CC BY
36
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
УДК 37.035.3(477) «ХХ»
М. В. ВОЛОВЕЦЬ
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ З ОБСЛУГОВУЮЧИХ ВИД1В ПРАЦ1 (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТОЛ1ТТЯ)
Здшснено icmopmHO-nedaaoaiHHm aHani3 особливостей вивчення обслуговуючих eudie пращ у другш половит ХХ ст. в УкраШ. Розглянуто основш чинники, що впливали на трудове навчання в щлому та обслуговуючi види пращ зокрема. Визначено таузагальнено етапи становлення iрозвитку трудового навчання з обслуговуючих вuдiв пращ. Окреслено шляхи покращення становища предмета у загальноосвттх школах незалежног Украши. Проaнaлiзовaно минулий втчизняний досвiд, що е важливою умовою для розвитку в майбутньому трудового навчання.
Ключовi слова: трудова тдготовка, чинники трудового навчання, обслуговуючi види пращ, зaгaльнотрудовi навички.
М. В. ВОЛОВЕЦ
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ ИЗ ОБСЛУЖИВАЮЩИХ ВИДОВ ТРУДА (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА XX ВЕКА)
Сделан историко-педагогический анализ особенностей изучения обслуживающих видов труда во второй половине ХХ в. в Украине. Рассмотрены основные факторы, которые влияли на трудовое обучение в целом и обслуживающие виды труда в частности. Определены и обобщены этапы становления и развития трудового обучения из обслуживающих видов труда. Определены пути улучшения положения предмета в общеобразовательных школах независимой Украины. Проанализирован прошлый отечественный опыт, что является важным условием для развития в будущем трудового обучения.
Ключевые слова: трудовая подготовка, разделение, этап, обслуживающие виды труда, общетрудовые навыки.
M. V. VOLOVETS
FORMATION AND DEVELOPMENT OF LABOUR TRAINING IN CRAFTS AND HANDWORK AT SECONDARY SCHOOL IN UKRAINE (THE SECOND HALF OF
THE 20th CENTURY)
Historical and pedagogical analysis of peculiarities of labour traning in the second half of the twentieth century in Ukraine is carried out. The main factors affecting the labour training as a whole and crafts and handwork in particular are viewed. The stages of formation and development of labour training in crafts and handwork are identified and summarized. The ways to improve the situation with the subject in secondary schools of independent Ukraine are outlined. Previous home experience, which is an essential condition for the future development of labor training, is analyzed.
Keywords: labour training, factors of labour training, crafts and handwork, general labor skills.
Трудове навчання як предмет загальноосвиньо! школи завжди ввдгравало велику роль у формування особистосп учшв. Вивчення техшчних чи обслуговуючих видiв пращ сприяло розвитку загальнотрудових навичок, полггехшчнш освт, розширювало дiапазон можливостей у виборi учнями професш матерiального виробництва та сфери обслуговування.
В сучасних умовах ввдбуваеться зниження статусу трудового навчання загалом та обслуговуючих видiв пращ зокрема. Причина цього — передушм використання застаршого
матерiально-технiчного та науково методичного забезпечення. Не менш важливою передумовою розвитку трудового навчання з обслуговуючих видiв працi е вивчення та критичний аналiз минулого вiтчизняного досв^ з метою виокремлення в ньому тих елементiв, як1 можуть бути застосоваш в сучаснiй системi трудово! пiдготовки. Адже це е джерелом вдосконалення тепершньо! системи освiти.
Фундаментальш засади теорп i методики трудово! тдготовки у ХХ ст. ввдображеш у працях А. Вихруща, Н. Калшченко, Г. Левченка, В. Мадз^она, В. Оржеховсько!, В. Сидоренка, Н. Слюсаренко, Г. Терещука, М. Тименка, Д. Тхоржевського та ш.
Значний внесок у вивчення розвитку обслуговуючих видiв пращ як складово! трудового навчання зробили Г. Мамус, С. Павх, Л. Севастьянова Т. Тхоржевська та iншi науковщ.
Пошук шляхiв удосконалення трудово! пiдготовки пiдростаючого поколшня в закладах освiти тривае. Протягом багатьох роив завдяки наполегливiй пращ та творчим надбанням вчителiв трудового навчання, методиспв i науковцiв зiбрано великий педагогiчний досвiд у галузi трудового навчання. Розроблено змiст, предмет i завдання методики трудового навчання, як навчального предмету та галузi педагопчно! науки, розкрито механiзми формування технiчних понять та практичних умшь i навичок тощо [1, с. 4].
