CC BY
21
МЕНЕДЖМЕНТ
УДК 005.2-043.86:35.071 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).106-112
Вталш 1ванович Мельченко
канд. юрид. наук, доц.
e-mail: advocat27@ukr.net,
1нна nempieHa Фом1ченко
канд. екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-9180-9344
e-mail: Inna_fomichenko@ukr.net,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудгвна академгя», м. Краматорськ,
Вжтор Павлович Баштовий
директор Дружк1вського фахового коледжу
ORCID 0000-0002-4314-8879,
Олександра Вiкmорiвна Пахомова
заст. директора з виховног роботи Дружшвського фахового коледжу ORCID 0000-0001-9326-0589,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудгвна академгя», м. Дружкгвка
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ EVENT-МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ЕЛЕМЕНТА ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У ПУБЛ1ЧНОМУ УПРАВЛШШ
Постановка проблеми. Основним професшним ш-струментом у сферi оргашзацп заходiв на сучасному етат де-факто виступае event-менеджмент, i саме до штеграцп event-менеджменту як основного шстру-мента в подiевiй дiяльностi органiв мiсцевого публiч-ного управлшня, на наш погляд, слiд привертати бшьшу увагу. Органiзацiя та проведення заходiв е обов'язковою ланкою дiяльностi органiв влади та мю-цевого самоврядування. Потенщал i перспективи, яю несе в собi органiзацiя event-заходiв, та незначна увага, що 1й придшяеться керiвництвом органiв публiчноí влади, а особливо органами мюцевого публiчного уп-равлiння, свiдчить про необхщшсть проведення гли-бокого аналiзу поточного стану дiяльностi з оргашзацп та проведення заходiв, актуалiзащí iнструментарiю event-технологiй, розробки системи оцiнювання якостi та ефективность Сучасна event-iндустрiя в Укра'1ш до-сить динамiчно розвиваеться, потребуе залучення ви-сококвапiфiкованих управлiнських фахiвцiв i е важли-вим елементом економiки.
Аналiз останн1х дослщжень та публшацш. Дослщ-женню побудови та розвитку event-менеджменту при-свячено пращ багатьох вггчизняних та iноземних науковщв: Р. Харда, I. Бивалкевича, П. Краддука, У. Хальцбаура, Е. Йеттшгера, Б. Кнауса, Р. Мозера, М. Целлера, Дж. Голдблатта, С. Лемера, М. Сондера, I. Пархоменка та ш. У сво'1х працях вони, зокрема, зо-середжують свою увагу на розвитку сутноси поняття «event-менеджмент», виокремленнi його характерних ознак, визначенш його мiсця в системi управлшня компашями загалом тощо. Серед вгтчизняних авторiв питання event-менеджменту розглядаються в наукових праця О. Назарова [1] (проведено мошторинг event-ринку Украши), О. Власенко [2] (у даному дослщ-
женнi охарактеризовано event-менеджмент як окре-мий напрям дослiджень).
Метою статп е визначення event-менеджменту як елемента шформацшно-комушкацшних технологiй у публiчному управлiннi та характеристика основних чинниюв, що впливають на побудову та розвиток event-менеджменту в Украшь
Виклад основного матерiалу дослщження. В Укра-!ш event-менеджментом називаеться органiзацiя подш, вiн е одним iз нашстотнших iнструментiв PR, спря-мованих на отримання довготривалого ефекту у фор-муваннi iмiджу пiдприемства, його впливу на суспшьш iнтереси та потреби. У наш час цей вид дiяльностi сформувався в окрему самостшну сферу сощокуль-турно! дiяльностi. Event-менеджмент е цiкавою га-луззю, що розвиваеться та дае можливють кар'ерного росту для всiх, хто захоплюеться органiзацiею та пла-нуванням заходiв. Цей вид дiяльностi включае ви-вчення бренда, цшьово1 аудиторп, розробку концепцп заходу, планування логiстики та координащю техшч-них аспектiв перед безпосередшм виконанням умов заходу. Event-менеджмент, по сутi, е програмою управлшня заходом, яка залежно вщ поставлених цшей передбачае виконання event-менеджером рiзноплано-вих дiй — побудову лопстики, драматурги, сценографп заходу тощо. Перспектившсть впровадження event-технологiй полягае насамперед у тому, що вони завжди е рiзними, нiколи не повторюються. Кожен iз них створюеться iз певною конкретною цшьовою метою, а тому вам варто побувати там, у конкретному мющ в певний час, задля отримання виняткових вра-жень. Саме сучасш event-заходи е дуже важливими, вони виконують сукупнiсть стратегiчних завдань та за-звичай досить ризиковано залишати !х органiзацiю й
проведення поза увагою або ж довiряти непрофесюна-лам. Таким чином, еуеп^менеджмент включае досить широкий спектр маркетингових комушкацш, як реа-лiзуються шляхом оргашзацп рiзних заходiв. Обсяги впливу можуть також бути рiзними — вiд одного щд-приемства до досить великих громадських мас. Клю-човими рушiйними силами для сприяння розвитку еуеп^менеджменту е результати проведення заходу й повернення вкладених у цей захщ коштав. Такий вид дiяльностi включае дослщження особливостей бренду, представлення цшьово1 аудитор^ такого заходу, роз-
С
Розглядаючи цi етапи можна бачити, що до-слiдження, яке включае в себе опитування, анкету-вання, здшснюеться як по заюнченню заходу, так i до початку його проведення. Дослщження — це пошук нових знань або систематичне розслiдування з метою встановлення факпв; науковий метод (процес) ви-вчення чого-небудь. Дослщження подшяють на зов-нiшнi та внутршш. До внутрiшнiх дослiджень вщно-сять iнтерпретацiю власних даних компани. Зовнш-нiми дослiдженнями вважаються опитування учасни-юв, проведення iнтерв'ю (шдивщуальних, у фокус-гру-пах, експертна думка), анатз конкурентного середо-вища тощо. У ходi дослiджень порiвнюються результати з поставленими цшями.
