школи слюсар1в
Предмет I рш II рш III рiк
Релтя 1 1 -
Дшова переписка i читання 1 1 1
Арифметика 1 1 1
Житте- та громадянознавство 1 1 1
Товаро- та - - -
iнструментознавство 3 3 3
Спецiальне малювання 2 2 2
Практичне навчання
Усього годин 9 9 9
Навчальний план школи чоботаргв (шевцгв)
Предмет I рш II рш III рш
Релтя 1 1 -
Дiлова переписка i читання 1 1 1
Виробнича арифметика i ведения
бухгалтерських книг 1 1 1
Житте- та громадянознавство 1 1 1
Спецiальне малювання 2 2 2
Практичне навчання 2 2 2
Пмнастика i плавання 1 1 1
Усього годин 9 9 8
Навчальний план школи робгтниюв-машинобудгвниюв
Предмет I рш II рш III рш
Релтя 1 1 -
Дiлова переписка i читання 1 1 1
Виробнича арифметика 1 1 1
Житте- та громадянознавство 1 1 1
Фiзика 2 2 -
Спецiальне малювання 2 2 2
Матерiало- i трудознавство 1 1 -
Описове машинобудування - - 2
Практичне навчання - - 2
Усього годин 9 9 9
Поступово на перший план висуваються принципово новi ще! полiтехнiчного навчання, яю викликають змiну поглядiв на змют шкшьно! освiти, а також на завдання та методи виховання учнiв. Така спрямованiсть навчального процесу сприяла та формувала у школярiв готовнiсть до можливо! швидко! змши сво!х професiйних зацiкавлень, зумовлено! суспшьно-економiчними потребами. У зв'язку з цим, виникають спецiалiзованi професiйнi школи, в яких дiвчата i хлопщ знайомляться з певною технологieю i вiдповiдним виробничим обладнанням. З'являються трудовi школи всебiчного ровитку, в яких молодь отримуе полiтехнiчну пiдготовку, залучасться до виробничо! дiяльностi.
Варто зазначити, що в кiнцi Х1Х - на початку ХХ ст. особливу увгу жшочим питанням, практичнш робот серед робiтниць придiляла К. Цеткш. Жiнка - не лише роб^ниця, але й мати, вихователька сво!х дiтей. Тому, К. Цеткiн постшно займалася комплексом проблем, пов'язаних iз вихованням дiтей. Вона вважала, що полшшення освiти для всiх верств населення можна досягти шляхом поеднання розумового навчання з фiзичною працею, яке сприяе гармонiйному
розвитку особистосп На думку К. Цеткш, трудове навчання принесе в школу «радють творчостi, навчить хлопчикiв i дiвчаток цiнити i поважати вс види пращ» [7, 10].
Необхщно вказати на те, що у Кмеччиш в кiнцi XIX ст. швидкими темпами розвиваеться промисловiсть. Незважаючи на це, у сферi професшно! освiти фактично все залишаеться без змш. Тут продовжують функцiонувати вшовщш школи зразка середини згаданого столотя. Так, наприклад, пруськi народнi школи тдпорядковувалися вказiвкам реакцiйних Регулятивiв вщ 1, 2 i 3 листопада 1854 р., яю вимагали виховувати учнiв, вiдданих пруськiй монархи. Зпдно з цим, у таких школах щотижня 6 урокiв вiдводилося релт!, 12 - читанню, письму, вправам з розвитку мовлення, 5 - арифметищ, 3 - спiвам, здебшьшого церковним. Отже, у шкiльнiй освт переважало релiгiйне виховання хлопчикiв i дiвчаток. Крiм того, у навчальному плат педагопку, методику, психологiю замшило школознавство. Уроюв трудового навчання в народнш школi фактично не було. Тшьки дiвчатка, яких учили шити та в'язати, виконували вiдповiдну ручну роботу. Натомiсть хлопчики займалися пмнастикою. Зауважимо, що обов'язковим предметом вона була лише для хлопчиюв. Зазначений розподiл певних навчальних предметiв свщчить про збереження тенденци до розмежування дiяльностi школярiв за статевим принципом.