Проаналiзувавши роботи вiдомих педагопв, зазначимо, що в них практично не розглядалися юторичш аспекти розвитку обслуговуючих видiв працi.
Метою статп е визначення та висвiтлення юторичних етапiв розвитку трудового навчання з обслуговуючих видш працi у другш половинi ХХ ст.
Аналiзуючи розвиток трудового навчання загалом та обслуговуючих видiв пращ зокрема у контекст розвитку радянсько! системи освiти учшв, можна сказати, що у другш половит ХХ ст. (з 1954 р.) розпочався кардинально новий перюд в ютори розвитку ще! сфери як науки.
На початку 50-х рокв кершництво СРСР поставило перед собою завдання розпочати полггехшчне i трудове навчання у загальноосвiтнiй школ^ Велася значна робота щодо забезпечення умов для трудового навчання, в школах створювали навчальт майстернi, навчально-дослвдш далянки, кабiнети машинознавства, автосправи, електротехшки, обробки текстильних матерiалiв, розпочалося масове виробництво шкiльних версталв та обладнання. Управлiнська дiяльнiсть кер1вних структур дослвджуваного перiоду не обмежувалася доведенням до вщома виконавщв певних вкaзiвок та шструкцш, a також органiзацiею перевiрок шк1л i видaнням вiдповiдних накаав, розпоряджень. Вона спрямовувалася передусiм на тдвищення ефективносп трудового навчання i виховання, трудово! i професiйно! подготовки школяр1в.
Перший етап у розвитку трудового навчання з обслуговуючих видiв пращ датуеться 1954-1958 рр., його ще називають початковим. «У 1954 р. постановою Ради Мiнiстрiв СРСР було введене спшьне навчання хлопц1в та дiвчат i вiдповiдно був скасований гендерний подiл на обслуговуючi та технiчнi види пращ.» [7, с. 286].
«Так, у 1954-1955 навчальному рощ трудове навчання ввели до навчальних плашв 1-5 клаив, а в 1956-1957 навчальному рощ - вих шших класiв загальноосвиньо! школи. Виробниче навчання з'явилося у шшльних планах у 1958 р., у 1957 р. введено факультативний курс «Домоводство», який у 1959 р. став обов'язковим» [7, с. 291]. Варто зазначити, що на цей курс ще не було гендерного под^, тому хлопщ вивчали елементи обслуговуючих видiв працi.
Другим етапом становления трудового навчання став перюд 1959-1965 рр. — час розбудови та нововведень у галузi трудового навчання, у т. ч. обслуговуючих видах пращ. Його можна назвати найбшьш сприятливим, осшльки у загальноосв^шх школах вдаодили бшьшу кшьшсть годин для предмета, ввели виробниче та полиехшчне навчання. Це сприяло вiдродженню традицiй трудового навчання та виховання.
У цей перюд, коли кожна людина характеризувалася за участю у суспшьно кориснiй працi, створент матерiальних благ для соцiуму, здшснюеться перебудова системи народно! освiти, вживаеться велика к1льк1сть заходiв на державному рiвнi для того, щоб об'еднати теорiю у школi з практикою в житп, щоб учнi, закончивши школу, якомога швидше могли адаптуватися у мiнливому, з неймовiрно швидким ростом техиiчного i наукового прогресу свiтi.
Крiм вiдвiдувания уроков трудового i виробничого навчання, у 50-60-п роки учнi брали участь в самообслуговуванш, гуртковiй робот1 та рiзних видах технiчно! творчостi, трудових акщях, суботниках, тимурiвськiй робот1, роботi в таборах пращ та вiдпочинку, шшльних
лiсництвах, теплицях, парниках, на кролефермах, а також ствпрацювали з дитячими та молодiжними органiзацiями тощо. Це дозволяло ïm набути практичних навичок у рiзних сферах господарювання. Також це дало змогу тдняти на вищий рiвень так1 сфери, як домашне господарювання, рукодiлля (вишивка, в'язання, плетiння з лози, виготовлення одягу i т. д.), кулiнарiя, виробнича дiяльнiсть за певним профшем та шше.