Сучасне публiчне управлiння, будучи явищем, що породжене багатьма полiтико-економiчними ште-ресами, являе собою складну систему зв'язюв м1ж суб'ектами та об'ектами управлшського впливу. Розви-ток нових концепцш у публiчному управлiннi сьогодш стрiмко розвиваеться i зачiпае рiзнi аспекти життя людського суспшьства. Усе частше публiчно-управ-лiнськi новацп знаходять свое вщображення у сощаль-ному середовищi споживачiв управлiнських послуг, яю, будучи невiд'емною частиною соцiуму, формують свое свггосприйняття та власнi сощокультурш погляди пiд впливом комушкативно1 взаемоди. Умови, що ви-значають можливостi використання елементiв еуеп^ менеджменту в дiяльностi органiв публiчного управ-лшня, можна представити у таких позищях: по-перше, дедалi бшьша диференцiацiя населення, яка приходить на змшу споживанню масового продукту. Демасифжа-цiя являе собою розподш населення на досить невелик! групи, що в^^зняються одна вщ одно! за рiзно-манiтними характеристиками; по-друге, сьогоднi у публiчнiй сферi управлiння домiнуе орiентир на спо-живача як повноправного учасника вiдносин, що ре-гулюеться не тальки нормами права, але й законами попиту i пропозицп. Перемагае той, хто, насамперед,
робка концепцп реалiзацil заходу, планування лопс-тики та координування технiчних аспекив щодо оргашзацп й проведення заходiв. Таким чином, еуеп^ме-неджмент е довгостроковою програмою управлiння цим заходом [3]. Першим етапом оргашзацп будь-якого заходу е дослщження, далi настае етап пошуку щей для заходу, його планування i реалiзацiя, оцiнка результатiв. У свою чергу, ощнка результатiв е вщ-правною точкою дослiджень для наступного заходу (рис. 1) [4, с. 42].
враховуе щнноси та смаки споживача, i, виходячи з них, будуе свою маркетингову политику. У контекста публiчного управлiння це означае, що парадигма «доброго урядування», яка активно реалiзуеться у сучас-них практиках державного управлiння суспшьством розвинених кра!н, базуеться саме на розумшт людини як суб'екта владних вщносин; по-трете, набувае знач-ного поширення розвиток соцiального маркетингу. Традищя пов'язувати назву компанп, продукту або бренду з сощально-значущими явищами отримала значне поширення в останне десятилитя i, за прогнозами експертав, вона продовжить набирати обертiв i в майбутньому; по-четверте, спостерiгаеться зростання попиту на локальш подiевi заходи. Розробивши гло-бальну маркетингову стратепю, корпорацп часто ви-являють, що найскладншим завданням стае зробити 11 зрозумшою для окремих людей на мюцевому рiвнi. В Украш дуже низьк показники довiри i лояльноси споживача до виробника. Така ж ситуащя i з публiч-ною владою, а тому актуальна проблема пщвищення авторитету публiчних органiв влади може виршува-тись за допомогою стратегш eуent-менеджменту; по-п'яте, збшьшення рiвня залучення аудиторп до спе-цiальних подiй. Перевага eуent-менеджменту у публiч-нiй сферi полягае в тому, що аудиторп надаеться той досвщ, який неможливо отримати, спостер^аючи за подiею на екранi, слухаючи радiо або читаючи газету. Це означае, що захщ з початку до юнця мае бути таким, щоб кожен вщвщувач м^ отримати задоволення, релаксувати пiд час проведення заходу. Це сприяе значною мiрою активiзацil громадян для участ у вирь шеннi спшьних суспшьних завдань та управлiннi державою.
Подп, як в рамках eуent-менеджменту е об'ектом управлiнських зусиль, класифiкуються за трьома типами: робочi заходи; шформативш заходи; заходи, орь ентоваш на органiзацiю вольного часу [5].
