CC BY
23
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 633.16 Доц. М.Й. Цайтлер, канд. бюл. наук; доц. Т.Б. Скробач,
канд. с.-г. наук; доц. В.М. Сеньшв, канд. техн. наук -Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 РЕКУЛЬТИВАЦП В1ДВАЛ1В ОЗОКЕРИТОВИДОБУТКУ БОРИСЛАВЩИНИ
Подано даш про склад та стан вiдвалiв озокеритовидобутку м. Борислава та "х-нш негативний вплив на навколишне середовище. Вивчено специфiку формування дендрофлори вiдвалiв та апробовано ряд деревних порщ з метою використання ix для ф1торекультивацп цих невгiдь. Як свщчать результати дослiджень, найкращий рiст характерний для Hippophae rhamnoides L., який устшно поширюеться природ -нiм шляхом. Встановлено, що в умовах вiдвалiв, на цьому етапi дослiджень найпер-спективнiшою породою е облiпиxа крушиновидна.
Ключов1 слова: вiдвали озокеритово' шахти, вiдсипна порода, рекультивацiя, заростання, обдшиха крушиновидна.
Бориславське озокеритове родовище безпосередньо прилягае до вторично створеного центру мюта, мютиться у регюш Трускавецько-Схщниць-коi курортноi зони та нацюнального парку Стшвсью Бескиди. Промисловий видобуток озокериту з 1855 р. i дос здшснювали шдземним (шахтним) способом з глибини 100-155 м. Озокерит, леп, прський вюк (вщ грец. ozo - пахну i грец. keros - вюк) (рос. озокерит; англ. ozokerite, mineral wax; шм. Bergwachs n, Erdwachs n, Ozokerit m) - прський чи земляний вюк, мшерал з групи нафтидiв, схожий за зовтшшм виглядом на бджолиний вюк. Утво-рюеться внаслiдок кристалiзацii шд час охолодження парафiновоi нафти. Яв-ляе собою парафiнистий осад, який випадае з нафти шд час ii охолодження внаслiдок пiднiмання на поверхню по трщинах. Утворюе жильш заповнення порожнин. Консистенцiя вiд м'яко', пластично!" до твердо!', сипко'. Густина 0,85-0,97(1,0). Озокерит мае високу теплоемшсть та низьку теплопровщшсть. Точка китння вiд 58-100°С. Розчиняеться у бензиш, нафтi, скипидарi, нероз-чинний у водь Рiзновиди: гумбед, бориславiт (найбшьш твердий), нафтогiль, цитрозикит, нафтадил та ш.
Бориславське родовище озокериту вщоме з 1817 р. У 1855 р. львiвсь-кий пiдприемець Роберт Домс здшснив його розвiдку i розпочав видобуток озокериту, який тривав до 1997 р. Виконувався за допомогою примггивних шурфiв i криничок кшьюсть яких в межах родовища сягала 12000 шт. У 1890 р. побудовано першi шахти. Видобуток озокериту у 80 рр. минулого сто-лггтя становив 720-870 тонн на рж. Озокеритна площа Бориславського родовища досягае 291 га. На цш площд бiльшiсть старих шурфiв, дудок, шахтних стволiв, засипаш вiдxодами перероблення озокеритноi руди. З 1997 р. видобуток озокериту припинився. До жовтня 2003 р. шахта перебувае у сташ сухо" консерваци, здшснювався водовдаив i провггрювання. Однак 2.10.2003 р. бу-ло припинено постачання електроенерги i шахту почало затоплювати.
2. Еколопя довкшля
47
У геолопчному середовищi м. Борислава вiдбулися значш негативнi змiни, оскiльки в межах озокеритового родовища утворено пiдземнi шахтш виробiтки, загальною протяжнiстю 3000 м. п. Внаслщок утворення велико! кшькосп таких пiдземних пустот в прицентральнш частинi мiста виникають просадки та провали земно! поверхш; пiд постшною загрозою перебувають будiвлi та споруди.