Важливо наголосити на тому, що невщповщшсть шкшьно! справи рiвню економiчного i суспiльного розвитку Кмеччини в останнiй чвертi XIX ст. викликала появу реформаторських педагопчних течiй. Серед них варто назвати рух прихильникiв запровадження у школах ручно! працi, а також художнього виховання. Реформатори привертали увагу до iндивiдуально! педагогiки, педагогiки особистостi, громадянського виховання. Одним iз перших введення ручно! працi для хлопчикiв у народну школу iнiцiював датчанин А. Клаусон-Каас [2]. Завдяки йому, в кшщ 60-70 рокiв XIX ст. в Дани з'являються першi школи ручно! пращ, як виникали окремо вщ звичайних шкiл. Це стало поштовхом запровадження ручно! пращ як спещального предмета у школах Шмеччини, причому за рахунок годин, вщведених на викладання релiгi!. Додамо, що у 1886 р. на шостому конгрес в м. Штуттгарт створено «Шмецьку спiлку ручно! працi для хлопчиюв». Тогочасна освiта була зорiентованою на формування у школi техшчних умiнь i навичок роботи з рiзними iнструментами i матерiалами. Тому вчителями ручно! пращ тодi були лише чоловши. Вони навчали тшьки хлопщв, якi мали також працювати у спецiальних майстернях.
Пiсля заюнчення школи юнаки володiли достатнiми професшними знаннями, вмiли користуватися багатьма шструментами при обробцi рiзних матерiалiв. Здебшьшого школярi здобували хорошу трудову тдготовку, що забезпечувало подальший успiшний вибiр професi!. Проте це стосувалося у дослщжуваний перiод насамперед хлопчикiв, а дiвчатка займалися тiльки рукодiллям.
Порiвнюючи шкiльнi навчальнi плани, поширенi в Пруси, з вiдповiдним планом мюнхенських народних шкiл, можна помiтити, що в Мюнхеш значно бiльше уваги придшяли урокам малювання, ручно! пращ для дiвчаток i гiмнастики.
Навчальний план народних шкгл м. Мюнхена у 1872 роЦ [5, 182]
Молодшi класи Середш класи Старшi класи
Предмети I II I [I IV V VI VII
х хлопцi д дiвч ата х д х д х д х д х д х д
Релтя 2 2 2 2
Наочне навчання з
малюванням,
письмом, спiвами 13 13 15 12
Арифметика 5 4 5 4
Ручна праця для
дiвчаток - 3 - 4
Релiгiя з бiблiйною
iсторiею - - - - 3 3 3 3 4 3 3 3 2 2
Читання та
вправляння
мовлення - - - - 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4
Калiграфiя - - - - 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Правопис i твiр - - - - 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4
Арифметика - - - - 5 4 5 4 5 4 6 4 6 4
«Realien»
(географiя, iсторiя,
природознавство) - - - - 3 3 4 3 5 3 6 5 6 5
Сшви - - - - 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Малювання - - - - 2 1 2 1 2 2 3 2 4 2
Гiнастика - - - - 2 1 2 1 2 2 2 2 2 2
Ручна праця для
дiвчаток - - - - - 4 - 4 - 4 - 4 - 4
Усього годин 20 22 22 22 25 26 26 26 28 28 30 30 30 29
У новому плаш кшьюсть годин на вивчення рщно! мови зросла з 61 до 64, на арифметику - з 37 до 42 (для хлопчиюв) i з 28 до 42 (для дiвчаток). Це свщчить, що рiвень вивчення арифметики в чоловiчих i жiночих школах став однаковим. Таке вирiвнювання було зумовлене певними практичними потребами, зокрема, дуже часто в дрiбних торговцiв i ремiсникiв бухгалтерську справу вела жiнка господаря. На вщмшу вiд планування трудово! школи, поширеного в бiльшостi нiмецьких шкш, у мюнхенському навчальному планi були вщсутш уроки ручно! працi для хлопчиюв.