Рис. 1. Етапи життевого циклу еувШ-заходу (модель Дж. Голдблатта) (сформовано авторами на основi джерела [4])
Event-менеджмент сприймаeться вiдразy в двоx контекстаx: як бiзнес i як iнстрyмент маркетинговиx комyнiкацiй. Змют цього явища полягаe в тому, щоб подати споживачевi товари i послуги, як подарунок. Саме так, набагато бшьш точно, можна передати щ-льовий змiст цього сощального, i за своeю природою i за спрямовашстю впливу, економiчного явища. Як
перша, так i друга його xарактеристика e достатньо ак-туальними у застосyваннi до пyблiчноï сфери, адже мова йде не про прибуток, а про комушкащю, яка по-требye витрат. На рис. 2 наведет етапи прийняття рь шень планування event-заxодy у пyблiчномy управ-лiннi [6, с. 58].
Рис. 2. Еmапu пpuйняmmя ршень пла^вання event-заходy y пу6л1чному yпpавлiннi (сформовано авторами на основi джерела [6])
Використання теxнологiï event-менеджменту гро-мадськими органiзацiями та органами пyблiчного уп-равлiння рiзниx рiвнiв — досить розповсюджене явище. Це зумовлене тим, що процес пyблiчниx кому-нiкацiй об'eднyють типовi складовi частини, яю при-таманнi будь-якому комушкативному процесу. У да-ному процеа сyб'eктом-комyнiкатором виступають органи державного управлшня рiзниx гшок влади, яю передають iнформацiю (офiцiйнy i неофщшну, усну або письмову, вербальну i невербальну), об^ктом-ре-ципieнтом (одержувач) вистyпаe суспшьство, шсти-тути громадськостi. Засоби масово'1 iнформацiï (3MI) виступають каналом зв'язку для влади iз суспшьством. Головним документом у сферi шформацшно-комуш-кацiйниx теxнологiй e Event Management Body of Knowledge (EMBOK), який розглядаe структуру процесу event-менеджменту, мютить систематизований опис необxiдниx сфер знань щодо адмiнiстрyвання, операцiйного менеджменту, маркетингу, управлшня ризиками, дизайну тощо. Отже, EMBOK представляe дiяльнiсть з оргашзацп, проведення event-заxодy, як сукупшсть окремж компонентiв, логiчно пов'язаниx мш: собою iз плином часу, що сприяe кращому розу-мiнню шфраструктури для отримання iнформацiï та можливосп полiпшення процесу [7]. У робота О. Томаса [8] даeться детальний опис теxнологiï виконання
6Í3Hec-npo^cÍB event-менеджменту. Фреймворк референтно! моделi event-менеджменту (Reference Model Framework for Event Management) визначаеться як роз-подш event-заходу на п'ять блоюв: розробка стратегп, планування заходу, реалiзацiя, контроль, управлiння проектом [8]. Необхщно вщзначити, що з представле-них моделей найбшьш детально роздшяе оргатзащю event-заходiв на сфери знань EMBOK, що повинно сприятливо впливати на систематизащю пiдходу до розподшу обов'язюв мiж ними в рамках оргашзацп заходу. Корпоративний комунiкацiйний аудит е шстру-ментом систематичного контролю стану розвитку PR-процесiв та механiзмiв взаемодп в дiяльностi event-менеджменту. Технолопчний ланцюг дослiдження ста-новлять чотири базовi напрями роботи (рис. 3): зов-нiшнiй аудит, внутршнш аудит, аудит ефективностi роботи шформацшних потоюв, оцiнювання вартостi публiчних активiв.
Зовншнш аудит являе собою проведення сощо-логiчних, маркетингових дослiджень для мониторингу засобiв масово! шформацп. При цьому найбшьш ефек-тивним е комплексний тдхщ, коли рiзнi за методоло-гiею та масштабами дослщження взаемодоповню-ються. Внутршнш аудит здшснюеться на основi ви-вчення показниюв соцiально-економiчного розвитку об'екта дослiдження, ощночних характеристик, за ре-
ЗОВН1ШН1И
АУДИТ
Фокус-групи
Експертне
опитування
Pa30Bi
соцюлопчш
зaмiри
(«Омнибус»)
Комплексш
соцiологiчнi та
мaркетинговi
дослщження
АУДИТ 1НФОРМАЦ1ИНИХ ПОТОК1В
Вихщна iнформaцiя Вхiднa iнформaцiя Внутрiшня iнформaцiя
АУДОВАНА СТРУКТУРА EVENT-МЕНЕДЖМЕНТУ
ВНУТР1ШН1И
АУДИТ
Бaзовi
покaзники
Профшьш
покaзники
Об'eктивнa
оцiнкa
покaзникiв
Суб^ктивт
оцiнкa
покaзникiв
Рис. 3. Структурна схема комуткацшного аудиту в систем1 event-менеджменту (сформовано авторами на 0CH0Bi джерела [9])
зультатами роботи аудиторсько! групи та матерiалiв поглиблених штерв'ю зi спiвробiтниками оргашзацп або прецставниками сощально! групи, яю вивчаються. Аудит ефективностi роботи шформацшних потоке проводиться в формата оцшки роботи вхщного, вихщ-ного та внутрiшнього шформацшних каналiв, що разом становлять карту iнформацiйного поля дослщжу-ваного об'екта. Оцтювання вартостi публiчних активiв передбачае зцiйснення процецури кшьюсного оцшю-вання iмiцжу об'екта цослiцження.