Озокеритова шахта е джерелом утворення та емiсi! на поверхню велико! кшькосп вуглеводневих газiв i сiрководню, а особливостi геолопчно! структури надшахтно! товщi (трiщини та тектошчш порушення, а також 200 пробурених розвщувальних свердловин) сприяють таким виходам та м^-раци. Озокеритова шахта за видшенням газiв метанового ряду належить до надкатегорiйних та вибухонебезпечних.
Невикористану та вщпрацьовану породу, що утворювалась в процесi виробництва, вщсипали на поверхню безпосередньо бiля шахти. У цей час вiдвали озокеритовидобутку розмщуються на площi понад 20 га, займаючи об'ем близько 300 тис. м . Ц територи не пiдлягають для використання шд забудову чи iнше освоення. Вщсипана порода характеризуеться несприятли-вими фiзичними, хiмiчними, водними i агрохiмiчними показниками, а вщва-ли е складними для бюлопчного освоення. Вони важко шддаються рекульти-ваци, а природне заростання рослинами вщбуваеться повшьно. У складi на-сипiв мютиться значна кiлькiсть шкiдливих та токсичних речовин. Хiмiчний склад вiдсипно! породи представлений у таблиц (за даними вщдшення фiзи-ко-хiмi! i технологи горючих копалин 1нституту фiзично! хiмi! НАН Укра-!ни). Як свщчить наведена таблиця, вмiст сульфат-, та хлорид-юшв у нових вiдвалах ютотно вищий, через екстрагування нафтопродуктами, що i пояснюе !х сильну засолешсть, i, як наслiдок, незадовiльний рют рослинностi. Старi ж (паровi), вщвали формувались породою, отриманою методом випарювання, чим i пояснюеться менший вмют солей, i, як наслiдок, кращий рiст рослин.
Менший вмiст вологи в нових вщвалах пояснюеться ступенем !х заростання. Старi вщвали зарослi трав'яною рослиннiстю та чагарниками, тодi коли новi майже незаросль Вмiст бiльшостi важких металiв перевищуе вщпо-вiднi ГДК у Грунт майже вдвiчi. Аналiзуючи вмiст важких металiв, варто вщ-значити меншу !х концентрацiю на нових вщвалах, порiвняно зi старими.
Причиною, на наш погляд, е споЫб екстрагування i те, що з нових вщ-валiв процес вимивання вщбуваеться швидше через вiдсутнiсть рослинного покриву, тодi як на старих вщвалах рослинний покрив виконуе роль геохiмiч-ного бар'еру, стримуючи мiграцiю елеменлв. Ця закономiрнiсть свiдчить про потребу залюення вiдвалiв, для зменшення !х шкiдливого впливу. Вiдсутнiсть затягнутого рослинного покриву на вщвалах озокритовидобутку, а також дрiбнозерниста структура породи зумовлюють утворення пилу тд час пори-вiв вiтру i його перенесення у житловi масиви центрально! частини мюта. Не-гативний вплив вiдвалiв проявляеться i у мiнералiзацi! вод р. Крушельниця, яка пронизуючи вщвали озокеритовидобутку, приймае вщ них забрудненш дощовi та талi води.
Табл. XÍMÍ4HUÜ склад вiдвалiв озокеритовидобутку м. Борислава
Вмшт, %
Компоненти старий вiдвал новий ввдвал
(паровий) (екстракцшний)
Волога 23,5 12,6
Втрати внаслiдок прожарювання 17,5 16,2
SiO2 41,9 42,4
AlOs 13,9 13,2
CaO 11,0 11,1
SO3 5,09 49,4
Fe2Os 3,77 3,49
K2O 2,53 2,42
MgO 2,43 2,43
Na2O 0,8 1,59
TÍO2 0,53 0,50
Cl 0,18 1,24
P2O5 0,12 0,6
Вмiст важких металiв, ррм. (ГДК)
SrO 780 220
MnO 720 (400) 570
V2O5 210 (150) 270
ZnO 210 (85) 130
СГ2О3 160 (100) 70
NiO 85 (36) 48
Pb2O 58 (20) 40
ZrO2 54 86
MoO3 Не визначено 2
Для визначення можливих шляхiв рекультиваци вщвашв озокеритови-добутку, ми детально обстежили юнуючий рослинний покрив. Серед ден-дрофлори, що здатна рости в цих умовах, переважае облшиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L). KpiM облiпихи, поодиноко трапляються тополя чорна (Populus nigra L.), осика (Populus trémula L.), береза поникла (Betula pendula L.).