Згодом iз метою кращо! пiдготовки дiвчат i хлопцiв до трудово! дiяльностi в жiночих та чоловiчих школах у Нiмеччинi вводяться восьмi класи. Крiм того, у чоловiчих школах ручна праця стае обов'язковим предметом. При цьому переважають заняття, пов'язанi з обробкою дерева та металу. Наведемо приклад плану, за яким, на початку ХХ ст. навчалися учш восьмих клашв чоловiчих народних шкiл м. Мюнхена [5, 201].
Предмети Кiлькiсть годин на тиждень
Релтя
Твiр з читанням 2
Громадянознавство (на основi юторп Х1Х ст.): 4
а) нариси ремесла до французько! революци;
б) розвиток промисловосп, торгiвлi i транспорту в Х1Х 2
столiттi; 2
в) промисловють i соцiальне законодавство в кшщ Х1Х ст., 2
баварська i загальношмецька конституцiя.
Природознавство i технологiя: 1
а) ппена; 2
б) матерiало- та шструментознавство; 2
в) устаткування й автомобiлi прмислового виробництва та !х
фiзичнi основи. 6
Арифметика, включаючи геометрiю i бухгалтера
Малювання: 3
а) вiльне малювання; 3
б) проекцшне креслення; 1
в) виробниче креслення. 6
Ручна пращ 2
Пмнастика
Варто вказати на те, що i3 запровадженням у чоловiчих школах ручно! працi, матерiалознавства, виробничого креслення, якi поглиблювали професшну пiдготовку школярiв до практично! дiяльностi, все бiльше хлопцiв починае вщвщувати восьмi класи.
Пiдсумовуючи викладене, можна зробити висновок про те, що поступово релшйне виховання хлопчикiв та дiвчаток у нiмецьких школах Х1Х ст. витiснилось трудовим. Цей перюд
навчання школярiв i школярок був спрямований на ix шдготовку до майбутньо! трудово! дiяльностi. Тодi переважали статевотипiзованi види працi, до яко! залучалась учнiвська молодь.
У тогочаснш Нiмеччинi прихильники запровадження ручно! пращ для хлопщв суть освггньо! реформи вбачали насамперед у доповненш звичайних шкiльниx занять роботою дтей у ремiсничиx майстернях, якi створювалися поза школою. Оскiльки така зорieнтованiсть шкшьно! освiти не користувалась особливою тдтримкою в буржуази, то професшна пiдготовка учнiв здiйснювалась у спещальних школах, в яких змiст ушх предметiв задовiльняв передовсiм потреби молодих роб^ниюв, що прагнули опанувати певну професда. Цiнним було те, що в таких школах використовувались активш методи навчання, а виробнича практика практичш роботи i теоретичнi заняття вiдповiдали професiйним запитам учшвсько! молодь У шмецьких школах дослiджуваного перюду виховання було спрямоване перш за все на те, щоб розвинути в учнiв та учениць таю риси, як: слухняшсть, акуратнiсть, виконавчють.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вейтлинг В. Человечество, каково оно есть и каким оно должно быть / Пер. с нем., с предисл.
Г. Чернявского. - СПб.: Просвещение, 1978.
2. Пискунов А. Теория и практика трудовой школы в Германии (до Веймарской республики). - М.:
1963.
3. Enzyklopädisches Handbuch der Pädagogik. Herausgegeben von W. Rein. 3. Band, 2. Auflage.
Langensalza, Hermann Beyer und Söhne (Beyer und Mann), 1905.
4. Franke A. H. Pädagogische Schriften. - Paderborn: Verlag Ferdinand Schöningh, 1957.
5. Gebele J. 100 Jahre der Münchener Volksschule. - München: Verlag von Carl Gerber, 1903.
6. Kerschensteiner G. 7. Jahresbericht der männlichen Fortbildungs- und Gewerbeschulen Münchens für das
Schuljahr 1912/13. - Berlin, 1967.
Zetkin C. Über Jugenderziehung. - Berlin: Dietz-Verlag, 1957.