Розвиток шформацшних систем та впровадження сучасних iнформацiйних технологiй у цiяльнiсть орга-нiв державно! влаци та оргашв мiсцевого самовряду-вання Укра!ни е одним iз прiоритетних напрямiв державно! политики. Ефективнiсть роботи державних службовщв, !х професiоналiзм та компетенщя базу-еться на вмiннi використовувати рiзноманiтнi засоби iнформацiйних технологiй, ушверсальш офiснi про-грами тощо [10, с. 50]. На сайта Державного агентства з питань електронного урядування Укра!ни наведена структура системи електронно! взаемодГ! державних електронних iнформацiйних ресурсiв «Трембгга» [11]. Ця система е одним з ключових елементiв електрон-ного уряду Укра!ни, отже !! структура визначае структуру електронного уряду.
Структура визначае три основш рiвнi функцюну-вання електронного уряду: 1) технiчний (забезпечу-еться мережею 1нтернет); 2) технологiчний (базовi за-гальноцержавнi реестри i кадастри, система електронно! взаемодГ! «Трембгга»); 3) прикладний (шформа-цiйнi системи оргашв публiчноl влади, тдпорядкова-них !м установ, пiцприемств та оргашзацш, портали, до складу яких входять рiзноманiтнi веб-застосунки). З iншого боку, вищерозглянута структура електронного уряду може бути роздшена на регюнальш скла-цовi. Тобто в кожнш областi може бути створена своя система електронного уряду за запропонованою схемою, яка водночас е елементом едино! загальнодер-жавно! системи електронного уряду. Модель спожи-вання IТ-сервiсiв у формата послуг SaaS широко по-ширюеться в бiзнес-серецовищi незалежно вщ масш-табiв компанп завдяки сво!м цiнностям i комерцiйно! цоцiльностi. У всьому свт послуги SaaS особливо по-пулярнi з боку державно! сфери, промислових компа-нiй i компанiй, що займаються торгiвлею. Основнi пе-
реваги SaaS-рiшень: висока доступшсть IT-cepBiciB; зниження витрат на ряд IT-cepBiciB; швидка масшта-бованicть cepвiciв i3 хмари; бшьш коротю термши впровадження; мобiльнicть коpиcтувачiв (обмежен-ня — 1нтернет-покриття); бшьш проста тдтримка те-pитоpiально-pозподiлeних компанiй i вщдалено-розта-шованих cпiвpобiтникiв.
Ринок хмарних cepвiciв в УкpаIнi зростае вже останш п'яти роив поспшь, що в щлому вiдповiдае за-гальноcвiтовим тенденщям. Причому з кожним роком це зростання в нашш дepжавi е все бшьш помiтним. Користувачами подiбних послуг е оpганiзацiI, що представляють cамi piзнi сектори eкономiки. Банки, пpомиcловi компанп, тоpговi мереж1, малi пщпри-емства i дepжавнi структури користуються cьогоднi хмарними ресурсами. Замовники поступово звикають до використання подiбних piшeнь — пepiод невщомо-ста i нeдовipи до технологи в основному подолано [12].
На пpикладi piзних областей Укра1ни можна стверджувати, що вiдcутнicть peгiональноI корпоративно! хмари публiчного упpавлiння з пакетом штег-рованих веб-застосунюв призводить до таких наслщ-юв: iнфоpматизацiя носить осередковий, безсистем-ний характер; паралельно створюються дублюючi одна одну шформацшш системи. У мipу зростання числа використовуваних прикладних систем на тдприем-ствах i в оpганiзацiях на перший план виходить проблема !х штеграцп. Iнтeгpацiя iнфоpмацiйних систем передбачае установку зв'язюв м1ж шформацшними системами пiдпpиемcтв i оpганiзацiй для одержання единого шформацшного простору i peалiзацiI щд-тримки наcкpiзних бiзнec-пpоцeciв пiдпpиемcтв. У да-ний час найбшьш опрацьованим пiдходом до вирь шення проблем iнтeгpацiI застосунюв е розвиток корпоративно! шформацшно! системи (К1С) пщприем-ства вiдповiдно до концепцп cepвicно-оpiентованоI ар-хiтeктуpи — SOA (Service-Oriented Architecture). SOA розглядаеться як сукупшсть веб-серв^в, яю, як правило, роздшеш великими вщстанями i працюють на piзних платформах.