Наприкiнцi 60-х роюв ХХ ст. особливоси стал жшок знову врахували в органiзацiï обслуговуючих i техшчних вида працi. Було розроблено шють варiантiв програми iз трудового навчання, два з яких призначалися дiвчатам i мiстили лише обслуговуючi види пращ. Вiдтодi в загальноосвггшх школах Украши трудове навчання з обслуговуючих вида пращ почало суттево вiдрiзнятися вiд трудового навчання з техшчних вида пращ. Проте на тривалий час у програмi цiеï' навчальноï' дисциплши залишилося велика юльюсть тем, якi двчата вивчали неохоче (наприклад: елементи механiзацiï' i технологи обробки метал1в i пластмас, початковi елементи електротехнiки).
Весь описаний перюд характеризуеться пiдвищеною увагою держави, сустльства, освiтян до трудовоï' тдготовки школярiв. Зрозумiло, що не у кожнш загальноосвiтнiй школi були ввдповвдт умови для нововведень, тому, попри намагання державних органiв влади i науковщв у цiй сферi, зробити все можливе, щоб трудова тдготовка, трудове виховання та навчання були на належному рiвнi, занепад ще1' галузi був неминучим.
Третiм етапом розвитку трудового навчання та обслуговуючих видiв пращ в школi стали 1966-1968 рр. Загалом цей перюд був несприятливим для них. «Обов'язкове виробниче навчання скасоване, оск1льки виявилися серйознi недолiки в його оргашзацп: не було необхiдноï матерiальноï бази та квалiфiкованих учительських кадрiв, виникли труднощi в задоволеннi рiзних професшних iнтересiв школярiв. Виробниче навчання збер^алося тiльки в тих школах, ям мали вiдповiднi умови » [1, с. 11].
У 1967-1968 рр. на предмет вдаодилося 2 год. в тиждень у кожному класг Навчальна програма для середнiх i старших клаав була складена так, що школа могла будувати уроки трудового навчання вiдповiдно до матерiально-технiчноï бази, оск1льки вона у кожному навчальному закладi була рiзною. «У старших класах трудове навчання оргашзовувалося переважно у формi трудових полиехшчних практикумiв в умовах школи. Використовувалася й виробнича база, в першу чергу, мiжшкiльнi навчально-виробничi комбiнати (МНВК) й навчальш цехи пiдприeмств, поля i ферми колгоств i радгоств» [1, с. 11].
Четвертий етап охоплював 1969-1990 рр. i став перюдом стабiлiзацiï. Зазначимо, що «у 1977 р. було збшьшено час на трудове навчання в 9-10-х класах (до 4 год. на тиждень). В його основу покладено понад 20 профшв трудового навчання, в т. ч. креслення, обробку тканин, торгове обслуговування тощо.» [1, с. 12].
Надзвичайно велико1' популярносп набуло не лише трудове навчання, а й споаб оргашзаци роби на уроках. Крiм того, практична дiяльнiсть учнiв розгорталася переважно на базi навчально-дослiдних дiлянок i господарств, земельних д^нок, закрiплених за школами. Праця учнiв на шк1льних дшянках, у теплицях, парниках тощо сприяла формуванню в них практичних умшь i забезпечувала пiдготовку до вивчення загальноосвттх та спецiальних предметiв, до трудово1' дiяльностi в рiзних галузях сiльського господарства. Учням було до вподоби виконувати на виробничому навчанш, класних чи позакласних заняттях сустльно-корисну роботу; вони ввдчували свою значущють у соцiумi, а бригадний споаб працi покращував стосунки у класному i шкiльному колективi.
Рiвень трудового навчання, а особливо обслуговуючих видiв працi, пiдвищуeться. Однieю з важливих причин цього став яшсний склад вчителiв трудового навчання, велика увага ввдтепер придiлялася матерiально-технiчнiй баз^
Збiльшення кiлькостi виробничого навчання сприяло розробцi бiльш досконалих програм з кулшарно1' справи, столярно1' справи, основ взуттевого виробництва, металообробки, основ електротехтчного виробництва, основ радiотехнiчного виробництва, обробки деревини, будiвництва, основ швейного виробництва.