Облiпиха в цих умовах характеризуеться добрим станом та продуктивною. Однак заростання щею породою вщбуваеться нерiвномiрно та хаотично. Загалом на площi вiдвалiв було виявлено 44 осередки заростання, площею вiд 3 м2 до 1,41 га. Загальна площа поширення облiпихи крушино-видно! становить 1,58 га. Для детального вивчення природного поновлення облшихи було закладено пробну площу, з подеревним облжом вЫх рослин за висотою. Як свiдчать данi пробно! площi, кiлькiсть дерев на 1 га в середньо-му становить 12750 шт., середня висота 178,8±6'8 см (окремi дерева сягають висоти 4,2 м), коефщент варiацi! за висотою становить 61,1±3'6 %. Значна ва-рiацiя свщчить про неодночаснiсть заростання вiдвалiв та рiзновiкову структуру наявних угруповань. Цшавим е факт поширення облшихи власне на но-вих, екстракцшних вiдвалах, де трав'яний покрив був майже вщсутнш, за ви-нятком рослин галофтв. За статевими особливостями на вщвалах поширю-ються особини як з маточковими квггками, так i з тичинковими. Деяк особи-
2. Екологiя довкiлля
49
ни залишаються невизначено! статi, оскiльки знаходяться у прегенеративно-му перiодi, який тривае 3-4 роки. На дослiджуванiй пробнш площi частка особин у репродукцшному станi становить 16 %, середня висота особин, як плодоносять, становить 2,55 м.
Формування популяцш облшихи вiдбуваеться за модулярним типом, тобто шляхом активного вегетативного подшу i утворення рамет. У процесi вегетативного розмноження багаторазово вщокремлюються полiцентричнi особини другого i наступного поколiнь, якi з,еднанi мiж собою пiдземними пагонами. Таю бюморфолопчш особливостi та складна просторова конфшу-рацiя ценопопуляцiй з великою кшьюстю центрiв впливу на середовище за-безпечують 1м стшюсть у жорстких умовах середовища.
Висока життездатшсть ценопопуляцiй облiпихи крушиновидно! зу-мовлена також невибагливiстю до наявност у субстратi органiчного чи мше-рального азоту, оскiльки, перебуваючи у симбiозi з бульбочковими бактерь ями, рослина отримуе цей елемент шляхом азотфжсаци.
Отже, велика екологiчна пластичшсть i життездатнiсть Шрроркав rhamnoides, зумовлена 11 бiоморфологiчними та бiоекологiчними особливос-тями, робить цей вид перспективним для ф^орекультиваци шахтних насипiв озокеритовидобутку. Пщземш кореневища та коренi, як розростаються у вщ-вальному субстрат^ розпушують його, створюють канали горизонтально! та вертикально! аераци i водопроникнення. Одночасно кожен сформований па-гш чи партикула, внаслiдок розвитку !х кореневих систем, збагачують грунт оргашчними речовинами, а вiдмерлi коренi створюють речовинно-енергетич-ну базу для грунтових сапротрофiв. Усi цi процеси покращують структуру грунту, його водно-повiтрянi властивосл, що сприяе подальшому бюлопчно-му освоенню цих територш.
Поширення облшихи крушиновидно! на цих складних субстратах робить !! перспективною породою, яку потрiбно залучити до складу створюва-них насаджень. Для вивчення асортименту деревних порщ, було створено ек-спериментальну дiлянку на абсолютно незарослш частинi вiдвалiв озокеритовидобутку. Весняний передсадивний обробггок полягав у викопуванш ям розмiром 0,4x0,4x0,4 м та заповнеш !х родючим грунтом. У шдготовлеш са-дивнi мюця було висаджено садивний матерiал як з вщкритою, так i закри-тою кореневою системами (1-рiчнi Ыянщ сосни звичайно!, 1-рiчнi сiянцi яли-ни европейсько!, 2-рiчнi саджанцi ялини европейсько!, 2-3-рiчнi саджанцi облшихи крушиновидно!, 2-3-рiчнi саджанцi осики). Садшня рядкове, через 1,5 м, вщдаль мiж рядами 2,5 м.