Таким чином, на сьогодш актуальним завданням е проведення доcлiджeння щодо визначення можли-воcтi створення штегрованого пакету веб-застосунюв для peгiональноI коpпоpативноI хмари публiчного уп-pавлiння. Пакет призначений для peалiзацiI он-лайн
взаемодп за допомогою веб-cepBiciB м1ж органами влади, ïx ствробггаиками (державними службовцями чи службовцями оргашв мiсцевого самоврядування) та громадянами i бiзнесом. Слiд зазначити, що створеш веб-сервiси можна використовувати далi як модулi при розробцi iншиx розподшених iнформацiйниx систем або застосунюв з сервiс-орiентованою арxiтектурою, наприклад порталу електронних послуг. Дуже важли-вим е питання наповнення хмари вiдповiдними ш-тегрованими сервiсами. З метою посилення впливу на-укових парюв на шновацшш процеси в окремих областях Украши необxiдне внесення пропозицш щодо законiв Украши «Про науковi парки», «Про внесення змiн до деяких законiв Украши щодо активiзацiï дь яльностi наукових парюв» [16]. Реапiзацiя цих напря-мiв сприятиме узгодженню нацiональноï полiтики у сферi розвитку науки, теxнологiй та шновацш з евро-пейською полiтикою для вшьного обмiну знаннями, навичками та досвщом через спiвпрацю науковцiв та пщприемщв [17].
У формуваннi сучасного event-менеджменту, як iнструмента публiчного управлшня, можна видшити соцiальнi чинники. Вони лежать у площиш сучасно'1 культури, а тому i розглядати ïx необхщно саме в рамках не тшьки управлiнського, але й соцюлопчного аналiзу процесу споживання цього продукту сучасно'1 культури суспшьством. Ми вважаемо, що в процеа впливу на споживача з боку суб'екпв event-менедж-менту спостерiгаеться прояв свого роду релаксацп як однiеï з технолопчних функцiй сучасно'1 культури. За-уважимо, що в процесi проведення спещальних подiй спостерiгаються всi ознаки i специфiчнi риси шдивь дуально'1 тшесно'1 релаксацп, якою б суперечливою не була культурна детермiнацiя даного типу, i колектив-но'1 релаксацп, порiвнянноï з соцiокультурним потен-щалом подп i бшьш насиченою його форми — свята. Адже саме подiя i свято, на наш погляд, е тими куль-турними детермiнантами i, свого роду, технолопчними способами формування релаксацiйного ефекту, на ос-новi якого вiдбуваеться споживання суспшьного продукту. Таким чином, event-менеджмент як сощальний феномен володiе бшьш значним управлiнським й, на-вiть манiпулятивним потенцiалом, особливо в аспекта критично'1 i творчо'1 селекцп рiзниx компонентiв со-цiального досвщу, шж, скажiмо, звичайна рекламна дiяльнiсть або традицiйний маркетинг. Саме цей лiбе-ралiзуючий потенцiал поди, на наш погляд, може ак-гуалiзуватися у рiзниx релаксацiйниx практиках у про-цесi споживання управлiнського продукту чи послуги. Головна перевага будь-яко'1 спещально'1 поди — вста-новлення безпосереднього контакту м1ж клiентом (продуктом, брендом) i аудитс^ею, створення м1ж ними особливого емоцiйного зв'язку. Додайте сюди тривалiсть контакту та створення комплексу емоцш-них переживань, безпосередньо пов'язаних з брендом/продуктом, — i на виxодi ми отримуемо встанов-лення зв'язку м1ж брендом i аудитс^ею [13].
Таким чином, найбшьша цiннiсть спецiальноï поди — це тi почуття та емоцп, яю вона створюе в аудиторы!. Саме в цьому i найбшьша складшсть event-ме-неджменту. Тут дуже доречно звернутися до закошв мистецтва. Справжне мистецтво (неважливо в якому жанрi), перш за все, змушуе людину спiвпереживати: боятися, страждати, смiятися, вiдчувати щастя, пла-кати пiд впливом того, що людина бачить або чуе. Кожна правильно оргашзована спецiальна подiя по-
винна розвиватися за принципом драми: зав'язка, кульмшащя, розв'язка. Саме така послщовшсть подiй тримае аудиторiю в постайному емоцiйному напру-женнi, допомагае зiбрати i утримати увагу.
До ключових проблем розвитку event-менедж-менту в Украlнi доц^льно вiднести: вщсутшсть на ринку платформи для налагодження комунiкацil стейк-холдерiв, неготовшсть вiтчизняних клiентiв до прий-няття креативних рiшень, недостатня к1льк1сть висо-коквалiфiкованих фахiвцiв [14]. Тобто ефективний event-менеджмент е перспективною для Украши га-луззю економiки, яку варто розвивати.