У 1984 р. було проведено реформу загальноосвиньо1' та професшно1' школи, в якш важливе значения мало полшшення пiдготовки учнiв до життя, пращ. Збшьшено кшьшсть годин на трудове навчання: у 1-7 класах стало 2 год., у 8-9 - 3 год., а в 10-11 - 4 год. в
тиждень; введено навчальний предмет «Основи виробництва. Вибiр професп» (1 год. в тиждень), видiлено час на продуктивну працю учнiв [1, с. 14].
Шд час трудового виховання, передуам навчання обслуговуючих виддв пращ, важливу роль придшяли тендерному подшу та iденгифiкацiï: на уроках обслуговуючо1 працi дбали про виховання майбутньо1 жшки, яка б знала уа тонкощ1 домашнього господарювання. Вщповвдно до вищезазначеного складали змiст навчальних дисциплш трудового спрямування, як1 учениц вивчали у школi та МНВК, та обирали форми, методи i засоби 1х трудово1 подготовки. Вщговщно до навчальних програм навички, яю здобувалися на уроках обслуговуючих та техшчних видв пращ, суттево водрознялися. Це було зумовлено соцiальними ролями учшв у подальшому жит.
Варто зауважити, що у 70-ri роки ХХ ст. роки змют програм з трудового навчання, за якими навчалися ученищ загальноосвишх шк1л в Украш, майже не враховував нащональних особливостей. Наприклад, у програмах для 4-8 класов мюьких i сшьських шк1л, виданих ввдповвдно в 1970 i 1971 роках, е лише згадка про украшсьш народнi вишивки та технологiю ix виконання [5, с. 262].
У 80-ri роки ситуащя дещо покращилася. У програмах з трудового навчання, виданих в 1986 р., хоч i немае термшв: «украшська», «нащональна» тощо, як позначали б приналежшсть навчального матер!алу до нацiональноï культури, була щкава вар!ативна частина. Вона складаеться з таких вар1анпв: «Елементи палiтурноï справи», «Загопвля продукт1в», «Кулшарт роботи», «Вузликове плетшня в техшщ макраме», «Художня обробка деревини ввдповОдносл до традищй мюцевих народних промисл!в», «Художня обробка металу ввдпов!дно до традицш мюцевих художшх промисл1в», «Художня обробка тканини ввдповвдно до традицш мюцевих народних художшх промисл1в», «Виготовлення та оздоблення вироб1в в'язанням», «Озеленення територiï населених пункта». Це св!дчить про намагання через змют трудового навчання передати учням шформащю про найбшьш суттев! досягнення декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомити школяр!в з основними видами дгяльносп, якими традицшно займалося населения Украши [9, с. 265].
Досягти цiеï мети можна було й за рахунок вибору адмшстращею школи стльно з учителями одного чи кшькох вар!анпв (для кожного класу свш вар!ант) оргашзацп трудового навчання д!вчат. При цьому враховували матер!альну базу, квал1фшащю вчител!в i промислового оточення школи [9, с. 265].
Новою програмою з трудового навчання учшв 5-7 клаив передбачалося три вар!анти стабОльно1' частини: перший - для хлопщв i д1вчат, другий - для д!вчат, третш - для хлопщв.
За першим вар!антом програми не було гендерного под!лу, тому при вибор! об'екпв пращ та норм часу вчител! враховували цей аспект.
За другим - д!вчата навчалися окремо ввд хлопщв, що створювало широк! можливосп для тдбору бшьш складних об'екпв пращ, яш були до вподоби представницям жшочо1' стат! Якщо в першому вар1анп передбачено вивчення вс!х запропонованих у програм! матер!ал!в, то у другому - вилучено тему «Ручна i мехашзована обробка деревини» та збшьшено к1льк1сть годин на вивчення д!вчатами тем «Ручна i мехашзована обробка тканин» та «Робота з харчовими продуктами». Це пояснювали тим, що переважна бшьшють жшок працюе у швейнш i текстильнш промисловост та сфер! обслуговування [3, с. 2].
У 70-80-ri роки ХХ ст. у школах республ!ки продовжували запроваджуватися нов! програми з трудового навчання та ввдбувалася подальша диференщащя змюту ц!е1' навчально1' дисциплши. Унаслвдок зазначеного, трудове навчання хлопщв i д1вчат суттево розр!знялося, а у програмах для мюьких i сшьських шшл був наявний чикий розподш вид!в роб!т для кожно1' стал (табл. 1) [3, с. 86].