Як свщчать результати спостережень протягом вегетацшного перюду 2009 р., з цього асортименту висаджених порщ найкраща приживлювашстю характерна для облiпихи та осики. Незадовшьно приживались породи з вщ-критою кореневою системою. Хвойнi породи погано переносять засолешсть грунту, внаслщок чого збереглось лише кiлька особин сосни звичайно! та ялини европейсько!. Не можна не враховувати посушливу весну i лгго 2009 р., цшковиту вщсутшсть рослин-попередникiв на певнш дiлянцi, що спричиняло пересихання наявних субстра^в, а вiдтак i загибель рослин.
Однак майже 100 % збереження рослин облшихи крушиновидно! зас-вщчуе 11 повну адаптацш до цих умов. Пересаджеш з грудою землi саджанцi облшихи вже мали асимiляцiйний апарат, i пiсля висаджування повнiстю його втратили. Попри те, починаючи з кшця травня 2009 р., спостерiгалось повторне вщновлення листя та рiст пагошв.
Пiдсумовуючи результати заходiв, можна констатувати, що в умовах вiдвалiв, на даному еташ дослiджень найперспективнiшою породою е облши-ха крушиновидна.
Лггература
1. Гуцуляк В.М. Ландшафтна еколопя: Геохiмiчний аспект : навч. поабн. - Чернiвцi : Вид-во "Рута", 2002. - 272 с.
2. Зайцев Г. А. Лесная рекультивация / Г. А. Зайцев, Л.В. Моторина, В.Н. Данько. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 432 с.
3. Кучерявий В.П. Рекультиващя та ф^омелюращя : навч.-метод. поабник / В.П. Куче-рявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2006. - 116 с.
Цайтлер М.Й., Скробач Т.Б., Сенькив В.М. Особенности рекультивации отвалов добычи озокерита в Бориславщиие
Поданы данные о составе и состоянии отвалов добычи озокерита г. Борислава и их негативном влиянии на окружающую среду. Изучена специфика формирования дендрофлоры отвалов и апробирован ряд древесных пород с целью использования их для фиторекультивации этих земель. Как свидетельствуют результаты исследований, наилучший рост характерен для Hippophae rhamnoides L., который успешно распространяется естественном путем. Установлено, что в условиях отвалов, на данном этапе исследований самой перспективной породой является облепиха крушино-видная.
Ключевые слова: отвалы озокеритовой шахты, отсыпная порода, рекультивация, зарастание, облепиха крушиновидна.
Zeitler M.Yo., Skrobach T.B., Senkiv V.M. Features of reclamation dumps of mineral wax mining in Borislav
It is presented to the sheet about structure and a condition of mineral wax mines area in Borislav and them negative influence on an environment. It is investigated specificity of dendroflora formation in mines substrate and it is approved a line of tree species with the purpose of their use in phyto-reclamation. As show results of researches, the best growth the sea-buckthorn possess, that successfully extend by natural.
Keywords: mineral wax mines waste dump, mines dump substrate, reclamation, overgrowing, sea-buckthorn.
УДК 577*632.4 Ст. наук. ствроб. В.А. Ковальова, канд. бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АНТИМ1КРОБН1 ПЕПТИДИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ТРАДИЦ1ЙНИМ ФУНГЩИДНИМ ПРЕПАРАТАМ
Охарактеризовано основш групи фунгщидних препара^в, яю застосовують для захисту люових та сшьськогосподарських культур вщ захворювань. Проаналiзовано перспективний напрям у розвитку бюлопчних засобiв захисту рослин, який ба-зусться на використанш антимшробних сполук рослинного походження. Встановле-но, що використання сполук рослинного походження для боротьби iз ф^опатогенни-ми оргашзмами - це реальний шлях переходу вщ бюцидних хiмiчних препаратсв до еколопчно безпечних бюлопчних методiв захисту рослин вщ захворювань.
Ключов1 слова: фунгщиди, антимшробш пептиди.
2. Еколопя довкшля
51