Таким чином, ринок event-послуг в Укра1ш, який почав активно розвиватися iз 2005 року, суттево змi-нився не тальки кшьюсно, а й як1сно, що проявляеться у такому: тдвищення якостi наданих бiзнесом послуг; розширення спектра послуг; застосування гнучко1 цi-ново! полггаки компанiй; доступнiсть цiни бiльшостi iз них. Варто зауважити, що е також й проблеми, яю стримують розвиток event-менеджменту та безпосередньо event-ринку Укра1ни, а саме: неготовшсть ук-ра1нських клiентiв до креативних ршень; вщсутшсть на ринку платформи для комушкацп стейкхолдерiв; нестача квалiфiкованих кадрiв на такому ринку. Сьо-годнi на ринку Укра1ни функцюнуе больше 500 event-компанiй, кожна iз яких проводить практично по 30 заходiв на рiк. Загальний обсяг вiтчизняного ринку, який використовуе event-менеджмент, складае практично 20 млн доларiв (у свою чергу до фшансово-полiтичноl кризи — 30 млн доларiв). Зростання конку-ренцil в активний перiод розгортання фшансово1 кризи також спровокував вичизняний бiзнес, який спецiалiзуеться на оргашзацп event-заходiв, до певного позицiонування себе на такому ринку, а саме до дина-мiчного зростання спецiалiзацil, чого ранiше не спо-стер^алося. Значно пiдвищилася у дiяльностi про-ф^льних пiдприемств роль 1нтернету, медiа-каналiв, таких як блоги, соцiальнi мережi й iншi рiзнi 1нтернет-ствтовариства. Усе це е результатом того, що оргаш-зацiя спецiальних заходiв на сьогоднi е невiд'емним складником управлшня вщповщним iмiджем, який не-обхiдний не лише для компанш або фiрм, а й для Украши загалом [15].
Сучасш тенденцil щодо розвитку такого напряму соцiально-економiчноl дiяльностi знаходять свое представлення i в практицi дiяльностi безпосередньо оргашв публiчноl влади. Умови, яю визначають мож-ливостi використання елеменпв event-менеджменту в дiяльностi органiв публiчного управлiння, доц^льно представити у таких аспектах.
По-перше, галопуюча диференщащя населення, яка приходить на змшу сталому споживанню масового продукту. Вщбуваеться демасифiкацiя, що представляе собою розподш всього населення на досить незначш групи, як1 вiдрiзняються одна вщ одно1 за визначе-ними рiзноманiтними характеристиками.
По-друге, саме у публiчнiй сферi управлiння на сьогоднi актуальноси набувае питання домiнування орiентирiв на споживача як повноправного учасника таких вщносин, який регулюеться не лише нормами права, але й вщповщними законами попиту й пропо-зици. Тобто перемагае той, хто, безпосередньо врахо-вуе цiнностi i смаки споживача, та, виходячи з них, будуе свою цшьову маркетингову полггаку. Таким чином, у контекста публiчного управлiння це насамперед означае, що парадигма так званого «доброго уряду-
вання», яка досить активно реатзуеться у piзних су-часних практиках державного управлшня саме розви-нених краш, передбачае врахування учасника владних вiдноcин.
По-трете, актуальноcтi набувае поширення роз-витку cоцiального маркетингу. Звичайна традищя по-в'язувати наприклад назву компани, продукту або ж бренду iз piзними cоцiально-значущими явищами отримала активне поширення в останне десятилгття та, за отриманими прогнозами експерпв, вона також продовжить набирати оберпв у пepcпeктивi.
На формування та розвиток event-менеджменту впливае значна кшьюсть чинниюв. 1х за ознакою се-редовища впливу можна роздшити на два види: чин-ники внутpiшнього середовища та чинники зовнш-нього середовища. Пepшi визначаються ситуацшними pушiйними силами вcepeдинi суб'екта господарю-вання. До чинниюв внутpiшнього впливу на формування та розвиток event-менеджменту доречним буде вщнести компетентшсть персоналу пщприемства в event-мeнeджмeнтi, цЫ та завдання event-менедж-менту, особливосп пiдпpиемcтва, ресурсне забезпе-чення event-менеджменту, iмiдж пiдпpиемcтва тощо. Чинники зовншнього середовища, своею чергою, можна роздшити на чинники прямого впливу та чинники опосередкованого впливу. Чинники зовншнього середовища прямо'х ди впливають на формування та розвиток event-менеджменту на пiдпpиемcтвi через постачальниюв event-послуг, cпоживачiв event-послуг, конкуpeнцiю на ринку event-iндуcтpiI, розвиток event-iндуcтpiI, розвиток управлшських компeтeнцiй у cфepi event-менеджменту тощо. Чинники ж зовншнього середовища непрямо'1 ди мають влаcтивicть впливати на формування i розвиток event-менеджменту на пщпри-емcтвi через фактори прямо'1 ди. Вони зазвичай впливають не безпосередньо, а через певну сукупшсть вза-емовщносин та мeханiзмiв, тобто опосередковано. До них слщ вiдноcити систему м1жнародних вiдноcин, м1жнародне оточення та м1жнародш поди, полiтичну cитуацiю, piвeнь науки i тeхнiки в кpаIнi та свт тощо.