Д!вчата, учениц! 4-8 клаив, не вивчали роздш «Елементи мехашзацп i технологи обробки деревини», а хлопщ - роздш «Обслуговуюча праця». 1нш! роздши («Елементи мехашзацп i технолог!!' обробки метал!в i пластмас», «Початков! елементи електротехшки», «Техшчне моделювання i конструювання», «Сшьськогосподарська праця») вивчали ва учт.
Кшьшсть годин, як1 в!дводили на вивчення девчатами окремих роздшв програми в мюьких i сшьських школах, була р!зною. Так, у сшьських школах пор!вняно з мюькими значно збшьшена к1льк1сть годин на вивчення ученицями розд!лу «Сшьськогосподарська праця», а на
вивчення роздiлiв «Елементи мехашзаци i технологи обробки металiв i пластмас» та «Обслуговуюча праця» - вщповвдно зменшена [2, с. 67].
Разом iз тим кшьшсть загальноосвiтнiх шкiл, якi мали кабшети обслуговуючо! працi, в 70-тi - на початку 80-х рошв невпинно зростало. Збiльшувалася й кiлькiсть справних швейних машин та обладнання у майстернях.
У другiй половинi 80-х рошв ситуащя кардинально змiнилася, кшьшсть кабiнетiв обслуговуючо! працi почала зменшуватися. Так, якщо в 1983-1984 навчальному роцi !х було 11732, то в 1990-1991 - лише 8744. Подiбна динамша спостерiгалася й стосовно справних швейних машин. Найбшьше !х було в 1980-1981 навчальному рощ (63860 шт.), а в подальшому цей показник зменшився. Це ввдповвдно i позначалося на динамiцi розвитку навчальних знань здобутих на уроках обслуговуючо! пращ. Крiм того, уроки обслуговуючо! пращ подекуди проводили з численними порушеннями (недостатне унаочнення, незначна кшьшсть роздаткового матерiалу, недотримання правил безпечно! працi та програми з певно! дисциплiни тощо). У кабшетах обслуговуючо! працi не велася необхвдна документацiя (журнали для iнструктажiв з техшки безпеки, перспективнi плани доустатковування кабiнетiв, !х паспорти), а також бракувало картотек, стендiв, виставок та ш. [4, с. 292].
Таблиця 1
Розподы годин трудового навчання в 4-8 класах мiських шкш _ за видами робт ___
Види робгг 4 клас 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас
х д х д х д х д х д
Елементи механiзацi! i технологi! обробки деревини 22 - 22 - 22 - 22 - - -
Елементи мехашзаци i технологi! обробки металiв i пластмас 20 20 20 20 20 20 20 20 24 24
Початковi елементи електротехнiки 8 8 8 8 8 8 8 8 34 34
Техшчне моделювання i конструювання 8 4 8 4 8 4 8 4 10 10
Обслуговуюча праця - 6 - 26 - 26 - 26 - -
Сшьськогосподарська праця 10 10 10 10 10 10 10 10 - -
Всього 88 68 68 68 68 68 68 68 68 68
Навчально-виробнича практика (годин в рш): на роботу в майстернях; 9 - 12 - 24 - - -
на сiльськогосподарську працю; 9 9 12 12 24 24 - -
на обслуговуючу працю. - 9 - 12 - 24 - -
Всього 18 18 24 24 48 48 - -
П'ятий перюд у розвитку трудового навчання розпочався з 90-х рошв ХХ ст. Це був час традицiоналiзацi!. Трудове навчання та виховання школярiв почали поступово набувати нащонального характеру. Одним iз найбшьш ефективних засобiв, за допомогою якого учшв прилучали до надбань нащонально! культури, виховували любов до !! традицiй, стало декоративно-ужиткове мистецтво. Це довели В. Муиенко, Р. Захарченко, В. Сидоренко та Д. Тхоржевський у сво!й робот «Прилучення учнiв до нацiонально! культури в процеа трудового навчання», а також досввд роботи загальноосвiтнiх шк1л Укра!ни.
Пiсля здобуття незалежност в Укра!ш проблема трудового навчання набувае нового рангу, переростае з навчально-виховно! в суспшьно-психолопчно-педагопчну, а державнi органи влади серед основних шляхiв реформування змюту загальноосвiтньо! школи називають трудову тдготовку.
Для ознайомлення з нацюнальною культурою та традицiями декоративно-ужиткового мистецтва B4rn^i трудового навчання на уроках обслуговуючо! працi використовували працi В. Бшецько! «Украшсьш сорочки, !х типи, еволющя й орнаментащя», Г. Стельмащук «Укра!нський одяг XVII - початку Х1Х ст. в акварелях», альбом Ю. Глаговського «Традицшш головнi убори украшщв» тощо. Ученицям повiдомляли юторичш вiдомостi про розвиток художньо! творчосп людства, навчали ix основним прийомам плетiння з рослинного матерiалу, макраме, вишивки, iншиx видав декоративно-ужиткового мистецтва [4, с. 292].
У цей час з програм трудового навчання для дiвчат виключено роздши «Обробка деревини» та «Обробка металiв», це звшьнило час та створило додатковi умови та можливосп для вивчення на уроках обслуговуючо! пращ бшьшо! шльшсть видiв декоративно-ужиткового мистецтва.
Мiнiстерство освии Укра!ни затвердило низку програм iз профiльного трудового навчання, яке здшснювалося за рiшенням ради школи у 8-11 або 10-11 класах. Серед них чимало таких, яш були орieнтованi безпосередньо на дiвчат. Програми передбачали вивчення ними рiзниx видiв декоративно-ужиткового мистецтва (декоративного розпису, художньо! керамiки, вишивки та iн.), а також основ фермерсько! та шдприемницько! дiяльностi, декоративного оформления iнтер'eра, ведення домашнього господарства, психологи та фiзiологi! доштальнят, благоустрою садиби, основ родинно! економiки, розкрою i пошиття одягу. Як бачимо, перелiк великий та рiзноманiтний. 1з нього можна було обрати профшь, який найбiльше подобався дiвчатам або був !м найбшьш потрiбним у подальшому житп [8, с. 187].
Програма трудового навчання 1996 р. офщшно надала можливють займатися в урочний час рiзними видами народних ремесел. Крiм обов'язково! теми «Укра!нська народна вишивка», була можливють навчати дiтей й шших традицiйниx способiв обробки матерiалiв: народного крою та оздоблення одягу; художньо! обробки деревини; ткацтва (килимарство,гобелени); розпису тканин тощо.
У тдсумки можна сказати, що трудове навчання загалом та обслуговуючi види працi зокрема пройшли тривалий i тернистий шлях розвитку та адаптащ! в Укра!т. Методом проб i помилок складалися i вводилися новi програми, розбудовувалася та занепадала матерiально-теxиiчна та методична база трудового навчання як предмета загальноосвиньо! школи.
Детально вивчивши та проаналiзувавши розвиток трудового навчання, було визначено п'ять етатв становлення обслуговуючих видав пращ: перший - вш же початковий (1954-1958 рр.); другий - розбудови та нововведень ( 1959-1965 рр.); третш - несприятливий (1966-1968 рр.); четвертий -стабшзащйний (1969-1990 рр.) i п'ятий, коли трудове навчання та обслуговуючi види пращ почали набувати нацiонального характеру, - перюд традищоналiзащ! (з 1990 р.).
У широкому розумшш праця е способом життeдiяльностi людини, проте вона не обмежуеться лише створенням якихось предмелв задля забезпечення необхвдних умов iснувания; це цiлеспрямована дiяльнiсть, що також е процесом формування iндивiда як особистостi та сощально! iстоти. На заняттях у навчальних майстернях учнi залучаються до безпосередньо!, так звано! «живо! пращ», яка впливае на формування !х сощальних, культурних, iнтелектуальниx, моральних, естетичних i псиxологiчниx рис.
Процес становлення трудового навчання загалом та обслуговуючих видiв пращ зокрема був сощально та полиично залежним, проте праця залишаеться головним рушiем людсько! життедiяльностi, тому трудове виховання дотепер е одним iз шляxiв до самовдосконалення та саморозвитку.
Ниш прюритетне завдання загальноосвiтньо! школи - виховання творчо!, вiльно!, активно! та освiченоi особистостi. Оск1льки одним iз компоненпв становлення громадянина е трудове та професшне самовизначення, то трудова пiдготовка становить невiд'емний елемент цього процесу. Сьогоднi трудове навчання як складова освиньо! галузi «Технолопя» зазнае змiн, що зумовлено розвитком науково-техшчного прогресу, модернiзацiею виробництва i теxнологiй. Тому дуже важливо враховувати юторичний досвiд педагогiчно! науки i практики. Це дасть змогу визначити ri аспекти та традиц^! трудово! освии, як1 варто зберегти та використовувати у майбутньому.