1з метою тдвищення якоcтi проведення event-за-ходiв органами публiчного упpавлiння нeобхiдно: im-щювати iнтeгpацiю методологи event-менеджменту у сферу публiчного упpавлiння; в органах мюцевого са-моврядування створити вiддiл event-менеджменту, PR та маркетингу з метою тдвищення вщвщуваноси за-ходiв piзними катeгоpiями громадян; сформувати ви-моги до оргашзаци i проведення event-заходу як проекту (строки планування; формат звгтносп; вимоги до застосування певних технологш i роботи iз ЗМ1); за-безпечити наявнicть сощального або eкономiчного ефекту вiд проведених event-заходiв, встановити кри-тери окупносп заходу; переглянути пepeлiк event-захо-дiв, що проводяться органами публiчного управлшня, з метою його актуалiзацiI та оптимiзацiI, виходячи з доцiльноcтi та рентабельности заходiв; стимулювати розвиток сфер, що е супутшми event-менеджменту: event-маркетинг та PR; стимулювати полшшення стану шфраструктури, що е супутньою event-менедж-менту: концерт-холи, виcтавковi зали, конференц-зали, готeлi та хостели.
Висновки. Таким чином, ефектившсть i конку-peнтоcпpоможнicть заходiв публiчного упpавлiння може бути суттево пiдвищeно за умови використання у практищ оpганiв влади мeтодiв event-менеджменту.
Сьогоднi практика дiяльностi opraHÍB державного уп-равлiння та мюцевого самоврядування тою чи шшою мiрою пов'язана Í3 застосуванням маркетингових щд-ходiв до вирiшення сощальних та управлiнських завдань. Технолог^ event-менеджменту в Украïнi до-зволяють оптимiзувати витрати на проведення заходiв, тдвищити авторитетнiсть органiв публiчного управ-лшня в очах громадськостi, полiпшити взаемозв'язок м1ж сусп^льством i органами державно'1 влади, пiдви-щити зацiкавленiсть населення в запропонованих event-заходах i лояльшсть до дiяльностi органiв влади.
Список використаних джерел
1. Назаров О. Занимательная ивентология, или ивент-рынок Украины в цифрах и мнениях. Менеджмент. 2009. № 2. С. 13-14.
2. Власенко О. Б. Eventтивний менеджмент як окремий напрям дослщження в сучаснш наущ. Науко-вий всник Херсонського державного утверситету. Серiя: Ekohomíhhí науки. 2014. Вип. 9(3). С. 142—145.
3. Event-менеджмент — организация мероприятий на высшем уровне. URL: http://www.pr2b.net/ index.php/ articles/ 91_listprevent.
4. Шумович А. В. Великолепные мероприятия: Технологии и практика event management. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2008. 336 с.
5. Ромат Е. В. Реклама в системе маркетинга: Учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов / Харьковская академия технологии и организации питания. Харьков: НВФ «Студцентр», 1995. 229 с.
6. Event-менеджмент / У. Хальцбаур, Э. Йеттин-гер, Б. Кнаусе, Р. Мозер, М. Целлер; [пер. с нем. Т. Фоминой]. Москва : Эксмо, 2007. 384 с.
7. EventManagementBodyofKnowledge Project. Julia Ruther ford Silvers, CSEP: [Website]. Albuquerque, USA, 2016. URL : http://www.juliasilvers.com/embok.htm (viewedon: 20.11.2020).
8. Thomas O., Hermes B., Loos P. Referencemodel-basedeventmanagement. International Journal of Event Management Research. 2008. Vol. 4, Nú. 1. Р. 38—57.
9. Зражевська Н. I. Масова комушкащя: курс ле-кцш. Черкаси: «Брама-Украша», 2006. 172 с.
10. Крушельницька Т., Пригородова С. Удоско-налення системи професшного навчання державних службовщв: шновацшно-шформацшний аспект. Bic-ник Нацюнально'1 академи державного управлтня. 2010. № 4. С. 49-57.
11. Електронна взаемодiя державних електронних шформацшних ресуретв. Техшчна шформащя. Структура системи « Трембгга». URL : https://trembita.gov.ua/ ua/projects/techinfo.
12. Все выше и выше. Рынок облачных услуг в Украине стремительно растет. URL : http://sib.com.ua/ sib-03-100-2018/runok-oblak-uslug. html.
13. Ткачук О. Event — важлива складова сучасного PR. Маркетинг в Украш. 2010. № 1. С. 34-39.
14. Касьянов Ю.В. PR-кампания своими силами. Санкт-Петербург: Питер, 2008. 250 с.
15. Копылова Н. С чего начинается событие. Лаборатория рекламы, маркетинга и Public Relation. 2004. № 5(36). URL: http://www.advlab.ru/ articles/article340. htm.
16. Ляшенко В. I., Пщоричева I. Ю., Буравчен-ко С. Г., Стеценко О. В. Формування наукових парив:
свгговий досвщ та можливi орieнтири для шновацш-ного вщновлення економiки Донбасу. Економiчнuй вкник Донбасу. 2021. № 2 (64). С. 4—26. DOI: https://doi.org/l0.l2958/l8l7-3772-202l-2(64)-4-26.
17. Пщоричева I. Ю. Украша у науково-техноло-гiчномy та iнновацiйномy просторах бвропейського Союзу: проблеми, позитивнi зрушення та напрями ш-теграцп. Економiчнuй вкник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 36—52. DOI: https://doi.org/l0.l2958/l8l7-3772-2020-2(60)-36-52.