Л1ТЕРАТУРА:
1. rapriH В. В. Розвиток методики трудового навчання в Укра!н як галузi педагопчно! науки (друга половина XX - початок XXI столптя): автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / В. В. Гарпн. - К., 2012. - 20 с.
2. Лоста Н. Тематичн плани профшьного трудового навчання / Н. Лоста // Трудова тдготовка в закладах освпи. - 1998. - № 2 (8). - С. 43-51.
3. Оргатзацш трудово! тдготовки учнiв 1-7 класiв за новими програмами (1нструктивно-методичний лист на допомогу вчителям трудового навчання, директорам i заступникам директорш шкш). - К. : Рад. школа, 1986.
4. Програми трудового навчання учшв IV-VHI класв (для мiських шкш). - К.: Рад. школа, 1970. - 88 с.
5. Програми трудового навчання учшв IV-VIII класв (для сшьських шкш). - К.: Рад. школа, 1971. - 96 с.
6. Программа трудового обучения учащихся 5-7 классов. - К.: Рад. школа, 1986. - 150 с.
7. Слюсаренко Н. В. Етапи становлення та розвитку трудово! тдготовки дшчат у школах Укра!ни / Н. В. Слюсаренко // Збiрник наукових праць. Педагопчний альманах / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ш. - Херсон, 2010. - Вип. 5. - С. 285-294.
8. Слюсаренко Н. В. Трудова тдготовка дiвчат в кторп розвитку укра!нсько! школи: навч. поЫбник для студ. вищих навч. закладiв / Н. В. Слюсаренко. - Херсон: Р1ПО, 2008. - 212 с.
9. Слюсаренко Н. В. Становлення та розвиток трудово! тдготовки дшчат у школах Укра!ни юнця Х1Х-ХХ столггтя: монографiя / Н. В. Слюсаренко. - Херсон: Р1ПО, 2009. - 456 с.
УДК 378 (477) «18/19»
О. М. КОБР1Й
СОЩАЛЬШ ЧИННИКИ ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГ1ЧНО1 ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ В УКРА1Н1 НАПРИК1НЦ1 Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
np0aHani30eaH0 сустлью причини змт наприюнщ Х1Х — на початку ХХ ст. у трактуваню змкту та doceidy зaгaльнoпедaгoгiчнoi тдготовки вчителя, ii вiдповiдностi його майбуттй фаховт дiяльностi. Сощальними чинниками тaкoi тдготовки в окреслений перioд були поширення гуматстичних пoглядiв та демократичних перетворень у вищт ocвiтi, розвиток у тй полтехшчного напряму, вiдрoдження yкрaiнcькoi нaцioнaльнoi iдеi, виникнення coцioпедaгoгiчних комплекЫв тощо.
Ключовi слова: зaгaльнoпедaгoгiчнa тдготовка вчителя, сощальШ чинники, демократичн перетворення, юнецъХ1Х— початокХХст.
О. М. КОБР1Й
СОЦИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ ОБЩЕПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ В УКРАИНЕ В КОНЦЕ Х1Х - НАЧАЛЕ ХХ СТ.
Проанализированы общественные причины изменений в конце Х1Х — начале ХХ ст. в трактовке содержания и опыта общепедагогической подготовки учителя, её соответствия его будущей деятельности. Социальными факторами этой подготовки в очерчённый период были распространение гуманистических взглядов и демократических преобразований в высшем образовании, развитие в нём политехнического направления, возраждение украинской национальной идеи, возникновение социопедагогических комплексов и т. д.
Ключевые слова: общепедагогическая подготовка учителя, социальные факторы, демократические преобразования, конец Х1Х — начало ХХ ст.
O. M. KOBRIY
SOCIAL FACTORS OF GENERAL TEACHER TRAINING AT THE END OF THE 19th - THE BEGINNING OF THE 20th CENTURIES
This article analyzes social causes of changes at the end of the l9h — the beginning of the 20th centuries in the interpretation of the nature, content and experience of general teacher training, its compliance with students activities in the future. Social factors of such training in the specified period were propagation of humane ideas