References
1. Nazarov, O. (2009). Zanimatel'naya iventologiya, ili ivent-rynok Ukrainy v tsifrakh i mneniyakh [Entertaining eventology, or the event market of Ukraine in figures and opinions]. Menedzhment — Management, 2, рр. 13—14 [in Russian].
2. Vlasenko, O. B. (2014). Eventtyvnyi menedzhment yak okremyi napriam doslidzhennia v suchasnii nautsi [Eventive management as a separate direction of research in modern science]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky — Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences, Issue 9(3), рр. 142—145 [in Ukrainian].
3. Event-menedzhment — organizatsiya meropriyatiy na vysshem urovne [Event management — organization of events at the highest level]. Retrieved from http://www.pr2b.net/index.php/articles/9l_listprevent [in Russian].
4. Shumovich, A. V. (2008). Velikolepnyye mero-priyatiya: Tekhnologii i praktika event management [Great events: Technologies and practice of event management]. Moscow. Mann, Ivanov i Ferber. 336 p. [in Russian].
5. Romat, Ye. V. (1995). Reklama v sisteme marketinga [Advertising in the marketing system]. Kharkov, NVF "Studentcenter". 229 р. [in Russian].
6. Halzbaur, W., Jettinger, E., Knause, B., Moser, R., Zeller, M. (2007). Event management. Moscow, Eksmo, 2007. 384 p. [in Russian].
7. Event Management Body of Knowledge Project. Julia Ruther ford Silvers, CSEP: [Website]. Albuquerque, USA, 2016. Retrieved from http://www.juliasilvers.com/ embok.htm.
8. Thomas, O., Hermes, B., Loos, P. (2008). Refer-encemodel-basedeventmanagement. International Journal of Event Management Research, Vol. 4, Nö. 1, рр. 38—57.
9. Zrazhevska, N. I. (2006). Masova komunikatsiia [Mass communication]. Cherkasy, «Brama-Ukraina». 172 р. [in Ukrainian].
10. Krushelnytska, T., Pryhorodova, S. (2010). Udoskonalennia systemy profesiinoho navchannia derzhavnykh sluzhbovtsiv: innovatsiino-informatsiinyi aspekt [Improving the system of professional training of civil servants: innovation and information aspect]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia — Bulletin of the National Academy of Public Administration, 4, pp. 4957 [in Ukrainian].
11. Elektronna vzaiemodiia derzhavnykh elektron-nykh informatsiinykh resursiv. Tekhnichna informatsiia. Struktura systemy «Trembita» [Electronic interaction of state electronic information resources. Technical information. The structure of the Trembita system]. Retrieved from https://trembita.gov.ua/ua/projects/ techinfo [in Ukrainian].
12. Vse vyshe i vyshe. Rynok oblachnykh uslug v Ukraine stremitel'no rastet [Higher and higher. The cloud services market in Ukraine is growing rapidly]. Retrieved from http://sib.com.ua/sib-03-100-2018/runok-oblak-uslug.html [in Russian].
13. Tkachuk, O. (2010). Event — vazhlyva skladova suchasnoho PR [Event is an important component of modern PR]. Marketynh v Ukraini — Marketing in Ukraine, 1, pp. 34-39 [in Ukrainian].
14. Kasyanov, Yu. V. (2008). PR-kampaniya svoimi silami [Do-it-yourself PR campaign]. St. Petersburg, Piter. 250 p. [in Russian].
15. Kopylova, N. (2004). S chego nachinayetsya sobytiye [How the event begins]. Laboratoriya reklamy, marketinga i Public Relation — Laboratory of Advertising, Marketing and Public Relations, 5(36). Retrieved from http://www.advlab.ru/articles/article340.htm [in Russian].
16. Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu., Burav-chenko, S. H., Stetsenko, O. V. (2021). Formuvannia naukovykh parkiv: svitovyi dosvid ta mozhlyvi oriientyry dlia innovatsiinoho vidnovlennia ekonomiky Donbasu [Formation of science parks: world experience and possible landmarks for innovative economic recovery of Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (64), pp. 4—26. DOI: https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2021-2(64)-4-26 [in Ukrainian].
17. Pidorycheva, I. Yu. (2020). Ukraina u naukovo-tekhnolohichnomu ta innovatsiinomu prostorakh Yevro-peiskoho Soiuzu: problemy, pozytyvni zrushennia ta napriamy intehratsii [Ukraine in the scientific-technological and innovation spaces of the European Union: problems, positive changes and directions of integration]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (60), pp. 36—52. DOI: https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2020-2(60)-36-52 [in Ukrainian].
QraTra Hagiömna go pega^iï 10.11.2021
Формат цитування:
Мельченко В. I., Фомiченко I. П., Баштовий В. П., Пахомова О. В. Особливоси розвитку Event-менедж-менту як елемента шформацшно-комушкацшних технологш у пyблiчномy управлшш. Всник економiчноï науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 106-112. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).106-112
Melchenko, V. I., Fomichenko, I. P., Bashtovoy, V. P., Pakhomova, O. V. (2021). Features of the development of Event Management as an Element of Information and Communication Technologies in Public Administration. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 106-112. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).106-112
